Prince of Tarnovo
http://dbpedia.org/resource/Prince_of_Tarnovo
Príncipe de Tarnovo o Príncipe de Tírnovo (en búlgaro: Княз Търновски, Knyaz Tarnovski) es el título que posee el hijo primogénito del monarca de Bulgaria. Este título es poseído por el heredero al trono. En 1393 después de un asedio de tres de meses, Tarnovo y casi todo el Zarato de Bulgaria fue destruido ante el invasor Imperio otomano. El zar búlgaro Iván Shishman trasladó su residencia al castillo de Nikopol, pero tomó el título de Príncipe de Tarnovo (Señor de Tarnovo, en búlgaro: Господин Търновски, Gospodin Tarnovski). Personas que han poseído el título de Príncipe de Tarnovo:
rdf:langString
Prince of Tarnovo (Bulgarian: Княз Търновски, romanized: Knyaz Tarnovski) is the title held by the first-born son of the Bulgarian monarch. This title is held only by the heir to the throne. Tarnovo (Veliko Tarnovo) was an old Bulgarian capital and the strongest Bulgarian fortification of the Middle Ages between the 12th and 14th century and the most important political, economic, cultural and religious centre of the empire. In the 14th century as the Byzantine Empire weakened Tarnovo claimed to be the Third Rome based on its pre-eminent cultural influence in the Balkans and the Slavic Orthodox world.
rdf:langString
Le titre de prince de Tarnovo (en bulgare, Княз Търновски / Knyaz Tarnovski) est le titre traditionnellement donné au fils aîné du souverain bulgare, en tant qu’héritier présomptif du trône de Bulgarie (période contemporaine). Au cours de l’histoire bulgare, le titre de seigneur de Tarnovo (en bulgare, Господин Търновски / Gospodin Tarnovski) a aussi été utilisé par des princes médiévaux.
rdf:langString
Князь Тырновский (болг. Княз Търновски) ― титул, ранее даровавшийся первенцу болгарского монарха, наследнику престола. Тырново (Велико-Тырново) ― старая болгарская столица. Был самым сильным болгарским укрепленным городом во времена Средневековья между XII и XIV веками, а также самым важным политическим, экономическим, культурным и религиозным центром Болгарского царства. В XIV веке, по мере ослабления Византийской империи, Тырново начал претендовать на роль третьего Рима благодаря своему сильному культурному влиянию на Балканах, особенно в отношении православных славян полуострова.
rdf:langString
Князь Тирново (болг. Княз Търновски) — титул, що належав первістку сина болгарського монарха. Його міг отримати лише спадкоємець престолу. Найсильнішою болгарською фортифікацією Середньовіччя (XII—XIV ст.) та найважливішим політичним, економічним, культурним і релігійним центром імперії була стара столиця Тирново (Велико-Тирново). У XIV столітті, через ослаблення Візантійської імперії, Тирново претендував на роль Третього Риму завдяки своєму видатному культурному впливу на Балканах і у світі православних слов'ян.
rdf:langString
rdf:langString
Príncipe de Tarnovo
rdf:langString
Liste des seigneurs et princes de Tarnovo
rdf:langString
Prince of Tarnovo
rdf:langString
Князь Тырновский
rdf:langString
Князь Тирново
xsd:integer
18002756
xsd:integer
1093580953
rdf:langString
Príncipe de Tarnovo o Príncipe de Tírnovo (en búlgaro: Княз Търновски, Knyaz Tarnovski) es el título que posee el hijo primogénito del monarca de Bulgaria. Este título es poseído por el heredero al trono. Tarnovo (Veliko Tarnovo) fue la antigua capital y la más grande fortificación búlgara de la Edad Media entre el siglo XII y XIV y el centro político, económico, cultural y religioso más importante del imperio. En el siglo XIV cuando el Imperio bizantino empezó a debilitarse, Tarnovo afirmaba ser la Tercera Roma basándose en su importante influencia cultural en los Balcanes y el mundo eslavo ortodoxo. En 1393 después de un asedio de tres de meses, Tarnovo y casi todo el Zarato de Bulgaria fue destruido ante el invasor Imperio otomano. El zar búlgaro Iván Shishman trasladó su residencia al castillo de Nikopol, pero tomó el título de Príncipe de Tarnovo (Señor de Tarnovo, en búlgaro: Господин Търновски, Gospodin Tarnovski). En 1593 un noble búlgaro y descendiente de la dinastía Shishman medieval, de Nikopol tomó el título de «Príncipe de Tarnovo». Balina fue el líder de la Primera Rebelión de Tarnovo contra el Imperio otomano. En 1686 Rostislav Stratimirović, otro descendiente de la dinastía y el líder de la Segunda Rebelión de Tarnovo, también tomó el título. Durante la en 1835, el título fue tomado por el líder de la sublevación, . Después de su abdicación del trono búlgaro, el príncipe Alejandro de Battenberg reclamó el título de Príncipe de Tarnovo y lo usó hasta su muerte. En 1894 hijo mayor de Fernando I de Bulgaria, Boris recibió el viejo título de «Príncipe de Tarnovo» como título para el príncipe heredero, el heredero natural del trono de Bulgaria. El título continuo siendo utilizado por la familia real incluso después de la abolición de la monarquía en 1946. La esposa del príncipe de Tarnovo también recibe el título de Princesa de Tarnovo (en búlgaro: Княгиня Търновска, Knyagina Tarnovska). El último príncipe de Tarnovo era el príncipe Kardam, el hijo mayor del zar Simeón II. Personas que han poseído el título de Príncipe de Tarnovo:
rdf:langString
Le titre de prince de Tarnovo (en bulgare, Княз Търновски / Knyaz Tarnovski) est le titre traditionnellement donné au fils aîné du souverain bulgare, en tant qu’héritier présomptif du trône de Bulgarie (période contemporaine). Au cours de l’histoire bulgare, le titre de seigneur de Tarnovo (en bulgare, Господин Търновски / Gospodin Tarnovski) a aussi été utilisé par des princes médiévaux. Tarnovo (aujourd’hui Veliko Tărnovo, en Bulgarie) est une ancienne capitale bulgare, une des plus robustes fortifications de la Bulgarie médiévale entre les XIIe et XIVe siècles et le plus important centre politique, économique, culturel et religieux de l’empire. Au XIVe siècle, l’Empire byzantin étant affaibli, Tarnovo prétendit être la troisième Rome sur la base de son influence culturelle prééminente sur les Balkans et le monde slave orthodoxe.
rdf:langString
Prince of Tarnovo (Bulgarian: Княз Търновски, romanized: Knyaz Tarnovski) is the title held by the first-born son of the Bulgarian monarch. This title is held only by the heir to the throne. Tarnovo (Veliko Tarnovo) was an old Bulgarian capital and the strongest Bulgarian fortification of the Middle Ages between the 12th and 14th century and the most important political, economic, cultural and religious centre of the empire. In the 14th century as the Byzantine Empire weakened Tarnovo claimed to be the Third Rome based on its pre-eminent cultural influence in the Balkans and the Slavic Orthodox world. In 1393 after vigorous resistance to a 3-month siege Turnovo was seized and the whole Bulgarian Tsardom was destroyed by the invading Ottoman Empire. The Bulgarian tsar Ivan Shishman moved his residence to the castle of Nikopol but took the title Prince of Tarnovo (Lord of Tarnovo, Bulgarian: Господин Търновски, Gospodin Tarnovski). In 1593 a Bulgarian noble and a descendant of the medieval Shishman dynasty, Theodore Ballina of Nikopol took the title 'Prince of Tarnovo'. He was the leader of the First Tarnovo Uprising against the Ottoman Empire. In 1686 Rostislav Stratimirovic, another descendant of the dynasty and the leader of the Second Tarnovo Uprising, also took the title. During the in 1835, the title was taken by the leader of the uprising, . After his abdication from the Bulgarian throne, Prince Alexander Batenberg claimed the title Prince of Tarnovo and used it until his death. In 1894 the first son of Ferdinand I of Bulgaria, Boris was given the old title 'Prince of Tarnovo' as a title for the Crown Prince, the heir apparent to the Bulgarian throne. The use of the title was continued by the royal family after the abolition of the monarchy in 1946. The wife of a Prince of Tarnovo is also titled (Bulgarian: Княгиня Търновска, Knyagina Tarnovska). As of 2015, the current Prince of Tarnovo is Prince Boris, son of Prince Kardam.
rdf:langString
Князь Тырновский (болг. Княз Търновски) ― титул, ранее даровавшийся первенцу болгарского монарха, наследнику престола. Тырново (Велико-Тырново) ― старая болгарская столица. Был самым сильным болгарским укрепленным городом во времена Средневековья между XII и XIV веками, а также самым важным политическим, экономическим, культурным и религиозным центром Болгарского царства. В XIV веке, по мере ослабления Византийской империи, Тырново начал претендовать на роль третьего Рима благодаря своему сильному культурному влиянию на Балканах, особенно в отношении православных славян полуострова. В 1393 году, после яростного сопротивления, оказываемого на протяжении трёхмесячной осады, Тырново был захвачен и всё Болгарское царство пало в результате вторжения Османской империи. Болгарский царь Иван Шишман перенёс свою резиденцию в замок в Никополе, хотя и принял титул князя Тырново (болг. Господин Търновски). В 1593 году потомок средневековой династии Шишманов Теодор Баллина из Никополя принял титул князя Тырново. Он также был лидером Первого Тырновского восстания против владычества Османской империи. В 1686 году Ростислав Страшимирович, ещё один потомок династии и лидер Второго Тырновского восстания, также принял данный титул. Во время Третьего Тырновского восстание в 1835 году, титул также был принят вождём восстания Велхо Атанасовым. После своего отречения от болгарского престола, князь Александр Батенберг претендовал на титул князя Тырново и пользовался им до самой своей смерти. В 1894 первый сын царя Фердинанда I, Борис, как кронпринц, то есть наследник болгарского престола, получил титул князя Тырново. Использование титула было продолжено царской семьёй Болгарии и после упразднения монархии в 1946 году. Супруга князя носит титул княгини Тырновской (болг. Княгиня Търновска). На данный момент титул носит князь Борис (род. 1997), герцог Саксонский, старший сын князя Кардама (1962―2015), внук царя Симеона II.
rdf:langString
Князь Тирново (болг. Княз Търновски) — титул, що належав первістку сина болгарського монарха. Його міг отримати лише спадкоємець престолу. Найсильнішою болгарською фортифікацією Середньовіччя (XII—XIV ст.) та найважливішим політичним, економічним, культурним і релігійним центром імперії була стара столиця Тирново (Велико-Тирново). У XIV столітті, через ослаблення Візантійської імперії, Тирново претендував на роль Третього Риму завдяки своєму видатному культурному впливу на Балканах і у світі православних слов'ян. У 1393 році після трьохмісячної облоги Тирново пав і все Болгарське царство захопила Османська імперія. Болгарський цар Іван Шишман переніс свою резиденцію в замок Нікополя, але прийняв титул князь Тирново (болг. Господин Търновски). 1593 року нащадок середньовічної династії Шишман, з Нікополя прийняв титул князь Тирново. Він був лідером першого тирновського повстання проти Османської імперії. У 1686 році Ростислав Страшимірович, інший нащадок династії та лідер другого тирновського повстання, також прийняв цей титул. Під час третього тирновського повстання в 1835 році, титул також був прийнятий лідером повстання Велхо Атанасов. Після свого зречення від болгарського престолу, Олександр І Баттенберг отримав титул князь Тирново і використовував його до самої смерті. У 1894 році перший син Фердинанда I, Борис III отримав титул князя Тирново як кронпринц, спадкоємець болгарського престолу. Використання назви було продовжено королівською сім'єю після скасування монархії в 1946 році. Дружина князя Тернівського також мала титул княжни Тирново (болг. Княгиня Търновска). На даний момент, з 2015 року, титулом володіє Борис Сакскобургготски, перший син Кардам Сакскобургготски.
xsd:nonNegativeInteger
5101
<http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Larger_Sovereign_Arms_of_Bulgaria_1929-1946.svg>
