Polis

http://dbpedia.org/resource/Polis an entity of type: Thing

Polis (řecky πόλις), plurál: poleis (řecky πόλεις) znamená město, obec nebo městský stát. Slovo představuje typ starověkého řeckého městského státu, který se vyvinul v archaickém období. Jedná se o předchůdce moderního města i státu. Mezi starořecké Polis patřily např. Athény, Sparta, Trója, Korint, Megara, Théby, Mykény, Milétos, nebo Halikarnassos. V starořeckých textech může mít polis také sekundární význam občanské společnosti, která byla budována v hranicích města. rdf:langString

Η οποιαδήποτε προσπάθεια αναγνώρισης και χαρακτηρισμού των στοιχείων της πόλης κατά την ελληνική αρχαιότητα εμπλέκει στοιχεία από πολλές διαφορετικές ιστορικές πηγές, καθώς και τη μαρτυρία της αρχαιολογικής επιστήμης, έργο της οποίας είναι εν μέρει η ανάπλαση των εικόνων του παρελθόντος με βάση τα στοιχεία που φέρνει στην επιφάνεια η αρχαιολογική σκαπάνη. Αναμφίβολα σε αρκετές περιπτώσεις οι μαρτυρίες ή οι υποθέσεις που γίνονται στο φως νέων ευρημάτων συχνά συγκρούονται ή αναπλάθονται και τούτο σημαίνει ότι δεν μπορεί κανείς να είναι απόλυτος στην πορεία των συνειρμών του, πολύ περισσότερο όταν εξετάζει περιόδους που εκτείνονται πολύ πέραν των παρόντων «ορίων» της ιστορίας. rdf:langString

مدينة يونانية أو بوليس والتي تعني حرفياً مدينة في اليونان. يمكنها أيضاً أن تعني جسد المواطن. في علم التأريخ الحديث، مصطلح «بوليس» يستخدم عادة في (List of ancient Greek cities)، مثل أثينا الكلاسيكية ومعاصريها، وتتُرجم عادة «دولة مدينة». هذه المُدن تتكون من مركز مدينة محصن مبني على أكروبوليس أو هضبة أو مرفأ وتتحكم بالمناطق المحيطة بها —Khôra.πόλεις rdf:langString

Polis (/ˈpɒlɪs/; Yunani: πόλις pengucapan ), jamak poleis (/ˈpɒleɪz/, πόλεις ) secara harfiah artinya adalah kota dalam bahasa Yunani. Istilah tersebut juga dapat memiliki arti badan masyarakat. Dalam historiografi modern, polis biasanya dipakai untuk menyebut negara-kota Yunani kuno, seperti Athena Klasik dan kota-kota sezamannya, dan sering kali diterjemahkan menjadi "". rdf:langString

Con il termine polis (in greco antico: πόλις, «città»; plurale πόλεις, póleis) si indica la città-Stato dell'antica Grecia, ma anche il modello politico tipico in quel periodo in Grecia. rdf:langString

ポリス（希: πόλις, 複数形 πόλεις）は、都市、都市国家、市民権または市民による政体を指すギリシア語である。古代アテナイなど古代ギリシアに関して使用される場合は、通常都市国家と訳される。 rdf:langString

A pólis (πόλις) — plural: poleis (πόλεις) — era o modelo das antigas cidades gregas, desde o final do período homérico, período arcaico até o período clássico, vindo a perder importância a partir do domínio romano. Devido às suas características, o termo pode ser usado como sinônimo de cidade-Estado. As poleis, definindo um modo de vida urbano que seria a base da civilização ocidental, mostraram-se um elemento fundamental na constituição da cultura grega, a ponto de se dizer que o homem é um "animal político". Essa comunidade organizada, é formada pelos cidadãos (no grego “πολίτικοι”, "polítikoi"), isto é, pelos homens nascidos no solo da Cidade, livres e iguais e também tinham seu próprio governo. rdf:langString

Polis (plural poleis) var stadsstater i antikens Grekland. Det grekiska ordet πόλις, polis, (stad, stat, borg, medborgare) är besläktat med politeia (medborgarskap, statsförvaltning). De har gett upphov till begrepp som polis, politik, policy, metropol och kosmopolit. rdf:langString

城邦（古希臘語：πολις，古希臘語：[pólis]，英語：Polis，複數形為πόλεις，[póleːs]，poleis），希臘文的字面意思是城市。它也代表了公民以及公民組成的群體。是古希臘一種政治共同體，以城市為單位形成自治國家。古希臘的眾多城邦中，雅典和斯巴達分別代表著兩種不同形式的城邦。 rdf:langString

По́ліс (фінік. , грец. πόλις, лат. civitas) в сучасному значенні — місто-держава, міська громада; звідси політія — особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, ) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хор), з розташованими на ній землеробськими поселеннями. rdf:langString

A la Grècia clàssica, la polis (grec antic: πόλις) és la ciutat estat, el marc essencial on es desenvolupà i s'expandí la civilització grega fins a l'època arcaica. La unificació entre el nucli urbà i el camp, característica essencial de la polis arcaica i clàssica, no es complí fins a la segona meitat del segle vii aC. L'estructura de la polis comporta un establiment urbà, generalment instal·lat al peu d'una acròpolis, les terres propietat dels ciutadans particulars, els camps sense conrear, i els boscos. rdf:langString

Poliso (greke πόλις – polis, plurale πόλεις – polejs) estis politike sendependa urboŝtato en la antikva Grekio. Al la poliso apartenis ne nur la akropolis, ĉirkaŭita per muro, sed ankaŭ la ĉirkaŭa kampara areo. La polisoj estiĝis pro la natura dividiteco de Grekio pro montoj kaj golfoj kaj etna, kultura dividiteco. La polisoj estis inter si samrangaj, el ili (plurcento) estas la plej konataj la polisoj de Ateno kaj Sparto. La grekaj polisoj transformiĝis en frua mezepoko (4-a jarcento ... 7-a jarcento) en simplajn urbojn. rdf:langString

Als Polis (die; von altgriechisch πόλις pólis ‚Stadt‘, ‚Staat‘, ursprünglich auch: ‚Burg‘; Plural Poleis, zu πόλεις póleis) wird für gewöhnlich der typische Staatsverband im antiken Griechenland bezeichnet, der in der Regel greifbarer ist als ein städtischer Siedlungskern (→ (Kern-)Stadt; griechisch ἄστυ asty) mit dem dazugehörigen Umland (χώρα chōra, [die] ‚Chora‘). Dessen Bewohner wurden von den Einwohnern des urbanen Zentrums rechtlich nicht unterschieden. Die typische Polis war eine Bürgergemeinde bzw. ein und definierte sich nicht primär über ihr Territorium, sondern über ihre Mitglieder (→ Bürger#Griechenland). Sie wurde zum klassischen Begriff für den Stadtstaat in der Antike; ob sie jedoch tatsächlich als solcher gelten kann, ist in der Forschung seit langem umstritten. rdf:langString

Polis (del griego πόλις, romanizado como pólis —plural póleis—, y asentado en español como voz con plural invariable) es la denominación dada a las ciudades-estado independientes de la antigua Grecia, surgidas en la Edad Oscura mediante un proceso de agregación de núcleos y grupos de población (anteriormente vinculados por el oikos o casa) denominado sinecismo (synoikismós, συνοικισμóς, «juntar las casas» o «habitar juntos»). La unificación entre el núcleo urbano y su entorno rural, característica esencial de la polis arcaica y clásica, se había completado ya hacia la segunda mitad del siglo VII a. C. La polis fue el marco esencial donde se desarrolló y expandió la civilización griega hasta la época helenística y la dominación romana. rdf:langString

Polis (antzinako grezieraz: πόλις, pólis, «civitas»), pluralean poleis (πόλεις), Antzinako Greziako hiri-estatuak izendatzeko erabiltzen den hitza da. Polis hiriari eta inguruko lurraldeari deitzen zitzaion. Polisa izan zen Greziar Zibilizazioa zabaltzeko oinarrizko egitura. rdf:langString

En Grèce antique, la polis (en grec ancien πόλις / pólis ; « cité » dans l'étymologie latine « civitas » ; au pluriel poleis) est une cité-État, c’est-à-dire une communauté de citoyens libres et autonomes, le corps social lui-même, l'expression de la conscience collective des Grecs. Dans la pensée grecque antique, la cité représente avant tout une structure humaine et sociale, et non une organisation administrative : il n’y a pas d’État indépendamment d’une communauté humaine concrète. C’est la raison pour laquelle les cités sont désignées, dans la langue grecque, par le nom de leur peuple : la cité d'Athènes n'existe pas en tant que telle, on parle de la « cité des Athéniens », tout comme Sparte est la cité des Lacédémoniens. rdf:langString

Polis (/ˈpɒlɪs/, US: /ˈpoʊlɪs/; Greek: πόλις, Ancient Greek pronunciation: [pólis]), plural poleis (/ˈpɒleɪz/, πόλεις, Ancient Greek pronunciation: [póleːs]), literally means "city" in Greek. In Ancient Greece, it originally referred to an administrative and religious city center, as distinct from the rest of the city. Later, it also came to mean the body of citizens under a city's jurisdiction. In modern historiography, the term is normally used to refer to the ancient Greek city-states, such as Classical Athens and its contemporaries, and thus is often translated as "city-state". The poleis were not like other primordial ancient city-states like Tyre or Sidon, which were ruled by a king or a small oligarchy; rather, they were political entities ruled by their bodies of citizens. rdf:langString

( 다른 뜻에 대해서는 폴리스 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 폴리스(그리스어: πόλις)는 때로는 '도시국가(都市國家)'라고 번역되지만 정확한 번역은 아니다. 가령 아테네(Athenai)는 아티카 전역을 포함하여 폴리스였다. 폴리스가 도시의 의미로 전락하는 것은 원래의 기능(機能)을 잃은 다음(헬레니즘 시대 이후)의 일이며, 만약 그 본질을 표현한다면 오히려 '공동체 국가'가 적당할 것이다. 이러한 그리스의 고대 국가는 유럽의 중세 도시와는 기본적으로 차이가 있다. 폴리스의 성벽이 둘러싸인 것은 방위의 목적일 뿐 법적·신분적으로 성벽 안과 밖을 구별하기 위한 것이 아니었다는 점이다. 시민 모두 동일한 시민 공동체의 일원으로서 공통의 시민권을 누렸으며, 시민은 정무(政務)·군무(軍務)에도 종사하였다. 정치적·사회적 기본 조직으로 완성된 폴리스에서 이와 같은 시민단의 지위는 재류 외국인과 노비는 제외된 특권적인 것이었다. 직접 민주정치라는 체제를 기반으로 시민 전체의 정치 참여를 실현한 민회(民會)의 존재는 폴리스의 큰 특징이라 할 수 있다. rdf:langString

Polis (gr. πόλις l.mn. πόλεις poleis – pierwotnie „miejsce warowne”) – forma państwa w starożytnej Grecji. Słowo to zwykle tłumaczone jako miasto-państwo, nie oddaje jednak zjawiska dość precyzyjnie, gdyż sugeruje istnienie państwowego aparatu władzy oraz wskazuje na niewielki zajmowany obszar (miasto) jako cechę charakterystyczną. Natomiast istotą polis (w formie dojrzałej występującej w epoce klasycznej) jest sposób sprawowania władzy – to niezależna wspólnota obywateli, którzy rządzą się sami, nie tworząc oderwanych od społeczeństwa struktur państwowych (brak jest reprezentacji politycznej). Wspólnota ta zamieszkiwała określony obszar (zwykle składający się z ośrodka miejskiego i okolicznych terenów wiejskich) – podobnie jak gród, połączona była językiem, pielęgnowanymi kultami religijn rdf:langString

Polis, meervoud poleis, (Oudgrieks: πόλις, pólis (oorspr.: burcht); mv.: πόλεις, póleis) is een term, door de Grieken gebruikt voor zowel een socio-politiek gegeven, een socio-geografisch gegeven, als voor een burcht (de oorspronkelijke betekenis). Deze drie kunnen ook worden weergegeven door de Oud-Griekse termen κοινωνία, koinônía ("burgergemeenschap"), ἄστυ, ástu ("stad") en ἀκρόπολις, akrópolis ("burcht"). rdf:langString

По́лис (др.-греч. πόλις, πολιτεία; лат. civitas) — исходная общественная форма государства, состоящая из нескольких сельских поселений, объединившихся вокруг одного городского центра, обозначаемая в греческом языке словом «полис» (греч. «город», в лат. — «цивитас», «гражданская община»), особая форма политической организации общества (довольно часто государства). Оба слова обозначают, по сути, одно и то же: особую форму государственного устройства — город-государство, в котором все граждане имеют определенные права и обязанности. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Polis

rdf:langString بوليس (مدينة يونانية)

rdf:langString Polis

rdf:langString Πόλις

rdf:langString Poliso (urboŝtato)

rdf:langString Polis

rdf:langString ポリス

rdf:langString 폴리스

rdf:langString Polis (stad)

rdf:langString Polis

rdf:langString Pólis

rdf:langString Полис (античность)

rdf:langString Polis (antiken)

rdf:langString Поліс

rdf:langString 希臘城邦

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 131855

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1124116096

dbpprop:label

rdf:langString Polis

dbpprop:about

rdf:langString yes

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString Polis (řecky πόλις), plurál: poleis (řecky πόλεις) znamená město, obec nebo městský stát. Slovo představuje typ starověkého řeckého městského státu, který se vyvinul v archaickém období. Jedná se o předchůdce moderního města i státu. Mezi starořecké Polis patřily např. Athény, Sparta, Trója, Korint, Megara, Théby, Mykény, Milétos, nebo Halikarnassos. V starořeckých textech může mít polis také sekundární význam občanské společnosti, která byla budována v hranicích města.

rdf:langString A la Grècia clàssica, la polis (grec antic: πόλις) és la ciutat estat, el marc essencial on es desenvolupà i s'expandí la civilització grega fins a l'època arcaica. La unificació entre el nucli urbà i el camp, característica essencial de la polis arcaica i clàssica, no es complí fins a la segona meitat del segle vii aC. L'estructura de la polis comporta un establiment urbà, generalment instal·lat al peu d'una acròpolis, les terres propietat dels ciutadans particulars, els camps sense conrear, i els boscos. Socialment, la polis es caracteritzà per l'existència d'un grup de ciutadans que gaudien de tots els drets, d'un grup d'estrangers (metecs) sense drets però lliures, i d'un tercer grup, els esclaus, privats de llibertat i que no disposava de cap dret.

rdf:langString Η οποιαδήποτε προσπάθεια αναγνώρισης και χαρακτηρισμού των στοιχείων της πόλης κατά την ελληνική αρχαιότητα εμπλέκει στοιχεία από πολλές διαφορετικές ιστορικές πηγές, καθώς και τη μαρτυρία της αρχαιολογικής επιστήμης, έργο της οποίας είναι εν μέρει η ανάπλαση των εικόνων του παρελθόντος με βάση τα στοιχεία που φέρνει στην επιφάνεια η αρχαιολογική σκαπάνη. Αναμφίβολα σε αρκετές περιπτώσεις οι μαρτυρίες ή οι υποθέσεις που γίνονται στο φως νέων ευρημάτων συχνά συγκρούονται ή αναπλάθονται και τούτο σημαίνει ότι δεν μπορεί κανείς να είναι απόλυτος στην πορεία των συνειρμών του, πολύ περισσότερο όταν εξετάζει περιόδους που εκτείνονται πολύ πέραν των παρόντων «ορίων» της ιστορίας.

rdf:langString مدينة يونانية أو بوليس والتي تعني حرفياً مدينة في اليونان. يمكنها أيضاً أن تعني جسد المواطن. في علم التأريخ الحديث، مصطلح «بوليس» يستخدم عادة في (List of ancient Greek cities)، مثل أثينا الكلاسيكية ومعاصريها، وتتُرجم عادة «دولة مدينة». هذه المُدن تتكون من مركز مدينة محصن مبني على أكروبوليس أو هضبة أو مرفأ وتتحكم بالمناطق المحيطة بها —Khôra.πόλεις

rdf:langString Poliso (greke πόλις – polis, plurale πόλεις – polejs) estis politike sendependa urboŝtato en la antikva Grekio. Al la poliso apartenis ne nur la akropolis, ĉirkaŭita per muro, sed ankaŭ la ĉirkaŭa kampara areo. La polisoj estiĝis pro la natura dividiteco de Grekio pro montoj kaj golfoj kaj etna, kultura dividiteco. La polisoj estis inter si samrangaj, el ili (plurcento) estas la plej konataj la polisoj de Ateno kaj Sparto. Interne de la poliso ne ĉiu burĝo estis samranga, kaj la plimulto ne estis eĉ burĝoj (virinoj, junuloj, fremduloj, sklavoj). La polison gvidis, direktis iu asembleo, konsilio kaj elektitaj gvidantoj. La polisoj ja provizis la komunumajn bezonojn de ĝiaj loĝantoj - protekto, jurisdikcio, leĝaro, kulturo kaj religia kultado, kaj en iuj kazoj ankaŭ bonfartaj kaj edukaj servoj (kvankam ĉi tiuj servoj estis maloftaj en la antikva mondo kiel servo provizita de la komunumo / registaro). La grekaj polisoj transformiĝis en frua mezepoko (4-a jarcento ... 7-a jarcento) en simplajn urbojn. Oni ofte nomas la esprimon poliso por referenci al "civitana komunumo" anstataŭ en la senco de konstruaĵo en aparta geografia loko, la esprimo estas uzata en politika scienco kaj historio anstataŭ geografio.

rdf:langString Als Polis (die; von altgriechisch πόλις pólis ‚Stadt‘, ‚Staat‘, ursprünglich auch: ‚Burg‘; Plural Poleis, zu πόλεις póleis) wird für gewöhnlich der typische Staatsverband im antiken Griechenland bezeichnet, der in der Regel greifbarer ist als ein städtischer Siedlungskern (→ (Kern-)Stadt; griechisch ἄστυ asty) mit dem dazugehörigen Umland (χώρα chōra, [die] ‚Chora‘). Dessen Bewohner wurden von den Einwohnern des urbanen Zentrums rechtlich nicht unterschieden. Die typische Polis war eine Bürgergemeinde bzw. ein und definierte sich nicht primär über ihr Territorium, sondern über ihre Mitglieder (→ Bürger#Griechenland). Sie wurde zum klassischen Begriff für den Stadtstaat in der Antike; ob sie jedoch tatsächlich als solcher gelten kann, ist in der Forschung seit langem umstritten. Seit der Entstehung der Polis in archaischer Zeit (ca. 700–500 v. Chr.) und wegen der großen Zahl an Neugründungen im Hellenismus (323–30 v. Chr.) blieb die Mittelmeerwelt über Jahrhunderte hinweg städtisch geprägt, obwohl die Mehrheit der Menschen auf dem Land lebte; denn in der Regel waren in den griechisch geprägten Gebieten auch die meisten Landbewohner entweder , Abhängige (z. B. und Metöken) oder einer Polis. Das Römische Reich stützte sich im Osten später in starkem Maße auf die nun nur noch halbautonomen Poleis, die in der Spätantike (284–641 n. Chr.) vielerorts einen langsamen Niedergang erlebten. Im 6. Jahrhundert dann scheiterten unter Kaiser Justinian letzte Versuche, die Position der Städte zu stärken und die Polis zu revitalisieren. Die islamische Expansion im 7. Jahrhundert führte schließlich endgültig zum Untergang der meisten Poleis. In dieser Zeit des (fließenden) Übergangs vom Oströmischen zum Byzantinischen Reich wandelten sich die meisten Städte zu guter Letzt von der Polis in ein befestigtes, vergleichsweise oft sehr kleines Kastron, eine typische byzantinische Art Festungsstadt.

rdf:langString Polis (del griego πόλις, romanizado como pólis —plural póleis—, y asentado en español como voz con plural invariable) es la denominación dada a las ciudades-estado independientes de la antigua Grecia, surgidas en la Edad Oscura mediante un proceso de agregación de núcleos y grupos de población (anteriormente vinculados por el oikos o casa) denominado sinecismo (synoikismós, συνοικισμóς, «juntar las casas» o «habitar juntos»). La unificación entre el núcleo urbano y su entorno rural, característica esencial de la polis arcaica y clásica, se había completado ya hacia la segunda mitad del siglo VII a. C. La polis fue el marco esencial donde se desarrolló y expandió la civilización griega hasta la época helenística y la dominación romana. La estructura de la polis conlleva un establecimiento urbano (ἄστυ, asty), generalmente instalado al pie de una ciudadela elevada (ἀκρόπολις, acrópolis), junto con una parte rústica (χώρα, chora), compuesta por las tierras propiedad de los ciudadanos particulares, los campos sin cultivar, y los bosques. La polis comprendía la ciudad amurallada, los campos de cultivo y pastoreo, y los puertos que la comunicaban con el exterior. Cada polis controlaba su territorio, en el que se consideraba autosuficiente (autarquía económica, αὐτάρκεια, autarkeia), considerando como ideal supremo la independencia y la no sumisión a ningún poder exterior (soberanía o autarquía política); lo que no impedía la formación de distintos tipos de alianzas entre polis (anfictionía, αμφικτιονία, «construir juntos»; simaquía, συμμαχία, «luchar juntos», koinón κοινόν, «común», traducido habitualmente como «liga»). La gran compartimentación geográfica, tanto en Grecia continental como en las islas, produjo que el tamaño medio de las polis fuera reducido: una población no mayor de diez mil habitantes, sobre una superficie entre mil y tres mil kilómetros cuadrados. Además de la polis, existían otros tipos de asentamientos que recibían otros nombres: (κώμη, «aldea», una localidad no amurallada; Tucídides describía a Esparta, que no tenía murallas —los espartanos se enorgullecían de ello—, como la reunión de cuatro de estas kome, y suponía que el resto de las polis griegas habían surgido por sinecismo entre antiguas kome), (ἀποικία, «colonia»), (κατοικία, colonias militares que no desarrollan instituciones políticas plenas), emporion (ἐμπόριον, colonias comerciales), cleruquía (κληρουχία, asentamiento agrícola-militar propio de la colonización ateniense) y varios tipos de guarniciones militares (φρούριον, ; στρατόπεδον, ; ). Socialmente, la polis se caracterizó por la existencia de tres grupos: los ciudadanos , que disfrutaban de todos los derechos, los metecos (métoikos, μέτοικος, «el que ha cambiado de oikos»), sin derechos, pero libres; y los esclavos (doûlos, δοῦλος), privados de libertad y que no disponían de ningún derecho. Como corresponde a su situación histórica, las mujeres tampoco eran consideradas ciudadanos y, por lo tanto, tampoco tenían derechos. La identificación con la polis era fortísima para el hombre griego, hasta tal punto que el destierro (ostracismo) fuera la suprema condena.

rdf:langString Polis (antzinako grezieraz: πόλις, pólis, «civitas»), pluralean poleis (πόλεις), Antzinako Greziako hiri-estatuak izendatzeko erabiltzen den hitza da. Polis hiriari eta inguruko lurraldeari deitzen zitzaion. Polisa izan zen Greziar Zibilizazioa zabaltzeko oinarrizko egitura. Polisak aldi anizkunak ezagutuko ditu, baina bere hasieretatik “hasiera, sorrera handia, markatzen du; harengatik, bizitza sozialagatik eta gizonen arteko erlazioengatik forma berria lortzen dute". VII mendetik aurrera hiri-itxura bat agertzen da zeinetan guztia plaza baten inguruan gauzatzen da bizitza, agora deitu zutena. Gertaera eztabaidatzeko eta elkarteari axola zaizkion zereginak komunean erabakitzeko izan zen espazioa pribatuen kontra zegoen espazioa da. Hirian, banako paregabeak ezin du arautu komunaren esfera horretako deneko ezer.

rdf:langString Polis (/ˈpɒlɪs/, US: /ˈpoʊlɪs/; Greek: πόλις, Ancient Greek pronunciation: [pólis]), plural poleis (/ˈpɒleɪz/, πόλεις, Ancient Greek pronunciation: [póleːs]), literally means "city" in Greek. In Ancient Greece, it originally referred to an administrative and religious city center, as distinct from the rest of the city. Later, it also came to mean the body of citizens under a city's jurisdiction. In modern historiography, the term is normally used to refer to the ancient Greek city-states, such as Classical Athens and its contemporaries, and thus is often translated as "city-state". The poleis were not like other primordial ancient city-states like Tyre or Sidon, which were ruled by a king or a small oligarchy; rather, they were political entities ruled by their bodies of citizens. The Ancient Greek poleis developed during the Archaic period as the ancestor of the Ancient Greek city, state and citizenship and persisted (though with decreasing influence) well into Roman times, when the equivalent Latin word was civitas, also meaning "citizenhood", while municipium in Latin meant a non-sovereign town or city. The term changed with the development of the governance centre in the city to mean "state" (which included the city's surrounding villages). Finally, with the emergence of a notion of citizenship among landowners, it came to describe the entire body of citizens under the city's jurisdiction. The body of citizens came to be the most important meaning of the term polis in ancient Greece. The Ancient Greek term that specifically meant the totality of urban buildings and spaces is asty (ἄστυ). The Ancient Greek poleis consisted of an asty built on an acropolis or harbour and controlling surrounding territories of land (χώρα khôra). The traditional view of archaeologists that the appearance of urbanisation at excavation sites could be read as a sufficient index for the development of a poli was criticised by French historian François Polignac in 1984 and has not been taken for granted in recent decades: the polis of Sparta, for example, was established in a network of villages. The Ancient Greeks did not always refer to Athens, Sparta, Thebes, and other poleis as such; they often spoke instead of the Athenians, Lacedaemonians, Thebans and so on.

rdf:langString Polis (/ˈpɒlɪs/; Yunani: πόλις pengucapan ), jamak poleis (/ˈpɒleɪz/, πόλεις ) secara harfiah artinya adalah kota dalam bahasa Yunani. Istilah tersebut juga dapat memiliki arti badan masyarakat. Dalam historiografi modern, polis biasanya dipakai untuk menyebut negara-kota Yunani kuno, seperti Athena Klasik dan kota-kota sezamannya, dan sering kali diterjemahkan menjadi "".

rdf:langString En Grèce antique, la polis (en grec ancien πόλις / pólis ; « cité » dans l'étymologie latine « civitas » ; au pluriel poleis) est une cité-État, c’est-à-dire une communauté de citoyens libres et autonomes, le corps social lui-même, l'expression de la conscience collective des Grecs. Dans la pensée grecque antique, la cité représente avant tout une structure humaine et sociale, et non une organisation administrative : il n’y a pas d’État indépendamment d’une communauté humaine concrète. C’est la raison pour laquelle les cités sont désignées, dans la langue grecque, par le nom de leur peuple : la cité d'Athènes n'existe pas en tant que telle, on parle de la « cité des Athéniens », tout comme Sparte est la cité des Lacédémoniens. Il existe au moins 750 cités situés sur la rive nord de la Mer Méditerranée et de la Mer Noire, divisées entre : * Les anciennes cités concentrées sur le Péloponnèse et l'Asie Mineure * Les colonies fondées à partir du VIIIe siècle av. J.-C par des marchands et des marins grecs Selon la formule d’Aristote dans le Politique, la cité est une communauté (κοινωνία) « d'animaux politiques » réunis par le choix (προαίρεσις) non pas seulement de vivre ensemble mais de « bien vivre », εὖ ζῆν, en vue d’une vie parfaite et autarcique. Cette vie commune et parfaite est assurée d’abord et surtout par « la vertu de justice, vertu politique par excellence », (ἡ δικαιοσύνη πολιτικόν), et consolidée par la référence à un même passé mythique, à des héros communs, à des rites et des lois intégrées et partagées. Le caractère autonome de ces cités a été favorisé par le relief accidenté du pays (reliefs de type alpin ; forte activité tectonique), entravant les communications, et renforçant ainsi l'autarcie des cités. Toutefois aucun déterminisme géographique n'explique cette structure originale. Sa formation est un processus long et complexe. La notion de polis peut ainsi recouvrir trois réalités superposables et peut apparaître comme : * une donnée sociale, comprise comme une communauté d'ayants droit, libres et autonomes, fortement structurée : le corps des citoyens. La polis est alors comprise comme une entité politique et même comme le cadre de l'émergence du politique ; * une donnée spatiale, un site qui noue de manière insécable une ville à son territoire et un écosystème. La polis est alors comprise comme une entité physique ; * un État souverain, doté de pouvoirs régaliens, qui joue un rôle sur la scène internationale.

rdf:langString Con il termine polis (in greco antico: πόλις, «città»; plurale πόλεις, póleis) si indica la città-Stato dell'antica Grecia, ma anche il modello politico tipico in quel periodo in Grecia.

rdf:langString ( 다른 뜻에 대해서는 폴리스 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 폴리스(그리스어: πόλις)는 때로는 '도시국가(都市國家)'라고 번역되지만 정확한 번역은 아니다. 가령 아테네(Athenai)는 아티카 전역을 포함하여 폴리스였다. 폴리스가 도시의 의미로 전락하는 것은 원래의 기능(機能)을 잃은 다음(헬레니즘 시대 이후)의 일이며, 만약 그 본질을 표현한다면 오히려 '공동체 국가'가 적당할 것이다. 폴리스의 원뜻은 방채(防砦)이다. 황무지를 개척해서 세운 아테네로 말하면, 그것은 원래 견고한 암석으로 되어 있으며, 외적으로부터의 방어를 위해 모여 웅거하면서 살았기 때문에 생활의 불편이란 더 말할 나위가 없었다. 이동기의 혼란이 끝나고 안정을 찾자 그 곳에서 내려가 토지에 거주를 옮기고, 외곽에 성벽을 구축하였다(이즈텍). 자연풍토나 사회적·종교적 원인에 따라 수많은 폴리스가 생겨났으나, 그 규모는 작았고 식민지(植民地)로서 성립된 것이 많았다. 이후에 폴리스는 성벽을 넘어 생활 공간이 확대되어 중심 시가(市街)와 농경주역부(農耕周域部)로 이루어져, 거의 성벽을 갖추었다. 그 중심에 마을이 형성되고 둘레에 영토가 형성되었는데, 마을 중심에는 아크로폴리스나 시장(아고라)이 있어 행정·경제·종교의 중심이 되었고, 마을 주역부에는 시민의 공유지·소유지가 있었는데, 그 영역은 통상적으로 좁은 범위로 한정되어 있었다. 이러한 그리스의 고대 국가는 유럽의 중세 도시와는 기본적으로 차이가 있다. 폴리스의 성벽이 둘러싸인 것은 방위의 목적일 뿐 법적·신분적으로 성벽 안과 밖을 구별하기 위한 것이 아니었다는 점이다. 시민 모두 동일한 시민 공동체의 일원으로서 공통의 시민권을 누렸으며, 시민은 정무(政務)·군무(軍務)에도 종사하였다. 정치적·사회적 기본 조직으로 완성된 폴리스에서 이와 같은 시민단의 지위는 재류 외국인과 노비는 제외된 특권적인 것이었다. 직접 민주정치라는 체제를 기반으로 시민 전체의 정치 참여를 실현한 민회(民會)의 존재는 폴리스의 큰 특징이라 할 수 있다. 이들 폴리스는 지리적·역사적 조건에 따라 규모·형태·사회 구성 등이 다양하였는데, 가장 대표적인 예는 아테네로, 그 민주적인 조직은 다른 폴리스에 큰 영향을 미쳤다. 폴리스는 내부의 당파 싸움과 상호간의 끊임없는 항쟁으로 기원전 4세기에 쇠퇴하기 시작하여 북방 마케도니아에 의해 정복될 무렵 그 성격은 급속히 상실되었는데, 도시라는 의미의 폴리스는 존재하였지만, 정치적 실권은 부유층이 독점하였고 민회는 명목적인 존재로 변하였다. 그러나, 많은 폴리스는 여전히 다소의 독립을 유지하면서 자치적 활동을 계속하였으며, 헬레니즘 시대의 문화적 기반은 폴리스의 전통에 기반을 두고 있다.

rdf:langString ポリス（希: πόλις, 複数形 πόλεις）は、都市、都市国家、市民権または市民による政体を指すギリシア語である。古代アテナイなど古代ギリシアに関して使用される場合は、通常都市国家と訳される。

rdf:langString Polis, meervoud poleis, (Oudgrieks: πόλις, pólis (oorspr.: burcht); mv.: πόλεις, póleis) is een term, door de Grieken gebruikt voor zowel een socio-politiek gegeven, een socio-geografisch gegeven, als voor een burcht (de oorspronkelijke betekenis). Deze drie kunnen ook worden weergegeven door de Oud-Griekse termen κοινωνία, koinônía ("burgergemeenschap"), ἄστυ, ástu ("stad") en ἀκρόπολις, akrópolis ("burcht"). Hoewel de term soms wordt vertaald door "stadstaat", kan men zich hierdoor een verkeerd beeld vormen van het fenomeen doordat deze term vooral wordt geassocieerd met de Italiaanse stadstaten, zoals Venetië of Genua. Het is daarom beter om de term onvertaald te laten om verwarring te voorkomen. Deze staatsvorm zou ontstaan door de stabielere situatie in het oude Griekenland na de troebelen rond 1000 v.Chr. Door de betrekkelijke vrede die heerste, de onderlinge handel en bevolkingstoename werd het noodzakelijk om een beter georganiseerde staatsvorm te ontwikkelen dan de toenmalige op familiebanden gebaseerde maatschappij.

rdf:langString Polis (gr. πόλις l.mn. πόλεις poleis – pierwotnie „miejsce warowne”) – forma państwa w starożytnej Grecji. Słowo to zwykle tłumaczone jako miasto-państwo, nie oddaje jednak zjawiska dość precyzyjnie, gdyż sugeruje istnienie państwowego aparatu władzy oraz wskazuje na niewielki zajmowany obszar (miasto) jako cechę charakterystyczną. Natomiast istotą polis (w formie dojrzałej występującej w epoce klasycznej) jest sposób sprawowania władzy – to niezależna wspólnota obywateli, którzy rządzą się sami, nie tworząc oderwanych od społeczeństwa struktur państwowych (brak jest reprezentacji politycznej). Wspólnota ta zamieszkiwała określony obszar (zwykle składający się z ośrodka miejskiego i okolicznych terenów wiejskich) – podobnie jak gród, połączona była językiem, pielęgnowanymi kultami religijnymi i wyznawanymi wartościami moralnymi.

rdf:langString A pólis (πόλις) — plural: poleis (πόλεις) — era o modelo das antigas cidades gregas, desde o final do período homérico, período arcaico até o período clássico, vindo a perder importância a partir do domínio romano. Devido às suas características, o termo pode ser usado como sinônimo de cidade-Estado. As poleis, definindo um modo de vida urbano que seria a base da civilização ocidental, mostraram-se um elemento fundamental na constituição da cultura grega, a ponto de se dizer que o homem é um "animal político". Essa comunidade organizada, é formada pelos cidadãos (no grego “πολίτικοι”, "polítikoi"), isto é, pelos homens nascidos no solo da Cidade, livres e iguais e também tinham seu próprio governo.

rdf:langString Polis (plural poleis) var stadsstater i antikens Grekland. Det grekiska ordet πόλις, polis, (stad, stat, borg, medborgare) är besläktat med politeia (medborgarskap, statsförvaltning). De har gett upphov till begrepp som polis, politik, policy, metropol och kosmopolit.

rdf:langString По́лис (др.-греч. πόλις, πολιτεία; лат. civitas) — исходная общественная форма государства, состоящая из нескольких сельских поселений, объединившихся вокруг одного городского центра, обозначаемая в греческом языке словом «полис» (греч. «город», в лат. — «цивитас», «гражданская община»), особая форма политической организации общества (довольно часто государства). Оба слова обозначают, по сути, одно и то же: особую форму государственного устройства — город-государство, в котором все граждане имеют определенные права и обязанности. Полис как общественная форма античной городской гражданской общины наиболее полно соответствовал уровню развития античного общества. Экономической основой полиса была античная двуединая форма собственности: с одной стороны это собственность гражданской общины на всю территорию и богатства полиса, а с другой — индивидуальная собственность каждого гражданина. В гражданской жизни полиса участвовал каждый взрослый гражданин, имеющий права гражданства и владеющий частным хозяйством: «ойкосом» (домом). Их образование относят к концу 8-го века до н. э.Как отмечает засл. проф. МГУ А. А. Тахо-Годи: «Слово «полис» семантически аналогично рус. понятию «город». Оно может последовательно обозначать примитивное городище, служившее убежищем для племени, более развитый город как центр ремесла и торговли, общину населяющих его граждан и, наконец, образованное этой общиной государство». Согласно Тахо-Годи, «формирование греческих полисов в основных чертах завершилось к концу VI в.». Честер Старр отмечал, что полис возник и существовал как физическое воплощение политического единства полисной общины, ее главный сакральный центр и ее основная укрепленная резиденция.

rdf:langString 城邦（古希臘語：πολις，古希臘語：[pólis]，英語：Polis，複數形為πόλεις，[póleːs]，poleis），希臘文的字面意思是城市。它也代表了公民以及公民組成的群體。是古希臘一種政治共同體，以城市為單位形成自治國家。古希臘的眾多城邦中，雅典和斯巴達分別代表著兩種不同形式的城邦。

rdf:langString По́ліс (фінік. , грец. πόλις, лат. civitas) в сучасному значенні — місто-держава, міська громада; звідси політія — особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, ) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хор), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.

data from the linked data cloud