Reinsurance Treaty

http://dbpedia.org/resource/Reinsurance_Treaty an entity of type: WikicatMilitaryAlliances

Le traité de réassurance (18 juin 1887) a été une tentative de Bismarck pour continuer à s'allier avec la Russie à la suite de l'ancienne entente des trois empereurs, tout en maintenant parallèlement la Triplice. rdf:langString
재보장 조약(再保障 條約)은 1887년 6월 18일 독일 제국과 러시아 제국 사이에서 체결된 비밀 조약이다. 1885년 오스트리아-헝가리 제국과 러시아 제국 간의 관계가 긴박해지자 양국은 삼제 협상(三帝協商)의 갱신을 거절했다. 독일 제국은 프랑스의 보복에 대비하기 위해 러시아 제국의 중립이 필요했고 러시아 제국도 아시아에서 영국과의 경쟁을 계속하고 있었으므로 독일 제국의 지지가 필요했다. 이 조약이 체결됨에 따라 독일 제국이 프랑스를 공격하는 경우 또는 러시아 제국이 오스트리아-헝가리 제국을 공격하는 경우를 제외하고는 제3국과의 전쟁에 있어서는 상호 중립을 지킬 것, 발칸반도에서의 현상 유지가 약정되었다. 기한은 3년이었지만 1890년 독일 제국이 조약 갱신을 거부하면서 소멸되었다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. rdf:langString
独露再保障条約(どくろさいほしょうじょうやく、独: Rückversicherungsvertrag、露: Договор перестраховки)は、1887年6月18日、ドイツ帝国とロシア帝国の間に結ばれた秘密条約。再保険条約とも二重保障条約ともいう。オーストリア=ハンガリー帝国への通告なしに締結されたが、ビスマルク体制の一環とされている。ビスマルク辞職後の1890年にドイツ側が条約の更新を拒絶し、体制は露仏同盟に交代した。 rdf:langString
Traktat reasekuracyjny – tajny traktat podpisany 18 czerwca 1887, obowiązujący do czerwca 1890. Był kontynuacją formowania się sojuszu pomiędzy Niemcami a Rosją po tym, jak Sojusz Trzech Cesarzy (1873) dobiegł końca w 1887. rdf:langString
Återförsäkringstraktaten, också kallat återförsäkringsfördraget, var ett hemligt samarbete mellan Tyskland och Ryssland som varade i tre år. Samarbetet startade den 18 juni 1887. Det gick ut på att om en konflikt mellan Tyskland och Frankrike skulle utbryta så skulle Ryssland endast hjälpa Frankrike om det var tyskarna som startade konflikten. Om i sin tur en konflikt skulle äga rum mellan Ryssland och Österrike-Ungern så skulle Tyskland bara hjälpa Österrike-Ungern om det var Ryssland som startade konflikten. Tysklands mål med detta samarbete var att stoppa Ryssland och Frankrike från att skapa en allians med varandra. rdf:langString
كانت معاهدة إعادة التأمين، السارية من عام 1887 إلى عام 1890، اتفاقيةً دبلوماسيةً سرية للغاية بين ألمانيا وروسيا. لم يعرف سوى عدد قليل من كبار المسؤولين في برلين وسان بطرسبورغ وجودها. لقد لعبت المعاهدة دورًا حاسمًا في شبكة أوتو فون بسمارك المعقدة للغاية للتحالفات والاتفاقيات التي تهدف إلى الحفاظ على السلام في أوروبا والحفاظ على الهيمنة الاقتصادية والدبلوماسية والسياسية لألمانيا. rdf:langString
El Tratado de reaseguro (en alemán Rückversicherungsvertrag) fue un tratado secreto de neutralidad del Imperio alemán con el ruso firmado el 18 de julio de 1887 donde Alemania proponía la neutralidad en un posible enfrentamiento entre Rusia y Austria-Hungría, en caso de que Viena iniciara las hostilidades, a cambio de que Rusia fuera neutral en un posible enfrentamiento entre Francia y Alemania.​ Valoración de Henry Kissinger, en su obra Diplomacia (1994) sobre el tratado de reaseguro: rdf:langString
Der Rückversicherungsvertrag war ein am 18. Juni 1887 abgeschlossenes geheimes Neutralitätsabkommen zwischen dem Deutschen Kaiserreich und dem zaristischen Russland. Durch den erneut offenen Ausbruch der Rivalität zwischen Österreich-Ungarn und Russland auf dem Balkan in der Bulgarischen Krise 1885/1886 zerbrach der Dreikaiserbund und damit ein wesentlicher Bestandteil der Bündnispolitik Otto von Bismarcks. Bismarcks Bestreben ging nun dahin, durch sein sogenanntes System der Aushilfen eine Annäherung Russlands an Frankreich und damit eine geostrategisch gefährliche Zweifrontenlage des Deutschen Reichs zu verhindern. rdf:langString
The Reinsurance Treaty was a diplomatic agreement between the German Empire and the Russian Empire that was in effect from 1887 to 1890. Only a handful of top officials in Berlin and St. Petersburg knew of its existence since it was top secret. The treaty played a critical role in German Chancellor Otto von Bismarck's extremely complex and ingenious network of alliances and agreements, which aimed to keep the peace in Europe and to maintain Germany's economic, diplomatic and political dominance. It helped keep the peace for both Russia and Germany. rdf:langString
Rückversicherungsvertrag (Inggris: Reinsurance treaty) adalah perjanjian rahasia antara Jerman dan Rusia yang dilakukan pada 18 Juni 1887. Perjanjian ini merupakan karya diplomatik terakhir Otto von Bismarck. Perjanjian dilakukan karena adanya keinginan yang sama dari Jerman dan Rusia untuk memperkuat perdamaian umum dengan memahami posisi pertahanan masing-masing negara. Perjanjian tersebut menjamin adanya sikap netral Jerman dan Rusia selama tiga tahun jika terjadi Perang Eropa. Akan tetapi, perjanjian tidak berlaku jka terjadi serangan Jerman terhadap Prancis dan serangan Rusia terhadap Austria-Hongaria. Dalam perjanjian rahasia ini Jerman menyetujui pengaruh Rusia di Bulgaria dan Rumelia Timur (sekarang bagian dari Bulgaria Selatan) dan setuju untuk mendukung aksi Rusia dalam mengontro rdf:langString
Il trattato di controassicurazione o di riassicurazione (dal tedesco Rückversicherungsvertrag) fu firmato segretamente il 18 giugno 1887 da Germania e Russia. Assicurava la neutralità benevola dei due firmatari nel caso che uno dei due si fosse trovato in guerra con una terza grande potenza, ma non avrebbe trovato applicazione se la Germania avesse attaccato la Francia o se la Russia avesse attaccato l'Austria-Ungheria. rdf:langString
Het Herverzekeringsverdrag of Rugdekkingsverdrag was een verdrag tussen Duitsland en Rusland. Beide landen hadden eerder een verdrag, samen met Oostenrijk, de Driekeizerbond, opgericht in 1873. In 1879 richtte Duitsland samen met Oostenrijk-Hongarije de tweebond op, om zich te beschermen tegen een eventuele aanval van Rusland. Hierdoor verslechterde de verhouding van Rusland met Duitsland en Rusland verliet in 1887 de Driekeizerbond. Hiermee hield de Driekeizerbond op te bestaan. De tweebond van Duitsland met Oostenrijk bleef bestaan, wat later de Driebond werd, toen Italië in 1882 toetrad. rdf:langString
Договор о перестраховке 1887 года (нем. Rückversicherungsvertrag) — обиходное (в дипломатических кругах Германии и России) название тайного договора между Россией и Германией, подписанного в Берлине 6 (18) июня 1887 года канцлером Бисмарком и русским послом П. А. Шуваловым, в том же месяце ратифицирован обеими сторонами. В 1890 году срок действия договора перестраховки истёк. По инициативе барона Гольштейна новое правительство Германии во главе с генералом Лео фон Каприви отказалось его возобновлять. rdf:langString
O Tratado de Resseguro foi um acordo diplomático entre o Império Alemão e o Império Russo que vigorou de 1887 a 1890. Apenas um punhado de altos funcionários em Berlim e São Petersburgo sabiam de sua existência, pois era ultrassecreto. O tratado desempenhou um papel crítico na rede extremamente complexa e engenhosa de alianças e acordos do chanceler alemão Otto von Bismarck, que visava manter a paz na Europa e manter o domínio econômico, diplomático e político da Alemanha. rdf:langString
«Догові́р перестрахо́вки» (нім. Rückversicherungsvertrag) — повсякденна (в дипломатичних колах Німеччини і Росії) назва таємного договору між Росією та Німеччиною, підписаного в Берліні 6 червня 1887 року канцлером Бісмарком і російським послом , що був ратифікований в тому ж місяці обома сторонами. 1890 року термін дії договору перестраховки завершився; новий уряд Німецької імперії на чолі з генералом Лео фон Капріві відмовився його поновлювати. rdf:langString
再保障条约 (德語:Rückversicherungsvertrag,1887年6月18日) 是德国与俄国的秘密条约。1886年,发生,俄国与奥匈帝国关系恶化,令三帝同盟濒临瓦解。俾斯麦有鉴于此,借此寻求与俄国修好的机会。只要能保得住俄国支持,他才可以继续孤立法国,以保德国安全。 此条约分为两部分: 1. * 德俄同意,如果对方与第三国交战,己方保持中立。但此条款不适用于德国攻击法国或是俄国攻击奥匈帝国。 2. * 在附加的议定书中,如果俄国干预博斯普魯斯海峽与達達尼爾海峽,亦即黑海的入海口,德国将会保持中立。换句话说,德国会容许俄国进犯鄂圖曼帝國及两边海峡,甚至是鄂圖曼土耳其帝國首都君士坦丁堡,威胁地中海的势力均衡。 条约有效三年。作为俾斯麦系统的一部分,条约的成功非常视乎俾斯麦的声望。1890年,俾斯麦下台后,德国外交部自感无力继续推行此政策。在1890年,俄国要求续订条约,但德国多次拒绝。德皇威廉二世认为他与俄国沙皇有血缘关系,故此深信可以保持良好外交关系。俄国在巴尔干半岛的影响壮大,威胁英国在中东殖民地利益,已经令两国关系紧张;如果强求与俄国结盟,德国可能因此失去与英国结盟的机会。然而,在条约失效后,俄国只觉得遭到孤立,所以在1892年与法国结盟,令俾斯麦心中“法国突破孤立的噩梦”(Bismarck's Nightmare)成真。 rdf:langString
rdf:langString معاهدة إعادة التأمين
rdf:langString Rückversicherungsvertrag
rdf:langString Tratado de reaseguro
rdf:langString Rückversicherungsvertrag
rdf:langString Trattato di controassicurazione
rdf:langString Traité de réassurance
rdf:langString 独露再保障条約
rdf:langString 재보장 조약
rdf:langString Herverzekeringsverdrag
rdf:langString Reinsurance Treaty
rdf:langString Traktat reasekuracyjny
rdf:langString Tratado de Resseguro
rdf:langString Договор перестраховки
rdf:langString Återförsäkringstraktaten
rdf:langString 再保險條約
rdf:langString Договір перестраховки
xsd:integer 1217139
xsd:integer 1111870445
rdf:langString كانت معاهدة إعادة التأمين، السارية من عام 1887 إلى عام 1890، اتفاقيةً دبلوماسيةً سرية للغاية بين ألمانيا وروسيا. لم يعرف سوى عدد قليل من كبار المسؤولين في برلين وسان بطرسبورغ وجودها. لقد لعبت المعاهدة دورًا حاسمًا في شبكة أوتو فون بسمارك المعقدة للغاية للتحالفات والاتفاقيات التي تهدف إلى الحفاظ على السلام في أوروبا والحفاظ على الهيمنة الاقتصادية والدبلوماسية والسياسية لألمانيا. نصت المعاهدة على أن يظل كل طرف محايدًا إذا دخل الطرف الآخر في حرب مع قوة عظمى ثالثة، مع أن هذا لن ينطبق إذا هاجمت ألمانيا فرنسا أو إذا هاجمت روسيا النمسا والمجر. دُفعت ألمانيا للصداقة الروسية من خلال الموافقة على مجال النفوذ الروسي في بلغاريا وروميليا الشرقية (جزء من ) والموافقة على دعم العمل الروسي للحفاظ على البحر الأسود كمحمية خاصة بها. وعندما رفضت ألمانيا تجديد المعاهدة في عام 1890، بدأ يتبلور التحالف الفرنسي الروسي من 1891 و1892 إلى 1917 بشكل سريع.
rdf:langString Der Rückversicherungsvertrag war ein am 18. Juni 1887 abgeschlossenes geheimes Neutralitätsabkommen zwischen dem Deutschen Kaiserreich und dem zaristischen Russland. Durch den erneut offenen Ausbruch der Rivalität zwischen Österreich-Ungarn und Russland auf dem Balkan in der Bulgarischen Krise 1885/1886 zerbrach der Dreikaiserbund und damit ein wesentlicher Bestandteil der Bündnispolitik Otto von Bismarcks. Bismarcks Bestreben ging nun dahin, durch sein sogenanntes System der Aushilfen eine Annäherung Russlands an Frankreich und damit eine geostrategisch gefährliche Zweifrontenlage des Deutschen Reichs zu verhindern. Die Wiederannäherung gestaltete sich schwierig, da die öffentliche Meinung der Deutschen von einer zunehmend antirussischen Grundstimmung geprägt und die russische Seite über die von Bismarck durchgesetzte Schließung der deutschen Finanzplätze für russische Devisen verärgert war. Erst unter dem Eindruck der von Bismarck geförderten Verhandlungen zum Abschluss der Mittelmeerentente und der damit drohenden russischen Isolation kam ein neuerliches Bündnis zustande. Am 18. Juni 1887 unterzeichneten Bismarck und der russische Außenminister Nikolai Karlowitsch de Giers ein auf drei Jahre befristetes Geheimabkommen. Im ersten Teil des Abkommens verpflichteten sich beide Parteien zu wohlwollender Neutralität im Kriegsfall, also auf ein Stillhalten, falls Russland unprovoziert von Österreich-Ungarn, oder das Deutsche Kaiserreich unprovoziert von Frankreich angegriffen würde. Davon ausgenommen waren folglich ein deutscher Angriffskrieg gegen Frankreich und ein russischer Angriffskrieg gegen Österreich-Ungarn. Weiterhin erkannte das Deutsche Reich die historischen Rechte Russlands auf dem Balkan, insbesondere in Bulgarien, an. So sicherte die deutsche Regierung der russischen zu, dass das Kaiserreich den vormaligen Prinzen von Bulgarien, den damals sich im Exil in Köln befindenden Alexander von Battenberg, nicht wieder in das Balkanland zurücklassen würde. Im zweiten Teil, dem „Ganz Geheimen Zusatzprotokoll“, sicherten die Deutschen dem Zarenreich moralische und diplomatische Unterstützung für den Fall zu, dass Russland es für nötig erachte, seinen Zugang zum Mittelmeer durch die Meerengen zu verteidigen. De facto erkannte Bismarck damit das russische Recht zum Vordringen an die Meerengen an. Um der damit verbundenen Kriegsgefahr zwischen Russland und den Mächten, die an einem Erhalt des Status quo auf dem Balkan interessiert waren (v. a. das Vereinigte Königreich und Österreich-Ungarn), die Spitze zu nehmen, war der Reichskanzler maßgeblich am Abschluss der Mittelmeerentente beteiligt, die ein „russisches Wagnis“ auf dem Balkan und in der Meerengenfrage verhindern sollte. Der Rückversicherungsvertrag war als Teil des Systems der Aushilfen in Bismarcks kompliziertem Versuch, einen Krieg in Europa zu verhindern, eingebunden. Nach der Entlassung Bismarcks sah sich sein Nachfolger Leo von Caprivi außerstande, diese komplexe Politik erfolgreich fortzusetzen. Allerdings war schon Bismarck davon ausgegangen, dass der Rückversicherungsvertrag im Ernstfall nur eine kurzzeitige Wirkung im Verhältnis zu Russland haben würde. Schon während Caprivis Amtszeit plante eine „neue Generation“ im Auswärtigen Amt um Friedrich August von Holstein und Bernhard von Bülow die generelle Abkehr von Russland und einen Ausbau des Zweibundes zu einem mitteleuropäischen Machtblock, an den dann die Briten herangezogen werden sollte. In diese Strategie passte es nicht, dass im Rückversicherungsvertrag das Deutsche Reich zwar nicht vor einem französischen Angriff geschützt war, Russland aber unter Verweis auf seine historischen Rechte auf dem Balkan de facto das Recht zugesprochen wurde, Österreich-Ungarn anzugreifen. Als die Russen aufgrund der beschriebenen Vorteile 1890 auf eine Verlängerung des auslaufenden Vertrags drängte, weigerte sich das Kaiserreich unter Wilhelm II. beharrlich. Selbst als Russland sich bereit erklärte, auf das „Ganz Geheime Zusatzprotokoll“ zu verzichten, behielt die deutsche Führung ihre Ansicht bei. Offizielle Ursache für die deutsche Entscheidung war die Annahme, dass ein Abkommen mit Russland in Bezug auf den Balkan die Glaubwürdigkeit Deutschlands gegenüber den Verbündeten Österreich-Ungarn und Italien unterminiere. Die heutige Forschung vertritt allerdings die These, dass ein Vertrag mit Russland durchaus mit dem Dreibund vereinbar gewesen wäre. Zudem vertrat Wilhelm II. nach Bismarcks Entlassung 1890 die Auffassung, das Deutsche Reich solle sich stärker durch eigene militärische Aufrüstung als durch Bündnisse schützen. Zwischen 1890 und 1893 lag eine Phase deutscher „Höchstrüstung“. Da Russland nun plötzlich ohne internationalen Partner dastand und sich das deutsch-russische Verhältnis aufgrund außenhandels- und wirtschaftspolitischer Unvereinbarkeiten immer mehr abkühlte, näherte es sich Frankreich an und verabredete mit ihm 1892 eine Militärkonvention und 1894 schließlich mit dem Zweiverband ein festes Bündnis. Damit trat die von Bismarck stets gefürchtete Zweifrontenlage für das Deutsche Reich ein und die Grundlagen der mächtepolitischen Blöcke im Ersten Weltkrieg waren gelegt.
rdf:langString El Tratado de reaseguro (en alemán Rückversicherungsvertrag) fue un tratado secreto de neutralidad del Imperio alemán con el ruso firmado el 18 de julio de 1887 donde Alemania proponía la neutralidad en un posible enfrentamiento entre Rusia y Austria-Hungría, en caso de que Viena iniciara las hostilidades, a cambio de que Rusia fuera neutral en un posible enfrentamiento entre Francia y Alemania.​ Valoración de Henry Kissinger, en su obra Diplomacia (1994) sobre el tratado de reaseguro: Pese a sus complejidades, el Tratado de Reaseguro mantuvo la unión indispensable entre San Petersburgo y Berlín, y convenció a Rusia de que, aunque Alemania defendería la integridad del Imperio austro-húngaro, no lo ayudaría en su expansión a costa de Rusia. Alemania logró así, al menos, retrasar una alianza franco-rusa. Henry Kissinger, Diplomacia (1994)​ Este tratado fue vista por Guillermo II y su canciller. La negativa de Guillermo al renovar este acuerdo fue vista por muchos historiadores como una ofensa cometida por parte de Guillermo.
rdf:langString Le traité de réassurance (18 juin 1887) a été une tentative de Bismarck pour continuer à s'allier avec la Russie à la suite de l'ancienne entente des trois empereurs, tout en maintenant parallèlement la Triplice.
rdf:langString The Reinsurance Treaty was a diplomatic agreement between the German Empire and the Russian Empire that was in effect from 1887 to 1890. Only a handful of top officials in Berlin and St. Petersburg knew of its existence since it was top secret. The treaty played a critical role in German Chancellor Otto von Bismarck's extremely complex and ingenious network of alliances and agreements, which aimed to keep the peace in Europe and to maintain Germany's economic, diplomatic and political dominance. It helped keep the peace for both Russia and Germany. The treaty provided that both parties would remain neutral if the other became involved in a war with a third great power, but that would not apply if Germany attacked France or if Russia attacked Austria-Hungary. Germany paid for Russian friendship by agreeing to the Russian sphere of influence in Bulgaria and Eastern Rumelia (now part of southern Bulgaria) and by agreeing to support Russian action to keep the Black Sea as its own preserve. After Bismarck lost power in 1890, his enemies in the Foreign Ministry convinced the Kaiser that the treaty was too much in Russia's favor and should not be renewed. The cancellation like the treaty itself remained a top secret. Russia however wanted the protections it afforded, and was angry at the termination. Needing allies, Russia opened negotiations with Germany's enemy France. The resulting Franco-Russian Alliance of 1891–1892 to 1917 rapidly began to take shape. Historians consider it a major disaster for Germany, and one of the long-term causes of the First World War.
rdf:langString Rückversicherungsvertrag (Inggris: Reinsurance treaty) adalah perjanjian rahasia antara Jerman dan Rusia yang dilakukan pada 18 Juni 1887. Perjanjian ini merupakan karya diplomatik terakhir Otto von Bismarck. Perjanjian dilakukan karena adanya keinginan yang sama dari Jerman dan Rusia untuk memperkuat perdamaian umum dengan memahami posisi pertahanan masing-masing negara. Perjanjian tersebut menjamin adanya sikap netral Jerman dan Rusia selama tiga tahun jika terjadi Perang Eropa. Akan tetapi, perjanjian tidak berlaku jka terjadi serangan Jerman terhadap Prancis dan serangan Rusia terhadap Austria-Hongaria. Dalam perjanjian rahasia ini Jerman menyetujui pengaruh Rusia di Bulgaria dan Rumelia Timur (sekarang bagian dari Bulgaria Selatan) dan setuju untuk mendukung aksi Rusia dalam mengontrol Laut Hitam sebagai bagian dari kekuasaannya. Perjanjian rahasia ini tidak diperbaharui Kaisar Wilhelm II setelah masa perjanjian berakhir. Hal ini menyebabkan Rusia dengan cepat membentuk aliansinya. Rusia bergabung dengan Inggris dan Prancis dalam .
rdf:langString Il trattato di controassicurazione o di riassicurazione (dal tedesco Rückversicherungsvertrag) fu firmato segretamente il 18 giugno 1887 da Germania e Russia. Assicurava la neutralità benevola dei due firmatari nel caso che uno dei due si fosse trovato in guerra con una terza grande potenza, ma non avrebbe trovato applicazione se la Germania avesse attaccato la Francia o se la Russia avesse attaccato l'Austria-Ungheria. Fu l'ultimo atto diplomatico voluto dal cancelliere tedesco Otto von Bismarck. Con questo trattato egli evitò l'appoggio russo ad un eventuale attacco francese contro la Germania e, lasciandosi mano libera a favore dell'alleata Austria-Ungheria, assicurò la pace fra questa e la Russia. Nel 1890, dopo aver congedato Bismarck, l'imperatore Guglielmo II di Germania non rinnovò il trattato. Due anni dopo veniva stipulata l'Alleanza franco-russa.
rdf:langString 재보장 조약(再保障 條約)은 1887년 6월 18일 독일 제국과 러시아 제국 사이에서 체결된 비밀 조약이다. 1885년 오스트리아-헝가리 제국과 러시아 제국 간의 관계가 긴박해지자 양국은 삼제 협상(三帝協商)의 갱신을 거절했다. 독일 제국은 프랑스의 보복에 대비하기 위해 러시아 제국의 중립이 필요했고 러시아 제국도 아시아에서 영국과의 경쟁을 계속하고 있었으므로 독일 제국의 지지가 필요했다. 이 조약이 체결됨에 따라 독일 제국이 프랑스를 공격하는 경우 또는 러시아 제국이 오스트리아-헝가리 제국을 공격하는 경우를 제외하고는 제3국과의 전쟁에 있어서는 상호 중립을 지킬 것, 발칸반도에서의 현상 유지가 약정되었다. 기한은 3년이었지만 1890년 독일 제국이 조약 갱신을 거부하면서 소멸되었다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다.
rdf:langString 独露再保障条約(どくろさいほしょうじょうやく、独: Rückversicherungsvertrag、露: Договор перестраховки)は、1887年6月18日、ドイツ帝国とロシア帝国の間に結ばれた秘密条約。再保険条約とも二重保障条約ともいう。オーストリア=ハンガリー帝国への通告なしに締結されたが、ビスマルク体制の一環とされている。ビスマルク辞職後の1890年にドイツ側が条約の更新を拒絶し、体制は露仏同盟に交代した。
rdf:langString Traktat reasekuracyjny – tajny traktat podpisany 18 czerwca 1887, obowiązujący do czerwca 1890. Był kontynuacją formowania się sojuszu pomiędzy Niemcami a Rosją po tym, jak Sojusz Trzech Cesarzy (1873) dobiegł końca w 1887.
rdf:langString Het Herverzekeringsverdrag of Rugdekkingsverdrag was een verdrag tussen Duitsland en Rusland. Beide landen hadden eerder een verdrag, samen met Oostenrijk, de Driekeizerbond, opgericht in 1873. In 1879 richtte Duitsland samen met Oostenrijk-Hongarije de tweebond op, om zich te beschermen tegen een eventuele aanval van Rusland. Hierdoor verslechterde de verhouding van Rusland met Duitsland en Rusland verliet in 1887 de Driekeizerbond. Hiermee hield de Driekeizerbond op te bestaan. De tweebond van Duitsland met Oostenrijk bleef bestaan, wat later de Driebond werd, toen Italië in 1882 toetrad. Bismarck wilde Rusland niet als vijand - Bismarck wilde geen vijanden omdat hij oorlogen in het algemeen wilde voorkomen, zie het Congres van Berlijn in 1878 - en daarom besloot hij de Russen het "rugdekkingsverdrag" aan te bieden, waarin hij de Duitse neutraliteit beloofde indien Rusland aangevallen zou worden door Oostenrijk-Hongarije. Dit verdrag ontstond in 1887 nadat Rusland uit de driekeizerbond stapte. Bismarck hield dit verdrag verborgen voor Oostenrijk-Hongarije. Het Herverzekeringsverdrag liep af in 1890, toen Bismarck van het toneel verdween en Duitsland onder keizer Wilhelm II ervan afzag het verdrag te verlengen. Wilhelm II zag daarvan af op advies van de nieuwe Rijkskanselier, Von Caprivi. Aan het Herverzekeringsverdrag was namelijk een geheime clausule verbonden dat Duitsland neutraal zou blijven, indien Rusland het Ottomaanse Rijk zou aanvallen om de Dardanellen te veroveren. Von Caprivi was bang dat die geheime clausule bekend zou worden en tot grote problemen zou leiden met Engeland - dat absoluut wilde voorkomen dat Rusland een toegang zou krijgen van de Zwarte Zee naar de Middellandse Zee - en met Turkije. Hierdoor kon Duitsland niet meer op een Russisch bondgenootschap rekenen in het geval er oorlog zou ontstaan. Achteraf, toen de Eerste Wereldoorlog begon, bleek het niet verlengen van het Herverzekeringsverdrag een kolossale misrekening. Italië liep over naar de geallieerden en ook Rusland sloot zich hierbij aan door verdragen te sluiten met Engeland en Frankrijk, waardoor de Entente ontstond. De beslissende stap vond plaats in 1892, toen Rusland en Frankrijk een geheime militaire conventie sloten op grond waarvan Frankrijk en Rusland zich verplichtten te mobiliseren tegen Duitsland indien Duitsland, Oostenrijk-Hongarije of Italië, om welke reden ook, zouden mobiliseren. Dit was een zeer agressief verdrag en duidelijk gericht tegen Duitsland, aangezien Rusland wanneer het maar wilde een conflict in de Balkan uit kon lokken door Servië te steunen, waarna Oostenrijk-Hongarije moest mobiliseren. Zelfs als Duitsland niet mobiliseerde zou het leger van Frankrijk 1.300.000 man bedragen en naar de Duitse grens sturen, dat van Rusland 700.000 a 800.000 en ook naar de grens met Duitsland sturen.
rdf:langString O Tratado de Resseguro foi um acordo diplomático entre o Império Alemão e o Império Russo que vigorou de 1887 a 1890. Apenas um punhado de altos funcionários em Berlim e São Petersburgo sabiam de sua existência, pois era ultrassecreto. O tratado desempenhou um papel crítico na rede extremamente complexa e engenhosa de alianças e acordos do chanceler alemão Otto von Bismarck, que visava manter a paz na Europa e manter o domínio econômico, diplomático e político da Alemanha. O tratado previa que ambas as partes permaneceriam neutras se a outra se envolvesse em uma guerra com uma terceira grande potência, mas isso não se aplicaria se a Alemanha atacasse a França ou se a Rússia atacasse a Áustria-Hungria. A Alemanha pagou pela amizade russa concordando com a esfera de influência russa na Bulgária e Rumelia Oriental (agora parte do sul da Bulgária) e concordando em apoiar a ação russa para manter o Mar Negro como sua própria reserva. Depois que a Alemanha se recusou a renovar o tratado em 1890, a Aliança Franco-Russa de 1891-1892 a 1917 rapidamente começou a tomar forma.
rdf:langString Договор о перестраховке 1887 года (нем. Rückversicherungsvertrag) — обиходное (в дипломатических кругах Германии и России) название тайного договора между Россией и Германией, подписанного в Берлине 6 (18) июня 1887 года канцлером Бисмарком и русским послом П. А. Шуваловым, в том же месяце ратифицирован обеими сторонами. В условиях развала (после сербско—болгарского военного конфликта 1885—1886 года) «Союза трёх императоров» Германия, стремясь избежать русско-французского сближения, пошла на заключение двустороннего соглашения с Россией. «Застраховавшись» для новой войны против Франции союзом с Австрией и Италией, Германия решила «перестраховаться» соглашением с Россией. В январе 1887 года переговоры в Берлине были начаты Петром Шуваловым, вместе со своим братом Павлом Шуваловым, — первоначально со статс-секретарём ведомства иностранных дел Германии, старшим сыном Отто фон Бисмарка Гербертом Бисмарком. Пётр Шувалов предложил Германии полную свободу действий в отношении Франции — в обмен на непрепятствование Германией овладению Россией проливами Босфор и Дарданеллы и восстановлению ею контроля над Болгарией; канцлер Отто фон Бисмарк был приятно удивлён предложениями Шувалова. После некоторого периода охлаждения отношений между Берлином и Петербургом, в мае 1887 года возобновились переговоры между Павлом Шуваловым и Отто фон Бисмарком, закончившиеся подписанием тайного договора. По его условиям, обе стороны должны были сохранять нейтралитет при войне одной из них с любой третьей великой державой, кроме случаев нападения Германии на Францию или России на Австро-Венгрию. К договору прилагался особый протокол, по которому Германия обязывалась оказать России дипломатическое содействие, если русский император найдёт нужным «принять на себя защиту входа в Чёрное море» в целях «сохранения ключа к своей империи». Германия обещала также никогда не давать согласия на реставрацию князя Баттенбергского на болгарском престоле, что было для императора Александра III вопросом личного престижа и самолюбия. В 1890 году срок действия договора перестраховки истёк. По инициативе барона Гольштейна новое правительство Германии во главе с генералом Лео фон Каприви отказалось его возобновлять.
rdf:langString Återförsäkringstraktaten, också kallat återförsäkringsfördraget, var ett hemligt samarbete mellan Tyskland och Ryssland som varade i tre år. Samarbetet startade den 18 juni 1887. Det gick ut på att om en konflikt mellan Tyskland och Frankrike skulle utbryta så skulle Ryssland endast hjälpa Frankrike om det var tyskarna som startade konflikten. Om i sin tur en konflikt skulle äga rum mellan Ryssland och Österrike-Ungern så skulle Tyskland bara hjälpa Österrike-Ungern om det var Ryssland som startade konflikten. Tysklands mål med detta samarbete var att stoppa Ryssland och Frankrike från att skapa en allians med varandra.
rdf:langString «Догові́р перестрахо́вки» (нім. Rückversicherungsvertrag) — повсякденна (в дипломатичних колах Німеччини і Росії) назва таємного договору між Росією та Німеччиною, підписаного в Берліні 6 червня 1887 року канцлером Бісмарком і російським послом , що був ратифікований в тому ж місяці обома сторонами. В умовах розвалу (після сербсько-болгарської війни 1885–1886 р.р. «Союзу трьох імператорів» Німеччина, прагнучи уникнути російсько — французького зближення, пішла на укладення двосторонньої угоди з Росією. «Застрахувавшись» для нової війни проти Французької республіки союзом з Австро-Угорською імперією та Королівством Італія, Німеччина вирішила «перестрахуватися» угодою з Росією. У січні 1887 року переговори в Берліні були розпочаті Петром Шуваловим, разом зі своїм братом Павлом Шуваловим — спочатку зі статс-секретарем відомства закордонних справ Німецької імперії Гербертом Бісмарком (Herbert von Bismarck; син канцлера Отто фон Бісмарка). Петро Шувалов запропонував Німецькій імперії повну свободу дій стосовно Французької республіки — в обмін на неперешкоджання Німеччиною оволодінню Росією чорноморськими протоками та відновленню нею контролю над Князівством Болгарія. Отто Бісмарк був приємно здивований пропозиціями Шувалова. Після деякого періоду охолодження відносин між Берліном і Санкт-Петербургом, в травні 1887 року, поновилися переговори між Павлом Шуваловим і Отто Бісмарком, що завершилися підписанням таємного договору. За його умовами, обидві сторони повинні були зберігати нейтралітет при війні однієї з них з будь-якої третьою великою державою, крім випадків нападу Німеччини на Францію або Росії на Австро-Угорщину. До договору додавався особливий протокол, за яким Німеччина зобов'язувалася надати Росії дипломатичне сприяння, якщо російський імператор знайде за потрібне «прийняти на себе захист входу в Чорне море» з метою «збереження ключа до своєї імперії». Німеччина обіцяла також ніколи не давати згоди на реставрацію князя Баттенбергського на болгарському престолі, що було для імператора Олександра III питанням особистого престижу і самолюбства. 1890 року термін дії договору перестраховки завершився; новий уряд Німецької імперії на чолі з генералом Лео фон Капріві відмовився його поновлювати.
rdf:langString 再保障条约 (德語:Rückversicherungsvertrag,1887年6月18日) 是德国与俄国的秘密条约。1886年,发生,俄国与奥匈帝国关系恶化,令三帝同盟濒临瓦解。俾斯麦有鉴于此,借此寻求与俄国修好的机会。只要能保得住俄国支持,他才可以继续孤立法国,以保德国安全。 此条约分为两部分: 1. * 德俄同意,如果对方与第三国交战,己方保持中立。但此条款不适用于德国攻击法国或是俄国攻击奥匈帝国。 2. * 在附加的议定书中,如果俄国干预博斯普魯斯海峽与達達尼爾海峽,亦即黑海的入海口,德国将会保持中立。换句话说,德国会容许俄国进犯鄂圖曼帝國及两边海峡,甚至是鄂圖曼土耳其帝國首都君士坦丁堡,威胁地中海的势力均衡。 条约有效三年。作为俾斯麦系统的一部分,条约的成功非常视乎俾斯麦的声望。1890年,俾斯麦下台后,德国外交部自感无力继续推行此政策。在1890年,俄国要求续订条约,但德国多次拒绝。德皇威廉二世认为他与俄国沙皇有血缘关系,故此深信可以保持良好外交关系。俄国在巴尔干半岛的影响壮大,威胁英国在中东殖民地利益,已经令两国关系紧张;如果强求与俄国结盟,德国可能因此失去与英国结盟的机会。然而,在条约失效后,俄国只觉得遭到孤立,所以在1892年与法国结盟,令俾斯麦心中“法国突破孤立的噩梦”(Bismarck's Nightmare)成真。 1896年,德国报章《汉堡信报》(Hamburger Nachrichten)披露了条约内容,引起德国与奥国人民的强烈抗议。 俄法同盟令德国受到孤立,所以是造成战争爆发的原因之一。
xsd:nonNegativeInteger 9035

data from the linked data cloud