Philosophy of self
http://dbpedia.org/resource/Philosophy_of_self an entity of type: Thing
إن فلسفة الذات تحدد، من بين أمور أخرى، شروط الهوية التي تجعل من موضوع واحد من التجربة متميزا عن غيره. المناقشات المعاصرة حول طبيعة الذات ليست فعلا مناقشات حول طبيعة الفردية أو الهوية الشخصية. الذات في بعض الأحيان تفهم كوجود موحد مرتبط أساسا بالوعي والوكالة (أو على الأقل مع كلية الاختيار العقلاني). تم الإتراح نظريات مختلفة على الطبيعة الميتافيزيقية للنفس. فيما بينها، الطبيعة الميتافيزيقية للنفس والمقترح كونها غير مادية.
rdf:langString
The philosophy of self is the study of wisdom as self at a conceptual level. Many different ideas on what constitutes self have been proposed, including the self being an activity, the self being independent of the senses, the bundle theory of the self, the self as a narrative center of gravity, and the self as a syntactic construct rather than an entity. The self (or its non-existence) is also an important concept in Eastern philosophy, including Buddhist philosophy.
rdf:langString
A filosofia do eu ou do si/self, em referência ao eu essencial ou si mesmo, define, entre outras coisas, as condições de identidade que tornam um sujeito da experiência distinto de todos os outros. As discussões contemporâneas sobre a natureza do self não são, portanto, discussões sobre a natureza da personalidade ou da identidade pessoal. O eu às vezes é entendido como um ser unificado essencialmente conectado à consciência, autopercepção e agência (ou, pelo menos, com a faculdade da escolha racional). Várias teorias sobre a natureza metafísica do eu foram propostas. Entre elas, a natureza metafísica do eu foi proposta como sendo a de uma substância imaterial.
rdf:langString
自我哲學（英語：philosophy of self）是一個經驗主體與所有其他的事物區別的身份條件。当代有关自我本性的探讨与人格本性、个人身份相关的讨论有所不同。“自我”一词有时被认为是以一个整体存在的，与知觉、自觉、能动性密切相关。
rdf:langString
Я у філософії — центральне поняття багатьох ідеалістичних філософських систем, за якими суб'єкт є первинним активним фактором і фактором упорядкування, носієм духовних здібностей.
rdf:langString
Ni filosofikoaren barnean, Nia zertan datzan definitzeak oso zaila dirudi; auzi zahar eta eztabaida handikoa izan da, eta filosofo asko definitzen saiatu dira, baina, ohikoa den bezala, ez da erantzun zehatz eta unibertsal batera iritsi. Hala ere, batzuek beste batzuek baino indar handiagoa izan dute, eta hurrengo lerroetan horietako batzuk aipatuko ditugu. Hala ere, gai hau ez da filosofikoa soilik, beste dizplina batzuek zer edo zer esan dute niari buruz, baina hemen soilik ikuspegi filosofikoari erreparatuko diogu.
rdf:langString
Le soi en philosophie s'entend au travers de l'histoire de la philosophie occidentale, plus ou moins distinctement ce qui peut être lié au terme « soi » selon une approche spirituelle. Alors que les philosophies orientales y font pratiquement toujours référence, la philosophie occidentale, issue du logos grec, au sens de « raison » et de « discours », n'a pas constitué le terme « soi » comme un concept à proprement parler, c'est-à-dire comme mot-outil selon Gilles Deleuze, servant à explorer un domaine de la connaissance à un moment donné et chez un penseur particulier.
rdf:langString
L'Io in filosofia è il principio della soggettività, attività di pensiero alla quale è stato spesso attribuito un valore particolare poiché è il fulcro da cui nasce la riflessione filosofica stessa. Il concetto di Io corrisponde infatti al momento in cui pensante e pensato sono presenti al pensiero come la medesima realtà: nel momento in cui mi trovo a riflettere su di me, soggetto e oggetto vengono cioè a coincidere e non hanno più una connotazione che li differenzia. Catoptromante si riflette allo specchio (di Karl Briullov, 1836)
rdf:langString
Я — центральное понятие многих философских систем, в которых субъект является первичным активным и систематизирующим фактором, носителем духовных способностей. По Р. Декарту «Я мыслю» является исходным принципом философии, которое сопровождает каждый сознательный акт, у Декарта, которого считают основателем рационализма, «сфера Сознания» и «Я» сливается. Немецкая классическая философия отождествляет «сферу Я» со «сферой Сознания», осознанных действий, что характерно для рационализма.
rdf:langString
rdf:langString
فلسفة الذات
rdf:langString
Ni filosofiko
rdf:langString
Io (filosofia)
rdf:langString
Soi (philosophie)
rdf:langString
Philosophy of self
rdf:langString
Filosofia do eu
rdf:langString
Я (философия)
rdf:langString
Я (філософія)
rdf:langString
自我哲学
xsd:integer
20492361
xsd:integer
1121328576
rdf:langString
إن فلسفة الذات تحدد، من بين أمور أخرى، شروط الهوية التي تجعل من موضوع واحد من التجربة متميزا عن غيره. المناقشات المعاصرة حول طبيعة الذات ليست فعلا مناقشات حول طبيعة الفردية أو الهوية الشخصية. الذات في بعض الأحيان تفهم كوجود موحد مرتبط أساسا بالوعي والوكالة (أو على الأقل مع كلية الاختيار العقلاني). تم الإتراح نظريات مختلفة على الطبيعة الميتافيزيقية للنفس. فيما بينها، الطبيعة الميتافيزيقية للنفس والمقترح كونها غير مادية.
rdf:langString
Ni filosofikoaren barnean, Nia zertan datzan definitzeak oso zaila dirudi; auzi zahar eta eztabaida handikoa izan da, eta filosofo asko definitzen saiatu dira, baina, ohikoa den bezala, ez da erantzun zehatz eta unibertsal batera iritsi. Hala ere, batzuek beste batzuek baino indar handiagoa izan dute, eta hurrengo lerroetan horietako batzuk aipatuko ditugu. Gainera, auzi hau ez da soilik filosofoen kontua, guztiok galdetu diogu noizbait geure buruari ea zer ote garen, zer den denboran irauten duen hori gu izaten jarraitzen ahalbidetzen duena, eta beste hainbeste. Beraz, filosofoen tesiez aparte, nia definitu ahal izateko oinarrizkoak diren galdera batzuk eta haiek nola erantzun diren landuko ditugu. Hala ere, gai hau ez da filosofikoa soilik, beste dizplina batzuek zer edo zer esan dute niari buruz, baina hemen soilik ikuspegi filosofikoari erreparatuko diogu. Azkenik, argibide bezala, modu askotara identifikatu izan da kontzeptua. Filosofo bakoitzak hitz ezberdin bat erabili du auzi honen inguruan hitz egiterakoan, eta horiek guztiak erabiliko ditugu, teoria eta filosofoaren arabera. Hitz horietako batzuk hurrengo hauek dira: egoa, nia, pertsona, , …
rdf:langString
Le soi en philosophie s'entend au travers de l'histoire de la philosophie occidentale, plus ou moins distinctement ce qui peut être lié au terme « soi » selon une approche spirituelle. Alors que les philosophies orientales y font pratiquement toujours référence, la philosophie occidentale, issue du logos grec, au sens de « raison » et de « discours », n'a pas constitué le terme « soi » comme un concept à proprement parler, c'est-à-dire comme mot-outil selon Gilles Deleuze, servant à explorer un domaine de la connaissance à un moment donné et chez un penseur particulier. On peut tenter néanmoins de cerner les différentes acceptions ou corrélats du terme dans une perspective historique. Les mots voyageant géographiquement et historiquement, des définitions précises et contextuelles pourront donner un aperçu de la difficulté à parler du soi en philosophie.
rdf:langString
The philosophy of self is the study of wisdom as self at a conceptual level. Many different ideas on what constitutes self have been proposed, including the self being an activity, the self being independent of the senses, the bundle theory of the self, the self as a narrative center of gravity, and the self as a syntactic construct rather than an entity. The self (or its non-existence) is also an important concept in Eastern philosophy, including Buddhist philosophy.
rdf:langString
L'Io in filosofia è il principio della soggettività, attività di pensiero alla quale è stato spesso attribuito un valore particolare poiché è il fulcro da cui nasce la riflessione filosofica stessa. Il concetto di Io corrisponde infatti al momento in cui pensante e pensato sono presenti al pensiero come la medesima realtà: nel momento in cui mi trovo a riflettere su di me, soggetto e oggetto vengono cioè a coincidere e non hanno più una connotazione che li differenzia. Catoptromante si riflette allo specchio (di Karl Briullov, 1836) Questa unione immediata di soggetto e oggetto, essere e pensiero, ha rappresentato uno dei principi fondanti che hanno contraddistinto lo sviluppo della filosofia occidentale, evolvendosi progressivamente a partire dagli antichi greci, fino in particolare all'Idealismo di Fichte, il quale pose all'origine della sua filosofia l'autointuizione dell'Io puro, da lui assimilata all'io penso kantiano. L'io era stato definito da Kant come l'unità sintetica originaria (o appercezione trascendentale) che ordina e unifica la molteplicità delle informazioni provenienti dai sensi.
rdf:langString
A filosofia do eu ou do si/self, em referência ao eu essencial ou si mesmo, define, entre outras coisas, as condições de identidade que tornam um sujeito da experiência distinto de todos os outros. As discussões contemporâneas sobre a natureza do self não são, portanto, discussões sobre a natureza da personalidade ou da identidade pessoal. O eu às vezes é entendido como um ser unificado essencialmente conectado à consciência, autopercepção e agência (ou, pelo menos, com a faculdade da escolha racional). Várias teorias sobre a natureza metafísica do eu foram propostas. Entre elas, a natureza metafísica do eu foi proposta como sendo a de uma substância imaterial.
rdf:langString
Я — центральное понятие многих философских систем, в которых субъект является первичным активным и систематизирующим фактором, носителем духовных способностей. По Р. Декарту «Я мыслю» является исходным принципом философии, которое сопровождает каждый сознательный акт, у Декарта, которого считают основателем рационализма, «сфера Сознания» и «Я» сливается. Немецкая классическая философия отождествляет «сферу Я» со «сферой Сознания», осознанных действий, что характерно для рационализма. Г. В. Лейбниц считал, что мы осознаём лишь немногое из того, что переживает душа. И. Кант различал эмпирично-индивидуальное и «чистое Я», которое выступает как «трансцендентальное целое апперцепции» и как «носитель категорического императива». По Й. Г. Фихте, «Я» — абсолютное творческое начало, которое является фундаментом всего сущего и самого себя как «не Я». Г. В. Ф. Гегель, исходя из принципа исторического развития, рассматривал «Я» в зависимости от степени развития морального самосознания, духовной зрелости эпохи. В ходе истории ширится сфера человеческой ответственности, круг осознанных действий, которые находятся под контролем «Я». У экзистенциалистов, которые исходят из интенциональной структуры сознания, «Я» выступает как активный творческий полюс сознания, противоположный осмысленному предмету. По их мнению «Я» невозможно осмыслить в своей активности, оно как лезвие сознания, которое рационализирует его поток, оставаясь при этом иррациональным. Отсюда исходит утверждение о неосознании личности, о невозможности человеком познать своё «Я».
rdf:langString
自我哲學（英語：philosophy of self）是一個經驗主體與所有其他的事物區別的身份條件。当代有关自我本性的探讨与人格本性、个人身份相关的讨论有所不同。“自我”一词有时被认为是以一个整体存在的，与知觉、自觉、能动性密切相关。
rdf:langString
Я у філософії — центральне поняття багатьох ідеалістичних філософських систем, за якими суб'єкт є первинним активним фактором і фактором упорядкування, носієм духовних здібностей.
xsd:nonNegativeInteger
18578