Perseverance of the saints
http://dbpedia.org/resource/Perseverance_of_the_saints an entity of type: Thing
Ketekunan orang-orang kudus (bahasa Inggris: Perseverance of the saints), adalah suatu ajaran dalam beberapa denominasi Kristen Protestan bahwa sekali seseorang diselamatkan mereka tidak akan pernah bisa kehilangan keselamatan mereka. Ajaran ini biasa dikenal juga sebagai "sekali selamat, tetap selamat", yang dalam bahasa Inggris dikenal dengan akronim "OSAS" (Once Saved, Always Saved).
rdf:langString
성도의 견인(Perseverance of the saints)이란 일단 사람들이 진정으로 "하나님에게서 거듭났다면 성령의 내주로 말미암아 하늘이나 땅에 있는 어떤 것도 "하나님의 사랑에서 떠나지 못하게 될 것"(로마서 8:39)이라고 바울처럼 주장하는 것이다. 특별히 개혁주의에서 강조하는 교리이다. 벌코프는 그리스도인은 은혜의 상태에서 떨질 수 없다고 주장한다.
rdf:langString
Perseverança (ou preservação) dos santos é uma doutrina do calvinismo, também conhecida como "eterna segurança". A doutrina afirma que, uma vez que Deus é soberano e Sua vontade não pode ser frustrada por seres humanos ou de qualquer outra maneira, aqueles a quem Deus tenha posto em comunhão com Ele continuarão na fé até o fim. Aqueles que aparentemente caírem estarão em uma das duas hipóteses: ou nunca tiveram a fé verdadeira, ou irão certamente retornar à comunhão com Deus em algum momento adequado. É um dos Cinco pontos do calvinismo.
rdf:langString
一次得救永遠得救，又作一旦得救永恆得救（英語：Once saved, always saved，簡稱OSAS）亦稱聖徒的堅忍（Perseverance of the saints）、圣徒蒙保守（Preservation of the Saints）或永遠的保障（Eternal Security），是源於基督教的神學理論之一，指如果天選之人在得救以後，他便可永遠得救，這也是《預選說》的要點之一。 基督新教神學家喀爾文（1509－1564年）基於奧古斯丁的思想，對《新約》、《舊約》經文的注解與整理時，側重上帝的主權與其工作，由此帶出上帝對其選民的保守，而選民在保守中得以有力量來實踐信仰。其後，加爾文的追隨者在相關神學議題的論辯中，便歸納出此說，屬「五點喀爾文主義」（Five-Point Calvinism）之一。 關於此神學觀念的闡釋，大體上被認為有如下兩點： 1.
* 「神會運用其大能保守信徒不失足。人性已經完全敗壞，是要偏離神的，但神卻施展大能來保守著，直到永生。保守，它的英文（Perseverance）也可譯作『堅忍』。因此，聖徒的堅忍就是聖徒竭力的工作中，神的保守，不是說，聖徒能懈懶地追求聖潔。」 2.
* 「堅忍是神的大能的工作，叫你到死那天，仍能在救恩裡。」
rdf:langString
La Perseverancia de los santos es una enseñanza cristiana que afirma que una vez que una persona es verdaderamente "nacida de Dios" o "regenerada" por la morada del Espíritu Santo, continuará haciendo buenas obras y creyendo en Dios hasta el final de su vida.
rdf:langString
Perseverance of the saints (also called preservation of the saints) is a Christian teaching that asserts that once a person is truly "born of God" or "regenerated" by the indwelling of the Holy Spirit, they will continue doing good works and believing in God until the end of their life.
rdf:langString
La persévérance des saints est une doctrine théologique calviniste qui affirme que nul être sauvé ne peut être condamné pour ses péchés ni retomber en dehors de la foi. Cette doctrine fut propagée au cours de la Réforme protestante comme faisant suite à la prédestination. Elle fut plus tard reprise par un grand nombre de théologiens, dont Charles Stanley, , et . Elle a été critiquée par les adeptes de l'arminianisme, qui y voient une forme d'exclusivisme théologique.
* Portail du protestantisme
rdf:langString
La perseveranza dei santi (o "preservazione dei santi", o "eterna sicurezza") è una controversa dottrina della teologia cristiana particolarmente associata al Calvinismo. Essa fa parte dei cinque punti del Calvinismo definiti al Sinodo di Dordrecht. Essa insegna che coloro che Dio ha efficacemente chiamato alla salvezza e quindi all'eterna comunione con Lui ("santi" secondo la Bibbia), non possono scadere dalla grazia e perdere la loro salvezza. Quand'anche, nella loro vita, subentrassero impedimenti o peccati tali da farli arretrare nel cammino della fede o persino dovessero, per qualche motivo, giungere a rinnegare la loro professione di fede, essi (se sono autentici eletti) presto o tardi se ne ravvedrebbero tornando così in comunione con Dio. Questa dottrina si basa sul presupposto che
rdf:langString
聖徒の永遠堅持（せいとのえいえんけんじ、Perseverance of the saints）、とは神に選ばれ、召された選民の救いが永遠に失われずに、一時的に信仰が後退し、弱められても、回復の恵みを与えられるという教理であり、ドルト信仰基準が明らかにしたカルヴァン主義の5特質（TULIP）の一つである。聖徒の堅忍、聖徒の最終的堅持、究極救済の恩恵とも言われる。 根拠とされる聖句は、ヨハネによる福音書10:28-29、ローマの信徒への手紙11:29、ピリピ人への手紙1:16、テモテへの手紙二1:12である。 聖徒の永遠堅持は旧新約聖書の全体に啓示され、宗教改革で明らかにされた教理であり、カベナンターやピューリタンが殉教していったことがこれによって説明できると言われる。 真のキリスト者であるが、一時的に信仰から後退していた者をあらわす信仰後退者の教理がある。信仰後退者が主に立ち返った例として、ヒュー・レッドウッド著『貧民窟における神』、パーシィ・ラッシュ著『炎の中からの燃えさし』などがあげられる。 改革派神学では、外見的にクリスチャンのように見え、地上の教会に所属したことがありながら堕落した者は、最初から一般恩寵しか受けておらず、救済的な特別恩寵を受けていなかったとされる。
rdf:langString
Непохитність праведників (фр. Persévérance des saints) - християнська доктрина, згідно з якою людина, що дійсно "народжена від Бога" або "відроджена" вселенням Святого Духа (див. хрещення), буде продовжувати творити добрі справи й вірити в Бога до кінця свого життя.
rdf:langString
rdf:langString
Perseverancia de los santos
rdf:langString
Persévérance des saints
rdf:langString
Ketekunan orang-orang kudus
rdf:langString
Perseveranza dei santi
rdf:langString
성도의 견인
rdf:langString
聖徒の永遠堅持
rdf:langString
Perseverance of the saints
rdf:langString
Perseverança dos santos
rdf:langString
一次得救永遠得救
rdf:langString
Непохитність праведників
xsd:integer
69604
xsd:integer
1123371550
rdf:langString
La Perseverancia de los santos es una enseñanza cristiana que afirma que una vez que una persona es verdaderamente "nacida de Dios" o "regenerada" por la morada del Espíritu Santo, continuará haciendo buenas obras y creyendo en Dios hasta el final de su vida. A veces, esta posición se sostiene junto con las confesiones de fe cristianas reformadas en la doctrina calvinista tradicional , que sostiene que todos los hombres están "muertos en delitos y pecados", por lo que, aparte de ser resucitados de muerte espiritual a vida espiritual, nadie elige la salvación. solo. Sin embargo, debe distinguirse del arminianismo , que también enseña que todos los hombres están "muertos en delitos y pecados", y no podrían responder al evangelio si Dios no capacitara a los individuos para que lo hicieran por Su gracia previniente. Los calvinistas sostienen que Dios seleccionó a ciertos individuos para la salvación antes de que comenzara el mundo, antes de atraerlos a la fe en él y en su hijo, Jesús . En apoyo de esto, mantienen la interpretación de Juan 6:44 como Jesús declarando la necesidad de que los hombres sean atraídos a él como fue ordenado por Dios antes de que crean en él, y que solo aquellos que Dios preordenó para creer en él se sienten atraídos por él. Los calvinistas también usan su interpretación de Efesios 1: 4 y Filipenses 1: 4 en los escritos del apóstol Pablo como indicación de que Dios escogió a los creyentes en Cristo antes de la creación del mundo, no basado en la fe prevista, pero basado en su decisión soberana de salvar a quien quisiera salvar. La doctrina de la perseverancia de los santos es distinta de la doctrina de la seguridad , que describe cómo una persona puede estar segura primero de haber obtenido la salvación y una herencia en las promesas de la Biblia, incluida la vida eterna . La Confesión de Fe de Westminster cubre la perseverancia de los santos en el capítulo 17, y la seguridad de la gracia y la salvación en el capítulo 18. La perseverancia de los santos también es distinta de la doctrina de la seguridad eterna , la primera indica seguridad de santificación / condición, mientras que la segunda indica seguridad de la justificación / salvación (forense).
rdf:langString
La persévérance des saints est une doctrine théologique calviniste qui affirme que nul être sauvé ne peut être condamné pour ses péchés ni retomber en dehors de la foi. Cette doctrine fut propagée au cours de la Réforme protestante comme faisant suite à la prédestination. Elle fut plus tard reprise par un grand nombre de théologiens, dont Charles Stanley, , et . Elle a été critiquée par les adeptes de l'arminianisme, qui y voient une forme d'exclusivisme théologique. Le concile de Trente a condamné cette doctrine par un anathème : « Si quelqu'un dit que l'homme justifié peut sans un secours particulier de Dieu persévérer dans la justice qu'il a reçue, ou qu'il ne le peut pas avec ce secours, qu'il soit anathème. » (XXIIe canon) Toutefois, les partisans de cet enseignement précisent que c'est par le secours de Dieu que l'homme justifié persévère et font bien la distinction d'avec la doctrine de la sécurité éternelle.
* Portail du protestantisme
rdf:langString
Perseverance of the saints (also called preservation of the saints) is a Christian teaching that asserts that once a person is truly "born of God" or "regenerated" by the indwelling of the Holy Spirit, they will continue doing good works and believing in God until the end of their life. Sometimes this position is held in conjunction with Reformed Christian confessions of faith in traditional Calvinist doctrine, which argues that all men are "dead in trespasses and sins", and so apart from being resurrected from spiritual death to spiritual life, no-one chooses salvation alone. However, it must be distinguished from Arminianism, which also teaches that all men are "dead in trespasses and sins", and could not respond to the gospel if God did not enable individuals to do so by His prevenient grace. Calvinists maintain that God selected certain individuals for salvation, before the world began, and that he subsequently irresistably draws only these selected individuals to faith in him and his son, Jesus. In support of this, they interpret John 6:44 as a statement that only those pre-ordained for belief in god are drawn to him, with an irresistable grace, as opposed to the Arminian interpretation that all are drawn to him by his prevenient grace, which individuals may resist. Calvinists also use their interpretation of Ephesians 1:4 and Philippians 1:4 in the writings of the apostle Paul as indication that God chose believers in Christ before the world was created, not based upon foreseen faith, but based upon his sovereign decision to save whomever he pleased to save. The doctrine of Perseverance of the Saints is distinct from the doctrine of Assurance, which describes how a person may first be sure that they have obtained salvation and an inheritance in the promises of the Bible including eternal life. The Westminster Confession of Faith covers Perseverance of the Saints in chapter 17, and Assurance of Grace and Salvation in chapter 18. Perseverance of the Saints is also distinct from the related doctrine of eternal security, the former indicating security of sanctification/condition while the latter indicates security of (forensic) justification/salvation.
rdf:langString
Ketekunan orang-orang kudus (bahasa Inggris: Perseverance of the saints), adalah suatu ajaran dalam beberapa denominasi Kristen Protestan bahwa sekali seseorang diselamatkan mereka tidak akan pernah bisa kehilangan keselamatan mereka. Ajaran ini biasa dikenal juga sebagai "sekali selamat, tetap selamat", yang dalam bahasa Inggris dikenal dengan akronim "OSAS" (Once Saved, Always Saved).
rdf:langString
聖徒の永遠堅持（せいとのえいえんけんじ、Perseverance of the saints）、とは神に選ばれ、召された選民の救いが永遠に失われずに、一時的に信仰が後退し、弱められても、回復の恵みを与えられるという教理であり、ドルト信仰基準が明らかにしたカルヴァン主義の5特質（TULIP）の一つである。聖徒の堅忍、聖徒の最終的堅持、究極救済の恩恵とも言われる。 根拠とされる聖句は、ヨハネによる福音書10:28-29、ローマの信徒への手紙11:29、ピリピ人への手紙1:16、テモテへの手紙二1:12である。 聖徒の永遠堅持は旧新約聖書の全体に啓示され、宗教改革で明らかにされた教理であり、カベナンターやピューリタンが殉教していったことがこれによって説明できると言われる。 真のキリスト者であるが、一時的に信仰から後退していた者をあらわす信仰後退者の教理がある。信仰後退者が主に立ち返った例として、ヒュー・レッドウッド著『貧民窟における神』、パーシィ・ラッシュ著『炎の中からの燃えさし』などがあげられる。 改革派神学では、外見的にクリスチャンのように見え、地上の教会に所属したことがありながら堕落した者は、最初から一般恩寵しか受けておらず、救済的な特別恩寵を受けていなかったとされる。 ヘブル人への手紙6:4-5、ヘブル人への手紙10:26,29、ペトロの手紙二2:20-22の聖句から、アルミニウス主義では一度救われた者も堕落する可能性があると考える。しかし、改革派でこの聖句は、非救済的恩寵で最高のものとみなされている。「一度光を受けて天からの賜物の味を知り」ながら、堕落してしまった者は、救いに選ばれておらず、新生していなかったと考えられる。外見上は一時的にクリスチャンのように見えたが、実際は新生していなかった人のことをピューリタンは「一時的信者」、「偽信仰告白者」と呼んだ。
rdf:langString
La perseveranza dei santi (o "preservazione dei santi", o "eterna sicurezza") è una controversa dottrina della teologia cristiana particolarmente associata al Calvinismo. Essa fa parte dei cinque punti del Calvinismo definiti al Sinodo di Dordrecht. Essa insegna che coloro che Dio ha efficacemente chiamato alla salvezza e quindi all'eterna comunione con Lui ("santi" secondo la Bibbia), non possono scadere dalla grazia e perdere la loro salvezza. Quand'anche, nella loro vita, subentrassero impedimenti o peccati tali da farli arretrare nel cammino della fede o persino dovessero, per qualche motivo, giungere a rinnegare la loro professione di fede, essi (se sono autentici eletti) presto o tardi se ne ravvedrebbero tornando così in comunione con Dio. Questa dottrina si basa sul presupposto che la salvezza è opera di Dio dal principio alla fine, che Dio è fedele alle Sue promesse, e che niente e nessuno potrà frustrare i Suoi sovrani propositi. Questa dottrina, nell'attuale panorama ecclesiastico protestante, può apparire sotto due forme: (1) la tradizionale dottrina calvinista che si ritrova nelle confessioni di fede cristiane riformate, e (2) una variante non-tradizionale che si ritrova in alcune chiese battiste e di altra denominazione. In un certo qual senso entrambe le forme descrivono i coloro che autenticamente sono cristiani come "una volta salvati, per sempre salvati", ma esse attribuiscono all'aggettivo "salvati" un significato diverso, a seconda che esso includa o no l'esperienza della santificazione. È per questa differenza che i calvinisti tradizionali tendono a preferire il termine storico "perseveranza dei santi", mentre chi sostiene la dottrina non tradizionale di solito preferisce il termine meno tecnico di "eterna sicurezza", "certezza incondizionata" o simili. Queste dottrine si assomigliano e spesso sono confuse. Sebbene abbiano lo stesso fine (cioè la certezza eterna della salvezza), lo raggiungono per strade diverse. I seguaci di John Wesley concordano con gli arminiani che anche un vero cristiano possa perdere la sua salvezza, ma non concordano sul fatto se essi possano in qualche modo ricuperarla oppure no. Altri cristiani come i cattolici-romani e gli Arminiani respingono entrambe le versioni di questa dottrina.
rdf:langString
성도의 견인(Perseverance of the saints)이란 일단 사람들이 진정으로 "하나님에게서 거듭났다면 성령의 내주로 말미암아 하늘이나 땅에 있는 어떤 것도 "하나님의 사랑에서 떠나지 못하게 될 것"(로마서 8:39)이라고 바울처럼 주장하는 것이다. 특별히 개혁주의에서 강조하는 교리이다. 벌코프는 그리스도인은 은혜의 상태에서 떨질 수 없다고 주장한다.
rdf:langString
Perseverança (ou preservação) dos santos é uma doutrina do calvinismo, também conhecida como "eterna segurança". A doutrina afirma que, uma vez que Deus é soberano e Sua vontade não pode ser frustrada por seres humanos ou de qualquer outra maneira, aqueles a quem Deus tenha posto em comunhão com Ele continuarão na fé até o fim. Aqueles que aparentemente caírem estarão em uma das duas hipóteses: ou nunca tiveram a fé verdadeira, ou irão certamente retornar à comunhão com Deus em algum momento adequado. É um dos Cinco pontos do calvinismo.
rdf:langString
一次得救永遠得救，又作一旦得救永恆得救（英語：Once saved, always saved，簡稱OSAS）亦稱聖徒的堅忍（Perseverance of the saints）、圣徒蒙保守（Preservation of the Saints）或永遠的保障（Eternal Security），是源於基督教的神學理論之一，指如果天選之人在得救以後，他便可永遠得救，這也是《預選說》的要點之一。 基督新教神學家喀爾文（1509－1564年）基於奧古斯丁的思想，對《新約》、《舊約》經文的注解與整理時，側重上帝的主權與其工作，由此帶出上帝對其選民的保守，而選民在保守中得以有力量來實踐信仰。其後，加爾文的追隨者在相關神學議題的論辯中，便歸納出此說，屬「五點喀爾文主義」（Five-Point Calvinism）之一。 關於此神學觀念的闡釋，大體上被認為有如下兩點： 1.
* 「神會運用其大能保守信徒不失足。人性已經完全敗壞，是要偏離神的，但神卻施展大能來保守著，直到永生。保守，它的英文（Perseverance）也可譯作『堅忍』。因此，聖徒的堅忍就是聖徒竭力的工作中，神的保守，不是說，聖徒能懈懶地追求聖潔。」 2.
* 「堅忍是神的大能的工作，叫你到死那天，仍能在救恩裡。」
rdf:langString
Непохитність праведників (фр. Persévérance des saints) - християнська доктрина, згідно з якою людина, що дійсно "народжена від Бога" або "відроджена" вселенням Святого Духа (див. хрещення), буде продовжувати творити добрі справи й вірити в Бога до кінця свого життя. Іноді згадана позиція поєднується з реформатським віросповіданням у традиційному кальвіністському вченні, яке стверджує, що всі люди "мертві в переступах і гріхах", а тому, окрім воскресіння з духовної смерті до духовного життя, ніхто не обирає спасіння самостійно. Однак його слід відрізняти від армініанської позиції, яка твердить, що всі люди "мертві в провинах і гріхах", і не могли б відповісти на Євангеліє (гр. εύαγγέλɩον «винагорода за радісну звістку; добра, радісна звістка), якби Бог не дав їм можливість зробити це за Своєю попередньою благодаттю. Кальвіністи стверджують, що Бог обрав певних людей для спасіння ще до початку світу, і що Він згодом непереборно привертає тільки раніше обраних людей до віри в нього і його сина Ісуса Христа. Як аргумент "за" висувають уривок з Івана 6:44 на твердження, що тільки ті, хто заздалегідь були обрані для віри в Бога, притягуються до нього з непереборною благодаттю, на противагу армініанському тлумаченню, що всі притягуються до Христа за попередньою благодаттю, яка може бути вільно відкинута людиною. Кальвіністи також використовуються власні тлумачення уривків Ефесянам 1:4 і Филип'янам 1:4 в писаннях апостола Павла як вказівку на те, що Бог вибрав віруючих у Христа ще до створення світу, не на основі передбачуваної віри, а на основі свого суверенного рішення врятувати всіх, кого Він побажав врятувати. Вчення про непохитність праведників відрізняється від вчення про , що описує, як людина може спочатку бути наділена впевненістю, що вона отримала спасіння і спадщину в біблійних обітницях, включаючи вічне життя. Вестмінстерське віросповідання згадує непохитність праведників у розділі 17 та запевнення у благодаті та спасінні у розділі 18. Витривалість святих також відрізняється від пов'язаного з нею вчення про вічну безпеку, оскільки перше вказує на безпеку освячення/стану, в той час, як друге вказує на безпеку (судового) виправдання/спасіння.
xsd:nonNegativeInteger
53788