Politics of Liechtenstein
http://dbpedia.org/resource/Politics_of_Liechtenstein an entity of type: Country
Lichtenštejnské knížectví je podle definicie v ústavě z roku 1921 konstituční dědičnou monarchií na principech zastupitelské parlamentní demokrace. Státní moc je rozdělena mezi panujícího knížete a lid.
rdf:langString
Le Liechtenstein est une monarchie parlementaire. Le chef de l'État est le prince régnant Hans-Adam II de Liechtenstein, représenté par son fils le prince Alois de Liechtenstein depuis le 15 août 2004 avec le titre de Stellvertreter.
rdf:langString
Ustrój polityczny Liechtensteinu określa Konstytucja Liechtensteinu ustanowiona w 15 października 1921. Według Konstytucji Liechtenstein jest związkiem państwowym (niem. Staatsverband) dwóch regionów, obejmujących jedenaście gmin. Liechtenstein formalnie jest konstytucyjną monarchią dziedziczną, demokratyczną i parlamentarną, w której podmiotem władzy są razem Książę i Naród. Pomimo formalnej niepodległości i niezależności, księstwo połączone jest ze Szwajcarią unią celną, walutową i gospodarczą (od 1923 roku).
rdf:langString
列支敦士登是一個君主立憲制的親王國。它有一種混合政體形式，其中政治權力由君主和民主選舉產生的議會共享。有一個兩黨制（儘管也有兩個小黨）和一種代議制民主形式，其中首相作為政府首腦對議會負責。然而，列支敦士登親王作為國家元首，行使著相當大的政治權力。
rdf:langString
El sistema de gobierno del Principiado de Liechtenstein consiste en una monarquía constitucional. Tiene una forma de constitución mixta en la que el poder político es compartido por el príncipe y un parlamento elegido por la ciudadanía. Hay un sistema bipartidista (aunque también hay dos partidos menores) y una forma de democracia representativa en la que el Primer ministro, quien es Jefe de Gobierno es el responsable ante el parlamento. Sin embargo, el soberano, quien es el Jefe de Estado, ejerce considerables poderes políticos.
rdf:langString
Liechtenstein is a principality governed under a constitutional monarchy. It has a form of mixed constitution in which political power is shared by the monarch and a democratically elected parliament. There is a two-party system (though there are two minor parties as well) and a form of representative democracy in which the prime minister and head of government is responsible to parliament. However the Prince of Liechtenstein is head of state and exercises considerable political powers.
rdf:langString
Liechtenstein adalah sebuah pemerintahan kepangeranan yang berada di bawah monarki konstitusional. Ini membentuk dimana kekuasaan politik dibagi oleh penguasa monarki dan parlemen yang dipilih secara demokratis. Terdapat sistem dua partai (meskipun juga terdapat dua partai kecil) dan sebuah bentuk dari demokrasi perwakilan dimana perdana menteri dan kepala pemerintahan bertanggung jawab untuk parlemen. Namun, Pangeran Liechtenstein merupakan kepala negara dan memegang kekuasaan politik yang menonjol.
rdf:langString
La politica del Liechtenstein consiste in una Monarchia costituzionale avente una Costituzione mista, in cui il potere politico è condiviso dal monarca e da un Parlamento democraticamente eletto. Vi è un bipartitismo (anche se vi sono due piccoli partiti) e una forma di democrazia rappresentativa, in cui il Primo ministro e capo del Governo è responsabile del Parlamento. Ad ogni modo, il Principe del Liechtenstein (in tedesco Fürst) è il capo di Stato ed esercita la parte più notevole del potere politico.
rdf:langString
O Principado de Liechtenstein é um estado democrático, uma monarquia constitucional, encabeçada actualmente pelo príncipe soberano Hans Adam II, seguido pelo príncipe regente, Alois, seguido pelo primeiro ministro Otmar Hasler. O parlamento é eleito livremente através do voto eleitoral, sendo o povo que escolhe e elege os seus membros. O príncipe encontra-se isento de votar. O , o Landtag, compõe-se por 25 representantes escolhidos pela população votante. Uma câmara de cinco integrantes responsabiliza-se pelo trato dos assuntos diários. A constituição permite referendos legislativos.
rdf:langString
Лихтенштейн — конституционная монархия. Глава государства — Ханс-Адам II, князь фон унд цу Лихтенштейн, герцог Троппау и Егерндорф, . Фактически управлял страной с 1984 года, а вступил на престол 13 ноября 1989 года. Князь осуществляет управление государством, визирует принимаемые ландтагом (парламентом) законодательные акты, представляет Лихтенштейн во взаимоотношениях с другими государствами, назначает государственных служащих, обладает правом помилования, обладает правом абсолютного вето на любой закон принимаемый парламентом и на результаты народных голосований, имеет право роспуска правительства и парламента Лихтенштейна, единолично принимать особо важные законы и назначать судей. На данный момент, полномочия князя Лихтенштейна являются самыми широкими среди европейских монархий (за и
rdf:langString
Державний устрій князівства Ліхтенштейн — конституційна спадкова монархія (з 1862 року). Суспільне та політичне життя Ліхтенштейну регламентується конституцією, прийнятою 5 жовтня 1921 року та доповненою поправками 1938, 1939, 1965, 1990 та 2003 років. Виконавча влада належить уряду. Уряд Ліхтенштейну є колегіальним органом. Членом уряду може стати лише особа (незалежно від статі), яка народилася у Ліхтенштейні та була обрана до парламенту країни. Від кожного з двох виборчих округів князівства — Оберланду та Унтерланду — обираються по два кандидати до складу уряду, а також їхні заступники.
rdf:langString
rdf:langString
Politics of Liechtenstein
rdf:langString
Politický systém Lichtenštejnska
rdf:langString
Politisches System Liechtensteins
rdf:langString
Política de Liechtenstein
rdf:langString
Politik Liechtenstein
rdf:langString
Politique au Liechtenstein
rdf:langString
Politica del Liechtenstein
rdf:langString
Ustrój polityczny Liechtensteinu
rdf:langString
Política de Liechtenstein
rdf:langString
Государственный строй Лихтенштейна
rdf:langString
列支敦士登政治
rdf:langString
Державний лад Ліхтенштейну
xsd:integer
17814
xsd:integer
1109809709
rdf:langString
Lichtenštejnské knížectví je podle definicie v ústavě z roku 1921 konstituční dědičnou monarchií na principech zastupitelské parlamentní demokrace. Státní moc je rozdělena mezi panujícího knížete a lid.
rdf:langString
El sistema de gobierno del Principiado de Liechtenstein consiste en una monarquía constitucional. Tiene una forma de constitución mixta en la que el poder político es compartido por el príncipe y un parlamento elegido por la ciudadanía. Hay un sistema bipartidista (aunque también hay dos partidos menores) y una forma de democracia representativa en la que el Primer ministro, quien es Jefe de Gobierno es el responsable ante el parlamento. Sin embargo, el soberano, quien es el Jefe de Estado, ejerce considerables poderes políticos. El poder ejecutivo es ejercido por el , mientras que el legislativo por el Landtag. El poder judicial depende del ejecutivo y la legislatura. El sistema de partidos políticos está dominado por el Partido Cívico Progresista y la Unión Patriótica. El 15 de agosto de 2002, el Príncipe Juan Adán II anunció en su discurso con motivo del día de la Fiesta Nacional de Liechtenstein, que después de meses de negociaciones, se había alcanzado un acuerdo en el debate sobre la reforma constitucional. El 13 de septiembre, el Primer ministro Otmar Hasler confirmó al Landtag que su gobierno estaba redactando un proyecto de ley, que aumentaría los poderes ejecutivos del soberano. El mismo fue presentado a la legislatura en noviembre, y tras ser aprobado fue presentado a la ciudadanía en un referéndum, que se realizó el 16 de marzo de 2003, y fue apoyado por el 64% de los votantes.
rdf:langString
Le Liechtenstein est une monarchie parlementaire. Le chef de l'État est le prince régnant Hans-Adam II de Liechtenstein, représenté par son fils le prince Alois de Liechtenstein depuis le 15 août 2004 avec le titre de Stellvertreter.
rdf:langString
Liechtenstein is a principality governed under a constitutional monarchy. It has a form of mixed constitution in which political power is shared by the monarch and a democratically elected parliament. There is a two-party system (though there are two minor parties as well) and a form of representative democracy in which the prime minister and head of government is responsible to parliament. However the Prince of Liechtenstein is head of state and exercises considerable political powers. The executive power is exercised by the Cabinet of Liechtenstein (government). Legislative power is vested in both the government and the Landtag (Parliament). The party system is dominated by the conservative Progressive Citizens' Party and the liberal-conservative Patriotic Union. The Judiciary is independent of the executive and the legislature. The country replaced universal male suffrage with universal suffrage in 1984, following a national referendum. On 15 August 2002, in his National Day Address, Prince Hans-Adam II announced that after months of intensive negotiations, a compromise in the debate on constitutional reform had been reached. On 13 September, Prime Minister Otmar Hasler confirmed to Parliament that his government was drafting a bill for Parliament based on the compromise reached between the Prince and the Citizens' Forum. The draft bill, which would increase the executive powers of the monarch, went before Parliament for a first reading in November. Once approved by Parliament, the bill was then presented to voters in a referendum, and approved by 64% of those voting on 16 March 2003. In June 2012, people decided overwhelmingly in the referendum that Crown Prince Alois should be allowed to retain his power of veto over decisions made in nationwide ballots.
rdf:langString
Liechtenstein adalah sebuah pemerintahan kepangeranan yang berada di bawah monarki konstitusional. Ini membentuk dimana kekuasaan politik dibagi oleh penguasa monarki dan parlemen yang dipilih secara demokratis. Terdapat sistem dua partai (meskipun juga terdapat dua partai kecil) dan sebuah bentuk dari demokrasi perwakilan dimana perdana menteri dan kepala pemerintahan bertanggung jawab untuk parlemen. Namun, Pangeran Liechtenstein merupakan kepala negara dan memegang kekuasaan politik yang menonjol. dipegang oleh (pemerintah). Kekuasaan legislatif dipegang dalam pemerintahan dan (Parlemen). Sistem partai didominasi oleh dan yang liberal-konservatif. bersifat independen dari eksekutif dan legislatif.
rdf:langString
La politica del Liechtenstein consiste in una Monarchia costituzionale avente una Costituzione mista, in cui il potere politico è condiviso dal monarca e da un Parlamento democraticamente eletto. Vi è un bipartitismo (anche se vi sono due piccoli partiti) e una forma di democrazia rappresentativa, in cui il Primo ministro e capo del Governo è responsabile del Parlamento. Ad ogni modo, il Principe del Liechtenstein (in tedesco Fürst) è il capo di Stato ed esercita la parte più notevole del potere politico. Il potere esecutivo è esercitato dal (Governo), un gabinetto di cinque persone. Il potere legislativo spetta sia al Governo che al Parlamento (Landtag), che è composto da 25 rappresentanti. Il sistema partitico è dominato da due schieramenti: il Partito Progressista dei Cittadini, di ispirazione conservatrice-nazionale e liberale e l'Unione Patriottica, di stampo cristiano-democratico. Il potere giudiziario è indipendente. Nel 2003 un referendum ha concesso ulteriori poteri politici al Principe (nomina dei giudici, possibilità di veto contro qualunque legge del Parlamento, possibilità in casi particolari di nominare personalmente un governo), il che rende il Liechtenstein una monarchia costituzionale atipica dal punto di vista del Consiglio d'Europa.
rdf:langString
Ustrój polityczny Liechtensteinu określa Konstytucja Liechtensteinu ustanowiona w 15 października 1921. Według Konstytucji Liechtenstein jest związkiem państwowym (niem. Staatsverband) dwóch regionów, obejmujących jedenaście gmin. Liechtenstein formalnie jest konstytucyjną monarchią dziedziczną, demokratyczną i parlamentarną, w której podmiotem władzy są razem Książę i Naród. Pomimo formalnej niepodległości i niezależności, księstwo połączone jest ze Szwajcarią unią celną, walutową i gospodarczą (od 1923 roku).
rdf:langString
O Principado de Liechtenstein é um estado democrático, uma monarquia constitucional, encabeçada actualmente pelo príncipe soberano Hans Adam II, seguido pelo príncipe regente, Alois, seguido pelo primeiro ministro Otmar Hasler. O parlamento é eleito livremente através do voto eleitoral, sendo o povo que escolhe e elege os seus membros. O príncipe encontra-se isento de votar. O , o Landtag, compõe-se por 25 representantes escolhidos pela população votante. Uma câmara de cinco integrantes responsabiliza-se pelo trato dos assuntos diários. O governo é nomeado pelo parlamento que é, por sua vez, renovado de quatro em quatro anos. A última vez que foi eleito foi em 2005. Os dois partidos políticos principais são o (FBP, sigla segundo a grafia alemã, utilizada no país) e a . Ambos dominam a vida política liechtensteinense, e dirigiram o país, em coligação, de 1938 a 1997, até que neste último ano venceu o VU, que ilegitimou a coligação, e assim, o governo tem alternado entre os dois partidos. A constituição permite referendos legislativos. Em 1924, o Liechtenstein, tendo em conta as inúmeras transacções com a vizinha Suíça, realizou uma união com este outro país alpino, e adoptou o franco suíço como moeda nacional. Num acordo particular, ficou expressa a exigência da Suíça em que todos os acordos internacionais concluídos para e pelo Liechtenstein, tinham que ter a sua aprovação. Tal regista a dependência política do Liechtenstein da Suíça. Num referendo levado a cabo a 1 de Julho de 1984, os votantes varões concederam às mulheres o direito de votar nas eleições nacionais, ainda que continuem sem o direito ao voto na eleições locais, nos municípios. 1990 foi o ano em que o país se tornou membro da ONU, confirmando a sua posição democrática na política europeia. No ano seguinte torna-se membro integrante da EFTA. Os seus interesses, concordante com o acordo com a Suíça, são representados por esta. Em 1995 entra efectivamente para a Área Económica Europeia, seguindo a Suíça, que já entrara em 1992. Em Março de 2003 um polémico referendo posto na berra pelo príncipe Hans Adams, que exigia o reforço dos poderes do soberano, levantou os ânimos da oposição que exigia a deposição do príncipe. Este, por seu turno, ameaçou exilar-se nas suas residências austríacas, caso não visse os seus poderes acrescidos. A acção movida pelo soberano foi muito criticada internacionalmente, inclusive, pela Comissão de Veneza. A democracia do estado foi posta em causa e a monarquia apelidada de autoritária. Mas o príncipe venceu e viu os seus poderes alargados. A oposição foi notoriamente desacreditada com os resultados deste referendo.
rdf:langString
Лихтенштейн — конституционная монархия. Глава государства — Ханс-Адам II, князь фон унд цу Лихтенштейн, герцог Троппау и Егерндорф, . Фактически управлял страной с 1984 года, а вступил на престол 13 ноября 1989 года. Князь осуществляет управление государством, визирует принимаемые ландтагом (парламентом) законодательные акты, представляет Лихтенштейн во взаимоотношениях с другими государствами, назначает государственных служащих, обладает правом помилования, обладает правом абсолютного вето на любой закон принимаемый парламентом и на результаты народных голосований, имеет право роспуска правительства и парламента Лихтенштейна, единолично принимать особо важные законы и назначать судей. На данный момент, полномочия князя Лихтенштейна являются самыми широкими среди европейских монархий (за исключением Ватикана) и приближаются к полномочиям абсолютных монархов. Законодательный орган — ландтаг, который состоит из 25 депутатов, избираемых прямым тайным голосованием по системе пропорционального представительства (15 депутатов от и 10 депутатов от ) сроком на 4 года. Глава Ландтага – Альберт Фрик (с марта 2013 года). С согласия парламента князь назначает коалиционное правительство в составе его главы и 4 советников (три представителя парламентского большинства и два представителя оппозиции). Общественная и политическая жизнь Лихтенштейна регламентирована конституцией, принятой 5 октября 1921 года и дополненной поправками 1938, 1939, 1965 и 1990 годов. В стране действуют четыре партии — Прогрессивная гражданская партия (ПГП) — правая, Независимые — правоцентристская, Патриотический союз (ПС) — либерально-буржуазная партия и Свободный список (СС) — левоцентристская экологическая партия. Ранее существовали другие партии, включая левобуржуазную Христианско-социальную партию (ХСП). На выборах в ландтаг 11 февраля 2001 года одержала победу ПГП (13 мест), а ПС получил 11 мест. Согласно конституции, правительство страны состоит из членов победившей партии. На выборах 1997 года оно было сформировано ПС. На выборах в Ландтаг 5 февраля 2017 года победу также одержала ПГП (9 мест), ПС получил 8 мест, Независимые - 5 мест, СС - 3 места. С 1992 года в Лихтенштейне продолжается «конституционный спор» между князем Хансом Адамом II и парламентско-правительственными кругами. Монарх возражал против попыток ограничить его полномочия выполнением чисто символических функций и угрожал в этом случае «перенести своё место жительство в Вену». В 1992 году после разногласий с правительством по вопросу о соглашении с Европейским экономическим пространством князь попытался распустить парламент и управлять с помощью княжеских декретов. Это стремление встретило сопротивление и породило споры о реформе конституции. В 1995 году председатель Конституционного суда Бернхард Вилле заявил, что именно этот орган должен разбирать конституционный спор при возникновении разногласий между князем, правительством и парламентом. После этого князь отказался утвердить повторное избрание Вилле членом суда. В октябре 1999 года Европейский суд по правам человека удовлетворил жалобу Вилле и обвинил князя в нарушении конвенции о правах человека, приговорив Лихтенштейн к штрафу в размере 10 тысяч швейцарских франков и уплате компенсации Вилле в размере 91 тысячи швейцарских франков. В феврале 2000 года князь огласил новые предложения по реформе конституции, согласившись в принципе на роль главы государства без политической власти, на отказ от права назначать государственных чиновников и не утверждать судей. Князь выразил готовность признать за населением право на вынесение вотума недоверия князю и даже на ликвидацию монархии. Однако, в 2003 году князь провел конституционный референдум, который дал ему очень широкие полномочия, включая право абсолютного вето на любые законопроекты, право распускать правительство и назначать судей. В 2012 году попытка ограничить права князя налагать вето на решения референдумов, было отвергнуто на конституционном референдуме 76,1 % голосовавших (в референдуме приняло участие 82,9 % жителей страны) После выборов 2001 года, на которых победила Прогрессивная бюргерская партия, правительство возглавил в апреле лидер этой партии Отмар Хаслер. Правая партия Отечественный союз составила с Прогрессивной бюргерской партией коалицию по результатам выборов 2005 года. А по результатам выборов 2008 года правительство сформировал представитель Отечественного союза Клаус Чючер.
rdf:langString
Державний устрій князівства Ліхтенштейн — конституційна спадкова монархія (з 1862 року). Суспільне та політичне життя Ліхтенштейну регламентується конституцією, прийнятою 5 жовтня 1921 року та доповненою поправками 1938, 1939, 1965, 1990 та 2003 років. Головою держави є монарх — князь фон унд цу Ліхтенштейн, герцог Троппау та Егерндорф, граф Рітберг. Чинний князь — Ганс-Адам II Ліхтенштейн, фактично керує країною з 1984 року, хоча зійшов на престол 13 листопада 1989 року. Князь здійснює управління державою, візує прийняті ландтагом (парламентом) законодавчі акти, представляє Ліхтенштейн у взаєминах з іншими державами, призначає державних службовців, володіє правом помилування. Законодавча влада належить князю та ландтагу (однопалатному парламенту), який складається із 25 депутатів: 15 депутатів від Оберланду та 10 депутатів від Унтерланду. Депутати обираються прямим таємним голосуванням за пропорційною виборчою системою строком на 4 роки. За згодою парламенту князь призначає коаліційний уряд у складі його голови та 4-х радників (три представники парламентської більшості та два представники опозиції). Населення Ліхтенштейну має дуже сильні прямі демократичні права. Щонайменше 1000 громадян можуть ініціювати референдум або розгляд будь-якого закону. Референдум може призупинити дію Парламенту або змінити Конституцію — для цього на референдумі щонайменше 1500 громадян мають проголосувати «за». За умови низької явки референдум про призупинення роботи Парламенту або про внесення змін до Конституції визнається нелегітимним. Виконавча влада належить уряду. Уряд Ліхтенштейну є колегіальним органом. Членом уряду може стати лише особа (незалежно від статі), яка народилася у Ліхтенштейні та була обрана до парламенту країни. Від кожного з двох виборчих округів князівства — Оберланду та Унтерланду — обираються по два кандидати до складу уряду, а також їхні заступники. Судова влада є незалежною від виконавчої та законодавчої влади. Система судів загальної юрисдикції складається з трьох рівнів:
* Окружний суд (нім. Landgericht) — суд першої інстанції;
* Вищий суд (нім. Obergericht) — суд апеляційної інстанції;
* Верховний суд (нім. Oberste Gerichtshof) — вищої інстанції. Професійні судді призначаються князем за поданням Ландтагу. Адміністративну юстицію здійснює Адміністративний суд, який розглядає скарги на рішення Уряду. Функції конституційного контролю виконує Державний суд Ліхтенштейну, який захищає конституційні права, вирішує суперечки щодо юрисдикції між судами та адміністративними властями, а також діє як дисциплінарний суд відносно членів Уряду. Крім того, державний суд компетентний розглядати питання про конституційність законів та законність рішень Уряду. Члени державного суду обираються Ландтагом; вибори голови суду підлягають затвердженню князем.
rdf:langString
列支敦士登是一個君主立憲制的親王國。它有一種混合政體形式，其中政治權力由君主和民主選舉產生的議會共享。有一個兩黨制（儘管也有兩個小黨）和一種代議制民主形式，其中首相作為政府首腦對議會負責。然而，列支敦士登親王作為國家元首，行使著相當大的政治權力。
xsd:nonNegativeInteger
14248
