Rebetiko
http://dbpedia.org/resource/Rebetiko an entity of type: Thing
Rembetiko (řec. jednot. číslo ρεμπέτικο, množné číslo ρεμπέτικα) je ryze řecký hudební styl, který se do Řecka po prohrané řecko-turecké válce (1919–1922) a odsunu maloasijských Řeků ze Smyrny. Styl bývá častokrát přirovnáván k americkému blues – ani ne tak svou formou, ale hlavně pro podobné sociální podmínky, které jej formovaly. Žánr je neodmyslitelně spojen s přístavními městy Pireus a Thessaloniki, kam byli uprchlíci v první vlně deportováni.
rdf:langString
Das oder (im Deutschen auch) der Rembetiko (auch Rebetiko, griechisch ρεμπέτικο, Mehrzahl Rembetika, Rebetika) ist ein griechischer Musikstil, der aus der Verbindung der Volksmusik Griechenlands und der osmanischen Musiktradition in den sich zu Beginn des 20. Jahrhunderts in den Städten Athen, Piräus und Thessaloniki bildenden Subkulturen hervorgegangen ist. Er steht im Gegensatz zu den Kantades, der westlich orientierten Volksmusik, wie sie sich auf den Ionischen Inseln und im Viertel Plaka in Athen etabliert hatte.
rdf:langString
Ρεμπέτικο τραγούδι (ή γενικά στον πληθυντικό Ρεμπέτικα) ονομάζεται το ελληνικό αστικό λαϊκό τραγούδι που εμφανίστηκε στα τέλη του 19ου αιώνα και απέκτησε τη γνώριμη μορφή του, περίπου μέχρι την τρίτη δεκαετία του 20ού αιώνα. Εξελίχθηκε στα λιμάνια πόλεων όπου ζούσε η εργατική τάξη (τον Πειραιά, τη Θεσσαλονίκη, την Κωνσταντινούπολη και τη Σμύρνη) και στη συνέχεια πέρασε και σε άλλα αστικά κέντρα. Αναπτύχθηκε μετά το 1922 με την άφιξη των Μικρασιατών στην Ελλάδα. Πλέον, ανήκει επίσημα στον κατάλογο μνημείων άυλης πολιτιστικής κληρονομιάς της Unesco.
rdf:langString
Rebetiko (greke ρεμπέτικο reBEtiko, pluralo rebetika) estas . Ĝi venas de kuniĝo de greka popola muziko kaj de en la subkulturoj formiĝintaj komence de la 20-a jarcento en la urboj Ateno, Pireo kaj Tesaloniko.
rdf:langString
Le rebétiko (ρεμπέτικο) est une forme d’expression musicale et culturelle populaire de Grèce directement associée à la chanson et à la danse apparue dans les années 1920, à la suite de l'arrivée de vagues migratoires, principalement grecques, expulsées d'Asie mineure (la Grande catastrophe). En 2017, le rebetiko a été ajouté aux listes du patrimoine culturel immatériel de l'UNESCO.
rdf:langString
Il rebetiko (ρεμπέτικο) o, al plurale, rebetika (ρεμπέτικα), sottinteso traghoudia (τραγούδια = canti), è un genere musicale greco. In italiano viene reso anche traslitterato come rebetico.
rdf:langString
レベティコ(ギリシア語: ρεμπέτικο、英語: Rebetiko)は現代ギリシャの大衆歌曲で、通常ブズーキの伴奏でギリシャ語で歌われる。1930年代にギリシャとトルコの住民交換でトルコ領内からギリシャへ移住させられたギリシャ人たちによって始まり、1960年代の民主化の時代に再興があったといわれている。ギリシャだけでなく、ギリシャ語を話すかギリシャ文化を継承しているキプロスその他の世界各地域で歌われている。
rdf:langString
Rebetiko lub rembetiko – grecka muzyka ulicy miasta. Zapoczątkowana pod koniec XIX wieku w kilku miastach greckich. Początki rebetiko są podobne do tanga argentyńskiego lub portugalskiego fado. W 2017 roku rebetiko zostało wpisane na listę niematerialnego dziedzictwa UNESCO.
rdf:langString
Rebetika (ook: Rembetika, Grieks: ρεμπέτικο en ρεμπέτικα) is de Griekse 'blues'.
rdf:langString
Rebetiko (från grekiska ρεμπέτικο), rebetika, rembetika, är en term som syftar på en sorts grekisk "stadsfolkmusik" som utvecklades under första hälften av 1900-talet, och som vanligtvis kännetecknas av en viss typ av sångtexter och av bruket av instrumentet bouzouki.
rdf:langString
Ребетіко (грец. ρεμπέτικο) — жанр міської авторської пісні, популярний в Греції на початку 20 століття, особливо у 1920 — 1930-ті роки. традиційно виконується у супроводі бузукі, , іноді у поєднанні з акордеоном чи гітарою.
rdf:langString
Rebétiko, en plural rebétika (en grec ρεμπέτικο i ρεμπέτικα respectivament), ocasionalment transliterat com a rembétiko, és el nom d'un tipus de música folklòrica grega. Un tipus de música d'arrel que té clares similituds amb altres músiques de l'àrea mediterrània. Les cançons, que sovint han estat comparades a gèneres com el blues estan plenes de dolor, passió, romanticisme i amargor. Habitualment són cançons melancòliques que ens parlen de les desgràcies de gent normal i corrent. La guerra Greco-Turca amb el famós incendi de Smyrna, va portar una onada de milions de persones que es van refugiar a Grècia. Aquests refugiats van ser els principals propulsors de la popularització de la música Rebétiko al país. Moltes cançons de rebétiko primerenques ens parlen de drogues, especialment d'haix
rdf:langString
El rebético es un género musical griego cuyas raíces se encuentran en la música griega de mediados del siglo XIX de la costa occidental de Asia Menor y Constantinopla y que se desarrolló plenamente en los bajos fondos de las ciudades griegas ―principalmente El Pireo, Tesalónica y Siros―, tras la catástrofe de Asia Menor y la expulsión de la población griega.
* ρεμπέτικο, /rebétiko/
* ρεμπέτικη μουσική, /rebétiki musikí/ (‘música rebética’). La denominación tiene su origen en la palabra rebetis (griego: ρεμπέτης, /rebétis/), que designa justamente al hombre de los bajos fondos.
rdf:langString
Rebetiko (Greek: ρεμπέτικο, pronounced [re(m)ˈbetiko]), plural rebetika (ρεμπέτικα [re(m)ˈbetika]), occasionally transliterated as rembetiko or rebetico, is a term used today to designate originally disparate kinds of urban Greek music which have come to be grouped together since the so-called rebetika revival, which started in the 1960s and developed further from the early 1970s onwards. Rebetiko briefly can be described as the urban popular song of the Greeks, especially the poorest, from the late 19th century to the 1950s.
rdf:langString
Rebético (em grego ρεμπέτικο, plural ρεμπέτικα) é um tipo de música popular urbana da Grécia. Considerada uma música de raiz, o gênero reflete influências da e da música do Médio Oriente. O rebético é por vezes denominado blues grego, visto que, como o blues, surgiu numa típica subcultura urbana, refletindo conceito de pobreza, alcoolismo, drogas, prostituição e violência. O rebético foi classificado pela UNESCO na Lista Representativa do Património Cultural Imaterial da Humanidade em 2017.
rdf:langString
Ребетика (греч. ρεμπέτικα; также рембетика, ремпетика) — стиль городской авторской песни, популярный в Греции в 1920-е — 1930-е годы. Возник в результате слияния фольклора ребетов (греческих «блатных») с музыкой репатриантов из Малой Азии. Песни исполнялись под аккомпанемент струнных щипковых инструментов бузуки и багламас в закрытых помещениях. Чаще всего их можно было услышать в теке — специализированных кофейнях, в которых курили гашиш. Язык большинства текстов ребетики — криминальное арго 1920-х годов, включавшее в себя много турецких слов. Сюжеты песен обычно были связаны с воровской жизнью; гашиш играл в них примерно ту же роль, что алкогольные напитки в русском «блатняке». Традиционное пластическое сопровождение ребетики — танец зейбекикос, исполняемый на небольшой площадке, иногда
rdf:langString
rdf:langString
Rebetiko
rdf:langString
Rebétiko
rdf:langString
Rembetiko
rdf:langString
Rembetiko
rdf:langString
Ρεμπέτικο τραγούδι
rdf:langString
Rebetiko
rdf:langString
Rebético
rdf:langString
Rebetiko
rdf:langString
Rebetiko
rdf:langString
レベティコ
rdf:langString
Rebetika
rdf:langString
Rebetiko
rdf:langString
Ребетика
rdf:langString
Rebético
rdf:langString
Rebetiko
rdf:langString
Ребетіко
rdf:langString
Rebetiko
rdf:langString
Rebetiko rock
rdf:langString
Rebetiko
rdf:langString
Rebetiko rock
rdf:langString
Smyrna style rebetiko
xsd:integer
1281835
xsd:integer
1123479060
rdf:langString
*Rock
*rebetiko
*Greek folk
*hard rock
rdf:langString
Greek folk music, Byzantine music, Makams/Maqams
rdf:langString
Rebetiko, Makams
rdf:langString
Rebetes in the Karaiskaki Square, Piraeus
xsd:integer
30
rdf:langString
"Smyrna Minore", traditional, sings Marika Papagika, 1918
rdf:langString
"Smyrna girl", traditional, sings Giorgos Vidalis, 1924
xsd:integer
1918
rdf:langString
Smyrnia.ogg
xsd:integer
260
rdf:langString
*Tambouras
*bouzouki
*toubeleki
*oud
rdf:langString
rdf:langString
Minore from Smyrna
rdf:langString
Smyrnia
rdf:langString
Rebétiko, en plural rebétika (en grec ρεμπέτικο i ρεμπέτικα respectivament), ocasionalment transliterat com a rembétiko, és el nom d'un tipus de música folklòrica grega. Un tipus de música d'arrel que té clares similituds amb altres músiques de l'àrea mediterrània. Les cançons, que sovint han estat comparades a gèneres com el blues estan plenes de dolor, passió, romanticisme i amargor. Habitualment són cançons melancòliques que ens parlen de les desgràcies de gent normal i corrent. La guerra Greco-Turca amb el famós incendi de Smyrna, va portar una onada de milions de persones que es van refugiar a Grècia. Aquests refugiats van ser els principals propulsors de la popularització de la música Rebétiko al país. Moltes cançons de rebétiko primerenques ens parlen de drogues, especialment d'haixix la qual cosa va fer que el gènere fos criminalitzat per la dictadura de Ioannis Metaxàs en 1936. ha fet notar que les cançons rebétiko dels primers temps són sobretot l'expressió cantada del proletariat. Totes les cançons rebétiko tenen ritmes ballables, sobretot de , , i , però també s'hi troben ritmes de balls com , , i altres. Les cançons de rebétiko eren cantades exclusivament per homes, tot i que durant la segona meitat del segle XX han sigut versionades per dones.
rdf:langString
Rembetiko (řec. jednot. číslo ρεμπέτικο, množné číslo ρεμπέτικα) je ryze řecký hudební styl, který se do Řecka po prohrané řecko-turecké válce (1919–1922) a odsunu maloasijských Řeků ze Smyrny. Styl bývá častokrát přirovnáván k americkému blues – ani ne tak svou formou, ale hlavně pro podobné sociální podmínky, které jej formovaly. Žánr je neodmyslitelně spojen s přístavními městy Pireus a Thessaloniki, kam byli uprchlíci v první vlně deportováni.
rdf:langString
Das oder (im Deutschen auch) der Rembetiko (auch Rebetiko, griechisch ρεμπέτικο, Mehrzahl Rembetika, Rebetika) ist ein griechischer Musikstil, der aus der Verbindung der Volksmusik Griechenlands und der osmanischen Musiktradition in den sich zu Beginn des 20. Jahrhunderts in den Städten Athen, Piräus und Thessaloniki bildenden Subkulturen hervorgegangen ist. Er steht im Gegensatz zu den Kantades, der westlich orientierten Volksmusik, wie sie sich auf den Ionischen Inseln und im Viertel Plaka in Athen etabliert hatte.
rdf:langString
Ρεμπέτικο τραγούδι (ή γενικά στον πληθυντικό Ρεμπέτικα) ονομάζεται το ελληνικό αστικό λαϊκό τραγούδι που εμφανίστηκε στα τέλη του 19ου αιώνα και απέκτησε τη γνώριμη μορφή του, περίπου μέχρι την τρίτη δεκαετία του 20ού αιώνα. Εξελίχθηκε στα λιμάνια πόλεων όπου ζούσε η εργατική τάξη (τον Πειραιά, τη Θεσσαλονίκη, την Κωνσταντινούπολη και τη Σμύρνη) και στη συνέχεια πέρασε και σε άλλα αστικά κέντρα. Αναπτύχθηκε μετά το 1922 με την άφιξη των Μικρασιατών στην Ελλάδα. Πλέον, ανήκει επίσημα στον κατάλογο μνημείων άυλης πολιτιστικής κληρονομιάς της Unesco.
rdf:langString
Rebetiko (greke ρεμπέτικο reBEtiko, pluralo rebetika) estas . Ĝi venas de kuniĝo de greka popola muziko kaj de en la subkulturoj formiĝintaj komence de la 20-a jarcento en la urboj Ateno, Pireo kaj Tesaloniko.
rdf:langString
El rebético es un género musical griego cuyas raíces se encuentran en la música griega de mediados del siglo XIX de la costa occidental de Asia Menor y Constantinopla y que se desarrolló plenamente en los bajos fondos de las ciudades griegas ―principalmente El Pireo, Tesalónica y Siros―, tras la catástrofe de Asia Menor y la expulsión de la población griega.
* ρεμπέτικο, /rebétiko/
* ρεμπέτικη μουσική, /rebétiki musikí/ (‘música rebética’). La denominación tiene su origen en la palabra rebetis (griego: ρεμπέτης, /rebétis/), que designa justamente al hombre de los bajos fondos. El rebético es frecuentemente comparado con géneros como el tango, el fado o el blues, por su origen marginal y su temática, generalmente relacionada con amores trágicos, pero también con temas como la droga, la cárcel y la vida marginal en general. La música rebética contiene una gran variedad de subgénereos, entre los cuales algunos de los más conocidos son el zeibékiko (ζεϊμπέκικο) y el jasápiko (χασάπικο).
rdf:langString
Le rebétiko (ρεμπέτικο) est une forme d’expression musicale et culturelle populaire de Grèce directement associée à la chanson et à la danse apparue dans les années 1920, à la suite de l'arrivée de vagues migratoires, principalement grecques, expulsées d'Asie mineure (la Grande catastrophe). En 2017, le rebetiko a été ajouté aux listes du patrimoine culturel immatériel de l'UNESCO.
rdf:langString
Rebetiko (Greek: ρεμπέτικο, pronounced [re(m)ˈbetiko]), plural rebetika (ρεμπέτικα [re(m)ˈbetika]), occasionally transliterated as rembetiko or rebetico, is a term used today to designate originally disparate kinds of urban Greek music which have come to be grouped together since the so-called rebetika revival, which started in the 1960s and developed further from the early 1970s onwards. Rebetiko briefly can be described as the urban popular song of the Greeks, especially the poorest, from the late 19th century to the 1950s. In 2017 rebetiko was added in the UNESCO Intangible Cultural Heritage Lists.
rdf:langString
Il rebetiko (ρεμπέτικο) o, al plurale, rebetika (ρεμπέτικα), sottinteso traghoudia (τραγούδια = canti), è un genere musicale greco. In italiano viene reso anche traslitterato come rebetico.
rdf:langString
レベティコ(ギリシア語: ρεμπέτικο、英語: Rebetiko)は現代ギリシャの大衆歌曲で、通常ブズーキの伴奏でギリシャ語で歌われる。1930年代にギリシャとトルコの住民交換でトルコ領内からギリシャへ移住させられたギリシャ人たちによって始まり、1960年代の民主化の時代に再興があったといわれている。ギリシャだけでなく、ギリシャ語を話すかギリシャ文化を継承しているキプロスその他の世界各地域で歌われている。
rdf:langString
Rebetiko lub rembetiko – grecka muzyka ulicy miasta. Zapoczątkowana pod koniec XIX wieku w kilku miastach greckich. Początki rebetiko są podobne do tanga argentyńskiego lub portugalskiego fado. W 2017 roku rebetiko zostało wpisane na listę niematerialnego dziedzictwa UNESCO.
rdf:langString
Rebetika (ook: Rembetika, Grieks: ρεμπέτικο en ρεμπέτικα) is de Griekse 'blues'.
rdf:langString
Rebético (em grego ρεμπέτικο, plural ρεμπέτικα) é um tipo de música popular urbana da Grécia. Considerada uma música de raiz, o gênero reflete influências da e da música do Médio Oriente. O rebético é por vezes denominado blues grego, visto que, como o blues, surgiu numa típica subcultura urbana, refletindo conceito de pobreza, alcoolismo, drogas, prostituição e violência. O rebético foi classificado pela UNESCO na Lista Representativa do Património Cultural Imaterial da Humanidade em 2017. O rebético é uma expressão cultural e musical cantada e dançada, cuja prática se estendeu no início do século XX entre as classes trabalhadoras e modestas das cidades. Hoje em dia, as músicas reencenadas fazem parte do repertório tradicional de quase todos os eventos sociais acompanhados de música e danças. Os performers deste gênero musical tocam e cantam perante o público, convidando todos os participantes sem exceção a participar. Qualquer pessoa grega ou pessoa que fala grego pode fazer parte dos praticantes e guardiões desse elemento do patrimônio cultural intangível. As canções do rebético contêm valiosas referências aos costumes e práticas de um tipo especial de vida, mas acima de tudo o rebético é um gênero musical tradicional ao vivo, com forte conteúdo artístico, simbólico e ideológico. Nas suas origens, esse elemento cultural era transmitido apenas oralmente, quando as suas canções eram tocadas ao vivo, ou através do ensino prático dado por músicos veteranos e cantores aos mais novos. Embora este modo de aprendizagem informal seja ainda importante, os meios de transmissão do rebético expandiram-se graças ao cinema, aos media e à generalização das gravações sonoras. Na última década, o rebético é ensinado cada vez mais em conservatórios e universidades, e daí a sua divulgação ser maior. Músicos e cantores, juntamente com fãs deste género musical, desempenham um papel essencial na viabilidade e durabilidade desta prática cultural.
rdf:langString
Rebetiko (från grekiska ρεμπέτικο), rebetika, rembetika, är en term som syftar på en sorts grekisk "stadsfolkmusik" som utvecklades under första hälften av 1900-talet, och som vanligtvis kännetecknas av en viss typ av sångtexter och av bruket av instrumentet bouzouki.
rdf:langString
Ребетика (греч. ρεμπέτικα; также рембетика, ремпетика) — стиль городской авторской песни, популярный в Греции в 1920-е — 1930-е годы. Возник в результате слияния фольклора ребетов (греческих «блатных») с музыкой репатриантов из Малой Азии. Песни исполнялись под аккомпанемент струнных щипковых инструментов бузуки и багламас в закрытых помещениях. Чаще всего их можно было услышать в теке — специализированных кофейнях, в которых курили гашиш. Язык большинства текстов ребетики — криминальное арго 1920-х годов, включавшее в себя много турецких слов. Сюжеты песен обычно были связаны с воровской жизнью; гашиш играл в них примерно ту же роль, что алкогольные напитки в русском «блатняке». Традиционное пластическое сопровождение ребетики — танец зейбекикос, исполняемый на небольшой площадке, иногда не превышающей квадратного метра. С самого своего зарождения ребетика считалась «упадочной музыкой», и её распространение не выходило за пределы теке. После установления диктатуры Метаксаса (4 августа 1936) многие авторы и исполнители ребетики подверглись репрессиям. В послевоенные годы власти также делали всё возможное, чтобы вычеркнуть ребетику из истории греческой музыки. Знаменитый исследователь, собиратель и комментатор ребетики Илиас Петропулос в конце 1960-х годов был посажен в тюрьму за издание книги «Ребетология», а впоследствии эмигрировал в Западную Европу. В настоящее время греческая культурная общественность пришла к осознанию ценности ребетики и пытается возродить её исполнение. Однако в данном случае речь идет скорее об архивных реконструкциях, чем о сочинении новых песен в этом стиле. В 2017 году ребетика была внесена в список нематериального культурного наследия ЮНЕСКО.
rdf:langString
Ребетіко (грец. ρεμπέτικο) — жанр міської авторської пісні, популярний в Греції на початку 20 століття, особливо у 1920 — 1930-ті роки. традиційно виконується у супроводі бузукі, , іноді у поєднанні з акордеоном чи гітарою.
<second>
2010.0
rdf:langString
Late 19th century Greece and Asia Minor
rdf:langString
early 20th century, Asia Minor
rdf:langString
[[#Smyrna style
rdf:langString
*[[#Rebetiko rock
xsd:nonNegativeInteger
56201