Publius Sulpicius Rufus

http://dbpedia.org/resource/Publius_Sulpicius_Rufus an entity of type: Thing

Publi Sulpici Ruf (o Rufus; llatí: Publius Sulpicius Rufus) va ser un magistrat romà. Va néixer el 124 aC. Era un dels més destacats oradors del seu temps, i Ciceró l'elogia sovint. Les seves decisions polítiques, variables, el van portar a ser declarat enemic de l'estat i a morir a mans d'un esclau. rdf:langString

Publius Sulpicius Rufus (* um 121 v. Chr.; † 88 v. Chr.) war ein Redner und Politiker in der römischen Republik, Legatus 89 v. Chr. für Gnaeus Pompeius Strabo während des Bundesgenossenkriegs sowie Volkstribun 88 v. Chr. rdf:langString

Publius Sulpicius Rufus est un homme politique romain partisan de Marius. Né vers 124 av. J.-C., il est exécuté en 88 av. J.-C sur ordre de Sylla. Orateur brillant, il est l'un des protagonistes du De oratore, dialogue de Cicéron sur la rhétorique. rdf:langString

Publius Sulpicius Rufus (124–88 BC) was a Roman politician and orator whose attempts to pass controversial laws with the help of mob violence helped trigger the first civil war of the Roman Republic. His actions kindled the deadly rivalry between Gaius Marius and Sulla, and provided the pretext for Sulla's unexpected march on Rome. rdf:langString

Publio Sulpicio Rufo (in latino Publius Sulpicius Rufus; Roma, 121 a.C. – Laurentum, 88 a.C.) è stato un politico romano. rdf:langString

Publius Sulpicius Rufus (ca. 121 - 88 v.Chr.) was een redenaar en staatsman van de Romeinse Republiek. rdf:langString

푸블리우스 술피키우스 루푸스(Publius Sulpicius Rufus, 기원전 121년경 - 기원전 88년)는 로마 공화정의 연설가이자 정치가였다. 동맹시 전쟁에 참가했으며 기원전 88년 호민관으로 개혁을 꾀하다 처형당했다. 원래 술키피우스는 귀족이었으나 호민관이 되기 위해 평민으로 전향했다. 기원전 88년 호민관에 당선되어 동맹시 전쟁으로 새로이 로마 시민권을 얻은 시민들의 권리를 강화하기 위해 가이우스 마리우스와 손을 잡았다. 폰투스의 미트라다테스 6세가 로마에 반기를 들자 마리우스는 이를 진압하는 사령관이 되고자 했는데 술키피우스는 이를 도와주는 대신 자신의 개혁법안을 마리우스가 도와주길 원했다. 술피키우스는 새로 시민권을 얻은 이들의 선거구를 조정하려고 했는데 이는 원래부터 로마 시민권을 가진 구시민의 반발을 샀다. 이 과정에서 양쪽이 무력으로 충돌하였고 집정관 술라는 지휘권을 마리우스에게 빼앗기고 도망쳤다. 그러나 술라는 곧 군단을 조직해 로마로 진격했고 무력으로 반대파를 제압하고 다시 지휘권을 찾았다. 마리우스는 북아프리카로 도망쳤고 술키피우스는 도망쳤으나 결국 붙잡혀 참수당했다. 술피키우스의 모든 법안은 술라에 의해 무효화되었다. rdf:langString

Públio Sulpício Rufo (em latim: Publius Sulpicius Rufus; m. 88 a.C.) foi um orador e estadista da gente Sulpícia da República Romana que atuou como legado de Pompeu Estrabão em 89 a.C. na Guerra Social e eleito tribuno da plebe no ano seguinte. Sulpício Rufo é conhecido por seu papel na crise política que resultou na primeira guerra civil. rdf:langString

Publio Sulpicio Rufo (121 a. C. - 88 a. C.) fue un orador y político de la República romana, legado en 89 a. C. de Cneo Pompeyo Estrabón en la guerra Social, y en 88 a. C. tribuno de la plebe. Poco después, Sulpicio, un aristócrata, se declaró a favor de Cayo Mario y el partido de los populares. Estaba muy endeudado, y parece ser que Mario le había prometido ayuda financiera en el caso de apoyarle para conseguir el mando en las guerras mitridáticas. Para asegurar su nombramiento, Sulpicio logró promulgar una ley mediante la cual los aliados itálicos, recientemente nombrados ciudadanos romanos, podrían desbordar a los antiguos electores. La mayoría del Senado se oponía a las propuestas. Los cónsules promulgaron un justitium (cesación de cargo público), pero Mario y Sulpicio fomentaron una r rdf:langString

Пу́блий Сульпи́ций (лат. Publius Sulpicius; 124/123 — 88 годы до н. э.) — римский политический деятель, военачальник и оратор, народный трибун 88 года до н. э. В 90-е годы до н. э. снискал известность своими выступлениями в суде; в 91 году принадлежал к окружению Марка Ливия Друза, пытавшегося провести серию реформ. Во время Союзнической войны успешно действовал против восставших италиков. В конце 90-х — начале 80-х годов до н. э. Публий Сульпиций считался наиболее перспективным из молодых ораторов Рима. rdf:langString

Публій Сульпіцій Руф (лат. Publius Sulpitius Rufus; 124 до н. е. — 88 до н. е.) — давньоримський державний діяч, народний трибун 88 до н. е., один з ініціаторів масових безладів і походу Луція Корнелія Сулли на Рим. Сульпіцій провів через народне зібрання закон про позбавлення Сулли повноважень і передачі їх Марію, все ще популярному у римського натовпу. Після зради Марієм , сенат віддячив йому, відправивши в почесне заслання. Марій маявся не при справах, ненавидячи сенат і більше всіх — Суллу. Він з радістю прийняв нове призначення. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Publi Sulpici Ruf (tribú)