Projective identification
http://dbpedia.org/resource/Projective_identification an entity of type: Thing
Identificación proyectiva alude a un mecanismo de defensa psíquico. Se podría definir extensivamente como sigue: Término introducido por Melanie Klein para designar un mecanismo que se traduce por fantasías en las que el sujeto introduce su propia persona (his self), en su totalidad o en parte, en el interior del objeto para dañarlo, poseerlo y controlarlo. Diccionario de Psicoanálisis.
rdf:langString
L' identification projective, désigne, en psychanalyse, le fait de projeter sur un objet des caractéristiques du soi pour s'y reconnaître. L'identification projective peut devenir un mécanisme de défense pathologique qui consiste à prendre possession de cet objet (qui peut être une personne) dans une tentative de contrôle et d'annihilation de cet objet dont les caractéristiques propres sont alors niées.
rdf:langString
投影性同一視（とうえいせいどういつし、英: Projective identification ; PI）は、精神分析理論における対象関係学派のメラニー・クラインによって1946年に初めて紹介された用語である。投影同一視、投影同一化とも呼ばれる。それは「精神力動研究においてますます多く言及され」ており、特に「Bに帰属するのにBがアクセス出来ない感情を、代わりにAの内部に(単に外的にでなく)『投影』することで、Aが経験する」状況に対して言及される概念である。 投影性同一視は、したがって、人が自我の防衛機制である投影に関与する場合の心理作用を示しているのだが、それは彼らの投影対象に対する振る舞いが、投影される思考や感情または行動を、件の人物の内部に精確に呼び起こすような方法による。 投影性同一視は、他者に関して虚偽を信じる人物が、その信念を実現すべく相手が行動を変更するように関係を持つところの、自己成就的予言である点において、単純な投影とは違う。相手は投影に影響されてあたかも彼あるいは彼女が事実実際に投影された考えや信念によって特徴付けられているかのように振る舞い始める。議論のあるところではあるが、これは一般に両当事者の自覚の外で起こる。
rdf:langString
Projektiv identifikation är inom psykoanalysen en primitiv psykologisk försvarsmekanism och en process mellan två individer där en person, genom projektion, upplever oacceptabelt intrapsykiskt material som innevarande hos någon annan och kommande utifrån. Omedvetet uppför sig också personen på ett sådant sätt gentemot en annan person att den ohanterliga känslan framkallas hos den andra.
rdf:langString
Проекти́вная идентифика́ция — психический процесс, относимый к механизмам психологической защиты. Заключается в бессознательной попытке одного человека влиять на другого таким образом, чтобы этот другой вёл себя в соответствии с бессознательной фантазией данного человека о внутреннем мире другого. Многими исследователями не выделяется как самостоятельный процесс, а рассматривается как смесь проекции и интроекции. Впервые описан Мелани Кляйн.
rdf:langString
التماهي الإسقاطي أو التعريف الاسقاطي أو التماثل الإسقاطي (بالإنجليزية: Projective identification) هو مصطلح عرضه ميلاني كلاين ويقوم على مفهوم فرويد للإسقاط النفسي، ويمثل التماهي الاسقاطي خطوة أبعد من الاسقاط المجرد، يقول آر دي لينج «الشخص لا يستخدم غيره (الطرف الآخر) على أنه خطاف يعلق عليه الاسقاط، بل يسعى جاهد ليجد في الآخر أو يحثه لأن يصبح تجسيدا للإسقاط». ومن ثم فإن المشاعر التي لا يمكن الوصول إليها بصورة واعية تسقط بصورة دفاعية علي الشخص الآخر بغرض التمكن من استحضار هذه الأفكار أو المشاعر التي تم اسقاطها.
rdf:langString
La identificació projectiva és un terme introduït per Melanie Klein i amplament adoptat en psicoteràpia psicoanalítica. Es pot utilitzar com a tipus de defensa, un mètode de comunicació, una forma primitiva de relació, o un camí envers el canvi psicològic; utilitzat per deslliurar el jo de parts indesitjades o per controlar un altri. Segons l'Associació Psicològica americana, l'expressió pot tenir dues accepcions:
rdf:langString
Projektivní identifikace je pojem pocházející z pera Melanie Kleinové. Jeho význam rozšířil její žák Wilfred Bion (viz dále).V současné době se jedná o rozšířený výkladový pojem moderní psychoanalytické teorie.Vedle obranného mechanismu nižšího řádu se používá i pro označení druhu nevědomé komunikace, zejména mezi matkou a kojencem a mezi terapeutem, resp. analytikem a analyzandem, kdy prvního z nich považujeme za příjemce a druhého za vysílatele projikovaného obsahu.Velmi často se projektivní identifikací, a to oboustrannou, setkáme v párovém životě a při fungování skupiny (viz a ), proto tak tento jev významně vystupuje při psychoanalytické párové a skupinové terapii.
rdf:langString
Der Begriff der projektiven Identifikation (oder auch projektiven Identifizierung) stammt ursprünglich von der Psychoanalytikerin Melanie Klein und ist heute in der Psychodynamischen Psychotherapie anerkannt. Melanie Klein sah die projektive Identifikation als einen unbewussten Abwehrmechanismus von Konflikten an, bei dem Teile des Selbst abgespalten und auf eine Art und Weise auf eine andere Person projiziert werden, dass diese andere Person die Projektion annimmt und in der Folge entsprechende Verhaltensweisen zeigt. Dadurch werden eigene Inhalte (Werte, Gedanken, Gefühle) nicht nur wie bei der Projektion als die der anderen Person wahrgenommen, sondern dort tatsächlich hervorgerufen. Dies geschieht in der Regel, ohne dass sich die beteiligten Personen dieses Mechanismus bewusst sind.
rdf:langString
Projective identification is a term introduced by Melanie Klein and then widely adopted in psychoanalytic psychotherapy. Projective identification may be used as a type of defense, a means of communicating, a primitive form of relationship, or a route to psychological change; used for ridding the self of unwanted parts or for controlling the other's body and mind. According to the American Psychological Association, the expression can have two meanings:
rdf:langString
Il concetto di identificazione proiettiva è stato formulato dalla psicoanalista Melanie Klein in Note su alcuni meccanismi schizoidi (1946) per spiegare un meccanismo di difesa, caratteristico della posizione schizoparanoide, in cui è attivo il fantasma di introdurre sé, o parti scisse di sé all'interno dell'oggetto (madre o caregiver) al fine di possederlo e controllarlo. Ciò conduce a una “particolare identificazione”. Per meglio inquadrare e definire il concetto kleiniano di identificazione proiettiva in tutti i suoi aspetti è indispensabile considerare il contesto e le condizioni nelle quali l'autrice lo inscrive. Le condizioni iniziali di vita del bambino si realizzano nel contesto paradigmatico della relazione oggettuale, presupposto teorico fondante nel pensiero kleiniano. Sono le c
rdf:langString
Identificação projetiva em psicologia, é considerada um mecanismo de defesa onde a pessoa que é alvo da projeção começa a se comportar, pensar e sentir de acordo com o aquilo que foi projetado nela. Otermo foi introduzido por Melanie Klein para descrever o processo pelo qual, em uma relação íntima, como entre a mãe e o filho, casais, ou entre terapeuta e paciente, as partes do eu podem, em inconsciente fantasia ser pensadas como forçadas para a outra pessoa. Dorpat (1994) descreve gaslighting como exemplo de identificação projetiva.
rdf:langString
Проективна ідентифікація — термін, вперше запроваджений у 1946 році психоаналітиком Мелані Кляйн зі школи психоаналітичної , а згодом був переглянутий багатьма авторами, досліджений психоаналізом, особливо для його застосування в терапевтичному середовищі, і зараз визнаний у психоаналітичній психотерапії. Хоча проективна ідентифікація базується на концепції психологічної проекції Фрейда, вона є кроком далі та відрізняється від сенсів Фрейда. Проективна ідентифікація вказує на психологічний ефект, коли люди беруть участь у психологічній проєкції, яка є захисним механізмом Его, таким чином, щоб точно реалізувати свою віру щодо іншої людини. Проективна ідентифікація відрізняється від простої проекції тим, що проективна ідентифікація може сформувати самоздійснюване пророцтво, у якому особа, як
rdf:langString
rdf:langString
تماهي إسقاطي
rdf:langString
Identificació projectiva
rdf:langString
Projektivní identifikace
rdf:langString
Projektive Identifikation
rdf:langString
Identificación proyectiva
rdf:langString
Identification projective
rdf:langString
Identificazione proiettiva
rdf:langString
投影性同一視
rdf:langString
Projective identification
rdf:langString
Identificação projetiva
rdf:langString
Проективная идентификация
rdf:langString
Projektiv identifikation
rdf:langString
Проективна ідентифікація
xsd:integer
3910890
xsd:integer
1114964755
rdf:langString
التماهي الإسقاطي أو التعريف الاسقاطي أو التماثل الإسقاطي (بالإنجليزية: Projective identification) هو مصطلح عرضه ميلاني كلاين ويقوم على مفهوم فرويد للإسقاط النفسي، ويمثل التماهي الاسقاطي خطوة أبعد من الاسقاط المجرد، يقول آر دي لينج «الشخص لا يستخدم غيره (الطرف الآخر) على أنه خطاف يعلق عليه الاسقاط، بل يسعى جاهد ليجد في الآخر أو يحثه لأن يصبح تجسيدا للإسقاط». ومن ثم فإن المشاعر التي لا يمكن الوصول إليها بصورة واعية تسقط بصورة دفاعية علي الشخص الآخر بغرض التمكن من استحضار هذه الأفكار أو المشاعر التي تم اسقاطها. التماهي الاسقاطي يمكن استخدامه كنوع من الدفاع، وكوسيلة للتواصل، وكشكل بدائي من العلاقة، أو كطريقة للتغيير النفسي؛ ويستخدم لتخليص النفس من الأجزاء غير المرغوب فيها أو السيطرة على الآخر، وباختصار فإن التماهي الاسقاطي هو إسقاط الرغبات علي الشخص المقابل ثم الاعتراف بها بداخله، فمثلا الزوجة التي تريد خيانة زوجها ولا تستطيع أن تعترف بذلك أمام نفسها، فإنها تقوم بإسقاط هذه الرغبة علي زوجها وتتهمه بأنه هو الذي يريد خيانتها، وبعد أن تسقط عليه التهمة تقوم بالاعتراف بها أمام نفسها، وهذا الاعتراف المصاحب للاسقاط يعرف بالتماهي الاسقاطي.
rdf:langString
Projektivní identifikace je pojem pocházející z pera Melanie Kleinové. Jeho význam rozšířil její žák Wilfred Bion (viz dále).V současné době se jedná o rozšířený výkladový pojem moderní psychoanalytické teorie.Vedle obranného mechanismu nižšího řádu se používá i pro označení druhu nevědomé komunikace, zejména mezi matkou a kojencem a mezi terapeutem, resp. analytikem a analyzandem, kdy prvního z nich považujeme za příjemce a druhého za vysílatele projikovaného obsahu.Velmi často se projektivní identifikací, a to oboustrannou, setkáme v párovém životě a při fungování skupiny (viz a ), proto tak tento jev významně vystupuje při psychoanalytické párové a skupinové terapii. Příbuznými pojmy jsou štěpení (splitting), odštěpení, projekce a Lacanův pojem .
rdf:langString
La identificació projectiva és un terme introduït per Melanie Klein i amplament adoptat en psicoteràpia psicoanalítica. Es pot utilitzar com a tipus de defensa, un mètode de comunicació, una forma primitiva de relació, o un camí envers el canvi psicològic; utilitzat per deslliurar el jo de parts indesitjades o per controlar un altri. Segons l'Associació Psicològica americana, l'expressió pot tenir dues accepcions:
* En psicoanàlisi, la identificació projectiva és un mecanisme de defensa en el qual l'individu projecta els seus defectes (qualitats indesitjables) en una altra persona, i aquella persona les introjecta i les creu seves.
* Segons la de Klein, la identificació projectiva és un mecanisme de defensa en el qual una persona imagina que la part negativa del seu jo se separa i és projectada sobre un altre, per tal de protegir el seu jo bo. La identificació projectiva va més enllà del concepte freudià de la projecció psicològica. En paraules d'R.D. Laing , «l'individu no utilitza l'altre merament com un ganxo on penjar-hi les projeccions; en realitat s'esforça per trobar en l'altre, o per convertir-lo, en la reencarnació de la seva projecció». Els sentiments als que no es pot accedir de maner conscient, es projecten defensivament en una altra persona, amb l'objectiu d'evocar-los.
rdf:langString
Der Begriff der projektiven Identifikation (oder auch projektiven Identifizierung) stammt ursprünglich von der Psychoanalytikerin Melanie Klein und ist heute in der Psychodynamischen Psychotherapie anerkannt. Melanie Klein sah die projektive Identifikation als einen unbewussten Abwehrmechanismus von Konflikten an, bei dem Teile des Selbst abgespalten und auf eine Art und Weise auf eine andere Person projiziert werden, dass diese andere Person die Projektion annimmt und in der Folge entsprechende Verhaltensweisen zeigt. Dadurch werden eigene Inhalte (Werte, Gedanken, Gefühle) nicht nur wie bei der Projektion als die der anderen Person wahrgenommen, sondern dort tatsächlich hervorgerufen. Dies geschieht in der Regel, ohne dass sich die beteiligten Personen dieses Mechanismus bewusst sind. Wilfred Bion, Schüler von Melanie Klein, sah projektive Identifikation als Weg nicht-sprachlicher Kommunikation an, der ursprünglich durch den Säugling genutzt wird, um der Mutter Mitteilungen zu machen über den eigenen Zustand und eigene Bedürfnisse. Ein Rückgriff auf diese frühen Kommunikationsprozess kann bei persönlichkeitsgestörten Patienten als Abwehrmechanismus auftreten, ist aber auch bei alltäglicher Kommunikation möglich, insbesondere um das Gegenüber zu manipulieren. Der Begriff projektive Identifizierung wurde von Otto Kernberg im Zusammenhang mit seinen Arbeiten zur Borderline-Persönlichkeitsstörung weiterentwickelt. Borderline-Patienten neigen besonders dazu, den Therapeuten in ihre psychische Konfliktkonstellation miteinzubeziehen. Aus diesem Grund erzeugen Borderline-Patienten beim Therapeuten häufig heftigere Gegenübertragungsgefühle als Patienten mit anderen psychischen Störungen. Die projektive Identifikation ist jedoch nicht auf die Borderline-Persönlichkeitsstörung beschränkt. In der therapeutischen Praxis sind projektive Identifikation seitens des Patienten und Gegenübertragung seitens des Therapeuten in der Regel eng miteinander verbunden. Patienten setzen Tendenzen zur projektiven Identifikation zur eigenen Entlastung unbewusst besonders bei Therapeuten ein, welche aufgrund intensiver Gegenübertragungsgefühle auf den Patienten stark reagieren. Therapeuten reagieren meist intensiver mit Gegenübertragungen auf Patienten, die sie in ihre Konfliktkonstellation miteinbeziehen. Im Idealfall ist die Gegenübertragung dem Therapeuten völlig bewusst und kann so im Sinne des Therapieerfolges genutzt werden.
rdf:langString
Identificación proyectiva alude a un mecanismo de defensa psíquico. Se podría definir extensivamente como sigue: Término introducido por Melanie Klein para designar un mecanismo que se traduce por fantasías en las que el sujeto introduce su propia persona (his self), en su totalidad o en parte, en el interior del objeto para dañarlo, poseerlo y controlarlo. Diccionario de Psicoanálisis.
rdf:langString
Projective identification is a term introduced by Melanie Klein and then widely adopted in psychoanalytic psychotherapy. Projective identification may be used as a type of defense, a means of communicating, a primitive form of relationship, or a route to psychological change; used for ridding the self of unwanted parts or for controlling the other's body and mind. According to the American Psychological Association, the expression can have two meanings: (1) In psychoanalysis, projective identification is a defense mechanism in which the individual projects qualities that are unacceptable to the self onto another person, and that person introjects the projected qualities and believes him/herself to be characterized by them appropriately and justifiably. (2) In the object relations theory of Melanie Klein, projective identification is a defense mechanism in which a person fantasizes that part of their ego is split off and projected into the object in order to harm or to protect the disavowed part. In this second sense, it can be said that in a close relationship, as between parent and child, lovers, or therapist and patient, parts of the self may, in unconscious fantasy, be thought of as being forced into the other person. While based on Freud's concept of psychological projection, projective identification represents a step beyond. In R.D. Laing's words, "The one person does not use the other merely as a hook to hang projections on. He/she strives to find in the other, or to induce the other to become, the very embodiment of projection". Feelings which can not be consciously accessed are defensively projected into another person in order to evoke the thoughts or feelings projected.
rdf:langString
L' identification projective, désigne, en psychanalyse, le fait de projeter sur un objet des caractéristiques du soi pour s'y reconnaître. L'identification projective peut devenir un mécanisme de défense pathologique qui consiste à prendre possession de cet objet (qui peut être une personne) dans une tentative de contrôle et d'annihilation de cet objet dont les caractéristiques propres sont alors niées.
rdf:langString
投影性同一視（とうえいせいどういつし、英: Projective identification ; PI）は、精神分析理論における対象関係学派のメラニー・クラインによって1946年に初めて紹介された用語である。投影同一視、投影同一化とも呼ばれる。それは「精神力動研究においてますます多く言及され」ており、特に「Bに帰属するのにBがアクセス出来ない感情を、代わりにAの内部に(単に外的にでなく)『投影』することで、Aが経験する」状況に対して言及される概念である。 投影性同一視は、したがって、人が自我の防衛機制である投影に関与する場合の心理作用を示しているのだが、それは彼らの投影対象に対する振る舞いが、投影される思考や感情または行動を、件の人物の内部に精確に呼び起こすような方法による。 投影性同一視は、他者に関して虚偽を信じる人物が、その信念を実現すべく相手が行動を変更するように関係を持つところの、自己成就的予言である点において、単純な投影とは違う。相手は投影に影響されてあたかも彼あるいは彼女が事実実際に投影された考えや信念によって特徴付けられているかのように振る舞い始める。議論のあるところではあるが、これは一般に両当事者の自覚の外で起こる。
rdf:langString
Il concetto di identificazione proiettiva è stato formulato dalla psicoanalista Melanie Klein in Note su alcuni meccanismi schizoidi (1946) per spiegare un meccanismo di difesa, caratteristico della posizione schizoparanoide, in cui è attivo il fantasma di introdurre sé, o parti scisse di sé all'interno dell'oggetto (madre o caregiver) al fine di possederlo e controllarlo. Ciò conduce a una “particolare identificazione”. Per meglio inquadrare e definire il concetto kleiniano di identificazione proiettiva in tutti i suoi aspetti è indispensabile considerare il contesto e le condizioni nelle quali l'autrice lo inscrive. Le condizioni iniziali di vita del bambino si realizzano nel contesto paradigmatico della relazione oggettuale, presupposto teorico fondante nel pensiero kleiniano. Sono le condizioni della primissima infanzia, che è dominata dalla pulsione di morte, dalla prioritaria necessità di integrazione dell'Io e dal dominio delle pulsioni libidiche e distruttive, ad essere prese in esame e a guidare la lettura del fenomeno così come la Klein lo ha descritto. Il meccanismo di difesa individuato da Melanie Klein è stato successivamente riconsiderato da numerosi autori soprattutto per le implicazioni nel setting terapeutico (Herbert A. Rosenfeld, ) e per la funzione della identificazione proiettiva nella comunicazione umana (Wilfred Bion).
rdf:langString
Projektiv identifikation är inom psykoanalysen en primitiv psykologisk försvarsmekanism och en process mellan två individer där en person, genom projektion, upplever oacceptabelt intrapsykiskt material som innevarande hos någon annan och kommande utifrån. Omedvetet uppför sig också personen på ett sådant sätt gentemot en annan person att den ohanterliga känslan framkallas hos den andra.
rdf:langString
Identificação projetiva em psicologia, é considerada um mecanismo de defesa onde a pessoa que é alvo da projeção começa a se comportar, pensar e sentir de acordo com o aquilo que foi projetado nela. Otermo foi introduzido por Melanie Klein para descrever o processo pelo qual, em uma relação íntima, como entre a mãe e o filho, casais, ou entre terapeuta e paciente, as partes do eu podem, em inconsciente fantasia ser pensadas como forçadas para a outra pessoa. Embora baseado no conceito de Freud de projeção, a identificação projetiva representa um passo além. Nas palavras de Ronald Laing, "A pessoa não usa o Outro apenas como um gancho para pendurar projeções. O sujeito se esforça para encontrar no outro, ou induzir o outro a se tornar, a própria personificação da projeção". Sentimentos que não podem ser acessados conscientemente são projetados em outra pessoa para evocar os pensamentos ou sentimentos projetados. Projective identification may be used as a type of defense, a means of communicating, a primitive form of relationship, or a route to psychological change; used for ridding the self of unwanted parts or for controlling the other's body and mind. Dorpat (1994) descreve gaslighting como exemplo de identificação projetiva.
rdf:langString
Проективна ідентифікація — термін, вперше запроваджений у 1946 році психоаналітиком Мелані Кляйн зі школи психоаналітичної , а згодом був переглянутий багатьма авторами, досліджений психоаналізом, особливо для його застосування в терапевтичному середовищі, і зараз визнаний у психоаналітичній психотерапії. Хоча проективна ідентифікація базується на концепції психологічної проекції Фрейда, вона є кроком далі та відрізняється від сенсів Фрейда. Проективна ідентифікація вказує на психологічний ефект, коли люди беруть участь у психологічній проєкції, яка є захисним механізмом Его, таким чином, щоб точно реалізувати свою віру щодо іншої людини. Проективна ідентифікація відрізняється від простої проекції тим, що проективна ідентифікація може сформувати самоздійснюване пророцтво, у якому особа, яка вірить у неправду про іншу, спілкується з іншою людиною таким чином, що вона змінює свою поведінку, щоб реалізувати свою віру. На іншу людину впливає проекція, і вона починає поводитися так, ніби її насправді характеризує спроектована ідея чи переконання. У результаті власний зміст (цінності, думки, почуття) не тільки сприймається як вміст іншої людини, як у випадку проекції, але й фактично викликається там. Зазвичай це відбувається без усвідомлення цього механізму залученими людьми. У певному сенсі проективна ідентифікація підтверджує проекцію себе шляхом створення спроектованої реальності. Проективна ідентифікація може використовуватись як тип захисту, засіб спілкування, примітивна форма стосунків або шлях до психологічних змін; використовується для позбавлення себе від небажаних частин або для контролю над тілом і розумом іншого. Проективна ідентифікація є потужним інструментом міжособистісного спілкування.
rdf:langString
Проекти́вная идентифика́ция — психический процесс, относимый к механизмам психологической защиты. Заключается в бессознательной попытке одного человека влиять на другого таким образом, чтобы этот другой вёл себя в соответствии с бессознательной фантазией данного человека о внутреннем мире другого. Многими исследователями не выделяется как самостоятельный процесс, а рассматривается как смесь проекции и интроекции. Впервые описан Мелани Кляйн.
xsd:nonNegativeInteger
12351