Politics of the United Kingdom

http://dbpedia.org/resource/Politics_of_the_United_Kingdom an entity of type: Thing

Το πολίτευμα του Ηνωμένου Βασιλείου είναι Βασιλευομένη Κοινοβουλευτική Δημοκρατία. Ως εκ τούτου, αρχηγός του κράτους είναι ο κάτοχος του Στέμματος της Αγγλίας και οι εξουσίες ασκούνται στο όνομα αυτού/ής. Όμως, ο ρόλος του μονάρχη είναι περισσότερο συμβολικός και οι πολιτικές αποφάσεις λαμβάνονται και εκτελούνται από τους υπόλοιπους θεσμούς: η εκλεγμένη Κυβέρνηση αποτελεί την Εκτελεστική εξουσία, η Βουλή των Λόρδων (Άνω Βουλή) και η Βουλή των Κοινοτήτων (Κάτω Βουλή) είναι η Νομοθετική, και τέλος τα Δικαστήρια αποτελούν την ομώνυμη εξουσία. rdf:langString
El Reino Unido es una monarquía parlamentaria que, a diferencia de otros regímenes carece de Constitución escrita, esto es, de un código político único y que requiera un procedimiento especial de elaboración y reforma para determinar las instituciones básicas del Estado, su régimen territorial, los derechos y libertades públicas. rdf:langString
イギリスの政治(英語:Politics of the United Kingdom)は、単一国家と立憲君主制を基本としている。議院内閣制のモデルとされるウェストミンスター・システムとも呼ばれるこの統治形態は、カナダ・インド・オーストラリア・ニュージーランド・シンガポール・ジャマイカなどでも取り入れられている。憲法は1つの成典にはなっておらず、制定法と判例法及び慣習法など様々な要素を合わせて憲法とみなされている。 rdf:langString
Ustrojem politycznym Zjednoczonego Królestwa Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej jest monarchia parlamentarna, w ramach której funkcjonuje system gabinetowo-parlamentarny. Pod względem terytorialnym Wielka Brytania jest unią realną poszczególnych części składowych. Formalnie jest to państwo unitarne o silnym stopniu decentralizacji. Podstawy systemu prawnego stanowią konwenanse konstytucyjne, ustawy ustrojowe, prawo zwyczajowe, zasady ustrojowe oraz krajowe prawo stanowione, a także (w latach 1973-2020) prawo Unii Europejskiej.Do najważniejszych organów państwa zalicza się monarchę, dwuizbowy Parlament i Gabinet wraz z Premierem. Dla ustroju charakterystyczny jest również system dwupartyjny i związane z nim funkcjonowanie gabinetu cieni. rdf:langString
英國的政治框架是君主立宪制之下的議會民主,其中英國君主是國家元首,現任為國王查理斯三世,而首相是政府首長,現任為辛偉誠,行政權由英國政府行使代表君主,並經過君主的同意。立法權授於國會的兩院,上議院和下議院,以及蘇格蘭議會、威爾斯議會和北愛爾蘭議會。司法權獨立於行政和立法機關,最高法庭是英国最高法院。 英国没有成文的宪法,但宪制惯例(constitutional conventions)具有宪法的作用;各种成文法和普通法共同组成了事實上的英国宪法。 rdf:langString
سياسة المملكة المتحدة، (بالإنجليزية: Politics of the United Kingdom)‏، المملكة المتحدة، هي دولة مركزية مع تداول السلطات، حيث تخضع لإطار ديمقراطية برلمانية بموجب ملكية دستورية حيث الملك، حاليًا الملك تشارلز الثالث، هو رئيس الدولة، بينما رئيسة وزراء المملكة المتحدة، حاليا ليز تراس، هي رئيسة الحكومة. السلطة التنفيذية تمارسها الحكومة البريطانية، نيابة عن الملك وبموافقته، وكذلك من جانب الحكومات المفوضة اسكتلندا، ويلز، وايرلندا الشمالية. النظام السياسي في المملكة المتحدة هو نظام متعدد الأحزاب. منذ عشرينيات القرن الماضي، كان الحزبين المهيمنين هو حزب المحافظين وحزب العمال. rdf:langString
Politický systém Spojeného království Velké Británie a Severního Irska je zasazen v rámci konstituční monarchie, v níž je hlavním představitelem státu panovník a předseda vlády Spojeného království je hlavou vlády. rdf:langString
Das Politische System des Vereinigten Königreichs basiert seit der Glorreichen Revolution auf dem Konzept, dass the King in Parliament (auch the-Crown-in-Parliament oder the-Queen-in-Parliament) die volle Staatsgewalt innehat. Nicht das Volk selbst ist der Souverän, sondern das Parlament (vgl. Parlamentssouveränität), bestehend aus dem Oberhaus und dem Unterhaus, gemeinsam mit dem Monarchen. Seit 1911 liegt die politische Macht allerdings fast ausschließlich beim Unterhaus und dem Premierminister. Sein Einspruchsrecht gegen von der Parlamentsmehrheit beschlossene Gesetze hat ein britischer Monarch seit dem frühen 18. Jahrhundert nicht mehr geltend gemacht. Dieses Regierungssystem, oft als Westminster-System bezeichnet, wurde auch von anderen Staaten übernommen, z. B. von Kanada, Indien, Au rdf:langString
The United Kingdom is a unitary state with devolution that is governed within the framework of a parliamentary democracy under a constitutional monarchy in which the monarch, currently Charles III, King of the United Kingdom, is the head of state while the Prime Minister of the United Kingdom, Rishi Sunak, is the head of government. Executive power is exercised by the British government, on behalf of and by the consent of the monarch, and the devolved governments of Scotland, Wales and Northern Ireland. Legislative power is vested in the two chambers of the Parliament of the United Kingdom, the House of Commons and the House of Lords, as well as in the Scottish, Northern Irish and Welsh parliaments.The British political system is a two party system. Since the 1920s, the two dominant partie rdf:langString
Kerajaan britania raya adalah suatu negara yang bersatu yang dipimpin dengan sistem demokrasi parlementer dibawah undang-undang monarki, yang dipimpin oleh ratu Elizabeth II, saat ini pemimpin negara Inggris adalah perdana menteri Boris Johnson, yang memimpin pemerintahan eksekutif yang menjalankan pemerintahan Inggris, atas nama dan sepersetujuan monarki, tetapi pemerintahan ini tidak termasuk memerintah negara Scotland dan Wales juga Pemerintahan eksekutif Irlandia Utara. Kekuatan Legislatif di parlemen Inggris terbagi didalam dua kamar, The House of Commons (Majelis Rendah) dan The House of Lords (Majelis Tinggi), juga ada parlemen Scotlandia, Wales dan Perkumpulan Irlandia Utara. Pengadilan bebas dari eksekutif dan legislatif (pembuat undang-undang). Pengadilan tertinggi adalah Supreme rdf:langString
Le Royaume-Uni est un État unitaire et une monarchie parlementaire au sein de laquelle le monarque est le chef d'État et le Premier ministre est le chef du gouvernement responsable devant la Chambre des communes. Le pouvoir exécutif est exercé par le gouvernement au nom du roi. Le pouvoir législatif est exercé par le Parlement qui comprend le roi, la Chambre des communes élue et la Chambre des lords non élue. Les membres du gouvernement sont en même temps membres d'une des chambres du Parlement et les plus importants d'entre eux forment le cabinet présidé par le Premier ministre. rdf:langString
영국은 잉글랜드, 스코틀랜드, 웨일스, 북아일랜드로 가 이뤄진 단일 국가이다. 정치 체제는 입헌군주제에 따른 의원내각제를 채택하였으며, 국가원수로 국왕 (현 찰스 3세)이 있고 으로 총리 (현 리시 수낵 총리)를 두고 있다. 영국의 행정부는 영국 정부이며, 표면상으로는 영국 국왕의 대리로서 재가를 받아 행정력을 행사한다. 영국 정부 외에도 지방분권화에 따라 스코틀랜드, , 북아일랜드도 각각 지방정부가 있다. 영국의 입법부는 영국 의회이나 상원과 하원의 상하원으로 나뉜다. 여기에 스코틀랜드 의회, 웨일스 의회, 북아일랜드 의회가 별도로 설치되어 있다. 영국의 사법부는 행정부, 입법부와 분리되어 독립성을 보장받고 있으며, 최고법원은 영국 대법원이다. rdf:langString
Il sistema politico del Regno Unito è composto da un complesso di parlamentarismo, monarchia e democrazia, che convivono in un sistema pluripartitico. Il primo ministro è capo del governo. Il potere esecutivo è esercitato dal governo, quello legislativo sia dal governo che dalle due camere del Parlamento, la House of Lords e la House of Commons. Quello giudiziario è indipendente da esecutivo e legislativo. Dalla fine degli anni '90 alcuni poteri legislativi ed amministrativi sono stati devoluti alla Scozia, al Galles e all'Irlanda del Nord, ridimensionando il ruolo del Parlamento di Londra. rdf:langString
Formalmente, o Reino Unido é uma monarquia constitucional, com o poder legislativo investido num governo (government) eleito e o poder executivo investido num conselho de ministros (cabinet) liderado pelo primeiro-ministro, cujo poder, embora levado a cabo em nome do monarca, presta contas ao Parlamento e, através deste, ao eleitorado. É governado a partir da sua capital, Londres. O actual monarca e chefe de estado do Reino Unido é o rei Charles, que subiu ao trono em 2022, após a morte de sua mãe, a Rainha Elizabeth II do Reino Unido, no dia 8 de setembro do referido ano. rdf:langString
Политическая структура Великобритании основана на принципе квази-федеративного государства и конституционной монархии. Её система правительства (известная как Вестминстерская система) принята и в других государствах Содружества, таких как Канада, Индия, Австралия, Новая Зеландия, Сингапур, Малайзия. Британская Конституция не кодифицирована и имеет как письменные, так и неписьменные источники. К первым относятся Акты Парламента, а также судебные решения. Вторые именуются конституционными обычаями (конвенциями). rdf:langString
Політична структура Великої Британії заснована на принципі унітарної держави та конституційної монархії. Її система уряду (відома як Вестмінстерська система) прийнята і в інших державах Співдружності, таких як Канада, Індія, Австралія, Нова Зеландія, Сінгапур, Малайзія та Ямайка. Британська Конституція не кодифікована і має як письмові, так і неписьмові джерела. До перших належать Акти Парламенту, а також судові рішення. Другі іменуються конституційними звичаями (конвенціями). rdf:langString
rdf:langString Politics of the United Kingdom
rdf:langString سياسة المملكة المتحدة
rdf:langString Politický systém Spojeného království
rdf:langString Politisches System des Vereinigten Königreichs
rdf:langString Πολιτική του Ηνωμένου Βασιλείου
rdf:langString Política del Reino Unido
rdf:langString Politique au Royaume-Uni
rdf:langString Politik Britania Raya
rdf:langString Politica del Regno Unito
rdf:langString 영국의 정치
rdf:langString イギリスの政治
rdf:langString Ustrój polityczny Wielkiej Brytanii
rdf:langString Государственный строй Великобритании
rdf:langString Política do Reino Unido
rdf:langString 英国政治
rdf:langString Державний лад Великої Британії
xsd:integer 31726
xsd:integer 1118371800
xsd:date 2007-01-23
xsd:date 2008-11-22
xsd:date 2018-10-04
rdf:langString سياسة المملكة المتحدة، (بالإنجليزية: Politics of the United Kingdom)‏، المملكة المتحدة، هي دولة مركزية مع تداول السلطات، حيث تخضع لإطار ديمقراطية برلمانية بموجب ملكية دستورية حيث الملك، حاليًا الملك تشارلز الثالث، هو رئيس الدولة، بينما رئيسة وزراء المملكة المتحدة، حاليا ليز تراس، هي رئيسة الحكومة. السلطة التنفيذية تمارسها الحكومة البريطانية، نيابة عن الملك وبموافقته، وكذلك من جانب الحكومات المفوضة اسكتلندا، ويلز، وايرلندا الشمالية. السلطة التشريعية يُناط بها مجلسا برلمان المملكة المتحدة، ومجلس العموم، ومجلس اللوردات، وكذلك في البرلمان الاسكتلندي وويلز وجمعيات أيرلندا الشمالية. القضاء مستقل للسلطة التنفيذية والتشريعية. أعلى محكمة هي المحكمة العليا في المملكة المتحدة. النظام السياسي في المملكة المتحدة هو نظام متعدد الأحزاب. منذ عشرينيات القرن الماضي، كان الحزبين المهيمنين هو حزب المحافظين وحزب العمال. قبل أن ينهض حزب العمل في السياسة البريطانية، كان الديمقراطيون الليبراليون، هو الحزب السياسي الرئيسي، إلى جانب المحافظين. في حين أن الائتلاف وحكومة الأقلية كانت سمة عرضية للسياسة البرلمانية، فإن النظام الانتخابي الفوز للأكثر أصواتا تميل الانتخابات العامة إلى الحفاظ على هيمنة هذين الحزبين، رغم أن كل منهما اعتمد في القرن الماضي على طرف ثالث، مثل الديمقراطيون الليبراليون، لتقديم أغلبية عاملة في البرلمان. تولت من عام 2010 حتى عام 2015، وهو أول تحالف منذ عام 1945. انتهى الائتلاف، بعد الانتخابات البرلمانية في 7 مايو 2015، التي فاز فيها حزب المحافظين بأغلبية ساحقة من 330 مقعدًا في مجلس العموم، بينما خسر شركاؤهم في التحالف جميع المقاعد باستثناء ثمانية. اليوم، اسكتلندا، ويلز، وايرلندا الشمالية يمتلك كل منهم سلطة تشريعية، وتنفيذية، مع انتقال السلطة في ايرلندا الشمالية إلى المشاركة في بعض مؤسسات أيرلندا.تظل حكومة المملكة المتحدة، مسؤولة عن الأمور غير المنقولة، وفي حالة ايرلندا الشمالية، تتعاون مع حكومةجمهورية أيرلندا. دستور المملكة المتحدة، غير مدون، حيث يتكون من اتفاقية، قانون، وعناصر أخرى مثل قانون الاتحاد الأوروبي. تم تبني نظام الحكم هذا، المعروف باسم نظام وستمنستر، من قبل دول أخرى، خاصة تلك التي كانت في السابق أجزاء من الإمبراطورية البريطانية. المملكة المتحدة مسؤولة أيضًا عن العديد من التبعيات، التي تنقسم إلى فئتين: ملحقات التاج البريطاني، في المنطقة المجاورة مباشرة للمملكة المتحدة، وأقاليم ما وراء البحار البريطانية، والتي نشأت كمستعمرات للإمبراطورية البريطانية.صنفت وحدة المعلومات الاقتصادية المملكة المتحدة على أنها من «الديمقراطيات الكاملة» في عام 2017.
rdf:langString Politický systém Spojeného království Velké Británie a Severního Irska je zasazen v rámci konstituční monarchie, v níž je hlavním představitelem státu panovník a předseda vlády Spojeného království je hlavou vlády. Výkonná moc je realizována vládou Spojeného království a část pravomocí je přenesena na vlády Skotska, vládní úřady ve Walesu a Severním Irsku. Zákonodárná moc je nezadatelným právem vlády a dvou komor parlamentu – Sněmovny lordů a Dolní sněmovny, stejně tak i Skotského parlamentu a zastupitelstev Walesu a Severního Irska. Soudní moc je nezávislá na moci výkonné i zákonodárné (do vzniku v roce 2009 bylo ovšem několik vyšších soudců členy Sněmovny lordů).
rdf:langString Das Politische System des Vereinigten Königreichs basiert seit der Glorreichen Revolution auf dem Konzept, dass the King in Parliament (auch the-Crown-in-Parliament oder the-Queen-in-Parliament) die volle Staatsgewalt innehat. Nicht das Volk selbst ist der Souverän, sondern das Parlament (vgl. Parlamentssouveränität), bestehend aus dem Oberhaus und dem Unterhaus, gemeinsam mit dem Monarchen. Seit 1911 liegt die politische Macht allerdings fast ausschließlich beim Unterhaus und dem Premierminister. Sein Einspruchsrecht gegen von der Parlamentsmehrheit beschlossene Gesetze hat ein britischer Monarch seit dem frühen 18. Jahrhundert nicht mehr geltend gemacht. Dieses Regierungssystem, oft als Westminster-System bezeichnet, wurde auch von anderen Staaten übernommen, z. B. von Kanada, Indien, Australien, Neuseeland, Singapur und Jamaika. Im Gegensatz zu fast allen Staaten besitzt das Vereinigte Königreich keine kodifizierte Verfassung. Diese besteht vielmehr aus Gewohnheitsrecht, erlassenen Gesetzen mit Verfassungsrang und dem Common Law, die zusammen als britisches Verfassungsrecht bezeichnet werden. Nordirland und die Metropolregion London besitzen seit dem 1. Juli 1998, Schottland und Wales seit 1999 im Rahmen der Devolution eigene Regionalparlamente und -regierungen. Das Vereinigte Königreich ist eines der Gründungsmitglieder der NATO und des Commonwealth of Nations. Es ist außerdem ständiges Mitglied des UN-Sicherheitsrates und war bis zum Austritt 2020 Mitgliedstaat der Europäischen Union.
rdf:langString Το πολίτευμα του Ηνωμένου Βασιλείου είναι Βασιλευομένη Κοινοβουλευτική Δημοκρατία. Ως εκ τούτου, αρχηγός του κράτους είναι ο κάτοχος του Στέμματος της Αγγλίας και οι εξουσίες ασκούνται στο όνομα αυτού/ής. Όμως, ο ρόλος του μονάρχη είναι περισσότερο συμβολικός και οι πολιτικές αποφάσεις λαμβάνονται και εκτελούνται από τους υπόλοιπους θεσμούς: η εκλεγμένη Κυβέρνηση αποτελεί την Εκτελεστική εξουσία, η Βουλή των Λόρδων (Άνω Βουλή) και η Βουλή των Κοινοτήτων (Κάτω Βουλή) είναι η Νομοθετική, και τέλος τα Δικαστήρια αποτελούν την ομώνυμη εξουσία.
rdf:langString El Reino Unido es una monarquía parlamentaria que, a diferencia de otros regímenes carece de Constitución escrita, esto es, de un código político único y que requiera un procedimiento especial de elaboración y reforma para determinar las instituciones básicas del Estado, su régimen territorial, los derechos y libertades públicas.
rdf:langString Le Royaume-Uni est un État unitaire et une monarchie parlementaire au sein de laquelle le monarque est le chef d'État et le Premier ministre est le chef du gouvernement responsable devant la Chambre des communes. Le pouvoir exécutif est exercé par le gouvernement au nom du roi. Le pouvoir législatif est exercé par le Parlement qui comprend le roi, la Chambre des communes élue et la Chambre des lords non élue. Les membres du gouvernement sont en même temps membres d'une des chambres du Parlement et les plus importants d'entre eux forment le cabinet présidé par le Premier ministre. Ce système de gouvernement, connu sous le nom de système de Westminster du nom du lieu où siège le Parlement, est souvent considéré comme le principal modèle de système parlementaire. Il a inspiré de nombreux pays, notamment ceux du Commonwealth. La Constitution du Royaume-Uni a la particularité de ne pas être codifiée : elle comprend des lois ordinaires et des conventions non écrites mais à valeur constitutionnelle. Depuis les années 1990, le Royaume-Uni a engagé un processus de dévolution des pouvoirs dans ses nations constitutives : un Parlement écossais, une Assemblée nationale du pays de Galles et une Assemblée d'Irlande du Nord ont été créés. Le Royaume-Uni est un État multipartite dans lequel il existe deux partis principaux qui alternent généralement au pouvoir depuis 1920 : le Parti conservateur et le Parti travailliste. Les gouvernements minoritaires ou de coalition sont rares, le scrutin uninominal majoritaire à un tour tendant à donner de fortes majorités à l'un ou l'autre des principaux partis. Les élections générales ont lieu au maximum tous les cinq ans. Depuis l’adoption du « Fixed-term Parliaments Act 2011 », les élections se déroulent tous les cinq ans, le premier jeudi du mois de mai. Le Royaume-Uni a vécu ses premières élections générales à date fixe en 2015. Le roi actuel est Charles III depuis le 8 septembre 2022. Rishi Sunak, du Parti conservateur, est Premier ministre depuis le 25 octobre 2022.
rdf:langString The United Kingdom is a unitary state with devolution that is governed within the framework of a parliamentary democracy under a constitutional monarchy in which the monarch, currently Charles III, King of the United Kingdom, is the head of state while the Prime Minister of the United Kingdom, Rishi Sunak, is the head of government. Executive power is exercised by the British government, on behalf of and by the consent of the monarch, and the devolved governments of Scotland, Wales and Northern Ireland. Legislative power is vested in the two chambers of the Parliament of the United Kingdom, the House of Commons and the House of Lords, as well as in the Scottish, Northern Irish and Welsh parliaments.The British political system is a two party system. Since the 1920s, the two dominant parties have been the Conservative Party and the Labour Party. Before the Labour Party rose in British politics, the Liberal Party was the other major political party, along with the Conservatives. While coalition and minority governments have been an occasional feature of parliamentary politics, the first-past-the-post electoral system used for general elections tends to maintain the dominance of these two parties, though each has in the past century relied upon a third party, such as the Liberal Democrats, to deliver a working majority in Parliament. A Conservative–Liberal Democrat coalition government held office from 2010 until 2015, the first coalition since 1945. The coalition ended following parliamentary elections on 7 May 2015, in which the Conservative Party won an outright majority of seats, 330 of the 650 seats in the House of Commons, while their coalition partners lost all but eight seats. With the partition of Ireland, Northern Ireland received home rule in 1920, though civil unrest meant direct rule was restored in 1972. Support for nationalist parties in Scotland and Wales led to proposals for devolution in the 1970s, though only in the 1990s did devolution happen. Today, Scotland, Wales and Northern Ireland each possess a legislature and executive, with devolution in Northern Ireland being conditional on participation in certain all-Ireland institutions. The British government remains responsible for non-devolved matters and, in the case of Northern Ireland, co-operates with the government of the Republic of Ireland. Devolution of executive and legislative powers may have contributed to increased support for independence in the constituent parts of the United Kingdom. The principal Scottish pro-independence party, the Scottish National Party, became a minority government in 2007 and then went on to win an overall majority of MSPs at the 2011 Scottish parliament elections and forms the current Scottish Government administration. In a 2014 referendum on independence 44.7% of voters voted for independence versus 55.3% against. In Northern Ireland, Irish nationalist parties such as Sinn Féin advocate Irish reunification. In Wales Plaid Cymru support Welsh independence. The constitution of the United Kingdom is uncodified, being made up of constitutional conventions, statutes and other elements. This system of government, known as the Westminster system, has been adopted by other countries, especially those that were formerly parts of the British Empire. The United Kingdom is also responsible for several dependencies, which fall into two categories: the Crown Dependencies, in the immediate vicinity of the UK, are strictly-speaking subject to the Crown (ie, the Monarch) but not part of the sovereign territory of the United Kingdom (though de facto British territory), and British Overseas Territories, as British colonies were re-designated in 1983, which are part of the sovereign territory of the United Kingdom, in most of which aspects of internal governance have been delegated to local governments, with each territory having its own First Minister, though the title used may differ, such as in the case of the Chief Minister of Gibraltar, though they remain subject to the Parliament of the United Kingdom (when United Kingdom is used to refer only to that part of the British Realm, or sovereign British territory, which is governed directly by the British Government, and not via local subsidiary governments, United Kingdom logically refers to a local government area, though the national government performs the role of local government within that area).
rdf:langString Kerajaan britania raya adalah suatu negara yang bersatu yang dipimpin dengan sistem demokrasi parlementer dibawah undang-undang monarki, yang dipimpin oleh ratu Elizabeth II, saat ini pemimpin negara Inggris adalah perdana menteri Boris Johnson, yang memimpin pemerintahan eksekutif yang menjalankan pemerintahan Inggris, atas nama dan sepersetujuan monarki, tetapi pemerintahan ini tidak termasuk memerintah negara Scotland dan Wales juga Pemerintahan eksekutif Irlandia Utara. Kekuatan Legislatif di parlemen Inggris terbagi didalam dua kamar, The House of Commons (Majelis Rendah) dan The House of Lords (Majelis Tinggi), juga ada parlemen Scotlandia, Wales dan Perkumpulan Irlandia Utara. Pengadilan bebas dari eksekutif dan legislatif (pembuat undang-undang). Pengadilan tertinggi adalah Supreme Court of the United Kingdom (Mahkamah Tinggi Kerajaan Inggris). Sistem politik kerajaan Inggris adalah sistem multi-partai. Sejak tahun 1920-an, ada dua partai yang dominan yaitu Partai Konservatif dan Partai Buruh. Sebelum Partai Buruh naik dalam politik Inggris, Partai Liberal merupakan partai politik besar lainnya, bersama dengan Konservatif. Koalisi dan pemerintahan minoritas kadang-kadang dibentuk dalam sistem Inggris, tetapi sistem pemilu first-past-the-post cenderung untuk mempertahankan dominasi dari kedua belah pihak, meskipun masing-masing sebelumnya pernah bergantung kepada pihak ketiga, seperti Liberal Demokrat, untuk memperoleh status mayoritas di Parlemen. Koalisi pemerintahan Konservatif–Liberal Demokrat menjabat dari tahun 2010 sampai dengan tahun 2015 (koalisi pertama sejak tahun 1945). Koalisi ini berakhir setelah pemilihan parlemen pada 7 Mei 2015, di mana Partai Konservatif memenangkan 330 kursi di House of Commons, sementara mitra koalisi mereka kehilangan delapan kursi.
rdf:langString 영국은 잉글랜드, 스코틀랜드, 웨일스, 북아일랜드로 가 이뤄진 단일 국가이다. 정치 체제는 입헌군주제에 따른 의원내각제를 채택하였으며, 국가원수로 국왕 (현 찰스 3세)이 있고 으로 총리 (현 리시 수낵 총리)를 두고 있다. 영국의 행정부는 영국 정부이며, 표면상으로는 영국 국왕의 대리로서 재가를 받아 행정력을 행사한다. 영국 정부 외에도 지방분권화에 따라 스코틀랜드, , 북아일랜드도 각각 지방정부가 있다. 영국의 입법부는 영국 의회이나 상원과 하원의 상하원으로 나뉜다. 여기에 스코틀랜드 의회, 웨일스 의회, 북아일랜드 의회가 별도로 설치되어 있다. 영국의 사법부는 행정부, 입법부와 분리되어 독립성을 보장받고 있으며, 최고법원은 영국 대법원이다. 영국의 정당 체제는 다당제이다. 1920년대 이래 보수당과 노동당이라는 거대 양당이 집권해오고 있다. 노동당 이전에는 자유당이 보수당과 함께 영국 정계를 좌우하였다. 영국의 선거제도로는 소선거구제를 채택하여 이들 두 거대정당의 독식 체제를 유지하는 흐름을 보이나, 의원내각제 특성상 가끔씩 어중간한 총선 결과로 연립 정부나 가 출범하기도 한다. 특히 두 거대정당이 원내 의석수에서 확실한 우위를 점하기 위하여 제3당과 연대하는 경우도 있었는데, 그 예로는 자유민주당이 대표적이다. 2010년에는 전후 최초의 연립내각인 보수당-자유민주당 연립 정부가 출범하여 2015년까지 집권하기도 했다. 보수당과 자민당 간의 연대는 2015년 영국 총선에서 보수당의 의석수가 330석을 차지해 완전한 과반을 확보한 반면, 자민당은 8석으로 크게 줄어들면서 끝나게 되었다. 아일랜드 분리 독립 이후 영국에 남은 북아일랜드는 자치권을 부여받았으나, 이후 이어진 북아일랜드 분쟁으로 1972년에 자치권이 회수되기도 했다. 스코틀랜드와 웨일스의 경우 1970년대 들어서 지역정당의 활동으로 지방분권 시도가 이뤄졌으나 90년대에 와서야 실현될 수 있었다. 오늘날 스코틀랜드, 웨일스, 북아일랜드에는 자체 입법부와 행정부가 설치되어 있으며, 특히 북아일랜드는 아일랜드 공화국과의 각료 협의체에 참여하게 해준다는 조건 하에 지방분권이 이뤄져 있다. 분권이 이뤄지지 않은 정책사항에 대해서는 영국 중앙정부가 여전히 관여하고 있으며, 북아일랜드 관련 사항에는 와 협력하고 있다. 한편으로 이러한 행정권과 입법권의 분권화와 자치권 확대가 독립 찬성 여론으로 이어지는지에 대해서는 논란의 여지가 있다. 대표적인 스코틀랜드 독립 찬성파인 스코틀랜드 국민당은 2007년 스코틀랜드 의회에서 소수정부를 꾸려 처음으로 집권에 성공하였고, 그 다음인 에서는 원내 과반의석을 확보하여 정권 재창출을 이뤄냈다. 그러나 국민당이 야심차게 추진한 2014년 스코틀랜드 독립 국민투표에서 스코틀랜드 독립에 찬성한 표의 비율이 44.7%에 그쳤다. 높은 수준의 자치권을 누리고 있는 북아일랜드 역시 아일랜드 국민주의 정당의 지지율이 약세인 편이다. 이 계열에서 가장 큰 정당인 신 페인은 북아일랜드와 아일랜드 공화국의 통합을 지지할 뿐만 아니라, 총선에서 당선된 국회의원들은 영국 의회 내 자신의 의석을 공석 취급하는데, 이는 영국 국왕에게 충성을 맹세하지 않겠다는 의도에서다. 영국의 헌법은 불문헌법이기 때문에 하나의 완성된 법전으로 존재하지 않으며, 그대신 '관습 헌법'이나 각 법령, 판례, 유럽 연합법 등으로 구성된다. 이 같은 체계는 웨스트민스터 시스템이라고 불리며 과거 대영제국의 일부였던 캐나다, 오스트레일리아 등의 국가들도 채택하고 있다. 마지막으로 영국은 여러 속령을 지니고 있는데 크게 왕실속령과 로 구분된다. 왕실속령은 명목상으로는 영국의 주권 영토가 아닌 영국 왕실, 즉 국왕이 소유한 영토이며 맨섬과 채널 제도가 해당된다. 영국령 해외 영토는 대영제국 시절 식민지로서 1983년에 해당 명칭으로 재지정된 속령이다. 이들은 현지 정부와 대표를 세워 내부 현안을 직접 다루는 자치권을 누리고 있다.
rdf:langString Il sistema politico del Regno Unito è composto da un complesso di parlamentarismo, monarchia e democrazia, che convivono in un sistema pluripartitico. Il primo ministro è capo del governo. Il potere esecutivo è esercitato dal governo, quello legislativo sia dal governo che dalle due camere del Parlamento, la House of Lords e la House of Commons. Quello giudiziario è indipendente da esecutivo e legislativo. Il sistema di governo del Regno Unito, noto come Sistema Westminster, è stato adottato anche da altri paesi, come Canada, India, Australia, Nuova Zelanda, Singapore, Malaysia e Giamaica, che un tempo facevano parte dell'Impero britannico. La Costituzione non è codificata in un testo come per la quasi totalità dei Paesi occidentali, bensì si ricava da convenzioni costituzionali, atti legislativi plurisecolari (es. la Magna Charta Libertatum del 1215, il Bill of Rights del 1689) ed altre fonti. Dalla fine degli anni '90 alcuni poteri legislativi ed amministrativi sono stati devoluti alla Scozia, al Galles e all'Irlanda del Nord, ridimensionando il ruolo del Parlamento di Londra.
rdf:langString イギリスの政治(英語:Politics of the United Kingdom)は、単一国家と立憲君主制を基本としている。議院内閣制のモデルとされるウェストミンスター・システムとも呼ばれるこの統治形態は、カナダ・インド・オーストラリア・ニュージーランド・シンガポール・ジャマイカなどでも取り入れられている。憲法は1つの成典にはなっておらず、制定法と判例法及び慣習法など様々な要素を合わせて憲法とみなされている。
rdf:langString Ustrojem politycznym Zjednoczonego Królestwa Wielkiej Brytanii i Irlandii Północnej jest monarchia parlamentarna, w ramach której funkcjonuje system gabinetowo-parlamentarny. Pod względem terytorialnym Wielka Brytania jest unią realną poszczególnych części składowych. Formalnie jest to państwo unitarne o silnym stopniu decentralizacji. Podstawy systemu prawnego stanowią konwenanse konstytucyjne, ustawy ustrojowe, prawo zwyczajowe, zasady ustrojowe oraz krajowe prawo stanowione, a także (w latach 1973-2020) prawo Unii Europejskiej.Do najważniejszych organów państwa zalicza się monarchę, dwuizbowy Parlament i Gabinet wraz z Premierem. Dla ustroju charakterystyczny jest również system dwupartyjny i związane z nim funkcjonowanie gabinetu cieni.
rdf:langString Formalmente, o Reino Unido é uma monarquia constitucional, com o poder legislativo investido num governo (government) eleito e o poder executivo investido num conselho de ministros (cabinet) liderado pelo primeiro-ministro, cujo poder, embora levado a cabo em nome do monarca, presta contas ao Parlamento e, através deste, ao eleitorado. É governado a partir da sua capital, Londres. O actual monarca e chefe de estado do Reino Unido é o rei Charles, que subiu ao trono em 2022, após a morte de sua mãe, a Rainha Elizabeth II do Reino Unido, no dia 8 de setembro do referido ano. O Reino Unido é um estado muito centralizado, com o Parlamento de Westminster, em Londres, a ser responsável pela maioria do poder político do país. Porém, em 1999, foram criados o Parlamento da Escócia e uma Assembleia do País de Gales, com o primeiro a deter poder legislativo primário. A Irlanda do Norte também obteve direito ao auto-governo, através da Assembleia da Irlanda do Norte, como parte do Acordo da Sexta-feira Santa.
rdf:langString Політична структура Великої Британії заснована на принципі унітарної держави та конституційної монархії. Її система уряду (відома як Вестмінстерська система) прийнята і в інших державах Співдружності, таких як Канада, Індія, Австралія, Нова Зеландія, Сінгапур, Малайзія та Ямайка. Британська Конституція не кодифікована і має як письмові, так і неписьмові джерела. До перших належать Акти Парламенту, а також судові рішення. Другі іменуються конституційними звичаями (конвенціями). Голова держави та джерело виконавчої, судової та законодавчої влади в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії — британський монарх, нині — король Чарльз III За конвенцією монарх призначає лідера партії, що має більшість у Палаті громад, прем'єр-міністром, хоча теоретично має право затвердити на цей пост будь-якого британського громадянина, навіть парламентарія або члена Палати лордів. Монарх дає королівську згоду на біллі парламенту, при цьому формально має право відмовити (останній випадок був 11 березня 1708). Монарх може також розпустити парламент за порадою прем'єр-міністра (не спостерігається на практиці), але де-юре має владу розпустити парламент з власної волі, без згоди прем'єра. Інші королівські повноваження, звані королівськими прерогативами (призначати міністрів, оголошувати війну), що належать виконавчій владі, здійснюються від імені Корони прем'єр-міністром та Кабінетом міністрів. Роль Монарха в публічній політиці обмежена церемоніальними функціями. Монарх щотижня зустрічається з прем'єр-міністром та іншими членами Кабінету. Фактичним політичним лідером Британії є Прем'єр-міністр, останнім часом — глава Консервативної партії Ліз Трасс(з 6 вересня 2022 р.). Носієм суверенітету є «Король в Парламенті». Велика Британія є постійним членом Ради Безпеки ООН, членом Великої сімки (G7), Організації економічного співробітництва та розвитку.
rdf:langString Политическая структура Великобритании основана на принципе квази-федеративного государства и конституционной монархии. Её система правительства (известная как Вестминстерская система) принята и в других государствах Содружества, таких как Канада, Индия, Австралия, Новая Зеландия, Сингапур, Малайзия. Британская Конституция не кодифицирована и имеет как письменные, так и неписьменные источники. К первым относятся Акты Парламента, а также судебные решения. Вторые именуются конституционными обычаями (конвенциями). Глава государства и источник исполнительной, судебной и законодательной власти в Соединённом Королевстве Великобритании и Северной Ирландии, ныне — Король Карл III. Британский монарх назначает лидера победившей на мажоритарных выборах партии, премьер-министром, хотя теоретически имеет право утвердить на этот пост любого британского подданного. Монарх даёт на билли парламента, при этом формально имеет право отказать. Монарх может также распустить парламент по совету премьер-министра (не наблюдается на практике), но де-юре обладает властью распустить парламент по собственной воле, без согласия премьера. Прочие королевские полномочия, включая назначение министров кабинета, объявление войны и т. п., входящие в компетенцию исполнительной власти, осуществляются от имени Короны (The Crown) или Верховной государственной власти Премьер-министром. Роль Британского монарха в публичной политике, в основном, ограничена церемониальными функциями, однако монарх сохраняет некоторые исключительные королевские прерогативы. Монарх еженедельно встречается с премьер-министром и другими членами Кабинета. Фактическим политическим лидером Великобритании является Премьер-министр, в настоящее время (с 25 октября 2022 года) — глава Консервативной партии Риши Сунак. Носителем суверенитета Великобритании является «Королева в Парламенте». В отличие от монархов некоторых стран Европы, королева Великобритании имеет достаточно большие полномочия. Великобритания является постоянным членом Совета Безопасности ООН, Большой семёрки (G7), Организации экономического сотрудничества и развития.
rdf:langString 英國的政治框架是君主立宪制之下的議會民主,其中英國君主是國家元首,現任為國王查理斯三世,而首相是政府首長,現任為辛偉誠,行政權由英國政府行使代表君主,並經過君主的同意。立法權授於國會的兩院,上議院和下議院,以及蘇格蘭議會、威爾斯議會和北愛爾蘭議會。司法權獨立於行政和立法機關,最高法庭是英国最高法院。 英国没有成文的宪法,但宪制惯例(constitutional conventions)具有宪法的作用;各种成文法和普通法共同组成了事實上的英国宪法。
xsd:nonNegativeInteger 128421

data from the linked data cloud