Persistence of vision
http://dbpedia.org/resource/Persistence_of_vision an entity of type: WikicatAnimationTechniques
Braitheann éifeacht gach uile caighdeán a chuireann pictiúir ag bogadh ar feinimeán ar a thugtar seasmhacht amhairc (nó amanna seasmhacht físe; persistence of vision, i mBéarla) – tréimhse moille i bhfreagairt na súile do radharcanna, rud a fhágann íomhánna breise ar an tsúil. Má léirítear seicheamh d’íomhánna socra ag ráta sách scioptha, thar teorainn ar a thugtar an , airítear radharc leanúnach seachas na híomhánna aonaracha.
rdf:langString
La persistenza della visione è una ipotesi di un fenomeno, che, come nel 1829 da Joseph Plateau nella sua "Dissertation sur quelques propriétés des impressions produites par la lumière sur l'organe de la vue" (nella quale tuttavia non parla esplicitamente di "persistenza retinica"), risulterebbe nella persistenza per circa 1/50 di secondo dell'immagine a livello retinico. Plateau riteneva che la retina dell'occhio umano avesse la capacità di trattenere l'immagine per qualche frazione di secondo anche dopo che l'immagine stessa non era più visibile. Questo effetto visivo è coinvolto anche nella cosiddetta illusione della ruota del carro, ovvero l'illusione di vedere fermo o ruotante inversamente un oggetto che gira veloce . L'effetto sarebbe simile alla latenza o anche alla memoria iconica.
rdf:langString
Інерція зору (персистенція від лат. persist — постійно перебувати, залишатися) — психофізична особливість зорового сприйняття дискретних послідовних зображень так, якби вони були безперервними. На цій особливості базуються принципи кінематографу, оскільки будь-яке зображення (в кіно або на екрані монітора) являє собою безліч швидко змінюваних зображень. Тривалість персистенції залежить від інтенсивності світла, яка відбивається або випромінюється предметом, а також кольору і становить долі секунди.
rdf:langString
La persistència visual o retinal és una propietat del sistema visual humà (SVH). La persistència explica que les imatges que es visualitzen es mantinguin unes fraccions de segon després que hagi desaparegut l'estímul.
rdf:langString
Persistenz des Sehens (englisch Persistence of Vision) ist ein im 19. Jahrhundert etablierter Terminus, um die realitätsnahe Bewegungswahrnehmung beim Ansehen bewegter Bilder zu erklären, beispielsweise im Film oder Fernsehen. Im Deutschen werden in diesem Zusammenhang häufig auch die Bezeichnungen Nachbildwirkung oder Trägheit des Auges verwendet. Die traditionelle Erklärung behauptet dabei, dass ein wahrgenommenes Bild nach seinem Verschwinden auf der Netzhaut für eine gewisse Zeit fortbestehe und mit dem folgenden Bild zu einer Einheit verschmelze, was die Wahrnehmung einer nahtlosen Bewegung bewirke. Dieses Erklärungsmodell ist durch neuere Erkenntnisse widerlegt, hält sich aber hartnäckig in der Literatur.
rdf:langString
La persistencia de la visión fue un supuesto fenómeno visual descubierto por Peter Mark Roget que demostraría cómo una imagen permanece en la retina humana una décima de segundo más antes de desaparecer por completo. Según sus estudios, esto permitiría que veamos la realidad como una secuencia de imágenes ininterrumpidas y que podamos calcular fácilmente la velocidad y dirección de un objeto que se desplaza. Si no existiese veríamos pasar la realidad como una sucesión de imágenes independientes y estáticas.
rdf:langString
Persistence of vision traditionally refers to the optical illusion that occurs when visual perception of an object does not cease for some time after the rays of light proceeding from it have ceased to enter the eye. The illusion has also been described as "retinal persistence", "persistence of impressions", simply "persistence" and other variations. A very commonly given example of the phenomenon is the apparent fiery trail of a glowing coal or burning stick while it is whirled around in the dark. Sensory memory has been cited as a cause.
rdf:langString
La persistance rétinienne ou persistance de la vision est le phénomène attribuant à l'œil une image rémanente durant 1⁄18 de seconde sur la rétine. Selon la loi de , le seuil critique de fusion du papillotement est la fréquence à laquelle un stimulus visuel discontinu est perçu comme complètement continu. Selon la loi de Plateau, dite de Plateau-Talbot dans le monde anglo-saxon (du nom du physicien Belge Joseph Plateau et de l'Anglais William Talbot) on distingue deux types de persistance rétinienne :
rdf:langString
Bezwładność wzroku – cecha wzroku powodująca opóźnienie w czasie między powstaniem wrażenia wzrokowego u obserwatora a bodźcem wywołującym to wrażenie oraz powodująca trwanie wrażenia po zaniknięciu tego bodźca (oko po zarejestrowaniu wrażenia wzrokowego przez krótki czas nie jest w stanie odebrać nowego obrazu).Dzięki bezwładności wzroku istnieje np. wrażenie ciągłości ruchu obrazów filmowych. Obrazy pojawiające się na ekranie częściej niż co 0,1 sekundy zlewają się ze sobą i dają wrażenie ruchu.
rdf:langString
A persistência da visão tradicionalmente se refere à ilusão de ótica que ocorre quando a percepção visual de um objeto não cessa por algum tempo depois que os raios de luz provenientes dele deixaram de entrar no olho. A ilusão também foi descrita como "persistência retiniana", "persistência de impressões", simplesmente "persistência" e outras variações. Um exemplo muito comum do fenômeno é o aparente rastro de fogo de um carvão incandescente ou uma vara em chamas enquanto gira no escuro. Muitas explicações da ilusão realmente parecem descrever pós-imagens positivas ou .
rdf:langString
Инерция зрения (персистенция, от лат. persisto — постоянно пребывать, оставаться) — особенность зрительного восприятия дискретных последовательных событий, которые кажутся непрерывными. Так, например, когда крутят горящий факел, мозг воспроизводит огненный круг вместо нескольких положений одного и того же горящего факела. Кинескопный телевизор, если он имеет частоту кадров 50 герц, имеет мерцание, но из-за инерционности человеческого зрения оно может быть воспринято только периферическим зрением.
rdf:langString
視覺暫留（英文：Persistence of vision）也稱為正片後像，是光對视网膜所產生的視覺，在光停止作用後，仍然保留一段時間的現象，其具體應用是电影的拍攝和放映。原因是由视神经的反應速度造成的，其時值約是1/16秒，對於不同頻率的光有不同的暫留時間。是現代影視、动画等視覺媒體製作和傳播的根據。比如：我们日常使用的日光灯每秒大约熄灭100余次，但我们基本感觉不到日光灯的闪动。这都是因为视觉暂留的作用。所以，要达成最基本的视觉暂留效果至少需要10fps（参考影片的幀率）。 視覺實際上是靠眼睛的晶狀體成像，感光細胞感光，並且將光信號轉換為神經電流，傳回大腦引起人體視覺。 視覺暫留現象首先被中國人發現，走馬燈便是據歷史記載中最早的視覺暫留運用。宋時已有走馬燈，當時稱「馬騎燈」。隨後法國人保羅·羅蓋在1828年發明了，它是一個被繩子在兩面穿過的圓盤。盤的一個面畫了一隻鳥，另一面畫了一個空籠子。當圓盤旋轉時，鳥在籠子裡出現了。這證明了當眼睛看到一系列圖像時，它一次保留一個圖像。 物體在快速運動時，當人眼所看到的影像消失後，人眼仍能繼續保留其影像，約0.1-0.4秒左右的圖像，這種現象被稱為視覺暫留現象。人眼觀看物體時，成像於視網膜上，並由視神經輸入人腦，感覺到物體的像，但當物體移去時，視神經對物體的印象不會立即消失，而要延續0.1-0.4秒的時間，人眼的這種性質被稱為「眼睛的視覺暫留」。
rdf:langString
rdf:langString
Persistència visual
rdf:langString
Persistenz des Sehens
rdf:langString
Persistencia de la visión
rdf:langString
Seasmhacht amhairc
rdf:langString
Persistance rétinienne
rdf:langString
Persistenza della visione
rdf:langString
Persistence of vision
rdf:langString
Bezwładność wzroku
rdf:langString
Persistência da visão
rdf:langString
Инерция зрения
rdf:langString
視覺暫留
rdf:langString
Інерція зору
xsd:integer
23289
xsd:integer
1123086206
xsd:date
2012-10-24
xsd:date
2020-10-05
rdf:langString
La persistència visual o retinal és una propietat del sistema visual humà (SVH). La persistència explica que les imatges que es visualitzen es mantinguin unes fraccions de segon després que hagi desaparegut l'estímul. La resposta va lligada a la brillantor de l'emissor i a la seva freqüència (en cas d'elements que mostrin imatges per unitat de temps). Quan l'excitació és lenta el SVH és capaç de discernir les diferents excitacions i assimilar que la llum del projector s'apaga i s'encén alternativament. Si s'incrementa la freqüència d'excitació arribarà un punt en què es percebrà una sensació d'il·luminació uniforme. Aquest és un fenomen que s'ha de tenir molt present a l'hora d'implementar dispositius de reproducció (TV, cinema, projectors...). Els responsable de que això ocorri són els cons i bastons situats a la fòvea i les proximitats d'aquesta.
rdf:langString
Persistenz des Sehens (englisch Persistence of Vision) ist ein im 19. Jahrhundert etablierter Terminus, um die realitätsnahe Bewegungswahrnehmung beim Ansehen bewegter Bilder zu erklären, beispielsweise im Film oder Fernsehen. Im Deutschen werden in diesem Zusammenhang häufig auch die Bezeichnungen Nachbildwirkung oder Trägheit des Auges verwendet. Die traditionelle Erklärung behauptet dabei, dass ein wahrgenommenes Bild nach seinem Verschwinden auf der Netzhaut für eine gewisse Zeit fortbestehe und mit dem folgenden Bild zu einer Einheit verschmelze, was die Wahrnehmung einer nahtlosen Bewegung bewirke. Dieses Erklärungsmodell ist durch neuere Erkenntnisse widerlegt, hält sich aber hartnäckig in der Literatur. Als Ursache, warum bewegte Bilder einen realen Eindruck vermitteln, sind zwei getrennte Aspekte von Bedeutung: Erstens, warum eine Sequenz von Bildern zu einem Bild verschmilzt und zweitens, warum auf diesen Bildern wiedergegebene Bewegungen, die nicht kontinuierlich und stetig wiedergegeben werden, dennoch realitätsnah erscheinen. Letzteres wird durch die stroboskopische Bewegung erklärt. Für den ersten Punkt, also um sequentielle Bilder zu einem Gesamtbild zu verschmelzen, müssen sie in ausreichender Frequenz wiederholt werden. Damit sie flimmerfrei wahrgenommen werden, muss diese über der Flimmerfusionsfrequenz liegen. Die Bezeichnungen „Persistenz des Sehens“, „Nachbildwirkung“ und „Trägheit des Auges“ werden nun teilweise nur auf diesen Aspekt bezogen. Dabei ist die Bezeichnung „Nachbildwirkung“ allerdings sehr unglücklich, da retinale Nachbilder hierbei keine Rolle spielen.
rdf:langString
La persistencia de la visión fue un supuesto fenómeno visual descubierto por Peter Mark Roget que demostraría cómo una imagen permanece en la retina humana una décima de segundo más antes de desaparecer por completo. Según sus estudios, esto permitiría que veamos la realidad como una secuencia de imágenes ininterrumpidas y que podamos calcular fácilmente la velocidad y dirección de un objeto que se desplaza. Si no existiese veríamos pasar la realidad como una sucesión de imágenes independientes y estáticas. Joseph-Antoine Ferdinand Plateau creyó descubrir que nuestro ojo ve con una cadencia de diez imágenes por segundo. En virtud de dicho fenómeno, las imágenes se superponen en la retina y el cerebro las "enlaza" como una sola imagen visual, móvil y continua. Se supuso que el cine aprovechaba este efecto y provocaba ese "enlace" proyectando a más de 10 imágenes por segundo (generalmente 24), lo que genera en nuestro cerebro la ilusión de movimiento (la televisión se da a 29,97 fotogramas por segundo, y 25 en Europa).
rdf:langString
Braitheann éifeacht gach uile caighdeán a chuireann pictiúir ag bogadh ar feinimeán ar a thugtar seasmhacht amhairc (nó amanna seasmhacht físe; persistence of vision, i mBéarla) – tréimhse moille i bhfreagairt na súile do radharcanna, rud a fhágann íomhánna breise ar an tsúil. Má léirítear seicheamh d’íomhánna socra ag ráta sách scioptha, thar teorainn ar a thugtar an , airítear radharc leanúnach seachas na híomhánna aonaracha.
rdf:langString
Persistence of vision traditionally refers to the optical illusion that occurs when visual perception of an object does not cease for some time after the rays of light proceeding from it have ceased to enter the eye. The illusion has also been described as "retinal persistence", "persistence of impressions", simply "persistence" and other variations. A very commonly given example of the phenomenon is the apparent fiery trail of a glowing coal or burning stick while it is whirled around in the dark. Many explanations of the illusion actually seem to describe either positive afterimages or motion blur. "Persistence of vision" can also be understood to mean the same as "flicker fusion," the effect that vision seems to persist continuously when the light that enters the eyes is interrupted with short and regular intervals. When the frequency is too high for the visual system to discern differences between moments, light and dark impressions fuse together into a continuous impression of the scene with intermediate brightness. Since its introduction, the term "persistence of vision" has been believed to be the explanation for motion perception in optical toys like the phenakistiscope and the zoetrope, and later in cinema. However, this theory has been disputed even before cinematography's breakthrough in 1895. If "persistence of vision" is explained as "flicker fusion", it can be regarded as the reason why the dark intervals don't interrupt the continuous impression of a depicted scene. The illusion of motion as a result of fast intermittent presentations of sequential images is a stroboscopic effect, as detailed by inventor Simon Stampfer. Early descriptions of the illusion often attributed the effect purely to the physiology of the eye, particularly of the retina. Nerves and parts of the brain later became accepted as important factors. Sensory memory has been cited as a cause.
rdf:langString
La persistance rétinienne ou persistance de la vision est le phénomène attribuant à l'œil une image rémanente durant 1⁄18 de seconde sur la rétine. Selon la loi de , le seuil critique de fusion du papillotement est la fréquence à laquelle un stimulus visuel discontinu est perçu comme complètement continu. Selon la loi de Plateau, dite de Plateau-Talbot dans le monde anglo-saxon (du nom du physicien Belge Joseph Plateau et de l'Anglais William Talbot) on distingue deux types de persistance rétinienne :
* la persistance positive, qui dure peu de temps, environ 50 millisecondes ; la couleur de l'image persiste, paupières fermées. L’œil est donc théoriquement capable de capter 20 images par seconde, au-dessus de ce seuil, il ne verra pas le clignotement des images, en dessous la succession d'images est perceptible ;
* la persistance négative, qui dure plus longtemps. Elle est due à une exposition prolongée à une forte intensité lumineuse qui a détérioré les bâtonnets. On garde ensuite imprimée une trace sombre de l'image dans la vision durant plusieurs secondes (exemple : phosphène de la trace du soleil, ou d'un flash d'appareil photo après avoir fermé les yeux). Cette théorie est contestée, notamment par les chercheurs américains Joseph et Barbara Anderson.
rdf:langString
La persistenza della visione è una ipotesi di un fenomeno, che, come nel 1829 da Joseph Plateau nella sua "Dissertation sur quelques propriétés des impressions produites par la lumière sur l'organe de la vue" (nella quale tuttavia non parla esplicitamente di "persistenza retinica"), risulterebbe nella persistenza per circa 1/50 di secondo dell'immagine a livello retinico. Plateau riteneva che la retina dell'occhio umano avesse la capacità di trattenere l'immagine per qualche frazione di secondo anche dopo che l'immagine stessa non era più visibile. Questo effetto visivo è coinvolto anche nella cosiddetta illusione della ruota del carro, ovvero l'illusione di vedere fermo o ruotante inversamente un oggetto che gira veloce . L'effetto sarebbe simile alla latenza o anche alla memoria iconica.
rdf:langString
Bezwładność wzroku – cecha wzroku powodująca opóźnienie w czasie między powstaniem wrażenia wzrokowego u obserwatora a bodźcem wywołującym to wrażenie oraz powodująca trwanie wrażenia po zaniknięciu tego bodźca (oko po zarejestrowaniu wrażenia wzrokowego przez krótki czas nie jest w stanie odebrać nowego obrazu).Dzięki bezwładności wzroku istnieje np. wrażenie ciągłości ruchu obrazów filmowych. Obrazy pojawiające się na ekranie częściej niż co 0,1 sekundy zlewają się ze sobą i dają wrażenie ruchu. Oliver Sacks – profesor neurologii w Columbia University – opisał problem „bezwładności wzroku” na podstawie własnych doświadczeń, związanych z uszkodzeniem dużej części siatkówki jednego oka. Pojawianie się obrazów (wrażeń wzrokowych) mimo braku możliwości odbierania bodźców optycznych powiązał z zagadnieniami palinopsji.
rdf:langString
A persistência da visão tradicionalmente se refere à ilusão de ótica que ocorre quando a percepção visual de um objeto não cessa por algum tempo depois que os raios de luz provenientes dele deixaram de entrar no olho. A ilusão também foi descrita como "persistência retiniana", "persistência de impressões", simplesmente "persistência" e outras variações. Um exemplo muito comum do fenômeno é o aparente rastro de fogo de um carvão incandescente ou uma vara em chamas enquanto gira no escuro. Muitas explicações da ilusão realmente parecem descrever pós-imagens positivas ou . "Persistência da visão" também pode ser entendido como sinônimo de "", o efeito de que a visão parece persistir continuamente quando a luz que entra nos olhos é interrompida com intervalos curtos e regulares. Quando a frequência é muito alta para o discernir as diferenças entre os momentos, as impressões claras e escuras se fundem em uma impressão contínua da cena com brilho intermediário. Desde a sua introdução, acredita-se que o termo "persistência da visão" seja a explicação para a em como o e o zootrópio, e mais tarde no cinema. No entanto, esta teoria foi contestada mesmo antes do avanço da cinematografia em 1895. Se a "persistência da visão" é explicada como "fusão de cintilação", pode ser considerada a razão pela qual os intervalos escuros não interrompem a impressão contínua de uma cena representada. A ilusão de movimento como resultado de apresentações rápidas e intermitentes de imagens sequenciais é um , conforme detalhado pelo inventor . As primeiras descrições da ilusão frequentemente atribuíam o efeito puramente à fisiologia do olho, particularmente da retina. Nervos e partes do cérebro mais tarde foram aceitos como fatores importantes. A foi citada como uma causa.
rdf:langString
Инерция зрения (персистенция, от лат. persisto — постоянно пребывать, оставаться) — особенность зрительного восприятия дискретных последовательных событий, которые кажутся непрерывными. Так, например, когда крутят горящий факел, мозг воспроизводит огненный круг вместо нескольких положений одного и того же горящего факела. Кинескопный телевизор, если он имеет частоту кадров 50 герц, имеет мерцание, но из-за инерционности человеческого зрения оно может быть воспринято только периферическим зрением. Таким образом, персистенция — это способность мозга соединять быстро сменяющиеся изображения в одно — неподвижное. Именно на этом принципе устроен кинематограф, поскольку любое изображение (в кино или на экране монитора) представляет собой множество быстро сменяющихся изображений. Длительность эффекта персистенции зависит от интенсивности света, отражаемого или излучаемого предметом, а также цвета.
rdf:langString
視覺暫留（英文：Persistence of vision）也稱為正片後像，是光對视网膜所產生的視覺，在光停止作用後，仍然保留一段時間的現象，其具體應用是电影的拍攝和放映。原因是由视神经的反應速度造成的，其時值約是1/16秒，對於不同頻率的光有不同的暫留時間。是現代影視、动画等視覺媒體製作和傳播的根據。比如：我们日常使用的日光灯每秒大约熄灭100余次，但我们基本感觉不到日光灯的闪动。这都是因为视觉暂留的作用。所以，要达成最基本的视觉暂留效果至少需要10fps（参考影片的幀率）。 視覺實際上是靠眼睛的晶狀體成像，感光細胞感光，並且將光信號轉換為神經電流，傳回大腦引起人體視覺。 視覺暫留現象首先被中國人發現，走馬燈便是據歷史記載中最早的視覺暫留運用。宋時已有走馬燈，當時稱「馬騎燈」。隨後法國人保羅·羅蓋在1828年發明了，它是一個被繩子在兩面穿過的圓盤。盤的一個面畫了一隻鳥，另一面畫了一個空籠子。當圓盤旋轉時，鳥在籠子裡出現了。這證明了當眼睛看到一系列圖像時，它一次保留一個圖像。 物體在快速運動時，當人眼所看到的影像消失後，人眼仍能繼續保留其影像，約0.1-0.4秒左右的圖像，這種現象被稱為視覺暫留現象。人眼觀看物體時，成像於視網膜上，並由視神經輸入人腦，感覺到物體的像，但當物體移去時，視神經對物體的印象不會立即消失，而要延續0.1-0.4秒的時間，人眼的這種性質被稱為「眼睛的視覺暫留」。 这个现象是由比利时物理学家尤瑟夫·普拉托（Joseph Plateau）1835年在观察太阳的实验中发现的，他根据这个现象发明了证明这种人体生理特征的費納奇鏡，而他自己也因为这次观察而导致双目失明，因为太阳的影子永远的印在了他的眼睛裡。 1917年，德国实验心理学家对“视觉滞留现象”这种生理现象进行了深度的心理学解释，阐述了“似动现象”，为人类的运动视觉感知，提供了心理学解释。这即是格式塔学派心理学。
rdf:langString
Інерція зору (персистенція від лат. persist — постійно перебувати, залишатися) — психофізична особливість зорового сприйняття дискретних послідовних зображень так, якби вони були безперервними. На цій особливості базуються принципи кінематографу, оскільки будь-яке зображення (в кіно або на екрані монітора) являє собою безліч швидко змінюваних зображень. Тривалість персистенції залежить від інтенсивності світла, яка відбивається або випромінюється предметом, а також кольору і становить долі секунди.
xsd:nonNegativeInteger
33946
