Politics of France
http://dbpedia.org/resource/Politics_of_France an entity of type: Thing
Současný politický systém Francie je určen ústavou Páté republiky z roku 1958. Podle článku 1 ústavy ze 4. října 1958 je Francie nedělitelná, laicistická, demokratická a sociální republika.
rdf:langString
Das derzeitige politische System Frankreichs wird durch die Verfassung der Fünften Französischen Republik bestimmt. Als wichtigste Merkmale gelten die demokratische und republikanische Staatsform mit einer starken Exekutive im Rahmen eines semipräsidentiellen Regierungssystems. Frankreich besitzt ein Zweikammersystem. Frankreich ist trotz einiger Reformen zur Stärkung der Regionen nach wie vor ein dezentraler Einheitsstaat. Die Trennung zwischen Religion und Staat (französisch laïcité) ist in Frankreich seit 1905 stärker als in vielen anderen europäischen Staaten.
rdf:langString
La politique en France s'exerce aujourd’hui dans le cadre d'un régime semi-présidentiel, déterminé par la Constitution de la Cinquième République.
rdf:langString
Frankrikes politik präglas av ett semi-presidentialistiskt statsskick, bestämd av den franska konstitutionen som stiftats i samband med bildandet av den femte franska republiken. Frankrikes nationalförsamling beskriver landet som en "odelbar, sekulär, demokratisk, och social republik". Parlamentet består av den direktvalda nationalförsamlingen och den indirekt valda senaten. Av båda kamrarna har nationalförsamlingen starkast ställning då den har en avgörande röst i fråga om lagstiftning samt kan genomföra en misstroendeomröstning för att avsätta regeringen.
rdf:langString
Политическую структуру Франции составляют президент республики, являющийся главой государства, премьер-министр Франции, правительство, главой которого является Премьер-министр, парламент, состоящий из двух палат: Национального собрания и Сената, а также Конституционный совет. На местном уровне власть представлена руководством департаментов, регионов, коммун.
rdf:langString
法蘭西第五共和國為一個雙首長制下的民主共和國，其政治體系有別於以分權、自治為主導的歐陸各國，以絕對的中央集權單一制來統治國家，但在其政府內部又竭力均衡權力，防止出現專制獨裁和個人崇拜，用政治制度的改善而非意識形態的對立來謀求“民主”與“效率”之間最大的平衡點。目前法國的憲法於1958年9月28日由法国民眾全體公民投票通過。1958年10月4日制訂的憲法決定了第五共和國的國家政体運作方式。此後憲法經多次修訂，增強了行政機關與議會的權力。
rdf:langString
تجري السياسة في فرنسا في إطار نظام شبه رئاسي يحدده الدستور الفرنسي للجمهورية الفرنسية الخامسة. تعلن الأمة نفسها أنها «جمهورية غير قابلة للتجزئة وعلمانية وديمقراطية واجتماعية». ينص الدستور على الفصل بين السلطات ويعلن «تمسّك فرنسا بحقوق الإنسان ومبادئ السيادة الوطنية على النحو المحدد في إعلان 1789». فرنسا دولة وحدوية. ومع ذلك، فإن تقسيماتها الإدارية -المناطق والأقاليم والبلديات- لها وظائف قانونية مختلفة، وتُمنع الحكومة الوطنية من التدخل في عملياتها العادية. وصفت وحدة الاستخبارات الاقتصادية فرنسا بأن «ديمقراطيتها بها خلل» في عام 2018.
rdf:langString
Frantziako politika batena da. Bere sistema legegilea Frantziako V. Errepublikaren arabera mugitzen da. Nazioak bere burua "Errepublika zatiezin, sekular, demokratiko eta sozial" gisa izendatzen du. Frantziako konstituzioak botereen banaketa aldarrikatzen du eta Frantzia "Giza Eskubideei eta 1789ko Adierazpenean agertzen den burujabetza nazionalaren printzipioei atxikitzen" zaiela.
rdf:langString
Francia es una república semipresidencial, que cuenta con un presidente (jefe de estado) y un primer ministro (jefe de gobierno). El presidente es elegido por votación popular, mientras que el primer ministro es escogido y nombrado por el presidente de la República. Como en todo sistema parlamentario, puede ser el líder del partido o coalición con más escaños o una personalidad destacada afín a ellos, pero no siempre es un miembro del parlamento (en este caso la Asamblea Nacional). En todo caso el presidente suele nombrar a un primer ministro que está en sintonía con la mayoría parlamentaria, a fin de asegurarse el apoyo de la asamblea. Las elecciones presidenciales y legislativas ocurren cada cinco años, mientras que las elecciones departamentales, regionales y municipales ocurren cada se
rdf:langString
The politics of France take place with the framework of a semi-presidential system determined by the French Constitution of the French Fifth Republic. The nation declares itself to be an "indivisible, secular, democratic, and social Republic". The constitution provides for a separation of powers and proclaims France's "attachment to the Rights of Man and the principles of National Sovereignty as defined by the Declaration of 1789".
rdf:langString
La Francia è una repubblica semipresidenziale. La Costituzione della Quinta repubblica dichiara che il paese è "una repubblica indivisibile, laica, democratica e sociale". La Costituzione prevede la separazione dei poteri e proclama il legame della Francia ai diritti dell'uomo e ai principi di sovranità nazionale come definiti dalla Dichiarazione del 1789.
rdf:langString
Ustrój polityczny Francji opiera się na konstytucji Francji, która głosi, że państwo francuskie jest niepodzielną, laicką (fr. laïcité), demokratyczną oraz społeczną republiką, zgodnie ze zdaniem: La France est une République indivisible, laïque, démocratique et sociale. (fr.)
rdf:langString
Em termos políticos, a República Francesa é uma república democrática semi-presidencialista regulamentada pela Constituição da Quinta República Francesa. A nação se autodeclara uma "República indivisível, laica, democrática e social" que preza pela separação de poderes e busca sustentar em seu território o legado dos Direitos humanos e os princípios de soberania nacional de acordo com o defendido anteriormente pela Declaração dos Direitos do Homem e do Cidadão.
rdf:langString
Політична система Франції заснована на напівпрезидентській системі і визначається конституцією П'ятої французької республіки. Нація оголошує себе «неподільною, світською, демократичною і соціальною Республікою». Конституція передбачає розподіл державної влади і проголошує у Франції «прихильність правам людини і принципам національного суверенітету, які визначені декларацією 1789 року». Франція-це унітарна держава. Однак, її адміністративно-територіальні одиниці,регіони, департаменти і комуни—мають різні правові функції, і національне уряд забороняється втручаючись в їх нормальній роботі.
rdf:langString
rdf:langString
Politics of France
rdf:langString
السياسة في فرنسا
rdf:langString
Politický systém Francie
rdf:langString
Politisches System Frankreichs
rdf:langString
Política de Francia
rdf:langString
Frantziako politika
rdf:langString
Politique en France
rdf:langString
Politica della Francia
rdf:langString
Ustrój polityczny Francji
rdf:langString
Política da França
rdf:langString
Политическая структура Франции
rdf:langString
Frankrikes politik
rdf:langString
Політична система Франції
rdf:langString
法國政治
rdf:langString
Politics of France
xsd:integer
33841029
xsd:integer
1120188266
rdf:langString
Unitary semi‑presidential constitutional republic
rdf:langString
Politique en France
rdf:langString
تجري السياسة في فرنسا في إطار نظام شبه رئاسي يحدده الدستور الفرنسي للجمهورية الفرنسية الخامسة. تعلن الأمة نفسها أنها «جمهورية غير قابلة للتجزئة وعلمانية وديمقراطية واجتماعية». ينص الدستور على الفصل بين السلطات ويعلن «تمسّك فرنسا بحقوق الإنسان ومبادئ السيادة الوطنية على النحو المحدد في إعلان 1789». يتكون النظام السياسي في فرنسا من السلطة التنفيذية، والسلطة التشريعية، والسلطة القضائية. تمارَس السلطة التنفيذية بالتشارك بين رئيس الجمهورية والحكومة. وتتكون الحكومة من رئيس الوزراء والوزراء. يعيّن الرئيسُ رئيسَ الوزراء، وهو مسؤول أمام البرلمان. يمكن إلغاء الحكومة، بما في ذلك رئيس الوزراء، من قبل الجمعية الوطنية -المجلس الأدنى في البرلمان- من خلال «اقتراح توجيه اللوم»؛ هذا يضمن أن رئيس الوزراء تدعمه دائمًا أغلبية المجلس الأدنى (الذي يلعب دورًا بارزًا -في معظم المواضيع- في المجلس الأعلى). يتألف البرلمان من الجمعية الوطنية ومجلس الشيوخ. يصدر البرلمان التشريعات ويصوّت على الميزانية؛ ويراقب عمل السلطة التنفيذية من خلال إجراء استجواب رسمي على أرضية مجلسَي البرلمان وإنشاء لجان تحقيق. يعمل المجلس الدستوري على التحقّق من دستورية التشريعات، الذي يعيَّن أعضاؤه من قبل رئيس الجمهورية، ورئيس الجمعية الوطنية، ورئيس مجلس الشيوخ. الرؤساء السابقون للجمهورية هم أيضًا أعضاء في المجلس. يعتمد القضاء المستقل على نظام القانون المدني الذي تطور من قانون نابليون. وهو ينقسم إلى الفرع القضائي (الذي يتعامل مع القانون المدني والقانون الجنائي) والفرع الإداري (الذي يتعامل مع الطعون في القرارات التنفيذية)، ولكل منهما محكمة استئناف عليا مستقلة خاصة: محكمة النقض خاصة بالمحاكم القضائية ومجلس الدولة خاص بالمحاكم الإدارية. تضم الحكومة الفرنسية هيئات مختلفة تتفقد انتهاكات السلطة والهيئات الإدارية المستقلة. فرنسا دولة وحدوية. ومع ذلك، فإن تقسيماتها الإدارية -المناطق والأقاليم والبلديات- لها وظائف قانونية مختلفة، وتُمنع الحكومة الوطنية من التدخل في عملياتها العادية. كانت فرنسا عضوًا مؤسِّسًا في الجماعة الأوروبية للفحم والصلب، وبعد ذلك الاتحاد الأوروبي. على هذا النحو، نقلت فرنسا جزءًا من سيادتها إلى المؤسسات الأوروبية، وفقًا لما ينص عليه دستورها. لذا يتعين على الحكومة الفرنسية الالتزام بالمعاهدات والتوجيهات واللوائح الأوروبية. وصفت وحدة الاستخبارات الاقتصادية فرنسا بأن «ديمقراطيتها بها خلل» في عام 2018.
rdf:langString
Současný politický systém Francie je určen ústavou Páté republiky z roku 1958. Podle článku 1 ústavy ze 4. října 1958 je Francie nedělitelná, laicistická, demokratická a sociální republika.
rdf:langString
Das derzeitige politische System Frankreichs wird durch die Verfassung der Fünften Französischen Republik bestimmt. Als wichtigste Merkmale gelten die demokratische und republikanische Staatsform mit einer starken Exekutive im Rahmen eines semipräsidentiellen Regierungssystems. Frankreich besitzt ein Zweikammersystem. Frankreich ist trotz einiger Reformen zur Stärkung der Regionen nach wie vor ein dezentraler Einheitsstaat. Die Trennung zwischen Religion und Staat (französisch laïcité) ist in Frankreich seit 1905 stärker als in vielen anderen europäischen Staaten.
rdf:langString
Frantziako politika batena da. Bere sistema legegilea Frantziako V. Errepublikaren arabera mugitzen da. Nazioak bere burua "Errepublika zatiezin, sekular, demokratiko eta sozial" gisa izendatzen du. Frantziako konstituzioak botereen banaketa aldarrikatzen du eta Frantzia "Giza Eskubideei eta 1789ko Adierazpenean agertzen den burujabetza nazionalaren printzipioei atxikitzen" zaiela. Frantziako sistema politikoan botere exekutiboa, botere legislatiboa eta botere judiziala existitzen dira. Botere exekutiboa eta Gobernuak osatzen dute. Gobernuan eta ministroek osatzen dute. Lehen Ministroa Presidenteak izendatzen du, eta Parlamentuaren aurrean dauka ardura. Gobernua, Lehen Ministroa barne, Frantziako Asanblada Nazionalak ken dezake, Parlamentuko behe ganbarak, "zentsura mozio" baten bidez. Honela ziurtatzen da Lehen Ministroak beti duela behe ganbararen gehiengoaren babesa. Behe ganbarak goi ganbarak baino garrantzitsuagoa da kasu gehienetan. Parlamentua Asanblada Nazionala eta Senatuak osatzen dute. Estatutuak onartu eta aurrekontuaren gainean bozkatzen dute; exekutiboaren lana kontrolatzen dute galdera formalen bidez edo batzorde finkoen bitartez. Onartutako legeen konstituzionalitatea aztertzen du. Kontseilu honetako kideek Errepublikako Presidenteak, eta izendatzen dituzte. Aurretik Errepublikaren presidente izan direnak kontseilu honetako kide dira. Independentzia judiziala garapenetik osatutako baten bidez ziurtatzen da. Adar judiziala (kasu zibilak eta kriminalak) eta adar administratiboa daude (exekutiboaren erabakien gaineko erabakiak), eta bakoitzak euren goi mailako apelazio korte independientea du: korte judizilaetarako eta administratiboarentzat. Frantziako gobernuak hainbat instituzio ditu botere gehiegikeriak independienteki ikertzeko. Frantzia estatu unitarioa da. Hala, hainbat banaketa administratibo ditu (eskualdeak, departamenduak eta udalerriak) eta hauek hainbat lan legal dituzte. Gobernu nazionalak ezin du horien operazio normalen gainetik erabaki. Frantzia Europako Ikatz eta Altzairuaren Erkidegoaren sortzaileetako bat zen, ondoren Europar Batasuna izango zena. Era horretan, Frantziak bere burujabetzaren zati bat Europako instituzio ezberdinengan utzi du. Frantziako Gobernuak, beraz, Europako tratatu, direktiba eta erregulazioak bete behar ditu.
rdf:langString
Francia es una república semipresidencial, que cuenta con un presidente (jefe de estado) y un primer ministro (jefe de gobierno). El presidente es elegido por votación popular, mientras que el primer ministro es escogido y nombrado por el presidente de la República. Como en todo sistema parlamentario, puede ser el líder del partido o coalición con más escaños o una personalidad destacada afín a ellos, pero no siempre es un miembro del parlamento (en este caso la Asamblea Nacional). En todo caso el presidente suele nombrar a un primer ministro que está en sintonía con la mayoría parlamentaria, a fin de asegurarse el apoyo de la asamblea. Las elecciones presidenciales y legislativas ocurren cada cinco años, mientras que las elecciones departamentales, regionales y municipales ocurren cada seis años
rdf:langString
The politics of France take place with the framework of a semi-presidential system determined by the French Constitution of the French Fifth Republic. The nation declares itself to be an "indivisible, secular, democratic, and social Republic". The constitution provides for a separation of powers and proclaims France's "attachment to the Rights of Man and the principles of National Sovereignty as defined by the Declaration of 1789". The political system of France consists of an executive branch, a legislative branch, and a judicial branch. Executive power is exercised by the President of the Republic and the Government. The Government consists of the Prime Minister and ministers. The Prime Minister is appointed by the President, and is responsible to Parliament. The government, including the Prime Minister, can be revoked by the National Assembly, the lower house of Parliament, through a "censure motion"; this ensures that the Prime Minister is always supported by a majority of the lower house (which, on most topics, has prominence over the upper house). Parliament consists of the National Assembly and the Senate. It passes statutes and votes on the budget; it controls the action of the executive through formal questioning on the floor of the houses of Parliament and by establishing commissions of inquiry. The constitutionality of the statutes is checked by the Constitutional Council, members of which are appointed by the President of the Republic, the President of the National Assembly, and the President of the Senate. Former presidents of the Republic can also be members of the council if they want to (Valéry Giscard-d’Estaing et Jacques Chirac were the only former Presidents that participated into the council’s work) The independent judiciary is based upon civil law system which evolved from the Napoleonic Codes. It is divided into the judicial branch (dealing with civil law and criminal law) and the administrative branch (dealing with appeals against executive decisions), each with their own independent supreme court of appeal: the Court of Cassation for the judicial courts and the Conseil d'Etat for the administrative courts. The French government includes various bodies that check abuses of power and independent agencies. While France is a unitary state, its administrative subdivisions—regions, departments and communes—have various legal functions, and the national government is prohibited from intruding into their normal operations. France was a founding member of the European Coal and Steel Community, later the European Union. As such, France has transferred part of its sovereignty to European institutions, as provided by its constitution. The French government therefore has to abide by European treaties, directives and regulations. The Economist Intelligence Unit has described France as a "flawed democracy" in 2020.
rdf:langString
La politique en France s'exerce aujourd’hui dans le cadre d'un régime semi-présidentiel, déterminé par la Constitution de la Cinquième République.
rdf:langString
La Francia è una repubblica semipresidenziale. La Costituzione della Quinta repubblica dichiara che il paese è "una repubblica indivisibile, laica, democratica e sociale". La Costituzione prevede la separazione dei poteri e proclama il legame della Francia ai diritti dell'uomo e ai principi di sovranità nazionale come definiti dalla Dichiarazione del 1789. Le istituzioni francesi seguono il principio classico della separazione dei poteri tra legislativo, esecutivo e giudiziario. Il presidente è in parte responsabile della gestione del potere esecutivo, ma dirigere l'attività di governo incombe, più che altro, al primo ministro. Sebbene il primo ministro sia di nomina presidenziale, deve ricevere la fiducia dall'Assemblea nazionale, ossia la camera bassa del Parlamento. Il primo ministro è quindi espresso dalla maggioranza all'Assemblea nazionale, che non necessariamente appartiene allo schieramento politico del presidente. Il Parlamento è composto dall'Assemblea nazionale e dal Senato. Il Parlamento approva le leggi e il bilancio dello Stato, controlla l'operato del potere esecutivo attraverso interrogazioni e costituendo commissioni d'inchiesta. Il controllo sulla costituzionalità delle leggi è devoluto al Consiglio costituzionale, i cui membri sono nominati dal presidente della Repubblica e da quelli di Assemblea nazionale e Senato. Fanno parte del Conseil anche gli ex presidenti della Repubblica. Il potere giudiziario si divide tra la giurisdizione ordinaria (che cura i casi civili e penali) e quella amministrativa (che giudica i ricorsi contro i provvedimenti amministrativi). L'ultima istanza della giurisdizione ordinaria è la , mentre la suprema corte amministrativa è il Consiglio di Stato. Esistono diverse agenzie indipendenti, come organismi che svolgono attività di controllo contro gli abusi di potere. La Francia è uno Stato unitario, ma gli enti locali (régions, départements e communes) hanno diverse attribuzioni, il cui esercizio è tutelato dalle ingerenze del governo centrale.
rdf:langString
Em termos políticos, a República Francesa é uma república democrática semi-presidencialista regulamentada pela Constituição da Quinta República Francesa. A nação se autodeclara uma "República indivisível, laica, democrática e social" que preza pela separação de poderes e busca sustentar em seu território o legado dos Direitos humanos e os princípios de soberania nacional de acordo com o defendido anteriormente pela Declaração dos Direitos do Homem e do Cidadão. O sistema político francês consiste em um poder executivo, um poder legislativo e um poder judiciário. O poder executivo é liderado pelo Presidente da República e pelo Governo que, por sua vez, é constituído pelo Primeiro-Ministro e seus ministros. O Primeiro-ministro é nomeado pelo Presidente, sendo responsável perante o Parlamento da França e incumbido de formar um governo. Governo este que - incluindo o próprio primeiro-ministro - pode eventualmente ser revogado pela Assembleia Nacional Francesa, a câmara baixa do parlamento, por meio de uma "moção de censura"; tal sistema assegura que o governo encabeçado pelo primeiro-ministro seja sempre apoiado pela maioria da câmara baixa. O Parlamento é formado pela Assembleia Nacional Francesa e pelo Senado da França e tem a incumbência de votar novos estatutos e leis e aprovar o plano orçamentário nacional. Os parlamentares regulamentam a ação do poder executivo por meio de comissões de inquérito regulares. A constitucionalidade destes estatutos é verificada pelo Conselho Constitucional, cujos membros são nomeados pelo Presidente da República, pelo Presidente da Assembleia Nacional e pelo Presidente do Senado. O judiciário independente é baseado no sistema de direito civil que evoluiu do sistema de leis que formaram o Código Napoleônico no século XIX. O sistema judiciário francês é dividido em poder judicial (lidando com direito civil e direito penal) e o ramo administrativo (lidando com recursos sobre operações executivas), cada um com seu próprio tribunal de apelação independente: o Tribunal de Cassação para os tribunais judiciais e o Conselho de Estado (Conseil d'Etat) para os tribunais administrativos. O governo francês engloba vários órgãos e agências independentes que verificam eventuais abusos de poder. Embora a França seja um Estado unitário, suas subdivisões administrativas – regiões, departamentos e comunas – possuem várias funções legais, e o governo nacional está proibido de interferir em suas operações normais. A França é membro-fundador da Comunidade Europeia do Carvão e do Aço, que evoluiu posteriormente para a presente União Europeia. Como tal, a França transferiu parte de sua soberania para instituições europeias, conforme previsto em sua constituição. O governo francês, portanto, deve respeitar os tratados, diretivas e regulamentos europeus.
rdf:langString
Ustrój polityczny Francji opiera się na konstytucji Francji, która głosi, że państwo francuskie jest niepodzielną, laicką (fr. laïcité), demokratyczną oraz społeczną republiką, zgodnie ze zdaniem: La France est une République indivisible, laïque, démocratique et sociale. (fr.) Władza wykonawcza we Francji należy do Prezydenta. Prezydent, wybierany bezpośrednio przez wszystkich obywateli na 5-letnią kadencję (zgodnie z konstytucją kadencja prezydenta powinna trwać 7 lat, lecz na mocy referendum konstytucyjnego z roku 2000 została skrócona do lat 5), ma prawo powoływania i odwoływania premiera, którego jednak musi również zatwierdzić Zgromadzenie Narodowe, niższa izba francuskiego parlamentu. Prezydent odpowiada za politykę międzynarodową, jest formalnym głównym dowódcą wojska i ma prawo wydawać dekrety oraz kontrasygnować ustawy. Władza ustawodawcza we Francji należy do dwuizbowego parlamentu, w którym głos decydujący ma Zgromadzenie Narodowe liczące 577 deputowanych, wybieranych bezpośrednio przez obywateli na 5-letnią kadencję. Senat liczy 348 członków, którzy są wybierani na 6-letnią kadencję przez elektorów powoływanych według skomplikowanego klucza przez lokalne władze departamentów Francji i niektóre instytucje centralne. Senat jest ciałem doradczym z bardzo ograniczonymi prerogatywami. Inicjatywa ustawodawcza we Francji należy niemal w całości do rady ministrów i prezydenta, aczkolwiek muszą oni stosować się do złożonej procedury legislacyjnej, obejmującej konieczność akceptacji projektów ustaw przed złożeniem w parlamencie przez Radę Stanu Francji. Władza sądownicza opiera się na prawie stanowionym. Sądy dzielą się na powszechne, wojskowe, administracyjne i rozrachunkowe. Wszystkie cztery piony sądowe są trójinstancyjne. Na szczycie sądów powszechnych i wojskowych znajdują się odpowiednie sądy kasacyjne. Na czele systemu sądów administracyjnych znajduje się wydział kasacyjny Rady Stanu Francji. Naczelny Sąd Rozrachunkowy jest ostatnią instancją sądów rozrachunkowych. Sędziowie wszystkich pionów sądownictwa Francji są państwowymi urzędnikami powoływanymi przez ministra sprawiedliwości. Konstytucja i ustrój sądów zapewnia jednak raz powołanym sędziom wysoki stopień niezależności od władzy wykonawczej. Rada Konstytucyjna jest organem o cechach sądu konstytucyjnego. Francja jest państwem silnie scentralizowanym. Cały kraj jest podzielony na departamenty (fr. département), odpowiadające polskim powiatom. Władze departamentów pochodzą częściowo z wyboru ich mieszkańców, a częściowo są powoływane przez radę ministrów. Jakkolwiek trwa stopniowy proces decentralizacji państwa, lokalna samorządność jest wciąż znacznie mniej rozwinięta niż w większości państw Unii Europejskiej.
rdf:langString
Frankrikes politik präglas av ett semi-presidentialistiskt statsskick, bestämd av den franska konstitutionen som stiftats i samband med bildandet av den femte franska republiken. Frankrikes nationalförsamling beskriver landet som en "odelbar, sekulär, demokratisk, och social republik". Parlamentet består av den direktvalda nationalförsamlingen och den indirekt valda senaten. Av båda kamrarna har nationalförsamlingen starkast ställning då den har en avgörande röst i fråga om lagstiftning samt kan genomföra en misstroendeomröstning för att avsätta regeringen.
rdf:langString
Политическую структуру Франции составляют президент республики, являющийся главой государства, премьер-министр Франции, правительство, главой которого является Премьер-министр, парламент, состоящий из двух палат: Национального собрания и Сената, а также Конституционный совет. На местном уровне власть представлена руководством департаментов, регионов, коммун.
rdf:langString
法蘭西第五共和國為一個雙首長制下的民主共和國，其政治體系有別於以分權、自治為主導的歐陸各國，以絕對的中央集權單一制來統治國家，但在其政府內部又竭力均衡權力，防止出現專制獨裁和個人崇拜，用政治制度的改善而非意識形態的對立來謀求“民主”與“效率”之間最大的平衡點。目前法國的憲法於1958年9月28日由法国民眾全體公民投票通過。1958年10月4日制訂的憲法決定了第五共和國的國家政体運作方式。此後憲法經多次修訂，增強了行政機關與議會的權力。
rdf:langString
Політична система Франції заснована на напівпрезидентській системі і визначається конституцією П'ятої французької республіки. Нація оголошує себе «неподільною, світською, демократичною і соціальною Республікою». Конституція передбачає розподіл державної влади і проголошує у Франції «прихильність правам людини і принципам національного суверенітету, які визначені декларацією 1789 року». Політична система Франції складається з виконавчої влади, законодавчої гілки влади та судової гілки влади. Виконавча влада здійснюється Президентом Республіки та Урядом. Уряд складається з прем'єр-міністра та міністрів. Прем'єр-міністр призначається Президентом і несе відповідальність перед парламентом. Уряд, у тому числі і прем'єр-міністр, може бути скинутий Національною асамблеєю, нижньою палатою парламенту, шляхом «подання скарг»; це гарантує, що Прем'єр-міністр завжди підтримується більшістю нижньої палати. Парламент складається з національних зборів і Сенату. Вона[хто?] проходить статути і голосувань по бюджету; він контролює дії виконавчої влади через офіційний допит на підлозі[що?] палат парламенту і створення комісій з розслідування. Конституційність постанови перевіряється в Конституційний рада, члени якого призначаються Президентом Республіки, головою національних зборів і головою Сенату. Колишні президенти Республіки є також членами Ради. Незалежна судова система базується на цивільному праві, система, яка розвинулася з наполеонівських кодексів. Вона розділяється на судову гілку влади (з питань цивільного права і кримінального права) і адміністративних органів (щодо оскарження рішень виконавчих органів), кожен власний і незалежним Верховний апеляційний суд: в суд касаційної інстанції для судових суди та Державна рада в адміністративних судах. Уряд Франції включає в себе різні органи, які перевіряють зловживання владою і незалежними агентствами. Франція-це унітарна держава. Однак, її адміністративно-територіальні одиниці,регіони, департаменти і комуни—мають різні правові функції, і національне уряд забороняється втручаючись в їх нормальній роботі. Франція була одним із засновників Європейського об'єднання вугілля і сталі, пізніше Європейського Союзу. Франція передала частину свого суверенітету в європейських інститутах, як це передбачено Конституцією. Французький уряд, таким чином, повинен дотримуватися європейських договорів, директив та регламентів. Доаналітичний підрозділ журналу Economist оцінив рейтинг Франції як «неповноцінна демократія» у 2016 році.
rdf:langString
Direct popular vote
rdf:langString
Prime Minister
xsd:integer
19
rdf:langString
Direct popular vote
xsd:nonNegativeInteger
68389
