Performing arts education

http://dbpedia.org/resource/Performing_arts_education an entity of type: Art102743547

يعد التعليم في مجال الفنون الأدائية جزءً أساسيًا من العديد من مناهج التعليم الابتدائي والثانوي، وهو متاح أيضًا كتخصص على مستوى التعليم فوق الثانوي. الفنون الأدائية، التي تشمل على سبيل المثال لا الحصر الرقص والموسيقى والمسرح، هي عناصر أساسية للثقافة وتشرك المشاركين على عدد من المستويات. تختلف نقطة النهاية لتعليم فنون الأداء: يقوم بعض المعلمين بدمج الفنون في الفصول الدراسية لدعم المناهج الأخرى مع بناء المهارات الفنية للطلاب في نفس الوقت، ويركز البعض على الفنون الأدائية كنظام أكاديمي بحد ذاته. rdf:langString
Education in the performing arts is a key part of many primary and secondary education curricula and is also available as a specialisation at the tertiary level. The performing arts, which include, but are not limited to dance, music and theatre, are key elements of culture and engage participants at a number of levels. The endpoint for performing arts education varies: some educators integrate arts into school classrooms to support other curricula while simultaneously building students' art skills, and some focus on performing arts as an academic discipline in itself. rdf:langString
Театральна освіта — фахова підготова до сценічної діяльності акторів, режисерів, декораторів і технічного апарату. До постання театральних шкіл театральна освіта в Україні була справою режисерів й акторів, що свій досвід і знання передавали членам трупи (Марко Кропивницький, брати Тобілевичі, Йосип Стадник та ін.). Першою українською фаховою школою був драматичний відділ при Музично-драматичній школі М. Лисенка у Києві з 1904 (очолений Марією Старицькою), 1918 перетвореній на Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка. Театральні факультети діяли також у двох інших вищих школах: музично-драматичних інститутах у Харкові (з 1923) і Одесі (з 1925). Великий вплив на театральну освіту мав Лесь Курбас. Він провадив (від 1917) студію при Молодому театрі, з 1920 при «Кийдрамте», 19 rdf:langString
rdf:langString Performing arts education
rdf:langString تعليم فنون الأداء
rdf:langString Театральна освіта
xsd:integer 5976008
xsd:integer 1079718747
rdf:langString يعد التعليم في مجال الفنون الأدائية جزءً أساسيًا من العديد من مناهج التعليم الابتدائي والثانوي، وهو متاح أيضًا كتخصص على مستوى التعليم فوق الثانوي. الفنون الأدائية، التي تشمل على سبيل المثال لا الحصر الرقص والموسيقى والمسرح، هي عناصر أساسية للثقافة وتشرك المشاركين على عدد من المستويات. تختلف نقطة النهاية لتعليم فنون الأداء: يقوم بعض المعلمين بدمج الفنون في الفصول الدراسية لدعم المناهج الأخرى مع بناء المهارات الفنية للطلاب في نفس الوقت، ويركز البعض على الفنون الأدائية كنظام أكاديمي بحد ذاته.
rdf:langString Education in the performing arts is a key part of many primary and secondary education curricula and is also available as a specialisation at the tertiary level. The performing arts, which include, but are not limited to dance, music and theatre, are key elements of culture and engage participants at a number of levels. The endpoint for performing arts education varies: some educators integrate arts into school classrooms to support other curricula while simultaneously building students' art skills, and some focus on performing arts as an academic discipline in itself.
rdf:langString Театральна освіта — фахова підготова до сценічної діяльності акторів, режисерів, декораторів і технічного апарату. До постання театральних шкіл театральна освіта в Україні була справою режисерів й акторів, що свій досвід і знання передавали членам трупи (Марко Кропивницький, брати Тобілевичі, Йосип Стадник та ін.). Першою українською фаховою школою був драматичний відділ при Музично-драматичній школі М. Лисенка у Києві з 1904 (очолений Марією Старицькою), 1918 перетвореній на Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка. Театральні факультети діяли також у двох інших вищих школах: музично-драматичних інститутах у Харкові (з 1923) і Одесі (з 1925). Великий вплив на театральну освіту мав Лесь Курбас. Він провадив (від 1917) студію при Молодому театрі, з 1920 при «Кийдрамте», 1922 — 33 школу при «Березолі», при якому організував першу в Україні режисерську лабораторію. Викладання на драматичних факультетах музично-драматичних інститутів Києва і Харкова великою мірою базувалося на системі Курбаса, який у різний час і викладав у всіх трьох інститутах. Після розгрому української культури на початку 1930-их pp. і ліквідації музично-драматичних інститутів тоді ж реорганізовано тільки Київський музично-драматичний інститут на окрему високу школу — Київський державний інститут театрального мистецтва (з 1945 ім. І. Карпенка-Карого), а 1939 створено Харківський державний театральний інститут, на базі якого (і Харківської державної консерваторії) постав 1963 Харківський державний інститут мистецтв ім. І. Котляревського. Термін навчання в обох інститутах 5 років, на акторському факультеті 4 роки, заочний курс — 5 — 6 років. Для підготови керівних кадрів самодіяльних театральних колективів створено у 1970-их роках театральні факультети при Державних інститутах культури: Київському ім. О. Корнійчука та Харківському. Термін навчання 4 роки, заочно — 5 років. У різні роки при головних театрах України діяли театральні студії. Середню театральну освіту дають Дніпропетровська театральна, Київ. хореографічна та Одеська театральна художньотехнічні школи. Театрально-декоративні відділи діяли до 1934 при Київському і Харківському художніх інститутах та Одеській художній школі; нині мистців-декораторів готує Київський Художній Інститут. У Галичині 1923 — 26 діяла Драматична Школа при Вищому Музичному Інституті ім. М. Лисенка у Львові, керована О. Загаровим і М. Вороним, у 1930-их pp. — студія Л. Кривіцького. Керівників театральних гуртків готувала з 1922 Театральна комісія при товаристві «Просвіта» у Львові, очолена о. І. Туркевичем, 1939 — 41 у Львові працювала Театральна школа ім. Л. Українки, 1942 — 44 — Театральна студія при Інституті народної творчості, у рамках відділу культури й освіти УЦК.
xsd:nonNegativeInteger 7369

data from the linked data cloud