Organum
http://dbpedia.org/resource/Organum an entity of type: Thing
Organum (z řeckého organon = nástroj, též diafonie = dvojzvuk) je nejstarší skladebnou technikou středověkého evropského vícehlasu, používanou mezi 9. až 11. stoletím.
rdf:langString
Organumo (latine: organum) estas tekniko de kantado, kiu disvolviĝis en la mezepoko, kaj estas frua formo de polifonia muziko.
rdf:langString
Organuma VIII-XIII. mendeen bitarteko polifonia da, gordetzen den zaharrena, eta kantu lauaren doinu batean oinarritzen dena. Lan aipagarrienak 1200. urtearen inguruan Leoninek eta Pérotinek idatzi zituztenak dira. Liturgia-zati bat izaten zuten, tenor izenekoa, eta kontrapuntuzko zati bat edo gehiago (duplum, triplum, quadruplum).
rdf:langString
Dans la musique occidentale médiévale, l’organum est un genre musical à la fois vocal et sacré, destiné à mettre en valeur l'interprétation d'un passage de plain-chant préexistant par l'adjonction d'une ou plusieurs voix. Le terme désigne également le procédé d'écriture associé à ce genre musical. Généralement considéré comme le stade le plus primitif de la polyphonie — les premières traces écrites remontent au IXe siècle, dans le célèbre traité Musica Enchiriadis — l'organum s'est surtout généralisé aux XIe siècle et XIIe siècle.
rdf:langString
Organum (pl. organa) è una tecnica di canto sviluppata nel Medioevo, ed è una forma primitiva di musica polifonica. Nelle sue prime fasi, l'organum coinvolgeva due sole voci: una melodia gregoriana, sovrapposta a se stessa in versione spostata di un intervallo consonante, di solito Una quarta o quinta giusta. In questi casi spesso la composizione cominciava e finiva con un unisono, mantenendo la trasposizione solo nel corpus centrale. Originariamente l'organum era improvvisato; mentre un cantore eseguiva la melodia scritta (la cosiddetta vox principalis), un altro ad orecchio forniva la seconda melodia trasposta (la vox organalis). In un secondo tempo i compositori cominciarono a sovrapporre parti che non erano più semplici trasposizioni: così nacque la polifonia in senso autentico.
rdf:langString
オルガヌム(Organum)は、中世ヨーロッパで発達した合唱の技法である。西洋音楽におけるポリフォニーの原点である。
rdf:langString
오르가눔(Organum)이란 중세 초기의 다성음악이다. 9-13세기경의 가장 초기의 다성음악으로, 그레고리오 성가의 가락에 하나 또는 그 이상의 대성부를 붙여 동시에 부른다. 9-10세기의 가장 오랜 것은 병행 오르가눔이라 하며, 그레고리오 성가의 가락(정한가락)과 제2의 성부(오르가눔 성부)가 1음표 대 1음표의 스타일로 되어 5도 또는 4도의 음정으로 엄격하게 병행하여 진행한다. 이와 같은 기계적인 같이가기에서 벗어난 11-12세기의 자유 오르가눔에서는 1음표에 다음표(多音符)의 것도 보이고, , , , 의 교차도 때때로 하게 된다. 12세기에는 정한가락의 각 음은 아랫소리에서 길게 연장되고 대성부는 이와 같이 지속된 아랫소리에서 가늘게 움직이는 적 오르가눔이 나타난다. 이 같은 형의 오르가눔은 특히 프랑스의 리모주의 성 마르샬 수도원과 에스파냐의 콤포스텔라에서 번성하였다. 13세기에는 이 때까지의 불규칙한 리듬이 아니고, 윗소리와 아랫소리에서 서로 다른 일정하고 엄격한 리듬형을 반복하는 오르가눔도 생겨났다. 이것은 파리의 의 레오냉(레오니누스)이나 페로탱(페로티누스)에 의해 대성되었다. 이처럼 오르가눔은 초기의 단순한 것에서부터 점차 발전하여 뒤에 복잡한 대위법 음악의 모태가 되었다.
rdf:langString
奥尔加农（英文： organum）是一种古老的歌唱形式，也是最原始的复调音乐形式。它起源于中世纪，以額我略聖歌（素歌）为基础，额外加入一个或多个声部，以加强和声的色彩。有时候根据音乐形式的不同，主旋律的下方会增加一个8度音作为低音声部，而主旋律的上方或下方相距四或五度处，通常还会添加一个平行旋律声部；这样的形式又叫作。奥尔加农这种复调形式属于“”，因为由于副旋律与主旋律保持共同的骨干音，而并不具有真正独立的第二声部。
rdf:langString
Орга́нум (лат. órganum — орган; в этимологич. значении любой инструмент) — техника музыкальной композиции в эпоху Средних веков. Исторически наиболее ранняя форма европейского многоголосия.
rdf:langString
الأورجانوم (بالإنجليزية: organum) هي بوليفونية العصور الوسطى المكونة من الترتيل الجريجوري وخط واحد لحني أو أكثر إضافيوهو مصطلح يطلق على أنواع عديدة من التأليف الموسيقي كلمة اورجانوم جاءت من مصدر فعل "organa " وهو فعل لاتيني بمعنى يضيف . وبذلك فان الأورجانوم في حقل التأليف الموسيقي يعني : إضافة أصوات جديدة إلى صوت أو خط لحني رئيسي موجود من قبل . استخدمته الكنائس الأوروبية في غناء التراتيل الدينية منذ القرن العاشر الميلادي . وهو ينقسم إلى خمسة أنواع منها . 1.
* الأورجانوم المقيد 2.
* الأورجانوم المقيد المزدوج/المركب 3.
* الأورجانوم الحر 4.
* الأورجانوم المتوازي 5.
* الأورجانوم الملون
rdf:langString
L'organum és la duplicació d'un cant (una anomenada tenor) pla preexistent, mitjançant un moviment paral·lel, a un interval d'octava, quarta o quinta. Les primeres manifestacions de les quals es té constància són del segle ix. Els primers tipus d'organum es troben als tractats i Scholia Enchiriadis, tractats que recullen el repertori de la segona meitat del segle ix, i responen tots al mateix principi: la duplicació d'un cant pla preexistent en moviment paral·lel a un interval d'octava, quinta o quarta.
rdf:langString
Το Όργκανουμ (Λατινικά: Organum) είναι μια πρώτη απόπειρα δημιουργίας πολυφωνικής μουσικής. Δείγματα του όργκανουμ συναντάμε από τον 9ο αιώνα. Το πρώτο έγγραφο που περιγράφει και κωδικοποιεί για πρώτη φορά το Όργκανουμ είναι η ανώνυμη μουσική πραγματεία του 9ου αιώνα Musica Enchiriadis. Οι συνθέτες του όργκανουμ χρησιμοποιούσαν μια Γρηγοριανή μελωδία την οποία αρχικά συνόδευε μια δεύτερη φωνή (duplum) και αργότερα και περισσότερες. Συνήθως οι δύο φωνές ξεκινούσαν από την ίδια νότα (ταυτοφωνία), στη συνέχεια απομακρύνονταν η μία από την άλλη κινούμενες παράλληλα και στο τέλος κατέληγαν στη ίδια νότα (ταυτοφωνία). Χαρακτηριστικό παράδειγμα είναι το τετράφωνο Όργκανουμ "Viderunt omnes" (Άπαντες όψονται) του Περοτίνου, αρχιμουσικού του καθεδρικού της Notre Dame στο Παρίσι, το οποίο είναι γραμμ
rdf:langString
Organum (griechisch Organon, „Instrument“; Mehrzahl: Organa; auch Diaphon) bezeichnet die ersten abendländischen Arten der Mehrstimmigkeit im 9. bis 11. Jahrhundert. Die Organa entwickelten sich im frühen Mittelalter in der Praxis des gregorianischen Gesangs. Auch das einzelne überlieferte Stück dieser Art wird oft Organum genannt.
rdf:langString
El órganum (plural, organa) es una forma de polifonía occidental primitiva que alcanzó su apogeo en la Escuela de Notre Dame de París, centro del Ars Antiqua (sobre todo entre los siglos XI y XII). Está basada en la repetición paralela de la misma melodía, nota por nota, pero generalmente a una distancia de cinco notas (una quinta justa) más agudas.Este tipo de contrapunto primitivo también es llamado diafonía o paralelismo. En latín se escribía organum y se pronunciaba [órganum]. Su plural eran los organa (pronunciados [órgana]).
rdf:langString
Organum (/ˈɔːrɡənəm/) is, in general, a plainchant melody with at least one added voice to enhance the harmony, developed in the Middle Ages. Depending on the mode and form of the chant, a supporting bass line (or bourdon) may be sung on the same text, the melody may be followed in parallel motion (parallel organum), or a combination of both of these techniques may be employed. As no real independent second voice exists, this is a form of heterophony. In its earliest stages, organum involved two musical voices: a Gregorian chant melody, and the same melody transposed by a consonant interval, usually a perfect fifth or fourth. In these cases the composition often began and ended on a unison, the added voice keeping to the initial tone until the first part has reached a fifth or fourth, from
rdf:langString
Organum (gr. ὄργανον – organon "instrument") – gatunek średniowiecznej heterofonii, a następnie polifonii. Początkowo znaczenie terminu organum związane było z instrumentem – organami, później jednak tylko z muzyką harmonijnie zestrojoną w konsonansach. Od XII wieku organum oznaczało zwłaszcza utwory z długonutowym głosem tenorowym (zwykle jako cantus prius factus zaczerpniętym z chorału) i znajdującymi się nad nim bardziej ruchliwymi głosami.
rdf:langString
Een organum is een middeleeuwse vorm van meerstemmige zang van de negende tot de dertiende eeuw. De vroegste geschreven vorm ervan treft men aan in de verhandeling Musica enchiriadis ('Muzikaal handboek') die dateert uit ca. 900. De eerste meerstemmige stukken die in de vroege middeleeuwen tot ontwikkeling kwamen noemt men organa (enkelvoud: organum). Er zijn vier soorten te onderscheiden:
* Parallel organum
* Zwevend organum
* Melismatisch organum
* Vrij organum
rdf:langString
Órganon ou órgano (do grego órganon, através do latim tardio organu) refere-se a um dos vários estilos de polifonia medieval, primordial na Europa Ocidental entre os séculos IX e XIII. Requer a adição de uma ou mais vozes a um cantochão existente. Também pode se referir a uma obra, improvisada ou escrita, nesse estilo, na qual uma voz origina-se de um cantochão.
rdf:langString
Organum är en benämning på olika former av den äldsta europeiska flerstämmigheten, ursprungligen vanligen tvåstämmig. Gemensamt för dessa är att huvudstämman, vox principalis eller tenor, alltid utgörs av en liturgisk melodi. Den mest elementära typen är parallellorganum, där motstämman, vox organalis, rör sig antingen i kvinter eller i kvarter under tenorstämman. Dessa kvinter eller kvarter kan dock ibland utgå från och utmynna i enklang. Bägge stämmorna kunde oktavförstärkas. De tidigaste omnämnandena av dessa organa härrör från 800-talet, möjligen praktiserades de som redan i Rom under 600-talet. Den engelska arten är liknande, men grundar sig på parallellförda terser. Organum var ursprungligen en improviserad form; medan en sångare utförde en noterad melodi ("vox principalis") bidrog
rdf:langString
Орга́нум (лат. órganum — орган; в етимологічному значенні будь-який інструмент) — жанр і спосіб багатоголосої композиції в епоху Середньовіччя. Історично найбільш рання форма європейської багатоголосої музики. Розрізняють такі різновиди органуму:
rdf:langString
rdf:langString
أورجانوم
rdf:langString
Organum
rdf:langString
Organum
rdf:langString
Organum
rdf:langString
Όργκανουμ
rdf:langString
Organumo
rdf:langString
Órganum
rdf:langString
Organum
rdf:langString
Organum
rdf:langString
Organum
rdf:langString
オルガヌム
rdf:langString
오르가눔
rdf:langString
Organum
rdf:langString
Organum
rdf:langString
Órganon
rdf:langString
Organum
rdf:langString
Органум
rdf:langString
Organum
rdf:langString
奥尔加农
rdf:langString
Органум
xsd:integer
405183
xsd:integer
1112336988
rdf:langString
Lewis, Charlton, T. 1890. "Organum". An Elementary Latin Dictionary. New York, Cincinnati, and Chicago. American Book Company. Online access at Perseus Digital Library, Tufts University, Gregory R. Crane, editor-in-chief .
rdf:langString
Johannes de Garlandia. 1972. De mensurabili musica, edited by Erich Reimer, 2 vols. Supplement to the Archiv für Musikwissenschaft 10–11. Wiesbaden: Franz Steiner Verlag.
rdf:langString
Apel, Willi. 1949. "From St. Martial to Notre Dame". Journal of the American Musicological Society 2, no. 3 : 145–58.
rdf:langString
William G. Waite. The Rhythm of Twelfth Century Polyphony. New Haven: Yale University Press, 1954. Second edition 1976. Apart from a selective transcription of the organa dupla by Leonin, this dissertation contains many quotations from the contemporary theorists preceding the transcription. Of particular interest is 'The Notation of Organum Duplum, p. 106–27, from which quotes are taken.
rdf:langString
Donald J Grout & Claude V. Palisca. A History of Western Music. New York: W. W. Norton & Co.,
rdf:langString
Liddell, Henry George, and Robert Scott. 1940. "ὄργανον, τό, (ἔργον, ἔρδω)". A Greek-English Lexicon, revised and augmented throughout by Sir Henry Stuart Jones, with the assistance of Roderick McKenzie. Oxford: Clarendon Press. Online access at Perseus Digital Library, Tufts University, Gregory R. Crane, editor-in-chief .
rdf:langString
Dom Anselm Hughes, ed. The New Oxford History of Music 2: Early Medieval Music to 1300. London, New York, and Toronto: Oxford University Press, 1954.
rdf:langString
Robert Howe. "The Organa of the Winchester Troper". Music 3H dissertation . Tutor: Dr Fitch. N.p.: University College, n.d.. Consonance, rhythm and the origins of organum .
rdf:langString
Oliver Strunk. Source Readings In Music History. New York: W. W. Norton & Co., 1950.
rdf:langString
Claude V. Palisca, ed. Musica enchiridas and Scolica enchiridas. New Haven: Yale University Press, 1995.
rdf:langString
Robert Howe. Appendix to "The Organa of the Winchester Troper": Musical transcriptions. .
rdf:langString
Richard Crocker and David Hiley, eds. The New Oxford History of Music 2: The Early Middle Ages to 1300. Oxford and New York: Oxford University Press, 1990.
rdf:langString
Fuller, Sarah. 1990. "Early Polyphony". In The New Oxford History of Music 2: The Early Middle Ages to 1300, revised edition, edited by Richard Crocker and David Hiley, 485–556. Oxford and New York: Oxford University Press, 1990.
rdf:langString
Gustave Reese. Music in the Middle Ages. New York: W. W. Norton & Co.,
rdf:langString
Lewis, Charlton T., and Charles Short. 1879. "Organum" Freund's Latin Dictionary, revised, enlarged, and in great part rewritten by. Charlton T. Lewis, Ph.D. and., LL.D. Oxford. Clarendon Press. 1879. Online access at Perseus Digital Library, Tufts University, Gregory R. Crane, editor-in-chief .
rdf:langString
Perotinus - organum Quid tu vides.ogg
rdf:langString
Quid tu vides
rdf:langString
L'organum és la duplicació d'un cant (una anomenada tenor) pla preexistent, mitjançant un moviment paral·lel, a un interval d'octava, quarta o quinta. Les primeres manifestacions de les quals es té constància són del segle ix. Els primers tipus d'organum es troben als tractats i Scholia Enchiriadis, tractats que recullen el repertori de la segona meitat del segle ix, i responen tots al mateix principi: la duplicació d'un cant pla preexistent en moviment paral·lel a un interval d'octava, quinta o quarta. El cant pla s'anomena vox principalis (veu principal) i la veu afegida s'anomena vox organalis (veu organal). En aquests tipus d'organum primitiu, la vox principalis (també cantus) està situada dalt, mentre que les duplicacions es fan per sota d'aquesta veu. El moviment paral·lel és habitual, encara que a poc a poc s'anirà movent la vox organalis primer per moviment oblic i després per moviment contrari. Aquests procediments aniran preparant el camp cap a la veritable polifonia.
rdf:langString
الأورجانوم (بالإنجليزية: organum) هي بوليفونية العصور الوسطى المكونة من الترتيل الجريجوري وخط واحد لحني أو أكثر إضافيوهو مصطلح يطلق على أنواع عديدة من التأليف الموسيقي كلمة اورجانوم جاءت من مصدر فعل "organa " وهو فعل لاتيني بمعنى يضيف . وبذلك فان الأورجانوم في حقل التأليف الموسيقي يعني : إضافة أصوات جديدة إلى صوت أو خط لحني رئيسي موجود من قبل . استخدمته الكنائس الأوروبية في غناء التراتيل الدينية منذ القرن العاشر الميلادي . وهو ينقسم إلى خمسة أنواع منها . 1.
* الأورجانوم المقيد 2.
* الأورجانوم المقيد المزدوج/المركب 3.
* الأورجانوم الحر 4.
* الأورجانوم المتوازي 5.
* الأورجانوم الملون على مدى القرون، كانت الموسيقى الغربية في الأساس منوفونية. لكن قبل بعض الوقت بين 700 و900 م، الخطوات الأولى اتخذت في ثورة آخر الأمر حولت الموسيقى الغربية: جوقات الدير بدأت في إضافة خط لحني ثاني للترتيل الجريجوري. موسيقى العصور الوسطى التي تتكون من الترتيل الجريجوري خط لحني واحد أو أكثر يعرف بالأورجانوم. أول الأمر، ارتجل الخط الثاني وضاعف ببساطة لحن الترتيل في درجة صوتي مختلفة - كان الخطان متوازيين، نغمة ضد أخرى، في فاصل رابع مثل دو إلى فا أو خامس مثل دو إلى صول. بين عام 900 و1200 مع ذلك، أصبح الأورجانوم بوليفوني بحق، حيث أصبح اللحن الإضافي أكثر استقلالا. قد يطور اللحن الثاني المنحنى الخاص به بدلا من البقاء الموازي للحن الأساسي أحيانا حركته عكس حركة الترتيل. حول 1100 لم يعد الخطان مقيدين لأسلوب نغمة ضد نغمة لكن قد يختلفان إيقاعيا. الترتيل في القمة دائما يغنى في نغمات طويلة جدا في حين اللحن المضاف فوق كل شيء تحرك في نغمات أكثر. بعد 1150 صارت باريس مركز الموسيقى البوليفونية. سيدا الجوقة المتتاليان لكاتدرائية نوتردام - وبيروتان، أهم مؤلفين أوائل يعرفون بالاسم - وأتباعهم يشار له باسم “مدرسة نوتردام” ومن نحو 1170 إلى 1200 طور مؤلفو نوتردام هذه الارتجالات الإيقاعية - الموسيقى البوليفونية المبكرة على الارجح لها إيقاعات حرة غير مقدرة للترتيل الجريجوري؛ لكن ليونين وبيروتان، للمرة الأولى في تاريخ الموسيقى، استخدموا إيقاع تقديري مع قيم زمنية محددة ووزن محدد بوضوح. بوليفونية العصور الوسطى لها العديد من التآلفات الثلاثية التي صارت أساسية لاحقا. التآلف الثلاثي يضم فاصلين من ثالث مثل دو إلى مي ومي إلى صول، أصحاب نظرية موسيقى العصور الوسطى اعتبروا هذا تنافر - رغم انه في العصور الوسطى اللاحقة التآلف الثلاثي استخدم أكثر جاعلا الموسيقى البوليفونية أكثر ثراء وكمالا حسب معاييرنا.
rdf:langString
Organum (z řeckého organon = nástroj, též diafonie = dvojzvuk) je nejstarší skladebnou technikou středověkého evropského vícehlasu, používanou mezi 9. až 11. stoletím.
rdf:langString
Το Όργκανουμ (Λατινικά: Organum) είναι μια πρώτη απόπειρα δημιουργίας πολυφωνικής μουσικής. Δείγματα του όργκανουμ συναντάμε από τον 9ο αιώνα. Το πρώτο έγγραφο που περιγράφει και κωδικοποιεί για πρώτη φορά το Όργκανουμ είναι η ανώνυμη μουσική πραγματεία του 9ου αιώνα Musica Enchiriadis. Οι συνθέτες του όργκανουμ χρησιμοποιούσαν μια Γρηγοριανή μελωδία την οποία αρχικά συνόδευε μια δεύτερη φωνή (duplum) και αργότερα και περισσότερες. Συνήθως οι δύο φωνές ξεκινούσαν από την ίδια νότα (ταυτοφωνία), στη συνέχεια απομακρύνονταν η μία από την άλλη κινούμενες παράλληλα και στο τέλος κατέληγαν στη ίδια νότα (ταυτοφωνία). Χαρακτηριστικό παράδειγμα είναι το τετράφωνο Όργκανουμ "Viderunt omnes" (Άπαντες όψονται) του Περοτίνου, αρχιμουσικού του καθεδρικού της Notre Dame στο Παρίσι, το οποίο είναι γραμμένο με σημειογραφία εποχής (12 ος αιώνας μ.Χ).
rdf:langString
Organum (griechisch Organon, „Instrument“; Mehrzahl: Organa; auch Diaphon) bezeichnet die ersten abendländischen Arten der Mehrstimmigkeit im 9. bis 11. Jahrhundert. Die Organa entwickelten sich im frühen Mittelalter in der Praxis des gregorianischen Gesangs. Auch das einzelne überlieferte Stück dieser Art wird oft Organum genannt. Einer Hauptstimme (Vox principalis oder Cantus, später der Cantus firmus) wird zunächst eine einzelne zweite Stimme (Vox organalis, später der Discantus) in recht starrer Parallelbewegung hinzugefügt. Dieser improvisierte mehrstimmige Gesang, bei dem auch besonders die Orgel in Parallelen begleitet, ist aus dem Mittelalter in Sängerschulen einiger Klöster und Kathedralen überliefert. In der Zeit vom 9. zum 11. Jahrhundert begannen Komponisten oder Sänger der Choralschola, weitere Stimmen hinzuzufügen und sich von der starren Intervallbindung zu lösen. Spätere, komplexe, bis zu vierstimmige Organa stammen Perotin und seinem Lehrmeister Leonin, den führenden Vertretern der Notre-Dame-Schule.
rdf:langString
Organumo (latine: organum) estas tekniko de kantado, kiu disvolviĝis en la mezepoko, kaj estas frua formo de polifonia muziko.
rdf:langString
Organuma VIII-XIII. mendeen bitarteko polifonia da, gordetzen den zaharrena, eta kantu lauaren doinu batean oinarritzen dena. Lan aipagarrienak 1200. urtearen inguruan Leoninek eta Pérotinek idatzi zituztenak dira. Liturgia-zati bat izaten zuten, tenor izenekoa, eta kontrapuntuzko zati bat edo gehiago (duplum, triplum, quadruplum).
rdf:langString
El órganum (plural, organa) es una forma de polifonía occidental primitiva que alcanzó su apogeo en la Escuela de Notre Dame de París, centro del Ars Antiqua (sobre todo entre los siglos XI y XII). Está basada en la repetición paralela de la misma melodía, nota por nota, pero generalmente a una distancia de cinco notas (una quinta justa) más agudas.Este tipo de contrapunto primitivo también es llamado diafonía o paralelismo. En latín se escribía organum y se pronunciaba [órganum]. Su plural eran los organa (pronunciados [órgana]). En la música occidental de la Edad Media, el órganum es un género musical de música sacra vocal e instrumental, destinado a mejorar la interpretación de un pasaje añadiendo una segunda voz paralela. El término designa simultáneamente el método de escritura asociado a este género musical. Se le considera generalmente como el estado más primitivo de la polifonía.
rdf:langString
Organum (/ˈɔːrɡənəm/) is, in general, a plainchant melody with at least one added voice to enhance the harmony, developed in the Middle Ages. Depending on the mode and form of the chant, a supporting bass line (or bourdon) may be sung on the same text, the melody may be followed in parallel motion (parallel organum), or a combination of both of these techniques may be employed. As no real independent second voice exists, this is a form of heterophony. In its earliest stages, organum involved two musical voices: a Gregorian chant melody, and the same melody transposed by a consonant interval, usually a perfect fifth or fourth. In these cases the composition often began and ended on a unison, the added voice keeping to the initial tone until the first part has reached a fifth or fourth, from where both voices proceeded in parallel harmony, with the reverse process at the end. Organum was originally improvised; while one singer performed a notated melody (the vox principalis), another singer—singing "by ear"—provided the unnotated second melody (the vox organalis). Over time, composers began to write added parts that were not just simple transpositions, thus creating true polyphony.
rdf:langString
Dans la musique occidentale médiévale, l’organum est un genre musical à la fois vocal et sacré, destiné à mettre en valeur l'interprétation d'un passage de plain-chant préexistant par l'adjonction d'une ou plusieurs voix. Le terme désigne également le procédé d'écriture associé à ce genre musical. Généralement considéré comme le stade le plus primitif de la polyphonie — les premières traces écrites remontent au IXe siècle, dans le célèbre traité Musica Enchiriadis — l'organum s'est surtout généralisé aux XIe siècle et XIIe siècle.
rdf:langString
Organum (pl. organa) è una tecnica di canto sviluppata nel Medioevo, ed è una forma primitiva di musica polifonica. Nelle sue prime fasi, l'organum coinvolgeva due sole voci: una melodia gregoriana, sovrapposta a se stessa in versione spostata di un intervallo consonante, di solito Una quarta o quinta giusta. In questi casi spesso la composizione cominciava e finiva con un unisono, mantenendo la trasposizione solo nel corpus centrale. Originariamente l'organum era improvvisato; mentre un cantore eseguiva la melodia scritta (la cosiddetta vox principalis), un altro ad orecchio forniva la seconda melodia trasposta (la vox organalis). In un secondo tempo i compositori cominciarono a sovrapporre parti che non erano più semplici trasposizioni: così nacque la polifonia in senso autentico.
rdf:langString
オルガヌム(Organum)は、中世ヨーロッパで発達した合唱の技法である。西洋音楽におけるポリフォニーの原点である。
rdf:langString
오르가눔(Organum)이란 중세 초기의 다성음악이다. 9-13세기경의 가장 초기의 다성음악으로, 그레고리오 성가의 가락에 하나 또는 그 이상의 대성부를 붙여 동시에 부른다. 9-10세기의 가장 오랜 것은 병행 오르가눔이라 하며, 그레고리오 성가의 가락(정한가락)과 제2의 성부(오르가눔 성부)가 1음표 대 1음표의 스타일로 되어 5도 또는 4도의 음정으로 엄격하게 병행하여 진행한다. 이와 같은 기계적인 같이가기에서 벗어난 11-12세기의 자유 오르가눔에서는 1음표에 다음표(多音符)의 것도 보이고, , , , 의 교차도 때때로 하게 된다. 12세기에는 정한가락의 각 음은 아랫소리에서 길게 연장되고 대성부는 이와 같이 지속된 아랫소리에서 가늘게 움직이는 적 오르가눔이 나타난다. 이 같은 형의 오르가눔은 특히 프랑스의 리모주의 성 마르샬 수도원과 에스파냐의 콤포스텔라에서 번성하였다. 13세기에는 이 때까지의 불규칙한 리듬이 아니고, 윗소리와 아랫소리에서 서로 다른 일정하고 엄격한 리듬형을 반복하는 오르가눔도 생겨났다. 이것은 파리의 의 레오냉(레오니누스)이나 페로탱(페로티누스)에 의해 대성되었다. 이처럼 오르가눔은 초기의 단순한 것에서부터 점차 발전하여 뒤에 복잡한 대위법 음악의 모태가 되었다.
rdf:langString
Een organum is een middeleeuwse vorm van meerstemmige zang van de negende tot de dertiende eeuw. De vroegste geschreven vorm ervan treft men aan in de verhandeling Musica enchiriadis ('Muzikaal handboek') die dateert uit ca. 900. De eerste meerstemmige stukken die in de vroege middeleeuwen tot ontwikkeling kwamen noemt men organa (enkelvoud: organum). Er zijn vier soorten te onderscheiden:
* Parallel organum
* Zwevend organum
* Melismatisch organum
* Vrij organum Als componisten van organum zijn uit de twaalfde en dertiende eeuw vooral Leoninus en Perotinus bekend. Zij werkten aan de Notre-Dame van Parijs. Het organum is karakteristiek voor de zogeheten Notre Dame-stijl. Muziekstukken met organum zijn overgeleverd in een vrij klein aantal middeleeuwse handschriften.
rdf:langString
Organum (gr. ὄργανον – organon "instrument") – gatunek średniowiecznej heterofonii, a następnie polifonii. Początkowo znaczenie terminu organum związane było z instrumentem – organami, później jednak tylko z muzyką harmonijnie zestrojoną w konsonansach. Od XII wieku organum oznaczało zwłaszcza utwory z długonutowym głosem tenorowym (zwykle jako cantus prius factus zaczerpniętym z chorału) i znajdującymi się nad nim bardziej ruchliwymi głosami. Ogólniejsza definicja stwierdza, że w średniowiecznym organum znajduje się melodia zaczerpnięta z chorału wraz z co najmniej jednym dodanym głosem. W zależności od skali oraz formy chorału, dodatkowo może być śpiewany głos burdonowy. Ponieważ nie powstaje prawdziwie niezależny drugi głos, w takim przypadku nie mówimy o polifonii, lecz heterofonii. Początkowo organum zawierało dwa głosy: melodię zaczerpniętą z chorału oraz jej zdwojenie prowadzone równolegle w interwale konsonansowym, zwykle kwincie lub kwarcie. W tym przypadku kompozycja często rozpoczynała się i kończyła na unisonie. Organum było pierwotnie improwizowane: gdy jeden śpiewak wykonywał zapisaną linię melodyczną (vox principalis), inny "ze słuchu" dokomponowywał niezapisaną drugą linię (vox organalis). W miarę upływu czasu kompozytorzy zaczęli zapisywać dodawane głosy, które przestały być zwykłymi transpozycjami – w ten sposób kształtując już prawdziwą polifonię.
rdf:langString
Órganon ou órgano (do grego órganon, através do latim tardio organu) refere-se a um dos vários estilos de polifonia medieval, primordial na Europa Ocidental entre os séculos IX e XIII. Requer a adição de uma ou mais vozes a um cantochão existente. Também pode se referir a uma obra, improvisada ou escrita, nesse estilo, na qual uma voz origina-se de um cantochão. A música polifônica, surgida no século IX, atingiu o auge da sua utilização e formulação no século XIII, com a chamada escola de Notre Dame (Schola Cantorum), em Paris. A partir do século XIV, passa a fazer parte da então chamada ars antiqua, em oposição à ars nova, recém teorizada.
rdf:langString
Organum är en benämning på olika former av den äldsta europeiska flerstämmigheten, ursprungligen vanligen tvåstämmig. Gemensamt för dessa är att huvudstämman, vox principalis eller tenor, alltid utgörs av en liturgisk melodi. Den mest elementära typen är parallellorganum, där motstämman, vox organalis, rör sig antingen i kvinter eller i kvarter under tenorstämman. Dessa kvinter eller kvarter kan dock ibland utgå från och utmynna i enklang. Bägge stämmorna kunde oktavförstärkas. De tidigaste omnämnandena av dessa organa härrör från 800-talet, möjligen praktiserades de som redan i Rom under 600-talet. Den engelska arten är liknande, men grundar sig på parallellförda terser. Organum var ursprungligen en improviserad form; medan en sångare utförde en noterad melodi ("vox principalis") bidrog den andre sångaren på gehör med en andra melodi ("vox organalis"). Efter hand började kompositörer tänka ut och skriva ner andrastämmor som inte endast var transponeringar, och detta skulle bli den riktiga polyfonins födelse. Under 1000-talet och början av 1100-talet görs stämföringen friare genom motrörelse och stämkorsning, men i stort sett bibehålls skrivsättet "not mot not",; och från och med nu är tenorstämman den nedersta. I 1100-talets organum och fram till 1200-talets rör sig motstämman ofta i kortare eller längre melismer över var och en av tenorens toner, som därför utsträcks i tid till en sådan längd att den gregorianska melodien den utgörs av förlorar sin melodiska verkan; den får karaktär av orgelpunkt. Satstyper som liknar organum har senare iakttagits inom flera världsdelars folkmusik, och därför har termen organum även använts som generell beteckning på dylik flerstämmig praxis, i synnerhet av typen parallellorganum.
rdf:langString
奥尔加农（英文： organum）是一种古老的歌唱形式，也是最原始的复调音乐形式。它起源于中世纪，以額我略聖歌（素歌）为基础，额外加入一个或多个声部，以加强和声的色彩。有时候根据音乐形式的不同，主旋律的下方会增加一个8度音作为低音声部，而主旋律的上方或下方相距四或五度处，通常还会添加一个平行旋律声部；这样的形式又叫作。奥尔加农这种复调形式属于“”，因为由于副旋律与主旋律保持共同的骨干音，而并不具有真正独立的第二声部。
rdf:langString
Орга́нум (лат. órganum — орган; в етимологічному значенні будь-який інструмент) — жанр і спосіб багатоголосої композиції в епоху Середньовіччя. Історично найбільш рання форма європейської багатоголосої музики. Розрізняють такі різновиди органуму:
* паралельний (головний, заданий голос — — дублюється в один із консонансів: октаву, квінту, кварту);
* вільний (органальний голос за фактурною функцією незалежний від головного, дописується до нього гоморитмічно, в техніці «нота-проти-ноти»);
* мелізматичний (на один звук головного голосу припадає кілька звуків другого голосу); нижній (по теситурі) витримуваний тон такого органум Анонім IV (XIII століття) називав терміном bordunus (бурдон);
* метризований (головний голос, витриманий великими тривалостями, гармонізується двома-трьома іншими, що були складені в техніці ритмічних ). Паралельний і вільний органум раніше всього описані в анонімних трактатах (т. зв. Псевдо-Хукбальд) IX століття. Мелізматичний органум отримав розвиток у багатоголосній музиці починаючи з XII століття. Метризований органум характерний для багатоголосих церковних творів школи Нотр-Дам (Перотін Леонін, анонімні автори). З клаузул мелізматичнного Органуму в XIII столітті виник мотет.
rdf:langString
Орга́нум (лат. órganum — орган; в этимологич. значении любой инструмент) — техника музыкальной композиции в эпоху Средних веков. Исторически наиболее ранняя форма европейского многоголосия.
xsd:nonNegativeInteger
25982