Rail transport in Argentina
http://dbpedia.org/resource/Rail_transport_in_Argentina an entity of type: Thing
Der Schienenverkehr in Argentinien war vor allem vom Ende des 19. Jahrhunderts bis in die zweite Hälfte des 20. Jahrhunderts bedeutend, ist jedoch auch heute für den Massenguttransport sowie im Personenverkehr des Großraums Buenos Aires relevant. Zum Zeitpunkt seiner größten Ausdehnung in den frühen 1950er-Jahren war das in mehreren unterschiedlichen Spurweiten ausgeführte Streckennetz Argentiniens etwa 44.000 km lang. 2018 existierten davon noch etwa 25.000 km, wovon jedoch nur rund 18.300 km betriebsfähig waren und ein Großteil nur für den Güterverkehr genutzt wurde.
rdf:langString
Le transport ferroviaire en Argentine s'effectue sur un réseau d'une longueur de 36 966 kilomètres en 2010. Il est relié avec la Bolivie, le Chili, le Brésil, le (en) et l'Uruguay. Soumis à la concurrence des transports routiers et à la privatisation, utilisé par plusieurs compagnies, fragmenté en cinq réseaux non-connectés, constitué de voies de cinq écartements différents, il est en voie de réduction, de nombreuses lignes ayant été abandonnées.
rdf:langString
アルゼンチンの鉄道（アルゼンチンのてつどう）では、アルゼンチンの鉄道について記述する。 アルゼンチンには、かつては総延長4万km近くに及ぶ世界でも有数の鉄道網があったが、道路整備が進んだ20世紀末以降、バス・トラック輸送にその主役の座を譲った。現在は旅客列車の運行はごく一部の路線のみとなっているが、貨物列車の運行は本数こそあまり多くないものの多数の路線で行われている。
rdf:langString
La fervoja argentina reto, kun 47 059 km de vojoj, iĝis iam unu el plej grandaj de la mondo, kaj plu estas la plej etenda de Latinameriko kaj la oka plej etenda de la planedo. Ĝi havis ĉirkaŭ 100 000 km de reloj, sed la nuligo de vojoj kaj la apogo al la transportado peraŭta malpliigis ĝin pli kaj pli. Posedas kvar diferencajn larĝojn de trako kaj konektojn kun Paragvajo, Bolivio, Ĉilio, Brazilo kaj Urugvajo.
rdf:langString
La red ferroviaria de Argentina es un conjunto organizado de vías férreas que comunica distintos lugares de este país. Llegó a tener una extensión máxima de 47 500 km de líneas férreas sencillas y dobles en 1957, aunque su crecimiento se había ralentizado décadas atrás en 1914, siendo su longitud de 38 411 km en el año 1930 y de 42 650 km en 1940. Vía estándar: 2745,1 km de 1435 mm (41,1 km electrificados) (2014) Vía estrecha: 7534,3 km de 1000 mm (2020) Vía ancha: 26.391 km de 1676 mm (149 km electrificados) (2014) 258 km de 750 mm Vía mixta: 150 km de 1676-1000 mm (2020)
rdf:langString
The Argentine railway network consisted of a 47,000 km (29,204 mi) network at the end of the Second World War and was, in its time, one of the most extensive and prosperous in the world. However, with the increase in highway construction, there followed a sharp decline in railway profitability, leading to the break-up in 1993 of Ferrocarriles Argentinos (FA), the state railroad corporation. During the period following privatisation, private and provincial railway companies were created and resurrected some of the major passenger routes that FA once operated.
rdf:langString
La rete ferroviaria argentina, con 34.059 km di linee è la più estesa dell'America Latina. Arrivò ad avere 47.000 km di linee, quindi una tra le più estese del mondo. Dato però lo sviluppo del trasporto su strada, la estensione fu progressivamente ridotta. Sono operative quattro relazioni internazionali con i cinque paesi confinanti (Paraguay, Bolivia, Cile, Brasile e Uruguay).
rdf:langString
A rede ferroviária argentina foi uma das mais extensas do mundo (chegando a possuir em seu auge, cerca de 47.000 km de vias,) e segue sendo a maior de toda a América Latina. Devido as diversas crises econômicas, aliadas ao crescimento do modal rodoviário, a rede ferroviária foi sendo reduzida progressivamente ao longo dos anos 60 e 70, chegando aos atuais 34.059 km de víasPossui três bitolas distintas (1,676m, 1,00m, e 1,435m além de 0,75m do ramal turístico de ) e conexões internacionais com Paraguai, Bolívia, Chile, Brasil e Uruguai.
rdf:langString
Залізничний транспорт Аргентини — залізничні лінії та компанії на території Аргентини. Перша залізнична лінія на території країни була збудована у 1897 році. У 1948 році залізниці країни — були націоналізовані. Під час націоналізації були утворені компанії: , , , , , . У 1990 році розпочато процес приватизації залізниць на підставі концесій. В Аргентині шість залізничних ліній. Їхня довжина станом на 1988 рік — 34909 км. До 1993 року довжина ліній зменшилась до 34,2 тисяч кілометрів, до 2010 року — до 31,4 тис. км. Є також гірська залізниця. До 1984 року працювала .
rdf:langString
Железнодорожный транспорт Аргентины — железнодорожные линии и компании на территории Аргентины. Первая железнодорожная линия на территории страны была построена в 1857 году за счёт частной компании. Первая государственная — через 10 лет. В 1948 году железные дороги страны — были национализированы. При национализации были образованы компании: , , , , , . В 1990 году начат процесс приватизации железных дорог на основе концессий. В апреле 2015 года Сенат Аргентины одобрил законопроект об очередной национализации железных дорог. На 1988 год протяжённость дорог с шириной колеи 750 мм — 400 км,
rdf:langString
rdf:langString
Rail transport in Argentina
rdf:langString
Schienenverkehr in Argentinien
rdf:langString
Argentinaj Fervojoj
rdf:langString
Ferrocarril en Argentina
rdf:langString
Ferrovie argentine
rdf:langString
Transport ferroviaire en Argentine
rdf:langString
アルゼンチンの鉄道
rdf:langString
Железнодорожный транспорт Аргентины
rdf:langString
Transporte ferroviário na Argentina
rdf:langString
Залізничний транспорт Аргентини
rdf:langString
Argentina
xsd:integer
16456054
xsd:integer
1123456752
rdf:langString
Secondary narrow gauges
rdf:langString
right
rdf:langString
Line A 200 Series rolling stock at San Pedrito station.
rdf:langString
Map of the current underground network
rdf:langString
center
rdf:langString
Subte2015.png
rdf:langString
San Pedrito .jpg
rdf:langString
Historia de los Ferrocarriles Argentinos
<second>
8.520552E8
xsd:integer
132
210
rdf:langString
Argentina's rail network at its greatest extent .
rdf:langString
La fervoja argentina reto, kun 47 059 km de vojoj, iĝis iam unu el plej grandaj de la mondo, kaj plu estas la plej etenda de Latinameriko kaj la oka plej etenda de la planedo. Ĝi havis ĉirkaŭ 100 000 km de reloj, sed la nuligo de vojoj kaj la apogo al la transportado peraŭta malpliigis ĝin pli kaj pli. Posedas kvar diferencajn larĝojn de trako kaj konektojn kun Paragvajo, Bolivio, Ĉilio, Brazilo kaj Urugvajo. La disvolvigo de la fervoja argentina reto estis farata dekomence per argentinaj kapitaloj, kaj poste alixgis ankaŭ britaj kaj francaj hegeaonie. Rilata ties etendo grandkvante kun la rureksporta modelo ekonomia baze sur la produktado agrikultura kaj brutobredada de la Pampo, estas tie kie koncentriĝas la plej kvanto de fervojo. Ĝi sekvas radiadan skemon perkiu la ĉefaj linioj kunfluas en la urbo Bonaero. La argentina ŝtato ankaŭ ludis gravan rolon en la etendigo de la fervoja reto pere de la nomitaj ferrocarriles de fomento (helpaj fervojoj), nome linioj kie ne estis ekonomia profito por la privata investo. Granda parto de kio poste estos la , la plej etenda de la reto, konstruiĝis tiele je la konto de la ŝtata entrepreno Ferrocarriles del Estado.
rdf:langString
Der Schienenverkehr in Argentinien war vor allem vom Ende des 19. Jahrhunderts bis in die zweite Hälfte des 20. Jahrhunderts bedeutend, ist jedoch auch heute für den Massenguttransport sowie im Personenverkehr des Großraums Buenos Aires relevant. Zum Zeitpunkt seiner größten Ausdehnung in den frühen 1950er-Jahren war das in mehreren unterschiedlichen Spurweiten ausgeführte Streckennetz Argentiniens etwa 44.000 km lang. 2018 existierten davon noch etwa 25.000 km, wovon jedoch nur rund 18.300 km betriebsfähig waren und ein Großteil nur für den Güterverkehr genutzt wurde.
rdf:langString
La red ferroviaria de Argentina es un conjunto organizado de vías férreas que comunica distintos lugares de este país. Llegó a tener una extensión máxima de 47 500 km de líneas férreas sencillas y dobles en 1957, aunque su crecimiento se había ralentizado décadas atrás en 1914, siendo su longitud de 38 411 km en el año 1930 y de 42 650 km en 1940. Actualmente cuenta con un total 36.928 km de extensión. La clausura y desmantelamiento de varios ramales y el énfasis puesto en el transporte automotor entre las décadas de 1960 y 1990 fueron reduciéndola progresivamente hasta alcanzar el número ya mencionado. Vía estándar: 2745,1 km de 1435 mm (41,1 km electrificados) (2014) Vía estrecha: 7534,3 km de 1000 mm (2020) Vía ancha: 26.391 km de 1676 mm (149 km electrificados) (2014) 258 km de 750 mm Vía mixta: 150 km de 1676-1000 mm (2020) Posee cuatro trochas distintas repartidas en 6 subredes principales: • Ferrocarriles Sarmiento, Mitre, San Martín y Roca: suman un total de 26.391 km de trocha índica con 149 km electrificados, lo que la convierte en la trocha más abundante del país. • Ferrocarril Urquiza: cuenta 2745,1 km de 1435 mm (41,1 km electrificados) • Ferrocarril Belgrano: 7534,3 km de trocha métrica. Es la subred más extensa de las seis. • La Trochita: línea de 402 km perteneciente a un tren turístico en Chubut con trocha de 750 mm. Además cuenta con conexiones a Paraguay, Bolivia, Chile, Brasil y Uruguay. En la actualidad, la extensión de la red ferroviaria de carga en operación es de casi 18 000 km y 967 km para la red de pasajeros del área metropolitana de Buenos Aires. El desarrollo de la red fue fomentado en un primer momento por capitales argentinos, sumándose al poco tiempo británicos y franceses en forma preponderante. Relacionada su expansión en gran medida con el modelo económico agroexportador basado en la producción agrícola y ganadera de la región pampeana, es allí donde se concentra la mayor cantidad de tendido férreo. Sigue un esquema radial donde las líneas principales confluyen en la Ciudad de Buenos Aires. El Estado tuvo también una importante participación en la expansión de la red ferroviaria mediante los llamados ferrocarriles de fomento, líneas que iban donde no resultaba rentable para las inversiones privadas. Buena parte de lo que posteriormente sería el Ferrocarril General Belgrano, el más extenso de la red, se construyó de este modo a cargo de la empresa Ferrocarriles del Estado.
rdf:langString
Le transport ferroviaire en Argentine s'effectue sur un réseau d'une longueur de 36 966 kilomètres en 2010. Il est relié avec la Bolivie, le Chili, le Brésil, le (en) et l'Uruguay. Soumis à la concurrence des transports routiers et à la privatisation, utilisé par plusieurs compagnies, fragmenté en cinq réseaux non-connectés, constitué de voies de cinq écartements différents, il est en voie de réduction, de nombreuses lignes ayant été abandonnées.
rdf:langString
The Argentine railway network consisted of a 47,000 km (29,204 mi) network at the end of the Second World War and was, in its time, one of the most extensive and prosperous in the world. However, with the increase in highway construction, there followed a sharp decline in railway profitability, leading to the break-up in 1993 of Ferrocarriles Argentinos (FA), the state railroad corporation. During the period following privatisation, private and provincial railway companies were created and resurrected some of the major passenger routes that FA once operated. Dissatisfied with the private management of the railways, beginning in 2012 and following the Once Tragedy, the national government started to re-nationalise some of the private operators and ceased to renew their contracts. At the same time, Operadora Ferroviaria Sociedad del Estado (SOFSE) was formed to manage the lines which were gradually taken over by the government in this period and Argentina's railways began receiving far greater investment than in previous decades. In 2014, the government also began replacing the long distance rolling stock and rails and ultimately put forward a proposal in 2015 which revived Ferrocarriles Argentinos as Nuevos Ferrocarriles Argentinos later that year. The railroad network today, with its 36,966 km (22,970 mi) size, is now somewhat smaller than it once was, though still the 8th largest in the world, and the 15th largest in passenger numbers.
rdf:langString
アルゼンチンの鉄道（アルゼンチンのてつどう）では、アルゼンチンの鉄道について記述する。 アルゼンチンには、かつては総延長4万km近くに及ぶ世界でも有数の鉄道網があったが、道路整備が進んだ20世紀末以降、バス・トラック輸送にその主役の座を譲った。現在は旅客列車の運行はごく一部の路線のみとなっているが、貨物列車の運行は本数こそあまり多くないものの多数の路線で行われている。
rdf:langString
La rete ferroviaria argentina, con 34.059 km di linee è la più estesa dell'America Latina. Arrivò ad avere 47.000 km di linee, quindi una tra le più estese del mondo. Dato però lo sviluppo del trasporto su strada, la estensione fu progressivamente ridotta. Sono operative quattro relazioni internazionali con i cinque paesi confinanti (Paraguay, Bolivia, Cile, Brasile e Uruguay). Lo sviluppo della rete fu promosso all'inizio da capitali argentini sommati ad investimenti prevalentemente inglesi e francesi.Lo sviluppo fu soprattutto inteso a costituire un supporto logistico all'agricoltura e all'allevamento del bestiame nelle regioni delle Pampas e al successivo flusso verso la città ed i porti, in un modello economico, detto di agro-esportazione (1880-1930), basato appunto sulla esportazione diretta e quindi verso Buenos Aires, che restò il punto focale di linee radiali convergenti. La rete così costituita non dava una copertura uniforme del territorio nelle zone non interessate dagli investimenti privati; fu costituita così, a cura della Impresa di Stato per le Ferrovie (Ferrocarriles del Estado), una rete alternativa detta “di sviluppo” (Ferrocarriles de fomento), che diverrà poi, sotto il nome di , la parte più estesa e capillare della rete nazionale.
rdf:langString
Залізничний транспорт Аргентини — залізничні лінії та компанії на території Аргентини. Перша залізнична лінія на території країни була збудована у 1897 році. У 1948 році залізниці країни — були націоналізовані. Під час націоналізації були утворені компанії: , , , , , . У 1990 році розпочато процес приватизації залізниць на підставі концесій. В Аргентині шість залізничних ліній. Їхня довжина станом на 1988 рік — 34909 км. До 1993 року довжина ліній зменшилась до 34,2 тисяч кілометрів, до 2010 року — до 31,4 тис. км. Є також гірська залізниця. До 1984 року працювала . У країні використовується залізнична колія чотирьох різних стандартів: 750 мм, 1000 мм, 1435 мм і 1676 мм. Окрім того експлуатується ділянка довжиною 8 км шириною . Станом на 1988 рік довжина залізниць із шириною колії 750 мм — 400 км, Електрифіковано тільки незначну частину залізничної мережі: на 1988 рік 40 км на змінному струмі 25 кВ, 169 км на постійному струмі 600 і 800 В. До 1993 року протяжність електрифікованих ліній зросла до 367 км. Електрифікованих доріг у 2003 році — 167 км. У липні 2010 року між Китаєм та Аргентиною було укладено угоди про спільний розвиток залізничного транспорту в Аргентині. Цими угодами передбачено постачання рухомого складу, реконструкцію залізниці .
rdf:langString
A rede ferroviária argentina foi uma das mais extensas do mundo (chegando a possuir em seu auge, cerca de 47.000 km de vias,) e segue sendo a maior de toda a América Latina. Devido as diversas crises econômicas, aliadas ao crescimento do modal rodoviário, a rede ferroviária foi sendo reduzida progressivamente ao longo dos anos 60 e 70, chegando aos atuais 34.059 km de víasPossui três bitolas distintas (1,676m, 1,00m, e 1,435m além de 0,75m do ramal turístico de ) e conexões internacionais com Paraguai, Bolívia, Chile, Brasil e Uruguai. O desenvolvimento da rede foi estimulado em um primeiro momento por capitais argentinos, somando-se em pouco tempo aos britânicos e franceses principalmente.Sua expansão foi relacionada pelo modelo econômico agro-exportador baseado na produção agropecuária da região pampeana onde está concentrada a maior parte da rede. Seguiu um modelo de implantação radial onde as linhas principais confluem na cidade de Buenos Aires. O estado argentino também teve uma importante participação na expansão da rede ferroviária mediante os chamados ferrocarriles de fomento, que eram linhas construídas em localidades que não eram rentáveis para investidores privados. Boa parte do que posteriormente seria reunido no Ferrocarril General Manuel Belgrano, o mais extenso da rede, foi construído deste modo, através da empresa Ferrocarriles del Estado.
rdf:langString
Железнодорожный транспорт Аргентины — железнодорожные линии и компании на территории Аргентины. Первая железнодорожная линия на территории страны была построена в 1857 году за счёт частной компании. Первая государственная — через 10 лет. В 1948 году железные дороги страны — были национализированы. При национализации были образованы компании: , , , , , . В 1990 году начат процесс приватизации железных дорог на основе концессий. В апреле 2015 года Сенат Аргентины одобрил законопроект об очередной национализации железных дорог. В Аргентине шесть железнодорожных линий. Их протяжённость на 1988 год — 34909 км. К 1993 году протяжённость линий уменьшилась до 34,2 тыс. км, к 2010 году до 31,4 тыс. км. Имеются горные железные дороги. До 1984 года работала Трансандинская железная дорога. В стране используется железнодорожная колея четырёх различных стандартов: 750 мм, 1000 мм, 1435 мм и 1676 мм. Кроме того эксплуатируется участок протяжённостью 8 км c колеёй 500 мм. На 1988 год протяжённость дорог с шириной колеи 750 мм — 400 км, Электрифицирована лишь незначительная часть железнодорожной сети: на 1988 год 40 км на переменном токе 25 кВ, 169 км на постоянном токе 600 и 800 В. К 1993 году протяжённость электрифицированных линий возросла до 367 км. Электрифицированных дорог в 2003 году — 167 км. Движение по линиям левостороннее, так как на момент открытия первых линий в стране было левостороннее движение. В июле 2010 года между Китаем и Аргентиной подписали соглашения о совместном развитии железнодорожного транспорта в Аргентине. Этими соглашениями предусмотрена поставка подвижного состава, реконструкция железной дороги . В августе 2011 года было возобновлено пассажирское сообщение между Аргентиной и Уругваем, однако уже через год оно было снова отменено. Разрабатываются планы строительства скоростной железной дороги TAVe (Буэнос-Айрес — Росарио — Кордова), но, в связи с плачевным финансовым положением страны, дальше изыскательских работ проект пока не продвинулся.
xsd:integer
1009357
xsd:integer
2036792
xsd:integer
423202522
xsd:nonNegativeInteger
109401
