Radomysl paper mill
http://dbpedia.org/resource/Radomysl_paper_mill an entity of type: WikicatBuildingsAndStructuresInZhytomyrOblast
Radomysl paper mill is a paper producing factory in the town of Radomyshl (Zhytomyr Oblast, Ukraine). It has been in operation since the first half of the 17th century, first as a paper mill, then as a flour mill. It is now part of Historical and cultural complex Radomysl Castle. The first and only known director of the paper mill in Radomysl was . He was well-educated person and the editor of several compilations or Ukrainian chronicles. In 1654, Kochanowski refused to take the oath of allegiance to Tsar Alexey Mikhailovich of Moscow.
rdf:langString
Papiernia w Radomyślu – papiernia założona w pierwszej połowie XVII wieku, później młyn, teraz część Kompleksu Historyczno-Kulturalnego „Zamek Radomyśl”. Papiernia powstała prawdopodobnie w roku 1612 w celu uruchomienia produkcji papieru na potrzeby drukarni Ławry Kijowsko-Peczerskiej, z inicjatywy archimandryty Ławry Elizeusza Pletenieckiego (1550–1624). Od momentu wybudowania do Powstania Chmielnickiego papiernia w Radomyślu była jedynym producentem papieru w centralnej części Ukrainy. Większość książek religijnych i świeckich, wydawanych wówczas w środkowej i wschodniej Ukrainie, została wydrukowana w drukarni Ławry na papierze, produkowanym w Radomyślu.
rdf:langString
Радомышльская бумажная фабрика, или Радомышльская папирня, — предприятие по производству бумаги для типографии Киево-Печерской лавры. Сооружена в 1612 году (по другим данным — в 1606 году) в городке Радомышль. Инициатором её строительства стал лаврский архимандрит Елисей Плетенецкий (1550—1624). Вскоре вокруг бумажной фабрики возник поселок, который так и стал называться — Папирня. Существовал он вплоть до 60-х годов XX в., после чего был присоединен к Радомышлю.
rdf:langString
Папірня — район міста Радомишля, (Житомирська область), колишнє однойменне село, назване на честь першого в центральній і східній Україні підприємства з виробництва паперу. Виникнення села (приблизно перша половина XVII століття) пов'язане з виготовленням паперу для потреб друкарні Києво-Печерської Лаври. Радомишльська папірня була першим таким підприємством у центральній і східній Україні. Фактично лише заснування папірні біля Радомишля уможливило початок книгодрукування в Центральній Україні.
rdf:langString
rdf:langString
Radomysl paper mill
rdf:langString
Papiernia w Radomyślu
rdf:langString
Радомышльская бумажная фабрика
rdf:langString
Радомишльська папірня
xsd:integer
36755930
xsd:integer
1073793315
rdf:langString
Radomysl paper mill is a paper producing factory in the town of Radomyshl (Zhytomyr Oblast, Ukraine). It has been in operation since the first half of the 17th century, first as a paper mill, then as a flour mill. It is now part of Historical and cultural complex Radomysl Castle. Radomysl paper mill was built in 1612 (according to other sources – in 1606) to produce paper for the Kyiv-Pecherska Lavra’s publishing house. It was initiated by Yelisey Pletenecki (1550-1624), the Lavra’s archimandrite (abbot). Since then and up till the Khmelnitsky uprising, the Radomysl paper mill was the monopoly manufacturer of paper in the central part of Ukraine. Most of the religious and secular books available at that time in Central and Eastern Ukraine were printed on the paper produced in Radomysl. The paper was made of old flax clothes, raw flax, nettle and hemp. It had a light gray colour and was very strong and hard. The Radomysl paper is easily identified by the four types of watermarks. The first two are the coats-of-arms of archimandrites Yelisey Pletenecki and Zakharia Kopystenski. The two others are, respectively, the stylized image of one of the Lavra's founders - and three domes with crosses. Many books of great importance in the history of Ukrainian national book publishing were printed on this paper,. Among them are: the first book printed in Kiev - Book of Hours (1616), the first Ukrainian collection of poems The wreath of virtues of the God-blessed Yelisey Pleteniecki (1618), the first Ukrainian dictionary - Lexicon Sloveno-Roski (1627), and the book of church songs Triodion (1627). The Radomysl paper mill's role was increased by metropolitan of Kyiv and Halych Peter Mohyla (1597-1647), who initiated reforms of the Orthodox education system in the Polish–Lithuanian Commonwealth. These reforms increased a demand for a lot of new books, not only religious ones, but also works on philosophy, dictionaries, historical chronicles, polemical books, works which studied nature etc. As a result, there was an increased demand for paper. Peter Mohyla invited German workers to Radomysl, who taught Lavra monks to work on new paper-making machines. Those Germans founded the German settlement which existed in Radomysl until the early 1930s. The first and only known director of the paper mill in Radomysl was . He was well-educated person and the editor of several compilations or Ukrainian chronicles. In 1654, Kochanowski refused to take the oath of allegiance to Tsar Alexey Mikhailovich of Moscow. It is not known exactly how many years the paper mill actually operated. It was destroyed either during the Khmelnytsky uprising or during the so-called period of the Ruin – the struggle for power held by the gentry and Cossack leaders in the second half of the 17th century. In 1682, King Jan III Sobieski issued a decree to render the town of Radomysl to the Uniate bishopric in Lviv. The decree had an attachment mentioning all properties in Radomysl except for the paper mill. In October 29, 2009 in Radomysl a monument to Yelisey Pleteniecki was unveiled near the place where the paper mill stood. This is perhaps the only monument in Ukraine constructed on the surface of moving water. Today the monument is the part of the "Radomysl Castle" historical and cultural complex created in 2007-2011 by well-known Ukrainian doctor and public activist, Olga Bohomolets, MD. The castle is famous not only in Ukraine but also internationally as the first and probably the only museum of Ukrainian home icons. The museum is based upon Mrs. Bohomolets’ private collection of icons. There are plans to revive the paper manufacturing process of the 17th century in current Radomysl Castle.
rdf:langString
Papiernia w Radomyślu – papiernia założona w pierwszej połowie XVII wieku, później młyn, teraz część Kompleksu Historyczno-Kulturalnego „Zamek Radomyśl”. Papiernia powstała prawdopodobnie w roku 1612 w celu uruchomienia produkcji papieru na potrzeby drukarni Ławry Kijowsko-Peczerskiej, z inicjatywy archimandryty Ławry Elizeusza Pletenieckiego (1550–1624). Od momentu wybudowania do Powstania Chmielnickiego papiernia w Radomyślu była jedynym producentem papieru w centralnej części Ukrainy. Większość książek religijnych i świeckich, wydawanych wówczas w środkowej i wschodniej Ukrainie, została wydrukowana w drukarni Ławry na papierze, produkowanym w Radomyślu. Papier z Radomyśla był produkowany z lnu, pokrzywy, konopi oraz ze starych strojów lnianych, miał jasnoszary kolor i był bardzo wytrzymały. Jest on łatwy do rozpoznania dzięki znakom wodnym czterech typów. Pierwsze dwa stanowią herby szlacheckie archimandrytów Elizeusza Pletenieckiego i Zacharyasza Kopysteńskiego. Pozostałe stanowią odpowiednio stylizowane wizerunki jednego z założycieli Ławry – Antoniego Pieczerskiego oraz kopuły z krzyżami. Na papierze z Radomyśla wydrukowane zostały księgi, które zajmują do dziś istotne miejsce w dziejach ukraińskiego druku. Wśród nich są, m.in. pierwsza książka wydrukowana w Kijowie – „Księga godzin” (1616), pierwszy ukraiński zbiór poezji pt. „Wieniec cnoty przewielebnego w Bogu miłościwego pana ojca Eliseusza Pletenieckiego” (1618), pierwszy ukraiński słownik – „Leksykon słowiańsko-ruski” (1627) książka śpiewów cerkiewnych „Triodion” (1627). Rola papierni w Radomyślu wzrosła w czasach metropolity Kijowskiego i Halickiego Piotra Mohyły (1597-1647), który zainicjował reformy szkolnictwa prawosławnego w Rzeczypospolitej. Reforma wymagała wydania wielu nowych podręczników, książek filozoficznych, polemicznych, przyrodoznawczych – a tym samym większej ilości papieru. Metropolita Piotr Mohyła zaprosił do Radomyśla niemieckich specjalistów. Oni założyli w miasteczku niemiecką osadę, która istniała do początku lat 30. XX wieku. Pierwszy kierującym papiernią w Radomyślu był ekonom Ławry Kijowsko-Peczerskiej Pantelejmon Kochanowski, który prowadził papiernię do własnej śmierci. Kochanowski otrzymał staranne wykształcenie i był redaktorem kilku kompilacji ukraińskich tzw. dziejorysów. W roku 1654 Kochanowski odmówił złożenia przysięgi wierności carowi moskiewskiemu Aleksemu Michajłowiczowi. Nie wiadomo dokładnie jak długo funkcjonowała papiernia. Prawdopodobnie została zburzona w czasie Powstania Chmielnickiego lub w okresie tzw. „Ruiny” (zbrojnej walki o władzę w środowisku szlachecko-kozackiej starszyzny w latach 50.-70. XVII wieku). W roku 1682 zgodnie z dekretem króla Jana III Sobieskiego miasto Radomyśl zostało włączone do unickiej archidiecezji lwowskiej. Do dekretubył załączony list inwentaryzacyjny, wyliczający wszystkie nieruchomości w mieście, jednak już bez wzmianki o papierni. 29 października 2009 r. w Radomyślu w pobliżu miejsca, gdzie znajdowała się papiernia, został postawiony pomnik Elizeusza Pletenieckiego (będący prawdopodobnie obecnie jedynym pomnikiem na Ukrainie stojącym na ruchomej powierzchni wody). Dziś pomnik jest częścią Kompleksu Historyczno-Kulturalnego „Zamek Radomyśl”, utworzonego w latach 2007–2011 przez ukraińską lekarkę i działaczkę społeczną, dr. med. Olhę Bohomołeć. Znajduje się tu Muzeum Ukraińskich Ikon Domowych, na którego kolekcję składa się prywatny zbiór ikon zebranych przez Olgę Bohomolec.
rdf:langString
Радомышльская бумажная фабрика, или Радомышльская папирня, — предприятие по производству бумаги для типографии Киево-Печерской лавры. Сооружена в 1612 году (по другим данным — в 1606 году) в городке Радомышль. Инициатором её строительства стал лаврский архимандрит Елисей Плетенецкий (1550—1624). Это была первая бумажная фабрика на территории Центральной Украины. Она возникла в то время, когда правительство Речи Посполитой объявило вне закона православную иерархию Литвы-Руси, не присоединившуюся к Берестейской церковной унии 1596 года. Поэтому работа фабрики была связана с риском административного давления со стороны власти — вплоть до смерти короля Речи Посполитой Сигизмунда ІІІ в 1632 г. Со дня своего возникновения и до восстания Хмельницкого радомышльская «папирня» была фактически монопольным производителем бумаги в Центральной Украине. Большинство церковных и светских книг, бытовавших в центре и на востоке Украины, были напечатаны в лаврской типографии на радомышльской бумаге. Изготавливалась она из льна, крапивы и конопли, имела светло-серый цвет и была очень прочной. Бумагу из Радомышля нетрудно узнать по водяным знакам четырех типов. Первые два — это шляхетские гербы лаврских архимандритов, Елисея Плетенецкого и Захарии Копыстенского. Другие представлют собой, соответственно, стилизованное изображение одного из основателей Лавры, преподобного Антония Печерского, и трех куполов с крестами. Именно на этой бумаге было издано несколько знаковых книг в истории украинского национального книгопечатания. Среди них — первая напечатанная в Киеве книга «Часослов» (1616 г.), первый украинский поэтический сборник «Венок добродетелей превелебного в бозе милостивого пана отца Елисея Плетенецкого» (1618 г.), первый украинский словарь — «Лексикон славяноросский» (1627 г.). Вскоре вокруг бумажной фабрики возник поселок, который так и стал называться — Папирня. Существовал он вплоть до 60-х годов XX в., после чего был присоединен к Радомышлю. Особенно роль «папирни» возросла при митрополите Киевском и Галицком Петре Могиле (1597—1647), который занялся реформой православной системы образования в Речи Посполитой. Для этого требовалось много новых учебников, философских, полемических, естественнонаучных трудов — и, соответственно, больше бумаги. К работе на бумажную фабрику митрополит Петр Могила привлек немецких специалистов. В Радомышле с тех пор появилась «немецкая слобода». Это название сохранялось за частью города до 1940-х годов. Первым и неизменным (до самой смерти) руководителем радомышльской «папирни» был иеромонах и эконом Киево-Печерской лавры . Он получил хорошее образование и был редактором нескольких компилятивных украинских хроник. В 1654 году Кохановский отказался присягать на верность московскому царю Алексею Михайловичу. Сколько времени работала «папирня», доподлинно неизвестно. Скорее всего, она была уничтожена во времена восстания Хмельницкого или «Руины» — вооруженной борьбы за власть среди украинской казацко-шляхетской верхушки в 50-70 гг. XVII в. Во всяком случае, «инвентарном списке» указа короля Яна Собеского (1682 г.) о передаче Радомышля с волостями унийному львовскому епископу Иосифу Шумлянскому «папирня» уже не упоминается. Однако бумаги за время её работы наделали столько, что хватило для печатания книг до первой половины XVIII в. Приблизительно в конце XVII — начале XVIII вв. для Киево-Печерской лавры была построена новая «папирня» в Пакульском ключе (на территории современной Черниговской области). 29 октября 2009 года в Радомышле вблизи места, где стояла лаврская «папирня», был открыт памятник Елисею Плетенецкому. Это единственный на Украине памятник на подвижной водной поверхности. Открытие состоялось в день 385-й годовщины со дня смерти архимандрита. Памятник освятил митрополит Киевский и всей Украины Владимир Сабодан (УПЦ МП). Сейчас памятник является частью историко-культурного комплекса «Замок Радомысль», созданного в 2007—2011 гг. известным украинским врачом и общественным деятелем, доктором Ольгой Богомолец. Комплекс получил известность благодаря единственному на Украине и в мире , в основе которого — личная коллекция, собранная Ольгой Богомолец. 03 декабря 2012 в историко-культурном комплексе "Замок Радомысль" состоялось открытие восстановленной папирни, где будут изготавливать бумагу вручную по технологии XVII века. http://radozamok.com.ua
rdf:langString
Папірня — район міста Радомишля, (Житомирська область), колишнє однойменне село, назване на честь першого в центральній і східній Україні підприємства з виробництва паперу. Виникнення села (приблизно перша половина XVII століття) пов'язане з виготовленням паперу для потреб друкарні Києво-Печерської Лаври. Радомишльська папірня була першим таким підприємством у центральній і східній Україні. Фактично лише заснування папірні біля Радомишля уможливило початок книгодрукування в Центральній Україні. За свідченням Копистенського, яке збереглося в його проповіді з 1618 року, папірня була заснована «коштом немалим на здивування того краю як річ небувала». Опікуном папірні і містечка був Єлисей Плетенецький, про що говориться в панегірику, складеному на його честь Олександра Митури і надрукованому 1618 року: «Не мнєй свєдчит Радомисль, з ним Городок сполнє, як доми в них Божії збудувались гойнє».
xsd:nonNegativeInteger
6086
