Quintain (jousting)
http://dbpedia.org/resource/Quintain_(jousting)
Der Name Quintana kommt vom fünften Lagerweg römischer Feldlager, auf dem tägliche Übungen mit der Lanze abgehalten wurden. Hierbei rannten die Soldaten gegen eine Soldaten-Attrappe und versuchten mit der Lanze durch einen Ring zu stechen, der an einem Arm hing. Dies bildet die Grundlage für den Namen einiger mittelalterlicher Turniere im Lanzenstechen, italienisch „Giostra della Quintana“. Bei der Reiter-Quintana wird mit einer Lanze auf den Schild der gerüsteten Attrappe (Quintan) gezielt, norddeutsch auch Rolandreiten. Daher auch die Bezeichnung drehender Roland.
rdf:langString
La quintaine, appelée aussi joute du Sarrasin, est un terme employé au Moyen Âge pour désigner un jeu d'adresse consistant pour un chevalier à percuter avec sa lance tendue un trophée de cinq armes ou le bouclier d'un mannequin surmontant un mât fixe ou rotatif. Ce sport médiéval est principalement destiné à entraîner les chevaliers.
rdf:langString
La quintana è un termine medievale che identifica un gioco di destrezza in cui un cavaliere doveva percuotere con la sua lancia tesa orizzontalmente un trofeo di 5 armi o lo scudo di un manichino sostenente una mazza fissa o rotante. Questo sport era praticato principalmente da cavalieri.
rdf:langString
Estafermo era um tipo de boneco, geralmente de metal, com uma arma presa numa das pontas e escudo na outra, usada para treino da cavalaria na Idade Média.
rdf:langString
Un estaferm és un ninot o maniquí fet de fusta que utilitzaven els cavallers a l'edat mitjana per a l'entrenament de les justes. D'origen italià és documentat el seu ús als Països Catalans als segles XVII i XVIII, especialment a Mallorca. El ninot romania clavat en un pal giratori i anava armat amb un escut a la mà esquerra, mentre que a la mà dreta hi duia un fuet o bé una corretja o llenca de la qual penjaven unes boles o uns saquets de sorra.
rdf:langString
Se llama estafermo, del italiano «stà» y «fermo» (‘está firme’ o ‘está quieto’), a un maniquí con figura de hombre que se utilizaba en la Edad Media para entrenamiento de la caballería. El muñeco iba montado sobre un mástil horizontal giratorio asentado sobre una base. Iba armado con un escudo en la mano izquierda y sujetaba con la derecha una correa de la que pendían unas bolas o unos saquillos de arena. Nombre también utilizado para designar a una persona poco activa, parada y pusilánime a modo de insulto
* Datos: Q1760772
* Multimedia: Quintains / Q1760772
rdf:langString
The quintain (from Latin "fifth"), also known as pavo (Latin "peacock"), may have included a number of lance games, often used as a training aid for jousting, where the competitor would attempt to strike a stationary object with a lance. The common object was a shield or board on a pole (usually referred to, confusingly, as 'the quintain'), although a mannequin was sometimes used. It was not unknown for a seated armoured knight to act as the target.
rdf:langString
Квінтан (фр. quintaine, англ. guintain — «стовп з мішенню для удару списом», від лат. quintāna via — «п'ятий шлях») — не форма турніру в сучасному розумінні, а лише тренування для участі в подальших турнірах гештех або реннен. Для нього не було потрібно спеціального озброєння. Тренувальна вправа полягала в тім, щоб лицар зумів потрапити списом точно в центр щита-мішені на груди манекена, що кріпився до стовпа й міг обертатися довкола нього. На витягнутій правій руці ляльки висів полотняний мішок, наповнений піском. Якщо лицареві, що скаче галопом ліворуч від манекена, вдавалося потрапити у центр щита списом і зламати ратище, то він ставав переможцем квінтани. Якщо лицар трішки промахувався, то манекен різко повертався навколо стовпа, і підвішений на його руці важкий мішок із усього розмаху
rdf:langString
rdf:langString
Estaferm
rdf:langString
Quintana (Turnier)
rdf:langString
Estafermo
rdf:langString
Quintana (gioco)
rdf:langString
Quintaine
rdf:langString
Quintain (jousting)
rdf:langString
Estafermo
rdf:langString
Квінтан
xsd:integer
24220921
xsd:integer
1058924811
rdf:langString
Un estaferm és un ninot o maniquí fet de fusta que utilitzaven els cavallers a l'edat mitjana per a l'entrenament de les justes. D'origen italià és documentat el seu ús als Països Catalans als segles XVII i XVIII, especialment a Mallorca. El ninot romania clavat en un pal giratori i anava armat amb un escut a la mà esquerra, mentre que a la mà dreta hi duia un fuet o bé una corretja o llenca de la qual penjaven unes boles o uns saquets de sorra. El ninot s'emplaçava al final d'una pista a la qual els corredors es llançaven a cavall simulant una situació real de combat. La perícia consistia a ferir amb la llança l'escut i evitar que el ninot, que amb l'impacte havia iniciat un moviment rotatori, colpegés el participant amb l'arma que duia a l'altra mà (fuet, saquets...) En algunes poblacions dels Països Catalans també s'anomenen estaferms els soldats que acompanyen algunes processons de setmana santa, Per exemple, els estaferms de Besalú, la indumentària dels quals s'inspira en la tradició medieval, o els estaferms de la processó de dijous sant de Badalona, que es vesteixen com a centurions romans i estan documentats des de l'any 1701, Són els equivalents dels "armats" de Tarragona o els "manaies" de Girona.
rdf:langString
Der Name Quintana kommt vom fünften Lagerweg römischer Feldlager, auf dem tägliche Übungen mit der Lanze abgehalten wurden. Hierbei rannten die Soldaten gegen eine Soldaten-Attrappe und versuchten mit der Lanze durch einen Ring zu stechen, der an einem Arm hing. Dies bildet die Grundlage für den Namen einiger mittelalterlicher Turniere im Lanzenstechen, italienisch „Giostra della Quintana“. Bei der Reiter-Quintana wird mit einer Lanze auf den Schild der gerüsteten Attrappe (Quintan) gezielt, norddeutsch auch Rolandreiten. Daher auch die Bezeichnung drehender Roland.
rdf:langString
Se llama estafermo, del italiano «stà» y «fermo» (‘está firme’ o ‘está quieto’), a un maniquí con figura de hombre que se utilizaba en la Edad Media para entrenamiento de la caballería. El muñeco iba montado sobre un mástil horizontal giratorio asentado sobre una base. Iba armado con un escudo en la mano izquierda y sujetaba con la derecha una correa de la que pendían unas bolas o unos saquillos de arena. El muñeco se colocaba al final de una pista de carreras a la que se lanzaban los corredores a caballo simulando una situación real de combate. La destreza consistía en herir con la lanza el escudo y evitar que el muñeco golpeara al participante con los saquillos al girarse. Nombre también utilizado para designar a una persona poco activa, parada y pusilánime a modo de insulto
* Datos: Q1760772
* Multimedia: Quintains / Q1760772
rdf:langString
La quintaine, appelée aussi joute du Sarrasin, est un terme employé au Moyen Âge pour désigner un jeu d'adresse consistant pour un chevalier à percuter avec sa lance tendue un trophée de cinq armes ou le bouclier d'un mannequin surmontant un mât fixe ou rotatif. Ce sport médiéval est principalement destiné à entraîner les chevaliers.
rdf:langString
The quintain (from Latin "fifth"), also known as pavo (Latin "peacock"), may have included a number of lance games, often used as a training aid for jousting, where the competitor would attempt to strike a stationary object with a lance. The common object was a shield or board on a pole (usually referred to, confusingly, as 'the quintain'), although a mannequin was sometimes used. It was not unknown for a seated armoured knight to act as the target. This game was open to all, popular with young men of all classes. While the use of horses aided in training for the joust, the game could be played on foot, using a wooden horse or on boats (popular in 12th-century London). As late as the 18th century running at the quintain survived in English rural districts. In one variation of the pastime the quintain was a tun filled with water, which, if the blow was a poor one, was emptied over the striker. A later form was a post with a cross-piece, from which was suspended a ring, which the horseman endeavoured to pierce with his lance while at full speed. This sport, called "tilting at the ring" or "running at the ring", was very popular in England and on the continent of Europe in the 17th century and is still practised as a feature of military and equestrian sport. A form of quintain known as štehvanje is practiced by Slovenes in the Gail Valley (German: Gailtal) in Austrian Carinthia, and it was also introduced to villages in the Sava Valley north of Ljubljana in the 1930s.
rdf:langString
La quintana è un termine medievale che identifica un gioco di destrezza in cui un cavaliere doveva percuotere con la sua lancia tesa orizzontalmente un trofeo di 5 armi o lo scudo di un manichino sostenente una mazza fissa o rotante. Questo sport era praticato principalmente da cavalieri.
rdf:langString
Estafermo era um tipo de boneco, geralmente de metal, com uma arma presa numa das pontas e escudo na outra, usada para treino da cavalaria na Idade Média.
rdf:langString
Квінтан (фр. quintaine, англ. guintain — «стовп з мішенню для удару списом», від лат. quintāna via — «п'ятий шлях») — не форма турніру в сучасному розумінні, а лише тренування для участі в подальших турнірах гештех або реннен. Для нього не було потрібно спеціального озброєння. Тренувальна вправа полягала в тім, щоб лицар зумів потрапити списом точно в центр щита-мішені на груди манекена, що кріпився до стовпа й міг обертатися довкола нього. На витягнутій правій руці ляльки висів полотняний мішок, наповнений піском. Якщо лицареві, що скаче галопом ліворуч від манекена, вдавалося потрапити у центр щита списом і зламати ратище, то він ставав переможцем квінтани. Якщо лицар трішки промахувався, то манекен різко повертався навколо стовпа, і підвішений на його руці важкий мішок із усього розмаху вдаряв лицаря по спині, що викликало серед глядачів вибухи сміху. Таке тренувальне змагання проводилося з XII століття й, імовірно, зародилося у Франції. В Англії воно проіснувало до кінця XVI століття. Ще Шекспір у своїх творах згадував цей особливий вид тренування лицарів. В XVII столітті замість квінтани з'явилася інша гра, карусель, ціль якої полягала у вдалому влученні списом у картонну або дерев'яну голову мавра або турка, установлену як мішень на стовпі.
xsd:nonNegativeInteger
6361