Prothalamion

http://dbpedia.org/resource/Prothalamion an entity of type: Poem

Prothalamion, the commonly used name of Prothalamion; or, A Spousall Verse in Honour of the Double Marriage of Ladie Elizabeth and Ladie Katherine Somerset, is a poem by Edmund Spenser (1552–1599), one of the important poets of the Tudor period in England. Published in 1596, it is a nuptial song that he composed that year on the occasion of the twin marriage of the daughters of the Earl of Worcester, Elizabeth Somerset and Katherine Somerset, to Sir Henry Guildford and William Petre, 2nd Baron Petre respectively. rdf:langString
A Spousall Verse in Honour of the Double Marriage of Ladie Elizabeth and Ladie Katherine Somerset, або суспільно визнаніша назва Prothalamion, - поема Едмунда Спенсера (1552-1599), однієї з значних поетів Англії. Опубліковане в 1596, являє собою шлюбну пісню, яку він склав у тому ж році з нагоди одруження дочок графа Вустера, Елізабет Сомерсет і Кетрін Сомерсет, з сером Генрі Гілфордом і Вільямом Петре, 2-м бароном Петре, відповідно. Calm was the day and through the trembling airThe sweet breathing Zephyrus did softly play. rdf:langString
rdf:langString Prothalamion
rdf:langString Prothalamion
xsd:integer 19942159
xsd:integer 999977444
rdf:langString Prothalamion, the commonly used name of Prothalamion; or, A Spousall Verse in Honour of the Double Marriage of Ladie Elizabeth and Ladie Katherine Somerset, is a poem by Edmund Spenser (1552–1599), one of the important poets of the Tudor period in England. Published in 1596, it is a nuptial song that he composed that year on the occasion of the twin marriage of the daughters of the Earl of Worcester, Elizabeth Somerset and Katherine Somerset, to Sir Henry Guildford and William Petre, 2nd Baron Petre respectively. Prothalamion is written in the conventional form of a marriage song. The poem begins with a description of the River Thames where Spenser finds two beautiful maidens. The poet proceeds to praise them and wishing them all the blessings for their marriages. The poem begins with a fine description of the day when on which he is writing the poem: Calm was the day and through the trembling airThe sweet breathing Zephyrus did softly play. The poet is standing near the Thames River and finds a group of nymphs with baskets collecting flowers for the new brides. The poet tells us that they are happily making the bridal crowns for Elizabeth and Katherine. He goes on his poem describing two swans at the Thames, relating it to the myth of Jove and Leda. According to the myth, Jove falls in love with Leda and comes to court her in the guise of a beautiful swan. The poet feels that the Thames has done justice to his nuptial song by "flowing softly" according to his request: "Sweet Thames run softly till I end my song". The poem is often grouped with Spenser's poem about his own marriage, the Epithalamion. American-born British poet T. S. Eliot quotes the line "Sweet Thames, run softly, till I end my song" in his 1922 poem The Waste Land. English composer George Dyson (1883–1964) set words from Prothalamion to music in his 1954 cantata Sweet Thames Run Softly.
rdf:langString A Spousall Verse in Honour of the Double Marriage of Ladie Elizabeth and Ladie Katherine Somerset, або суспільно визнаніша назва Prothalamion, - поема Едмунда Спенсера (1552-1599), однієї з значних поетів Англії. Опубліковане в 1596, являє собою шлюбну пісню, яку він склав у тому ж році з нагоди одруження дочок графа Вустера, Елізабет Сомерсет і Кетрін Сомерсет, з сером Генрі Гілфордом і Вільямом Петре, 2-м бароном Петре, відповідно. Твір написаний у звичайній формі шлюбної пісні, де розповідь починається з опису річки Темзи, де Спенсер знаходить двох прекрасних дів. Далі поет вихваляє їх і бажає їм усіх благ у шлюбі. Поема починається з прекрасного опису дня, коли він пише поему: Calm was the day and through the trembling airThe sweet breathing Zephyrus did softly play. Поет стоїть біля річки Темзи та бачить групу німф із кошиками, що збирають квіти для нових наречених. Поет розповідає, що вони з радістю роблять корони для Єлизавети та Кетрін. Далі у своєму вірші він описує двох лебедів на Темзі, пов'язуючи це з міфом про Йова та Леду. Відповідно до міфу, Іов закохується в Льоду і приходить доглядати її у вигляді прекрасного лебедя. Поет вважає, що Темза справедливо виконала його шлюбну пісню, " тихо струмуючи " відповідно до його проханням: " Солодка Темза тихо тече, доки закінчу свою пісню " . Вірш часто поєднують із поемою Спенсера про його власний шлюб "". Британський поет американського походження Т. С. Еліот цитує рядок "Міла Темза, біжи тихо, поки я не закінчу свою пісню" у своїй поемі 1922 "Порожня земля". Англійський композитор Джордж Дайсон (1883-1964) поклав слова з "Проталаміона" на музику у своїй кантаті 1954 року "Солодка Темза біжить м'яко".
xsd:nonNegativeInteger 2799

data from the linked data cloud