Playback Theatre
http://dbpedia.org/resource/Playback_Theatre
مســرح بلاي بــاك، (الانجليزية: Playback Theatre)، هو أحد أنواع المسرح الارتجالي الذي يشارك الجمهور في أداء عروضه، وهو يعد من فئـة مسرح فرينج. عرض البلاي باك يتم من خلال التعاون بين الجمهور والممثلين، أحد الأشـخاص مـن الجمهـور يـروي قصة أو حدث، أو موقف حدث معه في حياته سـواء كان في الماضي أو الحاضر، وفي بعض العروض، يقوم الراوي بتوزيع الأدوار المختلفة على الممثلين وبعدها يتنحى جانبا ويشاهد أداء القصة التي قصها على خشبة المسرح.
rdf:langString
Το Playback Theatre είναι μια πρωτότυπη μορφή αυτοσχεδιαστικού θεάτρου στο οποίο το κοινό ή τα μέλη της ομάδας λένε ιστορίες από τη ζωή τους και τις παρακολουθούν να «ζωντανεύουν» την ίδια στιγμή.
rdf:langString
El Teatro playback es un estilo teatral que utiliza técnicas de improvisación y tiene características interactivas con la audiencia. Dentro de sus elementos también involucra las historias de las personas a partir de la tradición oral, tomando en cuenta las experiencias personales del público, las cuales son escenificadas por los actores y actrices. El teatro playback no tiene un texto previo y sigue una estructura ritual. Asimismo, los actores, actrices y músicos trabajan con técnicas de improvisación, del storytelling y la escucha empática para convertir las historias en una estructura teatral a través de un entrenamiento en la psicoterapia.
rdf:langString
Le Playback Théâtre est une forme d'improvisation théâtrale venue des États-Unis.
rdf:langString
Playback Theatre is an original form of improvisational theatre in which audience or group members tell stories from their lives and watch them enacted on the spot.
rdf:langString
プレイバックシアターは、観客や参加者が自分の体験した出来事を語り、それをその場ですぐに即興劇として演じる（プレイバックする）独創的な即興演劇である。芸術的な側面を持つ一方で、その場で演じるもの（アクター）、語るもの（テラー）、観るもの（観客）が互いにつながり合い、「自分のことを語る、他者の気持ちを受け止めてそれを味わう、そしてそれらを表現する」ことを通して、共感や知恵、勇気や癒しをも、もたらされることになる。そのため、劇場の舞台はもちろん、ワークショップや教育の場、臨床や治療現場など広く活用されている。
rdf:langString
Il Playback theatre è una particolare forma di improvvisazione teatrale sulle storie personali, nata alla metà degli anni settanta negli Stati Uniti.
rdf:langString
Плейбек-театр (также театр плейбек или плейбэк, реже двуязычное название playback-театр, театр playback, англ. Playback Theatre, букв. пер. «театр воспроизведения») — это форма театра импровизации, где зрители рассказывают личные истории, а актёры превращают их в художественное произведение на сцене. Название происходит от сокращения фразы «We are playing your stories back to you» (рус. «Мы играем ваши истории, возвращая их вам»), которой первые плейбек-актёры описывали зрителям представление нового вида (формы) импровизационного театра.
rdf:langString
Playback Theater wurde von in den 1970er-Jahren in den USA erfunden. Es ist ein interaktives Theater mit der Besonderheit, dass die Zuschauer über persönliche Erfahrungen sprechen oder Begebenheiten aus ihrem Leben erzählen. In der Folge können sie zusehen, wie diese auf der Bühne in Szene gesetzt werden. Die Schauspieler setzen mittels Körperausdruck, sprachlicher Improvisation und Musik die Schilderungen der Zuschauer so um, dass die Alltagserfahrungen einen tieferen Sinn, Schönheit und mythische Dimension erhalten.
rdf:langString
Playbackteater även kallad berättelseteater är en interaktiv teaterform som låter erfarenhetsutbyte genom berättelser från publiken skapa föreställningen. Formen utvecklades på sjuttiotalet i USA av och hans Original Playback Theatre. Nu återfinns teaterformen på många kontinenter och i många länder. I Sverige introducerades den först av som drev "Ögonblickets Teater" och "Stundens teater" i Göteborg under 1980-talet. I Mellansverige fanns en ensemble först under namnet Bonäsgruppen, senare ändrat till Teater Nu initierad av Johan Dahlerus och Synne Platander och ett antal personer med erfarenhet av drama och teater och med erfarenhet av att kunna improvisera när respektive berättelse spelas upp som en scen. Ensemblen drevs under åren 1995-1999. I Stockholm finns Teater X som startades 1
rdf:langString
Плейбек-театр (також театр плейбек, англ. Playback Theatre, букв. переклад «театр відтворення») — різновид інтерактивного театру імпровізації, що складається з двох основних комплементарних практик: розповіді глядачами особистих історій на публіку та миттєвої художньої інсценізації акторами цих розповідей у специфічних формах. У дійстві плейбек-театру завжди є ведучий (на проф. сленгу «кондактор»), який організовує ці практики та супроводжує увесь процес, від вступного до заключного слова.
rdf:langString
rdf:langString
مسرح بلاي باك
rdf:langString
Playback Theater
rdf:langString
Playback Theatre
rdf:langString
Teatro playback
rdf:langString
Playback theatre
rdf:langString
Playback Théâtre
rdf:langString
プレイバックシアター
rdf:langString
Playback Theatre
rdf:langString
Плейбек-театр
rdf:langString
Playbackteater
rdf:langString
Плейбек-театр
xsd:integer
2918314
xsd:integer
1105903372
rdf:langString
مســرح بلاي بــاك، (الانجليزية: Playback Theatre)، هو أحد أنواع المسرح الارتجالي الذي يشارك الجمهور في أداء عروضه، وهو يعد من فئـة مسرح فرينج. عرض البلاي باك يتم من خلال التعاون بين الجمهور والممثلين، أحد الأشـخاص مـن الجمهـور يـروي قصة أو حدث، أو موقف حدث معه في حياته سـواء كان في الماضي أو الحاضر، وفي بعض العروض، يقوم الراوي بتوزيع الأدوار المختلفة على الممثلين وبعدها يتنحى جانبا ويشاهد أداء القصة التي قصها على خشبة المسرح.
rdf:langString
Το Playback Theatre είναι μια πρωτότυπη μορφή αυτοσχεδιαστικού θεάτρου στο οποίο το κοινό ή τα μέλη της ομάδας λένε ιστορίες από τη ζωή τους και τις παρακολουθούν να «ζωντανεύουν» την ίδια στιγμή.
rdf:langString
Playback Theater wurde von in den 1970er-Jahren in den USA erfunden. Es ist ein interaktives Theater mit der Besonderheit, dass die Zuschauer über persönliche Erfahrungen sprechen oder Begebenheiten aus ihrem Leben erzählen. In der Folge können sie zusehen, wie diese auf der Bühne in Szene gesetzt werden. Die Schauspieler setzen mittels Körperausdruck, sprachlicher Improvisation und Musik die Schilderungen der Zuschauer so um, dass die Alltagserfahrungen einen tieferen Sinn, Schönheit und mythische Dimension erhalten. Playback-Theater schätzt den Wert persönlicher Erfahrungen, versetzt Menschen in die Lage, ihr Leben in neuer Weise zu sehen und verstärkt menschliche Begegnung. Zu unterscheiden ist das Playback-Theater von der Formation Vollplaybacktheater, welche bekannte Hörspiele synchron (und komödiantisch verfremdet) zum Originalton nachspielt.
rdf:langString
El Teatro playback es un estilo teatral que utiliza técnicas de improvisación y tiene características interactivas con la audiencia. Dentro de sus elementos también involucra las historias de las personas a partir de la tradición oral, tomando en cuenta las experiencias personales del público, las cuales son escenificadas por los actores y actrices. El teatro playback no tiene un texto previo y sigue una estructura ritual. Asimismo, los actores, actrices y músicos trabajan con técnicas de improvisación, del storytelling y la escucha empática para convertir las historias en una estructura teatral a través de un entrenamiento en la psicoterapia.
rdf:langString
Le Playback Théâtre est une forme d'improvisation théâtrale venue des États-Unis.
rdf:langString
Playback Theatre is an original form of improvisational theatre in which audience or group members tell stories from their lives and watch them enacted on the spot.
rdf:langString
プレイバックシアターは、観客や参加者が自分の体験した出来事を語り、それをその場ですぐに即興劇として演じる（プレイバックする）独創的な即興演劇である。芸術的な側面を持つ一方で、その場で演じるもの（アクター）、語るもの（テラー）、観るもの（観客）が互いにつながり合い、「自分のことを語る、他者の気持ちを受け止めてそれを味わう、そしてそれらを表現する」ことを通して、共感や知恵、勇気や癒しをも、もたらされることになる。そのため、劇場の舞台はもちろん、ワークショップや教育の場、臨床や治療現場など広く活用されている。
rdf:langString
Il Playback theatre è una particolare forma di improvvisazione teatrale sulle storie personali, nata alla metà degli anni settanta negli Stati Uniti.
rdf:langString
Playbackteater även kallad berättelseteater är en interaktiv teaterform som låter erfarenhetsutbyte genom berättelser från publiken skapa föreställningen. Formen utvecklades på sjuttiotalet i USA av och hans Original Playback Theatre. Nu återfinns teaterformen på många kontinenter och i många länder. I Sverige introducerades den först av som drev "Ögonblickets Teater" och "Stundens teater" i Göteborg under 1980-talet. I Mellansverige fanns en ensemble först under namnet Bonäsgruppen, senare ändrat till Teater Nu initierad av Johan Dahlerus och Synne Platander och ett antal personer med erfarenhet av drama och teater och med erfarenhet av att kunna improvisera när respektive berättelse spelas upp som en scen. Ensemblen drevs under åren 1995-1999. I Stockholm finns Teater X som startades 1999 av Synne Platander. De uppträder för öppen publik på olika scener i Stockholm, och medverkar vid kurser, konferenser och andra utvecklingssammanhang för företag och organisationer. Här finns också teater Eka under Cecilia Stenhammars ledning. Ytterligare en ensemble drevs under en tid i Mellansverige vid sidan av Teater X och teater Eka. Slutligen bildade Johan Dahlerus enmansteatern Teater Li på 2000-talet med huvudsaklig verksamhet i form av kurser och verkstäder (workshops) Det finns i dag över 500 playbackteater-grupper i över 50 länder. School of Playback Theatre etablerades 1993 av Jonathan Fox i upstate New York. Dit har både amatörer och professionella sökt sig från stora delar av världen för att få utbildning och utveckla sig som aktörer eller ledare av playbackteater-grupper. Det finns i dag fler regionala playbackskolor och därmed en större möjlighet för människor att utbilda sig i playbackteater på sitt eget språk. I Sverige finns sedan 2009 Skandinavisk Playbackteater Studio, "in affiliation with Centre for Playbacktheatre in New York". 2016 grundades Spektro Playback Teater i Stockholm.
rdf:langString
Плейбек-театр (также театр плейбек или плейбэк, реже двуязычное название playback-театр, театр playback, англ. Playback Theatre, букв. пер. «театр воспроизведения») — это форма театра импровизации, где зрители рассказывают личные истории, а актёры превращают их в художественное произведение на сцене. Название происходит от сокращения фразы «We are playing your stories back to you» (рус. «Мы играем ваши истории, возвращая их вам»), которой первые плейбек-актёры описывали зрителям представление нового вида (формы) импровизационного театра.
rdf:langString
Плейбек-театр (також театр плейбек, англ. Playback Theatre, букв. переклад «театр відтворення») — різновид інтерактивного театру імпровізації, що складається з двох основних комплементарних практик: розповіді глядачами особистих історій на публіку та миттєвої художньої інсценізації акторами цих розповідей у специфічних формах. У дійстві плейбек-театру завжди є ведучий (на проф. сленгу «кондактор»), який організовує ці практики та супроводжує увесь процес, від вступного до заключного слова. У плейбек-театрі інсценізуються не літературні твори (на відміну від театру репертуарного) і не особисті змісти виконавців (на відміну від театру чистої імпровізації), а індивідуальні історії присутніх на виставі глядачів, тобто будь-кого з бажаючих, випадкових людей. Дійство плейбек-театру зазвичай називають «перформансом», оскільки в ньому акцент не на результаті, а на процесі творчості, з чого випливає безпосередня цінність мистецьких дій учасників у режимі реального часу: і розповіді глядачів, і гра акторів, музикантів, інших творців, і реакції ведучого та всіх присутніх є великою мірою непередбачуваними, спонтанними. У плейбек-театрі використовуються також партиципативні (напр., вихід глядача на сцену) та імерсивні (напр., прохання до зали поділитися історією один з одним) театрально-акціоністські елементи. Плейбек-театр часто використовується як інструмент соціальних змін на рівні малих та середніх, закритих та відкритих, однорідних та неоднорідних груп. Комплексний соціально-психологічний ефект, який відчуває на собі група, пояснюється концептом «наративної ретикуляції», запропонованим автором ідеї і засновником плейбек-театру Джонатаном Фоксом у 2013 році. Плейбек-театр виник у м. Нью-Палц (США) у 1975 році, на сьогодні існує в тому чи іншому вигляді у понад 75-ти країнах світу. В Україні існує з 2001 року. У 1990 році було створено міжнародну організацію («Мережу») плейбек-театрів («The International Playback Theatre Network» — «IPTN»), у 1993-му — школу («Центр») підготовки практиків і тренерів («Centre for Playback Theatre») із власними програмами навчання за встановленими стандартами, у 2017-му — незалежний блог плейбек-театру («Playback Theatre Reflects»), є спільні ресурси у соціальних мережах; проводяться дослідження; друкується власний часопис («Interplay», з 1990 року, «IPTN Journal», з 2015 року), виходять статті, методичні посібники та монографії, відеоблоги; проводяться міські, національні, міжнародні та інші зустрічі, конференції, семінари, фестивалі тощо.
xsd:nonNegativeInteger
12322