Optimal foraging theory
http://dbpedia.org/resource/Optimal_foraging_theory an entity of type: Person
Optimal foraging (wörtliche Bedeutung: „optimale Nahrungssuche“) ist ein Prinzip der Ökologie, das zu erklären versucht, wie Entscheidungsfindungen bei der Futtersuche und Nahrungsauswahl zustande kommen. Es wird sowohl auf Tiere in der Verhaltensbiologie wie auf Menschen in der Archäologie und Ethnologie angewendet. In der Biologie wird auch der deutsche Begriff Optimalitätsmodell verwendet.
rdf:langString
La teoría del forrajeo óptimo (TFO) es un modelo ecológico de comportamiento que ayuda a predecir cómo se comporta un animal cuando busca comida. Si bien la obtención de alimentos proporciona energía al animal, la búsqueda y la captura de los mismos requieren energía y tiempo. Para maximizar la condición física, un animal adopta una estrategia de forrajeo que proporciona el mayor beneficio (energía) al menor costo, maximizando la energía neta obtenida. OFT ayuda a predecir la mejor estrategia que un animal puede usar para lograr este objetivo. La palabra forrajeo no es aceptada por la Real Academia Española, sin embargo el verbo forrajear, sí lo está. Este se define como "segar y recoger el forraje“ por lo que la comunidad científica ha adoptado este concepto. El término forrajeo es usado
rdf:langString
C’est en 1966 qu’Emlen, Mac-Arthur et Pianka établissent pour la première fois la théorie de la stratégie optimale de recherche de nourriture (en anglais : optimal foraging) qui consiste à rechercher la nourriture optimale avec le moins de contraintes possibles. Les individus capables d’exploiter leur nourriture de la manière la plus efficace ont un taux de survie plus élevé, et donc une meilleure fitness. La sélection naturelle va donc les avantager, d’où leur intérêt d’adopter la meilleure stratégie de recherche de nourriture.
rdf:langString
Optimal foraging theory (OFT) is a behavioral ecology model that helps predict how an animal behaves when searching for food. Although obtaining food provides the animal with energy, searching for and capturing the food require both energy and time. To maximize fitness, an animal adopts a foraging strategy that provides the most benefit (energy) for the lowest cost, maximizing the net energy gained. OFT helps predict the best strategy that an animal can use to achieve this goal.
rdf:langString
最適採餌理論 (さいてきさいじりろん、英語: Optimal foraging theory、OFT) は生物の食物探索行動を予測する際に用いられる行動生態学における最適化モデルである。生物は食物を食べることによってエネルギーを得るが、同時に食物の探索や捕獲にはエネルギーや時間がかかる。生物は自身の適応度を最大化させるような採餌戦略を採用していると考えられる。すなわち、より少ないコストでより多い利益(エネルギー)を得る採餌戦略を採用していると考えられる。OFTは、このような生物の適応的な行動を説明するモデルである。
rdf:langString
Uma questão central da ecologia tem sido o comportamento de alimentação. Em sua forma básica, a teoria do forrageamento ótimo estipula que o forrageamento do organismo é de certa forma um meio de maximizar sua absorção de energia por unidade de tempo. Em outras palavras, eles se comportam de modo a encontrar, capturar e consumir alimento contendo o máximo de calorias enquanto gastam o mínimo de tempo possível fazendo isto. O entendimento de muitos conceitos ecológicos como adaptação, fluxo energético e competição dependem da habilidade de compreender que alimentos os animais selecionam, e porque.
rdf:langString
Классическая биологическая теория оптимального , независимо разработанная в 1966 году Робертом Макартуром и Эриком Пианкой — утверждает, что выбор пищи животными зависит от следующих факторов: времени на поиск пищи и времени на обработку пищи. Теория постулирует, что животное стремится максимизировать скорость потребления энергии Е, которую оно получает из пищи: , где E — количество энергии вида добычи,t1 — время поиска добычи,t2 — время обработки добычи.
rdf:langString
Класична біологічна теорія оптимального , незалежно розроблена в 1966 році Робертом МакАртуром і Еріком Піанкою (англ. Eric Pianka) — стверджує, що вибір їжі тваринами залежить від наступних чинників: часу на пошук їжі і часу на обробку їжі. Теорія постулювала, що тварина прагне максимізувати швидкість споживання енергії Е, яку вона отримує з їжі: , де E — кількість енергії виду здобичіt1 — час пошуку здобичіt2 — час обробки здобичі.
rdf:langString
rdf:langString
Optimal foraging
rdf:langString
Teoría del forrajeo óptimo
rdf:langString
Stratégie optimale de recherche de la nourriture
rdf:langString
最適採餌理論
rdf:langString
Optimal foraging theory
rdf:langString
Forrageamento ótimo
rdf:langString
Теория оптимального фуражирования
rdf:langString
Теорія оптимального фуражування
xsd:integer
3237391
xsd:integer
1124935280
rdf:langString
Optimal foraging (wörtliche Bedeutung: „optimale Nahrungssuche“) ist ein Prinzip der Ökologie, das zu erklären versucht, wie Entscheidungsfindungen bei der Futtersuche und Nahrungsauswahl zustande kommen. Es wird sowohl auf Tiere in der Verhaltensbiologie wie auf Menschen in der Archäologie und Ethnologie angewendet. In der Biologie wird auch der deutsche Begriff Optimalitätsmodell verwendet. Einer der wichtigsten Kernsätze geht davon aus, dass Individuen und soziale Gruppen solche Nahrungsquellen bevorzugen, welche die höchstmögliche Nettoenergieaufnahme (Differenz aus Energieausbeute und Energieaufwand) bieten. Dies setzt jedoch voraus, dass diese Gruppen ihre Nahrungsquellen bewerten und dementsprechend ausnützen. Dabei gibt es zwei Variablen, den Zeitaufwand und die Nahrungseffizienz. Das heißt, diejenige Nahrung wird bevorzugt, bei der das Verhältnis der beiden Variablen zueinander am günstigsten ist. So dient das Konzept dem Versuch, die Beziehungen zwischen Populationen, deren Nahrungsquellen und räumlichen Verbreitung, sowie deren Nahrungsstrategien zu erklären.
rdf:langString
C’est en 1966 qu’Emlen, Mac-Arthur et Pianka établissent pour la première fois la théorie de la stratégie optimale de recherche de nourriture (en anglais : optimal foraging) qui consiste à rechercher la nourriture optimale avec le moins de contraintes possibles. Les individus capables d’exploiter leur nourriture de la manière la plus efficace ont un taux de survie plus élevé, et donc une meilleure fitness. La sélection naturelle va donc les avantager, d’où leur intérêt d’adopter la meilleure stratégie de recherche de nourriture. La théorie de la stratégie optimale de recherche de nourriture permet d’expliquer quelles sont les stratégies optimales utilisées par un prédateur pour la recherche et le choix d’une nourriture optimale.
rdf:langString
La teoría del forrajeo óptimo (TFO) es un modelo ecológico de comportamiento que ayuda a predecir cómo se comporta un animal cuando busca comida. Si bien la obtención de alimentos proporciona energía al animal, la búsqueda y la captura de los mismos requieren energía y tiempo. Para maximizar la condición física, un animal adopta una estrategia de forrajeo que proporciona el mayor beneficio (energía) al menor costo, maximizando la energía neta obtenida. OFT ayuda a predecir la mejor estrategia que un animal puede usar para lograr este objetivo. La palabra forrajeo no es aceptada por la Real Academia Española, sin embargo el verbo forrajear, sí lo está. Este se define como "segar y recoger el forraje“ por lo que la comunidad científica ha adoptado este concepto. El término forrajeo es usado en publicaciones científicas. Alternativamente se puede sustituir por "búsqueda de alimento" o en este caso la Teoría de la búsqueda de alimento óptima.
rdf:langString
Optimal foraging theory (OFT) is a behavioral ecology model that helps predict how an animal behaves when searching for food. Although obtaining food provides the animal with energy, searching for and capturing the food require both energy and time. To maximize fitness, an animal adopts a foraging strategy that provides the most benefit (energy) for the lowest cost, maximizing the net energy gained. OFT helps predict the best strategy that an animal can use to achieve this goal. OFT is an ecological application of the optimality model. This theory assumes that the most economically advantageous foraging pattern will be selected for in a species through natural selection. When using OFT to model foraging behavior, organisms are said to be maximizing a variable known as the currency, such as the most food per unit time. In addition, the constraints of the environment are other variables that must be considered. Constraints are defined as factors that can limit the forager's ability to maximize the currency. The optimal decision rule, or the organism's best foraging strategy, is defined as the decision that maximizes the currency under the constraints of the environment. Identifying the optimal decision rule is the primary goal of the OFT.
rdf:langString
最適採餌理論 (さいてきさいじりろん、英語: Optimal foraging theory、OFT) は生物の食物探索行動を予測する際に用いられる行動生態学における最適化モデルである。生物は食物を食べることによってエネルギーを得るが、同時に食物の探索や捕獲にはエネルギーや時間がかかる。生物は自身の適応度を最大化させるような採餌戦略を採用していると考えられる。すなわち、より少ないコストでより多い利益(エネルギー)を得る採餌戦略を採用していると考えられる。OFTは、このような生物の適応的な行動を説明するモデルである。 OFTは最適化モデルを生態学に適用したものである。この理論においては、最も有利な採餌パターンを選択した個体が自然選択によって淘汰されると仮定する。OFTを用いて採餌行動を説明する際には、生物は通貨 (currency) と呼ばれる変数を最適化していると仮定する。具体的には単位時間あたりに得られるエネルギー量などを最大化している。加えて、制約 (constraints) 条件も考慮する必要がある。制約条件は生物が通貨を最大化するのを妨げる種々の要因と定義される。最適決定ルール (optimal decision rule) は生物の最適な採餌戦略のことであり、環境中の制約の中で通貨を最大化させるような意思決定のことをいう。最適決定ルールを特定することはOFTの主要な目的である。
rdf:langString
Классическая биологическая теория оптимального , независимо разработанная в 1966 году Робертом Макартуром и Эриком Пианкой — утверждает, что выбор пищи животными зависит от следующих факторов: времени на поиск пищи и времени на обработку пищи. Теория постулирует, что животное стремится максимизировать скорость потребления энергии Е, которую оно получает из пищи: , где E — количество энергии вида добычи,t1 — время поиска добычи,t2 — время обработки добычи. В целом, поведение животных будет развиваться в направлении выбора той стратегии, которая обеспечит самую высокую скорость потребления энергии V. Если животное затратит больше энергии на поиск и обработку нового вида добычи, то оно ограничит разнообразие питания (сузит диапазон диеты) Так, при животное становится универсалом, а при выбор добычи будет узко специализированным.
rdf:langString
Uma questão central da ecologia tem sido o comportamento de alimentação. Em sua forma básica, a teoria do forrageamento ótimo estipula que o forrageamento do organismo é de certa forma um meio de maximizar sua absorção de energia por unidade de tempo. Em outras palavras, eles se comportam de modo a encontrar, capturar e consumir alimento contendo o máximo de calorias enquanto gastam o mínimo de tempo possível fazendo isto. O entendimento de muitos conceitos ecológicos como adaptação, fluxo energético e competição dependem da habilidade de compreender que alimentos os animais selecionam, e porque. Robert MacArthur e Eric Pianka (1966) desenvolveram um modelo teórico e empírico, a teoria do forrageamento ótimo (TFO), que levou a um melhor entendimento do comportamento de forragear . Emlen (1966) publicou, na mesma época, um artigo sobre o mesmo assunto, entretanto diferia em detalhes, demonstrando a necessidade de um modelo onde seleção de alimento por animais poderia ser entendida como um fator evolucionário que maximizasse o ganho de energia líquida por unidade de tempo gasto na alimentação. Desde sua concepção original, houve muitos artigos e livros publicados mencionando a TFO que fez importantes contribuições a muitas disciplinas incluindo ecologia, fisiologia e antropologia. Alguns destes aditamentos incluem artigos de Earl Werner (1974), Eric Charnov (1974, 1976,1977), John Krebs (1972,1974, 1977, 1985), Smith (1966, 1974), Ricklefs (1973), Schoener (1969, 1971,1974, 1983), Pyke (1977,1984), Stephens & Sutherland (1983) e Stephens & Krebs (1986). O que será citado a seguir é um esboço do modelo de MacArthur e Pianka.
rdf:langString
Класична біологічна теорія оптимального , незалежно розроблена в 1966 році Робертом МакАртуром і Еріком Піанкою (англ. Eric Pianka) — стверджує, що вибір їжі тваринами залежить від наступних чинників: часу на пошук їжі і часу на обробку їжі. Теорія постулювала, що тварина прагне максимізувати швидкість споживання енергії Е, яку вона отримує з їжі: , де E — кількість енергії виду здобичіt1 — час пошуку здобичіt2 — час обробки здобичі. В цілому, поведінка тварин розвиватиметься у напрямі вибору тієї стратегії, яка забезпечить найвищу швидкість споживання енергії V. Якщо тварина витратить більше енергії на пошук і обробку нового виду здобичі, то вона обмежить різноманітність живлення (звузить діапазон дієти) Так, при тварина стає універсалом, а при вибір здобичі буде вузько спеціалізованим.
xsd:nonNegativeInteger
41826