Philip of Side
http://dbpedia.org/resource/Philip_of_Side an entity of type: Thing
Philippe de Sidè est un homme d'Église et un historien grec de la première moitié du Ve siècle.
rdf:langString
Filippo di Side, o Filippo di Sida, in greco: Φίλιππος ο Σιδίτης (Side, 380 circa – Costantinopoli, dopo il 431), è stato uno storico, teologo e scrittore greco antico.
rdf:langString
Фили́пп Си́дский (др.-греч. Φίλιππος Σίδης; вторая половина IV века — после 431 года) — писатель-историк, христианский священник.
rdf:langString
Filipe de Side ou Filipe Sidetes (ca 380 — depois de 431) foi um historiador cristão do século V. Sua principal obra foi a História Cristã que, além de história, também envolvia temas de geografia e ciências naturais, por exemplo. É considerado um dos continuadores da tradição da historiografia eclesiástica medieval de Eusébio de Cesareia.
rdf:langString
Filip de Side (en llatí Philippus, en grec Φίλιππος Σιδίτης, o Σιδέτης, o ὁ ἀπὸ Σίδης) va ser un escriptor grec cristià de la primera meitat del segle v. Probablement nascut al final del segle anterior a Side a Pamfília. Era deixeble de Rodó, cap de l'escola catequètica alexandrina, que quan va morir Dídim, va traslladar-la a Side. Era parent de Troile el retòric que va ser tutor de Sòcrates Escolàstic l'historiador eclesiàstic. Aquest Troile era tant eminent, que Filip considerava objecte d'alegria el seu parentiu. Va escriure:
rdf:langString
Ο Φίλιππος ο Σιδίτης (380 – μετά το 431) ήταν ιστορικός της πρώιμης χριστιανικής εκκλησίας, ο οποίος γεννήθηκε στη Σίδη της Παμφυλίας, εξ ου το προσωνύμιο. Έγραψε μία χριστιανική ιστορία, από την οποία σώζονται αποσπάσματα. Για κάποιες λεπτομέρειες βασίστηκε στη γνωστή Εκκλησιαστικὴ Ιστορία του Ευσέβιου της Καισαρείας. Χειροτονήθηκε Διάκονος στη Κωνσταντινούπολη από τον Χρυσόστομο και λίγο αργότερα έγινε Πρεσβύτερος. Περί το 430 έγραψε εκτενέστατη «Χριστιανική Ιστορία» από της δημιουργίας του κόσμου μέχρι το 426.
rdf:langString
Philipp von Side oder Philippus Sidetes (* ca. 380; † um 431) war ein spätantiker Kirchenhistoriker. Er wurde in Side in Pamphylien, in der Nähe von Ikonion in Anatolien geboren. Er schrieb eine Geschichte des Christentums, die fragmentarisch erhalten geblieben ist. In diesen Fragmenten beruft er sich auf die bekanntere Historia Ecclesiae des Eusebius von Caesarea.
rdf:langString
Philip of Side or Philip Sidetes (ca 380 - after 431), a historian of the early Christian church, was born at Side in Pamphylia. He wrote a Christian history of which fragments survive. For some detail he relied upon the well-known Historia Ecclesiae by Eusebius of Caesarea. Philip may be the last writer to quote Papias, and is best known for his statement that in the second book of the latter's five book treatise, Papias reported that the Apostle John was "killed by the Jews".
rdf:langString
Filip z Side (gr. Φίλιππος ο Σιδίτης ur. w IV wieku w Side w Pamfili, zm. w V wieku) – chrześcijański kapłan, pisarz i historyk Kościoła starożytnego. Był uczniem , kierownika Aleksandryjskiej Szkoły Katechetycznej, zesłanego za cesarza Teodozjusza, do Side. W Konstantynopolu został wyświęcony na diakona i kapłana przez Jana Chryzostoma, z którym się przyjaźnił. Kandydował trzy razy bez powodzenia na stanowisko patriarchy Konstantynopola – w 425 przeciwko , w 428 przeciwko Nestoriuszowi i w 431 przeciw .
rdf:langString
Philippus van Side (ca. 380 - ná 431) was een geschiedschrijver van de vroege christelijke kerk. Hij werd geboren in Side in Pamphylië, in de buurt van het oude Griekse Iconium (het huidige Konya in Turkije). Hij schreef een omvangrijke geschiedenis van het christendom in 36 boeken, waarvan fragmenten bewaard zijn gebleven. Hierin baseerde hij zich op de bekende Historia Ecclesiae van Eusebius van Caesarea. Van zijn talrijke boeken resteren slechts fragmenten: van zijn geschiedenis van het christendom en van een polemiek tegen keizer Julianus Apostata.
rdf:langString
Філіп з Сіде або Філіп Сідет (бл. 380 - після 431), історик ранньохристиянської церкви, народився в Сіді в Памфілії, за життя написав християнську історію, фрагменти якої збереглися й по нині. У певних деталях спирався на відому "" Євсевія Кесарійського. Філіп, можливо, є останнім автором, який цитував Папія, і найбільш відомий своїм твердженням, що в другій книзі п'ятикнижного трактату останнього Папій повідомив, що апостол Іоанн був "убитий юдеями". З його численних книг збереглися лише фрагменти: історія християнської церкви та полеміка проти імператора Юліана.
rdf:langString
rdf:langString
Filip de Side
rdf:langString
Philipp von Side
rdf:langString
Φίλιππος ο Σιδίτης
rdf:langString
Filippo di Side
rdf:langString
Philippe de Sidè
rdf:langString
Philip of Side
rdf:langString
Philippus van Side
rdf:langString
Filip z Side
rdf:langString
Filipe de Side
rdf:langString
Филипп Сидский
rdf:langString
Філіп Сідський
xsd:integer
798832
xsd:integer
1058223891
rdf:langString
Filip de Side (en llatí Philippus, en grec Φίλιππος Σιδίτης, o Σιδέτης, o ὁ ἀπὸ Σίδης) va ser un escriptor grec cristià de la primera meitat del segle v. Probablement nascut al final del segle anterior a Side a Pamfília. Era deixeble de Rodó, cap de l'escola catequètica alexandrina, que quan va morir Dídim, va traslladar-la a Side. Era parent de Troile el retòric que va ser tutor de Sòcrates Escolàstic l'historiador eclesiàstic. Aquest Troile era tant eminent, que Filip considerava objecte d'alegria el seu parentiu. Va entrar en religió i ordenat diaca i va tenir contactes amb Joan Crisòstom. Es menciona a Filip de vegades com a sincel·le que vol dir assistent eclesiàstic, cosa que fa probable que fos assistent a l'església de Constantinoble. Va reunir una gran biblioteca i es va dedicar a la recerca literària. Va escriure en el que s'anomenava "estil asiàtic", més aviat difús i florit, i va publicar moltes obres però no se sap en quin moment de la seva vida. Es diu que va escriure la seva Historia Eclesiàstica (Historia Christiana) quan no va obtenir el patriarcat al que aspirava, i probablement va escriure l'obra després del 425, quan va morir Àtic, l'antic patriarca, i com a prevere va ser proposat juntament amb Procle com a candidat per cobrir la vacant, càrrec pel que finalment va ser elegit un altre prevere (d'Elea) de nom . Mort aquest el 428 va tornar a ser candidat però l'emperador no ho va considerar i es va escollir Nestori d'Antioquia, deposat després al concili d'Efes el 431, quan altre cop Filip va tornar a ser candidat i altre cop no va sortir escollit. Com que no apareix a la següent elecció el 334, on va ser escollit Procle, se suposa que havia mort, o potser va passar que l'emperador va escollir molt ràpidament a Procle, i no hi va haver temps de proposar candidats alternatius. Va escriure:
* 1. Multa volumina contra Imperatorem Julianum Apostam. No queda clar pel títol si Filip va escriure moltes obres contra Julià, o bé una obra en moltes parts, cosa potser més probable.
* 2. Ιστορία Χριστιανική, Historia Christiana en 36 llibres, cadascun dels quals estava dividit en vint-i-quatre seccions, una obra molt feixuga de llegir, d'un estil ni polit ni agradable, que volia demostrar més els coneixements de l'autor que no pas donar informació als lectors. Començava amb la creació del món i acabava amb l'elecció de Sisini com a patriarca. Parlava de tota mena de matèries, rellevants i irrellevants: qüestions de geometria, astronomia, aritmètica i música, descripcions d'illes i muntanyes, d'arbres i plantes, que la convertien en una obra quasi il·legible. A més no feia cap divisió cronològica.
rdf:langString
Ο Φίλιππος ο Σιδίτης (380 – μετά το 431) ήταν ιστορικός της πρώιμης χριστιανικής εκκλησίας, ο οποίος γεννήθηκε στη Σίδη της Παμφυλίας, εξ ου το προσωνύμιο. Έγραψε μία χριστιανική ιστορία, από την οποία σώζονται αποσπάσματα. Για κάποιες λεπτομέρειες βασίστηκε στη γνωστή Εκκλησιαστικὴ Ιστορία του Ευσέβιου της Καισαρείας. Χειροτονήθηκε Διάκονος στη Κωνσταντινούπολη από τον Χρυσόστομο και λίγο αργότερα έγινε Πρεσβύτερος. Περί το 430 έγραψε εκτενέστατη «Χριστιανική Ιστορία» από της δημιουργίας του κόσμου μέχρι το 426. Η Ιστορία αυτή λόγω των πολλών, χάριν επιδείξεως σοφίας, παρεκβάσεων, επαναλήψεων, ανακριβειών, εσφαλμένων χρονολογιών και εν γένει λόγω έλλειψης κριτικής χαρακτηρίστηκε από τον εκκλησιαστικό ιστορικό Σωκράτη ως «αχρεία (=άχρηστα ως αισχρά) ιδιώταις και ευπαιδεύτοις». Αλλά και ο Φώτιος επίσης εκφράσθηκε δυσμενώς περί αυτής κυρίως για την έλλειψη λογοτεχνικής αξίας. Της Ιστορίας αυτής διασώθηκαν ελάχιστες περικοπές (εις Texte und Undersuchungen 5, 2, 1888 σ. 165-181). Επίσης ο Φίλιππος έγραψε και απολογητικό έργο, που έχει κι αυτό επίσης απολεσθεί σε αντίκρουση του κατά Γαλιλαίων (δηλαδή Χριστιανών) έργου του Αυτοκράτορα Ιουλιανού. (Σωκράτους: Εκκλησιαστική ιστορία 7, 27 – Φωτίου Μυριόβιβλος, 3).
rdf:langString
Philipp von Side oder Philippus Sidetes (* ca. 380; † um 431) war ein spätantiker Kirchenhistoriker. Er wurde in Side in Pamphylien, in der Nähe von Ikonion in Anatolien geboren. Er schrieb eine Geschichte des Christentums, die fragmentarisch erhalten geblieben ist. In diesen Fragmenten beruft er sich auf die bekanntere Historia Ecclesiae des Eusebius von Caesarea. Philipp war wahrscheinlich der letzte Historiker, der Papias von Hierapolis zitiert, es ist aber zweifelhaft, dass er dessen fünf Bücher über die logia (Aussprüche) von Jesu tatsächlich gelesen hat. Es gilt als wahrscheinlicher, dass er seine Zitate von Eusebius von Caesarea übernommen hat. Philipp von Side studierte in Alexandria und lehrte dann um 405 in Side. Später wurde er Priester in Konstantinopel im engeren Kreis um Johannes Chrysostomos. Er war mehrmals Kandidat für das Amt des Patriarchen von Konstantinopel und kandidierte gegen Sisinnius I. (425), Nestorius (428) und Maximianus (431). Als Nestorius, als Vertreter der Antiochenischen Schule, lehrte, dass Christus zwei Naturen habe – eine göttliche und eine menschliche – und dann für Maria den Titel „Christusgebärerin“ anstelle von „Gottesgebärerin“ vorschlug, worauf der Streit eskalierte, schlug sich Philipp von Side als Anhänger der Alexandrinischen Schule auf die Seite von Kyrill von Alexandria, der hierin eine Verletzung der Dreieinigkeit Gottes sah. Von seinen vielzähligen Büchern sind nur Fragmente erhalten geblieben, etwa von seiner Geschichte der christlichen Kirche und seiner Polemik gegen Kaiser Julian. Möglicherweise stützte sich (Pseudo-)Gelasios von Kyzikos auf das Werk Philipps.
rdf:langString
Philip of Side or Philip Sidetes (ca 380 - after 431), a historian of the early Christian church, was born at Side in Pamphylia. He wrote a Christian history of which fragments survive. For some detail he relied upon the well-known Historia Ecclesiae by Eusebius of Caesarea. Philip may be the last writer to quote Papias, and is best known for his statement that in the second book of the latter's five book treatise, Papias reported that the Apostle John was "killed by the Jews". He studied in Alexandria under Rhodon, and was teaching in Side about 405. Later he was a priest in Constantinople in the close circle of John Chrysostom, and he was a candidate for the patriarchate of Constantinople against Sisinnius (425), Nestorius (428), and Maximianus (431). He seems to have been the same Byzantine presbyter Philip, who was commended by Cyril of Alexandria for avoiding the company of Nestorius, whom Cyril considered heretical. Of his numerous books only fragments remain: his history of the Christian church, and his polemic against the Emperor Julian.
rdf:langString
Philippe de Sidè est un homme d'Église et un historien grec de la première moitié du Ve siècle.
rdf:langString
Filippo di Side, o Filippo di Sida, in greco: Φίλιππος ο Σιδίτης (Side, 380 circa – Costantinopoli, dopo il 431), è stato uno storico, teologo e scrittore greco antico.
rdf:langString
Philippus van Side (ca. 380 - ná 431) was een geschiedschrijver van de vroege christelijke kerk. Hij werd geboren in Side in Pamphylië, in de buurt van het oude Griekse Iconium (het huidige Konya in Turkije). Hij schreef een omvangrijke geschiedenis van het christendom in 36 boeken, waarvan fragmenten bewaard zijn gebleven. Hierin baseerde hij zich op de bekende Historia Ecclesiae van Eusebius van Caesarea. Philippus is waarschijnlijk de laatste schrijver die de historicus Papias citeert, en is vooral bekend door zijn verklaring dat Papias in het tweede van zijn vijf boeken vertelde dat de apostel Johannes "door de Joden gedood" was. Hij studeerde in Alexandrië bij Rhodon, en gaf omstreeks 405 onderwijs in Side. Later was hij priester in Constantinopel in de kleine kring van Johannes Chrysostomus, en hij was de tegenkandidaat voor het patriarchaat van Constantinopel tegen Sisinnius (425), Nestorius (428) en Maximianus (431), maar steeds zonder resultaat. Van zijn talrijke boeken resteren slechts fragmenten: van zijn geschiedenis van het christendom en van een polemiek tegen keizer Julianus Apostata.
rdf:langString
Filip z Side (gr. Φίλιππος ο Σιδίτης ur. w IV wieku w Side w Pamfili, zm. w V wieku) – chrześcijański kapłan, pisarz i historyk Kościoła starożytnego. Był uczniem , kierownika Aleksandryjskiej Szkoły Katechetycznej, zesłanego za cesarza Teodozjusza, do Side. W Konstantynopolu został wyświęcony na diakona i kapłana przez Jana Chryzostoma, z którym się przyjaźnił. Kandydował trzy razy bez powodzenia na stanowisko patriarchy Konstantynopola – w 425 przeciwko , w 428 przeciwko Nestoriuszowi i w 431 przeciw . Filip z Side zapisał się w historii głównie jako autor monumentalnego dzieła zatytułowanego Historia chrześcijańska (Christianike historia), zawartego w 36 księgach. Dzieło to miało obejmować okres od stworzenia świata do 426, ale zachowało się jedynie we fragmentach i streszczeniach, które niejednokrotnie stanowią uzupełnienie Historii Kościelnej Euzebiusza z Cezarei. Był też autorem innych dzieł o rozmaitej tematyce, m.in. pisma polemicznego w obronie chrześcijaństwa, w którym odpierał zarzuty cesarza Juliana Apostaty zawarte w jego dziele Przeciw Galilejczykom. Przez mu współczesnych i potomnych Filip z Side był postrzegany jako człowiek wykształcony i elokwentny, biegły w filozofii, geometrii, astronomii, arytmetyce i muzyce, ale styl jego dzieł, jak oceniał je historyk Sokrates Scholastyk, cechował brak spoistości wewnętrznej, częste powtarzanie się i nużące opisy rzeczy drugorzędnych (np. gór, drzew, wysp) z punktu widzenia zasadniczej tematyki dzieła.
rdf:langString
Фили́пп Си́дский (др.-греч. Φίλιππος Σίδης; вторая половина IV века — после 431 года) — писатель-историк, христианский священник.
rdf:langString
Filipe de Side ou Filipe Sidetes (ca 380 — depois de 431) foi um historiador cristão do século V. Sua principal obra foi a História Cristã que, além de história, também envolvia temas de geografia e ciências naturais, por exemplo. É considerado um dos continuadores da tradição da historiografia eclesiástica medieval de Eusébio de Cesareia.
rdf:langString
Філіп з Сіде або Філіп Сідет (бл. 380 - після 431), історик ранньохристиянської церкви, народився в Сіді в Памфілії, за життя написав християнську історію, фрагменти якої збереглися й по нині. У певних деталях спирався на відому "" Євсевія Кесарійського. Філіп, можливо, є останнім автором, який цитував Папія, і найбільш відомий своїм твердженням, що в другій книзі п'ятикнижного трактату останнього Папій повідомив, що апостол Іоанн був "убитий юдеями". Навчався в Александрії у Родона та викладав у Сіді близько 405 року. Пізніше став священиком у Константинополі у близькому оточенні Іоанна Золотоуста, де став також кандидатом на патріаршество Константинополя проти Сісінні (425), Несторія (428) та Максиміана (431). Схоже, що це був той візантійський пресвітер Філіп, якого Кирило Олександрійський хвалив за те, що він уникав спілкування з Несторієм, якого Кирило вважав єретиком. З його численних книг збереглися лише фрагменти: історія християнської церкви та полеміка проти імператора Юліана.
xsd:nonNegativeInteger
1976