Protein (nutrient)
http://dbpedia.org/resource/Protein_(nutrient) an entity of type: Thing
Le terme protide désigne en biochimie, mais surtout en nutrition, l'ensemble des acides aminés et tous leurs oligomères et polymères :
* oligopeptides ;
* dipeptide,
* tripeptide (glutathion, hormone thyréotrope…),
* tétrapeptide,
* pentapeptide,
* octapeptide (angiotensine II…),
* nonapeptide (ocytocine…),
* décapeptide (gonadolibérine, angiotensine I…)
* polypeptides ;
* protéines.
* Portail de la biologie
* Portail de la biochimie
rdf:langString
Il fabbisogno proteico rappresenta la quantità di proteine alimentari di cui necessita il corpo umano per soddisfare le proprie esigenze nutrizionali, mantenere la buona salute, e mantenere l'equilibrio delle riserve proteiche. Tali quantitativi possono variare largamente a seconda di alcuni fattori come l'età, l'attività lavorativa, l'attività sportiva, e anche il tipo di attività sportiva. Questo fabbisogno viene riconosciuto con la Dose Giornaliera Raccomandata (RDA) o con il Range Accettabile nella Distribuzione dei Macronutrienti (AMDR).
rdf:langString
При споживанні білка (білків) в складі їжі, молекули білка руйнуються в травній системі у процесі травлення під дією кислого (у шлунку) та лужного (в стравоході та кишечнику) середовища та протеолітичними ферментами (протеазами) на пептиди та амінокислоти, що всмоктуються клітинами кишечника та використовуються організмом. Білок в харчуванні перш за все важливий як джерело незамінних амінокислот, які тваринний організм не може безпосередньо синтезувати. Крім того, білок їжі є важливим джерелом азоту. Білки, подібно вуглеводам, містять 4 ккал на грам (тоді як жири містять 9 ккал, а спирти 7 ккал на грам). Білки можуть бути перетворені на вуглеводи або жири в результаті метаболічних процесів організму.
rdf:langString
البروتينات هي عناصر غذائية أساسية لجسم الإنسان.، وهي الوحدات الأساسية المكونة لنسيج الجسم ويمكن أن تعمل كذلك كمصدر للطاقة. توفِّر البروتينات مقدارا من كثافة الطاقة يماثل ما توفره السكريات: 4 كيلو حريرة (17 كيلو جول) لكل غرام، بالمقابل توفر اللبيدات 9 كيلو سعرة (37 كيلو جول) لكل غرام. الناحية الأكثر أهمية في البروتين والخاصية المميزة له من ناحية التغذية هي الأحماض الأمينية المكونة له. من المصادر الغذائية للبروتين الحيواني والنباتي: اللحوم، منتجات الألبان، السمك والبيض وكذلك الحبوب والبقول والمكسرات، يمكن للنباتيين الحصول على كفايتهم من الأحماض الأمينية الضرورية بتناول البروتينات النباتية.
rdf:langString
Bílkoviny v lidské výživě jsou nezbytné pro tvorbu a obnovu tkání organizmu, jsou součástí enzymů a hormonů, zajišťují transport látek v organizmu a jsou zdrojem energie. Základní stavební složkou bílkovin jsou aminokyseliny. Teprve ty jsou dále v organismu využitelné pro stavbu bílkovin tělu vlastních a nebo jsou využité na přeměnu na tuky nebo sacharidy. Podle množství a skladby aminokyselin určujeme jejich kvalitu. Aminokyseliny dělíme na esenciální, semiesenciální a neesenciální. Aminokyseliny, které si naše tělo není schopno vyrobit samo, nazýváme esenciální a co do počtu je jich asi 20. Podle počtu zastoupení esenciálních aminokyselin se dále bílkoviny rozdělují na plnohodnotné a neplnohodnotné.
rdf:langString
Οι πρωτεΐνες είναι απαραίτητα θρεπτικά συστατικά για το ανθρώπινο σώμα. Είναι δομικά στοιχεία των ιστών του σώματος, και ως πηγές ενέργειας αποδίδουν όσο και οι υδατάνθρακες: 4 kcal (17 kJ) ανά γραμμάριο, ενώ τα λιπαρά παρέχουν 9 kcal (37 kJ) ανά γραμμάριο. Κάθε πρωτεΐνη έχει καθοριστική και χαρακτηριστική σύσταση αμινοξέων. Διατροφικές πηγές πρωτεϊνών είναι ζώα και φυτά: κρέατα, γαλακτοκομικά προϊόντα, ψάρια και αυγά, δημητριακά, όσπρια και ξηροί καρποί. Οι χορτοφάγοι λαμβάνουν αρκετά απαραίτητα αμινοξέα με κατανάλωση φυτικών πρωτεϊνών.
rdf:langString
Las proteínas son nutrientes esenciales para el cuerpo humano. Son uno de los componentes básicos del tejido corporal y también pueden servir como fuente de energía. Como combustible, las proteínas proporcionan tanta densidad de energía como los carbohidratos: 4 kcal (17 kJ) por gramo; en contraste, los lípidos proporcionan 9 kcal (37 kJ) por gramo. El aspecto más importante y la característica definitoria de la proteína desde un punto de vista nutricional es su composición de aminoácidos.
rdf:langString
Proteins are essential nutrients for the human body. They are one of the building blocks of body tissue and can also serve as a fuel source. As a fuel, proteins provide as much energy density as carbohydrates: 4 kcal (17 kJ) per gram; in contrast, lipids provide 9 kcal (37 kJ) per gram. The most important aspect and defining characteristic of protein from a nutritional standpoint is its amino acid composition.
rdf:langString
Ruw eiwit bestaat uit stikstofhoudende organische stoffen en is belangrijk voor het samenstellen van veevoeders. Daarnaast wordt onderscheid gemaakt in het verteerbaar ruw eiwit (VRE), het gedeelte van het ruw eiwit dat verteerbaar is. Het gehalte aan ruw eiwit wordt gemeten aan de hand van de hoeveelheid stikstof in het voer maal 6,25, omdat het gemiddelde stikstofgehalte van eiwitten ongeveer 16% is. Voorbeelden van producten met een hoog ruw eiwitgehalte zijn:
* Sojaboon
* Koolzaadschroot
* Luzerne
* Bierbostel Voorbeelden van producten met een laag ruw eiwitgehalte zijn:
rdf:langString
rdf:langString
بروتين (تغذية)
rdf:langString
Bílkoviny ve výživě člověka
rdf:langString
Πρωτεΐνη (τρόφιμο)
rdf:langString
Proteína (nutriente)
rdf:langString
Protide
rdf:langString
Fabbisogno proteico
rdf:langString
Ruw eiwit
rdf:langString
Protein (nutrient)
rdf:langString
Білок у харчуванні
xsd:integer
6531493
xsd:integer
1124785130
rdf:langString
em
rdf:langString
white
rdf:langString
left
rdf:langString
right
xsd:integer
18
33
37
56
57
58
83
rdf:langString
vertical
rdf:langString
right
rdf:langString
Plant sources of protein.
rdf:langString
Some sources of animal-based protein
rdf:langString
Mandel Gr 99.jpg
rdf:langString
Blauschimmelkäse IMGP5469 wp.jpg
rdf:langString
English Walnuts.jpg
rdf:langString
Freerange eggs.jpg
rdf:langString
Lens culinaris seeds.jpg
rdf:langString
MungBean.jpg
rdf:langString
Nigeria Cowpea fro F IITA.jpg
rdf:langString
Pesce al mercato 1.JPG
rdf:langString
Red Rajma BNC.jpg
rdf:langString
Sa white sesame seeds.jpg
rdf:langString
Sa-whitegreen-chickpea.jpg
rdf:langString
Sonnenblumenkerne sunflower seeds.jpg
rdf:langString
Greenhouse gases
rdf:langString
Proteins
rdf:langString
Calories
rdf:langString
Cheese
rdf:langString
Fish
rdf:langString
Lentil
rdf:langString
Sesame
rdf:langString
Sunflower
rdf:langString
Almond
rdf:langString
Egg
rdf:langString
Walnut
rdf:langString
Cowpea
rdf:langString
Chickpea
rdf:langString
Kidney bean
rdf:langString
Mung bean
rdf:langString
Nutritional value and environmental impact of animal products, compared to agriculture overall
xsd:integer
82
xsd:integer
95
xsd:integer
100
xsd:integer
114
xsd:integer
118
xsd:integer
142
rdf:langString
( 95*1107 / 1367) round 0
xsd:integer
100
rdf:langString
Contribution of farmed animal product [%]
rdf:langString
Categories
rdf:langString
البروتينات هي عناصر غذائية أساسية لجسم الإنسان.، وهي الوحدات الأساسية المكونة لنسيج الجسم ويمكن أن تعمل كذلك كمصدر للطاقة. توفِّر البروتينات مقدارا من كثافة الطاقة يماثل ما توفره السكريات: 4 كيلو حريرة (17 كيلو جول) لكل غرام، بالمقابل توفر اللبيدات 9 كيلو سعرة (37 كيلو جول) لكل غرام. الناحية الأكثر أهمية في البروتين والخاصية المميزة له من ناحية التغذية هي الأحماض الأمينية المكونة له. البروتينات هي سلاسل مبلمرات مكونة من أحماض أمينية مرتبطة ببعضها البعض عبر روابط ببتيدية. أثناء عملية الهضم تُفكك البروتينات في المعدة إلى سلاسل عديدات ببتيد أقل طولا بواسطة حمض الهيدروكلوريك والبروتياز. هذه العملية أساسية للحصول الأحماض الأمينية الضرورية التي لا يمكن تخليقها حيويا في جسم الإنسان. توجد تسع أحماض أمينية أساسية يجب على الإنسان الحصول عليها من تناول الأطعمة في سبيل الحيلولة دون سوء التغذية بالبروتين والطاقة، وهي فينيل ألانين، فالين، ثريونين، تريبتوفان، ميثيونين، ليوسين، إيزوليوسين، لايسين والهستيدين. يوجد نقاش حول عدد الأحماض الأمينية الضرورية إن كان ثمانية أو تسعة. ويميل الإجماع نحو 9 وذلك لأن الهستدين لا يتم تخليقه لدى البالغين. توجد خمس أحماض أمينية يمكن للإنسان تخليقها في الجسد وهي: ألانين، حمض الأسبارتيك، أسباراجين، حمض الغلوتاميك، والسيرين. توجد ست أحماض أمينية ضرورية جزئيا والتي يمكن أن يصبح تخليقها محدودا تحت شروط فيسيولوجية مرضية خاصة، مثل ضغط الأيض الحاد، وهي: أرجنين، سيستئين، غليسين، غلوتامين، برولين وتيروسين. من المصادر الغذائية للبروتين الحيواني والنباتي: اللحوم، منتجات الألبان، السمك والبيض وكذلك الحبوب والبقول والمكسرات، يمكن للنباتيين الحصول على كفايتهم من الأحماض الأمينية الضرورية بتناول البروتينات النباتية.
rdf:langString
Bílkoviny v lidské výživě jsou nezbytné pro tvorbu a obnovu tkání organizmu, jsou součástí enzymů a hormonů, zajišťují transport látek v organizmu a jsou zdrojem energie. Základní stavební složkou bílkovin jsou aminokyseliny. Teprve ty jsou dále v organismu využitelné pro stavbu bílkovin tělu vlastních a nebo jsou využité na přeměnu na tuky nebo sacharidy. Podle množství a skladby aminokyselin určujeme jejich kvalitu. Aminokyseliny dělíme na esenciální, semiesenciální a neesenciální. Aminokyseliny, které si naše tělo není schopno vyrobit samo, nazýváme esenciální a co do počtu je jich asi 20. Podle počtu zastoupení esenciálních aminokyselin se dále bílkoviny rozdělují na plnohodnotné a neplnohodnotné. Plnohodnotné bílkoviny jsou obsaženy ve výrobcích z mléka (mléčné výrobky), syrovátky a vajec. Dále se sem řadí maso vepřové, hovězí, skopové, drůbeží, zvěřinové, rybí a další. Rostlinné bílkoviny jsou podle lékařské literatury neplnohodnotné s výjimkou sóji, která ovšem není vhodná jako každodenní zdroj potravy pro osoby mužského pohlaví z důvodu vysokého množství fytoestrogenů a možného narušení mužské plodnosti. Nelékařské alternativní zdroje s tímto názorem nesouhlasí. Tyto alternativní zdroje bez lékařského vzdělání uvádějí, že konzumace rostlinných bílkovin, které jsou mj. v luštěninách, obilovinách, ořechách, zelenině a bramborách je z hlediska aminokyselin dostačující a není třeba tyto potraviny nijak zvlášť kombinovat v rámci jednoho jídla i když podle lékařské literatury, většina rostlinné potravy neobsahuje všechny esenciální aminokyseliny, tudíž nejsou plnohodnotné. Ovšem podle amatérských veganských blogů postačuje konzumace bílkovin z různých rostlinných zdrojů během dne. Semiesenciální jsou důležité pro růst a neesenciální si tělo dokáže samo vyrobit z esenciálních. Bílkoviny jsou dvojího původu: živočišného (maso, mléko, vejce) a rostlinného (luštěniny, obiloviny, brambory, těstoviny a sója). Pozn. DDD = doporučená denní dávka Negativní vliv vysokého příjmu bílkovin na ledviny byl však vyvrácen. Nedostatek bílkovin ve stravě se často vyskytuje současně s nedostatečným přívodem energie. Bílkoviny „jako zdroj energie jsou méně důležité než ostatní živiny, protože v dobře sestavené stravě hradí obvykle jen 12–20 % energie“. Energetická hodnota 1g bílkovin je přibližně 17 kJ.
rdf:langString
Οι πρωτεΐνες είναι απαραίτητα θρεπτικά συστατικά για το ανθρώπινο σώμα. Είναι δομικά στοιχεία των ιστών του σώματος, και ως πηγές ενέργειας αποδίδουν όσο και οι υδατάνθρακες: 4 kcal (17 kJ) ανά γραμμάριο, ενώ τα λιπαρά παρέχουν 9 kcal (37 kJ) ανά γραμμάριο. Κάθε πρωτεΐνη έχει καθοριστική και χαρακτηριστική σύσταση αμινοξέων. Οι πρωτεΐνες είναι πολυμερείς αλυσίδες δομημένες από αμινοξέα που συνδέονται μεταξύ τους με πεπτιδικούς δεσμούς. Κατά την ανθρώπινη πέψη, οι πρωτεΐνες διασπώνται σε μικρότερες πολυπεπτιδικές αλυσίδες από το υδροχλωρικό οξύ και τις πρωτεάσες του στομάχου. Είναι απαραίτητο στάδιο για την απορρόφηση των απαραίτητων αμινοξέων που δεν βιοσυντίθενται από το σώμα. Υπάρχουν εννέα βασικά αμινοξέα που οι άνθρωποι πρέπει να λαμβάνουν από τη διατροφή τους για να αποτρέψουν έλλειψη πρωτεϊνών λόγω κακής διατροφής και επερχόμενο θάνατο. Είναι τα: φαινυλαλανίνη, ισολευκίνη, θρεονίνη, τρυπτοφάνη, μεθειονίνη, λευκίνη, ισολευκίνη, λυσίνη και ιστιδίνη. Είναι 8 ή 9 ανάλογα με την περίπτωση, είναι 9 για τους ενήλικες που δεν συνθέτουν ιστιδίνη. Υπάρχουν πέντε αμινοξέα που συντίθενται στο σώμα: αλανίνη, ασπαρτικό οξύ, ασπαραγίνη, γλουταμινικό οξύ και σερίνη. Υπάρχουν έξι περιστασιακά απαραίτητα αμινοξέα των οποίων η σύνθεση ελαττώνεται σε ειδικές παθοφυσιολογικές καταστάσεις, όπως τα πρόωρα βρέφη ή άτομα πάσχοντα από καταβολική δυσφορία: αργινίνη, κυστεΐνη, γλυκίνη, γλουταμίνη, προλίνη και τυροσίνη. Διατροφικές πηγές πρωτεϊνών είναι ζώα και φυτά: κρέατα, γαλακτοκομικά προϊόντα, ψάρια και αυγά, δημητριακά, όσπρια και ξηροί καρποί. Οι χορτοφάγοι λαμβάνουν αρκετά απαραίτητα αμινοξέα με κατανάλωση φυτικών πρωτεϊνών.
rdf:langString
Las proteínas son nutrientes esenciales para el cuerpo humano. Son uno de los componentes básicos del tejido corporal y también pueden servir como fuente de energía. Como combustible, las proteínas proporcionan tanta densidad de energía como los carbohidratos: 4 kcal (17 kJ) por gramo; en contraste, los lípidos proporcionan 9 kcal (37 kJ) por gramo. El aspecto más importante y la característica definitoria de la proteína desde un punto de vista nutricional es su composición de aminoácidos. Las proteínas son cadenas poliméricas hechas de aminoácidos unidos entre sí por enlaces peptídicos. Durante la digestión humana, las proteínas se descomponen en el estómago a cadenas polipeptídicas más pequeñas a través de ácido clorhídrico y acciones de proteasa. Esto es crucial para la absorción de los aminoácidos esenciales que no pueden ser biosintetizados por el cuerpo. Hay nueve aminoácidos esenciales que los humanos deben obtener de su dieta para prevenir la desnutrición proteico-energética y la muerte resultante. Son fenilalanina, valina, treonina, triptófano, metionina, leucina, isoleucina, lisina e histidina. Se ha debatido si hay 8 o 9 aminoácidos esenciales. El consenso parece inclinarse hacia 9 ya que la histidina no se sintetiza en adultos. Hay cinco aminoácidos que los humanos son capaces de sintetizar en el cuerpo. Estos cinco son alanina, ácido aspártico, asparagina, ácido glutámico y serina. Hay seis aminoácidos condicionalmente esenciales cuya síntesis puede limitarse en condiciones fisiopatológicas especiales, como la prematuridad en el lactante o en individuos con trastornos catabólicos graves. Estos seis son arginina, cisteína, glicina, glutamina, prolina y tirosina. Las fuentes dietéticas de proteínas incluyen tanto animales como plantas: carnes, productos lácteos, pescado y huevos, así como granos, legumbres y nueces. Los veganos pueden obtener suficientes aminoácidos esenciales al comer proteínas vegetales.
rdf:langString
Proteins are essential nutrients for the human body. They are one of the building blocks of body tissue and can also serve as a fuel source. As a fuel, proteins provide as much energy density as carbohydrates: 4 kcal (17 kJ) per gram; in contrast, lipids provide 9 kcal (37 kJ) per gram. The most important aspect and defining characteristic of protein from a nutritional standpoint is its amino acid composition. Proteins are polymer chains made of amino acids linked together by peptide bonds. During human digestion, proteins are broken down in the stomach to smaller polypeptide chains via hydrochloric acid and protease actions. This is crucial for the absorption of the essential amino acids that cannot be biosynthesized by the body. There are nine essential amino acids which humans must obtain from their diet in order to prevent protein–energy malnutrition and resulting death. They are phenylalanine, valine, threonine, tryptophan, methionine, leucine, isoleucine, lysine, and histidine. There has been debate as to whether there are 8 or 9 essential amino acids. The consensus seems to lean towards 9 since histidine is not synthesized in adults. There are five amino acids which humans are able to synthesize in the body. These five are alanine, aspartic acid, asparagine, glutamic acid and serine. There are six conditionally essential amino acids whose synthesis can be limited under special pathophysiological conditions, such as prematurity in the infant or individuals in severe catabolic distress. These six are arginine, cysteine, glycine, glutamine, proline and tyrosine. Dietary sources of protein include grains, legumes, nuts, seeds, beans, meats, dairy products, fish, eggs, edible insects, and seaweeds.
rdf:langString
Le terme protide désigne en biochimie, mais surtout en nutrition, l'ensemble des acides aminés et tous leurs oligomères et polymères :
* oligopeptides ;
* dipeptide,
* tripeptide (glutathion, hormone thyréotrope…),
* tétrapeptide,
* pentapeptide,
* octapeptide (angiotensine II…),
* nonapeptide (ocytocine…),
* décapeptide (gonadolibérine, angiotensine I…)
* polypeptides ;
* protéines.
* Portail de la biologie
* Portail de la biochimie
rdf:langString
Il fabbisogno proteico rappresenta la quantità di proteine alimentari di cui necessita il corpo umano per soddisfare le proprie esigenze nutrizionali, mantenere la buona salute, e mantenere l'equilibrio delle riserve proteiche. Tali quantitativi possono variare largamente a seconda di alcuni fattori come l'età, l'attività lavorativa, l'attività sportiva, e anche il tipo di attività sportiva. Questo fabbisogno viene riconosciuto con la Dose Giornaliera Raccomandata (RDA) o con il Range Accettabile nella Distribuzione dei Macronutrienti (AMDR).
rdf:langString
Ruw eiwit bestaat uit stikstofhoudende organische stoffen en is belangrijk voor het samenstellen van veevoeders. Daarnaast wordt onderscheid gemaakt in het verteerbaar ruw eiwit (VRE), het gedeelte van het ruw eiwit dat verteerbaar is. Het gehalte aan ruw eiwit wordt gemeten aan de hand van de hoeveelheid stikstof in het voer maal 6,25, omdat het gemiddelde stikstofgehalte van eiwitten ongeveer 16% is. De hoeveelheid stikstof kan snel worden gemeten met behulp van het nabij infrarood licht (NIR), waarbij echter ook de aminen en eventueel aanwezige ammoniak mee genomen worden. Dit geeft het ruw eiwit totaal. Het ruw eiwit totaal minus de hoeveelheid ammoniak geeft het ruw eiwitgehalte. Andere bepalingsmethoden zijn de Kjeldahl-methode en de . Voorbeelden van producten met een hoog ruw eiwitgehalte zijn:
* Sojaboon
* Koolzaadschroot
* Luzerne
* Bierbostel Voorbeelden van producten met een laag ruw eiwitgehalte zijn:
* Snijmais
* Hooi
rdf:langString
При споживанні білка (білків) в складі їжі, молекули білка руйнуються в травній системі у процесі травлення під дією кислого (у шлунку) та лужного (в стравоході та кишечнику) середовища та протеолітичними ферментами (протеазами) на пептиди та амінокислоти, що всмоктуються клітинами кишечника та використовуються організмом. Білок в харчуванні перш за все важливий як джерело незамінних амінокислот, які тваринний організм не може безпосередньо синтезувати. Крім того, білок їжі є важливим джерелом азоту. Білки, подібно вуглеводам, містять 4 ккал на грам (тоді як жири містять 9 ккал, а спирти 7 ккал на грам). Білки можуть бути перетворені на вуглеводи або жири в результаті метаболічних процесів організму.
xsd:integer
20
xsd:nonNegativeInteger
45483
