Pelagia
http://dbpedia.org/resource/Pelagia an entity of type: Thing
القديسة بلاجية (بالإغريقية: Πελαγία) وتُعرف في الكنيسة الغربية بأسم القديسة بيلاجية الأنطاكية، ويُحتفل بعيد نياحتها في 8 أكتوبر طبقاً لسنكسار الكنائس الغربية وتحتفل بها الكنائس الشرقية بيوم 21 أكتوبر.
rdf:langString
Pelagia (auch als Pelagius bekannt; gestorben angeblich auf dem Ölberg in Jerusalem) gilt in der Kirchengeschichte als eine der großen Büßerinnen und wird als Schutzpatronin der Komödianten und Schauspieler verehrt.
rdf:langString
Pelagia de Antioquía, La Venerable (siglo IV, Antioquía-468, Jerusalén), fue una mujer pagana, convertida al cristianismo por el obispo de Antioquía, Nono, que luego se hizo ermitaña, ocultando su identidad. Su memoria litúrgica se celebra el 8 de octubre.
rdf:langString
Pelagia (Greek: Πελαγία), distinguished as Pelagia of Antioch, Pelagia the Penitent, and Pelagia the Harlot, was a Christian saint and hermit in the 4th or 5th century. Her feast day was celebrated on 8 October, originally in common with Saints Pelagia the Virgin and Pelagia of Tarsus. Pelagia died as a result of extreme asceticism, which had emaciated her to the point she could no longer be recognized. According to Orthodox tradition, she was buried in her cell. Upon the discovery that the renowned monk had been a woman, the holy fathers tried to keep it a secret, but the gossip spread and her relics drew pilgrims from as far off as Jericho and the Jordan valley.
rdf:langString
Pelagia (Yunani: Πελαγία), yang disebut juga sebagai Pelagia dari Antiokhia, Pelagia sang Peniten, dan Pelagia sang Tuna Susila, menurut "Yakobus sang Deakon", adalah seorang orang kudus dan eremit Kristen pada abad ke-4 atau ke-5. Hari rayanya dirayakan pada 8 Oktober, awalnya dengan Santa dan .
rdf:langString
贖罪者ペラギア（英: Pelagia the Penitent, ? - 457年頃）またはエルサレムのペラギアは、5世紀頃の役者、踊り子。キリスト教の贖罪者で、カトリック教会および正教会で聖人である。記念日は10月8日。聖ペラギア（羅: Sancta Pelagia）ともアンティオキアのペラギア（羅: Pelagia antiochena）とも遊女ペラギア（英: Pelagia the Harlot）とも呼称される。15歳で殉教した少女ペラギアとしばしば混同される。
rdf:langString
Pelagia, även Pelagia av Jerusalem och Pelagia den Botfärdiga, är ett helgon som enligt traditionen levde på 200-talet eller 400-talet. Hon sägs komma från Antiokia och legenden har bland annat blandats samman med helgonberättelserna om och . Pelagia var en vacker och syndig danserska som blev frälst och levde som asket sina sista år i på Olivberget i Jerusalem. Hon sägs ligga begravd i graven bredvid Himmelsfärdskapellet på Olivberget. Hennes helgondag är 8 oktober och hon är skyddshelgon för skådespelare och botgörare.
rdf:langString
Η Πελαγία (Pelagius, απεβίωσε το 457) στην ιστορία της Εκκλησίας είναι η σημαντικότερη μάρτυς και προστάτιδα των κωμικών και οι ηθοποιών. Το κοσμικό της όνομα ήταν Μαργαρίτα ή Μαρίνα. Η αγιογραφία της συντάχθηκε στα ελληνικά το δεύτερο ήμισυ του 5ου αιώνα από έναν διάκονο, ονόματι Ιάκωβο. Ο συγγραφέας δηλώνει ότι ήταν αυτόπτης μάρτυς .
rdf:langString
Pélagie d'Antioche, également appelée Pélagie la Pénitente et Pélagie la Prostituée, est une sainte chrétienne censée avoir vécu au Ve siècle. Actrice de mime et courtisane à Antioche, elle se serait repentie de sa vie dissolue et aurait pris des vêtements masculins pour vivre en ermite sur le mont des Oliviers à l'est de Jérusalem. À sa mort, les autres moines, qui l'appelaient frère Pélage, découvrent qu'elle était en réalité une femme. Sa fête est célébrée le 8 octobre ; elle était confondue à l'origine avec les fêtes des saintes Pélagie la Vierge et Pélagie de Tarse.
rdf:langString
De heilige Pelagia van Antiochië, ook Pelagia de Boetvaardige, de Baardloze Kluizenaar en Marina, (Antiochië-Jeruzalem, 457) was een actrice en danseres in het 5e-eeuwse Antiochië. Daarbij moet men bedenken dat dat alle twee beroepen waren die in die tijd dicht tegen de "chique" prostitutie aanlagen. Ze bekeerde zich plotseling toen ze diep geroerd werd door een preek van . Ze schonk al haar bezittingen weg en ging op bedevaart naar Jeruzalem. Daar leefde ze als boetelinge verkleed als man. Ze overleed in 457 in haar kluizenarij op de Olijfberg.
rdf:langString
Pelágia, a Penitente (artisticamente conhecida como Margarida de Antioquia) foi uma cortesã e dançarina célebre que, no auge de sua beleza e soberania foi subitamente convertida por influência do bispo e santo Nono. Pelágia partiu de Antioquia rumo a Jerusalém, onde habitava em uma caverna perto do Monte das Oliveiras em penitência rigorosa. Trajando roupas masculinas ela era conhecida como "Pelágio, o monge sem barba". Morreu cerca de três anos depois.
rdf:langString
Pelagia Pokutnica, również Pelagia Nierządnica lub Pelagia z Antiochii (cs. Преподобная Пелагия; zm. ok. 457 na Górze Oliwnej w Jerozolimie) – żyjąca w czasach Teodozjusza (401-450) rozpustna tancerka i grzesznica, pokutnica, wspominana w jednej z homilii przez Jana Chryzostoma (350–407), pustelnica i święta Kościoła prawosławnego. Pochodziła z pogańskiej rodziny i wiodła rozpustne życie. Po jednej z mszy świętej, prowadzonej przez rzekomego biskupa Edessy św. Nonnusa, Pelagia nawróciła się by uczynić ofiarę ze swej duszy Bogu i żyć w cnocie. Przyjęła z rąk biskupa chrzest i bierzmowanie.
rdf:langString
Пелагия Антиохийская (Елеонская, Палестинская; ум. ок. 457 года) — христианская святая, почитается в лике преподобных, память совершается 8 октября по юлианскому календарю. Родилась в Антиохии Сирийской, отличалась необыкновенной красотой, до обращения ко Христу вела легкомысленный и распущенный образ жизни, была танцовщицей и блудницей. Имела прозвище Маргарита, что значит «Жемчужина».
rdf:langString
Пелагія Антіохійська, також Елеонська, Палестинська, — ранньохристиянська свята що, за легендами, жила у 4-5 столітті. Її день пам'яті відзначається 8 жовтня за юліанським календарем (21 жовтня). Згідно житія, Пелагія була актрисою, танцівницею або повією у Антіохії, і вела розкішне і розпусне життя. За свою любов до прикрас вона отримала прізвисько Маргарита (перлина). Але почувши проповідь , розкаялася, навернулася у християнство, і вирішила покинути своє старе життя. Порадившись з Нонном, вона перевдяглася у чоловічий одяг, змінила ім'я на Пелагіус, і переїхала в Єрусалим, оселившись в печері на Оливковій горі. Так вона прожила аж до смерті, прославившись своїми скромністю і благочестям (за легендою, навіть смерть її була спричинена її аскетичним способом життя), і лише під час підготов
rdf:langString
rdf:langString
Pelagia
rdf:langString
بيلاجيا
rdf:langString
Pelagia
rdf:langString
Πελαγία
rdf:langString
Pelagia de Antioquía
rdf:langString
Pelagia
rdf:langString
Pélagie d'Antioche
rdf:langString
エルサレムのペラギア
rdf:langString
Pelagia van Antiochië
rdf:langString
Pelagia Pokutnica
rdf:langString
Pelágia, a Penitente
rdf:langString
Pelagia (helgon)
rdf:langString
Пелагия Антиохийская
rdf:langString
Пелагія Антіохійська
rdf:langString
Saint Pelagia
rdf:langString
Saint Pelagia
xsd:integer
2497129
xsd:integer
1083851981
rdf:langString
Margarita among her courtesans, as Saint Nonnus prays for her
xsd:gMonthDay
--10-08
rdf:langString
rdf:langString
القديسة بلاجية (بالإغريقية: Πελαγία) وتُعرف في الكنيسة الغربية بأسم القديسة بيلاجية الأنطاكية، ويُحتفل بعيد نياحتها في 8 أكتوبر طبقاً لسنكسار الكنائس الغربية وتحتفل بها الكنائس الشرقية بيوم 21 أكتوبر.
rdf:langString
Η Πελαγία (Pelagius, απεβίωσε το 457) στην ιστορία της Εκκλησίας είναι η σημαντικότερη μάρτυς και προστάτιδα των κωμικών και οι ηθοποιών. Το κοσμικό της όνομα ήταν Μαργαρίτα ή Μαρίνα. Η αγιογραφία της συντάχθηκε στα ελληνικά το δεύτερο ήμισυ του 5ου αιώνα από έναν διάκονο, ονόματι Ιάκωβο. Ο συγγραφέας δηλώνει ότι ήταν αυτόπτης μάρτυς . Η Πελαγία βιοποριζόταν ως πόρνη, ηθοποιός και χορεύτρια. Άκουσε το κήρυγμα του αιγύπτιου επισκόπου Νόνου και μετανόησε, βαπτίστηκε και δώρισε όλη την περιουσία της στους φτωχούς. Έζησε την υπόλοιπη ζωή της σε μια σκήτη στο όρος των Ελαιών σε ασκητική ζωή μέχρι που πέθανε.
rdf:langString
Pelagia (auch als Pelagius bekannt; gestorben angeblich auf dem Ölberg in Jerusalem) gilt in der Kirchengeschichte als eine der großen Büßerinnen und wird als Schutzpatronin der Komödianten und Schauspieler verehrt.
rdf:langString
Pelagia de Antioquía, La Venerable (siglo IV, Antioquía-468, Jerusalén), fue una mujer pagana, convertida al cristianismo por el obispo de Antioquía, Nono, que luego se hizo ermitaña, ocultando su identidad. Su memoria litúrgica se celebra el 8 de octubre.
rdf:langString
Pélagie d'Antioche, également appelée Pélagie la Pénitente et Pélagie la Prostituée, est une sainte chrétienne censée avoir vécu au Ve siècle. Actrice de mime et courtisane à Antioche, elle se serait repentie de sa vie dissolue et aurait pris des vêtements masculins pour vivre en ermite sur le mont des Oliviers à l'est de Jérusalem. À sa mort, les autres moines, qui l'appelaient frère Pélage, découvrent qu'elle était en réalité une femme. Sa fête est célébrée le 8 octobre ; elle était confondue à l'origine avec les fêtes des saintes Pélagie la Vierge et Pélagie de Tarse. Pélagie d'Antioche intéresse aujourd'hui les historiens comme sainte prostituée et travestie, au même titre que d'autres saintes comme Marie l'Égyptienne, Thaïs, etc.
rdf:langString
Pelagia (Greek: Πελαγία), distinguished as Pelagia of Antioch, Pelagia the Penitent, and Pelagia the Harlot, was a Christian saint and hermit in the 4th or 5th century. Her feast day was celebrated on 8 October, originally in common with Saints Pelagia the Virgin and Pelagia of Tarsus. Pelagia died as a result of extreme asceticism, which had emaciated her to the point she could no longer be recognized. According to Orthodox tradition, she was buried in her cell. Upon the discovery that the renowned monk had been a woman, the holy fathers tried to keep it a secret, but the gossip spread and her relics drew pilgrims from as far off as Jericho and the Jordan valley.
rdf:langString
Pelagia (Yunani: Πελαγία), yang disebut juga sebagai Pelagia dari Antiokhia, Pelagia sang Peniten, dan Pelagia sang Tuna Susila, menurut "Yakobus sang Deakon", adalah seorang orang kudus dan eremit Kristen pada abad ke-4 atau ke-5. Hari rayanya dirayakan pada 8 Oktober, awalnya dengan Santa dan .
rdf:langString
贖罪者ペラギア（英: Pelagia the Penitent, ? - 457年頃）またはエルサレムのペラギアは、5世紀頃の役者、踊り子。キリスト教の贖罪者で、カトリック教会および正教会で聖人である。記念日は10月8日。聖ペラギア（羅: Sancta Pelagia）ともアンティオキアのペラギア（羅: Pelagia antiochena）とも遊女ペラギア（英: Pelagia the Harlot）とも呼称される。15歳で殉教した少女ペラギアとしばしば混同される。
rdf:langString
De heilige Pelagia van Antiochië, ook Pelagia de Boetvaardige, de Baardloze Kluizenaar en Marina, (Antiochië-Jeruzalem, 457) was een actrice en danseres in het 5e-eeuwse Antiochië. Daarbij moet men bedenken dat dat alle twee beroepen waren die in die tijd dicht tegen de "chique" prostitutie aanlagen. Ze bekeerde zich plotseling toen ze diep geroerd werd door een preek van . Ze schonk al haar bezittingen weg en ging op bedevaart naar Jeruzalem. Daar leefde ze als boetelinge verkleed als man. Ze overleed in 457 in haar kluizenarij op de Olijfberg. Haar feest wordt gevierd op 8 oktober. Zij is de patroonheilige van de actrices.
rdf:langString
Pelágia, a Penitente (artisticamente conhecida como Margarida de Antioquia) foi uma cortesã e dançarina célebre que, no auge de sua beleza e soberania foi subitamente convertida por influência do bispo e santo Nono. Um dia quando passava em frente a basílica de São Juliano onde o bispo Nano estava pregando, Pelágia encantou-se com as palavras dele. No dia seguinte quando Nono pregava na basílica sobre o Juízo Final, Pelágia apareceu pedindo para ele o batismo. À noite, segundo a tradição, o diabo apareceu para ela exortando que voltasse a sua vida mundana, no entanto, Pelágia manteve-se firme e com o sinal da cruz e orações fez o diabo desaparecer. Dias depois Pelágia deu a toda sua fortuna e bens que entregou ao tesoureiro da igreja para ele usar com viúvas e órfãos. Pelágia partiu de Antioquia rumo a Jerusalém, onde habitava em uma caverna perto do Monte das Oliveiras em penitência rigorosa. Trajando roupas masculinas ela era conhecida como "Pelágio, o monge sem barba". Morreu cerca de três anos depois.
rdf:langString
Pelagia Pokutnica, również Pelagia Nierządnica lub Pelagia z Antiochii (cs. Преподобная Пелагия; zm. ok. 457 na Górze Oliwnej w Jerozolimie) – żyjąca w czasach Teodozjusza (401-450) rozpustna tancerka i grzesznica, pokutnica, wspominana w jednej z homilii przez Jana Chryzostoma (350–407), pustelnica i święta Kościoła prawosławnego. Pochodziła z pogańskiej rodziny i wiodła rozpustne życie. Po jednej z mszy świętej, prowadzonej przez rzekomego biskupa Edessy św. Nonnusa, Pelagia nawróciła się by uczynić ofiarę ze swej duszy Bogu i żyć w cnocie. Przyjęła z rąk biskupa chrzest i bierzmowanie. Chcąc oddać się modlitwom i pokucie za swoje grzechy, Pelagia rozdała swój majątek biednym i w męskim przebraniu, jako Pelagiusz, udała się do Jerozolimy na Górę Oliwną. Tam zmarła w samotności ok. 457 roku. Jej wspomnienie liturgiczne obchodzone jest 8/21 października. W ikonografii święta jest kobietą ubraną w ciemne szaty z nakryciem głowy, z dłońmi modlitewnie złożonymi na piersi. Nie należy jej mylić ze świętą dziewicą i męczennicą z III wieku nazywaną również Pelagią z Antiochii.
rdf:langString
Pelagia, även Pelagia av Jerusalem och Pelagia den Botfärdiga, är ett helgon som enligt traditionen levde på 200-talet eller 400-talet. Hon sägs komma från Antiokia och legenden har bland annat blandats samman med helgonberättelserna om och . Pelagia var en vacker och syndig danserska som blev frälst och levde som asket sina sista år i på Olivberget i Jerusalem. Hon sägs ligga begravd i graven bredvid Himmelsfärdskapellet på Olivberget. Hennes helgondag är 8 oktober och hon är skyddshelgon för skådespelare och botgörare.
rdf:langString
Пелагия Антиохийская (Елеонская, Палестинская; ум. ок. 457 года) — христианская святая, почитается в лике преподобных, память совершается 8 октября по юлианскому календарю. Родилась в Антиохии Сирийской, отличалась необыкновенной красотой, до обращения ко Христу вела легкомысленный и распущенный образ жизни, была танцовщицей и блудницей. Имела прозвище Маргарита, что значит «Жемчужина». Однажды епископы Сирии съехались на Собор в Антиохию. В их числе был епископ Илиопольский , управлявший церковью палестинского города Илиополь (Гелиополь). Епископы попросили Нонна как самого старейшего прочитать проповедь перед народом. Выйдя из храма, епископы увидели толпу молодых людей. Среди них выделялась красотой и бесстыдством одежд Пелагия. Согласно житию, епископы отвернулись, а епископ Нонн сказал: Придя в гостиницу, святой Нонн усердно молился о спасении Пелагии. В следующее воскресение, когда Нонн совершал Божественную литургию, Пелагия, влекомая таинственной силой, впервые пришла в храм. Богослужение и проповедь святого Иоанна так потрясли её, что она пришла в ужас от своей грешной жизни. Придя к Нонну, она изъявила желание креститься, но не была уверена, помилует ли её Господь: «Грехи мои многочисленнее песка морского, и не достанет воды в море, чтобы омыть мои скверные дела». Святой Нонн утешил её надеждой на милосердие Божие и крестил её. Став христианкой, Пелагия собрала своё имущество и принесла Нонну. Нонн велел раздать его нищим, говоря: «Пусть будет умно потрачено худо собранное». Несколько дней спустя Пелагия, переодевшись в мужскую одежду, покинула город. Она пришла в Иерусалим и здесь приняла монашеский постриг. Её приняли за юношу. Устроив себе келью на Елеонской горе, она затворилась в ней и начала вести строгую монашескую жизнь в покаянии, посте и молитве. Жители окружающих мест считали её за инока Пелагия, евнуха. После нескольких лет, достигнув многих духовных дарований, инок Пелагий скончался (приблизительно в 457 году). При погребении выяснилось, что почивший инок — женщина.
rdf:langString
Пелагія Антіохійська, також Елеонська, Палестинська, — ранньохристиянська свята що, за легендами, жила у 4-5 столітті. Її день пам'яті відзначається 8 жовтня за юліанським календарем (21 жовтня). Згідно житія, Пелагія була актрисою, танцівницею або повією у Антіохії, і вела розкішне і розпусне життя. За свою любов до прикрас вона отримала прізвисько Маргарита (перлина). Але почувши проповідь , розкаялася, навернулася у християнство, і вирішила покинути своє старе життя. Порадившись з Нонном, вона перевдяглася у чоловічий одяг, змінила ім'я на Пелагіус, і переїхала в Єрусалим, оселившись в печері на Оливковій горі. Так вона прожила аж до смерті, прославившись своїми скромністю і благочестям (за легендою, навіть смерть її була спричинена її аскетичним способом життя), і лише під час підготовки тіла до захоронення було виявлено біологічну стать святого. Пелагія вважається одним з найбільш архетипічних прикладів популярного у середньовіччі мотиву святих-кросдресерів, тобто святих жінок, що стали відомими у чоловічому образі. Деякі дослідники навіть вважали, що життєписи більшості таких святих були саме варіаціями біографії святої Пелагії. Зараз ця точка зору не вважається правильною, проте деяких з них, наприклад, святу Маргарету, пов'язують з Пелагією. Історія про життя Пелагії відома з розповіді геліопольського диякона Якова (або ж Якоба). Свята Пелагія вважається покровителькою актрис.
xsd:nonNegativeInteger
13972