Pistoleta
http://dbpedia.org/resource/Pistoleta an entity of type: Thing
Pistoleta (fl. primer terç del segle XIII) fou un trobador occità. Se'n conserven onze composicions.
rdf:langString
Pistoleta (1185-1228) fue un trovador provenzal. Su nombre (en realidad un apodo) significa "pequeña carta (epístola)" en occitano. Han llegado hasta nosotros alrededor de once canciones, (nueve cançós y dos tensos). También dijo haber tenido relaciones con y Tomás I de Saboya. En su juventud viajó a Lemosín y al Languedoc y se reunió con , esposa de Ebles. Compuso un tenso para esta última, que ha sido fechada a finales de 1228, por lo que es su último trabajo conocido y la única obra conocida que habla de María de Ventadorn.
rdf:langString
Pistoleta (Occitan: [pistuˈlɛtɔ]; fl. 1185–1228) was a Provençal troubadour. His name (actually a nickname) means "little letter (epistle)" in Occitan. He left behind eleven songs, comprising nine cansos and two tensos. Some of his pieces are assigned to an otherwise unknown Jordan de Born in the table of contents of chansonnier C, a fourteenth-century Occitan manuscript. Sometime after October 1214 Pistoleta wrote Ses chantars fos grazitz, which was something of a planh, since it mourns the passing of Peter II and Alfonso VIII of Castile in 1213 and 1214 respectively:
rdf:langString
Pistoleta (... – ...; fl. 1185-1228) è stato un trovatore provenzale. Il suo nome (in realtà un soprannome) significa in occitano "piccola lettera" (epistola, pistola). Ci ha lasciato undici canzoni, tra cui nove cansos e due tenzones. Alcuni dei suoi componimenti sono attribuiti a un altrimenti ignoto Jordan de Born negli indici del canzoniere C, un manoscritto occitano del XIV secolo. Appena dopo l'ottobre del 1214, Pistoleta scrive Ses chantars fos grazitz, una sorta di planh, in cui vi si lamenta la scomparsa di Pietro II e Alfonso VIII di Castiglia rispettivamente nel 1213 e nel 1214:
rdf:langString
Пистолета (окс. Pistoleta, годы творчества 1185—1228) — провансальский жонглёр и трубадур. Его имя (фактически прозвище) означает на окситанском языке «небольшое письмо (послание), письмецо». Его творческое наследие составляют одиннадцать песен, включая девять кансон и две тенсоны. К песне Ar agues ieu mil marcs de fin argent (Мне тысячу бы марок серебром) сохранились ноты. Последнее известное произведение трубадура — тенсона с Марией Вентадорнской, которая датируется 1228 годом.
rdf:langString
Пістолета (окс. Pistoleta, роки творчості 1185–1228) — провансальський трубадур. Його ім'я (фактично прізвисько) окситанскою мовою означає «невеликий лист (послання), листик». Його творчу спадщину складають одинадцять пісень, включаючи дев'ять кансон і дві тенсони. Останній відомий твір трубадура — тенсона з Марією Вентадорнською, що датується 1228 роком. Одним з найбільш відомих творів Пістолети є кансона «Мені б тисячу марок сріблом», де автор виступає від імені бідного жонглера.
rdf:langString
rdf:langString
Pistoleta
rdf:langString
Pistoleta
rdf:langString
Pistoleta
rdf:langString
Pistoleta
rdf:langString
Пистолета
rdf:langString
Пістолета
xsd:integer
15626247
xsd:integer
1078443832
rdf:langString
Pistoleta (fl. primer terç del segle XIII) fou un trobador occità. Se'n conserven onze composicions.
rdf:langString
Pistoleta (1185-1228) fue un trovador provenzal. Su nombre (en realidad un apodo) significa "pequeña carta (epístola)" en occitano. Han llegado hasta nosotros alrededor de once canciones, (nueve cançós y dos tensos). Era un cantaire (cantante), de Arnaut de Mareuil, lo que implica que probablemente era un jongleur Arnaut que cantó las canciones o tal vez actuó como mensajero para llevar sus canciones de un lugar a otro, tanto oralmente como por escrito. Puede que hubiese llevado canciones de amor de Arnaut a la "condesa de Burlatz" (comtessa de Burlats), lo que explicaría su apodo epistolita. Si los estudios acerca de Pistoleta son correctos, en un principio inició su carrera, luego fue probablemente un jongleur alrededor de 1195 o tal vez antes, en 1185 y sólo comenzó a desarrollar su propia carrera en torno a 1205. En la obra conocida de Pistoleta, cinco son las canciones que contienen referencias al rey de Aragón, por lo general se cree que Pedro II de Aragón. En algún momento se convirtió en vasallo de este rey, como escribe en Ai! tan sospir mi venon noit e dia de los reis d'Arragon, de Cui ai fait siengnor ("Rey de Aragón, a quien han hecho [mi] señor"). De ello se puede deducir que pasó algún tiempo en la corte del rey Pedro, pero parece ser que también se dirigió al rey por lo menos en un poema a modo de epístola, en ANC mais nulhs hom no fon apoderatz. También dijo haber tenido relaciones con y Tomás I de Saboya. En su juventud viajó a Lemosín y al Languedoc y se reunió con , esposa de Ebles. Compuso un tenso para esta última, que ha sido fechada a finales de 1228, por lo que es su último trabajo conocido y la única obra conocida que habla de María de Ventadorn. Posteriormente a octubre de 1214, escribió Pistoleta Ses chantars fos grazitz, una elegía, con motivo de los fallecimientos de Pedro II y Alfonso VIII de Castilla entre 1213 y 1214, respectivamente: En varias ocasiones después de componer esta canción, probablemente en Languedoc o Cataluña (Pistoleta cita tal vez visitar Perpiñán), donde Pedro y Alfonso se reúnen con frecuencia, Pistoleta regresó al este del Ródano en Provence. Probablemente en esta época viajó a Saboya, para visitar a Tomás I. Fue también durante este período en Provence cuando se reunió y debatió con Blacas en algún momento después de 1220, por la que se menciona Emperaire (emperador) Federico II Hohenstaufen que se vio hecho emperador en 1220. También escribió dos tensos con dos trobairitz (trovadora): Bona domna, un conseill vos deman ("La buena señora, Les ruego que me aconsejara"), con una señora anónima y la mencionada pieza con María de Ventadorn.
rdf:langString
Pistoleta (Occitan: [pistuˈlɛtɔ]; fl. 1185–1228) was a Provençal troubadour. His name (actually a nickname) means "little letter (epistle)" in Occitan. He left behind eleven songs, comprising nine cansos and two tensos. Some of his pieces are assigned to an otherwise unknown Jordan de Born in the table of contents of chansonnier C, a fourteenth-century Occitan manuscript. According to his vida, he was a cantaire (singer) of Arnaut de Maruoill, which probably implies that he was a jongleur who sang Arnaut's songs or perhaps acted as a messenger to bring his songs from one place to another both orally and in writing. He may have carried Arnaut's love songs to the "Countess of Burlatz" (comtessa de Burlats); this would explain his nickname. If the vida be correct about Pistoleta's early career, then he was probably a jongleur from about 1195 or perhaps as early as 1185 and only began his own composing career around 1205. Five of Pistoleta's songs contain references to the King of Aragon, usually presumed to be Peter II. At some point he became a vassal of Peter's, as he writes in Ai! tan sospir mi venon noit e dia of the reis d'Arragon, de cui ai fait siengnor ("King of Aragon, whom I have made [my] lord"). From this it can be deduced that he spent some time at Peter's court, but he also addressed the king in at least one poem, Anc mais nulhs hom no fon apoderatz, from far away. He is also said to have had relations with Ebles V of Ventadorn, Thomas I of Savoy, and Blacas III of Aulps. In his youth he may have travelled into Limousin and Languedoc and met Maria de Ventadorn, Ebles' wife. He composed a tenso with the latter, which has been dated to late 1228, making it his last known work and the only known work by Maria. Sometime after October 1214 Pistoleta wrote Ses chantars fos grazitz, which was something of a planh, since it mourns the passing of Peter II and Alfonso VIII of Castile in 1213 and 1214 respectively: Sometime after composing this song, probably in Languedoc or Catalonia (Pistoleta implies perhaps visiting Perpignan), where Peter and Alfonso were frequently active, Pistoleta returned east of the Rhône to Provence. Probably about this time he travelled into Savoy, where he met Thomas I. It was also during this period in Provence that he met and debated with Blacas sometime after 1220, for he mentions the emperaire (emperor) Frederick II who was crowned in 1220 and became suzerain of Provence that year. Though Pistoleta's biographer implies that "graceful melodies" (avinens sons, lit. pleasing sounds) were typical of his work, only one melody has survived (for his popular and well-preserved sirventes beginning Ar agues eu mil mars de fin argen) and that in two different versions. His composing was very conservative, more so than his master, Arnaut. Though well-esteemed by "high society", he was a poor conversationalist and unpleasant in appearance. He eventually settled down in Marseille, took a wife, and became a merchant, acquiring considerable wealth which allowed him to stop his itinerant "court-hopping". Unfortunately, there is no corroborating documentation for anything contained in Pistoleta's vida. Pistoleta also wrote two tensos with two trobairitz (female troubadour): Bona domna, un conseill vos deman ("Good lady, I beg you to advise me") with an anonymous lady and the aforementioned piece with Maria de Ventadorn.
rdf:langString
Pistoleta (... – ...; fl. 1185-1228) è stato un trovatore provenzale. Il suo nome (in realtà un soprannome) significa in occitano "piccola lettera" (epistola, pistola). Ci ha lasciato undici canzoni, tra cui nove cansos e due tenzones. Alcuni dei suoi componimenti sono attribuiti a un altrimenti ignoto Jordan de Born negli indici del canzoniere C, un manoscritto occitano del XIV secolo. Secondo quanto si legge nella sua vida, era un cantaire (cantore) di Arnaut de Maruoill, il che implica che fosse stato un joglar (giullare, menestrello) che cantava le canzoni di Arnaut o forse agiva come messaggero portando le sue canzoni da un luogo all'altro sia oralmente che per iscritto. Può essere stato il messaggero delle canzoni d'amore di Arnaut alla (comtessa de Burlats); questo spiegherebbe il suo soprannome. Se la vida è esatta in merito al primo periodo della sua carriera, allora il Pistoleta era probabilmente un joglar a cominciare dal 1195 circa o forse 1185, iniziando la sua propria carriera di compositore soltanto intorno al 1205. Cinque canzoni di Pistoleta contengono riferimenti al Re di Aragona, che usualmente si presume sia Pietro II. A un certo punto diventa vassallo di Pietro, dato che scrive in Ai! tan sospir mi venon noit e dia del reis d'Arragon, de cui ai fait siengnor ("re di Aragona, di cui io feci il [mio] signore"). Da ciò si può dedurre che egli trascorse un certo tempo alla corte di Pietro, dedicando al re almeno una poesia, Anc mais nulhs hom no fon apoderatz, lontano dalla sua corte. Si dice che abbia anche avuto relazioni con , Tommaso I di Savoia e Blacas III di Aulps. Nella sua giovinezza può avere viaggiato nel Limosino e nella Linguadoca incontrando Maria de Ventadorn, moglie di Ebolo. Appena dopo l'ottobre del 1214, Pistoleta scrive Ses chantars fos grazitz, una sorta di planh, in cui vi si lamenta la scomparsa di Pietro II e Alfonso VIII di Castiglia rispettivamente nel 1213 e nel 1214: Dopo aver composto questa canzone, probabilmente in Linguadoca o in Catalogna (ciò implica che Pistoleta avesse visitato Perpignano), dove Pietro e Alfonso erano attivi di frequente, ritorna a est del Rodano verso la Provenza. Probabilmente in questo periodo viaggia nella Savoia, dove incontra Tommaso I, e in Provenza Blacas, con cui discute, pressappoco dopo il 1220, dato che egli fa menzione dell'emperaire (imperatore) Federico II, incoronato nel 1220, il quale diventa sovrano della Provenza questo stesso anno. Sebbene il biografo di Pistoleta deduce che le "avvenenti melodie" (avinens sons, lett. suoni avvenenti) fossero tipiche del suo lavoro, soltanto una melodia ci è pervenuta (per il suo sirventes popolare e ben conservato che inizia con Ar agues eu mil mars de fin argen) in due versioni differenti. La sua composizione e molto più conservatrice rispetto a quella del suo maestro Arnaut. Anche se ben stimato nell'"alta società", resta un conversatore mediocre e di aspetto sgradevole. Alla fine si stabilisce a Marsiglia, prendendo moglie e diventando un mercante, acquistando una considerevole ricchezza che gli permise di rinunciare alle sue esibizioni itineranti di corte in corte. Sfortunatamente, non vi è una documentazione che corrobori puntualmente tutte le notizie contenute nella sua vida. Pistoleta scrisse anche unatenso con una trobairitz (trovatrice donna) anonima: Bona domna, un conseill vos deman ("Gentil Donna, un consiglio vi chiedo").
rdf:langString
Пистолета (окс. Pistoleta, годы творчества 1185—1228) — провансальский жонглёр и трубадур. Его имя (фактически прозвище) означает на окситанском языке «небольшое письмо (послание), письмецо». Его творческое наследие составляют одиннадцать песен, включая девять кансон и две тенсоны. К песне Ar agues ieu mil marcs de fin argent (Мне тысячу бы марок серебром) сохранились ноты. Согласно его жизнеописанию, он был cantaire (певец) Арнаута де Марейля, вероятно, подразумевается, что он был жонглёром, который исполнял песни Арнаута или его посыльным, переправлявшим произведения трубадура из одного места в другое в устной и письменной форме. Возможно, через него передавались любовные песни Арнаута, адресованные «графине де Бурлац», жене виконта Безье и Каркассона Роджьера II, что может объяснить его прозвище. Если вида сообщает верные сведения о ранней карьере Пистолеты, то он был, вероятно, жонглером приблизительно с 1195 года или, возможно, уже в 1185 году, свою же собственную карьеру трубадура он начал около 1205 года. В пяти произведениях Пистолеты упоминается король Арагона, считается, что это Педро II. Из песни Пистолеты Ai! tan sospir mi venon noit e dia of the reis d’Arragon, de cui ai fait siengnor («король Арагона, которого я сделал [своим] сеньором») исследователи делают вывод, что некоторое время он провёл при арагонском дворе. В другом произведении трубадур обращается к королю издалека (Anc mais nulhs hom no fon apoderatz). Известно о контактах Пистолеты с Эбле V Вентадорнским, Томасом I Савойским, и Блакацем III Опс. В юности он, возможно, совершил путешествия в Лимузен и Лангедок. После октября 1214 года Пистолета создал Ses chantars fos grazitz, плач (planh) на смерть Педро II и Альфонсо VIII Кастильского, скончавшихся в 1213 и 1214 гг. соответственно. Последнее известное произведение трубадура — тенсона с Марией Вентадорнской, которая датируется 1228 годом. Одно из наиболее известнейших произведений Пистолеты — кансона Мне тысячу бы марок серебром, где автор выступает от имени бедного жонглёра.
rdf:langString
Пістолета (окс. Pistoleta, роки творчості 1185–1228) — провансальський трубадур. Його ім'я (фактично прізвисько) окситанскою мовою означає «невеликий лист (послання), листик». Його творчу спадщину складають одинадцять пісень, включаючи дев'ять кансон і дві тенсони. Відповідно до його віди (життєпису трубадура), він був співаком (cantaire) , ймовірно, мається на увазі, що він був жонглером, який виконував пісні Арнаута, або його посильним, що перевозив твори трубадура з одного місця в інше в усній і письмовій формі. Можливо, через нього передавалися любовні пісні Арнаута, адресовані «графині де Бурлац», дружині віконта Безьє і Каркассона Роджьєра II, що може пояснити його прізвисько. Якщо віда повідомляє вірні відомості про ранню кар'єру Пістолети, то він був жонглером приблизно з 1195 року або, можливо, раніше — з 1185 року; свою ж власну кар'єру трубадура розпочав близько 1205 року. У п'яти творах Пістолети згадується король Арагона, вважається, що це . З пісні Пістолети «Король Арагона, якого я зробив [своїм] сеньйором» (Ai! tan sospir mi venon noit e dia of the reis d'Arragon, de cui ai fait siengnor) дослідники роблять висновок, що деякий час він провів при Арагонському дворі. В іншому творі, Anc mais nulhs hom no fon apoderatz, трубадур звертається до короля здалеку. Відомо про контакти Пістолети з Ебле V Вентадорнським, Томасом I Савойським і Блакацем III. В юності він, можливо, здійснив подорожі в Лімузен і Лангедок. Після жовтня 1214 року Пістолета створив Ses chantars fos grazitz, плач (planh) на смерть Педро II і Альфонсо VIII Кастильського, що померли в 1213 і 1214 роках відповідно. Останній відомий твір трубадура — тенсона з Марією Вентадорнською, що датується 1228 роком. Одним з найбільш відомих творів Пістолети є кансона «Мені б тисячу марок сріблом», де автор виступає від імені бідного жонглера.
xsd:nonNegativeInteger
5403
