Pugachev's Rebellion

http://dbpedia.org/resource/Pugachev's_Rebellion an entity of type: Thing

Pugačovovo povstání (rusky Крестьянская война 1773—1775 годов под предводительством Емельяна Пугачёва, či zkráceně Пугачёвщина, Пугачёвское восстание, Пугачёвский бунт) byla rebelie části kozáků, rolníků a nevolníků na jihovýchodě Ruska v letech 1773–1775. rdf:langString

Pemberontakan Pugachev adalah sebuah pemberontakan suku Cossack di abad 18 (1773-1774) yang dipimpin Yamelyan Pugachev terhadap kekuasaan Tsar Kerajaan Russia.Yemelyan Pugachev, seorang Cossack sungai Don, berasaal dari desa yang sama dengan . Pada usia 20 tahun, ia meninggalkan rumah dan pergi ke Sungai Ural. Pemberontakannya dimulai pada tahun 1773, ketika ia mengaku sebagai Peter III, pembunuh suami Catherine II. Pemberontakannya meliputi wilayah seluas Prancis dengan jumlah tentara yang mencapai sekitar 100.000 orang. Pugachev akhirnya ditangkap oleh Cossacknya sendiri, diangkut ke Moskow dan dieksekusi di di depan publik. Para pengikutnya pun dieksekusi hingga manyisakan sekitar sepertiga dari jumlah penduduk. rdf:langString

プガチョフの乱（プガチョフのらん、露: Крестьянская война 1773—1775 годов）は、ロシアのヴォルガ川・ウラル川流域で1773年から1775年に発生した大規模な農民の反乱であり、農民暴動としてはロシアの歴史上最大のものである。ロシアの歴史学界では、「1773-1775年の農民戦争」との呼び方が一般的である。 rdf:langString

푸가초프의 난은 예카테리나 2세 치하의 러시아에서 일어난 대농민반란(1773년 ~ 1775년)이다. 이 시대에는 호족 지주의 농민지배가 강화되었는데, 돈 코사크 출신의 예멜리얀 푸가초프(Pugachov)는 스스로 표트르 3세를 참칭하고, 농노해방·인두세 폐지 등을 주창하며 농민반란을 일으켰다. 반란은 볼가·우랄 유역에 확대, 스텐카 라진(Stenka Razin)의 반란 이상의 규모가 되었으나, 농민군은 전반적으로 장비가 나쁜데다 조직과 계획성의 결함으로 정부군에 패했다. 푸가초프는 체포되어 1775년에 사형당했다. 푸가초프의 난은 소설 대위의 딸의 배경이 되기도 했다. rdf:langString

普加乔夫起义（俄語：Крестьянская война）指的是1773年至1775年发生在俄罗斯的、由頓河哥薩克叶梅利扬·伊万诺维奇·普加乔夫所牽頭的哥薩克-農民起義。 1762年，被俄罗斯皇家军队解雇的军官普加乔夫自称是已被谋杀的沙皇彼得三世，率领起兵反抗叶卡捷琳娜二世女皇的统治，声称要终结农奴制。他的起义军受到农民、哥萨克和旧礼仪派牧师的广泛支持，极盛时期控制了伏尔加河至乌拉尔山脉之间的地区。在1774年的中，起义军大败沙俄军队，占领了除喀山克里姆林宫以外的整个喀山省。沙俄政府最初未能镇压叛乱，部分原因是在后勤运输上有困难，且错误地估计了叛乱规模。1774年底，在察里津（今伏尔加格勒）击溃了起义军，战局开始转折。1775年1月，普加乔夫战败被俘，于莫斯科被处决。对起义军的残余势力进行报复性清洗。普加乔夫起义被認為是俄罗斯历史上最大规模的農民起義。不少故事和文学作品提到了这次起义，其中最著名的是普希金的《上尉的女儿》。 rdf:langString

Повстання Пугачова — козацьке повстання у 1773—1775 роках в Російській імперії під проводом Омеляна Пугачова, уродженця української станиці Зимовійська. Почалося 17 вересня 1773 року з Бударинського форпосту. Охопило землі Яїцького війська, Оренбурзький край, Урал, Прикам'я, Башкирію, частину Західного Сибіру, Середнє і Нижнє Надволжя. В ході повстання до козаків приєдналися башкири, татари, казахи, чуваші, мокшани, ерзяни, уральські заводські робітники й численні кріпаки всіх губерній, де розгорталися воєнні дії. Набуло характеру селянської війни. Тривало до середини 1775 року попри військову поразку козацької армії і полон Пугачова у вересні 1774-го. rdf:langString

كان تمرد بوغاتشيف، الذي يُعرف أيضًا بحرب الفلاحين أو تمرد القوزاق (1773-1775)، الثورة الرئيسية من سلسلة التمردات الشعبية التي وقعت في الإمبراطورية الروسية عام 1762 بعد أن استولت كاثرين الثانية على السلطة. بدأ كتمرد منظم للقوزاق (مجموعة عِرقية للسلافيين الشرقيين الذين يقطنون بجملتهم السهوب الجنوبية في شرق أوروبا وروسيا وكازاخستان وسيبيريا) في جبال الأورال بقيادة إميليان بوغاتشيف، وهو ملازم سابق مستاء في الجيش الإمبراطوري الروسي، على خلفية اضطرابات الفلاحين العويصة والحرب مع الإمبراطورية العثمانية. بعد النجاح الأولي، تولى بوغاتشيف قيادة حكومة بديلة باسم القيصر بطرس الثالث الذي اغتيل، وأعلن نهاية القنانة (حالة من الرق أو العبودية المعدلة ظهرت أولًا خلال العصور الوسطى). شكلت هذه القيادة المنظمة تحديًا للإدارة الإمبراطورية لكاثرين الثانية. rdf:langString

La Revolta de Pugatxov (o la Revolta cossaca) de 1774-75 va ser la rebel·lió principal dins d'una sèrie de revoltes populars que tingueren lloc a la Rússia del regnat de Caterina II qui arribà al poder l'any 1762. Començà com una insurrecció organitzada dels Cossacs Yaiks encapçalada per Omelian Ivànovitx Pugatxov, un ex-lloctinent de l'exèrcit imperial rus, amb el rerefons del profund malestar dels camperols russos arran de les guerres contra l'Imperi Otomà. Després d'un èxit inicial Pugatxov assumí un govern alternatiu a l'imperial en nom de l'assassinat emperador Pere III i proclamà la fi del règim dels serfs que existia aleshores a Rússia. Aquesta revolta amenaçà seriosament el govern de l'Emperadriu caterina II, Caterina la Gran. rdf:langString

Der Pugatschow-Aufstand vom September 1773 bis zum Januar 1775, auch Russischer Bauernkrieg genannt, war zunächst ein Aufstand der Ural-Kosaken gegen die Obrigkeit des Russischen Reichs, der sich mit der Zeit in einen großflächigen Bauernkrieg unter der Führung von Jemeljan Pugatschow verwandelte. Pugatschow gab sich als Zar Peter III. aus, der Katharinas Mordversuch an ihm angeblich überlebte. Peter hatte vor seiner Ermordung 1762 weitreichende Reformen, darunter die Aufhebung der Leibeigenschaft, angekündigt und hatte daher auch ein Jahrzehnt nach seinem Tod einen legendären Ruf im Volk. Von diesem Umstand profitierte Pugatschow. Der Aufstand endete letztlich mit dem Sieg der kaiserlichen Truppen unter Alexander Suworow Anfang 1775 sowie mit der Gefangennahme und der Hinrichtung Pugatsc rdf:langString

El Levantamiento de Pugachov (ruso: Пугачёва, Vosstaniye Pugachyova; también llamada la Guerra de los Campesinos 1773-1775 o Rebelión de los Cosacos) de 1773-75 fue el principal levantamiento de una serie de rebeliones populares que tuvieron lugar en el Imperio ruso después de que Catalina II de Rusia tomara el poder en 1762. Comenzó como una insurrección organizada por los cosacos del Ural encabezada por Yemelián Pugachov, un exteniente desafecto del Ejército Imperial Ruso, en un contexto de profundo malestar campesino y guerra con el Imperio otomano. Tras el éxito inicial, Pugachov asumió el liderazgo de un gobierno alternativo en nombre del zar asesinado Pedro III, y proclamó el fin de la servidumbre. Este liderazgo organizado presentó un desafío a la administración imperial de Catalina rdf:langString

Pugachev's Rebellion (Russian: Восстание Пугачёва, Vosstaniye Pugachyova; also called the Peasants' War 1773–75 or Cossack Rebellion) of 1773-75 was the principal revolt in a series of popular rebellions that took place in the Russian Empire after Catherine II seized power in 1762. It began as an organized insurrection of Yaik Cossacks headed by Yemelyan Pugachev, a disaffected ex-lieutenant of the Imperial Russian Army, against a background of profound peasant unrest and war with the Ottoman Empire. After initial success, Pugachev assumed leadership of an alternative government in the name of the late Tsar Peter III and proclaimed an end to serfdom. This organized leadership presented a challenge to the imperial administration of Catherine II. rdf:langString

La guerre des Paysans russes des années 1773-1775 est une jacquerie des cosaques de Iaïk (l'ancien nom du fleuve Oural), elle déclencha la guerre des paysans sous le commandement d'Emelian Pougatchev. La jacquerie des paysans gagna les terres des troupes de Yaïtsk, du kraï d'Orenbourg, de l'Oural, de Kama, de Bachkirie, et d'une partie de la Sibérie occidentale jusqu'à la moyenne et basse Volga. Se joignirent aux Cosaques, des Bachkirs, des Tatares, des Kazakhs, des ouvriers de l'Oural méridional et de nombreux paysans serfs venant de toutes les provinces, où se déroulaient les actions militaires. L'insurrection commença le 17 septembre 1773, à partir de l'avant-poste de Boudarine, et s'acheva en 1775, à la suite des défaites de l'armée des Cosaques et de la capture de Pougatchev en septem rdf:langString

La rivolta di Pugacëv (in russo: Восстание Пугачёва, detta anche Guerra dei contadini del 1773–75 o Ribellione dei cosacchi) del 1773-75 fu la principale rivolta di una serie di ribellioni popolari che ebbero luogo nell'Impero russo durante il regno di Caterina II di Russia. La rivolta venne organizzata e diretta da Emel'jan Ivanovič Pugačëv, un cosacco ex tenente dell'esercito imperiale russo che sfruttò il malcontento generale e la guerra contro l'Impero ottomano per cercare di proclamarsi zar. Dopo un successo iniziale, Pugačëv assunse la guida di un governo alternativo in nome dell'assassinato Pietro III e proclamò la fine della servitù della gleba, fatto che per l'epoca rappresentò una vera idea innovativa. rdf:langString

Powstanie Pugaczowa – powstanie chłopskie w Rosji w latach 1773–1775 dowodzone przez Jemieliana Pugaczowa. W związku z informacjami o rozruchach władze carskie wysłały w 1772 roku celem oceny sytuacji rosyjskiego oficera. Powiadomił on przełożonych, że sytuacja w regionie jest stabilna, ponieważ Kozacy mają pod dostatkiem wszelkich dóbr oraz są zadowoleni z przywileju wolnego handlu alkoholem oraz solą. Przyczynę zamieszek upatrywał w nadużyciach miejscowych dowódców, które łatwo można wyeliminować. Kozak Jemielian Pugaczow, podając się za cudownie ocalonego cara Piotra III uratowanego przed zabójcami, wszczął w 1773 antyfeudalne powstanie, do którego dołączyli: kozacy ze stepów nad rzeką Jaik, biedota miejska i chłopi obciążeni nadmiernymi podatkami, a także Baszkirzy. Chłopi walczyli głó rdf:langString

De Poegatsjovopstand was de grootste boerenopstand in de geschiedenis van Rusland en het hoogtepunt in een reeks van die na de machtsgreep van Catharina de Grote in 1762 plaatsvonden. Ze begon als een georganiseerde opstand van Jaik-Kozakken onder leiding van Jemeljan Poegatsjov, een ontevreden ex-luitenant van het Russische Keizerlijke leger, tegen de achtergrond van de Vijfde Russisch-Turkse Oorlog en wijdverspreide onrust onder de landbevolking. rdf:langString

Восстание Пугачёва (Крестьянская война 1773—1775 годов, Пугачёвщина, Пугачёвский бунт, Пугачёвское восстание, Восстание Емельяна Пугачёва) — восстание (бунт) яицких казаков, переросшее в полномасштабную войну казаков, крестьян и народов Урала и Поволжья с правительством императрицы Екатерины II. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Pugachev's Rebellion

rdf:langString تمرد بوغاتشيف

rdf:langString Revolta de Pugatxov

rdf:langString Pugačovovo povstání

rdf:langString Pugatschow-Aufstand

rdf:langString Levantamiento de Pugachov

rdf:langString Pemberontakan Pugachev

rdf:langString Rivolta di Pugačëv

rdf:langString Guerre des Paysans russes (1773-1775)

rdf:langString 푸가초프의 난

rdf:langString Poegatsjovopstand

rdf:langString プガチョフの乱

rdf:langString Powstanie Pugaczowa

rdf:langString Восстание Пугачёва

rdf:langString Повстання Пугачова

rdf:langString 普加乔夫起义

foaf:name

rdf:langString Pugachev's Rebellion

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 2763050

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1103454420

dbpprop:casualties

xsd:integer 3500

xsd:integer 16000

xsd:integer 20000

rdf:langString

dbpprop:combatant

rdf:langString Coalition of Cossacks, Russian Serfs, Old Believers, and non-Russian peoples

dbpprop:conflict

rdf:langString Pugachev's Rebellion

dbpprop:date

xsd:integer 1773

dbpprop:result

rdf:langString Russian victory * Catherine expands serfdom

dbpprop:strength

xsd:integer 1773 5000

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString La Revolta de Pugatxov (o la Revolta cossaca) de 1774-75 va ser la rebel·lió principal dins d'una sèrie de revoltes populars que tingueren lloc a la Rússia del regnat de Caterina II qui arribà al poder l'any 1762. Començà com una insurrecció organitzada dels Cossacs Yaiks encapçalada per Omelian Ivànovitx Pugatxov, un ex-lloctinent de l'exèrcit imperial rus, amb el rerefons del profund malestar dels camperols russos arran de les guerres contra l'Imperi Otomà. Després d'un èxit inicial Pugatxov assumí un govern alternatiu a l'imperial en nom de l'assassinat emperador Pere III i proclamà la fi del règim dels serfs que existia aleshores a Rússia. Aquesta revolta amenaçà seriosament el govern de l'Emperadriu caterina II, Caterina la Gran. La revolta tingué suport de diversos grups, entre ells els camperols els cosacs i els Vells creients va arribar a tenir el control del territori entre els rius Volga i els Urals. Al principi l'exèrcit imperial rus no aconseguí dominar la revolta però finalment va ser reprimida pel general a Tsaritsin. Pugatxov va ser capturat i executat el 1775. El general posteriorment va dirigir les represàlies contra les zones revoltades. Aquests esdeveniments van generar llegendes i literatura, essent la més notable la novella de Puixkin La filla del capità (1836). Va ser la revolta de camperols més gran de la història de Rússia.

rdf:langString Pugačovovo povstání (rusky Крестьянская война 1773—1775 годов под предводительством Емельяна Пугачёва, či zkráceně Пугачёвщина, Пугачёвское восстание, Пугачёвский бунт) byla rebelie části kozáků, rolníků a nevolníků na jihovýchodě Ruska v letech 1773–1775.

rdf:langString Der Pugatschow-Aufstand vom September 1773 bis zum Januar 1775, auch Russischer Bauernkrieg genannt, war zunächst ein Aufstand der Ural-Kosaken gegen die Obrigkeit des Russischen Reichs, der sich mit der Zeit in einen großflächigen Bauernkrieg unter der Führung von Jemeljan Pugatschow verwandelte. Pugatschow gab sich als Zar Peter III. aus, der Katharinas Mordversuch an ihm angeblich überlebte. Peter hatte vor seiner Ermordung 1762 weitreichende Reformen, darunter die Aufhebung der Leibeigenschaft, angekündigt und hatte daher auch ein Jahrzehnt nach seinem Tod einen legendären Ruf im Volk. Von diesem Umstand profitierte Pugatschow. Der Aufstand endete letztlich mit dem Sieg der kaiserlichen Truppen unter Alexander Suworow Anfang 1775 sowie mit der Gefangennahme und der Hinrichtung Pugatschows.

rdf:langString كان تمرد بوغاتشيف، الذي يُعرف أيضًا بحرب الفلاحين أو تمرد القوزاق (1773-1775)، الثورة الرئيسية من سلسلة التمردات الشعبية التي وقعت في الإمبراطورية الروسية عام 1762 بعد أن استولت كاثرين الثانية على السلطة. بدأ كتمرد منظم للقوزاق (مجموعة عِرقية للسلافيين الشرقيين الذين يقطنون بجملتهم السهوب الجنوبية في شرق أوروبا وروسيا وكازاخستان وسيبيريا) في جبال الأورال بقيادة إميليان بوغاتشيف، وهو ملازم سابق مستاء في الجيش الإمبراطوري الروسي، على خلفية اضطرابات الفلاحين العويصة والحرب مع الإمبراطورية العثمانية. بعد النجاح الأولي، تولى بوغاتشيف قيادة حكومة بديلة باسم القيصر بطرس الثالث الذي اغتيل، وأعلن نهاية القنانة (حالة من الرق أو العبودية المعدلة ظهرت أولًا خلال العصور الوسطى). شكلت هذه القيادة المنظمة تحديًا للإدارة الإمبراطورية لكاثرين الثانية. وحّد التمرد الدعم من مختلف المجموعات بما في ذلك الفلاحين والقوزاق وكهنوت المؤمنين القدامى (هم المسيحيين الأرثوذكس الشرقيين الذين حافظوا على الطقوس والممارسات الطقوسية للكنيسة الأرثوذكسية الشرقية). عند نقطة ما، ادعت إدارة التمرد السيطرة على معظم الأراضي الواقعة بين نهر الفولغا وجبال الأورال. كانت معركة قازان في يوليو 1774 واحدة من أهم أحداث التمرد. فشلت القوات الحكومية في الرد بفعالية على التمرد في البداية، ويرجع ذلك جزئيًا إلى الصعوبات اللوجستية وعدم تقدير حجمها. ومع ذلك، فقد سُحق التمرد في النهاية عام 1774 من قِبل الجنرال ميشيلسون في تساريتسين. قُبض على بوغاتشيف بعد فترة وجيرة وأُعدم في موسكو عام 1775. قام الجنرال بطرس بانين بأعمال انتقامية أخرى ضد مناطق المتمردين. أُنتجت الأحداث العديد من القصص في الأسطورة والأدب، أبرزها رواية بوشكين التاريخية «ابنة الضابط» عام 1836. كانت أكبر ثورة للفلاحين في تاريخ روسيا.

rdf:langString El Levantamiento de Pugachov (ruso: Пугачёва, Vosstaniye Pugachyova; también llamada la Guerra de los Campesinos 1773-1775 o Rebelión de los Cosacos) de 1773-75 fue el principal levantamiento de una serie de rebeliones populares que tuvieron lugar en el Imperio ruso después de que Catalina II de Rusia tomara el poder en 1762. Comenzó como una insurrección organizada por los cosacos del Ural encabezada por Yemelián Pugachov, un exteniente desafecto del Ejército Imperial Ruso, en un contexto de profundo malestar campesino y guerra con el Imperio otomano. Tras el éxito inicial, Pugachov asumió el liderazgo de un gobierno alternativo en nombre del zar asesinado Pedro III, y proclamó el fin de la servidumbre. Este liderazgo organizado presentó un desafío a la administración imperial de Catalina III. El levantamiento logró consolidar el apoyo de varios grupos, incluyendo los campesinos, los cosacos y los cristianos ortodoxos de los Viejos creyentes. En un momento dado, su administración reclamó el control de la mayor parte del territorio entre el río Volga y los montes Urales. Uno de los acontecimientos más significativos de la insurrección fue la en julio de 1774. Las fuerzas gubernamentales no respondieron eficazmente a la insurrección al principio, en parte debido a las dificultades logísticas y a la falta de apreciación de su magnitud. Sin embargo, la revuelta fue aplastada hacia finales de 1774 por el General Michelsohn en Tsaritsyn. Pugachov fue capturado poco después y ejecutado en Moscú en enero de 1775. Otras represalias contra las zonas rebeldes fueron llevadas a cabo por el general Peter Panin. Los acontecimientos han generado muchas historias en la leyenda y la literatura, sobre todo la novela histórica de Pushkin La hija del capitán (1836). Fue la mayor revuelta campesina de la historia de Rusia.

rdf:langString Pemberontakan Pugachev adalah sebuah pemberontakan suku Cossack di abad 18 (1773-1774) yang dipimpin Yamelyan Pugachev terhadap kekuasaan Tsar Kerajaan Russia.Yemelyan Pugachev, seorang Cossack sungai Don, berasaal dari desa yang sama dengan . Pada usia 20 tahun, ia meninggalkan rumah dan pergi ke Sungai Ural. Pemberontakannya dimulai pada tahun 1773, ketika ia mengaku sebagai Peter III, pembunuh suami Catherine II. Pemberontakannya meliputi wilayah seluas Prancis dengan jumlah tentara yang mencapai sekitar 100.000 orang. Pugachev akhirnya ditangkap oleh Cossacknya sendiri, diangkut ke Moskow dan dieksekusi di di depan publik. Para pengikutnya pun dieksekusi hingga manyisakan sekitar sepertiga dari jumlah penduduk.

rdf:langString Pugachev's Rebellion (Russian: Восстание Пугачёва, Vosstaniye Pugachyova; also called the Peasants' War 1773–75 or Cossack Rebellion) of 1773-75 was the principal revolt in a series of popular rebellions that took place in the Russian Empire after Catherine II seized power in 1762. It began as an organized insurrection of Yaik Cossacks headed by Yemelyan Pugachev, a disaffected ex-lieutenant of the Imperial Russian Army, against a background of profound peasant unrest and war with the Ottoman Empire. After initial success, Pugachev assumed leadership of an alternative government in the name of the late Tsar Peter III and proclaimed an end to serfdom. This organized leadership presented a challenge to the imperial administration of Catherine II. The rebellion managed to consolidate support from various groups including the peasants, the Cossacks, and Old Believers priesthood. At one point, its administration claimed control over most of the territory between the Volga River and the Urals. One of the most significant events of the insurrection was the Battle of Kazan in July 1774. Government forces failed to respond effectively to the insurrection at first, partly due to logistical difficulties and a failure to appreciate its scale. However, the revolt was crushed towards the end of 1774 by General Michelsohn at Tsaritsyn. Pugachev was captured soon after and executed in Moscow in January 1775. Further reprisals against rebel areas were carried out by General Peter Panin. The events have generated many stories in legend and literature, most notably Pushkin's historical novel The Captain's Daughter (1836). It was the largest peasant revolt in the history of the Russian Empire.

rdf:langString La guerre des Paysans russes des années 1773-1775 est une jacquerie des cosaques de Iaïk (l'ancien nom du fleuve Oural), elle déclencha la guerre des paysans sous le commandement d'Emelian Pougatchev. La jacquerie des paysans gagna les terres des troupes de Yaïtsk, du kraï d'Orenbourg, de l'Oural, de Kama, de Bachkirie, et d'une partie de la Sibérie occidentale jusqu'à la moyenne et basse Volga. Se joignirent aux Cosaques, des Bachkirs, des Tatares, des Kazakhs, des ouvriers de l'Oural méridional et de nombreux paysans serfs venant de toutes les provinces, où se déroulaient les actions militaires. L'insurrection commença le 17 septembre 1773, à partir de l'avant-poste de Boudarine, et s'acheva en 1775, à la suite des défaites de l'armée des Cosaques et de la capture de Pougatchev en septembre 1774.

rdf:langString プガチョフの乱（プガチョフのらん、露: Крестьянская война 1773—1775 годов）は、ロシアのヴォルガ川・ウラル川流域で1773年から1775年に発生した大規模な農民の反乱であり、農民暴動としてはロシアの歴史上最大のものである。ロシアの歴史学界では、「1773-1775年の農民戦争」との呼び方が一般的である。

rdf:langString 푸가초프의 난은 예카테리나 2세 치하의 러시아에서 일어난 대농민반란(1773년 ~ 1775년)이다. 이 시대에는 호족 지주의 농민지배가 강화되었는데, 돈 코사크 출신의 예멜리얀 푸가초프(Pugachov)는 스스로 표트르 3세를 참칭하고, 농노해방·인두세 폐지 등을 주창하며 농민반란을 일으켰다. 반란은 볼가·우랄 유역에 확대, 스텐카 라진(Stenka Razin)의 반란 이상의 규모가 되었으나, 농민군은 전반적으로 장비가 나쁜데다 조직과 계획성의 결함으로 정부군에 패했다. 푸가초프는 체포되어 1775년에 사형당했다. 푸가초프의 난은 소설 대위의 딸의 배경이 되기도 했다.

rdf:langString Powstanie Pugaczowa – powstanie chłopskie w Rosji w latach 1773–1775 dowodzone przez Jemieliana Pugaczowa. W związku z informacjami o rozruchach władze carskie wysłały w 1772 roku celem oceny sytuacji rosyjskiego oficera. Powiadomił on przełożonych, że sytuacja w regionie jest stabilna, ponieważ Kozacy mają pod dostatkiem wszelkich dóbr oraz są zadowoleni z przywileju wolnego handlu alkoholem oraz solą. Przyczynę zamieszek upatrywał w nadużyciach miejscowych dowódców, które łatwo można wyeliminować. Kozak Jemielian Pugaczow, podając się za cudownie ocalonego cara Piotra III uratowanego przed zabójcami, wszczął w 1773 antyfeudalne powstanie, do którego dołączyli: kozacy ze stepów nad rzeką Jaik, biedota miejska i chłopi obciążeni nadmiernymi podatkami, a także Baszkirzy. Chłopi walczyli głównie o zniesienie pańszczyzny, co mieli obiecane przez Pugaczowa. Największe walki toczyły się o strategicznie ważną twierdzę – Orenburg, której buntownicy nie byli w stanie zająć z powodu braku odpowiedniego ekwipunku. Wiosną 1774 roku na miejsce przybyły oddziały przysłane przez imperatorową, pokonując oblegającą miasto armię. Kolejne potyczki zakończyły się porażkami powstańców, którzy zostali zmuszeni wycofać się na Ural.Z Uralu ruszyli na Powołże, zdobywając Kazań i Saratow. Powstanie ogarnęło całą południowo-zachodnią część cesarstwa. Wraz z zakończeniem wojny z Turcją Katarzyna II mogła skierować większe siły przeciwko powstańcom. Doszło do bitwy pod Carycynem, którą powstańcy przegrali. Wpływy Jemieliana Pugaczowa zmniejszały się, aż w końcu został zdradzony i w sierpniu 1774 oddany w ręce marszałka Aleksandra Suworowa. Po przewiezieniu do Moskwy w klatce z żelaza został skazany na śmierć i stracony w 1775.

rdf:langString La rivolta di Pugacëv (in russo: Восстание Пугачёва, detta anche Guerra dei contadini del 1773–75 o Ribellione dei cosacchi) del 1773-75 fu la principale rivolta di una serie di ribellioni popolari che ebbero luogo nell'Impero russo durante il regno di Caterina II di Russia. La rivolta venne organizzata e diretta da Emel'jan Ivanovič Pugačëv, un cosacco ex tenente dell'esercito imperiale russo che sfruttò il malcontento generale e la guerra contro l'Impero ottomano per cercare di proclamarsi zar. Dopo un successo iniziale, Pugačëv assunse la guida di un governo alternativo in nome dell'assassinato Pietro III e proclamò la fine della servitù della gleba, fatto che per l'epoca rappresentò una vera idea innovativa. La rivolta cercò di consolidare il supporto di diversi gruppi tra cui contadini, cosacchi e il clero dei vecchi credenti. A un certo punto, i rivoltosi avevano il controllo del territorio compreso tra il fiume Volga e gli Urali. Uno degli eventi più significativi dell'insurrezione fu la Battaglia di Kazan' nel luglio del 1774. Le forze governative non riuscirono a rispondere efficacemente all'insurrezione in un primo momento, in parte per difficoltà logistiche e perché ne sottovalutarono la portata. Ad ogni modo, la rivolta venne soppressa sul finire del 1774 dal generale Michelsohn a Caricyn. Pugačëv venne catturato poco dopo e giustiziato a Mosca nel gennaio del 1775. Ulteriori rappresaglie contro i ribelli vennero portate avanti quindi dal generale Pëtr Panin. Questi eventi portarono ispirazione anche nella letteratura come nel romanzo storico di Puškin, La figlia del capitano (1836). Fu la più grande rivolta contadina nella storia della Russia.

rdf:langString De Poegatsjovopstand was de grootste boerenopstand in de geschiedenis van Rusland en het hoogtepunt in een reeks van die na de machtsgreep van Catharina de Grote in 1762 plaatsvonden. Ze begon als een georganiseerde opstand van Jaik-Kozakken onder leiding van Jemeljan Poegatsjov, een ontevreden ex-luitenant van het Russische Keizerlijke leger, tegen de achtergrond van de Vijfde Russisch-Turkse Oorlog en wijdverspreide onrust onder de landbevolking. Na aanvankelijke successen verklaarde Poegatsjov zich als de (vermoorde) tsaar Peter III het hoofd van een alternatieve regering, en verkondigde een einde aan de horigheid. De opstand kreeg de steun van verschillende groepen, waaronder boeren, Kozakken en oudgelovigen. Op een gegeven moment had het de controle over het grootste deel van het gebied tussen Wolga en Oeral. Een van de belangrijkste gebeurtenissen was de in juli 1774. De opstand werd tegen het einde van 1774 door generaal bij Tsaritsyn (het tegenwoordige Wolgograd) neergeslagen. Poegatsjov werd kort daarop gevangengenomen en in Moskou in januari 1775 geëxecuteerd. Verdere represailles tegen de opstandige gebieden werden door generaal uitgevoerd. De gebeurtenissen hebben veel verhalen in overlevering en literatuur gegenereerd. Het bekendst is Poesjkin's historische roman De kapiteinsdochter (1836).

rdf:langString Восстание Пугачёва (Крестьянская война 1773—1775 годов, Пугачёвщина, Пугачёвский бунт, Пугачёвское восстание, Восстание Емельяна Пугачёва) — восстание (бунт) яицких казаков, переросшее в полномасштабную войну казаков, крестьян и народов Урала и Поволжья с правительством императрицы Екатерины II. В 1772 году в Яицком городке вспыхнуло восстание казаков против старшинской верхушки войска и представителей правительства. Восстание было подавлено, но казаки не смирились, а затаились в ожидании повода к новому выступлению. Такой повод представился с появлением на Яике беглого донского казака Пугачёва, объявившего себя императором Петром III. Новое выступление яицких казаков, начавшееся 17 (28) сентября 1773 года с Бударинского форпоста, быстро охватило весь Оренбургский край, Урал, Прикамье, Башкирию, часть Западной Сибири, Среднее Поволжье. В ходе восстания в результате агитации и обещания исполнения самых насущных чаяний к казакам присоединились башкиры, татары, калмыки, казахи, чуваши, уральские заводские крестьяне. Первый период восстания с сентября 1773 года по март 1774 года ознаменовался военными успехами восставших, представлявших собой опытных представителей иррегулярных казацких и инородческих частей, над немногочисленными и частью деморализованными правительственными войсками. Восставшие осадили Оренбург, Яицкий городок, Уфу, овладели множеством городков, крепостей и заводов. Осознав серьёзность положения, правительство стянуло войска с западных и северо-западных окраин империи, поставив во главе их опытного генерал-аншефа А. И. Бибикова. В результате в марте 1774 года восставшие повсеместно потерпели поражения, многие видные руководители восстания и рядовые участники были убиты или пленены, оставшиеся рассеяны. Но со смертью Бибикова в апреле 1774 года восстание вспыхнуло с новой силой в заводском краю Южного Урала и в Башкирии. Пугачёв сумел объединить рассеянные отряды и, несмотря на неоднократные тяжёлые поражения, после похода по Уралу и Прикамью в июле 1774 года захватил один из крупнейших центров империи — Казань. Восставшие получили поддержку крепостных и ясашных инородческих крестьян Прикамья и Поволжья, но в военном плане армия Пугачёва не могла более соперничать с регулярными войсками. Казачье ядро восставших таяло в боях, большинство башкир не последовало за Пугачёвым в его поход на Волгу, а крестьянское пополнение не имело ни боевого опыта, ни оружия. После поражения в ходе трёхдневного сражения у Казани Пугачёв переправился на правый берег Волги, где в результате манифестов о вольности его поддержали многочисленные крепостные крестьяне Казанской, Нижегородской, Московской, Воронежской и Астраханской губерний. В июле 1774 года, воспользовавшись завершением войны с Турцией, Екатерина II направила на подавление восстания значительные высвободившиеся силы во главе с генерал-аншефом П. И. Паниным. Пугачёв бежал на Нижнюю Волгу и, не получив ожидаемой поддержки от донских казаков, был разбит в бою у Чёрного Яра. Несмотря на поражение главной армии восставших, крестьянская война в Поволжье и восстание в Башкирии активно продолжались вплоть до конца 1774 года, а отдельные выступления — до середины 1775 года. Пугачёв и его главные соратники после следствия и суда были казнены в Москве в январе 1775 года.

rdf:langString 普加乔夫起义（俄語：Крестьянская война）指的是1773年至1775年发生在俄罗斯的、由頓河哥薩克叶梅利扬·伊万诺维奇·普加乔夫所牽頭的哥薩克-農民起義。 1762年，被俄罗斯皇家军队解雇的军官普加乔夫自称是已被谋杀的沙皇彼得三世，率领起兵反抗叶卡捷琳娜二世女皇的统治，声称要终结农奴制。他的起义军受到农民、哥萨克和旧礼仪派牧师的广泛支持，极盛时期控制了伏尔加河至乌拉尔山脉之间的地区。在1774年的中，起义军大败沙俄军队，占领了除喀山克里姆林宫以外的整个喀山省。沙俄政府最初未能镇压叛乱，部分原因是在后勤运输上有困难，且错误地估计了叛乱规模。1774年底，在察里津（今伏尔加格勒）击溃了起义军，战局开始转折。1775年1月，普加乔夫战败被俘，于莫斯科被处决。对起义军的残余势力进行报复性清洗。普加乔夫起义被認為是俄罗斯历史上最大规模的農民起義。不少故事和文学作品提到了这次起义，其中最著名的是普希金的《上尉的女儿》。

rdf:langString Повстання Пугачова — козацьке повстання у 1773—1775 роках в Російській імперії під проводом Омеляна Пугачова, уродженця української станиці Зимовійська. Почалося 17 вересня 1773 року з Бударинського форпосту. Охопило землі Яїцького війська, Оренбурзький край, Урал, Прикам'я, Башкирію, частину Західного Сибіру, Середнє і Нижнє Надволжя. В ході повстання до козаків приєдналися башкири, татари, казахи, чуваші, мокшани, ерзяни, уральські заводські робітники й численні кріпаки всіх губерній, де розгорталися воєнні дії. Набуло характеру селянської війни. Тривало до середини 1775 року попри військову поразку козацької армії і полон Пугачова у вересні 1774-го.

dbpedia-owl:wikiPageLength

xsd:nonNegativeInteger 37984

dbpedia-owl:causalties

xsd:string 3,500 killed

dbpedia-owl:combatant

xsd:string Coalition of Cossacks, RussianSerfs,Old Believers, and non-Russian peoples

dbpedia-owl:result

xsd:string Russian victory

xsd:string * Catherine expands serfdom

dbpedia-owl:strength

xsd:string 5,000+ men

xsd:string * 15,000 men