Radio galaxy
http://dbpedia.org/resource/Radio_galaxy an entity of type: Thing
Radiogalaksio estas galaksio, kie signifa parto da energio ne estas elsendata el la normalaj komponaĵoj de galaksio (stelo, interstelaj kaj ). Tiu energio povas esti elsendata per ampleksa elektomagneta spektro: infraruĝa radiado, mikroondoj, ultraviola radiado, ikso-radioj, Gama-radiadoj. La pli komune konsentita modelo proponas, ke la energio naskiĝas el la kolapso de la materio en masivega nigra truo, inter 106 kaj 108 sunaj masoj Vidu ankaŭ:
* Galaksio de Seyfert
* Kvazaro
* Aktiva galaksio
rdf:langString
Irrati-galaxia erradiazio-igorpen gehiena irrati-uhinetan egiten duen galaxia-nukleo aktiboa da. Oso distiratsuak dira espektro elektromagnetikoaren , 1×1039 W arteko argitasuna eta 10 MHz eta 100 GHz arteko frekuentziak dituztenak. Sinkrotroi erradiazioak irrati-uhinen igorpena eragiten du.
rdf:langString
Réaltra ar foinse tonnta diana cosmacha raidió é. Níl ach ceann amháin díobh i ngach milliún réaltra. Bíonn núicléas gníomhach ann, dúpholl is dócha, a tháirgeann sreabh ollmhór leictreon is iad ag taisteal gar do luas forleata an tsolais. Nuair a theagmhaíonn siad seo le réimse maighnéadach, taistealaíonn siad ar feadh línte fórsa an réimse, ag astú radaíocht sincreatróin mar thonnta raidió. Tá cuid de na radairéaltraí an-mhór ar fad, an astaíocht raidió ag teacht ó réigiúin timpeall 300 cileaparsoic amach ó réaltra. Nuair a bhíothas ag déanamh staidéir ar ranna mar seo a thángthas ar chuasáir den chéad uair.
rdf:langString
電波銀河(radio galaxy)は、最大光度1039Wに及ぶ非常に明るい電波（10 MHzから100 GHz）を放出する活動銀河である。類似のものに電波を出すクエーサーやブレーザーがある。電波の放出はシンクロトロンの過程による。観測によると、2つの宇宙ジェットとその外部の媒体の相互作用がの効果によって変化したものである。このような銀河のほとんどは楕円銀河であり、電波銀河はそれ自体の性質だけではなく、かなり離れていても検出できるため、のツールとして利用できることからも関心を持たれている。近年、銀河間空間、特に銀河団の電波銀河の効果に関する多くの研究が行われている。
rdf:langString
전파은하(영어: Radio galaxy)와 강전파퀘이사 및 블레이자는 10 MHz~100 GHz의 전파 대역에서 광도가 최대 1039 W로 매우 밝은 활동은하의 유형이다. 여기서 전파방출은 싱크로트론 과정에 의한 것이다. 전파방출로 관측된 구조는 제트쌍과 외부물질 사이의 상호작용에 의해 밝혀지고, 상대론적 분사출 효과에 의해 조정된다. 숙주은하는 거의 독자적으로 거대한 타원은하이다. 강전파(radio-loud) 활동은하는 그 자체 뿐만 아니라 먼 거리에서 관측되기 때문에 에 대한 귀중한 도구도 되기 때문에 흥미롭다. 최근에는 특히 은하군과 은하단과 같은 공간의 에서 이러한 천체들의 효과에 대한 더 많은 연구가 진행되어 왔다.
rdf:langString
電波星系是在無線電波長上非常明亮的星系。它们有活动星系核，或者说，可能有類星體、耀变体。它们从10 MHz到100 GHz的光度流量累计達1039 W。 在星系中央，两道噴流和周围的介质发生了相對論性發光，發射了同步辐射。射电星系可以在遙遠的距離外被觀測到，可以做為觀測宇宙学上可貴的工具。研究集中在星际物质和星系團上。
rdf:langString
مجرة راديوية في الفلك (بالإنجليزية: Radio galaxy) ومثيلاتها النجوم النباضة هي أنواع من المجرات النشطة التي تتميز بإشعاعها القوي في نطاق الأشعة الراديوية، تبلغ شدة اصدارها للطاقة نحوا من 1039 واط بين تردد 10 ميجاهرتز و 100 ميجاهرتز. ويرجع أصدارها للموجات الراديوية إلى ظاهرة الإشعاع السينكروتروني. ويشاهد تكونها واصدارها للأشعة الراديوية من خلال نفاثتين كونيتين معكوستين الاتجاه وتفاعلهما مع الوسط الخارجي، حيث تبلغ سرعة انطلاق جسيمات النفاثتين سرعات تقترب من سرعة الضوء. والمجرات التي يظهر نشاطها بهذ الشكل تكون عادة من المجرات الأهليجية. وتتميز المجرات الراديوية بالإضافة إلى خواصها الفريدة بسهولة اكتشافها عبر مسافات كونية كبيرة، مما يجعلها وسائل قيمة للدراسات الفلكية. وقد أجريت في الفترة الأخيرة بعض الدراسات عن تأثير تلك الأجرم في الوسط الكوني بين المجرات وبصفة خاصة مجموعات وعناقيد المجرات.
rdf:langString
Una radiogalàxia és un objecte que emet de forma important ones radioelèctriques. Les radiogalàxies i els seus parents, quàsars ràdio-intensos i blàzars, són tipus de galàxia activa que són molt lluminoses en freqüències de ràdio (de fins a 1038 W entre 10 MHz i 100 GHz). L'emissió de ràdio és deguda a la radiació sincrotró. L'estructura observada en l'emissió de ràdio està determinada per la interacció entre els dolls de matèria simètrics i un medi extern, modificat pels efectes del . Les galàxies actives ràdio-intenses són interessants no solament per si mateixes, sinó també perquè poden ser detectades a grans distàncies, convertint-les en eines valuoses per a la cosmologia observacional. Recentment s'ha utilitzat els efectes d'aquests objectes en el medi interestel·lar, particularment e
rdf:langString
Οι ραδιογαλαξίες και τα συγγενικά ραδιοϊσχυρά κβάζαρ και μπλέιζαρ είναι τύποι ενεργών γαλαξιών οι οποίοι είναι πολύ λαμπροί στα ραδιοκύματα (μέχρι 1039 W μεταξύ 10 MHz και 100 GHz). Η εκπομπή ραδιοκυμάτων οφείλεται στην ακτινοβολία συγχρότρου. Η παρατηρούμενη δομή στην εκπομπή ραδιοκυμάτων καθορίζεται από την αλληλεπίδραση μεταξύ δύο πιδάκων υλικού και το εξωτερικό ενδιάμεσο, που παραμορφώνεται από τις επιδράσεις της σχετικής ακτινοβολίας. Ο γαλαξίες που τους φιλοξενούν είναι σχεδόν αποκλειστικά μεγάλοι ελλειπτικοί γαλαξίες. Οι ραδιοϊσχυροί ενεργοί γαλαξίες είναι επίσης ενδιαφέροντες, διότι μπορούν να ανιχνευτούν σε μεγάλες αποστάσεις και γι' αυτό είναι πολύτιμα εργαλεία για την παρατηρησιακή κοσμολογία. Πρόσφατα, πολύ δουλειά έχει γίνει στις επιδράσεις αυτών των αντικειμένων στο διαγαλαξι
rdf:langString
Eine Radiogalaxie, ähnlich den radio-lauten Quasaren und Blazaren, ist eine aktive Galaxie, deren außergewöhnlich starke Kontinuums-Synchrotronstrahlung im Radiowellenbereich beobachtet werden kann. Die beobachtete Radioemission entsteht hierbei durch die Wechselwirkung zwischen den Doppel-Materiestrahlen (engl. Jets) eines aktiven galaktischen Kerns und dem intergalaktischen Medium, wobei sie nahe dem aktiven galaktischen Kern durch relativistisches Beaming modifiziert werden kann.
rdf:langString
Las radiogalaxias, así como los quásares radio-intensos y blazars, son tipos de galaxia activa muy luminosas en frecuencias de radio (de hasta 1038 W entre 10 MHz y 100 GHz). La emisión de radio es debida a la radiación sincrotrón.
rdf:langString
A radio galaxy is a galaxy with giant regions of radio emission extending well beyond its visible structure. These energetic radio lobes are powered by jets from its active galactic nucleus. They have luminosities up to 1039 W at radio wavelengths between 10 MHz and 100 GHz. The radio emission is due to the synchrotron process. The observed structure in radio emission is determined by the interaction between twin jets and the external medium, modified by the effects of relativistic beaming. The host galaxies are almost exclusively large elliptical galaxies. Radio-loud active galaxies can be detected at large distances, making them valuable tools for observational cosmology. Recently, much work has been done on the effects of these objects on the intergalactic medium, particularly in galaxy
rdf:langString
Une radiogalaxie est une galaxie dont la plus grande partie de l'énergie émise ne provient pas des composantes d'une galaxie « normale » (étoiles, poussières, gaz interstellaire, etc.), mais d'une grande gamme d'ondes radio. Elle est l'une des catégories de galaxies actives. Les radiogalaxies ont été ou sont utilisées pour détecter des galaxies lointaines ou comme règle standard.
rdf:langString
Le radiogalassie sono galassie caratterizzate da un'emissione di onde radio molto intense, circa 100 volte superiori rispetto a quelle delle normali galassie visibili. I radiolobi di elevata energia vengono alimentati dal loro nucleo galattico attivo. Hanno luminosità che arrivano fino a 1039 W nelle onde radio con lunghezze comprese tra 10 MHz e 100 GHz. L'emissione radio è dovuta alla radiazione di sincrotrone.
rdf:langString
Radiosterrenstelsels en de gerelateerde radiosterke quasars en blazars behoren tot een klasse van actieve sterrenstelsels die zeer sterk stralen bij radiogolflengtes, met een lichtkracht tot 1039 W tussen 10 MHz en 100 GHz. De radiostraling wordt veroorzaakt door het synchrotronproces. De in radiostraling waargenomen structuur wordt veroorzaakt door de interactie tussen twee jets en het interstellaire medium, samen met relativistische beaming. De sterrenstelsels zijn bijna altijd grote elliptische sterrenstelsels. Radiosterke actieve sterrenstelsels zijn niet alleen op zichzelf interessant, maar ook omdat ze tot op grote afstand kunnen worden waargenomen en daarom nuttig zijn in voor kosmologisch onderzoek. De laatste tijd is veel onderzoek gedaan op het effect van deze objecten op het int
rdf:langString
Radiogalaktyka – galaktyka, która emituje bardzo silne fale radiowe. Radiogalaktyki to rodzaj aktywnych galaktyk o rozległej strukturze radiowej i dobrze widocznej strukturze gwiazdowej części galaktyki. Obraz radiowy radiogalaktyki tworzą obłoki radiowe stanowiące zazwyczaj najsilniejsze źródło fal, czasami widoczne jest także zwarte źródło centralne oraz dżety – wąskie struktury łączące jądro galaktyki z obłokami radiowymi. Obłoki radiowe nie pokrywają się z obserwowaną w świetle widzialnym strukturą galaktyki, i mogą być od niej wielokrotnie większe. Obserwowana emisja radiowa to świecenie energetycznych elektronów poruszających się w silnym polu magnetycznym radioobłoków (promieniowanie synchrotronowe). Do najbardziej znanych radiogalaktyk należą między innymi:
rdf:langString
Uma radiogaláxia é uma galáxia com regiões gigantes de emissão de rádio que se estendem muito além de sua estrutura visível. Esses lóbulos de rádio energéticos são alimentados por jatos de seu núcleo galáctico ativo. Eles têm luminosidades em comprimentos de onda de rádio de até 1039 W entre 10 MHz e 100 GHz. A emissão de rádio é devido ao processo síncrotron. A estrutura observada na emissão de rádio é determinada pela interação entre jatos gêmeos e o meio externo, modificada pelos efeitos de . As galáxias hospedeiras são quase exclusivamente grandes galáxias elípticas. Galáxias ativas de rádio-alto podem ser detectadas a grandes distâncias, tornando-as ferramentas valiosas para cosmologia observacional. Recentemente, muito trabalho foi feito sobre os efeitos desses objetos no meio interg
rdf:langString
Radiogalaxer är stora galaxer, som tillhör de största objekten i universum. En eller två jetstrålar skjuter ut tusentals ljusår från radiogalaxens centrum, och matar in strömmar av gas i jättelika moln på vardera sida av galaxen. Inne i en radiogalax gör en central ring av stoft och damm det omöjligt att se in i kärnan, och att upptäcka svagare jetstrålar.
rdf:langString
Радіогалактика — тип галактик, які характерні суттєво більшим радіовипромінюванням, ніж звичайні галактики. Радіовипромінювання «найяскравіших» радіогалактик перевищує їх оптичну світність у тисячу разів. Радіовипромінювальні зони мають різну морфологічну структуру:
* компактне ядро розміром кілька парсек, що збігається з оптичним центром батьківської галактики;
* протяжні радіопорожнини, розташовані з протилежних боків батьківської галактики та віддалені від неї на кілька мегапарсек;
* джети, які поєднують ядро та радіопорожнини; Станом на 2019 рік відомо кілька мільйонів радіогалактик.
rdf:langString
Радиогалактика — тип галактик, которые обладают намного большим радиоизлучением по сравнению с остальными галактиками. Их радиосветимости (мощность радиоизлучения) достигают 1045 эрг/с. Для сравнения, у «нормальных» галактик, включая нашу, светимость в радиоконтинууме составляет 1037—1038 эрг/с (как и у Крабовидной туманности). Механизм радиоизлучения — синхротронный. Радиоизлучение наиболее «ярких» радиогалактик превышает их оптическую светимость. Источники излучения радиогалактик обычно состоят из нескольких компонентов (ядро, гало, радиовыбросы). Из наиболее известных радиогалактик можно выделить Лебедь А, Центавр A, Дева А, Печь А, с которых и началось исследование этого класса объектов:
rdf:langString
rdf:langString
مجرة راديوية
rdf:langString
Radiogalàxia
rdf:langString
Radiogalaxie
rdf:langString
Ραδιογαλαξίας
rdf:langString
Radiogalaksio
rdf:langString
Radiogalaxia
rdf:langString
Irrati-galaxia
rdf:langString
Radairéaltra
rdf:langString
Radiogalaxie
rdf:langString
Radiogalassia
rdf:langString
電波銀河
rdf:langString
전파은하
rdf:langString
Radio galaxy
rdf:langString
Radiosterrenstelsel
rdf:langString
Radiogalaktyka
rdf:langString
Radiogaláxia
rdf:langString
Radiogalax
rdf:langString
Радиогалактика
rdf:langString
Радіогалактика
rdf:langString
電波星系
xsd:integer
211168
xsd:integer
1123651872
rdf:langString
Una radiogalàxia és un objecte que emet de forma important ones radioelèctriques. Les radiogalàxies i els seus parents, quàsars ràdio-intensos i blàzars, són tipus de galàxia activa que són molt lluminoses en freqüències de ràdio (de fins a 1038 W entre 10 MHz i 100 GHz). L'emissió de ràdio és deguda a la radiació sincrotró. L'estructura observada en l'emissió de ràdio està determinada per la interacció entre els dolls de matèria simètrics i un medi extern, modificat pels efectes del . Les galàxies actives ràdio-intenses són interessants no solament per si mateixes, sinó també perquè poden ser detectades a grans distàncies, convertint-les en eines valuoses per a la cosmologia observacional. Recentment s'ha utilitzat els efectes d'aquests objectes en el medi interestel·lar, particularment en agrupacions galàctiques.
rdf:langString
مجرة راديوية في الفلك (بالإنجليزية: Radio galaxy) ومثيلاتها النجوم النباضة هي أنواع من المجرات النشطة التي تتميز بإشعاعها القوي في نطاق الأشعة الراديوية، تبلغ شدة اصدارها للطاقة نحوا من 1039 واط بين تردد 10 ميجاهرتز و 100 ميجاهرتز. ويرجع أصدارها للموجات الراديوية إلى ظاهرة الإشعاع السينكروتروني. ويشاهد تكونها واصدارها للأشعة الراديوية من خلال نفاثتين كونيتين معكوستين الاتجاه وتفاعلهما مع الوسط الخارجي، حيث تبلغ سرعة انطلاق جسيمات النفاثتين سرعات تقترب من سرعة الضوء. والمجرات التي يظهر نشاطها بهذ الشكل تكون عادة من المجرات الأهليجية. وتتميز المجرات الراديوية بالإضافة إلى خواصها الفريدة بسهولة اكتشافها عبر مسافات كونية كبيرة، مما يجعلها وسائل قيمة للدراسات الفلكية. وقد أجريت في الفترة الأخيرة بعض الدراسات عن تأثير تلك الأجرم في الوسط الكوني بين المجرات وبصفة خاصة مجموعات وعناقيد المجرات. وتعتبر المجرة NGC 5128 هي أقرب مجرة راديوية لنا ن وهي تقع في سماء نصف الكرة الأرضية الجنوبي.
rdf:langString
Οι ραδιογαλαξίες και τα συγγενικά ραδιοϊσχυρά κβάζαρ και μπλέιζαρ είναι τύποι ενεργών γαλαξιών οι οποίοι είναι πολύ λαμπροί στα ραδιοκύματα (μέχρι 1039 W μεταξύ 10 MHz και 100 GHz). Η εκπομπή ραδιοκυμάτων οφείλεται στην ακτινοβολία συγχρότρου. Η παρατηρούμενη δομή στην εκπομπή ραδιοκυμάτων καθορίζεται από την αλληλεπίδραση μεταξύ δύο πιδάκων υλικού και το εξωτερικό ενδιάμεσο, που παραμορφώνεται από τις επιδράσεις της σχετικής ακτινοβολίας. Ο γαλαξίες που τους φιλοξενούν είναι σχεδόν αποκλειστικά μεγάλοι ελλειπτικοί γαλαξίες. Οι ραδιοϊσχυροί ενεργοί γαλαξίες είναι επίσης ενδιαφέροντες, διότι μπορούν να ανιχνευτούν σε μεγάλες αποστάσεις και γι' αυτό είναι πολύτιμα εργαλεία για την παρατηρησιακή κοσμολογία. Πρόσφατα, πολύ δουλειά έχει γίνει στις επιδράσεις αυτών των αντικειμένων στο διαγαλαξιακό ενδιάμεσο, κυρίως σε ομάδες και σμήνη γαλαξιών. Έχει ανακαλυφθεί ότι τα υλικά που εκτοξεύονται από τους σχετικιστικούς πίδακες μπορούν να προκαλέσουν έντονη αστρογόνο διεργασία. Η αιτία είναι ότι οι πίδακες προκαλούν τη συμπύκνωση του υλικού στο οποίο προσπίπτουν. Τέτοια φαινόμενα έχουν παρατηρηθεί στους γαλαξίες Κένταυρος Α, και .
rdf:langString
Radiogalaksio estas galaksio, kie signifa parto da energio ne estas elsendata el la normalaj komponaĵoj de galaksio (stelo, interstelaj kaj ). Tiu energio povas esti elsendata per ampleksa elektomagneta spektro: infraruĝa radiado, mikroondoj, ultraviola radiado, ikso-radioj, Gama-radiadoj. La pli komune konsentita modelo proponas, ke la energio naskiĝas el la kolapso de la materio en masivega nigra truo, inter 106 kaj 108 sunaj masoj Vidu ankaŭ:
* Galaksio de Seyfert
* Kvazaro
* Aktiva galaksio
rdf:langString
Eine Radiogalaxie, ähnlich den radio-lauten Quasaren und Blazaren, ist eine aktive Galaxie, deren außergewöhnlich starke Kontinuums-Synchrotronstrahlung im Radiowellenbereich beobachtet werden kann. Die beobachtete Radioemission entsteht hierbei durch die Wechselwirkung zwischen den Doppel-Materiestrahlen (engl. Jets) eines aktiven galaktischen Kerns und dem intergalaktischen Medium, wobei sie nahe dem aktiven galaktischen Kern durch relativistisches Beaming modifiziert werden kann. Im Allgemeinen entstehen somit Emissionsgebiete, die weit über die eigentliche Ausdehnung der Galaxie in das umgebende Medium hinausreichen können. Die Galaxie muss aufgrund der zeitlichen Verzögerung der Wechselwirkung nicht gezwungenermaßen noch als aktive Galaxie beobachtbar sein. Fast ausschließlich handelt es sich jedoch um eine massereiche elliptische Galaxie. Trotz ihrer extragalaktischen Entfernung gehören manche Radiogalaxien zu den scheinbar hellsten und zuerst entdeckten Radioquellen am Himmel, die nach dem Sternbild benannt sind, in dem sie gefunden wurden. Beispiele sind Virgo A und Cygnus A. Die uns nächste Radiogalaxie ist Centaurus A am Südhimmel. Da die helleren Vertreter der Radiogalaxien bis hin zu hohen Distanzen sichtbar sind, stellen sie ein wertvolles Werkzeug der Kosmologie da. Lange waren sie die einzigen der genauen Beobachtung zugänglichen Galaxien im fernen Universum (Rotverschiebungen größer eins). Zudem wird anders als bei Quasaren die Galaxie im sichtbaren Licht nicht durch ihren Kern überstrahlt. In jüngerer Zeit wurde zunehmender Aufwand betrieben, um zu verstehen, wie Radiogalaxien ihre Umgebung beeinflussen und selbst durch diese beeinflusst werden. So ist z. B. der Ausstrom von Radiogalaxien in Galaxienhaufen und das damit verbundene Aufheizen des umgebenden Gases ein wichtiger Rückkopplungsmechanismus, um den Zustrom an kühlem Gas in deren Zentrum und damit auch allgemein die Sternentstehungsrate in den zentralen Galaxien zu unterdrücken. Die Emission von Radiogalaxien kann dazu genutzt werden, um das intergalaktische Magnetfeld zu bestimmen, das vom Materiewind in den Raum getragen wird. Dazu sind Annahmen über die Elektronendichte, also der Dichte des umgebenden Mediums, notwendig.
rdf:langString
Irrati-galaxia erradiazio-igorpen gehiena irrati-uhinetan egiten duen galaxia-nukleo aktiboa da. Oso distiratsuak dira espektro elektromagnetikoaren , 1×1039 W arteko argitasuna eta 10 MHz eta 100 GHz arteko frekuentziak dituztenak. Sinkrotroi erradiazioak irrati-uhinen igorpena eragiten du.
rdf:langString
Las radiogalaxias, así como los quásares radio-intensos y blazars, son tipos de galaxia activa muy luminosas en frecuencias de radio (de hasta 1038 W entre 10 MHz y 100 GHz). La emisión de radio es debida a la radiación sincrotrón. La estructura observada en la emisión de radio es determinada por la interacción entre chorros de materia gemelos y un medio externo, modificado por los efectos de la . Las galaxias activas radio-intensas son interesantes no solo por sí mismas, sino también porque pueden ser detectadas a grandes distancias, convirtiéndolas en herramientas valiosas para la cosmología observacional. Recientemente se ha utilizado los efectos de estos objetos en el medio intergaláctico, particularmente en las agrupaciones galácticas.
rdf:langString
Une radiogalaxie est une galaxie dont la plus grande partie de l'énergie émise ne provient pas des composantes d'une galaxie « normale » (étoiles, poussières, gaz interstellaire, etc.), mais d'une grande gamme d'ondes radio. Elle est l'une des catégories de galaxies actives. L'énergie des radiogalaxies est principalement émise dans les ondes radio par rayonnement synchrotron, mais, selon le type de radiogalaxie, elle peut également être diffusée à travers un large spectre électromagnétique. Le modèle standard théorique affirme que l'énergie est générée par un trou noir supermassif de 106 à 1010 masses solaires. Les radiogalaxies ont été ou sont utilisées pour détecter des galaxies lointaines ou comme règle standard.
rdf:langString
Réaltra ar foinse tonnta diana cosmacha raidió é. Níl ach ceann amháin díobh i ngach milliún réaltra. Bíonn núicléas gníomhach ann, dúpholl is dócha, a tháirgeann sreabh ollmhór leictreon is iad ag taisteal gar do luas forleata an tsolais. Nuair a theagmhaíonn siad seo le réimse maighnéadach, taistealaíonn siad ar feadh línte fórsa an réimse, ag astú radaíocht sincreatróin mar thonnta raidió. Tá cuid de na radairéaltraí an-mhór ar fad, an astaíocht raidió ag teacht ó réigiúin timpeall 300 cileaparsoic amach ó réaltra. Nuair a bhíothas ag déanamh staidéir ar ranna mar seo a thángthas ar chuasáir den chéad uair.
rdf:langString
A radio galaxy is a galaxy with giant regions of radio emission extending well beyond its visible structure. These energetic radio lobes are powered by jets from its active galactic nucleus. They have luminosities up to 1039 W at radio wavelengths between 10 MHz and 100 GHz. The radio emission is due to the synchrotron process. The observed structure in radio emission is determined by the interaction between twin jets and the external medium, modified by the effects of relativistic beaming. The host galaxies are almost exclusively large elliptical galaxies. Radio-loud active galaxies can be detected at large distances, making them valuable tools for observational cosmology. Recently, much work has been done on the effects of these objects on the intergalactic medium, particularly in galaxy groups and clusters. Alcyoneus is a low-excitation radio galaxy, identified as having the largest radio lobes found, with lobed structures spanning 5 megaparsecs (16×106 ly). For comparison, another similarly sized giant radio galaxy is 3C 236, with lobes 15 million light-years across. A giant radio galaxy is a special class of objects characterized by the presence of radio lobes generated by relativistic jets powered by the central galaxy's supermassive black hole. Giant radio galaxies are different from ordinary radio galaxies in that they can extend to much larger scales, reaching upwards to several megaparsecs across, far larger than the diameters of their host galaxies.
rdf:langString
電波銀河(radio galaxy)は、最大光度1039Wに及ぶ非常に明るい電波（10 MHzから100 GHz）を放出する活動銀河である。類似のものに電波を出すクエーサーやブレーザーがある。電波の放出はシンクロトロンの過程による。観測によると、2つの宇宙ジェットとその外部の媒体の相互作用がの効果によって変化したものである。このような銀河のほとんどは楕円銀河であり、電波銀河はそれ自体の性質だけではなく、かなり離れていても検出できるため、のツールとして利用できることからも関心を持たれている。近年、銀河間空間、特に銀河団の電波銀河の効果に関する多くの研究が行われている。
rdf:langString
전파은하(영어: Radio galaxy)와 강전파퀘이사 및 블레이자는 10 MHz~100 GHz의 전파 대역에서 광도가 최대 1039 W로 매우 밝은 활동은하의 유형이다. 여기서 전파방출은 싱크로트론 과정에 의한 것이다. 전파방출로 관측된 구조는 제트쌍과 외부물질 사이의 상호작용에 의해 밝혀지고, 상대론적 분사출 효과에 의해 조정된다. 숙주은하는 거의 독자적으로 거대한 타원은하이다. 강전파(radio-loud) 활동은하는 그 자체 뿐만 아니라 먼 거리에서 관측되기 때문에 에 대한 귀중한 도구도 되기 때문에 흥미롭다. 최근에는 특히 은하군과 은하단과 같은 공간의 에서 이러한 천체들의 효과에 대한 더 많은 연구가 진행되어 왔다.
rdf:langString
Le radiogalassie sono galassie caratterizzate da un'emissione di onde radio molto intense, circa 100 volte superiori rispetto a quelle delle normali galassie visibili. I radiolobi di elevata energia vengono alimentati dal loro nucleo galattico attivo. Hanno luminosità che arrivano fino a 1039 W nelle onde radio con lunghezze comprese tra 10 MHz e 100 GHz. L'emissione radio è dovuta alla radiazione di sincrotrone. La prima radiogalassia, che fu chiamata Cygnus A, venne scoperta nel 1939 all'interno della costellazione del Cigno da Grote Reber: essa emette onde radio in questa banda spettrale un milione di volte più intensamente della nostra galassia, la Via Lattea.Con lo sviluppo dei radiotelescopi e poi dei radiointerferometri, si sono potute identificare altre forti radiosorgenti; come ad esempio M82, M87 e Centaurus A. Si è successivamente scoperta la presenza, mediante analisi ad alta risoluzione, di una sorgente radio compatta, coincidente con il nucleo della galassia. Oltre alle radiogalassie estese, esistono anche radiosorgenti compatte, nelle quali cioè l'emissione radio è limitata al nucleo della galassia, in una regione estesa all'incirca un anno luce. Le controparti ottiche di questo tipo di radiosorgenti sono i quasar. Nel caso di radiosorgenti estese, è possibile determinare l'età dei a partire dalla velocità stimata di emissione del gas dal nucleo e dall'estensione dei lobi stessi. Di solito essa risulta compresa tra 1 e 100 milioni di anni. L'emissione di una radiogalassia in genere non dura molto a lungo, a meno che gli elettroni non vengano continuamente rimpiazzati; è perciò ipotizzabile che la fase durante la quale la radiogalassia si manifesta come tale non sia che una frazione della vita della galassia stessa.
rdf:langString
Radiosterrenstelsels en de gerelateerde radiosterke quasars en blazars behoren tot een klasse van actieve sterrenstelsels die zeer sterk stralen bij radiogolflengtes, met een lichtkracht tot 1039 W tussen 10 MHz en 100 GHz. De radiostraling wordt veroorzaakt door het synchrotronproces. De in radiostraling waargenomen structuur wordt veroorzaakt door de interactie tussen twee jets en het interstellaire medium, samen met relativistische beaming. De sterrenstelsels zijn bijna altijd grote elliptische sterrenstelsels. Radiosterke actieve sterrenstelsels zijn niet alleen op zichzelf interessant, maar ook omdat ze tot op grote afstand kunnen worden waargenomen en daarom nuttig zijn in voor kosmologisch onderzoek. De laatste tijd is veel onderzoek gedaan op het effect van deze objecten op het intergalactische medium, in het bijzonder in groepen en clusters van sterrenstelsels. In Nederland worden radiosterrenstelsels bestudeerd met onder andere de Westerbork Synthese Radio Telescoop en het .
rdf:langString
Radiogalaktyka – galaktyka, która emituje bardzo silne fale radiowe. Radiogalaktyki to rodzaj aktywnych galaktyk o rozległej strukturze radiowej i dobrze widocznej strukturze gwiazdowej części galaktyki. Obraz radiowy radiogalaktyki tworzą obłoki radiowe stanowiące zazwyczaj najsilniejsze źródło fal, czasami widoczne jest także zwarte źródło centralne oraz dżety – wąskie struktury łączące jądro galaktyki z obłokami radiowymi. Obłoki radiowe nie pokrywają się z obserwowaną w świetle widzialnym strukturą galaktyki, i mogą być od niej wielokrotnie większe. Obserwowana emisja radiowa to świecenie energetycznych elektronów poruszających się w silnym polu magnetycznym radioobłoków (promieniowanie synchrotronowe). Do najbardziej znanych radiogalaktyk należą między innymi:
* Centaurus A w gwiazdozbiorze Centaura
* Cygnus A w gwiazdozbiorze Łabędzia
rdf:langString
Radiogalaxer är stora galaxer, som tillhör de största objekten i universum. En eller två jetstrålar skjuter ut tusentals ljusår från radiogalaxens centrum, och matar in strömmar av gas i jättelika moln på vardera sida av galaxen. Inne i en radiogalax gör en central ring av stoft och damm det omöjligt att se in i kärnan, och att upptäcka svagare jetstrålar. De flesta galaxer sänder ut ljus också på andra våglängder än de synliga. Det vanligaste är att de sänder ut radiovågor. En del galaxer sänder ut ovanligt starka radiovågor och de kallas därför radiogalaxer. Vår närmaste radiogalax Centaurus A befinner sig på 11 miljoner ljusårs avstånd. Den första radiogalaxen man hittade var Cygnus A. Den utsänder omkring 1 miljon gånger mera radiovågor än Vintergatan. Forskare kartlade ljuset och upptäckte att radiovågorna kom från två olika ställen, inte alls i galaxens centrum, utan på båda sidor om den. Man trodde först att det var fråga om två galaxer som höll på att kollidera, men insåg sedan att det var tvärt om, galaxen höll på att delas upp i två delar. Senare har man hittat många fler galaxer med två radiokällor och det är ju osannolikt att alla universums radiogalaxer håller på att kollidera med varandra.
rdf:langString
Uma radiogaláxia é uma galáxia com regiões gigantes de emissão de rádio que se estendem muito além de sua estrutura visível. Esses lóbulos de rádio energéticos são alimentados por jatos de seu núcleo galáctico ativo. Eles têm luminosidades em comprimentos de onda de rádio de até 1039 W entre 10 MHz e 100 GHz. A emissão de rádio é devido ao processo síncrotron. A estrutura observada na emissão de rádio é determinada pela interação entre jatos gêmeos e o meio externo, modificada pelos efeitos de . As galáxias hospedeiras são quase exclusivamente grandes galáxias elípticas. Galáxias ativas de rádio-alto podem ser detectadas a grandes distâncias, tornando-as ferramentas valiosas para cosmologia observacional. Recentemente, muito trabalho foi feito sobre os efeitos desses objetos no meio intergaláctico, particularmente em .
rdf:langString
電波星系是在無線電波長上非常明亮的星系。它们有活动星系核，或者说，可能有類星體、耀变体。它们从10 MHz到100 GHz的光度流量累计達1039 W。 在星系中央，两道噴流和周围的介质发生了相對論性發光，發射了同步辐射。射电星系可以在遙遠的距離外被觀測到，可以做為觀測宇宙学上可貴的工具。研究集中在星际物质和星系團上。
rdf:langString
Радиогалактика — тип галактик, которые обладают намного большим радиоизлучением по сравнению с остальными галактиками. Их радиосветимости (мощность радиоизлучения) достигают 1045 эрг/с. Для сравнения, у «нормальных» галактик, включая нашу, светимость в радиоконтинууме составляет 1037—1038 эрг/с (как и у Крабовидной туманности). Механизм радиоизлучения — синхротронный. Радиоизлучение наиболее «ярких» радиогалактик превышает их оптическую светимость. Источники излучения радиогалактик обычно состоят из нескольких компонентов (ядро, гало, радиовыбросы). Из наиболее известных радиогалактик можно выделить Лебедь А, Центавр A, Дева А, Печь А, с которых и началось исследование этого класса объектов:
* Лебедь А — мощнейший внегалактический источник радиоизлучения.
* Центавр A (NGC 5128) — ближайшая радиогалактика (расстояние примерно 4 Мпк).
* Дева А (NGC 4486, М 87) — одна из самых массивных галактик в скоплении Девы.
* Печь А (NGC 1316) — четвёртый по мощности внегалактический источник радиоизлучения.
* — радиогалактика имеющая красное смещение z = 5,72.
* Алкионей — крупнейшая радиогалактика, размер радиопузырей которой достигает как минимум 16 миллионов световых лет.
rdf:langString
Радіогалактика — тип галактик, які характерні суттєво більшим радіовипромінюванням, ніж звичайні галактики. Радіовипромінювання «найяскравіших» радіогалактик перевищує їх оптичну світність у тисячу разів. Радіовипромінювальні зони мають різну морфологічну структуру:
* компактне ядро розміром кілька парсек, що збігається з оптичним центром батьківської галактики;
* протяжні радіопорожнини, розташовані з протилежних боків батьківської галактики та віддалені від неї на кілька мегапарсек;
* джети, які поєднують ядро та радіопорожнини; Квазари, які раніше виділялися в окремий тип об'єктів, зараз вважаються ядрами активних і далеких галактик. Відповідно, радіо-гучні квазари також відносяться до радіогалактик. Станом на 2019 рік відомо кілька мільйонів радіогалактик. Зазвичай радіогалактиками є великі еліптичні галактики типу E, а також галактики типів D, DE, cD, рідше N.
xsd:nonNegativeInteger
23938
