Pereplut
http://dbpedia.org/resource/Pereplut
Pereplut - a mysterious figure from the beliefs of the East Slavs, a deity or a demon with an unclear function. It appears in the list of gods and demons of the 12th-century Ruthenian interpolation of the Word of St. Grigory (the manuscript itself dates from the 15th century), as well as in the Word of St. John. According to the source account, pagan Slavs worshiped : Vila, Mokosh, Dziwa, Perun, Khors, Rod and Rozhanitsy, ghosts and banks, and Pereplut, and turning to drink to him in the corners — The word of St. John
rdf:langString
Perepłut – zagadkowa postać z wierzeń Słowian wschodnich, bóstwo lub demon o niejasnej funkcji. Pojawia się w spisie bogów i demonów XII-wiecznej ruskiej interpolacji Słowa św. Grigorija (sam rękopis pochodzi z XV wieku), a także w Słowie św. Jana Złotoustego. Zgodnie z relacją źródłową pogańscy Słowianie czcili wiły, Mokosz, Dziwę, Peruna, Chorsa, ród i rodzanice, upiory i brzeginie, i Perepłuta, i obracając się przepijają do niego w rogach
rdf:langString
Переплу́т — мифологический персонаж у восточных славян. Его функция остаётся неясной. Некоторые исследователи считают Переплута демоном. Н. М. Гальковский приводит высказывание М. Соколова, что «Переплут то же, что Ярило», однако считает это утверждение голословным. Г. А. Ильинский в 1927 году предположил, что возможно Переплут лишь эпитет Святовита. М. Фасмер называет его «богом-покровитель мореходов» и выводит этимологию от пере- и праслав. *plovǫ, *pluti «плыть». По гипотезе В. Пизани — восточнославянское соответствие Вакха-Диониса.
rdf:langString
Переплут (PerepÃlut) — бог у слов'ян, в інтерпретації сучасних рідновірів, дух землі, ріллі, поля, або луки. Переплут серед інших язичницьких богів згадується в «Слові св. Григорія» з Софійського списку і «Слові Іоанна Златоуста про те, како перше погани вірили в ідоли», де повідомляється лише, що на честь Переплута пили, «вертячеся в розех». Сенс цього обороту залишається неясним: це може означати, що пили з рогів, або що, пили під час водіння хороводів.Його ім'я, ймовірно, походить від префікса пере- та реконструйованих утворень plova, pluti (плуті) — «плисти», що робить Переплута водним божеством, покровителем мореплавців. Але через брак фактичних даних, сказати щось певне про Переплута немає можливості.
rdf:langString
rdf:langString
Pereplut
rdf:langString
Perepłut
rdf:langString
Переплут
rdf:langString
Переплут
xsd:integer
66288548
xsd:integer
1102145041
rdf:langString
The word of St. John
rdf:langString
Vila, Mokosh, Dziwa, Perun, Khors, Rod and Rozhanitsy, ghosts and banks, and Pereplut, and turning to drink to him in the corners
rdf:langString
Pereplut - a mysterious figure from the beliefs of the East Slavs, a deity or a demon with an unclear function. It appears in the list of gods and demons of the 12th-century Ruthenian interpolation of the Word of St. Grigory (the manuscript itself dates from the 15th century), as well as in the Word of St. John. According to the source account, pagan Slavs worshiped : Vila, Mokosh, Dziwa, Perun, Khors, Rod and Rozhanitsy, ghosts and banks, and Pereplut, and turning to drink to him in the corners — The word of St. John Pereplut's name may have been distorted when copying the manuscript. The mentioned spinning and drinking are probably traces of magical rituals with elements of dance and libation. Alexei Sobolewski corrected the words in the horns (v rožech) on porohach (porožech), considering Pereplut to be a demon ensuring prosperity when crossing river thresholds, hence his possible identification as a water deity, with the etymology of the words pere- "through" and pluti-"to flow". This etymology was adopted by Stanisław Urbańczyk, who reconstructed the theonym in the form of Pereput. Boris Rybakov considered it a new name variation of archaic deity Simargl.
rdf:langString
Perepłut – zagadkowa postać z wierzeń Słowian wschodnich, bóstwo lub demon o niejasnej funkcji. Pojawia się w spisie bogów i demonów XII-wiecznej ruskiej interpolacji Słowa św. Grigorija (sam rękopis pochodzi z XV wieku), a także w Słowie św. Jana Złotoustego. Zgodnie z relacją źródłową pogańscy Słowianie czcili wiły, Mokosz, Dziwę, Peruna, Chorsa, ród i rodzanice, upiory i brzeginie, i Perepłuta, i obracając się przepijają do niego w rogach Imię Perepłuta mogło zostać zniekształcone przy kopiowaniu rękopisu. Wspomniane obracanie się i przepijanie stanowią prawdopodobnie ślady obrzędowości magicznej z elementami tańca i libacji. poprawiał słowa w rogach (v rožech) na porohach (porožech), uważając Perepłuta za demona zapewniającego pomyślność przy przekraczaniu progów rzecznych, stąd możliwa jego identyfikacja jako bóstwa wodnego, z etymologią od słów pere- „przez” i pluti- „płynąć”. Aleksander Brückner z kolei uważał Perepłuta za demona losu, wywodząc jego imię od ruskiego putat’, splutat’ – „wikłać”, „pętać”. Etymologię tę przyjął Stanisław Urbańczyk, rekonstruując teonim w formie Pereput. Pojawiały się także mało prawdopodobne próby wiązania go z Simargłem i kultami płodnościowymi.
rdf:langString
Переплу́т — мифологический персонаж у восточных славян. Его функция остаётся неясной. Некоторые исследователи считают Переплута демоном. Н. М. Гальковский приводит высказывание М. Соколова, что «Переплут то же, что Ярило», однако считает это утверждение голословным. Г. А. Ильинский в 1927 году предположил, что возможно Переплут лишь эпитет Святовита. М. Фасмер называет его «богом-покровитель мореходов» и выводит этимологию от пере- и праслав. *plovǫ, *pluti «плыть». По гипотезе В. Пизани — восточнославянское соответствие Вакха-Диониса. В интерпретации современных родноверов — славянский бог, дух земли, пашни, поля или луга. считает Переплута богом путей и дорог, покровителем мореплавателей.
rdf:langString
Переплут (PerepÃlut) — бог у слов'ян, в інтерпретації сучасних рідновірів, дух землі, ріллі, поля, або луки. Переплут серед інших язичницьких богів згадується в «Слові св. Григорія» з Софійського списку і «Слові Іоанна Златоуста про те, како перше погани вірили в ідоли», де повідомляється лише, що на честь Переплута пили, «вертячеся в розех». Сенс цього обороту залишається неясним: це може означати, що пили з рогів, або що, пили під час водіння хороводів.Його ім'я, ймовірно, походить від префікса пере- та реконструйованих утворень plova, pluti (плуті) — «плисти», що робить Переплута водним божеством, покровителем мореплавців. Але через брак фактичних даних, сказати щось певне про Переплута немає можливості. Оскільки функція божества залишається неясною, деякі дослідники вважають Переплута демоном, а не Богом. «Саме етимологічне значення слова свідчить, що, може, це було зле божество, що змушувало людину плутатися, блудити, близьке до Блуда. Взагалі ж це якийсь сумнівний божок.»
xsd:nonNegativeInteger
3429