Parodos
http://dbpedia.org/resource/Parodos an entity of type: WikicatLiteraryTechniques
Párodo (πάροδος,) es un concepto de la arquitectura clásica y en la tragedia griega.
* En arquitectura clásica, un párodo es cualquiera de los pasajes que se encuentran en cada extremo de la orquesta, frente al escenario del anfiteatro griego al aire libre. Los actores podrían entrar a través del párodos, al igual que el coro.
* También se llama párodo a la sección de la obra que le sigue al prólogo. en ella, el coro entra cantando versos (alternando estrofas y antiestrofas) que proveen el trasfondo de los acontecimientos de la obra[cita requerida].
rdf:langString
Parodos (antzinako grezieraz: πάροδος) "sarrera" esan nahi du, eta, izan ere, Greziar antzokietan alboetako sarrerak izendatzeko erabiltzen den hitza da, edo, baita, koruko kideak alboetako hegaletatik sartzen direnean abesten duten oda izendatzeko ere.
rdf:langString
A parodos (also parode and parodus; Ancient Greek: πάροδος, 'entrance', plural parodoi), in the theater of ancient Greece, is a side-entrance to the stage, or the first song that is sung by the chorus at the beginning of a Greek tragedy.
rdf:langString
Le mot grec ancien párodos (πάροδος, nom masculin) signifie « entrée » et a pris en français deux sens distincts, suivant en général le nombre auquel il est employé.
rdf:langString
Le parodoi (πάροδοι), anche chiamate eisodoi, erano, nel teatro greco, due corridoi laterali, posti tra la skené e i sedili per il pubblico.
rdf:langString
Parodos (πάροδος) is een begrip uit de Griekse tragedie. Het staat voor de opkomst, intocht van het koor en de acteurs (en als zodanig een kenmerkend onderdeel van antiek drama), toegang(sweg) en vandaar ook wel de benaming voor de fysieke plek in het theater (tussen (pro)skènè en orchestra) waarlangs het koor opkwam (die doorgangen worden ook wel eisodoi (mv. van eisodos) genoemd).Een vaste afspraak met betrekking tot de parodoi hierbij was: wie van links opkwam (voor de toeschouwer), kwam van 'buiten de stad'; wie van rechts zijn entree maakte, kwam 'uit de stad'.
rdf:langString
Parodos – w teatrze greckim pieśń wejściowa chóru. Nazywano tak również boczne przejście dla chóru (i widzów pierwszych rzędów), znajdujące się pomiędzy frontową ścianą skene przylegającą do orchestry a theatronem.
rdf:langString
Па́род (др.-греч. πάροδος) — в древнегреческом театре (трагедии и комедии) хоровая песня, которая исполнялась хором во время выхода на сцену, при движении в орхестру. Слово «парод» также относится к самому проходу (открытому коридору), конструктивному элементу античного театра. Парод и стасим были важными элементами структуры не только трагедии, но и комедии. Куаленовский трактат (который считается кратким конспектом второй, утраченной части «Поэтики») не содержит термин «парод», но упоминает о «выходе хора» (др.-греч. εἴσοδος τοῦ χοροῦ) как о важном водоразделе в структуре комедии.
rdf:langString
Парод (дав.-гр. πάροδος) — хорова пісня у давньогрецькому театрі (трагедії і комедії), що виконувалася хором під час виходу на сцену, при русі в орхестру. Слово «парод» також стосується до самого проходу (відкритого коридору), конструктивного елемента античного театру. Парод і стасим були важливими елементами структури не тільки трагедії, але й комедії. (який уважається коротким конспектом другої, втраченої частини Поетики) не містить термін «парод», але згадує про «вихід хору» (дав.-гр. εἴσοδος τοῦ χοροῦ) як про важливий вододіл у структурі комедії.
rdf:langString
rdf:langString
Parodos
rdf:langString
Parodos
rdf:langString
Párodo
rdf:langString
Parodoi
rdf:langString
Parodos
rdf:langString
Parodos
rdf:langString
Parodos
rdf:langString
Parodos
rdf:langString
Парод
rdf:langString
Парод
xsd:integer
1532393
xsd:integer
1102284754
rdf:langString
Párodo (πάροδος,) es un concepto de la arquitectura clásica y en la tragedia griega.
* En arquitectura clásica, un párodo es cualquiera de los pasajes que se encuentran en cada extremo de la orquesta, frente al escenario del anfiteatro griego al aire libre. Los actores podrían entrar a través del párodos, al igual que el coro.
* También se llama párodo a la sección de la obra que le sigue al prólogo. en ella, el coro entra cantando versos (alternando estrofas y antiestrofas) que proveen el trasfondo de los acontecimientos de la obra[cita requerida].
rdf:langString
Parodos (antzinako grezieraz: πάροδος) "sarrera" esan nahi du, eta, izan ere, Greziar antzokietan alboetako sarrerak izendatzeko erabiltzen den hitza da, edo, baita, koruko kideak alboetako hegaletatik sartzen direnean abesten duten oda izendatzeko ere.
rdf:langString
A parodos (also parode and parodus; Ancient Greek: πάροδος, 'entrance', plural parodoi), in the theater of ancient Greece, is a side-entrance to the stage, or the first song that is sung by the chorus at the beginning of a Greek tragedy.
rdf:langString
Le mot grec ancien párodos (πάροδος, nom masculin) signifie « entrée » et a pris en français deux sens distincts, suivant en général le nombre auquel il est employé.
rdf:langString
Le parodoi (πάροδοι), anche chiamate eisodoi, erano, nel teatro greco, due corridoi laterali, posti tra la skené e i sedili per il pubblico.
rdf:langString
Parodos (πάροδος) is een begrip uit de Griekse tragedie. Het staat voor de opkomst, intocht van het koor en de acteurs (en als zodanig een kenmerkend onderdeel van antiek drama), toegang(sweg) en vandaar ook wel de benaming voor de fysieke plek in het theater (tussen (pro)skènè en orchestra) waarlangs het koor opkwam (die doorgangen worden ook wel eisodoi (mv. van eisodos) genoemd).Een vaste afspraak met betrekking tot de parodoi hierbij was: wie van links opkwam (voor de toeschouwer), kwam van 'buiten de stad'; wie van rechts zijn entree maakte, kwam 'uit de stad'.
rdf:langString
Parodos – w teatrze greckim pieśń wejściowa chóru. Nazywano tak również boczne przejście dla chóru (i widzów pierwszych rzędów), znajdujące się pomiędzy frontową ścianą skene przylegającą do orchestry a theatronem.
rdf:langString
Па́род (др.-греч. πάροδος) — в древнегреческом театре (трагедии и комедии) хоровая песня, которая исполнялась хором во время выхода на сцену, при движении в орхестру. Слово «парод» также относится к самому проходу (открытому коридору), конструктивному элементу античного театра. Определяя части трагедии в своей «Поэтике», Аристотель выделяет три жанра хоровой песни (др.-греч. χορικόν) — парод, стасим и коммос (др.-греч. κομμός). Согласно Аристотелю, парод — это вступительный хор, первое выступление хора, совершающееся сразу после пролога. Позднейшие греческие словари и справочники (Суда, «Ономастикон» Поллукса, словарь «Etymologicum magnum», Псевдо-Пселл) с вариантами воспроизводят классические определения Аристотеля. Парод и стасим были важными элементами структуры не только трагедии, но и комедии. Куаленовский трактат (который считается кратким конспектом второй, утраченной части «Поэтики») не содержит термин «парод», но упоминает о «выходе хора» (др.-греч. εἴσοδος τοῦ χοροῦ) как о важном водоразделе в структуре комедии. Драматургическое значение парода состояло в том, чтобы дать слушателям первые сведения о дальнейшей фабуле и настроить публику в целом на соответствующий повествованию лад. Наиболее ранние трагедии (из тех, что дошли до нас) не содержат пародов. Парод, как предполагается, был монодическим и исполнялся хором в унисон. Поскольку полных нотных образцов пародов (впрочем, как и других жанров хоровой театральной музыки) не сохранилось, говорить о более частных композиционно-технических их особенностях (например, о музыкальной ритмике и гармонии) затруднительно.
rdf:langString
Парод (дав.-гр. πάροδος) — хорова пісня у давньогрецькому театрі (трагедії і комедії), що виконувалася хором під час виходу на сцену, при русі в орхестру. Слово «парод» також стосується до самого проходу (відкритого коридору), конструктивного елемента античного театру. Визначаючи частини трагедії в «Поетиці», Арістотель виділяє три жанри хорової пісні (дав.-гр. χορικόν) — парод, стасім і (дав.-гр. κομμός). Відповідно до Аристотеля, парод — це вступний хор, перший виступ хору, що відбувається відразу після Прологу. Пізніші грецькі словники й довідники (Суда, «Ономастикон» Поллукса, словник «Etymologicum magnum», Псевдо-Пселл) з варіантами відтворюють класичні визначення Аристотеля. Парод і стасим були важливими елементами структури не тільки трагедії, але й комедії. (який уважається коротким конспектом другої, втраченої частини Поетики) не містить термін «парод», але згадує про «вихід хору» (дав.-гр. εἴσοδος τοῦ χοροῦ) як про важливий вододіл у структурі комедії. Драматургічне значення пароду полягало в тому, щоб дати слухачам перші відомості про подальшу фабулу й настроїти публіку в цілому на відповідний до оповідання лад. Найранніші трагедії (з тих, що дійшли до нас) не містять пародів. Парод, як припускається, був монодичним і виконувався хором в унісон. Оскільки повних нотних зразків пародів (втім, як і інших жанрів хорової театральної музики) не збереглося, говорити про більш часткові композиційно-технічні їхні особливості (наприклад, про музичну ритміку й гармонію) важко.
xsd:nonNegativeInteger
3362