Optio
http://dbpedia.org/resource/Optio an entity of type: Person
L'opció (en llatí optio) era un grau intermedi entre centurió i decurió a l'exèrcit a l'època de l'Imperi Romà, equivalent als actuals sotsoficials. L'opció podia ser designat pel centurió o pels seus companys, es valorava el seu valor, destresa militar i dots de comandament. Estava classificat d'entre els milites principales i posseïa la categoria de duplicarius, és a dir estava rebaixat de tasques pesades i cobrava doble paga. Aspirava a ser nomenat centurió i quan havia arribat a la qualificació suficient rebia el títol de optio ad spem ordinis.
rdf:langString
L'optio (du latin choisir) est un grade de l'armée romaine et fait fonction de messager entre les décurions et les centurions. Il était choisi par le centurion. L'optio est l'adjoint du centurion. Dans l'armée française, ce grade correspondrait à peu près à un adjudant-chef. L'optio est le second du centurion un de ses rôles principaux est de maintenir l'alignement de la centurie, il se tient à l'arrière de celle-ci et veille à ce que personne ne quitte la formation en prenant la fuite, il s'aide pour cela d'une hampe (hastile) décorée indiquant son rang.
rdf:langString
En el ejército romano, el optio era el suboficial que servía de lugarteniente al centurión de cada centuria y al decurio de cada turma de caballería. Podía ser designado por el superior inmediato o ser elegido por sus compañeros, valorándose su valor, destreza militar y dotes de mando. Estaba clasificado de entre los milites principales y poseía la categoría de duplicarius, es decir, estaba rebajado de tareas pesadas y cobraba doble paga. Aspiraba a ser nombrado centurión, y cuando había alcanzado la cualificación suficiente, recibía el título de optio ad spem ordinis.
rdf:langString
L'optio (dal verbo latino optare) era un soldato dell'esercito romano con il ruolo di assistente del centurione, che ne aveva due per manipolo. Era anche l'assistente (o comandante della retroguardia) di ciascun decurione di cavalleria. Faceva parte di quel ristretto gruppo di sottufficiali chiamati principales.
rdf:langString
Optio − niższy oficer rzymskiej armii pomagający centurionowi w dowodzeniu centurią. Optio był wybierany przez dowódcę centurii i pełnił funkcję oficera odpowiedzialnego za organizację i utrzymanie porządku w oddziale. Stopień ten może być w przybliżeniu porównany do porucznika. Optio był najprawdopodobniejszym kandydatem na następcę centuriona w razie jego rezygnacji lub śmierci. Żołd optiona był dwukrotnie wyższy niż zwykłego legionisty.
rdf:langString
Um optio era, no exército romano, o suboficial que servia de tenente ao centurião de cada centúria. Podia ser designado por este ou ser eleito pelos seus companheiros. Estava classificado dentre os soldados principais (milites principales) e possuía a categoria de duplicário (duplicarius), isento de tarefas pesadas e cobrava dupla paga. Aspirava a ser nomeado centurião, e quando atingia a qualificação suficiente recebia o título de optio ad spem ordinis.
rdf:langString
Optio ή Οπτίων ήταν το όνομα μιας βαθμίδας του στρατού της Αρχαίας Ρώμης. Αν και υπήρχαν διάφορες εκδοχές του, ανάλογα με το σώμα στο οποίο υπηρετούσε, η συνηθέστερη μορφή του ήταν αυτή του optio centuriae, δηλαδή του δεύτερου στην ιεραρχία πίσω από τον εκατόνταρχο. Η λέξη optio προέρχεται από το λατινικό ρήμα «optare» που σημαίνει «επιλέγω», καθώς τον επέλεγε ο ίδιος ο εκατόνταρχος.
rdf:langString
Optio (Pl. optiones; von lateinisch optare „wünschen“, daraus „gewünschter Assistent“) war ein Dienstgrad im römischen Heerwesen, insbesondere der römischen Legion. Er wurde vom Centurio als Stellvertreter ausgewählt und gehörte zu den principales, den niederen Offiziersrängen. Aufgrund des breiten Betätigungsfeldes ist er im Dienstgrad zwischen einem heutigen Feldwebel und einem Leutnant anzusiedeln. Es gab eine Vielzahl von Optio-Rängen wie den Optio scholae die in Form von ad hoc optiones auch als Sonderaufgaben an einfache Soldaten vergeben werden konnten.
rdf:langString
An optio, plural optiones (Latin: optiō, optiōnēs, from optāre, "to choose", so-called because an optio was chosen by a centurion), was a position in a centuria (century) of a Roman army similar to that of an executive officer. The main function of an optio was as an optio centuriae, the second-in-command of a century, although there were many other roles an optio could adopt. Optio pay was double the standard legionary pay and they were the most likely men to replace the centurion if the position became vacant.
rdf:langString
Optio is afgeleid van het Latijnse optare ("kiezen") en duidt iemand aan die gekozen is voor een bepaalde opdracht. Het is een rang die in moderne legers te vergelijken is met die van sergeant. Een optio kon een brede reeks functies hebben binnen een Romeins legioen, die met een toevoeging werden aangeduid. Niet elke functie die hieronder wordt genoemd, zal te allen tijde bezet zijn geweest, maar de volgende zijn bekend:
rdf:langString
Опцион (от лат. Optio — свободный выбор) в Древнем Риме являлся помощником центуриона и даже, в случае ранения последнего, его заместителем. Обычно опционами становились опытные солдаты. Первоначально опционы назначались военными трибунами. Во время существования Римской империи, опционов назначал сам центурион. Основу военной формы опционов составляла кольчуга, которая является одним из древнейших доспехов в Древнем Риме. Другими атрибутами, выделяющими опциона среди других военных должностей, были продольный гребень на шлеме, а также жезл. Опцион причисляется к младшим офицерам римской армии.
rdf:langString
Опціо́н або о́птіо (від лат. optio, множина optiōnēs — «бажаний», «вибраний») — звання в давньоримській армії, заступник центуріона. Вибирався центуріоном і належав до «принципалів» (principales) — молодших офіцерів. Опціон мав функції тактичного заступника центуріона, а в разі його смерті вступав на його посаду та приймав на себе командування центурією і ставав при цьому «центурійним опціоном» (optio centuriae). Поза полем бою мав різноманітні позиції:
rdf:langString
rdf:langString
Opció (Imperi Romà)
rdf:langString
Optio
rdf:langString
Optio
rdf:langString
Optio
rdf:langString
Optio
rdf:langString
Optio
rdf:langString
Optio
rdf:langString
Optio
rdf:langString
Optio
rdf:langString
Optio
rdf:langString
Опцион (Древний Рим)
rdf:langString
Опціон (Стародавній Рим)
xsd:integer
2049142
xsd:integer
1115937051
rdf:langString
L'opció (en llatí optio) era un grau intermedi entre centurió i decurió a l'exèrcit a l'època de l'Imperi Romà, equivalent als actuals sotsoficials. L'opció podia ser designat pel centurió o pels seus companys, es valorava el seu valor, destresa militar i dots de comandament. Estava classificat d'entre els milites principales i posseïa la categoria de duplicarius, és a dir estava rebaixat de tasques pesades i cobrava doble paga. Aspirava a ser nomenat centurió i quan havia arribat a la qualificació suficient rebia el títol de optio ad spem ordinis.
rdf:langString
Optio (Pl. optiones; von lateinisch optare „wünschen“, daraus „gewünschter Assistent“) war ein Dienstgrad im römischen Heerwesen, insbesondere der römischen Legion. Er wurde vom Centurio als Stellvertreter ausgewählt und gehörte zu den principales, den niederen Offiziersrängen. Aufgrund des breiten Betätigungsfeldes ist er im Dienstgrad zwischen einem heutigen Feldwebel und einem Leutnant anzusiedeln. Es gab eine Vielzahl von Optio-Rängen wie den Optio scholae die in Form von ad hoc optiones auch als Sonderaufgaben an einfache Soldaten vergeben werden konnten. Ein Optio konnte der taktische Stellvertreter des Centurio sein. Fiel dieser, ging die Befehlsgewalt über die Centurie auf den Optio centuriae, den ranghöchsten Optio, der für die Stellvertretung ausgewählt war, über, auch wenn theoretisch der Signifer einen höheren Rang bekleidete. In der Schlacht hatte der Optio seinen taktischen Platz hinter der letzten Reihe. Hier bestand seine vorrangige Aufgabe darin, die Einhaltung der Kampfformation der vorderen Reihen sicherzustellen. Außerhalb des Gefechtes gab es für den Optio verschiedene Einsatzbereiche, z. B.:
* Optio ad spem (ordinis)/Optio spei: Ranghöherer Optio, der als Optio centuriae für die Beförderung zum Centurio vorgesehen war und diesen administrativ vertrat
* Optio ballistariorum: Befehlshaber einer Artillerieeinheit
* Optio carceris : Verwalter des Militärgefängnisses
* Optio custodiarum: Befehlshaber einer Wachmannschaft
* Optio equitum: Unterbefehlshaber einer Reitereieinheit
* Optio valetudinarii: Lazarettverwalter.
* Optio fabricae: Leiter der Waffenwerkstatt
* Optio scholae
* Optio principis Der Optio unterschied sich in der Uniform kaum von den Mannschaften, er trug vermutlich einen Helm mit einem längsgestellten Helmbusch (der Helmbusch soll im Gefecht als Orientierungspunkt gedient haben; diese Funktion kann jedoch auch das hastile übernommen haben), sowie einen Stab mit Knauf, das sogenannte hastile. Mit dieser Stange drängte er aus der Kampflinie zurückweichende Soldaten wieder vorwärts in die Reihe. Er erhielt den anderthalbfachen bis doppelten Sold eines einfachen Legionärs. Optiones sind bereits im römischen Heer zur Zeit der Punischen Kriege belegt. In der Kaiserzeit gab es sie außer bei Legionen und Auxiliartruppen auch bei allen anderen militärischen Formationen wie den Prätorianern, den Vigiles oder den Cohortes urbanae und in der Zivilverwaltung, z. B. als optio ab actis urbi, eine Art Sekretär eines Stadtpräfekten.
rdf:langString
Optio ή Οπτίων ήταν το όνομα μιας βαθμίδας του στρατού της Αρχαίας Ρώμης. Αν και υπήρχαν διάφορες εκδοχές του, ανάλογα με το σώμα στο οποίο υπηρετούσε, η συνηθέστερη μορφή του ήταν αυτή του optio centuriae, δηλαδή του δεύτερου στην ιεραρχία πίσω από τον εκατόνταρχο. Η λέξη optio προέρχεται από το λατινικό ρήμα «optare» που σημαίνει «επιλέγω», καθώς τον επέλεγε ο ίδιος ο εκατόνταρχος. Οι optiones κατείχαν σημαντικό ρόλο κατά την ώριμη περίοδο της ρωμαϊκής στρατιωτικής ιστορίας, καθώς η θνησιμότητα των εκατοντάρχων ήταν υψηλή, εξαιτίας της τοποθέτησής τους μπροστά στους άνδρες που διοικούσαν, κάτι που τους έκανε εύκολο στόχο. Αντίθετα ο optio τοποθετούταν πίσω από τις γραμμές για να κρατά σε τάξη τους λεγεωναρίους. Ανάμεσά στα καθήκοντά του ήταν να επιβάλλει την εκτέλεση των διαταγών του εκατοντάρχου, να επιβλέπει τους υφισταμένους του, καθώς και άλλα διοικητικά καθήκοντα. Ένας optio λάμβανε το διπλάσιο μισθό από τους συναδέλφους του και ήταν ο επικρατέστερος υποψήφιος για προαγωγή μόλις έχανε τη ζωή του ένας εκατόνταρχος. Αντίθετα με τον εκατόνταρχο, ο optio δεν ξεχώριζε από τη στολή του. Αυτό που τον διέκρινε ανάμεσα στους άλλους ήταν το κράνος του, το οποίο είχε λοφίο από τρίχες αλόγου ή φτερά σε καθεμία από τις πλευρές του. Η πανοπλία του ήταν παρόμοια με αυτή των απλών λεγεωναρίων. Φορούσε τη ή τη και έφερε ένα (κοντό σπαθί) στη δεξιά πλευρά. Ένα άλλο διακριτικό του ήταν ένα ραβδί με το οποίο κρατούσε τους στρατιώτες στη σειρά. Το ραβδί αυτό μπορούσε να έχει ύψος ανάλογο με το δικό του. Επίσης συχνά οι optiones κουβαλούσαν μαζί τους πλάκες από κερί για να σημειώνουν τις διαταγές της ημέρας.
rdf:langString
L'optio (du latin choisir) est un grade de l'armée romaine et fait fonction de messager entre les décurions et les centurions. Il était choisi par le centurion. L'optio est l'adjoint du centurion. Dans l'armée française, ce grade correspondrait à peu près à un adjudant-chef. L'optio est le second du centurion un de ses rôles principaux est de maintenir l'alignement de la centurie, il se tient à l'arrière de celle-ci et veille à ce que personne ne quitte la formation en prenant la fuite, il s'aide pour cela d'une hampe (hastile) décorée indiquant son rang.
rdf:langString
En el ejército romano, el optio era el suboficial que servía de lugarteniente al centurión de cada centuria y al decurio de cada turma de caballería. Podía ser designado por el superior inmediato o ser elegido por sus compañeros, valorándose su valor, destreza militar y dotes de mando. Estaba clasificado de entre los milites principales y poseía la categoría de duplicarius, es decir, estaba rebajado de tareas pesadas y cobraba doble paga. Aspiraba a ser nombrado centurión, y cuando había alcanzado la cualificación suficiente, recibía el título de optio ad spem ordinis.
rdf:langString
An optio, plural optiones (Latin: optiō, optiōnēs, from optāre, "to choose", so-called because an optio was chosen by a centurion), was a position in a centuria (century) of a Roman army similar to that of an executive officer. The main function of an optio was as an optio centuriae, the second-in-command of a century, although there were many other roles an optio could adopt. Optiones were vital in the Roman army. An optio was stationed at the rear of the ranks to keep the troops in order. Their duties would include enforcing the orders of the centurion, taking over the centurion's command in battle should the need arise, supervising his subordinates, and a variety of administrative duties. Optio pay was double the standard legionary pay and they were the most likely men to replace the centurion if the position became vacant.
rdf:langString
Optio is afgeleid van het Latijnse optare ("kiezen") en duidt iemand aan die gekozen is voor een bepaalde opdracht. Het is een rang die in moderne legers te vergelijken is met die van sergeant. Een optio kon een brede reeks functies hebben binnen een Romeins legioen, die met een toevoeging werden aangeduid. Niet elke functie die hieronder wordt genoemd, zal te allen tijde bezet zijn geweest, maar de volgende zijn bekend:
* Optio ad carcerem. Cipier.
* Optio ad spem ordinis. Letterlijk "Met hoop op een rang" (als centurio).
* Optio centuriae. "Gekozene van de centuria"; Sergeant-majoor, assistent van de centurio. Droeg een houten staf als teken van zijn waardigheid.
* Optio custodiarum. .
* Optio equitum. Onderofficier bij de ruiterij afdelingen van het legioen.
* Optio fabricae. Onderofficier van de genie-afdelingen.
* Optio navaliorum. Bootspecialist.
* Optio praetorii. Stafmedewerker.
* Optio speculatorum. Onderofficier bij de speculatores, bereden verkenners.
* Optio statorum. Militaire Politie.
* Optio tribuni. Assistent van de tribuun.
* Optio valetudinarii. Hospik.
rdf:langString
L'optio (dal verbo latino optare) era un soldato dell'esercito romano con il ruolo di assistente del centurione, che ne aveva due per manipolo. Era anche l'assistente (o comandante della retroguardia) di ciascun decurione di cavalleria. Faceva parte di quel ristretto gruppo di sottufficiali chiamati principales.
rdf:langString
Опцион (от лат. Optio — свободный выбор) в Древнем Риме являлся помощником центуриона и даже, в случае ранения последнего, его заместителем. Обычно опционами становились опытные солдаты. Первоначально опционы назначались военными трибунами. Во время существования Римской империи, опционов назначал сам центурион. Основу военной формы опционов составляла кольчуга, которая является одним из древнейших доспехов в Древнем Риме. Другими атрибутами, выделяющими опциона среди других военных должностей, были продольный гребень на шлеме, а также жезл. Общее число опционов, в частности постоянных, было эквивалентно числу центурионов — 59-60. Большая часть опционов продвигались по карьерной службе, становясь центурионами. Помимо регулярных (боевых) опционов имелись также опционы, выполняющие обязанности административного характера. К примеру, опцион по больным (optio valetudinarii), корабельный опцион (optio navaliorum), опцион стражников (optio custodiarum) и т. д. В обязанности регулярных опционов входило: ответственность за документы, тренировка солдат, а также наблюдение за порядком в военном строю. Опцион причисляется к младшим офицерам римской армии.
rdf:langString
Optio − niższy oficer rzymskiej armii pomagający centurionowi w dowodzeniu centurią. Optio był wybierany przez dowódcę centurii i pełnił funkcję oficera odpowiedzialnego za organizację i utrzymanie porządku w oddziale. Stopień ten może być w przybliżeniu porównany do porucznika. Optio był najprawdopodobniejszym kandydatem na następcę centuriona w razie jego rezygnacji lub śmierci. Żołd optiona był dwukrotnie wyższy niż zwykłego legionisty.
rdf:langString
Um optio era, no exército romano, o suboficial que servia de tenente ao centurião de cada centúria. Podia ser designado por este ou ser eleito pelos seus companheiros. Estava classificado dentre os soldados principais (milites principales) e possuía a categoria de duplicário (duplicarius), isento de tarefas pesadas e cobrava dupla paga. Aspirava a ser nomeado centurião, e quando atingia a qualificação suficiente recebia o título de optio ad spem ordinis.
rdf:langString
Опціо́н або о́птіо (від лат. optio, множина optiōnēs — «бажаний», «вибраний») — звання в давньоримській армії, заступник центуріона. Вибирався центуріоном і належав до «принципалів» (principales) — молодших офіцерів. Опціон мав функції тактичного заступника центуріона, а в разі його смерті вступав на його посаду та приймав на себе командування центурією і ставав при цьому «центурійним опціоном» (optio centuriae). Поза полем бою мав різноманітні позиції:
* Optio ad spem (ordinis) («опціон, що подає надію») — найвищий ранг опціона, перед вступом на посаду центуріона.
* Optio ballistariorum («балістний опціон») — командував катапультами.
* Optio carceris — («гауптвахтний опціон») — начальник військової в'язниці.
* Optio custodiarum («вартовий опціон») — начальник варти.
* Optio equitum («кавалерійський опціон») — заступник командира кавалерійської частини.
* Optio valetudinarii («шпитальний опціон») — завідувач лазаретом. Опціон отримував подвійну платню простого легіонера. Посада опціона була у різноманітних військових формуваннях і навіть в цивільній управі був optio ab actis urbi («опціон з міських справ») — свого роду секретар міського префекта.
xsd:nonNegativeInteger
5383
