Pietro Barbolano
http://dbpedia.org/resource/Pietro_Barbolano an entity of type: Thing
Ο Πιέτρο Τσεντρανίκο (Ιταλικά : Pietro Centranico) ήταν ο 28ος Δόγης της Βενετίας (1026 - 1032) με καταγωγή από τον μυθικό Ηράκλειο τον ιδρυτή της ομώνυμης πόλης βόρεια της Βενετίας. Οι ημερομηνίες γέννησης και θανάτου του Πιέτρο Τσεντρανίκο είναι άγνωστες, επελέγη νέος Δόγης της Βενετίας σε συνέλευση των ευγενών μετά την εκθρόνιση του Οττόνε Ορσεόλο. Η οικογένεια του ήταν ευγενείς αλλά χωρίς έντονη διοικητική παρουσία, δεν αναφέρεται κανένας άλλος δόγης.
rdf:langString
Pietro Barbolano, también llamado Pietro Barbo Centranigo, fue el 28º dux de la República de Venecia.
rdf:langString
Pietro Barbolano (sometimes Pietro Barbo Centranico) was the 28th Doge of Venice. Reportedly a descendant of the legendary Eraclea (after whom the town near Venice is named), he was elected by the assembly of the nobles after the deposition of his predecessor, Otto Orseolo. The dates of his birth and death are unknown.
rdf:langString
Pietro Barbolano adalah Doge Republik Venesia. Doge sendiri adalah jabatan yang dipegang oleh pemimpin Republik Venesia pada masa lampau. Ia mulai menjabat pada tahun 1026. Masa kekuasaannya sebagai Doge Venesia kemudian berakhir pada tahun 1032.
rdf:langString
Pietro Barbolano est le 28e doge de Venise élu en 1026. Il est élu par l'assemblée des nobles après la déposition de son prédécesseur, Ottone Orseolo. Les dates de sa naissance et de sa mort sont inconnues.
rdf:langString
Pietro Centranico, o Barbolano (Eraclea, ... – dopo il 1032), fu il 28º doge della Repubblica di Venezia.
rdf:langString
Pietro Barbolano Centranico – doża Wenecji od 1026 do 1032.
rdf:langString
Pietro Centranigo (auch Centranico oder Barbolano) war, folgt man der sogenannten Tradition, also der seit dem 14. Jahrhundert zunehmend staatlich gesteuerten Geschichtsschreibung der Republik Venedig, der 28. Doge. Er regierte von 1026 bis 1031 oder 1032. Centranigo wurde von der Volksversammlung nach der Absetzung seines Vorgängers gewählt, die sich damit gegen die Erblichkeit des Dogenamtes entschieden hatte, wie sie von den nach wie vor einflussreichen Orseolo angestrebt wurde.
rdf:langString
Пьетро Барболано (Пьетро Центранико; итал. Centranigo o Barbolano или Pietro Centranico) — 28-й венецианский дож (1026—1032). До избрания на должность дожа был известен тем, что украл из Константинополя мощи святого Саввы Освящённого.
rdf:langString
П'єтро Барболано (італ. Pietro Barbolano або Pietro Centranico) — 28-й венеціанський дож. Дати його народження і смерті невідомі. Володарювання Барболано відбувалося протягом важкого часу для Венеції. Люди висловилися проти спадкової монархії, коли вони відсторонили від влади Оттоне Орсеоло. Оскільки представники родини створили дуже багато зв'язків між своєю родиною і спадковими династіями Європи, різні дії були спрямовані проти Венеції, як відплата за відсторонення Оттоне Орсеоло від влади. Візантійський імператор забрав торгові привілеї, отримані П'єтро I Орсеоло у 992 році. Барболано пробував отримати від імператора Священної Римської імперії Конрада II відновлення венеціанських комерційних привілеїв, наданих Оттоном III, але так і не зміг нічого зробити. Король Угорщини Іштван I, дон
rdf:langString
rdf:langString
Pietro Centranigo
rdf:langString
Πιέτρο Τσεντρανίκο
rdf:langString
Pietro Barbolano
rdf:langString
Pietro Barbolano
rdf:langString
Pietro Centranico
rdf:langString
Pietro Barbolano
rdf:langString
Pietro Barbolano
rdf:langString
Pietro Barbolano Centranico
rdf:langString
Барболано, Пьетро
rdf:langString
П'єтро Барболано
rdf:langString
Pietro Barbolano
rdf:langString
Pietro Barbolano
xsd:integer
9320016
xsd:integer
1067997069
rdf:langString
Unknown
xsd:integer
1032
rdf:langString
Doge of Venice
xsd:integer
1032
xsd:integer
1026
xsd:integer
1026
rdf:langString
Pietro Centranigo (auch Centranico oder Barbolano) war, folgt man der sogenannten Tradition, also der seit dem 14. Jahrhundert zunehmend staatlich gesteuerten Geschichtsschreibung der Republik Venedig, der 28. Doge. Er regierte von 1026 bis 1031 oder 1032. Centranigo wurde von der Volksversammlung nach der Absetzung seines Vorgängers gewählt, die sich damit gegen die Erblichkeit des Dogenamtes entschieden hatte, wie sie von den nach wie vor einflussreichen Orseolo angestrebt wurde. Centranigos Außenpolitik war von Misserfolgen gekennzeichnet. Kaiser Konrad II. bestätigte nicht, wie sonst üblich, die Handelsprivilegien der Venezianer. Poppo, dem Patriarchen von Aquileia, gelang es auf einer Synode, die Vorherrschaft des Patriarchats von Aquileia über dasjenige von Grado zu erreichen. Damit erlangte er als Reichsfürst das für Venedigs Autonomie gefährliche Übergewicht über die dortigen Bistümer. Venedig seinerseits hatte schon unter den Orseolo Grado besetzt, in den Augen des Kaisers nunmehr Reichsgebiet. Auch nahm Byzanz den vertriebenen Dogen Ottone auf. Konstantinopel zog nun gleichfalls Venedigs Handelsprivilegien zurück und Ottones Schwiegervater, König Stephan von Ungarn, eroberte darüber hinaus Städte in Dalmatien, die Venedig beanspruchte. Schließlich wurde Ottone aus dem Exil zurückgerufen, doch er starb kurz darauf, wohl noch in Konstantinopel. Ein Handstreich eines weiteren Orseolo, des Domenico Orseolo, scheiterte bereits nach nur einem Tag. Der gleichfalls exilierte Domenico Flabanico, der der eigentliche Führer der Opposition gegen die Orseolo-Familie war, folgte dem gestürzten und geflohenen Centranigo im Amt.
rdf:langString
Ο Πιέτρο Τσεντρανίκο (Ιταλικά : Pietro Centranico) ήταν ο 28ος Δόγης της Βενετίας (1026 - 1032) με καταγωγή από τον μυθικό Ηράκλειο τον ιδρυτή της ομώνυμης πόλης βόρεια της Βενετίας. Οι ημερομηνίες γέννησης και θανάτου του Πιέτρο Τσεντρανίκο είναι άγνωστες, επελέγη νέος Δόγης της Βενετίας σε συνέλευση των ευγενών μετά την εκθρόνιση του Οττόνε Ορσεόλο. Η οικογένεια του ήταν ευγενείς αλλά χωρίς έντονη διοικητική παρουσία, δεν αναφέρεται κανένας άλλος δόγης.
rdf:langString
Pietro Barbolano, también llamado Pietro Barbo Centranigo, fue el 28º dux de la República de Venecia.
rdf:langString
Pietro Barbolano (sometimes Pietro Barbo Centranico) was the 28th Doge of Venice. Reportedly a descendant of the legendary Eraclea (after whom the town near Venice is named), he was elected by the assembly of the nobles after the deposition of his predecessor, Otto Orseolo. The dates of his birth and death are unknown.
rdf:langString
Pietro Barbolano adalah Doge Republik Venesia. Doge sendiri adalah jabatan yang dipegang oleh pemimpin Republik Venesia pada masa lampau. Ia mulai menjabat pada tahun 1026. Masa kekuasaannya sebagai Doge Venesia kemudian berakhir pada tahun 1032.
rdf:langString
Pietro Barbolano est le 28e doge de Venise élu en 1026. Il est élu par l'assemblée des nobles après la déposition de son prédécesseur, Ottone Orseolo. Les dates de sa naissance et de sa mort sont inconnues.
rdf:langString
Pietro Centranico, o Barbolano (Eraclea, ... – dopo il 1032), fu il 28º doge della Repubblica di Venezia.
rdf:langString
Pietro Barbolano Centranico – doża Wenecji od 1026 do 1032.
rdf:langString
Пьетро Барболано (Пьетро Центранико; итал. Centranigo o Barbolano или Pietro Centranico) — 28-й венецианский дож (1026—1032). До избрания на должность дожа был известен тем, что украл из Константинополя мощи святого Саввы Освящённого. Был избран после низложения и ссылки Оттона Орсеоло. На должности дожа столкнулся с противодействием семейства Орсеоло. Византийский император Константин VIII, предоставивший убежище Оттону Орсеоло, отменил торговые привилегии Венеции. Его примеру последовал император Священной Римской империи Конрад II. Венгерский король Стефан в качестве мести за сосланных дочь и зятя напал на Далмацию. В результате крисиза Пьетро Барболано был вынужден покинуть пост в 1032 году.
rdf:langString
П'єтро Барболано (італ. Pietro Barbolano або Pietro Centranico) — 28-й венеціанський дож. Дати його народження і смерті невідомі. Володарювання Барболано відбувалося протягом важкого часу для Венеції. Люди висловилися проти спадкової монархії, коли вони відсторонили від влади Оттоне Орсеоло. Оскільки представники родини створили дуже багато зв'язків між своєю родиною і спадковими династіями Європи, різні дії були спрямовані проти Венеції, як відплата за відсторонення Оттоне Орсеоло від влади. Візантійський імператор забрав торгові привілеї, отримані П'єтро I Орсеоло у 992 році. Барболано пробував отримати від імператора Священної Римської імперії Конрада II відновлення венеціанських комерційних привілеїв, наданих Оттоном III, але так і не зміг нічого зробити. Король Угорщини Іштван I, донька якого була дружиною Оттоне Орсеоло, напав на Далмацію і анексував ряд міст, які захопив П'єтро II Орсеоло. У 1032 році П'єтро Барболано під великим тиском відмовився від влади. Наступником Барболано було обрано Доменіко Флабаніко.
xsd:nonNegativeInteger
5186