Qesem cave
http://dbpedia.org/resource/Qesem_cave an entity of type: Thing
Die Qesem-Höhle (auch: Kessem-Höhle; englisch Qesem Cave; hebräisch מערת קסם) ist eine etwa zwölf Kilometer östlich von Tel Aviv (Israel) gelegene, verschüttete Karsthöhle mit menschlichen Fossilfunden und Siedlungsresten aus der Altsteinzeit.
rdf:langString
La grotte de Qesem est un site préhistorique du Paléolithique moyen, situé à 12 km à l'Est de Tel Aviv-Jaffa, en Israël. Les hommes ont occupé le site entre environ 382 000 et 152 000 ans avant le présent (AP). La grotte a livré l'une des premières preuves de domestication du feu trouvées au Proche-Orient, ainsi que des dents humaines fossiles jugées proches de celles d'Homo sapiens.
rdf:langString
De Qesemgrot is een Israëlische archeologische opgravingsplek, die zich circa 12 kilometer van Tel Aviv bevindt. Deze werd gedurende wegwerkzaamheden in oktober 2000 ontdekt.Israëlische onderzoekers vonden onder andere menselijke overblijfselen, die een nieuw licht kunnen werpen op de ontstaansgeschiedenis van de moderne mens. Deze grot werd gedurende het tijdvak van 400.000 BP tot circa 200.000 BP bewoond door mensen die naar de vorm van hun tanden door de onderzoekers als vroege moderne mensen beoordeeld werden.
rdf:langString
A caverna de Qesem é um sítio arqueológico do Paleolítico Inferior 12 km a leste de Tel Aviv, em Israel. Os primeiros humanos ocupavam o local em 400 mil até c. 200 mil anos atrás. A caverna atraiu uma atenção considerável em dezembro de 2010, quando relatórios sugeriram que os arqueólogos israelenses e espanhóis haviam encontrado as primeiras evidências de seres humanos modernos. Blogueiros de ciências apontaram que a cobertura da mídia refletia imprecisa o relatório científico.
rdf:langString
كهف كيسيم (بالعبرية: קסם) كهف قاسم هو موقع أثري من العصر الحجري القديم السفلي، اكتشف في عام 2000، وبدأت أعمال الاستكشافات في عام 2004، ويقع قرب مستوطنة رأس العين على بعد 12 كم شرق تل أبيب، كان البشر يسكنون الموقع في وقت مبكر وذلك قبل 382000 إلى 200,000 سنة، وقد جذب الكهف اهتماماً كبيراً في ديسمبر عام 2010 عندما كشفت تقارير من أن علماء آثار إسرائيليين وإسبان وجدوا أقرب دليل حتى الآن على . وفي حال تأكد ذلك، فإن النتيجة قد تؤدي إلى تغير في النظريات السائدة حالياً عن نشأة الإنسان، ويمكن اعتماداً على الأدلة الجديدة أن ترجع نشأة الإنسان المعاصر إلى بلاد الشام بدلاً من أفريقيا. ورغم ذلك، فقد شكك العديد من علماء الإنسان في هذا الادعاء، والذي يستند إلى تلك الأدلة الحديثة.
rdf:langString
Cueva de Qesem (en hebreo: מערת קסם) es un yacimiento arqueológico y paleoantropológico situado a 12 km al este de Tel-Aviv, en Israel, que está fechado en el Paleolítico Inferior. Posiblemente ocupado por los primeros seres humanos y fechado entre 382 000 y 200 000 años antes del presente.
rdf:langString
Qesem cave is a Lower Paleolithic archaeological site near the city of Kafr Qasim in Israel. Early humans were occupying the site by 400,000 until c. 200,000 years ago. The karst cave attracted considerable attention in December 2010 when reports suggested Israeli and Spanish archaeologists had found the earliest evidence yet of modern humans. Science bloggers pointed out that the media coverage had inaccurately reflected the scientific report.
rdf:langString
La grotta di Qesem è un sito archeologico del Paleolitico inferiore, situato a 12 km ad est di Tel Aviv, in Israele. I primi umani occuparono il sito da 382.000 fino a circa 200.000 anni fa. La grotta ha attirato un'attenzione considerevole nel dicembre 2010, quando i rapporti suggerivano che gli archeologi israeliani e spagnoli avevano trovato la più antica prova degli esseri umani anatomicamente moderni (Homo sapiens). I divulgatori scientifici hanno sottolineato che la copertura dei media aveva erroneamente riportato la relazione scientifica, facendo disinformazione.
rdf:langString
Кесем (ивр. קסם) — пещера в Израиле. Находится близ Рош-ха-Аина, в 12 километрах к востоку от Тель-Авива. Пещера была обнаружена в октябре 2000 года, когда при строительстве дороги был разрушен свод её потолка. В 2001 году в пещере были произведены экстренные раскопки. В дальнейшем пещера была огорожена, охраняется государством, раскопки в ней продолжаются. По данным , пещера была заселена ещё до 382 000 лет назад (от 420 тыс. до 360 тыс. лет назад). Пещера была покинута до 152 000 лет назад, возможно, вскоре после 207 000 лет назад.
rdf:langString
Кесем (івр. קסם) — печера в Ізраїлі. Розташована біля Рош-га-Аїна, за 12 км на схід від Тель-Авіва. Печеру виявлено в жовтні 2000 року, коли під час будівництва дороги зруйнувалось склепіння її стелі. У 2001 році в печері проведено екстрені розкопки. Надалі печеру огороджено, вона охороняється державою, розкопки в ній тривають. За даними , печеру заселено ще до 382 000 років тому (від 420 тис. до 360 тис. років тому). Печеру покинуто до 152 000 років, можливо, невдовзі після 207 000 років тому.
rdf:langString
rdf:langString
كهف قاسم
rdf:langString
Qesem-Höhle
rdf:langString
Cueva de Qesem
rdf:langString
Grotte de Qesem
rdf:langString
Grotta di Qesem
rdf:langString
Qesemgrot
rdf:langString
Qesem cave
rdf:langString
Caverna de Qesem
rdf:langString
Кесем (пещера)
rdf:langString
Кесем (печера)
rdf:langString
Qesem cave
xsd:float
32.11000061035156
xsd:float
34.97999954223633
xsd:integer
23958175
xsd:integer
1111503523
xsd:integer
250
rdf:langString
near the arab city Kafr Qasim
rdf:langString
Israel
xsd:string
32.11 34.98
rdf:langString
كهف كيسيم (بالعبرية: קסם) كهف قاسم هو موقع أثري من العصر الحجري القديم السفلي، اكتشف في عام 2000، وبدأت أعمال الاستكشافات في عام 2004، ويقع قرب مستوطنة رأس العين على بعد 12 كم شرق تل أبيب، كان البشر يسكنون الموقع في وقت مبكر وذلك قبل 382000 إلى 200,000 سنة، وقد جذب الكهف اهتماماً كبيراً في ديسمبر عام 2010 عندما كشفت تقارير من أن علماء آثار إسرائيليين وإسبان وجدوا أقرب دليل حتى الآن على . وفي حال تأكد ذلك، فإن النتيجة قد تؤدي إلى تغير في النظريات السائدة حالياً عن نشأة الإنسان، ويمكن اعتماداً على الأدلة الجديدة أن ترجع نشأة الإنسان المعاصر إلى بلاد الشام بدلاً من أفريقيا. ورغم ذلك، فقد شكك العديد من علماء الإنسان في هذا الادعاء، والذي يستند إلى تلك الأدلة الحديثة. قبل اعلان الاكتشافات، تم العثور على بقايا تعود للإنسان العاقل القديم، وقد أعلن فريق بجامعة تل أبيب عن العثور على أسنان بكهف قسم تعود إلى 400.000 سنة مضت، وهي تشبه بقايا أخرى للإنسان الحديث عثر عليها في إسرائيل، ويؤكد علماء الآثار الإسرائيليون على الحاجة إلى إجراء المزيد من الأبحاث لتأكيد النتائج التي توصلوا إليها. ظهر في تحليل سابق لتقرير الأثريين الإسرائيليين عن أدلة تؤكد ظهور التعاون بين جماعات الإنسان الأول أثناء عمليات الصيد واختيار الضحية وقيام شخص معين بعملية الذبح، ثم نقلها لمكان الإقامة ومشاركة الجماعة في الطبخ والأكل.
rdf:langString
Die Qesem-Höhle (auch: Kessem-Höhle; englisch Qesem Cave; hebräisch מערת קסם) ist eine etwa zwölf Kilometer östlich von Tel Aviv (Israel) gelegene, verschüttete Karsthöhle mit menschlichen Fossilfunden und Siedlungsresten aus der Altsteinzeit.
rdf:langString
Cueva de Qesem (en hebreo: מערת קסם) es un yacimiento arqueológico y paleoantropológico situado a 12 km al este de Tel-Aviv, en Israel, que está fechado en el Paleolítico Inferior. Posiblemente ocupado por los primeros seres humanos y fechado entre 382 000 y 200 000 años antes del presente. El sitio es ahora bastante importante en la antropología, porque arqueólogos israelíes y españoles informaron el 27 de diciembre de 2010 que ellos creen haber encontrado la primera evidencia hasta ahora de la existencia del hombre moderno. De confirmarse, este hallazgo podría cambiar considerablemente las teorías predominantes en la actualidad sobre el origen de los seres humanos, y sobre la base de nuevas pruebas con el tiempo llevaría a la gran revaluación de que el hombre moderno se originó en lo que hoy es Israel, en lugar de África como se pensaba antes.
rdf:langString
La grotte de Qesem est un site préhistorique du Paléolithique moyen, situé à 12 km à l'Est de Tel Aviv-Jaffa, en Israël. Les hommes ont occupé le site entre environ 382 000 et 152 000 ans avant le présent (AP). La grotte a livré l'une des premières preuves de domestication du feu trouvées au Proche-Orient, ainsi que des dents humaines fossiles jugées proches de celles d'Homo sapiens.
rdf:langString
Qesem cave is a Lower Paleolithic archaeological site near the city of Kafr Qasim in Israel. Early humans were occupying the site by 400,000 until c. 200,000 years ago. The karst cave attracted considerable attention in December 2010 when reports suggested Israeli and Spanish archaeologists had found the earliest evidence yet of modern humans. Science bloggers pointed out that the media coverage had inaccurately reflected the scientific report. Selective large-game hunting was regularly done followed by butchery of desired carcass parts for transport back to a residence for food sharing and cooking.
rdf:langString
La grotta di Qesem è un sito archeologico del Paleolitico inferiore, situato a 12 km ad est di Tel Aviv, in Israele. I primi umani occuparono il sito da 382.000 fino a circa 200.000 anni fa. La grotta ha attirato un'attenzione considerevole nel dicembre 2010, quando i rapporti suggerivano che gli archeologi israeliani e spagnoli avevano trovato la più antica prova degli esseri umani anatomicamente moderni (Homo sapiens). I divulgatori scientifici hanno sottolineato che la copertura dei media aveva erroneamente riportato la relazione scientifica, facendo disinformazione. Carl Zimmer, divulgatore scientifico, ha detto: "Da nessuna parte nella loro conclusione gli autori affermano che questi denti appartengono a Homo sapiens, in nessun luogo si dice che abbiano appena raddoppiato l'età della nostra specie, da nessuna parte si dice che la nostra specie si sia evoluta nel Vicino Oriente, anziché in Africa." La caccia selettiva di grossa selvaggina veniva regolarmente eseguita seguita da macelleria delle parti di carcassa desiderate per il trasporto in una residenza, per la condivisione del cibo e la successiva cottura.
rdf:langString
De Qesemgrot is een Israëlische archeologische opgravingsplek, die zich circa 12 kilometer van Tel Aviv bevindt. Deze werd gedurende wegwerkzaamheden in oktober 2000 ontdekt.Israëlische onderzoekers vonden onder andere menselijke overblijfselen, die een nieuw licht kunnen werpen op de ontstaansgeschiedenis van de moderne mens. Deze grot werd gedurende het tijdvak van 400.000 BP tot circa 200.000 BP bewoond door mensen die naar de vorm van hun tanden door de onderzoekers als vroege moderne mensen beoordeeld werden.
rdf:langString
A caverna de Qesem é um sítio arqueológico do Paleolítico Inferior 12 km a leste de Tel Aviv, em Israel. Os primeiros humanos ocupavam o local em 400 mil até c. 200 mil anos atrás. A caverna atraiu uma atenção considerável em dezembro de 2010, quando relatórios sugeriram que os arqueólogos israelenses e espanhóis haviam encontrado as primeiras evidências de seres humanos modernos. Blogueiros de ciências apontaram que a cobertura da mídia refletia imprecisa o relatório científico.
rdf:langString
Кесем (ивр. קסם) — пещера в Израиле. Находится близ Рош-ха-Аина, в 12 километрах к востоку от Тель-Авива. Пещера была обнаружена в октябре 2000 года, когда при строительстве дороги был разрушен свод её потолка. В 2001 году в пещере были произведены экстренные раскопки. В дальнейшем пещера была огорожена, охраняется государством, раскопки в ней продолжаются. Отложения пещеры состоят из двух слоёв, достигая 7,5 метров толщины. В большом количестве были найдены кремнёвые орудия (топоры, скрёбла, ножи). В пещере были обнаружены свидетельства регулярного использования огня: множество обожжённых раздробленных костей животных. В пещере были обнаружены кости лани (73—76 % выявленных образцов), зубра, лошади, диких свиней, диких коз, косуль, дикого осла, благородного оленя, черепах и носорога. В отличие от стоянки ашёльской культуры близ моста дочерей Иакова, в Кесеме не было обнаружено останков слонов. Находки относятся к . Из 80 тыс. образцов костей к тем или иным видам удалось отнести около 8,5 %, среди которых преобладали останки иранской лани (Dama cf. Mesopotamica). В пещеру охотники приносили лишь головы и конечности добытых животных, остальная часть туши разделывалась на месте поимки животных. Изучив повреждения длинных костей, учёные предположили, что обитатели пещеры питались не только мясом, но и могли хранить и позже питаться костным мозгом и костным жиром ланей. Следы режущих орудий на пястных костях и костях плюсны отличаются от тех, что остаются при попытке снятия свежей кожи с кости. Костный мозг доставался острым предметом, имеющим плоскость, почти параллельную наклону кости. Хранить кости вместе с кожей обитатели пещеры могли в течение 9 недель, значит они менее зависели от ежедневной охоты. Возможно, исчезновение слонов заставило людей искать другие источники пищи, а также думать о её сохранении. В самых древние отложениях, когда в пещере жили Homo erectus, обнаружили десятки и сотни фрагментов черепашьих панцирей и костей со следами термической обработки и поцарапанными различными ашельскими орудиями труда. Это говорит о том, что обитатели пещеры регулярно ловили и ели черепах, сочетая их мясо с растительной пищей и мясом парнокопытных, что подтверждает изотопный состав их зубов. Возможно, здесь проходил путь расселения архаичных людей из Африки по всему Леванту. Доломитовые шары массой до килограмма использовались для дробления трубчатых костей — на них обнаружили остатки животного жира и костной ткани. По данным , пещера была заселена ещё до 382 000 лет назад (от 420 тыс. до 360 тыс. лет назад). Пещера была покинута до 152 000 лет назад, возможно, вскоре после 207 000 лет назад. В пещере было найдено несколько постоянных и молочных зубов человека. Данные зубы (среднеплейстоценового возраста) являются более древними, чем бо́льшая часть находок гоминид в Юго-Западной Азии. Три постоянных нижних зуба (C1-P4) были найдены в нижнем слое. У этих зубов небольшие коронки, но корни зубов длинные и массивные. Три изолированных постоянных верхних зуба (резец, клык и третий моляр) и два изолированных молочных зуба, которые были найдены в верхнем слое, намного крупнее и имеют некоторые черты, сближающие их с зубами гоминид группы Схул-Кафзех. Археологи из Тель-Авивского университета считают, что эти зубы являются самыми древними останками вида Homo sapiens, однако, некоторые черты зубов из Кесема могут быть сходными с чертами зубов неандертальцев. Это скорее предки ближневосточных гоминид группы Схул-Кафзех. Свидетельства неоднократного использования огня человеком в пещере Кесем в течение продолжительного времени также являются одними из древнейших. Значительное количество обожжённых костей и умеренно нагретых земляных масс позволяет предположить, что возле огня производился забой скота и его разделка.
rdf:langString
Кесем (івр. קסם) — печера в Ізраїлі. Розташована біля Рош-га-Аїна, за 12 км на схід від Тель-Авіва. Печеру виявлено в жовтні 2000 року, коли під час будівництва дороги зруйнувалось склепіння її стелі. У 2001 році в печері проведено екстрені розкопки. Надалі печеру огороджено, вона охороняється державою, розкопки в ній тривають. Відкладення печери складаються з двох шарів, сягаючи завтовшки 7,5 метра. У великій кількості знайдено кременеві знаряддя (сокири, скребла, ножі). У печері виявлено сліди регулярного використання вогню: безліч обпалених роздроблених кісток тварин. Виявлено кістки лані (73—76 % знайдених зразків), зубра, коня, дикої свині, дикої кози, козулі, дикого осла, благородного оленя, черепахи і носорога. На відміну від стоянки ашельської культури поблизу , в Кесем не виявлено решток слонів. Знахідки належать до . З 80 тис. зразків кісток до тих чи інших видів вдалося віднести близько 8,5 %, серед яких переважали рештки іранської лані (Dama cf. Mesopotamica). До печери мисливці приносили лише голови й кінцівки добутих тварин, іншу частину туші розділяли на місці вполювання тварин. Вивчивши пошкодження довгих кісток, вчені припустили, що мешканці печери харчувалися не тільки м'ясом, а й могли зберігати і пізніше харчуватися кістковим мозком і кістковим жиром ланей. Сліди різальних знарядь на п'ясткових кістках і кістках плесна відрізняються від тих, що залишаються за спроби зняти свіжу шкіру з кістки. Кістковий мозок діставали гострим предметом, що має площину, майже паралельну нахилу кістки. Зберігати кістки разом зі шкірою мешканці печери могли протягом 9 тижнів, отже вони менш залежали від щоденного полювання. Можливо, зникнення слонів змусило людей шукати інші джерела їжі, а також думати про її збереження. У найдавніших відкладеннях, коли в печері жили Homo erectus, виявили десятки й сотні фрагментів черепашачих панцирів і кісток зі слідами термічної обробки і подряпаними різними ашельськими знаряддями праці. Це свідчить про те, що мешканці печери регулярно ловили і їли черепах, поєднуючи їхнє м'ясо з рослинною їжею і м'ясом парнокопитних, що підтверджує ізотопний склад їхніх зубів. Можливо, тут проходив шлях розселення архаїчних людей з Африки по всьому Леванту. Для дроблення трубчастих кісток використовували доломітові кулі масою до кілограма — на них виявили залишки тваринного жиру і кісткової тканини. За даними , печеру заселено ще до 382 000 років тому (від 420 тис. до 360 тис. років тому). Печеру покинуто до 152 000 років, можливо, невдовзі після 207 000 років тому. У печері знайдено кілька постійних і молочних зубів людини. Ці зуби (середньо плейстоценового віку) є давнішими, ніж більша частина знахідок гомінідів у Південно-Західній Азії. Три постійних нижніх зуби (C1-P4) знайдено в нижньому шарі. У цих зубів невеликі коронки, але корені зубів довгі й масивні. Три ізольованих постійних верхніх зуби (різець, ікло і третій моляр) і два ізольованих молочних зуби, знайдені у верхньому шарі, значно більші й мають деякі риси, які зближують їх із зубами гомінідів групи Схул-Кафзех. Археологи з Тель-Авівського університету вважають, що ці зуби є найдавнішими рештками виду Homo sapiens, проте деякі риси зубів з Кесем можуть бути подібними з рисами зубів неандертальців. Це радше предки близькосхідних гомінідів групи Схул-Кафзех. Свідчення неодноразового використання вогню людиною в печері Кесем протягом тривалого часу також належать до найдавніших. Значна кількість обпалених кісток і помірно нагрітих земляних мас дозволяє припустити, що біля вогню проводився забій худоби і її переробка.
xsd:nonNegativeInteger
18944
<Geometry>
POINT(34.979999542236 32.110000610352)