Recitative
http://dbpedia.org/resource/Recitative an entity of type: Thing
Recitativ či italsky recitativo je styl zpěvu, používaný především v operách, oratoriích a kantátách, při němž pěvec napodobuje rytmus běžné řeči. Rozlišují se různé typy recitativu, například recitativo secco („suchý“) doprovázený pouze continuem nebo recitativo accompagnato („doprovázený“) s doprovodem orchestru. Jako (liturgický) recitativ se také někdy označují jednoduché nápěvy gregoriánského chorálu používané pro biblická čtení a modlitby.
rdf:langString
الإلقاء المُنغَّم هو حديث منغم موسيقيا أو إلقاء ملحن. عامة مؤلف الأوبرا يوظف الرسيتاتيف ليروي حبكة الأوبرا. الرسيتاتيف يعكس الإيقاعات الطبيعية للحديث اليومي وبالتالي ليس له وزن واضح أو إيقاع - في أوبرا الباروك كان الرسيتاتيف يصحبه . هذا الرسيتاتيف الذي له مصاحبة آلية بسيط أو الجاف. لاحقا في القرن التاسع عشر، الرسيتاتيف كان بمصاحبة الأوركسترا الكامل يعرف بالرسيتاتيف مع المصاحبة الآلية أصبح القاعدة.
rdf:langString
Recitativo laŭ PIV estas "deklamita duonkanto por solovoĉo, sen fiksa takto, sekvanta nur la naturan ritmon de la parola frazo."
rdf:langString
El recitativo es una forma musical concebida para la voz humana que se caracteriza por tener las inflexiones de esta voz cuando dialoga. El recitativo se usó en la ópera, el oratorio y la cantata durante los s. XVII al XIX. Los artífices de este revolucionario invento fueron los italianos Giulio Caccini (1551-1618) y Jacopo Peri (1561-1633), ambos del círculo intelectual de la Camerata Florentina.
rdf:langString
Il recitativo è una forma di composizione usata comunemente in opere, oratori e cantate, ma talvolta anche nei concerti, nella quale il cantante si esprime mediante uno stile prevalentemente sillabico. Il recitativo ha spesso un semplice accompagnamento, generalmente un basso continuo. I termini (o "recitativo semplice") e (o "recitativo obbligato") sono generalmente utilizzati per distinguere il recitativo accompagnato da uno strumento a tastiera (per es. clavicembalo o fortepiano) ed eventualmente da uno strumento che esegue la parte del basso (di solito un violoncello), da quello nel quale è previsto l'intervento dell'orchestra.
rdf:langString
レチタティーヴォ（伊: recitativo,独: Rezitativ,仏: récitatif,英: recitative）は、クラシック音楽の歌唱様式の一種で、話すような独唱をいう。多くはオペラ、オラトリオ、カンタータなどの大規模な作品の中で用いられる。叙唱、朗唱と訳されることもある。リート、バラード、などにも付随するが、通常は、個人的な感情の独白や、状況説明、会話などの場面に採用され、多くの場合はアリアなどの旋律的な曲の間や前に置かれることとなる。 レチタティーヴォでは言葉を補助するために音楽が使われ、リズムが自由で、極端な高さの音や繰り返しは避けられる。
rdf:langString
레치타티보(이탈리아어: Recitativo) 또는 레시터티브(Recitative) 혹은 서창(敍唱)이란 오페라에서 대사를 노래하듯이 말하는 형식을 말한다.
rdf:langString
Een recitatief is een muzikale vorm daterend uit het begin van de 17e eeuw en komt voort uit de opera.
rdf:langString
Recitativ, "talsång", är en främst i opera, oratorium och andra större vokala verk förekommande art av solosång, i vilken textens rytm och språkmelodi bestämmer den musikaliska utformningen. Melodiken i ett recitativ äger därför ofta inte någon fastare motiv- eller formstruktur, och sångaren kan i allmänhet lägga mindre vikt vid dess eventuella taktindelning. I andra typer av musiksammanhang kan recitativ även syfta på talad eller halvsjungen text.
rdf:langString
Recitativo é uma forma de composição usada frequentemente em melodramas, oratórios, cantatas, óperas, e, eventualmente, em concertos, na qual o cantor usa o tempo da fala e não o da música. Embora entoado e quase sempre acompanhado pela orquestra ou por um único instrumento, a melodia visa a se aproximar ao máximo da cadência e das inflexões de uma recitação. Fica, portanto, a meio caminho, entre o canto e a fala. O recitativo é, em geral, cantado por um solista, seguindo uma linha melódica, sem acompanhamento ou com um leve acompanhamento responsivo durante as pausas do cantor.
rdf:langString
宣敘調（意大利語：Recitativo），又譯朗誦調，原指歌劇、清唱劇、康塔塔等大型聲樂中類似朗誦的曲調，速度自由，旋律與節奏是依照言語自然的強弱，形成簡單的朗誦或說話似的曲調，換言之是以歌唱方式說話。與詠歎調比較，宣敘調著重敘事，音樂只是附屬性質。宣敘調差不多是與歌劇同時出現的聲樂形式，常於詠歎調之前，具有"引子"的作用。宣敘調必須依附於歌劇情節，無法拿出來單獨演唱。 最初，宣敍調雖然是為了取代劇中人物對白之用，但仍有簡單的旋律變化，而自18世紀開始出現了乾燥的宣敘調（secco），缺乏抒情性，詞句幾乎是在同一音上作快速吐字的節奏變化，又稱為""（parlando）。 19世紀中期以後的歌劇需要對白時，大都以實際對話方式演出，愈來愈少將對白寫成宣敘調。 還有一種界於兩者之間的「」（arioso），比宣敘調要多一些音樂性。
rdf:langString
El recitatiu, és una forma musical que es descriu com un discurs melòdic musicat. S'utilitza habitualment en òperes, oratoris, cantates i obres similars. En el fons es pot considerar com una narració en la qual la música s'adapta a les paraules (en lloc del procés més habitual en què les paraules s'adapten a la música, com a les àries). Malgrat ser una forma musical clàssica, també es pot considerar el rap una forma de recitativo accompagnato.
rdf:langString
Το ρετσιτατίβο (recitativo) είναι μια μορφή μουσικής σύνθεσης, περισσότερο μουσικής επένδυσης, περιορισμένης χρονικής διάρκειας, ιδιαίτερα όμως συνηθισμένη στην όπερα, το ορατόριο και την καντάτα. Αποτελεί ένα είδος μελωδικής αφήγησης για φωνή, την οποία συνοδεύει ένα μικρό (recitativo secco), συνήθως με την παρουσία τσέμπαλου και βιολοντσέλου, ή μια ορχήστρα (recitativo accompagnato), ακολουθώντας όμως τις διακυμάνσεις του λόγου. Το ρετσιτατίβο συναντάται και σήμερα.
rdf:langString
Das Rezitativ (von italienisch recitare „vortragen“) ist ein dem Sprechen angenäherter Gesang in Oper, Kantate, Messe oder Oratorium. Es existiert in verschiedenen Ausprägungen seit ca. 1600. Seine Entwicklung ist eng mit der des Generalbasses (Basso Continuo) verbunden. In der Opera seria ist das Rezitativ der Träger der Bühnenhandlung. Auch wenn das Rezitativ durch die Entwicklung der durchkomponierten Oper und das Verschwinden des Basso Continuo ab ca. 1840 zeitweise außer Mode geriet, ist es bis heute Bestandteil von Oper und Oratorium.
rdf:langString
Errezitatiboa, arruntki opera, oratorio, kantata eta antzerako musikalanetan erabiltzen den konposaketa forma bat da, musikarekin lagundutako hitzaldi melodikoa bezala deskribatzen dena. Errezitatiboa, erraz ezberdin daiteke ariatik, errezitatiboaren erritmoa eta inguru melodikoak ohiko hizkeraren oso antzekoak baitira. Orokorrean, testuak errezitatu egiten dira hitzen azentuak eta paragrafoen arteko tarteak adieraziz, enfasiarekin olerki bat deklamatuko balitz bezala. Elkarrizketa edo monologoa aria edo koroen artean kantatzen denean erabiltzen da, eta istorioari arintasuna ematea du xede.
rdf:langString
Recitative (/ˌrɛsɪtəˈtiːv/, also known by its Italian name "recitativo" ([retʃitaˈtiːvo])) is a style of delivery (much used in operas, oratorios, and cantatas) in which a singer is allowed to adopt the rhythms and delivery of ordinary speech. Recitative does not repeat lines as formally composed songs do. It resembles sung ordinary speech more than a formal musical composition. The term recitative (or occasionally liturgical recitative) is also applied to the simpler formulas of Gregorian chant, such as the tones used for the epistle, gospel, preface and collects; see accentus.
rdf:langString
En musique classique, le récitatif (souvent mentionné en italien recitativo) est une forme musicale destinée à une voix de soliste soutenue par un accompagnement instrumental. Le récitatif est né pendant le XVIe siècle, en même temps que la monodie accompagnée et l'opéra dont il est indissociable. La mélodie du récitatif vise à se rapprocher au maximum du débit de la parole et de ses inflexions. Sa fonction est, dans un opéra (mais également, dans d'autres formes, telles que la cantate, l'oratorio, la passion, etc.), de permettre à l'action d'avancer. En effet, lors d'un aria duo, trio ou chœur, le déroulement dramatique s'interrompt et le temps réel du dialogue parlé n'est pas respecté.
rdf:langString
Recytatyw (wł. recitativo) – solowa forma wokalna podobna do deklamacji, powstała około 1600. Recytatyw służy przede wszystkim do prezentacji akcji. Pierwsze opery były w całości oparte na recytatywach. Występuje jako elementy większej formy muzycznej takiej jak kantata, oratorium, opera czy pasja. Rodzaje recytatywu:
rdf:langString
Речитати́в (італ. recitativo) — протяжне проказування, що наближається і до декламації, і до співу. Текстовою основою речитативу може бути як поезія, так і проза. Розрізняють види речитативу:
* Сухий (secco) і аккомпанірованний (accompagnato);
* Розмірений (a tempo);
* Співучий (те саме, що аріозо). У всіх видах речитативу велике значення має правильна, осмислена декламація. У вокальній музиці бароко і віденської класики використовувалися речитативи secco і accompagnato, пізніше різні види речитативу нерідко змішувалися.
rdf:langString
Речитати́в — вокальная музыкальная форма, не выдержанная в строгой метрической сетке, род певучей декламации. Воспроизводит ритмический и интонационный рисунок естественной речи. Текстовой основой речитатива может быть как поэзия, так и проза. Различают виды речитатива:
* сухой (secco) и аккомпанированный (accompagnato);
* размеренный (a tempo);
* певучий (то же, что ариозо). Во всех видах речитатива большое значение имеет правильная, осмысленная декламация.
rdf:langString
rdf:langString
Recitative
rdf:langString
إلقاء منغم
rdf:langString
Recitatiu
rdf:langString
Recitativ
rdf:langString
Rezitativ
rdf:langString
Ρετσιτατίβο
rdf:langString
Recitativo
rdf:langString
Recitativo
rdf:langString
Errezitatibo
rdf:langString
Récitatif
rdf:langString
Recitativo
rdf:langString
레치타티보
rdf:langString
レチタティーヴォ
rdf:langString
Recytatyw
rdf:langString
Recitatief
rdf:langString
Речитатив
rdf:langString
Recitativo
rdf:langString
Recitativ
rdf:langString
宣敘調
rdf:langString
Речитатив
xsd:integer
284713
xsd:integer
1117737975
rdf:langString
El recitatiu, és una forma musical que es descriu com un discurs melòdic musicat. S'utilitza habitualment en òperes, oratoris, cantates i obres similars. En el fons es pot considerar com una narració en la qual la música s'adapta a les paraules (en lloc del procés més habitual en què les paraules s'adapten a la música, com a les àries). El recitatiu és fàcilment diferenciable de les àries, ja que el ritme i els contorns melòdics del recitatiu generalment s'assemblen als del discurs normal entre persones. És utilitzat quan es canten diàlegs o monòlegs entre àries o cors, i té la finalitat de donar fluïdesa a la història. Normalment, en una òpera o oratori, els recitatius fan avançar l'acció, mentre que les àries i els cors aturen l'acció per presentar una reflexió sobre el tema.... El recitatiu acostuma a tenir un acompanyament instrumental simple, algunes vegades reduït a un baix continu (que pot ser fins i tot només un clavicèmbal) que toca notes ocasionals, que subratllen les paraules i frases. Els termes recitativo secco (o recitativo semplice) i recitativo accompagnato (o recitativo stromentato) són usats ocasionalment per distingir el recitatiu acompanyat només pel baix continu del recitatiu acompanyat per tota l'orquestra. Malgrat ser una forma musical clàssica, també es pot considerar el rap una forma de recitativo accompagnato.
rdf:langString
Recitativ či italsky recitativo je styl zpěvu, používaný především v operách, oratoriích a kantátách, při němž pěvec napodobuje rytmus běžné řeči. Rozlišují se různé typy recitativu, například recitativo secco („suchý“) doprovázený pouze continuem nebo recitativo accompagnato („doprovázený“) s doprovodem orchestru. Jako (liturgický) recitativ se také někdy označují jednoduché nápěvy gregoriánského chorálu používané pro biblická čtení a modlitby.
rdf:langString
الإلقاء المُنغَّم هو حديث منغم موسيقيا أو إلقاء ملحن. عامة مؤلف الأوبرا يوظف الرسيتاتيف ليروي حبكة الأوبرا. الرسيتاتيف يعكس الإيقاعات الطبيعية للحديث اليومي وبالتالي ليس له وزن واضح أو إيقاع - في أوبرا الباروك كان الرسيتاتيف يصحبه . هذا الرسيتاتيف الذي له مصاحبة آلية بسيط أو الجاف. لاحقا في القرن التاسع عشر، الرسيتاتيف كان بمصاحبة الأوركسترا الكامل يعرف بالرسيتاتيف مع المصاحبة الآلية أصبح القاعدة.
rdf:langString
Το ρετσιτατίβο (recitativo) είναι μια μορφή μουσικής σύνθεσης, περισσότερο μουσικής επένδυσης, περιορισμένης χρονικής διάρκειας, ιδιαίτερα όμως συνηθισμένη στην όπερα, το ορατόριο και την καντάτα. Αποτελεί ένα είδος μελωδικής αφήγησης για φωνή, την οποία συνοδεύει ένα μικρό (recitativo secco), συνήθως με την παρουσία τσέμπαλου και βιολοντσέλου, ή μια ορχήστρα (recitativo accompagnato), ακολουθώντας όμως τις διακυμάνσεις του λόγου. Ως μέρος της δομής της όπερας, το ρετσιτατίβο έχει τη μορφή διαλόγου ή μονολόγου που προάγει την πλοκή του έργου και αναφέρεται συχνά σε αντιδιαστολή με την άρια. Χαρακτηρίζεται ανάλογα με το είδος του έργου, π.χ. δραματικό, ελαφρύ, κ.λπ.. Η χρήση του ρετσιτατίβου σε όλα τα μουσικά είδη, ειδικά όμως στην όπερα, κρίνεται ιδιαίτερα σημαντική αλλά και χρηστική, εφόσον συμβάλλει αποφασιστικά στην εξέλιξη και προώθηση της πλοκής, διευκολύνοντας συγχρόνως τον θεατή να κατανοήσει ευκολότερα το έργο και να συνδέσει το εξελισσόμενο τμήμα του με τα προηγούμενα. Ο όρος χρησιμοποιείται κάποτε και για τμήματα καθαρά οργανικών έργων, όπως η σονάτα ή συμφωνία. Τα μέρη αυτά είναι γραμμένα για σόλο όργανο και χαρακτηρίζονται από μια μελωδική γραμμή που θυμίζει φωνητική μουσική. Ο όρος «ρετσιτατίβο» άρχισε να καθιερώνεται με την κοσμική μουσική της του Κόμη Μπάρντι, στα τέλη του 16ου αιώνα, στη Φλωρεντία. Τον 17ο και 18ο αιώνα εμφανίζεται στην Ιταλία ως θρησκευτική μουσική το λεγόμενο ρετσιτατίβο σέκο, όπως επίσης το ρετσιτατίβο ακομπανιάτο ή ρετσιτατίβο στορμεντάτο, καθώς και το ρετσιτατίβο αριόζο (αναφερόμενο σε άριες). Το ρετσιτατίβο συναντάται και σήμερα.
rdf:langString
Recitativo laŭ PIV estas "deklamita duonkanto por solovoĉo, sen fiksa takto, sekvanta nur la naturan ritmon de la parola frazo."
rdf:langString
Das Rezitativ (von italienisch recitare „vortragen“) ist ein dem Sprechen angenäherter Gesang in Oper, Kantate, Messe oder Oratorium. Es existiert in verschiedenen Ausprägungen seit ca. 1600. Seine Entwicklung ist eng mit der des Generalbasses (Basso Continuo) verbunden. Während des Rezitativs hat der Sänger die Freiheit, den Text rhythmisch frei zu deklamieren. Es gibt zwei Formen des Rezitativs: Das Secco-Rezitativ wird nur durch einen Basso Continuo begleitet und erlaubt größte rhythmische Freiheit. Beim Accompagnato-Rezitativ wird der Sänger durch ein Orchester begleitet, das an der Auslegung des gesungenen Inhalts kompositorisch beteiligt ist, was strengere rhythmische Bindung zur Folge hat. In der Opera seria ist das Rezitativ der Träger der Bühnenhandlung. Auch wenn das Rezitativ durch die Entwicklung der durchkomponierten Oper und das Verschwinden des Basso Continuo ab ca. 1840 zeitweise außer Mode geriet, ist es bis heute Bestandteil von Oper und Oratorium. Die Neue Musik des 20. und 21. Jahrhunderts knüpft dann wieder stark an die traditionellen Vorbilder an und unterwirft sie vielfältigen kompositorischen Neuinterpretationen.
rdf:langString
Errezitatiboa, arruntki opera, oratorio, kantata eta antzerako musikalanetan erabiltzen den konposaketa forma bat da, musikarekin lagundutako hitzaldi melodikoa bezala deskribatzen dena. Errezitatiboa, erraz ezberdin daiteke ariatik, errezitatiboaren erritmoa eta inguru melodikoak ohiko hizkeraren oso antzekoak baitira. Orokorrean, testuak errezitatu egiten dira hitzen azentuak eta paragrafoen arteko tarteak adieraziz, enfasiarekin olerki bat deklamatuko balitz bezala. Elkarrizketa edo monologoa aria edo koroen artean kantatzen denean erabiltzen da, eta istorioari arintasuna ematea du xede. Errezitatiboak, orokorrean, akonpainamendu sinple bat izaten du, batzuetan, soilik bat ( bat bakarrik ere izan daitekeena), aldikako notak joz. Recitativo secco eta recitativo acompagnato (edo recitativo stromentato) hitzak, aldika erabiltzen dira, jarraikako baxu batekin bakarrik lagundutako errezitatiboa, orkestra batek lagundutako errezitatibo batetatik bereizteko erabiltzen dira. Adibide musikala: Errezitatibo baten adibide ezagun bat, Bachen BWV80 kantatako "Gure Jauna Gotorleku Indartsu bat da" lehena da, baxua eta jarraikako baxuarentzat idatzia (haria eta Organua/klabea).
rdf:langString
El recitativo es una forma musical concebida para la voz humana que se caracteriza por tener las inflexiones de esta voz cuando dialoga. El recitativo se usó en la ópera, el oratorio y la cantata durante los s. XVII al XIX. Los artífices de este revolucionario invento fueron los italianos Giulio Caccini (1551-1618) y Jacopo Peri (1561-1633), ambos del círculo intelectual de la Camerata Florentina.
rdf:langString
En musique classique, le récitatif (souvent mentionné en italien recitativo) est une forme musicale destinée à une voix de soliste soutenue par un accompagnement instrumental. Le récitatif est né pendant le XVIe siècle, en même temps que la monodie accompagnée et l'opéra dont il est indissociable. La mélodie du récitatif vise à se rapprocher au maximum du débit de la parole et de ses inflexions. Sa fonction est, dans un opéra (mais également, dans d'autres formes, telles que la cantate, l'oratorio, la passion, etc.), de permettre à l'action d'avancer. En effet, lors d'un aria duo, trio ou chœur, le déroulement dramatique s'interrompt et le temps réel du dialogue parlé n'est pas respecté. Il existe principalement deux formes de recitativo : le recitativo secco et le recitativo accompagnato.
rdf:langString
Recitative (/ˌrɛsɪtəˈtiːv/, also known by its Italian name "recitativo" ([retʃitaˈtiːvo])) is a style of delivery (much used in operas, oratorios, and cantatas) in which a singer is allowed to adopt the rhythms and delivery of ordinary speech. Recitative does not repeat lines as formally composed songs do. It resembles sung ordinary speech more than a formal musical composition. Recitative can be distinguished on a continuum from more speech-like to more musically sung, with more sustained melodic lines. The mostly syllabic recitativo secco ("dry", accompanied only by continuo, typically cello and harpsichord) is at one end of the spectrum, through recitativo accompagnato (using orchestra), the more melismatic arioso, and finally the full-blown aria or ensemble, where the pulse is entirely governed by the music. Secco recitatives can be more improvisatory and free for the singer, since the accompaniment is so sparse; in contrast, when recitative is accompanied by orchestra, the singer must perform in a more structured way. The term recitative (or occasionally liturgical recitative) is also applied to the simpler formulas of Gregorian chant, such as the tones used for the epistle, gospel, preface and collects; see accentus.
rdf:langString
Il recitativo è una forma di composizione usata comunemente in opere, oratori e cantate, ma talvolta anche nei concerti, nella quale il cantante si esprime mediante uno stile prevalentemente sillabico. Il recitativo ha spesso un semplice accompagnamento, generalmente un basso continuo. I termini (o "recitativo semplice") e (o "recitativo obbligato") sono generalmente utilizzati per distinguere il recitativo accompagnato da uno strumento a tastiera (per es. clavicembalo o fortepiano) ed eventualmente da uno strumento che esegue la parte del basso (di solito un violoncello), da quello nel quale è previsto l'intervento dell'orchestra.
rdf:langString
レチタティーヴォ（伊: recitativo,独: Rezitativ,仏: récitatif,英: recitative）は、クラシック音楽の歌唱様式の一種で、話すような独唱をいう。多くはオペラ、オラトリオ、カンタータなどの大規模な作品の中で用いられる。叙唱、朗唱と訳されることもある。リート、バラード、などにも付随するが、通常は、個人的な感情の独白や、状況説明、会話などの場面に採用され、多くの場合はアリアなどの旋律的な曲の間や前に置かれることとなる。 レチタティーヴォでは言葉を補助するために音楽が使われ、リズムが自由で、極端な高さの音や繰り返しは避けられる。
rdf:langString
레치타티보(이탈리아어: Recitativo) 또는 레시터티브(Recitative) 혹은 서창(敍唱)이란 오페라에서 대사를 노래하듯이 말하는 형식을 말한다.
rdf:langString
Een recitatief is een muzikale vorm daterend uit het begin van de 17e eeuw en komt voort uit de opera.
rdf:langString
Recytatyw (wł. recitativo) – solowa forma wokalna podobna do deklamacji, powstała około 1600. Recytatyw służy przede wszystkim do prezentacji akcji. Pierwsze opery były w całości oparte na recytatywach. Występuje jako elementy większej formy muzycznej takiej jak kantata, oratorium, opera czy pasja. Rodzaje recytatywu:
* recitativo secco – charakteryzuje się akompaniamentem basso continuo oraz częstym powtarzaniem dźwięków (stosowany w operze neapolitańskiej do XVIII wieku)
* recitativo accompagnato – charakteryzuje się akompaniamentem orkiestry oraz rozwiniętą melodią (zapoczątkowany w późnej operze neapolitańskiej przez kompozytorów takich jak Niccolò Jommelli i Tommaso Traetta).
rdf:langString
Речитати́в — вокальная музыкальная форма, не выдержанная в строгой метрической сетке, род певучей декламации. Воспроизводит ритмический и интонационный рисунок естественной речи. Текстовой основой речитатива может быть как поэзия, так и проза. Различают виды речитатива:
* сухой (secco) и аккомпанированный (accompagnato);
* размеренный (a tempo);
* певучий (то же, что ариозо). Во всех видах речитатива большое значение имеет правильная, осмысленная декламация. В вокальной музыке барокко и венской классики использовались речитативы secco и accompagnato, позже различные виды речитатива нередко смешивались. В операх и ораториях речитатив обычно сопровождается сухим аккомпанементом и исполняет функцию связок между ариями. При этом в речитативах отражается драматическое действие, а в ариях - эмоциональная реакция персонажей на него.
rdf:langString
Recitativ, "talsång", är en främst i opera, oratorium och andra större vokala verk förekommande art av solosång, i vilken textens rytm och språkmelodi bestämmer den musikaliska utformningen. Melodiken i ett recitativ äger därför ofta inte någon fastare motiv- eller formstruktur, och sångaren kan i allmänhet lägga mindre vikt vid dess eventuella taktindelning. I andra typer av musiksammanhang kan recitativ även syfta på talad eller halvsjungen text.
rdf:langString
Recitativo é uma forma de composição usada frequentemente em melodramas, oratórios, cantatas, óperas, e, eventualmente, em concertos, na qual o cantor usa o tempo da fala e não o da música. Embora entoado e quase sempre acompanhado pela orquestra ou por um único instrumento, a melodia visa a se aproximar ao máximo da cadência e das inflexões de uma recitação. Fica, portanto, a meio caminho, entre o canto e a fala. O recitativo é, em geral, cantado por um solista, seguindo uma linha melódica, sem acompanhamento ou com um leve acompanhamento responsivo durante as pausas do cantor.
rdf:langString
宣敘調（意大利語：Recitativo），又譯朗誦調，原指歌劇、清唱劇、康塔塔等大型聲樂中類似朗誦的曲調，速度自由，旋律與節奏是依照言語自然的強弱，形成簡單的朗誦或說話似的曲調，換言之是以歌唱方式說話。與詠歎調比較，宣敘調著重敘事，音樂只是附屬性質。宣敘調差不多是與歌劇同時出現的聲樂形式，常於詠歎調之前，具有"引子"的作用。宣敘調必須依附於歌劇情節，無法拿出來單獨演唱。 最初，宣敍調雖然是為了取代劇中人物對白之用，但仍有簡單的旋律變化，而自18世紀開始出現了乾燥的宣敘調（secco），缺乏抒情性，詞句幾乎是在同一音上作快速吐字的節奏變化，又稱為""（parlando）。 19世紀中期以後的歌劇需要對白時，大都以實際對話方式演出，愈來愈少將對白寫成宣敘調。 還有一種界於兩者之間的「」（arioso），比宣敘調要多一些音樂性。
rdf:langString
Речитати́в (італ. recitativo) — протяжне проказування, що наближається і до декламації, і до співу. Текстовою основою речитативу може бути як поезія, так і проза. Розрізняють види речитативу:
* Сухий (secco) і аккомпанірованний (accompagnato);
* Розмірений (a tempo);
* Співучий (те саме, що аріозо). У всіх видах речитативу велике значення має правильна, осмислена декламація. У вокальній музиці бароко і віденської класики використовувалися речитативи secco і accompagnato, пізніше різні види речитативу нерідко змішувалися. В операх і ораторіях речитатив зазвичай супроводжується сухим акомпанементом і виконує функцію зв'язок між аріями. При цьому в речитативу відбивається драматична дія, а в аріях — емоційна реакція персонажів на нього.
xsd:nonNegativeInteger
14047
