Prototaxites
http://dbpedia.org/resource/Prototaxites an entity of type: WikicatSilurianAnimals
Prototaxites ist der Gattungsname eines ausgestorbenen Organismus aus dem Devon von ungewöhnlich großen Dimensionen. Die systematische Zugehörigkeit ist allerdings umstritten. In den neuesten Arbeiten wird Prototaxites als riesige Flechte oder als Pilz interpretiert.
rdf:langString
Prototaxites est un genre fossile découvert en 1859, probablement une structure symbiotique de champignons et d'algues datant du Dévonien et du Silurien (entre 420 et 350 millions d'années). On a un temps pensé que les Prototaxites devaient former de grandes structures pouvant atteindre un mètre de circonférence à la base et jusqu'à huit mètres de haut. Cet organisme a été considéré comme le plus grand de cette époque. Mais il ne s'agit peut-être que de grandes surfaces de mousses et de biofilms fongiques et bactériens enroulés sur eux-mêmes, ce qui expliquerait l'absence d'embranchements et de septums sur tous les fossiles connus. Le plus grand spécimen connu devait mesurer 8,80 mètres de long pour 1,37 mètre de diamètre.
rdf:langString
Prototaxites merupakan organisme purba dari masa 420 sampai 350 juta tahun yang lalu. Keberadaannya diketahui dari analisis fosil yang ditemukan di Arab Saudi. Saat ini, fosil berukuran panjang 6 meter tersebut diduga kuat merupakan fosil fungi (jamur), setelah semula diduga merupakan tumbuhan runjung serta alga.
rdf:langString
プロトタキシーテス(Prototaxites)は、シルル紀からデボン紀にかけて生息していたとされる大型の陸生菌類である。最大で幹の直径が1 メートル、高さは8 メートルに達し、脊椎動物が陸上に進出していなかった生息当時には植物を超える最も大きな陸上生物であったと考えられている。
rdf:langString
原杉菌（學名：Prototaxites），舊稱原杉藻，為陸生的真菌，生存於志留紀晚期至泥盆紀晚期（4億3千萬年前 - 3億6千萬年前），其子實體形成類似樹幹的結構，直徑達1米（3英尺），高度則可達8.8米（29英尺），由直徑50微米（0.00016英尺）的管束交織而成，為當時陸地上最大的陸生生物。 傳統上很難將原杉菌歸類至現存的分類系統中，目前的觀點認為它們屬於真菌，也有研究認為它們為藻類的共生體（即地衣），且其組織中的管束細胞與球囊菌門的十分相似。而對於原杉菌與其他真菌類群的關係亦有多種觀點，除了認為其與球囊菌門接近者外，也有觀點認為其屬於擔子菌門、毛黴門或子囊菌門。
rdf:langString
Prototaxites je rodové jméno zaniklých silursko-devonských organismů obvykle velkých rozměrů. Systematické zařazení je kontroverzní. Prototaxites jsou interpretovány jako obří lišejníky nebo houby. Jde o fosilie pocházející z období siluru a devonu, které vymizely zhruba před 350 milióny lety. Vzhledem připomínají mohutné kmeny stromů s letokruhy, tvořené komůrkami o průměru okolo padesáti mikrometrů.
rdf:langString
Prototaxites [prototaksites] estis giganta fungo, vivanta antaŭ ĉ. 420-350 milionoj da jaroj, en la devono kaj silurio. Ĝi atingis la alton de 8 metroj kaj trunkodikon de 1 metro. La unuajn fosiliojn malkovris la kanada sciencisto en 1859. Li supozis, ke temis pri giganta konifero. Poste oni supozis, ke ĝi estis algo aŭ likeno.
rdf:langString
Los prototaxites son hongos terrestres actualmente extintos que existieron en los períodos geológicos Silúrico y Devónico, hace aproximadamente 420 millones hasta hace 370 millones de años, cuando se extinguieron. Su altura llegaba a alcanzar los 8 metros y crecían adoptando una forma parecida a la de un tronco de árbol, cilíndrica compuesta por tubos entrelazados de tan solo 50 micras (millonésimas de un metro, o milésimas de milímetro) de diámetro. Está considerado como el organismo no animal más grande de aquella época, ya que las plantas alcanzaban tan solo 20 centímetros de altura. El prototaxites vivió en muchas partes del planeta. El verdadero hongo estaba bajo tierra en forma de filamentos, y algunos teóricos creen que alcanzaba esta altura para así poder distribuir sus esporas a m
rdf:langString
Prototaxites /ˌproʊtoʊˈtæksɪtiːz/ is a genus of terrestrial fossil fungi dating from the Middle Ordovician until the Late Devonian periods, approximately 470 to 360 million years ago. Prototaxites formed small to large trunk-like structures up to 1 metre (3 ft) wide, reaching 8 metres (26 ft) in height, made up of interwoven tubes around 50 micrometres (0.0020 in) in diameter, making it by far the largest land-dwelling organism of its time.
rdf:langString
Прототакси́ты (лат. Prototaxites) — род ископаемых живых организмов конусовидной формы высотой до 8,8 метра и до 1,37 метра в диаметре, обитали на суше в силурийский и девонский периоды. Известно более 50 находок на территории Западной Европы и на востоке Северной Америки. Исследования Кевина Бойса, проведённые с помощью анализа изотопов углерода, позволили сделать вывод о принадлежности прототакситов к гетеротрофным или миксотрофным организмам.
rdf:langString
Прототаксіт (Prototaxites) — викопні живі організми, що зовні нагадують стовбур дерева. Проте, вони відносяться до пізнього силурійського і пізнього девонського періоду, коли дерев ще не існувало. Прототаксіти мали трубчасту структуру, на зрізах якої можна було спостерігати кільця, подібні віковим кільцям дерев. На відміну від дерев, прототаксіти, в своїй більшості, не мали гілок, проте були й винятки.
rdf:langString
rdf:langString
Prototaxites
rdf:langString
Prototaxites
rdf:langString
Prototaxites
rdf:langString
Prototaxites
rdf:langString
Prototaxites
rdf:langString
Prototaxites
rdf:langString
プロトタキシーテス
rdf:langString
Prototaxites
rdf:langString
Prototaxites
rdf:langString
Прототакситы
rdf:langString
原杉菌
rdf:langString
Прототаксіт
xsd:integer
10857884
xsd:integer
1118339279
rdf:langString
Dawson 1859
rdf:langString
Prototaxites honeggeri holotype
rdf:langString
Hueber
rdf:langString
* P. caledonicus ( Schmidt & Teichmüller 1954)
* P. clevelandensis (Chitaley 1992b)
* P. forfarensis ( Pia)
* P. hicksii ( Dawson 1881)
* P. honeggeri (Retallack 2019)
* P. loganii (Dawson, 1859)
* P. ortoni
* P. psygmophylloides (Kräusel & Weyland 1930 ex Kräusel & Weyland 1931)
* P. saharianum
* P. southworthii (Arnold, 1952)
* P. storriei
* P. taiti
rdf:langString
Species
rdf:langString
* Celluloxylon (Dawson 1881)
* Germanophyton (Høeg 1942)
* Nematophycus (Carruthers 1872)
* Nematophyton (Dawson 1888)
* Nematoxylon (Dawson 1863)
rdf:langString
Prototaxites
rdf:langString
Prototaxites loganii
rdf:langString
Dawson, 1859
rdf:langString
Prototaxites je rodové jméno zaniklých silursko-devonských organismů obvykle velkých rozměrů. Systematické zařazení je kontroverzní. Prototaxites jsou interpretovány jako obří lišejníky nebo houby. Jde o fosilie pocházející z období siluru a devonu, které vymizely zhruba před 350 milióny lety. Vzhledem připomínají mohutné kmeny stromů s letokruhy, tvořené komůrkami o průměru okolo padesáti mikrometrů. První nález byl učiněn roku 1843, kanadský vědec na základě exempláře z lokality Gaspé určil organismus jako rod jehličnanů a dal mu název Prototaxites (prvotní tis). Toto zařazení bylo později zpochybněno a prototaxity byly řazeny mezi řasy nebo lišejníky. Až v roce 2007 oznámili paleobotanikové z Chicagské univerzity na základě izotopové analýzy, že šlo o stopkovýtrusou houbu. Dosahovala průměru okolo jednoho metru a výšky přes osm metrů a byla největším suchozemským organismem své doby. Byly popsány tři druhy: P. loganii, P. southworthii, P. taiti.
rdf:langString
Prototaxites [prototaksites] estis giganta fungo, vivanta antaŭ ĉ. 420-350 milionoj da jaroj, en la devono kaj silurio. Ĝi atingis la alton de 8 metroj kaj trunkodikon de 1 metro. La unuajn fosiliojn malkovris la kanada sciencisto en 1859. Li supozis, ke temis pri giganta konifero. Poste oni supozis, ke ĝi estis algo aŭ likeno. La unua supozo pri fungeco de la organismo aperis unuafoje en 1919. Tion firmigis decide esploroj en 2007, kiam analizo montris, ke la C-izotopoj de la restaĵoj de la organismo venis ne el la aero (per fotosintezo) sed el la grundo. Tion pruvis kompara analizo de la diversaj organismoj el la epoko. La Prototaxites konsistis el miloj de etaj tubetoj, kio same fortigas la fungoideon.
rdf:langString
Prototaxites ist der Gattungsname eines ausgestorbenen Organismus aus dem Devon von ungewöhnlich großen Dimensionen. Die systematische Zugehörigkeit ist allerdings umstritten. In den neuesten Arbeiten wird Prototaxites als riesige Flechte oder als Pilz interpretiert.
rdf:langString
Los prototaxites son hongos terrestres actualmente extintos que existieron en los períodos geológicos Silúrico y Devónico, hace aproximadamente 420 millones hasta hace 370 millones de años, cuando se extinguieron. Su altura llegaba a alcanzar los 8 metros y crecían adoptando una forma parecida a la de un tronco de árbol, cilíndrica compuesta por tubos entrelazados de tan solo 50 micras (millonésimas de un metro, o milésimas de milímetro) de diámetro. Está considerado como el organismo no animal más grande de aquella época, ya que las plantas alcanzaban tan solo 20 centímetros de altura. El prototaxites vivió en muchas partes del planeta. El verdadero hongo estaba bajo tierra en forma de filamentos, y algunos teóricos creen que alcanzaba esta altura para así poder distribuir sus esporas a mayor distancia. Es considerado como uno de los organismos más extraños que jamás hayan existido. El paleontólogo canadiense John William Dawson publicó la primera investigación sobre los prototaxites en 1859, clasificándolo como una conífera; durante casi un siglo hubo un gran debate sobre qué es exactamente lo que era, argumentándose a través de sucesivas teorías que podía tratarse de un liquen o alguno de varios tipos de algas, hasta que en 1919 surgió su primera clasificación como hongo. Ya en el año 2001, , del National Museum of Natural History en Washington DC, publicó sus estudios exponiendo que la falta de tejido vascular evidente lo descartaba de que fuera una planta, y lo clasificó como un hongo gigante, mas no fue hasta el año 2007 cuando Boyce, en un estudio de los isótopos de carbono C-12 y C-13 del hongo fósil, comparándolo con los de fósiles de plantas de la misma época, descubrió que eran muy diferentes entre ellos y que Prototaxites careció de fotosíntesis, ya que absorbía parte o todo su carbono de otras fuentes distintas a la atmósfera, por lo que no era una planta (solamente absorben el CO2 de la atmósfera), apoyando así los estudios de Hueber de que era un hongo gigante. Es difícil ubicarlo en un grupo de hongos, pero se ha sugerido que pertenece a Ascomycota y que puede estar relacionado Taphrinomycotina, especialmente el micelio y hifas de Prototaxites se asemejan a las encontradas en los hongos Neolecta de Taphrinomycotina, pero parecen ser más arcaicas y diferentes. Se cree que consumía suelo criptobiótico (también llamado biocrust), suelo que contiene líquenes, musgos, y otros hongos y cuya existencia era mucho más habitual en aquella época que en la actual.
rdf:langString
Prototaxites est un genre fossile découvert en 1859, probablement une structure symbiotique de champignons et d'algues datant du Dévonien et du Silurien (entre 420 et 350 millions d'années). On a un temps pensé que les Prototaxites devaient former de grandes structures pouvant atteindre un mètre de circonférence à la base et jusqu'à huit mètres de haut. Cet organisme a été considéré comme le plus grand de cette époque. Mais il ne s'agit peut-être que de grandes surfaces de mousses et de biofilms fongiques et bactériens enroulés sur eux-mêmes, ce qui expliquerait l'absence d'embranchements et de septums sur tous les fossiles connus. Le plus grand spécimen connu devait mesurer 8,80 mètres de long pour 1,37 mètre de diamètre.
rdf:langString
Prototaxites /ˌproʊtoʊˈtæksɪtiːz/ is a genus of terrestrial fossil fungi dating from the Middle Ordovician until the Late Devonian periods, approximately 470 to 360 million years ago. Prototaxites formed small to large trunk-like structures up to 1 metre (3 ft) wide, reaching 8 metres (26 ft) in height, made up of interwoven tubes around 50 micrometres (0.0020 in) in diameter, making it by far the largest land-dwelling organism of its time. Whilst traditionally very difficult to assign to an extant group of organisms, current opinion suggests a fungal placement for the genus. Its exact relationship with extant fungus lineages is uncertain. It was almost certainly a perennial organism that grew over multiple years. Several ecologies have been proposed, including that it was saprotrophic like many modern fungi, or that it was a lichenised autotroph.
rdf:langString
Prototaxites merupakan organisme purba dari masa 420 sampai 350 juta tahun yang lalu. Keberadaannya diketahui dari analisis fosil yang ditemukan di Arab Saudi. Saat ini, fosil berukuran panjang 6 meter tersebut diduga kuat merupakan fosil fungi (jamur), setelah semula diduga merupakan tumbuhan runjung serta alga.
rdf:langString
プロトタキシーテス(Prototaxites)は、シルル紀からデボン紀にかけて生息していたとされる大型の陸生菌類である。最大で幹の直径が1 メートル、高さは8 メートルに達し、脊椎動物が陸上に進出していなかった生息当時には植物を超える最も大きな陸上生物であったと考えられている。
rdf:langString
Прототакси́ты (лат. Prototaxites) — род ископаемых живых организмов конусовидной формы высотой до 8,8 метра и до 1,37 метра в диаметре, обитали на суше в силурийский и девонский периоды. Известно более 50 находок на территории Западной Европы и на востоке Северной Америки. Первые представители отдела были описаны шотландским ботаником Джоном Доусоном в 1859 году из девонских отложений Северной Америки. Он их назвал Prototaxites и рассматривал их как предков хвойных. Длительное время эти ископаемые остатки считали гнилой древесиной, пока американский ботаник , не высказал гипотезу, что Prototaxites — это гигантские грибы. Прототакситы напоминали окаменевшие хвойные деревья. Они были самыми большими наземными живыми организмами своего времени. Прототакситы имели трубчатую структуру, на срезах которой можно наблюдать кольца, подобные годичным кольцам деревьев. Учёные однозначно не могут отнести данный вид живых организмов к определённому типу и даже к определённому царству, их относили к бурым или нематофитовым водорослям, рассматривали также в качестве связующего звена между водорослями и сосудистыми растениями. В 1919 году Чёрч отметил сходство прототакситов с грибами. В 1976 году Шмидтом было исследовано микроскопическое строение талломов этих организмов, позже исследования были продолжены Хюбером. Таллом состоит из неветвящихся трубочек диаметром 20—50 мкм с толщиной стенки 2—6 мкм и перемежающих их ветвящихся и анастомозирующих филаментов, составляющих основу матрикса. Филаменты второго типа имеют диаметр 5—10 мкм, они , имеют пряжки и поры в септах с окаймлениями, сходными с долипоровым аппаратом базидиомицетов. Также имеются ещё более тонкие, не анастомозирующие нити без септ и пряжек. Такое строение сходно с тримитической гифальной системой, характерной для многих трутовиковых грибов. Хюбер в 1999—2001 годах предположил, что прототакситы являлись гигантскими многолетними плодовыми телами базидиомицетов, имевших развитый наземный мицелий и питавшихся сапротрофно остатками растений с помощью развитых ризоморф. Против гипотезы Хюбера были выдвинуты возражения, основное из которых — отсутствие в палеонтологических образцах характерных половых структур базидиомицетов (базидиоспоры, базидии, стеригмы), также труднообъяснимо поддержание значительной биомассы сапротрофных организмов при слабо развитом почвенном покрове. Второй факт можно объяснить тем, что прототакситы не были исключительно сапротрофными, а представляли собой ассоциацию с фотосинтезирующими организмами, наподобие лишайников. Исследования Кевина Бойса, проведённые с помощью анализа изотопов углерода, позволили сделать вывод о принадлежности прототакситов к гетеротрофным или миксотрофным организмам. В 2010 году Линдой Грэм (Linda E. Graham) и соавторами была высказана гипотеза о том, что прототакситы являются тафономическими артефактами — по их мнению, эти конусовидные «стволы» образовались в результате сворачивания под действием ветра и воды матов, содержащих мицелий грибов, цианобактерии и растения, подобные маршанциевым мхам.
rdf:langString
原杉菌（學名：Prototaxites），舊稱原杉藻，為陸生的真菌，生存於志留紀晚期至泥盆紀晚期（4億3千萬年前 - 3億6千萬年前），其子實體形成類似樹幹的結構，直徑達1米（3英尺），高度則可達8.8米（29英尺），由直徑50微米（0.00016英尺）的管束交織而成，為當時陸地上最大的陸生生物。 傳統上很難將原杉菌歸類至現存的分類系統中，目前的觀點認為它們屬於真菌，也有研究認為它們為藻類的共生體（即地衣），且其組織中的管束細胞與球囊菌門的十分相似。而對於原杉菌與其他真菌類群的關係亦有多種觀點，除了認為其與球囊菌門接近者外，也有觀點認為其屬於擔子菌門、毛黴門或子囊菌門。
rdf:langString
Прототаксіт (Prototaxites) — викопні живі організми, що зовні нагадують стовбур дерева. Проте, вони відносяться до пізнього силурійського і пізнього девонського періоду, коли дерев ще не існувало. Прототаксіти мали трубчасту структуру, на зрізах якої можна було спостерігати кільця, подібні віковим кільцям дерев. На відміну від дерев, прототаксіти, в своїй більшості, не мали гілок, проте були й винятки. Ці організми вже понад сто років є предметом суперечок між вченими, які зараховують їх то до одного, то до іншого класу живих істот. Вперше викопні рештки цих організмів знайдено у 1859 році у Канаді. З того часу виявлено понад 50 решток у Північній Америці та Європі. Згідно найдавнішої версії, прототаксіти були хвойними деревами; пізніше багато вчених виступили на підтримку того, що ці організми були або водоростями, або грибами. Професор геофізичних наук Чиказького університету (Kevin Boyce) вивчав співвідношення ізотопів вуглецю в п'яти зразках копалин прототаксітів віком близько 400 мільйонів років, знайдених в різних районах планети. Як виявилося, воно змінювалася залежно від місця знахідки. Значить, ці організми не могли бути рослинами, адже ті отримували вуглець разом з вуглекислим газом з атмосферного повітря, і для них це співвідношення всюди було однаковим. У цьому ж випадку, як констатував Бойс, «різниця була такою великою, що прототаксіти, безсумнівно, не займалися фотосинтезом». Подібно до тварин або грибів, вони отримували готову органічну речовину, вироблену рослинами. І якщо тваринами вони не могли бути за формою, то значить, що прототаксіти є грибами. Ці організми не тільки розкладали залишки рослин, але і, ймовірно, харчувалися крихітними водоростями, що рясно вкривали сушу у девонському періоді. У відносно простій екосистемі того часу у них не було ворогів. В ту епоху саме вони домінували в світі природи. Ніщо не обмежувало їхнього зростання, крім природних біологічних меж. Судячи зі збережених скам'янілих решток, прототаксіти були найбільшими живими організмами свого часу — їхня середня висота перевищувала 6 м. Вчені також знаходили окремі скам'янілості, висота яких становила 8,8 м, а діаметр — 1,37 м. Згідно з однією з теорій, запропонованою доктором (Linda Graham) у 2010 році, одним з найвідоміших біологів-еволюціоністів, прототаксіти могли бути не поодинокими істотами, а сплетеннями різноманітних живих організмів (водоростей,печіночників, грибів). Передбачається, що під впливом вітру, тиску течії води такі сплетіння могли згортатися, формуючи структури, подібні знайденим копалинам.
xsd:nonNegativeInteger
20657
