Phraates IV
http://dbpedia.org/resource/Phraates_IV an entity of type: Thing
Fraatés IV. (parthsky Frahát, persky Farhád, řecky Φραάτης) byl parthský velkokrál z dynastie Arsakovců vládnoucí v letech 38–2 př. n. l. Byl nejstarším synem Oróda II., významného protihráče římské říše, a do nástupu Artabana II. posledním králem, který se udržel u moci delší dobu.
rdf:langString
Phraates IV. war ein parthischer König, der von 38 v. Chr. bis 2 v. Chr. regierte.
rdf:langString
Fraates IV o Arsaces XXI fue rey de Partia desde el 37 a. C. hasta el 2 a. C. tras la muerte de su padre Orodes II. Según Dion Casio (Historia romana XLIX 23.9) Orodes II abdicó, cansado por la edad o por el dolor de la muerte de su hijo Pacoro I, en su hijo Fraates, quien asesinó a su padre y a sus hermanos.
rdf:langString
Phraatès IV est roi de Parthie de 38 à 2 av. J.-C..
rdf:langString
フラーテス4世（Phraates IV、ペルシア語：فرهاد چهارم、? - 紀元前2年）は、アルサケス朝パルティア王国の王（在位：紀元前40年/38年頃 - 紀元前2年）。領内各地での反乱に苦しみ、またローマから送られた女奴隷ムサ（ムーサ）を妻としたが、彼女によって暗殺された。
rdf:langString
Fraates IV (ur. ?, zm. 3 p.n.e.) – król Partów w okresie 38/37 p.n.e.–3 p.n.e. Syn Orodesa II z gałęzi Arsacydów zwanej Sinatrukidami.
rdf:langString
Phraates IV of Farhad IV was koning van de Parthen van 38 v.Chr. tot 2 v.Chr.
rdf:langString
Fraates IV, död omkring 2 f.Kr., var en partisk kung, som regerade 37-2 f.Kr. Han var gift med Musa av Parthien. Fraates IV besegrade Marcus Antonius 36 f.Kr. och kuvade Armenien 30 f.Kr., men var samtidigt tvungen att bekämpa en motkung, Tiridates II. Han mördades slutligen av sin dotterson.
rdf:langString
Fraates IV, filho de Orodes II, governou o Império Parta de 37 a.C. a 2 a.C. Foi indicado como sucessor ao trono após a morte de seu irmão Pácoro. Assim, assassinou seu pai e todos os seus trinta irmãos. Foi atacado em 36 a.C. pelo general romano Marco Antônio e posteriormente veio a concluir um tratado com Augusto pelo qual a Pártia devolvia prisioneiros e as águias conquistadas, e reconhecia a supremacia de Roma sobre a Armênia. Foi morto em cerca de 2 a.C. por sua mulher e seu filho Fraates V.
rdf:langString
Фраат IV — царь Парфии, правил в 37 — 2 годах до н. э. Из династии Аршакидов. Сын Орода II. В конце 38 года до н. э. Фраат IV был назначен наследником престола, после того как в войне с Римом погиб старший сын и соправитель Орода II Пакор. Вскоре он попытался отравить своего престарелого отца при помощи дозы аконита. После того как это не удалось (яд подействовал как лекарство), он прибегнул к удушению. Первый известный выпуск монет Фраата датируется июнем 37 года до н. э.
rdf:langString
弗拉特斯四世（？－前2年）是安息帝國国王，约前37年~前2年在位。 弗拉特斯四世为奧羅德斯二世之子。他在位期間，击退了由后三头之一的马克·安东尼亲自率领的罗马大军（据说有10万人之多）对帕提亚的报复性入侵。罗马人损失了3万名战士。 弗拉特斯四世在宫廷政变中被其子弗拉特斯五世谋杀。
rdf:langString
Fraates IV fou rei de Pàrtia del 37 aC al 2 aC Va succeir al seu pare Orodes II que va abdicar el 37 aC després de les desfetes contra els romans. Marc Antoni i el noble part rebel Monoses, assessorats pel rei armeni Artavasdes III, van envair l'imperi part (l'Atropatene) el 36 aC per la via d'Armènia, assetjant Praaspa (segons Dió) o Praata (segons Plutarc), la capital o la principal fortalesa (després anomenada Maragha), setge que va dirigir Oppius Estaciannus. Però el temps ja empitjorava i Artavasdes III es va retirar i Marc Antoni, que ho va fer tard, fou derrotat (finals del 36 aC o principis del 35 aC). Antoni es va enfrontar amb el rei armeni, però aquest va rebre bé els romans i els va permetre de refer-se al seu país (35 aC).
rdf:langString
Ο Φραάτης Δ’ της Παρθίας ήταν βασιλιάς των Πάρθων από τη δυναστεία των Αρσακιδών μεταξύ 37 και 2 π.Χ.. Γιος και διάδοχος του βασιλιά των Πάρθων Ορόντη Β’. Μετά τον θάνατο του μεγαλύτερου αδελφού του Πακώρου Α’ ορίστηκε από τον Φραάτη διάδοχος του θρόνου αλλά την ίδια χρονιά δολοφόνησε τον πατέρα του και τους 30 αδελφούς του και ανακηρύχθηκε βασιλιάς. Ο Φραάτης δέχθηκε επίθεση από τον Ρωμαίο στρατηγό Μάρκο Αντώνιο το 36 π.Χ. που βάδιζε τότε εναντίον της Αρμενίας όπου καθαίρεσε τον βασιλέα Αρταβάσδη και τον μετέφερε αιχμάλωτο στην Αίγυπτο. Με την βοήθεια του ίδιου του Φραάτη έγινε βασιλιάς της Αρμενίας ο γιος του Αρταβάσδη Αρταξίας φανατισμένος εχθρός των Ρωμαίων. Λόγω της βιαιότητας του ο Φραάτης ανετράπη προσωρινά το 32 π.Χ. από τον Τιριδάτη Β’ αλλά επανήλθε σύντομα στον θρόνο με την βοήθε
rdf:langString
Praates IV.a, Orodes II.aren semea, Partiako errege izan zen K.a. 37 eta K.a. 2 artean, bere anaia Pakorus I.a hil ondoren. Bere aita eta bere anaia guztiak hil zituen. K.a. 36an, Marko Antonio erromatar jeneralak eraso zuen, Armeniatik zihoana, kanporatzea lortuz. Antonio, Artavasdes II.a Armeniakoak traditu zuela ustez, honen erresuma inbaditu zuen K.a. 34an, eta preso hartu zuen, Atropatenako erregearekin hitzarmen bat sinatuz. Oktabioren aurako gerra piztu zenean, Antoniok ezin izan zituen bere konkistak mantendu. Orduan, Praatesek Atropatena berreskuratu zuen, eta Armenian jarri zuen, Artavasdes II.aren semea.
rdf:langString
Phraates IV (also spelled Frahad IV; Parthian: 𐭐𐭓𐭇𐭕 Frahāt), was King of Kings of the Parthian Empire from 37 to 2 BC. He was the son and successor of Orodes II (r. 57–37 BC), and was given the throne after the death of his brother Pacorus I. Phraates IV soon murdered all his brothers, and also possibly his father. His actions alienated the Armenians and also some of his nobles, including the distinguished Monaeses, who fled to the Roman triumvir Mark Antony, but shortly returned and reconciled with Phraates IV.
rdf:langString
Fraate IV, riportato anche nella versione Frahad IV (in partico 𐭐𐭓𐭇𐭕, Frahāt) (... – 2 a.C.), fu re dei Parti dal 37 al 2 a.C.. Figlio e successore di Orode II (regnante dal 57 al 37 a.C.), salì al trono dopo la morte di suo fratello Pacoro I. Fraate IV uccise presto tutti i suoi fratelli e, forse, anche suo padre. Le sue politiche si rivelarono particolarmente restrittive nei confronti degli armeni e anche di alcuni nobili, non ultimo l'influente Monaese, che chiesero asilo al triumviro romano Marco Antonio, malgrado poco dopo ci fu una riconciliazione con Fraate IV.
rdf:langString
파르티아의 왕 프라아테스 4세는 오로데스 2세의 아들로 파르티아 제국을 기원전 37년에서 기원전 2년까지 다스렸다. 그는 그의 형제 의 사망 후에 기원전 37년 계승자로 임명되었다. 그는 곧 그의 어버지와 그의 30형제를 살해하였다. 프라아테스는 기원전 36년 로마 장군 마르쿠스 안토니우스에 의해 공격당했고 그는 아르메니아를 거쳐 메디아 아트로파테네로 진군하였다. 그리고 패하여 그의 군대중 더 큰 부분을 잃었다. 안토니우스는 아르메니아 왕, 아르타바스데스에 의해 배반당하였다고 믿고 기원전 34년 그의 왕국을 침입하여 그를 체포하고 또다른 아트로파테네의 왕 아르타바스데스와 조약을 결정하였다. 그러나 옥타비아누스와의 전쟁이 발발하자 안토니우스는 그의 정복을 유지할 수 없었다. 프라아테스는 아트로파테네를 회복하고 아르타바스데스의 아들 아르타크세스를 다시 아르메니아로 보냈다. 그러나 그의 많은 잔인함에 의해서 프라아테스는 그의 백성의 불신임을 일으키고 그들은 티리다테스 2세를 기원전 32년 왕좌로 뽑았다. 기원전 2년 무사와 그녀의 아들에 의해 살해되었다.
rdf:langString
Фраат IV (парф. Frahāt, 38 до н. е. — 2 до н. е.) — цар царів Парфії з династії Аршакідів. Син Орода II, призначений наступником після загибелі у війні з Римом наслідного принца Пакора. Зразу ж після проголошення Фраат вбив свого батька, а згодом і усіх своїх братів. Після вбивства можливих претендентів на владу Фраат почав репресії проти парфянської шляхти. Деякі представники шляхетних парфянських родів шукали притулку навіть у Римі.
rdf:langString
rdf:langString
Fraates IV de Pàrtia
rdf:langString
Fraatés IV.
rdf:langString
Phraates IV.
rdf:langString
Φραάτης Δ΄ της Παρθίας
rdf:langString
Fraates IV de Partia
rdf:langString
Praates IV.a
rdf:langString
Phraatès IV
rdf:langString
Fraate IV
rdf:langString
프라아테스 4세
rdf:langString
フラーテス4世
rdf:langString
Phraates IV
rdf:langString
Phraates IV
rdf:langString
Fraates IV da Pártia
rdf:langString
Fraates IV
rdf:langString
Фраат IV
rdf:langString
Фраат IV (цар Парфії)
rdf:langString
Fraates IV
rdf:langString
弗拉特斯四世
rdf:langString
Phraates IV
rdf:langString
rdf:langString
Phraates IV
xsd:integer
1665518
xsd:integer
1099237810
rdf:langString
Coin of Phraates IV, Mithradatkert mint
rdf:langString
The Political History of Iran Under the Arsacids
xsd:integer
2
rdf:langString
A.D.H.
rdf:langString
Rhodaspes,
rdf:langString
Seraspandes,
rdf:langString
Bivar
xsd:integer
21
xsd:integer
37
rdf:langString
Baseirta,
rdf:langString
Bistheibanaps,
rdf:langString
Cleopatra,
rdf:langString
Olennieire,
rdf:langString
King of the Parthian Empire
rdf:langString
Phraates V and Musa
xsd:integer
3
xsd:integer
37
rdf:langString
Fraatés IV. (parthsky Frahát, persky Farhád, řecky Φραάτης) byl parthský velkokrál z dynastie Arsakovců vládnoucí v letech 38–2 př. n. l. Byl nejstarším synem Oróda II., významného protihráče římské říše, a do nástupu Artabana II. posledním králem, který se udržel u moci delší dobu.
rdf:langString
Fraates IV fou rei de Pàrtia del 37 aC al 2 aC Va succeir al seu pare Orodes II que va abdicar el 37 aC després de les desfetes contra els romans. Marc Antoni i el noble part rebel Monoses, assessorats pel rei armeni Artavasdes III, van envair l'imperi part (l'Atropatene) el 36 aC per la via d'Armènia, assetjant Praaspa (segons Dió) o Praata (segons Plutarc), la capital o la principal fortalesa (després anomenada Maragha), setge que va dirigir Oppius Estaciannus. Però el temps ja empitjorava i Artavasdes III es va retirar i Marc Antoni, que ho va fer tard, fou derrotat (finals del 36 aC o principis del 35 aC). Antoni es va enfrontar amb el rei armeni, però aquest va rebre bé els romans i els va permetre de refer-se al seu país (35 aC). El 34 aC Antoni va exigir al rei armeni la col·laboració en una nova expedició; com que el rei va demorar acudir pel seu tracte amb el rei part, quan ho va fer (sota amenaça d'Antoni de marxar contra Artaxata) fou detingut, i el romà es va fer entregar les principals fortaleses i el tresor reial, i el va enviar carregat de cadenes a Alexandria on més tard fou assassinat per ordre de Cleòpatra. Ardaxes II, fill d'Artavasdes III, es va proclamar rei però Antoni, després d'unes setmanes en què no va fer res, finalment va col·locar al tron armeni al seu propi fill infant Alexandre Heli (Helios), que havia tingut amb la reina Cleòpatra, al qual va casar amb Iotape, filla del rei Artavasdes d'Atropatene, el qual davant l'amenaça romana, s'havia aliat a Roma i va permetre l'entrada al país de soldats romans i se li va cedir la província de Simbake. Artaxes II va fugir a Pàrtia. A Atropatene els soldats romans no van tardar a deposar a Artavasdes i van donar el tron nominalment a Alexandre Heli, sota control dels generals lleials a Marc Antoni. A causa de la guerra entre Octavi i Marc Antoni, Atropatene i Armènia van quedar desguarnides i així els parts van recuperar Atropatene el 33 aC i van entrar a Armènia on van massacrar a la reduïda guarnició romana però es van retirar. El 32 aC Roma va donar suport a les reclamacions del tron de Pàrtia fetes per Tiridates (II), que va entrar al país i fou reconegut en alguns territoris, però Fraates tenia el suport dels escites; el 30 aC, Ardaxes II d'Armènia va recuperar el tron ajudat per un exèrcit part i l'any següent (29 aC) Fraates IV va fer fugir a Tiridates II però, ja acabada la guerra civil romana, aquest va tornar amb ajut romà el 28 aC. Aquesta situació favorable fou aprofitada per August per un tractat que va retornar a Roma els presoners de Carres i les àligues i insígnies capturades pels parts, així com el reconeixement de la influència romana a Armènia. Els romans van deixar de donar suport a Tiridates. El 20 aC els romans van imposar al seu candidat Tigranes III a Armènia, expulsant a son germà Ardaxes II. El 2 aC Fraates fou assassinat pel seu fill Fraataces i la mare d'aquest Musa (una italiana no romana). Fraataces es va proclamar rei amb el nom de Fraates V.
rdf:langString
Phraates IV. war ein parthischer König, der von 38 v. Chr. bis 2 v. Chr. regierte.
rdf:langString
Ο Φραάτης Δ’ της Παρθίας ήταν βασιλιάς των Πάρθων από τη δυναστεία των Αρσακιδών μεταξύ 37 και 2 π.Χ.. Γιος και διάδοχος του βασιλιά των Πάρθων Ορόντη Β’. Μετά τον θάνατο του μεγαλύτερου αδελφού του Πακώρου Α’ ορίστηκε από τον Φραάτη διάδοχος του θρόνου αλλά την ίδια χρονιά δολοφόνησε τον πατέρα του και τους 30 αδελφούς του και ανακηρύχθηκε βασιλιάς. Ο Φραάτης δέχθηκε επίθεση από τον Ρωμαίο στρατηγό Μάρκο Αντώνιο το 36 π.Χ. που βάδιζε τότε εναντίον της Αρμενίας όπου καθαίρεσε τον βασιλέα Αρταβάσδη και τον μετέφερε αιχμάλωτο στην Αίγυπτο. Με την βοήθεια του ίδιου του Φραάτη έγινε βασιλιάς της Αρμενίας ο γιος του Αρταβάσδη Αρταξίας φανατισμένος εχθρός των Ρωμαίων. Λόγω της βιαιότητας του ο Φραάτης ανετράπη προσωρινά το 32 π.Χ. από τον Τιριδάτη Β’ αλλά επανήλθε σύντομα στον θρόνο με την βοήθεια των Σκυθών. Αργότερα συμφιλιώθηκε με την Ρώμη που αναγνώρισε την κυριαρχία του αφού έστειλε 5 από τους γιους του μαζί με τον Τιριδάτη Γ’ ομήρους στον Οκταβιανό Αύγουστο, ο ίδιος πήρε σύζυγο μια Ρωμαία συνοδό του Αυγούστου την Μούσα. Όρισε διάδοχο του τον Φραάτη Ε’ τον γιο του από τη Μούσα αλλά σύντομα το 2 π.Χ. δολοφονήθηκε από τον ίδιο και τη μητέρα του.
rdf:langString
Praates IV.a, Orodes II.aren semea, Partiako errege izan zen K.a. 37 eta K.a. 2 artean, bere anaia Pakorus I.a hil ondoren. Bere aita eta bere anaia guztiak hil zituen. K.a. 36an, Marko Antonio erromatar jeneralak eraso zuen, Armeniatik zihoana, kanporatzea lortuz. Antonio, Artavasdes II.a Armeniakoak traditu zuela ustez, honen erresuma inbaditu zuen K.a. 34an, eta preso hartu zuen, Atropatenako erregearekin hitzarmen bat sinatuz. Oktabioren aurako gerra piztu zenean, Antoniok ezin izan zituen bere konkistak mantendu. Orduan, Praatesek Atropatena berreskuratu zuen, eta Armenian jarri zuen, Artavasdes II.aren semea. K.a. 32an, bere krudelkeria ugariengatik tronutik kendu zuten, bere mendekoen haserrea eragin zutenak, eta Tiridates II.a usurpatzaileagatik ordezkatua. Dena dela, esziten partehartzearen ondorioz berriz tronuan jarria izan zen, eta Tiridatesek Siriara ihes egin behar izan zuen. Erromatarrek, Augustok, Krasok jasotako porrota mendekatu ahal izango zuela uste zuten, baina Augustok, nahikoa izan zuen hitzarmen batekin, non Praatesek, erromatar preso eta arranoak itzuli zituen. Armenia ere, Erromaren mendekotzat hartua izan zen. Handik gutxira, Praatesek, bere etsairik garrantzitsuenak bere familian bertan zituena, bere bost seme bidali zizkion Augustori, bahitu bezala, honela, bera ere Erromaren mende zegoela aitortuz. Praatesen semeen artean, handik denbora batera Partiako errege izango zen Tiridates III.a zegoen. Plan hau, erromatar ohaide batek aholkatuta pentsatu zuen, ondoren, emaztetzat hartu zuena, eta, honekin, Partiako tronuan bere oinordeko izango zen Praates V.a edo Praatazes izan zuen. K.a. 2an, bere emazte eta semeak hil zuten Praates IV.a
* Datuak: Q312430
* Multimedia: Phraates IV of Parthia
rdf:langString
Fraates IV o Arsaces XXI fue rey de Partia desde el 37 a. C. hasta el 2 a. C. tras la muerte de su padre Orodes II. Según Dion Casio (Historia romana XLIX 23.9) Orodes II abdicó, cansado por la edad o por el dolor de la muerte de su hijo Pacoro I, en su hijo Fraates, quien asesinó a su padre y a sus hermanos.
rdf:langString
Phraates IV (also spelled Frahad IV; Parthian: 𐭐𐭓𐭇𐭕 Frahāt), was King of Kings of the Parthian Empire from 37 to 2 BC. He was the son and successor of Orodes II (r. 57–37 BC), and was given the throne after the death of his brother Pacorus I. Phraates IV soon murdered all his brothers, and also possibly his father. His actions alienated the Armenians and also some of his nobles, including the distinguished Monaeses, who fled to the Roman triumvir Mark Antony, but shortly returned and reconciled with Phraates IV. Phraates IV was attacked in 36 BC by Mark Antony, who marched through Armenia into Media Atropatene, and was defeated and lost the greater part of his army. Antony, believing himself betrayed by Artavasdes II, king of Armenia, invaded his kingdom in 34 BC, took him prisoner, and concluded a treaty with Artavasdes I, king of Media Atropatene. But when the war with Octavian broke out, Antony could not maintain his conquests; Phraates IV recovered Media Atropatene and made Artaxias, the son of Artavasdes II, king of Armenia. Around the same time, Phraates IV's throne was usurped by Tiridates II, but he quickly managed to reestablish his rule with the aid of Scythian nomads. Tiridates fled to the Romans, taking one of Phraates IV's sons with him. In negotiations conducted in 20 BC, Phraates IV arranged for the release of his kidnapped son. In return, the Romans received the lost legionary standards taken at Carrhae in 53 BC, as well as any surviving prisoners of war. The Parthians viewed this exchange as a small price to pay to regain the prince. Along with the prince, Octavian (now known as Augustus) gave Phraates IV an Italian slave-girl named Musa, who quickly became queen and a favourite of Phraates IV, giving birth to Phraataces (Phraates V). Seeking to secure the throne for her son, Musa convinced Phraates IV to send his four first-born sons (Vonones, Phraates, Seraspandes and Rhodaspes) to Rome in order to prevent conflict over his succession. In 2 BC, Musa had Phraates IV poisoned and made herself along with Phraates V the co-rulers of the empire.
rdf:langString
Phraatès IV est roi de Parthie de 38 à 2 av. J.-C..
rdf:langString
フラーテス4世（Phraates IV、ペルシア語：فرهاد چهارم、? - 紀元前2年）は、アルサケス朝パルティア王国の王（在位：紀元前40年/38年頃 - 紀元前2年）。領内各地での反乱に苦しみ、またローマから送られた女奴隷ムサ（ムーサ）を妻としたが、彼女によって暗殺された。
rdf:langString
Fraate IV, riportato anche nella versione Frahad IV (in partico 𐭐𐭓𐭇𐭕, Frahāt) (... – 2 a.C.), fu re dei Parti dal 37 al 2 a.C.. Figlio e successore di Orode II (regnante dal 57 al 37 a.C.), salì al trono dopo la morte di suo fratello Pacoro I. Fraate IV uccise presto tutti i suoi fratelli e, forse, anche suo padre. Le sue politiche si rivelarono particolarmente restrittive nei confronti degli armeni e anche di alcuni nobili, non ultimo l'influente Monaese, che chiesero asilo al triumviro romano Marco Antonio, malgrado poco dopo ci fu una riconciliazione con Fraate IV. Il sovrano subì le campagne partiche di Marco Antonio avviate nel 36 a.C., con il romano che marciò attraverso l'Armenia attraverso la Media Atropatene; la controffensiva di Fraate IV si rivelò un disastro, considerando che oltre alla sua sconfitta perse la maggior parte del suo esercito. Antonio, credendosi tradito da Artavaside II, re d'Armenia, invase il suo dominio nel 34 a.C., lo fece prigioniero e concluse un trattato con Artavasde I, re di Media Atropatene. Quando scoppiò la guerra con Ottaviano, Antonio non riuscì a preservare quanto conquistato perché impegnato altrove; Fraate IV riprese dunque possesso della Media Atropatene e nominò Artaxias, figlio di Artavaside II, re d'Armenia. Più o meno nello stesso periodo, il trono di Fraate IV fu usurpato da Tiridate II, ma il legittimo sovrano riuscì rapidamente a ristabilire il suo governo con l'aiuto di Sciti nomadi. Tiridate fuggì presso i romani, portando con sé uno dei figli di Fraate IV. Nelle trattative poste in essere nel 20 a.C., Fraate IV organizzò il rilascio del figlio rapito. In cambio, i romani ricevettero gli stendardi legionari perduti durante la battaglia di Carre nel 53 a.C., così come ogni prigioniero di guerra sopravvissuti. I Parti consideravano questo scambio come un piccolo prezzo da pagare per poter tornare ad accogliere il principe. Insieme a quest'ultimo, Ottaviano (nel frattempo divenuto noto come Augusto) concesse a Fraate IV una schiava italiana di nome Musa, che divenne presto regina e una delle concubine preferite di Fraate IV, dando alla luce Fraatace (Fraate V). Al fine di assicurare il trono per suo figlio, Musa convinse Fraate IV a mandare i suoi quattro figli primogeniti (Vonone, Fraate, Seraspande e Rodaspe) a Roma, al fine di prevenire conflitti sulla sua successione. Nel 2 a.C., Musa fece avvelenare Fraate IV e divenne assieme a Fraate V co-reggente dell'impero.
rdf:langString
파르티아의 왕 프라아테스 4세는 오로데스 2세의 아들로 파르티아 제국을 기원전 37년에서 기원전 2년까지 다스렸다. 그는 그의 형제 의 사망 후에 기원전 37년 계승자로 임명되었다. 그는 곧 그의 어버지와 그의 30형제를 살해하였다. 프라아테스는 기원전 36년 로마 장군 마르쿠스 안토니우스에 의해 공격당했고 그는 아르메니아를 거쳐 메디아 아트로파테네로 진군하였다. 그리고 패하여 그의 군대중 더 큰 부분을 잃었다. 안토니우스는 아르메니아 왕, 아르타바스데스에 의해 배반당하였다고 믿고 기원전 34년 그의 왕국을 침입하여 그를 체포하고 또다른 아트로파테네의 왕 아르타바스데스와 조약을 결정하였다. 그러나 옥타비아누스와의 전쟁이 발발하자 안토니우스는 그의 정복을 유지할 수 없었다. 프라아테스는 아트로파테네를 회복하고 아르타바스데스의 아들 아르타크세스를 다시 아르메니아로 보냈다. 그러나 그의 많은 잔인함에 의해서 프라아테스는 그의 백성의 불신임을 일으키고 그들은 티리다테스 2세를 기원전 32년 왕좌로 뽑았다. 프라아테스는 스키타이에 의해 복위되었다.그리고 티리다테스는 시리아로 달아났다. 로마는 아우구스투스가 로마 장군 의 파르티아에 대한 패배에 보복하기를 바랐다. 그러나 그는 협상에 만족하였는데 그에 따라 프라아테스는 포로와 정복된 매를 돌려주었고 아르메니아 왕국도 역시 로마 속주로 인식되었다. 곧바로 프라아테스는 가장 큰 적인 자신의 가족이므로 다섯 아들은 아우구스투스에세 볼모로 보내고, 그리하여 그의 로마에 의존하는 것을 감사하였다. 볼모는 티리다테스 3세를 포함 하였는데 그를 로마는 서기 35년 속국 왕으로 설치하려고 시도하였다. 이 계획은 이탈리아 부인의 조언으로 채용한 것인데 그녀를 그는 여신 무사(뮤즈)의 이름을 채용하고 본부인으로 선언하였다. 그녀의 아들 프라아테스 5세는 보통 프라아타케스라 불리며, 그는 계승자를 임명하였다. 기원전 2년 무사와 그녀의 아들에 의해 살해되었다.
rdf:langString
Fraates IV (ur. ?, zm. 3 p.n.e.) – król Partów w okresie 38/37 p.n.e.–3 p.n.e. Syn Orodesa II z gałęzi Arsacydów zwanej Sinatrukidami.
rdf:langString
Phraates IV of Farhad IV was koning van de Parthen van 38 v.Chr. tot 2 v.Chr.
rdf:langString
Fraates IV, död omkring 2 f.Kr., var en partisk kung, som regerade 37-2 f.Kr. Han var gift med Musa av Parthien. Fraates IV besegrade Marcus Antonius 36 f.Kr. och kuvade Armenien 30 f.Kr., men var samtidigt tvungen att bekämpa en motkung, Tiridates II. Han mördades slutligen av sin dotterson.
rdf:langString
Fraates IV, filho de Orodes II, governou o Império Parta de 37 a.C. a 2 a.C. Foi indicado como sucessor ao trono após a morte de seu irmão Pácoro. Assim, assassinou seu pai e todos os seus trinta irmãos. Foi atacado em 36 a.C. pelo general romano Marco Antônio e posteriormente veio a concluir um tratado com Augusto pelo qual a Pártia devolvia prisioneiros e as águias conquistadas, e reconhecia a supremacia de Roma sobre a Armênia. Foi morto em cerca de 2 a.C. por sua mulher e seu filho Fraates V.
rdf:langString
Фраат IV — царь Парфии, правил в 37 — 2 годах до н. э. Из династии Аршакидов. Сын Орода II. В конце 38 года до н. э. Фраат IV был назначен наследником престола, после того как в войне с Римом погиб старший сын и соправитель Орода II Пакор. Вскоре он попытался отравить своего престарелого отца при помощи дозы аконита. После того как это не удалось (яд подействовал как лекарство), он прибегнул к удушению. Первый известный выпуск монет Фраата датируется июнем 37 года до н. э.
rdf:langString
弗拉特斯四世（？－前2年）是安息帝國国王，约前37年~前2年在位。 弗拉特斯四世为奧羅德斯二世之子。他在位期間，击退了由后三头之一的马克·安东尼亲自率领的罗马大军（据说有10万人之多）对帕提亚的报复性入侵。罗马人损失了3万名战士。 弗拉特斯四世在宫廷政变中被其子弗拉特斯五世谋杀。
rdf:langString
Фраат IV (парф. Frahāt, 38 до н. е. — 2 до н. е.) — цар царів Парфії з династії Аршакідів. Син Орода II, призначений наступником після загибелі у війні з Римом наслідного принца Пакора. Зразу ж після проголошення Фраат вбив свого батька, а згодом і усіх своїх братів. Після вбивства можливих претендентів на владу Фраат почав репресії проти парфянської шляхти. Деякі представники шляхетних парфянських родів шукали притулку навіть у Римі. Фраат прийшов до влади в саме той час, коли громадянські війни у Республіці перейшли у холодний період, і тріумвіри змогли приділити достатньо уваги вирішенню як зовнішніх, так і внутрішніх проблем, які було накопичено за попередні роки. У східній частині республіки головною зовнішньою проблемою була Парфія. Антоній, якому відійшли власне східні провінції, почав готувати велику кампанію проти Парфянського царства.
xsd:nonNegativeInteger
26537
xsd:gYear
0037
rdf:langString
Great King,King of Kings,Arsaces
