Orodes II
http://dbpedia.org/resource/Orodes_II an entity of type: Thing
Oródés II. (parthsky Voród, řecky Ορώδης) byl parthský velkokrál z rodu Arsakovců vládnoucí v letech 58/57–38 př. n. l. Byl synem krále Fraata III. a bratrem Mithradata III. Z klínopisných textů je známa jeho sestra a manželka Teleoniké.
rdf:langString
Orodès II est un roi des Parthes de la dynastie arsacide ayant régné de 54 à 38 av. J.-C. Selon l'historien André Verstandig, Orodès II est « incontestablement le plus connu des souverains arsacides » par le biais des récits des historiens romains, Plutarque, Justin et Dion Cassius.
rdf:langString
Orodes II o Arsaces XIX reinó en el Imperio parto entre los años 57 a. C. y 38 a. C. Orodes era hijo de Fraates III al que asesinó en el año 57 a. C. ayudado por su hermano Mitrídates IV.
rdf:langString
Orodes II dari Parthia (bahasa Persia: ارد دوم), (juga disebut Hyrodes Anaridius) adalah raja Kekaisaran Parthia dari 57 SM sampai 37 SM. Orodes adalah putra , yang ia bunuh pada 57 SM, dibantu oleh saudaranya . Ia menikahi seorang Putri Kerajaan Yunani dari Kerajaan Commagene, bernama yang merupakan putri Raja dan Ratu Philostorgos dari .
rdf:langString
オロデス2世（Orodes II、在位：紀元前57年頃 - 紀元前37年/36年）は、アルサケス朝パルティア王国の王。ミトラダテス2世の死以来パルティアで使われなくなっていた諸王の王（ギリシア語でバシレウス・バシレオン）という称号を再び使用した。
rdf:langString
Orodes II was koning van de Parthen van 57 v.Chr. tot 38 v.Chr..
rdf:langString
Ород II — царь Парфии, правил в 58/57 — 38 годах до н. э. Из династии Аршакидов, сын Фраата III. Вместе со своим братом Митридатом III сверг и убил своего отца. После чего братья начали долгую и ожесточённую борьбу за царство.
rdf:langString
Orodes II governou o Império Parta entre 57 e 37 a.C.. Com o auxílio de seu irmão Mitrídates IV, assassinou seu pai Fraates III em 57 a.C.. Casou-se com Laódice, uma princesa grega do Reino de Comagena, filha de Antíoco I (r. 70–31 a.C.).
rdf:langString
Ород II (парф. Urūd) (54 р. до н. е. — 38 р. до н. е.) — цар царів Парфії з династії Аршакідів. Прийшов до влади спочатку разом зі своїм братом — майбутнім царем Мітрідатом III, убивши свого батька Фраата III, а згодом стративши й Мітрідата. Був одружений з Лаодікою, дочкою правителя Коммагени Антіоха I.
rdf:langString
奥罗德斯二世（波斯語：ارد دوم）是安息国王，公元前57年至公元前37年在位。奥罗德斯二世是弗拉特斯三世之子。他在公元前57年，和兄弟米特里達梯四世合伙杀死了弗拉特斯三世，成为国王。
rdf:langString
Orodes II fou rei de Pàrtia proclamat vers el 54 aC i reconegut vers el 52 aC, i fins al 37 aC. El 53 aC els armenis van ajudar a Marc Licini Cras Dives I (Crassus) contra els parts. Cras va entrar a Pàrtia des del territori del dinasta àrab Agbar II d'Osroene. En revenja per la invasió romana els parts van envair Armènia i en van saquejar molts districtes, impedint a la infanteria armènia reunir-se amb Crassus, el que fou interpretat per aquest com una defecció. L'exèrcit de Cras fou desfet a Carres (Carrhas o Harran) el 28 de maig del 53 aC i el seu cap va morir l'1 de juny, fets que van establir l'Eufrates com a frontera entre Roma i Pàrtia.
rdf:langString
Ο Ορόντης Β΄ της Παρθίας ήταν βασιλιάς των Πάρθων από τη δυναστεία των Αρσακιδών και κυβέρνησε από το 57 π.Χ. έως το 37 π.Χ.. Ήταν γιος και διάδοχος του βασιλιά των Πάρθων Φραάτη Γ΄, τον οποίο διαδέχτηκε αφού δολοφόνησε τον αδελφό του Μιθριδάτη Γ'. Παντρεύτηκε μια Ελληνίδα πριγκίπισσα, την Λαοδίκη από το βασίλειο της Κομμαγηνής, κόρη του βασιλιά της Κομμαγηνής Αντίοχου Α΄ Θεού, γι’ αυτό μιλούσε καλά τα Ελληνικά σύμφωνα με τον Πλούταρχο. Ο αδελφός του Μιθριδάτης αμέσως όταν έγινε ο Ορόντης βασιλιάς ανακηρύχθηκε βασιλιάς της Μηδίας, ο Ορόντης τον έδιωξε αναγκάζοντας τον να καταφύγει στην Συρία. Ο Μιθριδάτης επανήλθε και επιτέθηκε ξανά στο βασίλειο του αδελφού του το 55 π.Χ. έγινε κάποιο σύντομο χρονικό διάστημα βασιλιάς αλλά σύντομα συνελήφθη από τον Ορόντη και εκτελέστηκε το 54 π.Χ.
rdf:langString
Orodes II. (auf seinen Münzen Hyrodes genannt) war ein König des Partherreiches, der von 57 v. Chr. bis 38/37 v. Chr. regierte. Er hatte zusammen mit seinem Bruder Mithridates IV. den gemeinsamen Vater Phraates III. umbringen lassen und stritt nach dessen Tod mit seinem Bruder um die Herrschaft in Parthien, die er schließlich ab 55 v. Chr. auch erlangte.
rdf:langString
Orodes II.a, Partiar Inperioko errege bat izan zen, K.a. 57 eta K.a. 38 bitartean gobernatu zuena. Orodes, Praates III.aren seme bat zen, bere anaia Mitridates IV.a Partiakoarekin batera hil zuena. Mitridates IV.a Mediako errege bihurtua izan zen, baina laster kanporatu zuen Orodesek, eta Siriara ihes egin behar izan zuen. Handik, partiarren lurraldea inbaditu zuen, eta, erregealdi labur baten ondoren, setiatu zuen, Orodesen jenerala zena, Seleuzia Tigrisekoan. Setio luze baten ondoren, Orodesen aginduz harrapatua eta hila izan zen.
* Datuak: Q313933
* Multimedia: Orodes II of Parthia
rdf:langString
Orodes II (also spelled Urud II; Parthian: 𐭅𐭓𐭅𐭃 Wērōd), was King of Kings of the Parthian Empire from 57 BC to 37 BC. He was a son of Phraates III, whom he murdered in 57 BC, assisted by his elder brother Mithridates IV. The two brothers quickly fell out and entered into a dynastic struggle, in which Orodes was triumphant.
rdf:langString
오로데스 2세 또는 히로데스는 기원전 57년에서 기원전 38년까지 파르티아 제국을 다스렸으며 프라아테스 3세의 아들로 기원전 57년 그의 형제 미트리다테스 3세의 도움으로 전 황제를 살해하였다. 이 미트리다테스는 메디아의 왕으로 임명되었으나, 곧 오로데스에 의해 추방되어 시리아로 달아났다. 그때부터 그는 파르티아 왕국을 공격하였다. 그러나 기원전 55년 잠깐 집권한 후 티그리스 강변의 셀레우키아에서 오로데스의 장군 에 의해 포위 공격을 당하였고 셀레우키아 시의 함락 후에 체포되어 암살당했다. 기원전 53년 로마 장군 마르쿠스 리키니우스 크라수스는 동방 원정을 시도하였으나 그는 카레 전투에서 에 패하여 죽었다. 한편 오로데스는 아르메니아를 침범하였고 의 아들인 왕 를 억압하여 로마와의 동맹을 포기하도록 하였다. 카레의 승리로 유프라테스 동쪽의 나라들은 파르티아의 세력권으로 보호되었다. 기원전 54년 파르티아는 시리아를 공격하였지만 수레나스의 성공이 그를 너무 위험하게 만들어 오로데스에 의해 살해당했고 왕의 아들 는 기원전 51년 가이우스 카시우스 롱기누스에 패하였다. 플루타르코스는 오로데스가 그리스어를 매우 잘 이해하였다고 기록하였다.
rdf:langString
Orode II, riportato anche nella versione Urud II (in partico 𐭅𐭓𐭅𐭃 Wērōd) (... – 37 a.C.), fu re dei Parti dal 57 a.C. al 37 a.C., appartenente alla dinastia arsacide. Figlio di Fraate III, da lui ucciso nel 57 a.C. con l'ausilio del fratello maggiore Mitridate IV, entro presto in conflitto con quest'ultimo scatenando una lotta dinastica, la quale vide Orode trionfare.
rdf:langString
Orodes II – król Partii z dynastii Arsacydów. Panował w latach od 57 do 38 lub 37 r. p.n.e. Objął tron po pokonaniu, uwięzieniu i zabiciu swojego brata Mitrydatesa III, któremu wcześniej pomógł zabić ich ojca – Fraatesa III. Korzystając z wojny domowej w Rzymie, w 40 r. p.n.e., wojska partyjskie, pod dowództwem Pakorusa, wspieranego przez uciekiniera z Rzymu – syna Tytusa Labienusa, zajęły znaczną część rzymskiej Syrii oraz Azji Mniejszej, odnosząc sukces m.in. w bitwie pod Apameą. Józef Flawiusz "Wojna żydowska" ks. I 268 Inne transkrypcje imienia Orodes – Hyrodes
rdf:langString
rdf:langString
Orodes II de Pàrtia
rdf:langString
Oródés II.
rdf:langString
Orodes II.
rdf:langString
Ορόντης Β΄ της Παρθίας
rdf:langString
Orodes II
rdf:langString
Orodes II.a
rdf:langString
Orodès II
rdf:langString
Urud II
rdf:langString
Orode II
rdf:langString
오로데스 2세
rdf:langString
オロデス2世
rdf:langString
Orodes II
rdf:langString
Orodes II
rdf:langString
Orodes II
rdf:langString
Orodes II da Pártia
rdf:langString
Ород II
rdf:langString
Orodes II
rdf:langString
Ород II (цар Парфії)
rdf:langString
奥罗德斯二世
rdf:langString
Orodes II
rdf:langString
rdf:langString
Orodes II
xsd:integer
1665864
xsd:integer
1104533329
rdf:langString
Orodes II's portrait on the obverse of a tetradrachm, showing him wearing a beard and a diadem on his head, Mithradatkert mint
rdf:langString
The Political History of Iran Under the Arsacids
xsd:integer
37
rdf:langString
Marek
rdf:langString
A.D.H.
rdf:langString
Bivar
rdf:langString
Olbrycht
xsd:integer
21
xsd:integer
57
rdf:langString
Unnamed Indo-Scythian princess
rdf:langString
King of the Parthian Empire
rdf:langString
https://referenceworks.brillonline.com/entries/encyclopaedia-iranica-online/orodes-ii-COM_336463|title=Orodes II
xsd:integer
3
xsd:integer
2021
xsd:integer
57
rdf:langString
Orodes II fou rei de Pàrtia proclamat vers el 54 aC i reconegut vers el 52 aC, i fins al 37 aC. El 53 aC els armenis van ajudar a Marc Licini Cras Dives I (Crassus) contra els parts. Cras va entrar a Pàrtia des del territori del dinasta àrab Agbar II d'Osroene. En revenja per la invasió romana els parts van envair Armènia i en van saquejar molts districtes, impedint a la infanteria armènia reunir-se amb Crassus, el que fou interpretat per aquest com una defecció. L'exèrcit de Cras fou desfet a Carres (Carrhas o Harran) el 28 de maig del 53 aC i el seu cap va morir l'1 de juny, fets que van establir l'Eufrates com a frontera entre Roma i Pàrtia. Després del fracàs romà el rei part Mitridates III fou assetjat a Babel, que fou ocupada finalment, i fou executat pel seu germà i rival Orodes II el 52 aC. Després d'això el rei d'Armènia Artavasdes es va assegurar la benevolència dels parts amb el compromís de la seva filla amb el príncep hereu part Pacoros. El 42 aC Artavasdes va haver d'enviar contingents al rei dels parts en els seus atacs a la província de Síria que van durar fins al 40 aC. En aquest any els parts, amb l'ajut del rebel romà Quintus Labienus, van guanyar els combats d'Apamea i Antioquia de l'Orontes. Els governs locals de Síria i de Fenícia (menys Tir) es van passar a Labienus, que va arribar fins a Cilícia. A Judea el candidat part, Antígon, va obtenir el tron enderrocant a Hircanos II. Però l'any 39 aC el general part Labienus fou derrotat i mort (39 aC) als passos del Amanos a Cilícia pel general romà Ventidius i els parts van haver d'evacuar els territoris ocupats l'any anterior. A Armènia el rei Artavasdes III va tornar a la seva anterior fidelitat a Roma. El 38 aC el candidat romà al regne de Judea, Herodes el gran, es va imposar a Antígon amb l'ajut de les tropes romanes sota comandament de Silus. A Síria els parts van patir una derrota decisiva a la batalla del Mont Gindaros (9 de juny del 38 aC) en la qual a més va morir l'hereu part Pacoros que havia estat associat al poder pel seu pare. Després d'aquestes derrotes Orodes II va abdicar el 37 aC en favor del seu fill Fraates IV.
rdf:langString
Oródés II. (parthsky Voród, řecky Ορώδης) byl parthský velkokrál z rodu Arsakovců vládnoucí v letech 58/57–38 př. n. l. Byl synem krále Fraata III. a bratrem Mithradata III. Z klínopisných textů je známa jeho sestra a manželka Teleoniké.
rdf:langString
Ο Ορόντης Β΄ της Παρθίας ήταν βασιλιάς των Πάρθων από τη δυναστεία των Αρσακιδών και κυβέρνησε από το 57 π.Χ. έως το 37 π.Χ.. Ήταν γιος και διάδοχος του βασιλιά των Πάρθων Φραάτη Γ΄, τον οποίο διαδέχτηκε αφού δολοφόνησε τον αδελφό του Μιθριδάτη Γ'. Παντρεύτηκε μια Ελληνίδα πριγκίπισσα, την Λαοδίκη από το βασίλειο της Κομμαγηνής, κόρη του βασιλιά της Κομμαγηνής Αντίοχου Α΄ Θεού, γι’ αυτό μιλούσε καλά τα Ελληνικά σύμφωνα με τον Πλούταρχο. Ο αδελφός του Μιθριδάτης αμέσως όταν έγινε ο Ορόντης βασιλιάς ανακηρύχθηκε βασιλιάς της Μηδίας, ο Ορόντης τον έδιωξε αναγκάζοντας τον να καταφύγει στην Συρία. Ο Μιθριδάτης επανήλθε και επιτέθηκε ξανά στο βασίλειο του αδελφού του το 55 π.Χ. έγινε κάποιο σύντομο χρονικό διάστημα βασιλιάς αλλά σύντομα συνελήφθη από τον Ορόντη και εκτελέστηκε το 54 π.Χ. Ο σπουδαίος Ρωμαίος στρατηγός Μάρκος Λικίνιος Κράσσος έκανε μια προσπάθεια να επεκτείνει τη Ρωμαϊκή κυριαρχία στα ανατολικά αλλά ηττήθηκε και σκοτώθηκε το 53 π.Χ. στη μάχη του Καρί από τον στρατηγό του Ορόντη Σιρένα. Ο Ορόντης στην συνέχεια επιτέθηκε στην Αρμενία εξαναγκάζοντας τον βασιλιά Αρταβάσδη, γιο του Τιγράνη του Μεγάλου να εγκαταλείψει τη συμμαχία του με τους Ρωμαίους. Το 51 π.Χ. ο Ορόντης μαζί με τον γιο του Πακώρη δολοφόνησαν τον στρατηγό Σιρένα, επειδή θεώρησαν ότι η διαρκώς αυξανόμενη ισχύς του ήταν απειλή για τον θρόνο τους. Κατά τη διάρκεια του οι Πάρθοι συμμάχησαν αρχικά με τον Πομπήιο, και στη συνέχεια με τον Βρούτο και τον Κάσσιο. Το 38 π.χ. ο γιος του Ορόντη Πακώρος επιτέθηκε στη Συρία, αλλά σκοτώθηκε από τον Βεντίδιο το 38 π.Χ. Ο Ορόντης απογοητευμένος από τον θάνατο του αγαπημένου του γιου όρισε διάδοχο του τον άλλο του γιο Φραάτη Δ΄ αλλά σύντομα δολοφονήθηκε από εκείνον.
rdf:langString
Orodes II. (auf seinen Münzen Hyrodes genannt) war ein König des Partherreiches, der von 57 v. Chr. bis 38/37 v. Chr. regierte. Er hatte zusammen mit seinem Bruder Mithridates IV. den gemeinsamen Vater Phraates III. umbringen lassen und stritt nach dessen Tod mit seinem Bruder um die Herrschaft in Parthien, die er schließlich ab 55 v. Chr. auch erlangte. Orodes machte Armenien zum parthischen Vasallenstaat. Sein General Surenas brachte den Römern eine der verheerendsten Niederlagen der römischen Geschichte bei, als er das seinen Truppen vierfach überlegene Heer des Crassus in der Schlacht bei Carrhae besiegte. Orodes selbst führte zu dieser Zeit gerade einen Feldzug gegen Armenien, das gerade wieder zu den Römern abgefallen war. Infolge des erfolgreichen Feldzugs des Orodes musste Armenien weite Gebiete im östlichen Landesteil an das Partherreich abtreten. Orodes versuchte, Rebellionen gegen Rom zu schüren, und war in Phönizien und Kleinasien erfolgreich. Sein Sohn Pakoros brach 40 v. Chr. mit einer kleinen Armee in Judäa ein. Orodes starb im Jahre 38 v. Chr. Er wurde von seinem Sohn Phraates ermordet. Aus Keilschrifttexten ist seine Schwester und Gemahlin Teleonike bekannt. Sein Nachfolger wurde sein Sohn Phraates IV.
rdf:langString
Orodes II.a, Partiar Inperioko errege bat izan zen, K.a. 57 eta K.a. 38 bitartean gobernatu zuena. Orodes, Praates III.aren seme bat zen, bere anaia Mitridates IV.a Partiakoarekin batera hil zuena. Mitridates IV.a Mediako errege bihurtua izan zen, baina laster kanporatu zuen Orodesek, eta Siriara ihes egin behar izan zuen. Handik, partiarren lurraldea inbaditu zuen, eta, erregealdi labur baten ondoren, setiatu zuen, Orodesen jenerala zena, Seleuzia Tigrisekoan. Setio luze baten ondoren, Orodesen aginduz harrapatua eta hila izan zen. Bitartean, Marko Lizinio Krasok erromatar jenerala, partiar inperioa konkistatzeko bere saiakera hasi zuen, baina garaitua eta eraila izan zen K.a. 53an, Carrhaeko guduan, Surena partiar jeneralaren aurrean, Orodes berak, Armenia inbaditu eta Tigranes II.a Handiaren seme zen Artavasdes II.a, Erromaren laguntzari uko egitera behartzen zuen bitartean. Carraseko guduan lortutako garaipenaren ondorioz, Partiar Inperioak, Eufrates ibaitik ekialderako herrialdeen leialtasuna ziurtatu zuen. K.a. 52an, partiarrek, Siria inbaditu zuten, baina arrakastarik gabe, eta Orodes II.ak Surena hil egin behar izan zuen, bere jenerala botere gehiegi hartzen ari baitzen. Bere aldetik, erregearen seme txikia zen Pakorus I.a, Kasio erromatarrak garaitu zuen K.a. 51n. Erromatar Errepublikako Bigarren Gerra Zibilean, Orodesek, lehenik, Ponpeioren aldea aukeratu zuen, eta, Julio Zesar eraila izan ondoren, bere laguntza, Marko Bruto eta Kasiori eman zien. K.a. 40an, Pakorus eta honen aliatua zen , Siria eta Asia Txikia eraso zituzten, lurraldea oso-osorik hartuz. Baina, zuzendutako kontraeraso erromatarrak, galdutako lurraldeak berreskuratu eta Labieno eta Pakorus garaitu zien, hauek, hilak izan zirelarik. Pakorusen heriotzaren ondoren, erregeak, oinordeko bezala, bere seme Praates IV.a izendatu zuen, honek, bere aita hil zuelarik.
* Datuak: Q313933
* Multimedia: Orodes II of Parthia
rdf:langString
Orodès II est un roi des Parthes de la dynastie arsacide ayant régné de 54 à 38 av. J.-C. Selon l'historien André Verstandig, Orodès II est « incontestablement le plus connu des souverains arsacides » par le biais des récits des historiens romains, Plutarque, Justin et Dion Cassius.
rdf:langString
Orodes II o Arsaces XIX reinó en el Imperio parto entre los años 57 a. C. y 38 a. C. Orodes era hijo de Fraates III al que asesinó en el año 57 a. C. ayudado por su hermano Mitrídates IV.
rdf:langString
Orodes II (also spelled Urud II; Parthian: 𐭅𐭓𐭅𐭃 Wērōd), was King of Kings of the Parthian Empire from 57 BC to 37 BC. He was a son of Phraates III, whom he murdered in 57 BC, assisted by his elder brother Mithridates IV. The two brothers quickly fell out and entered into a dynastic struggle, in which Orodes was triumphant. Meanwhile, the Roman general and triumvir Marcus Licinius Crassus had made an attempt to extend his share of Roman territory by eastward conquest. This attempt proved disastrous, with Crassus meeting his end in 53 BC, in the Battle of Carrhae, by Orodes' general Surena. Orodes himself had invaded Armenia and forced king Artavasdes II (r. 55–34 BC) to submit and abandon his alliance with the Romans. The victory at Carrhae secured for the Parthians the countries east of the Euphrates. Then, the next year they invaded Syria, but with little success. Surena, whose achievements had made him too dangerous, was killed by Orodes, and Pacorus I, the son and heir of the king was defeated by Cassius in 51 BC. During the Roman Republican civil wars, the Parthians sided first with Pompey and then with Brutus and Cassius, but took no action until 40 BC, when Pacorus, assisted by the Roman deserter Quintus Labienus, conquered a great part of Syria and Asia Minor, but was defeated and killed by Ventidius in 38 BC. Orodes, who was deeply afflicted by the death of his favourite son, relinquished the throne to his son Phraates IV, and died soon afterward.
rdf:langString
Orodes II dari Parthia (bahasa Persia: ارد دوم), (juga disebut Hyrodes Anaridius) adalah raja Kekaisaran Parthia dari 57 SM sampai 37 SM. Orodes adalah putra , yang ia bunuh pada 57 SM, dibantu oleh saudaranya . Ia menikahi seorang Putri Kerajaan Yunani dari Kerajaan Commagene, bernama yang merupakan putri Raja dan Ratu Philostorgos dari .
rdf:langString
오로데스 2세 또는 히로데스는 기원전 57년에서 기원전 38년까지 파르티아 제국을 다스렸으며 프라아테스 3세의 아들로 기원전 57년 그의 형제 미트리다테스 3세의 도움으로 전 황제를 살해하였다. 이 미트리다테스는 메디아의 왕으로 임명되었으나, 곧 오로데스에 의해 추방되어 시리아로 달아났다. 그때부터 그는 파르티아 왕국을 공격하였다. 그러나 기원전 55년 잠깐 집권한 후 티그리스 강변의 셀레우키아에서 오로데스의 장군 에 의해 포위 공격을 당하였고 셀레우키아 시의 함락 후에 체포되어 암살당했다. 기원전 53년 로마 장군 마르쿠스 리키니우스 크라수스는 동방 원정을 시도하였으나 그는 카레 전투에서 에 패하여 죽었다. 한편 오로데스는 아르메니아를 침범하였고 의 아들인 왕 를 억압하여 로마와의 동맹을 포기하도록 하였다. 카레의 승리로 유프라테스 동쪽의 나라들은 파르티아의 세력권으로 보호되었다. 기원전 54년 파르티아는 시리아를 공격하였지만 수레나스의 성공이 그를 너무 위험하게 만들어 오로데스에 의해 살해당했고 왕의 아들 는 기원전 51년 가이우스 카시우스 롱기누스에 패하였다. 카이사르의 내전 동안 파르티아는 폼페이우스를 지지하였고 카이사르 사후의 내전에서는 브루투스와 카시우스를 지지하였다. 그러나 기원전 40년까지 어떠한 움직임도 없었다. 파코루스가 로마인 망명자 의 도움으로 시리아와 소아시아의 큰 부분을 정복하였지만 기원전 38년 에 패하여 살해될 때, 오로데스는 그의 아들의 죽음으로 매우 괴로워하며 그의 아들 프라아테스 4세를 계승자로 임명하였지만 곧 암살당했다. 플루타르코스는 오로데스가 그리스어를 매우 잘 이해하였다고 기록하였다.
rdf:langString
オロデス2世（Orodes II、在位：紀元前57年頃 - 紀元前37年/36年）は、アルサケス朝パルティア王国の王。ミトラダテス2世の死以来パルティアで使われなくなっていた諸王の王（ギリシア語でバシレウス・バシレオン）という称号を再び使用した。
rdf:langString
Orode II, riportato anche nella versione Urud II (in partico 𐭅𐭓𐭅𐭃 Wērōd) (... – 37 a.C.), fu re dei Parti dal 57 a.C. al 37 a.C., appartenente alla dinastia arsacide. Figlio di Fraate III, da lui ucciso nel 57 a.C. con l'ausilio del fratello maggiore Mitridate IV, entro presto in conflitto con quest'ultimo scatenando una lotta dinastica, la quale vide Orode trionfare. Nel frattempo, il generale romano e triumviro Marco Licinio Crasso aveva tentato di espandere il territorio della repubblica dando il via a campagne militari verso est. Questo tentativo si rivelò per lui fatale, con Crasso che morì nel corso degli scontri nel 53 a.C. durante la battaglia di Carre ingaggiata contro il generale di Orode Surena. Di lì a poco, Orode in persona invase l'Armenia e costrinse il re Artavaside II (regnante dal 55 al 34 a.C.) a sottomettersi e a rinunciare alla sua alleanza con i romani. La vittoria di Carre assicurò ai Parti i territori localizzati a est dell'Eufrate. In seguito, nello specifico l'anno successivo, l'impero partico invase la Siria, ma senza riportare successi eclatanti. Surena, le cui imprese lo avevano reso troppo pericoloso, fu ucciso da Orode; nel frattempo Pacoro I, figlio ed erede del re, riportò una dura sconfitta contro Cassio nel 51 a.C. Durante le guerra civile romana del 44-31 a.C., i Parti si schierarono dapprima con Pompeo e poi con Bruto e Cassio, ma non intervennero direttamente fino al 40 a.C., quando Pacoro, assistito dal disertore romano Quinto Labieno, conquistò gran parte della Siria e dell'Asia Minore, ma fu sconfitto e ucciso da Ventidio nel 38 a.C.. Orode, che patì molto a livello psicologico la morte del suo figlio prediletto, cedette il trono a suo figlio Fraate IV e si spense poco tempo dopo.
rdf:langString
Orodes II was koning van de Parthen van 57 v.Chr. tot 38 v.Chr..
rdf:langString
Orodes II – król Partii z dynastii Arsacydów. Panował w latach od 57 do 38 lub 37 r. p.n.e. Objął tron po pokonaniu, uwięzieniu i zabiciu swojego brata Mitrydatesa III, któremu wcześniej pomógł zabić ich ojca – Fraatesa III. Po pokonaniu brata, Orodes stanął w obliczu zagrożenia ze strony Rzymu. Rzymski triumwir Marek Licyniusz Krassus, który marzył o podbojach na Wschodzie, nadciągnął ze swoją armią, sprzymierzając się z królem Armenii Artawazdesem II. Orodes podzielił swoją armię, sam udając się do Armenii w celu spacyfikowania Artawazdesa, a odparcie Rzymian powierzając swojemu generałowi z rodu . Suren pokonał Krassusa w bitwie pod Carrhae. Druzgocząca porażka Rzymian, przekreśliła ich nadzieje na szybki podbój Partii. Znacząca część Bliskiego Wschodu, znalazła się pod wpływami Orodesa. Starał się iść za ciosem i opanować Syrię, ale z niewielkim skutkiem. Nie było już utalentowanego generała, którego z obawy przed jego rosnącymi wpływami Orodes kazał zabić. Syn Orodesa – Pakorus w 51 r. p.n.e. został pokonany przez rzymskie wojska w . Korzystając z wojny domowej w Rzymie, w 40 r. p.n.e., wojska partyjskie, pod dowództwem Pakorusa, wspieranego przez uciekiniera z Rzymu – syna Tytusa Labienusa, zajęły znaczną część rzymskiej Syrii oraz Azji Mniejszej, odnosząc sukces m.in. w bitwie pod Apameą. Tymczasem w Jerozolimie Partowie rzucili się na rabunek, wdzierając się do domów opuszczonych przez zbiegłych mieszkańców i do pałacu królewskiego, nietkniętym pozostawiając jedynie mienie Hirkana (było tego nie więcej jak trzysta talentów. Gdzie indziej też nie obłowili się, tak jak się spodziewali. Herod bowiem, od dawna żywiąc nieufność do wiarołomnych barbarzyńców, najcenniejsze kosztowności swoje już przedtem wywiózł... Józef Flawiusz "Wojna żydowska" ks. I 268 Marek Antoniusz wysłał przeciwko nim legiony weteranów pod wodzą . W bitwie pod Amanus, w 39 r. p.n.e. Rzymianie pobili Partów pod wodzą , który zginął. Rok później pod górą Gindaros Wentydiusz zwyciężył Partów pod wodzą Pakorusa, który również poniósł śmierć. Orodes, złamany śmiercią swojego ulubieńca Pakorusa, którego w latach 39-38 p.n.e. prawdopodobnie dopuszczał do współrządzenia, abdykował w 38 r. p.n.e. na rzecz innego ze swoich synów – Fraatesa. Fraates IV "odwdzięczył się", mordując ojca, resztę swoich braci oraz ich rodziny. Do osiągnięć Orodesa należy wzmocnienie centralnej kontroli nad prowincjami królestwa. Inne transkrypcje imienia Orodes – Hyrodes
rdf:langString
Ород II — царь Парфии, правил в 58/57 — 38 годах до н. э. Из династии Аршакидов, сын Фраата III. Вместе со своим братом Митридатом III сверг и убил своего отца. После чего братья начали долгую и ожесточённую борьбу за царство.
rdf:langString
Orodes II governou o Império Parta entre 57 e 37 a.C.. Com o auxílio de seu irmão Mitrídates IV, assassinou seu pai Fraates III em 57 a.C.. Casou-se com Laódice, uma princesa grega do Reino de Comagena, filha de Antíoco I (r. 70–31 a.C.).
rdf:langString
Ород II (парф. Urūd) (54 р. до н. е. — 38 р. до н. е.) — цар царів Парфії з династії Аршакідів. Прийшов до влади спочатку разом зі своїм братом — майбутнім царем Мітрідатом III, убивши свого батька Фраата III, а згодом стративши й Мітрідата. Був одружений з Лаодікою, дочкою правителя Коммагени Антіоха I.
rdf:langString
奥罗德斯二世（波斯語：ارد دوم）是安息国王，公元前57年至公元前37年在位。奥罗德斯二世是弗拉特斯三世之子。他在公元前57年，和兄弟米特里達梯四世合伙杀死了弗拉特斯三世，成为国王。
xsd:nonNegativeInteger
28653
xsd:gYear
0057
rdf:langString
Great King,King of Kings,Arsaces
