Pre-Code Hollywood
http://dbpedia.org/resource/Pre-Code_Hollywood an entity of type: Thing
Pre-Code bezeichnet einen Abschnitt der Filmgeschichte in Hollywood zwischen der Einführung des Tonfilmes Ende der 1920er-Jahre bis zum Eintreten des Hays Codes im Jahre 1934. Die Zeit der Pre-Code-Filme zeichnet sich vor allem durch eine offene Behandlung von Themen wie Sexualität und Kriminalität aus, die nach Einführung des Hays Codes jahrzehntelang nicht geschah.
rdf:langString
Le Pré-Code (1929-1934) est une période de l'histoire du cinéma américain qui correspond aux films tournés aux États-Unis entre le krach de Wall Street de 1929 et la nomination de Joseph I. Breen, en juillet 1934, à la direction de la Motion Picture Producers and Distributors of America (MPPDA) avant l' application du code Hays, un code de censure morale.
rdf:langString
كانت هوليوود ما قبل الكود فترةً قصيرةً مرت على قطاع صناعة الأفلام الأمريكية بين فترة الاعتماد الكبير على الصوت في الأفلام في عام 1929 وفترة إنفاذ إرشادات الرقابة على قانون إنتاج الأفلام، والمعروفة باسم «كود هايز»، في منتصف عام 1934. لم يُطبق الكود بصرامة حتى 1 يوليو من عام 1934 مع إنشاء إدارة قانون الإنتاج (PCA)، فعلى الرغم من اعتماد الكود منذ عام 1930، فقد كان الإشراف على تنفيذه شبه معدوم. قُيد محتوى الأفلام قبل عام 1934من خلال القوانين المحلية والمفاوضات بين لجنة علاقات الاستوديو (SRC) والاستوديوهات الرئيسية والرأي العام، أكثر مما قُيد نتيجة الالتزام الصارم بكود هايز، والذي غالبًا ما تجاهله صناع الأفلام في هوليوود.
rdf:langString
La época pre-code de la industria cinematográfica estadounidense hace referencia al breve periodo comprendido entre la introducción del sonido, finales de los años veinte, y la aplicación del Código de Producción de Películas (Motion Picture Production Code) que recogía las directrices de censura. Desde 1934, el Código de Producción de Películas pasó a denominarse, de forma incorrecta, «código Hays». Aunque el código fue adoptado en 1930, el proceso de supervisión era deficiente, motivo por el cual no se aplicó de forma rigurosa hasta el 1 de julio de 1934. Antes de esa fecha, el contenido de las películas estaba más restringido por la legislación local, las negociaciones entre el Comité de Relaciones Cinematográficas (Studio Relations Commitee) y los grandes estudios, y la opinión popula
rdf:langString
Pre-Code Hollywood was the brief era in the American film industry between the widespread adoption of sound in film in 1929 and the enforcement of the Motion Picture Production Code censorship guidelines, popularly known as the "Hays Code", in mid-1934. Although the Code was adopted in 1930, oversight was poor, and it did not become rigorously enforced until July 1, 1934, with the establishment of the Production Code Administration (PCA). Before that date, film content was restricted more by local laws, negotiations between the Studio Relations Committee (SRC) and the major studios, and popular opinion, than by strict adherence to the Hays Code, which was often ignored by Hollywood filmmakers.
rdf:langString
Pre-Code Hollywood – termin odnoszący się do krótkiego okresu w amerykańskim przemyśle filmowym, pomiędzy powszechnym zastosowaniem dźwięku w produkcjach filmowych w 1929, a egzekwowaniem wytycznych wprowadzonych przez kodeks Haysa w połowie 1934. Mimo że wspomniany kodeks został przyjęty w 1930, jego nadzór nie był dostatecznie skuteczny i rygorystycznie przestrzegany aż do 1 lipca 1934, wraz z ustanowieniem (PCA). Przed 1934 treść filmów była bardziej ograniczana lokalnymi przepisami, negocjacjami między Studio Relations Committee (SRC) a głównymi wytwórniami oraz opinią publiczną, aniżeli ścisłym przestrzeganiem kodeksu Haysa, który z reguły był często ignorowany przez hollywoodzkich twórców.
rdf:langString
Hollywood pre-code foi um período da indústria cinematográfica estadunidense compreendido entre o começo da adoção do som, no final dos anos 1920, e a aplicação do Código de Produção de Filmes (Motion Picture Production Code) que aplicava as diretrizes de censura em 1934. Desde 1934, o Código de Produção de Filmes passou a ser denominada popularmente e de forma incorreta, "Código Hays". Ainda que o código tenha sido adotado em 1930, o processo de supervisão era deficiente, motivo pelo qual não se aplicou de forma rigorosa até o 1º de julho de 1934. Antes dessa data, o conteúdo dos filmes estava mais restringido pela legislação local, as negociações entre o Comitê de Relações Cinematográficas (Studio Relations Commitee) e os grandes estudos, e a opinião popular, que pelo código Hays, muito
rdf:langString
Доко́дексовий Голліву́д — період в американській кіноіндустрії між появою звуку в кінці 1920-х і введенням Кіновиробничого кодексу. Хоча кодекс прийнято в 1930 році, проте до 1 липня 1934 він був необов'язковим; до згаданої дати кінокартини більш обмежували місцеві закони, обговорення комітетів студій та громадська думка — ніж суворе дотримання Кодексу Гейза, який часто ігнорувався режисерами Голлівуду. Починаючи з кінця 1933 року і протягом першої половини 1934 року, американські католики почали кампанію проти речей, які вони вважають аморальними у американському кіно.
rdf:langString
Докодексовый Голливуд — период в американской киноиндустрии между появлением звукового кино в конце 1920-х годов и введением в действие кинопроизводственного кодекса (или кодекса Хейса). Хотя кодекс был принят в 1930 году, до 1 июля 1934 года его соблюдение было необязательным. Большинство режиссёров во время съёмок не принимали его во внимание. Прокат фильмов в 1930—1934 гг. ограничивал не столько сам кодекс, сколько законы отдельных штатов, закулисные переговоры с ревнителями общественной нравственности и общественное мнение.
rdf:langString
前法典荷里活（英語：Pre-Code Hollywood）是美國電影工業於1929年廣泛在電影中採用有聲，以及執行電影製作守則審查規範之間的短暫時代，該守則在1934年中期俗稱「海斯法典」（Hays Code）。雖然守則在1930年通過，但監督不力，直到1934年7月1日隨著（PCA）的成立，守則才得到嚴格執行。在這之前，電影內容大多是受到地方法律、製片廠關系委員會（Studio Relations Committee，SRC）與主要製片廠之間的談判以及大眾輿論的限制，而不是嚴格遵守海斯法典，荷里活的電影製作人往往不理會海斯法典。 因此，1920年代末和1930年代初的一些電影會描述或隱含了性暗示、白人和黑人之間的愛情和性關系、輕度粗言穢語、非法使用毒品、濫交、賣淫、出軌、墮胎、激烈暴力和同性戀。惡毒的角色會從他們的行為中獲利，在某些情況下沒有發生重大後果。例如《人民公敵》、《小霸王》和《傷面人》等電影中的黑幫分子被許多人視為英雄而非邪惡角色。強勢的女性角色在《》、《》和《》等的前法典電影中無處不在。許多荷里活的大明星如奇勒·基寶、比提·戴維絲、芭芭拉·史坦威、和愛德華·羅賓遜都是在這個時代開始他們的生涯。然而，其他在這段時期表現出色的明星，如（她去了英國）和（被稱為「前法典之王」，於1948年去世），卻在同一代人裡被大眾遺忘。
rdf:langString
rdf:langString
هوليوود ما قبل الكود
rdf:langString
Pre-Code (Hollywood)
rdf:langString
Época pre-code
rdf:langString
Pré-Code
rdf:langString
Pre-Code Hollywood
rdf:langString
Pre-Code Hollywood
rdf:langString
Докодексовый Голливуд
rdf:langString
Hollywood pre-code
rdf:langString
前法典荷里活
rdf:langString
Докодексовий Голлівуд
xsd:integer
2863180
xsd:integer
1124619959
rdf:langString
InternetArchiveBot
xsd:date
2021-01-27
rdf:langString
October 2022
rdf:langString
yes
rdf:langString
كانت هوليوود ما قبل الكود فترةً قصيرةً مرت على قطاع صناعة الأفلام الأمريكية بين فترة الاعتماد الكبير على الصوت في الأفلام في عام 1929 وفترة إنفاذ إرشادات الرقابة على قانون إنتاج الأفلام، والمعروفة باسم «كود هايز»، في منتصف عام 1934. لم يُطبق الكود بصرامة حتى 1 يوليو من عام 1934 مع إنشاء إدارة قانون الإنتاج (PCA)، فعلى الرغم من اعتماد الكود منذ عام 1930، فقد كان الإشراف على تنفيذه شبه معدوم. قُيد محتوى الأفلام قبل عام 1934من خلال القوانين المحلية والمفاوضات بين لجنة علاقات الاستوديو (SRC) والاستوديوهات الرئيسية والرأي العام، أكثر مما قُيد نتيجة الالتزام الصارم بكود هايز، والذي غالبًا ما تجاهله صناع الأفلام في هوليوود. نتيجةً لما سبق، تضمنت بعض الأفلام في أواخر عشرينيات وأوائل ثلاثينيات القرن العشرين صورًا مباشرةً أو مخفيةً حول الإساءات الجنسية المبطنة، والعلاقات الرومانسية والجنسية بين الأشخاص البيض والسود، والألفاظ النابية المعتدلة، والاستخدام غير القانوني للمخدرات، والعلاقات الجنسية غير الشرعية، والدعارة، والخيانة الجنسية، والإجهاض، والعنف الشديد، والمثلية الجنسية. لوحظ استفادة بعض الشخصيات الشريرة في هذه الأفلام من أفعالهم، دون أي انعكاسات تُذكر لهذه الأفعال. على سبيل المثال، اعتُبر العديد من أفراد العصابات في أفلام مثل ذا بابليك إينيمي وليتل سيزر وسكارفيس شخصيات بطولية وليست شريرةً. كانت الشخصيات النسائية القوية واسعة الانتشار في أفلام ما قبل الكود مثل فيميل وبيبي فيس وريد هيديد وومن. بحثت الأفلام في موضوعات الإناث التي لم يُعد النظر فيها إلا بعد عقود في الأفلام الأمريكية، بالإضافة إلى عرض الشخصيات النسائية القوية. بدأ العديد من نجوم هوليوود الكبار مثل كلارك غيبل وباربارا ستانويك وجوان بلونديل وإدوارد روبنسون مسيرتهم الاحترافية في ذلك العصر. نسي العامة عددًا من النجوم الآخرين الذين برزوا خلال هذه الفترة كروث شاترتون (التي انتقلت إلى السينما الإنجليزية) وإرين ويليام (المعروف باسم «ملك ما قبل الكود»، والذي توفي في عام 1948) بعد جيل من ذلك. أطلق الروم الكاثوليك الأمريكيون حملة ضد ما اعتبروه غير أخلاقي في السينما الأمريكية، ابتداءً من أواخر عام 1933 وبشكل متصاعد طوال النصف الأول من عام 1934. شكل ذلك الأمر بالإضافة إلى السيطرة الحكومية المحتملة على رقابة الأفلام والبحوث الاجتماعية التي أشارت إلى إمكانية تعزيز الأفلام التي اعتُبرت غير أخلاقية آنذاك للسلوكيات السيئة ضغطًا كافيًا لإجبار الاستوديوهات على الاستسلام لمزيد من الإشراف على الأفلام.
rdf:langString
Pre-Code bezeichnet einen Abschnitt der Filmgeschichte in Hollywood zwischen der Einführung des Tonfilmes Ende der 1920er-Jahre bis zum Eintreten des Hays Codes im Jahre 1934. Die Zeit der Pre-Code-Filme zeichnet sich vor allem durch eine offene Behandlung von Themen wie Sexualität und Kriminalität aus, die nach Einführung des Hays Codes jahrzehntelang nicht geschah.
rdf:langString
La época pre-code de la industria cinematográfica estadounidense hace referencia al breve periodo comprendido entre la introducción del sonido, finales de los años veinte, y la aplicación del Código de Producción de Películas (Motion Picture Production Code) que recogía las directrices de censura. Desde 1934, el Código de Producción de Películas pasó a denominarse, de forma incorrecta, «código Hays». Aunque el código fue adoptado en 1930, el proceso de supervisión era deficiente, motivo por el cual no se aplicó de forma rigurosa hasta el 1 de julio de 1934. Antes de esa fecha, el contenido de las películas estaba más restringido por la legislación local, las negociaciones entre el Comité de Relaciones Cinematográficas (Studio Relations Commitee) y los grandes estudios, y la opinión popular, que por el código Hays, muy a menudo ignorado por los productores de Hollywood. Como resultado, a finales de la década de los veinte y principios de los treinta, las películas incluían o mostraban insinuaciones sexuales, lenguaje vulgar, relaciones interraciales, consumo de drogas ilegales, promiscuidad, infidelidad, aborto, violencia intensa y homosexualidad (aunque, por supuesto, no con la explicitud, lenguaje obsceno y palabras soeces aceptados en el cine desde la últimas décadas del siglo). Las figuras femeninas fuertes dominaban películas como Hembra (Female), Carita de ángel (Baby Face) y La Pelirroja (Red-Headed Woman); los gánsteres de El enemigo público (The Public Enemy), Hampa dorada (Little Caesar) y Scarface, el terror del hampa (Scarface) parecían más bien héroes que villanos. Además de personajes femeninos fuertes, las películas mostraban aspectos de índole femenina que no serían retomados hasta mucho después en las pantallas estadounidenses. Los personajes malvados sacaban provecho de sus acciones, a veces sin mayores repercusiones. Tal libertad de tono no volverá a recuperarse hasta los años 1960. Muchas de las grandes estrellas de Hollywood como Clark Gable, Barbara Stanwyck y Edward G. Robinson dieron sus primeros pasos en esa época. Sin embargo, otras estrellas que triunfaron en este periodo, como Ruth Chatterton, Lyle Talbot y Warren William (alias «el rey de la época pre-code»), quedaron en el olvido del público general en solo una generación. Desde finales de 1933 hasta la primera mitad de 1934, el clero católico de EE.UU. lanzó una campaña en contra de lo que este colectivo consideraba “la inmoralidad del cine estadounidense”. Eso, junto con las investigaciones sociales de aquel momento (que indicaban que las denominadas películas “malas” podrían fomentar los malos comportamientos) y la posibilidad de que el Gobierno controlase la censura cinematográfica, ejerció la presión necesaria para que los estudios aceptaran una mayor supervisión.
rdf:langString
Pre-Code Hollywood was the brief era in the American film industry between the widespread adoption of sound in film in 1929 and the enforcement of the Motion Picture Production Code censorship guidelines, popularly known as the "Hays Code", in mid-1934. Although the Code was adopted in 1930, oversight was poor, and it did not become rigorously enforced until July 1, 1934, with the establishment of the Production Code Administration (PCA). Before that date, film content was restricted more by local laws, negotiations between the Studio Relations Committee (SRC) and the major studios, and popular opinion, than by strict adherence to the Hays Code, which was often ignored by Hollywood filmmakers. As a result, some films in the late 1920s and early 1930s depicted or implied sexual innuendo, romantic and sexual relationships between white and black people, mild profanity, illegal drug use, promiscuity, prostitution, infidelity, abortion, intense violence, and homosexuality. Nefarious characters were seen to profit from their deeds, in some cases without significant repercussions. For example, gangsters in films such as The Public Enemy, Little Caesar, and Scarface were seen by many as heroic rather than evil. Strong female characters were ubiquitous in such pre-Code films as Female, Baby Face, and Red-Headed Woman. Along with featuring stronger female characters, movies examined female subject matters that would not be revisited until decades later in US films. Many of Hollywood's biggest stars such as Clark Gable, Bette Davis, Barbara Stanwyck, Joan Blondell, and Edward G. Robinson got their start in the era. Other stars who excelled during this period, however, like Ruth Chatterton (who decamped to England) and Warren William (the so-called "king of Pre-Code", who died in 1948), would wind up essentially forgotten by the general public within a generation. Beginning in late 1933 and escalating throughout the first half of 1934, American Roman Catholics launched a campaign against what they deemed the immorality of American cinema. This, plus a potential government takeover of film censorship and social research seeming to indicate that movies which were seen to be immoral could promote bad behavior, was enough pressure to force the studios to capitulate to greater oversight.
rdf:langString
Le Pré-Code (1929-1934) est une période de l'histoire du cinéma américain qui correspond aux films tournés aux États-Unis entre le krach de Wall Street de 1929 et la nomination de Joseph I. Breen, en juillet 1934, à la direction de la Motion Picture Producers and Distributors of America (MPPDA) avant l' application du code Hays, un code de censure morale.
rdf:langString
Pre-Code Hollywood – termin odnoszący się do krótkiego okresu w amerykańskim przemyśle filmowym, pomiędzy powszechnym zastosowaniem dźwięku w produkcjach filmowych w 1929, a egzekwowaniem wytycznych wprowadzonych przez kodeks Haysa w połowie 1934. Mimo że wspomniany kodeks został przyjęty w 1930, jego nadzór nie był dostatecznie skuteczny i rygorystycznie przestrzegany aż do 1 lipca 1934, wraz z ustanowieniem (PCA). Przed 1934 treść filmów była bardziej ograniczana lokalnymi przepisami, negocjacjami między Studio Relations Committee (SRC) a głównymi wytwórniami oraz opinią publiczną, aniżeli ścisłym przestrzeganiem kodeksu Haysa, który z reguły był często ignorowany przez hollywoodzkich twórców. W rezultacie niektóre filmy z przełomu lat 20. i 30. XX wieku przedstawiały, sugerowały lub zawierały sceny ukazujące m.in. aborcję, aluzje seksualne, homoseksualizm, łagodne wulgaryzmy, nielegalne zażywanie narkotyków, związki uczuciowe i seksualne pomiędzy osobami odmiennych ras, niewierność, promiskuityzm, prostytucję i brutalną przemoc. W erze przed wprowadzeniem kodeksu silne postacie kobiece były wszechobecne w produkcjach filmowych, czego przykładem mogą być: (1932), Baby Face (1933) i (1933). Odtwórcy ról gangsterów w takich filmach, jak Mały Cezar (1931), Wróg publiczny nr 1 (1931) i Człowiek z blizną (1932) byli postrzegani bardziej przez pryzmat heroizmu niż zła. Negatywni bohaterowie czerpali zyski ze swoich nikczemnych czynów (w niektórych przypadkach bez większych konsekwencji), a zażywanie narkotyków było tematem kilku filmów. Wiele z największych gwiazd Hollywood, takich jak Barbara Stanwyck, Clark Gable, Edward G. Robinson i Joan Blondell, zaczynało swoje kariery w epoce Pre-Code. Inni znani aktorzy, którzy wyróżniali się w tym okresie – Ruth Chatterton (wyjechała do Anglii) i Warren William (nazywany „królem Pre-Code”, zmarł w 1948), zostali zapomniani przez większą część społeczeństwa w przeciągu jednego pokolenia. Począwszy od końca 1933, a szczególnie w pierwszej połowie 1934, amerykańscy katolicy rozpoczęli kampanię przeciwko niemoralności obecnej w amerykańskim kinie. Ta kampania, a także wizja potencjalnego przejęcia przez rząd nadzoru nad cenzurą filmową oraz badania społeczne (które wykazywały, że filmy przedstawiające niemoralne postawy mogły przyczyniać się do negatywnych zachowań) zmusiły studia do zwiększenia nadzoru nad swoimi produkcjami.
rdf:langString
Hollywood pre-code foi um período da indústria cinematográfica estadunidense compreendido entre o começo da adoção do som, no final dos anos 1920, e a aplicação do Código de Produção de Filmes (Motion Picture Production Code) que aplicava as diretrizes de censura em 1934. Desde 1934, o Código de Produção de Filmes passou a ser denominada popularmente e de forma incorreta, "Código Hays". Ainda que o código tenha sido adotado em 1930, o processo de supervisão era deficiente, motivo pelo qual não se aplicou de forma rigorosa até o 1º de julho de 1934. Antes dessa data, o conteúdo dos filmes estava mais restringido pela legislação local, as negociações entre o Comitê de Relações Cinematográficas (Studio Relations Commitee) e os grandes estudos, e a opinião popular, que pelo código Hays, muito com frequência ignorado pelos produtores de Hollywood. Como resultado, no final da década dos vinte e princípios dos trinta, os filmes incluíam insinuações sexuais, miscigenação, consumo de drogas ilegais, infidelidade, aborto, violência intensa e homosexualidade. A figura da mulher fatal dominava filmes como Fêmea (Female), Carita de anjo (Baby Face) e A Ruiva (Rede-Headed Woman); os gánsteres do inimigo público (The Public Enemy), Hampa dourada (Little Caesar) e Scarface, o terror do hampa (Scarface) pareciam mais bem heróis que vilões. Além de personagens de mulheres fatais, os filmes mostravam aspectos de índole feminina que não foram retomados até muito depois. As personagens malvadas faziam proveito de suas ações, às vezes sem maiores repercussões, e o consumo de drogas constituía o argumento principal de vários filmes. Os filmes da época pré-code eram mais curtas que as atuais: tinham uma duração de pouco mais de uma hora. Muitas das grandes estrelas de Hollywood como Clark Gable, Barbara Stanwyck e Edward G. Robinson deram seus primeiros passos nessa época. No entanto, outras estrelas que triunfaram nessa época, como Ruth Chatterton, Lyle Talbot e Warren William (considerado "o rei da época pré-code"), ficaram no esquecimento. Desde finais de 1933 até a primeira metade de 1934, o clero católico dos Estados Unidos lançou uma campanha na contramão do que este coletivo considerava “a imoralidade do cinema estadunidense”. Isso, junto com as investigações sociais daquele momento (que indicavam que os denominados filmes “maus” poderiam fomentar os maus comportamentos) e a possibilidade de que o Governo controlasse a censura cinematográfica, exerceu a pressão necessária para que os estudos aceitassem uma maior supervisão.
rdf:langString
Докодексовый Голливуд — период в американской киноиндустрии между появлением звукового кино в конце 1920-х годов и введением в действие кинопроизводственного кодекса (или кодекса Хейса). Хотя кодекс был принят в 1930 году, до 1 июля 1934 года его соблюдение было необязательным. Большинство режиссёров во время съёмок не принимали его во внимание. Прокат фильмов в 1930—1934 гг. ограничивал не столько сам кодекс, сколько законы отдельных штатов, закулисные переговоры с ревнителями общественной нравственности и общественное мнение. Фильмы конца 1920-х — начала 1930-х годов могли содержать всё то, что стало немыслимым после 1934 года, — откровенные эротические намёки, межрасовые и однополые связи, ненормативную лексику, незаконное употребление наркотиков, промискуитет, проституцию, супружеские измены, упоминания об абортах и жёсткие сцены насилия. Сильные женщины солируют в таких фильмах, как «Женщина», «Мордашка» и «Рыжеволосая бестия». В «Серенаде трёх сердец» Эрнст Любич с симпатией изобразил шведскую семью. Наряду с изображением самодостаточных женских персонажей фильмы высвечивали такие[какие?] аспекты женского характера, которым в позднейшие десятилетия в американских фильмах не уделялось внимания. Мафиози в гангстерских фильмах «Враг общества», «Мальтийский сокол», «Маленький Цезарь» и «Лицо со шрамом» воспринимались многими зрителями скорее как герои, решившие для себя проблемы Великой депрессии, нежели как воплощение зла. Некоторые персонажи фильмов получали личную выгоду от «грязных поступков», иногда центральной темой фильма было пагубное влияние наркотиков; при этом зло не обязательно каралось в конце. Многие из крупнейших голливудских кинозвёзд (к примеру, Кларк Гейбл) начали свою кинокарьеру в это время и с триумфом развили её позднее. Другие звёзды, блиставшие в этот период, например, Рут Чаттертон и Уоррен Уильям, быстро закатились. Начиная с конца 1933 года и в течение первой половины 1934 года американские католики организовали кампанию против показа в кино того, что им представлялось аморальным. Вкупе с правительственной цензурой это привело к тому, что любому фильму, который комиссия посчитает безнравственным, могли отказать в прокате в крупных кинотеатрах страны. Ужесточение требований к фильмам совпало с началом золотого века Голливуда, который продлился до 1950-х годов.
rdf:langString
Доко́дексовий Голліву́д — період в американській кіноіндустрії між появою звуку в кінці 1920-х і введенням Кіновиробничого кодексу. Хоча кодекс прийнято в 1930 році, проте до 1 липня 1934 він був необов'язковим; до згаданої дати кінокартини більш обмежували місцеві закони, обговорення комітетів студій та громадська думка — ніж суворе дотримання Кодексу Гейза, який часто ігнорувався режисерами Голлівуду. У відсутності кодексу фільми в кінці 1920-х і початку 1930-х містили: сексуальний підтекст, змішані шлюби, ненормативну лексику, незаконне вживання наркотиків, безладні стосунки, проституцію, вчинення аборту, насильство та гомосексуальність. Сильні жінки домінують в таких фільмах: «Жінка», і «Рудоволоса бестія»; гангстери у фільмах , «Маленький Цезар» і розглядалися багатьма скорше як герої, ніж як втілення зла. Поряд з участю сильних жіночих персонажів, фільми порушували жіноче питання, якому пізніше в американських фільмах не приділялася увага. Мерзенні кіноперсонажі отримували користь від «брудних вчинків», в деяких випадках без значних наслідків, вживання наркотиків було темою декількох фільмів. Чимало з найбільших голлівудських зірок, таких як Кларк Ґейбл, Барбара Стенвік і розпочинали свою кінокар'єру в цю епоху. Починаючи з кінця 1933 року і протягом першої половини 1934 року, американські католики почали кампанію проти речей, які вони вважають аморальними у американському кіно.
rdf:langString
前法典荷里活（英語：Pre-Code Hollywood）是美國電影工業於1929年廣泛在電影中採用有聲，以及執行電影製作守則審查規範之間的短暫時代，該守則在1934年中期俗稱「海斯法典」（Hays Code）。雖然守則在1930年通過，但監督不力，直到1934年7月1日隨著（PCA）的成立，守則才得到嚴格執行。在這之前，電影內容大多是受到地方法律、製片廠關系委員會（Studio Relations Committee，SRC）與主要製片廠之間的談判以及大眾輿論的限制，而不是嚴格遵守海斯法典，荷里活的電影製作人往往不理會海斯法典。 因此，1920年代末和1930年代初的一些電影會描述或隱含了性暗示、白人和黑人之間的愛情和性關系、輕度粗言穢語、非法使用毒品、濫交、賣淫、出軌、墮胎、激烈暴力和同性戀。惡毒的角色會從他們的行為中獲利，在某些情況下沒有發生重大後果。例如《人民公敵》、《小霸王》和《傷面人》等電影中的黑幫分子被許多人視為英雄而非邪惡角色。強勢的女性角色在《》、《》和《》等的前法典電影中無處不在。許多荷里活的大明星如奇勒·基寶、比提·戴維絲、芭芭拉·史坦威、和愛德華·羅賓遜都是在這個時代開始他們的生涯。然而，其他在這段時期表現出色的明星，如（她去了英國）和（被稱為「前法典之王」，於1948年去世），卻在同一代人裡被大眾遺忘。 從1933年底開始發起了一場對抗他們認為美國電影傷風敗俗的運動，並在1934年的上半年不斷升級。再加上政府可能接管電影審查制度，以及社會研究似乎表明，被視為不道德的電影可能會助長不良行為，這些都足以迫使電影公司屈服，以加強監督。
xsd:nonNegativeInteger
164722
