Rational egoism
http://dbpedia.org/resource/Rational_egoism an entity of type: Thing
في الفلسفة الأخلاقية، تعد الأنانية العقلانية (بالإنجليزية: rational egoism وتعرف أيضًا rational selfishness أو egotism) هو المبدأ القائل بأن التصرف يكون رشيدًا إذا كان يعظم مصلحة الفرد الذاتية فقط. ويعد هذا الرأي شكلاً معياريًا من أشكال الأنانية. ومع ذلك، فإنها تختلف عن الأشكال الأخرى للأنانية، مثل الأنانية الأخلاقية والأنانية النفسية. ففي الوقت الذي تعالج فيه الأنانية النفسية الدافع والأنانية الأخلاقية الأخلاق، فإن الأنانية الرشيدة تتعلق بـالرشد (حيث أن الرشد قد يرتبط وقد لا يرتبط بالأخلاق). كما تختلف الأنانية الأخلاقية عن اللاأخلاقية.
rdf:langString
El egoísmo racional es la tesis de que la búsqueda del propio interés es siempre racional. Es un punto de vista normativo del egoísmo. Sin embargo, es diferente de otras formas de egoísmo, como el egoísmo ético o el egoísmo psicológico. Mientras que el egoísmo psicológico es acerca de la motivación y el egoísmo ético acerca de la moralidad, el egoísmo racional es un punto de vista acerca de la racionalidad. Ayn Rand es bien conocida por apoyar lo que ella llama «egoísmo racional». Esto, sin embargo, se aparta un poco del uso normal. En la terminología estándar, la opinión de Rand es una teoría normativa conjunta tanto de egoísmo ético como de egoísmo racional.
rdf:langString
理性利己主义（Rational egoism）也称理性自私，指的是认为一种行为只有使最大化才称之为理性的原则，这一观点是利己主义的应然形式，与心理利己主义和伦理利己主义相区别。该原则最早由俄国作家在尼古拉·加夫里诺维奇·车尔尼雪夫斯基]在其1863年的小说《》中涉及，后被陀思妥耶夫斯基1864年《地下室手记》所批判，信奉该原则的有还美国知名作家艾茵·兰德。英国哲学家德里克·帕菲特在他1984年的作品《》借用囚徒困境这一思维试验反驳了理性利己主义。
rdf:langString
Rational egoism (also called rational selfishness) is the principle that an action is rational if and only if it maximizes one's self-interest. As such, it is considered a normative form of egoism, though historically has been associated with both positive and normative forms. In its strong form, rational egoism holds that to not pursue one's own interest is unequivocally irrational. Its weaker form, however, holds that while it is rational to pursue self-interest, failing to pursue self-interest is not always irrational.
rdf:langString
Egoizm racjonalny (łac. ego – ja, rationalis – rozumny, rozsądny) – system etyczny głoszący że egoizm jest praktycznym ideałem rozumu. W myśli tej rozum jest podstawowym narzędziem ludzkiego poznania; jest to doktryna głosząca, że jeśli jakiś wymóg moralny ma być rozsądny lub godny przyjęcia, to podporządkowanie się mu musi być zgodne z rozumem. Z racjonalnego egoizmu wynika egoizm etyczny. Jednym z czołowych przedstawicieli racjonalnego egoizmu w filozofii jest Ayn Rand.
rdf:langString
Rationell egoism är en term som används inom bland annat filosofi och samhällsvetenskaper för att beteckna handlande som främjar individens egenintresse. Rationell egoism skiljer sig från psykologisk egoism genom att det inte är ett påstående om hur folk vanligtvis agerar, från etisk egoism genom att det inte är ett moraliskt imperativ att handla egoistiskt, och från genom att det handlar om att tillfredsställa rationella behov, inte personliga preferenser.
rdf:langString
Разумный эгоизм — термин, часто используемый для обозначения философско-этической позиции, устанавливающей для каждого субъекта принципиальный приоритет личных интересов субъекта над любыми другими интересами, будь то общественные интересы, либо интересы других субъектов.
rdf:langString
Розу́мний егої́зм — термін, яким часто позначають філософсько-етичну позицію, що встановлює для кожного суб'єкта принциповий пріоритет його власних інтересів над будь-якими іншими інтересами, громадськими або інтересами інших суб'єктів.
rdf:langString
rdf:langString
أنانية عقلانية
rdf:langString
Egoísmo racional
rdf:langString
Rational egoism
rdf:langString
Racjonalny egoizm
rdf:langString
Rationell egoism
rdf:langString
Разумный эгоизм
rdf:langString
理性利己主义
rdf:langString
Розумний егоїзм
xsd:integer
3117750
xsd:integer
1101814323
rdf:langString
في الفلسفة الأخلاقية، تعد الأنانية العقلانية (بالإنجليزية: rational egoism وتعرف أيضًا rational selfishness أو egotism) هو المبدأ القائل بأن التصرف يكون رشيدًا إذا كان يعظم مصلحة الفرد الذاتية فقط. ويعد هذا الرأي شكلاً معياريًا من أشكال الأنانية. ومع ذلك، فإنها تختلف عن الأشكال الأخرى للأنانية، مثل الأنانية الأخلاقية والأنانية النفسية. ففي الوقت الذي تعالج فيه الأنانية النفسية الدافع والأنانية الأخلاقية الأخلاق، فإن الأنانية الرشيدة تتعلق بـالرشد (حيث أن الرشد قد يرتبط وقد لا يرتبط بالأخلاق). كما تختلف الأنانية الأخلاقية عن اللاأخلاقية.
rdf:langString
El egoísmo racional es la tesis de que la búsqueda del propio interés es siempre racional. Es un punto de vista normativo del egoísmo. Sin embargo, es diferente de otras formas de egoísmo, como el egoísmo ético o el egoísmo psicológico. Mientras que el egoísmo psicológico es acerca de la motivación y el egoísmo ético acerca de la moralidad, el egoísmo racional es un punto de vista acerca de la racionalidad. Ayn Rand es bien conocida por apoyar lo que ella llama «egoísmo racional». Esto, sin embargo, se aparta un poco del uso normal. En la terminología estándar, la opinión de Rand es una teoría normativa conjunta tanto de egoísmo ético como de egoísmo racional.
rdf:langString
Rational egoism (also called rational selfishness) is the principle that an action is rational if and only if it maximizes one's self-interest. As such, it is considered a normative form of egoism, though historically has been associated with both positive and normative forms. In its strong form, rational egoism holds that to not pursue one's own interest is unequivocally irrational. Its weaker form, however, holds that while it is rational to pursue self-interest, failing to pursue self-interest is not always irrational. Originally an element of nihilist philosophy in Russia, it was later popularised in English-speaking countries by Russian-American author Ayn Rand.
rdf:langString
Egoizm racjonalny (łac. ego – ja, rationalis – rozumny, rozsądny) – system etyczny głoszący że egoizm jest praktycznym ideałem rozumu. W myśli tej rozum jest podstawowym narzędziem ludzkiego poznania; jest to doktryna głosząca, że jeśli jakiś wymóg moralny ma być rozsądny lub godny przyjęcia, to podporządkowanie się mu musi być zgodne z rozumem. System ten mówi, że zawsze racjonalne jest dążenie do własnego największego dobra (które jest moralne i cnotliwe) a inne postępowanie nie jest słuszne. Jeśli coś nie jest w naszym interesie to wymaga uzasadnienia, jeśli coś jest w naszym interesie to jest uzasadnione. Egoizm racjonalny twierdzi, iż ludzkie dobro nie wymaga ludzkich poświęceń i tego dobra nie da się osiągnąć na drodze szkodzenia komukolwiek; nie ma tutaj również miejsca na konflikty interesów między ludźmi, którzy nigdy nie pragną niezasłużonego, którzy dają i biorą w myśl zasady wolnej, nie przymuszonej wymiany, tylko to, co im się należy, którzy traktują wszystkich jak niezależnych partnerów, chcą, jak kupcy by wymiana przyniosła korzyści obu stronom. Z racjonalnego egoizmu wynika egoizm etyczny. Jednym z czołowych przedstawicieli racjonalnego egoizmu w filozofii jest Ayn Rand.
rdf:langString
Rationell egoism är en term som används inom bland annat filosofi och samhällsvetenskaper för att beteckna handlande som främjar individens egenintresse. Rationell egoism skiljer sig från psykologisk egoism genom att det inte är ett påstående om hur folk vanligtvis agerar, från etisk egoism genom att det inte är ett moraliskt imperativ att handla egoistiskt, och från genom att det handlar om att tillfredsställa rationella behov, inte personliga preferenser. Den engelske filosofen Henry Sidgwick diskuterar rationell egoism i , som ett alternativ till utilitarism och dogmatisk intuitionism, och finner att den står i motsättning till utilitarismen, trots att båda verkar intuitivt rimliga. Derek Parfit kritiserar i sin Reasons and Persons termen på grundval av att den person man är idag inte är samma som ens framtida jag, och att man därför inte kan motivera långsiktigt planerande med hjälp av rationell egoism. Ayn Rand använder i sin filosofi termen rationellt egenintresse (eng: "rational self-interest") för att beteckna en kombination av rationell egoism och etisk egoism. Inom ekonomin används rationell egoism för att beteckna antagandet att enskilda personer agerar för att maximera sitt egenintresse på en marknad.
rdf:langString
Разумный эгоизм — термин, часто используемый для обозначения философско-этической позиции, устанавливающей для каждого субъекта принципиальный приоритет личных интересов субъекта над любыми другими интересами, будь то общественные интересы, либо интересы других субъектов. Потребность в отдельном термине обусловлена, по-видимому, негативным смысловым оттенком, традиционно связываемым с термином «эгоизм». Если под эгоистом (без уточняющего слова «разумный») часто понимают человека, думающего только о себе и/или пренебрегающего интересами других людей, то сторонники «разумного эгоизма» обычно утверждают, что такое пренебрежение в силу целого ряда причин попросту невыгодно для пренебрегающего и, следовательно, представляет собой не эгоизм (в виде приоритета личных интересов над любыми другими), а лишь проявление жадности или даже завышение собственного Я. Разумный эгоизм в бытовом понимании — это умение жить собственными интересами, не противореча интересам других. В то время как эгоизм в традиционном смысле может показаться наиболее выгодной стратегией для каждого индивида в каждом конкретно взятом случае, этот же индивид может проиграть от её распространения в обществе, что доказывается в математической теории игр на примере Дилеммы заключённого. Стратегия же разумного эгоизма позволяет избежать этой проблемы, поскольку (в отличие от неразумного, иррационального эгоизма) учитывает долгосрочные последствия решения в контексте жизни индивида в обществе, позволяя ради определенной перспективы поступиться сиюминутной выгодой.
rdf:langString
理性利己主义（Rational egoism）也称理性自私，指的是认为一种行为只有使最大化才称之为理性的原则，这一观点是利己主义的应然形式，与心理利己主义和伦理利己主义相区别。该原则最早由俄国作家在尼古拉·加夫里诺维奇·车尔尼雪夫斯基]在其1863年的小说《》中涉及，后被陀思妥耶夫斯基1864年《地下室手记》所批判，信奉该原则的有还美国知名作家艾茵·兰德。英国哲学家德里克·帕菲特在他1984年的作品《》借用囚徒困境这一思维试验反驳了理性利己主义。
rdf:langString
Розу́мний егої́зм — термін, яким часто позначають філософсько-етичну позицію, що встановлює для кожного суб'єкта принциповий пріоритет його власних інтересів над будь-якими іншими інтересами, громадськими або інтересами інших суб'єктів. Потреба в окремому терміні зумовлена, мабуть, негативним смисловим відтінком, традиційно пов'язуваним із терміном «егоїзм». Під егоїстом (без уточнювального слова «розумний») часто розуміють людину, яка думає тільки про себе й/або нехтує інтересами інших людей. Водночас, прихильники «розумного егоїзму» зазвичай стверджують, що таке нехтування через низку причин просто невигідне для того, хто нехтує. Тому таке нехтування — не егоїзм (у вигляді пріоритету особистих інтересів над будь-якими іншими), а лише прояв недалекоглядності або навіть дурості. Розумний егоїзм у побутовому розумінні — це вміння жити власними інтересами, не суперечачи інтересам інших.
xsd:nonNegativeInteger
11472