Opcode
http://dbpedia.org/resource/Opcode an entity of type: AnatomicalStructure
كود العملية (بالإنجليزية: operation code اختصارًا opcode) ولها معاني بالإنجليزية أخرى مثل instruction syllable و (opstrings) في الحوسبة، هو جزء من مجموعة أوامر بلغة الآلة لتحديد العملية التي يتعين القيام بها. بجانب كود التشغيل نفسه، تحدد معظم التعليمات أيضًا البيانات التي ستعالجها على هيئة معاملات. بالإضافة إلى الشفرات المستخدمة في بنية مجموعة التعليمات الخاصة بوحدات المعالجة المركزية المختلفة، والتي تعتبر عتادًا، يمكن أيضًا استخدامها في آلات الحوسبة المجردة كجزء من مواصفات رمز البايت الخاصة بها.
rdf:langString
In computing, an opcode (abbreviated from operation code, also known as instruction machine code, instruction code, instruction syllable, instruction parcel or opstring) is the portion of a machine language instruction that specifies the operation to be performed. Beside the opcode itself, most instructions also specify the data they will process, in the form of operands. In addition to opcodes used in the instruction set architectures of various CPUs, which are hardware devices, they can also be used in abstract computing machines as part of their byte code specifications.
rdf:langString
Na treoracha bunúsacha, scríofa sa chóras heicsidheachúlach, ar féidir leis an ríomhaire iad a thuiscint agus feidhmiú dá réir. Is annamh a scríobhann ríomhchláraitheoir go díreach sa chód seo: scríobhann siad i dteanga díolama atá sainiúil don ríomhaire nó ceann de na teangacha ardleibhéil atá ar fáil.
rdf:langString
컴퓨터 과학에서 명령 코드(opcode←operation code, instruction syllable, instruction parcel, opstring)는 기계어의 일부이며 수행할 명령어를 나타내는 부호를 말한다. 이에 대한 규격과 형식은 프로세서 명령어 집합에 나와 있다. (프로세서는 일반 CPU일 수도 있고 특별한 처리 장치일 수도 있다) 기계어 명령어(Instruction)는 명령어를 나타내는 opcode를 가지며, 일반적으로 피연산자를 나타내는 하나 이상의 지정자를 가진다. 일부 연산에 대해서는 연산 자체가 묵시적으로 피연산자를 갖고 있는 경우도 있고, 피연산자를 아예 갖지 않는 연산도 있다.
rdf:langString
オペコード (operation code, opcode) とは、機械語の1個の命令の部分で、実行する操作 (operation) の種類を指定する部分のこと、およびそのコード（符号）のことである。数式における演算子に相当する。命令のもうひとつの主要部分は、操作される対象を指定するオペランド（被演算子）である。
rdf:langString
Em informática, um código de operação (ou Opcode) é a referência à instrução que um determinado processador possui para conseguir realizar determinadas tarefas. Suas especificações e formatos são definidos no conjunto de instruções da arquitetura do processador em questão (que pode ser um processador geral ou uma unidade de tratamento mais especializado). Algumas ISAs (normas) tem instruções que definem campos para opcodes e operandos, enquanto outras (e.g. a arquitetura Intel x86) tem uma das mais complicadas integradas estruturas.
rdf:langString
Ein Opcode, auch op code oder operation code, ist eine Zahl, die die Nummer eines Maschinenbefehls für einen bestimmten Prozessortyp angibt. Alle Opcodes zusammen bilden den Befehlssatz des Prozessors oder der Prozessorfamilie. Jeder Befehl hat einen eigenen Opcode, etwa die Addition, Multiplikation, das Kopieren von Registern, Laden und Speichern von Registern aus dem Arbeitsspeicher, Ein- und Ausgabe usw. Einfache Opcodes stellen bereits einen Maschinenbefehl dar. Auf einen Teil der Opcodes müssen Adressen, Konstanten oder Ähnliches folgen, die dann zusammen mit dem Opcode einen Maschinenbefehl bilden.
rdf:langString
En informática, un opcode (operation code) o código de operación es la porción de una instrucción de lenguaje de máquina que especifica la operación a ser realizada. Su especificación y formato serán determinados por la arquitectura del conjunto de instrucciones (ISA) del componente de hardware de computador - normalmente un CPU, pero posiblemente una unidad más especializada. Una instrucción completa de lenguaje de máquina contiene un opcode y, opcionalmente, la especificación de uno o más operandos - sobre los que la operación debe actuar. Algunas operaciones tienen operandos implícitos, o de hecho ninguno. Algunas ISAs tiene instrucciones con campos definidos para los opcodes y operandos, mientras que otras (ej. la arquitectura Intel x86) tienen una estructura más complicada y de propós
rdf:langString
En informatique, un code opération (en anglais, opcode, operation code, machine code, instruction code, instruction syllable, instruction parcel ou opstring) est la partie d'une instruction en langage machine qui spécifie l'opération à effectuer. Outre le code opération lui-même, la plupart des instructions précise également les données qu'elles vont traiter, sous forme d'opérandes.
rdf:langString
Dalam komputasi, kode operasi (Inggris: operation code, disingkat opcode), dikenal juga sebagai kode mesin instruksi, kode instruksi, suku kata instruksi, dan paket instruksi, adalah bagian dari instruksi bahasa mesin yang menentukan operasi yang akan dilakukan. Selain kode operasi itu sendiri, sebagian besar instruksi juga menentukan data yang akan mereka proses, dalam bentuk operan. Selain kode operasi yang digunakan dalam arsitektur set instruksi dari berbagai CPU, yang merupakan perangkat keras, kode operasi juga dapat digunakan dalam mesin komputasi abstrak sebagai bagian dari spesifikasi mereka.
rdf:langString
In informatica un opcode (operation code, codice operativo) è una porzione d'istruzione in linguaggio macchina che specifica l'operazione che deve essere eseguita. La lunghezza e il formato del codice sono disposti nel set di istruzioni del processore in questione (che può essere una CPU generica o un'unità d'elaborazione più specializzata). Oltre allo stesso codice operativo un'istruzione normalmente ha anche uno o più identificatori per gli operandi (ad esempio i dati) sui quali l'operazione deve agire; va notato che alcune operazioni possono avere operandi impliciti, o nessun operando.
rdf:langString
Kod operacji (ang. opcode) – w informatyce jest to liczba, będąca fragmentem rozkazu przekazywanego do wykonania do procesora, która informuje jaka operacja ma być wykonana. Każde polecenie asemblera jak add, sub, itd. posiada swój numer, na który jest zamieniane podczas kompilacji do kodu maszynowego. Zbiór kodów dla danego procesora jest określany w jego modelu programowym.
rdf:langString
Een opcode (een afkorting van operation code) is een deel van een instructie aan een computer die aangeeft welke bewerking uitgevoerd moet worden. Een instructie die door een computer wordt uitgevoerd, bestaat meestal uit twee delen: de opcode en de operanden. Er zijn twee soorten opcodes: in de machinetaal en in de assembleertaal. De laatste worden mnemonische opcodes genoemd. Luidt de instructie bijvoorbeeld dat er vijf moet worden opgeteld bij register EBX, dan is:
* opcode: 'optellen bij een register'
* operanden: 'EBX' en '5' De assemblerinstructie is: ADD EBX,5
rdf:langString
OP-kod kommer av engelskans OPeration code vilket innebär en viss processors kommando eller mnemonic vilket ofta utgörs i form av ett tre bokstäver långt ord såsom LDA (LoaD accumulator A). Ett rent användande av dessa kommandon eller OP-koder innebär att man programmerar i assembler. Operationerna som opkoden beskriver kan vara , , programkontrollerande och systemfunktioner. En processor kan ha olika många OP-koder. Om den har många (typiskt >50) kallas den för en CISC och har den få kallas den för en RISC. LDA #$FE
rdf:langString
Код операции, операционный код, опкод — часть машинного языка, называемая инструкцией и определяющая операцию, которая должна быть выполнена. Определение и формат кодов инструкций зависит от системы команд данного процессора (который может быть как главным процессором, так и более специализированным для работы в какой-либо конкретной области). В отличие от самого опкода, инструкция обычно имеет одно или больше определений для операндов (то есть данных), над которыми должна выполняться операция, хотя некоторые операции могут иметь явные операнды или совсем их не иметь. Существуют наборы инструкций со схожими полями постоянного размера для опкода и определений операндов, в то время как другие (архитектура x86, к примеру) имеют более сложную структуру с переменной длиной.
rdf:langString
Код операції, операційний код, опкод — частина машинної мови, яка називається інструкцією та визначає операцію, яка повинна бути виконана процесором. Визначення та формат кодів інструкцій залежить від системи команд процесора (який може бути як головним процесором, так і більш спеціалізованим для роботи в будь-якої конкретної області). На відміну від самого опкода, інструкція зазвичай має одне або більше визначень для операндів (тобто даних) над якими має виконуватися операція, хоча деякі операції можуть мати явні операнди або зовсім їх не мати. Існують набори інструкцій з схожими полями постійного розміру для опкода та визначень операндів, в той час як інші (архітектура x86, наприклад) мають складнішу структуру з змінною довжиною.
rdf:langString
rdf:langString
كود العملية
rdf:langString
Opcode
rdf:langString
Código de operación
rdf:langString
Treoirchód
rdf:langString
Kode operasi
rdf:langString
Code opération
rdf:langString
Opcode
rdf:langString
명령 코드
rdf:langString
オペコード
rdf:langString
Opcode
rdf:langString
Opcode
rdf:langString
Kod operacji
rdf:langString
Código de operação
rdf:langString
OP-kod
rdf:langString
Код операции
rdf:langString
Код операції
xsd:integer
230470
xsd:integer
1122643296
rdf:langString
y
rdf:langString
March 2020
rdf:langString
كود العملية (بالإنجليزية: operation code اختصارًا opcode) ولها معاني بالإنجليزية أخرى مثل instruction syllable و (opstrings) في الحوسبة، هو جزء من مجموعة أوامر بلغة الآلة لتحديد العملية التي يتعين القيام بها. بجانب كود التشغيل نفسه، تحدد معظم التعليمات أيضًا البيانات التي ستعالجها على هيئة معاملات. بالإضافة إلى الشفرات المستخدمة في بنية مجموعة التعليمات الخاصة بوحدات المعالجة المركزية المختلفة، والتي تعتبر عتادًا، يمكن أيضًا استخدامها في آلات الحوسبة المجردة كجزء من مواصفات رمز البايت الخاصة بها.
rdf:langString
Ein Opcode, auch op code oder operation code, ist eine Zahl, die die Nummer eines Maschinenbefehls für einen bestimmten Prozessortyp angibt. Alle Opcodes zusammen bilden den Befehlssatz des Prozessors oder der Prozessorfamilie. Jeder Befehl hat einen eigenen Opcode, etwa die Addition, Multiplikation, das Kopieren von Registern, Laden und Speichern von Registern aus dem Arbeitsspeicher, Ein- und Ausgabe usw. Einfache Opcodes stellen bereits einen Maschinenbefehl dar. Auf einen Teil der Opcodes müssen Adressen, Konstanten oder Ähnliches folgen, die dann zusammen mit dem Opcode einen Maschinenbefehl bilden. Jedem Opcode wird ein kurzes Wort oder eine Abkürzung, ein Mnemonic, zugeordnet. Mit den Mnemonics ergeben sich die Assemblersprachen, bei denen jeweils ein Mnemonic, gegebenenfalls gefolgt von Adressen oder Konstanten, in eine Zeile einer Textdatei geschrieben wird. Ein spezielles Programm, der Assembler, erzeugt Maschinencode, indem es im Wesentlichen die Mnemonics durch ihre jeweiligen Opcodes ersetzt. Die meisten modernen Prozessoren besitzen einige hundert Opcodes. Ältere Prozessoren hatten oft „undefinierte“ oder „illegale“ Opcodes. Bestimmte, für die Programmierung gar nicht vorgesehene Opcodes konnten durch ihre Nebenwirkungen auf den internen Schaltungsaufbau des Prozessors allerhand seltsame, schädliche oder seltener auch nützliche Effekte haben. Solche Opcodes wurden manchmal bei der Programmierung von Computerspielen auf Heimcomputern und frühen Spielkonsolen benutzt, um bestimmte Vorgänge ein wenig schneller ablaufen zu lassen oder um die Funktionsweise eines Kopierschutzes zu verschleiern. Nachteilig war, dass solche „undefinierten Opcodes“ vom Hersteller nicht garantiert wurden und auf Nachfolgemodellen eines Prozessors oft nicht mehr funktionierten. Heutige Prozessoren tun dagegen entweder überhaupt nichts, wenn sie in einem Programm einen unbekannten Opcode antreffen, oder aber sie begeben sich in einen klar definierten Fehlerzustand.
rdf:langString
En informática, un opcode (operation code) o código de operación es la porción de una instrucción de lenguaje de máquina que especifica la operación a ser realizada. Su especificación y formato serán determinados por la arquitectura del conjunto de instrucciones (ISA) del componente de hardware de computador - normalmente un CPU, pero posiblemente una unidad más especializada. Una instrucción completa de lenguaje de máquina contiene un opcode y, opcionalmente, la especificación de uno o más operandos - sobre los que la operación debe actuar. Algunas operaciones tienen operandos implícitos, o de hecho ninguno. Algunas ISAs tiene instrucciones con campos definidos para los opcodes y operandos, mientras que otras (ej. la arquitectura Intel x86) tienen una estructura más complicada y de propósito específico.Los operandos sobre los cuales los opcodes aplican pueden, dependiendo de la arquitectura del CPU, consistir de. registros, valores en memoria, valores almacenados en la pila, puertos de I/O, bus, etc. Las operaciones que un opcode puede especificar pueden incluir aritmética, copia de datos, operaciones lógicas, y control del programa. Los opcodes también pueden ser encontrados en los bytecodes interpretados por un interpretador de código de byte (o la máquina virtual, en un sentido de ese término). En estos, una arquitectura de conjunto de instrucciones es creada para ser interpretada por software en vez de un dispositivo de hardware. A menudo, los interpretadores de código de byte trabajan con tipos de datos y operaciones de más alto nivel, que el de un conjunto de instrucciones por hardware, pero son construidas a lo largo de líneas similares. Ejemplos incluyen la máquina virtual de Java (JVM) del lenguaje de programación Java, el código de byte usado en GNU Emacs para el código compilado de LISP, y muchos otros. El lenguaje de máquina es tedioso y difícil para que los seres humanos lo programen directamente, así que si la abstracción dada por un lenguaje de programación de alto nivel no es deseada, un lenguaje ensamblador es usado. Aquí, son usadas las instrucciones mnemónicas que corresponden a las especificaciones del opcode y el operando de las instrucciones de lenguaje de máquina generadas. Esto da un mayor nivel de legibilidad y comprensibilidad, que trabajando directamente con operaciones de lenguaje de máquina, mientras que todavía da el control exacto del lenguaje de máquina generado. Un programa llamado ensamblador transforma el lenguaje ensamblador en código de máquina.
rdf:langString
En informatique, un code opération (en anglais, opcode, operation code, machine code, instruction code, instruction syllable, instruction parcel ou opstring) est la partie d'une instruction en langage machine qui spécifie l'opération à effectuer. Outre le code opération lui-même, la plupart des instructions précise également les données qu'elles vont traiter, sous forme d'opérandes. En plus des codes opérations utilisés dans les jeux d'instructions de diverses unités centrales de traitement, qui sont des dispositifs matériels, ils peuvent également être utilisés dans les bytecodes de machines virtuelles.
rdf:langString
In computing, an opcode (abbreviated from operation code, also known as instruction machine code, instruction code, instruction syllable, instruction parcel or opstring) is the portion of a machine language instruction that specifies the operation to be performed. Beside the opcode itself, most instructions also specify the data they will process, in the form of operands. In addition to opcodes used in the instruction set architectures of various CPUs, which are hardware devices, they can also be used in abstract computing machines as part of their byte code specifications.
rdf:langString
Na treoracha bunúsacha, scríofa sa chóras heicsidheachúlach, ar féidir leis an ríomhaire iad a thuiscint agus feidhmiú dá réir. Is annamh a scríobhann ríomhchláraitheoir go díreach sa chód seo: scríobhann siad i dteanga díolama atá sainiúil don ríomhaire nó ceann de na teangacha ardleibhéil atá ar fáil.
rdf:langString
Dalam komputasi, kode operasi (Inggris: operation code, disingkat opcode), dikenal juga sebagai kode mesin instruksi, kode instruksi, suku kata instruksi, dan paket instruksi, adalah bagian dari instruksi bahasa mesin yang menentukan operasi yang akan dilakukan. Selain kode operasi itu sendiri, sebagian besar instruksi juga menentukan data yang akan mereka proses, dalam bentuk operan. Selain kode operasi yang digunakan dalam arsitektur set instruksi dari berbagai CPU, yang merupakan perangkat keras, kode operasi juga dapat digunakan dalam mesin komputasi abstrak sebagai bagian dari spesifikasi mereka. Spesifikasi dan format kode operasi tercantum dalam arsitektur set instruksi (ISA) prosesor yang bersangkutan, berupa CPU umum atau unit pemrosesan yang lebih khusus. Kode operasi untuk set instruksi tertentu dapat dijelaskan melalui penggunaan tabel kode operasi yang merinci semua kode operasi yang mungkin. Terlepas dari kode operasi itu sendiri, sebuah instruksi biasanya juga memiliki satu atau lebih penentu untuk operan (yaitu data) di mana operasi harus bertindak, meskipun beberapa operasi mungkin memiliki operan implisit, atau tidak sama sekali. Ada set instruksi dengan bidang yang hampir seragam untuk kode operasi dan penentu operan, serta yang lain (arsitektur x86 misalnya) dengan struktur variabel-panjang yang lebih rumit. Set instruksi dapat diperpanjang melalui penggunaan awalan kode operasi yang menambahkan subset instruksi baru yang terdiri dari kode operasi yang ada setelah urutan bita yang dicadangkan.
rdf:langString
컴퓨터 과학에서 명령 코드(opcode←operation code, instruction syllable, instruction parcel, opstring)는 기계어의 일부이며 수행할 명령어를 나타내는 부호를 말한다. 이에 대한 규격과 형식은 프로세서 명령어 집합에 나와 있다. (프로세서는 일반 CPU일 수도 있고 특별한 처리 장치일 수도 있다) 기계어 명령어(Instruction)는 명령어를 나타내는 opcode를 가지며, 일반적으로 피연산자를 나타내는 하나 이상의 지정자를 가진다. 일부 연산에 대해서는 연산 자체가 묵시적으로 피연산자를 갖고 있는 경우도 있고, 피연산자를 아예 갖지 않는 연산도 있다.
rdf:langString
オペコード (operation code, opcode) とは、機械語の1個の命令の部分で、実行する操作 (operation) の種類を指定する部分のこと、およびそのコード（符号）のことである。数式における演算子に相当する。命令のもうひとつの主要部分は、操作される対象を指定するオペランド（被演算子）である。
rdf:langString
In informatica un opcode (operation code, codice operativo) è una porzione d'istruzione in linguaggio macchina che specifica l'operazione che deve essere eseguita. La lunghezza e il formato del codice sono disposti nel set di istruzioni del processore in questione (che può essere una CPU generica o un'unità d'elaborazione più specializzata). Oltre allo stesso codice operativo un'istruzione normalmente ha anche uno o più identificatori per gli operandi (ad esempio i dati) sui quali l'operazione deve agire; va notato che alcune operazioni possono avere operandi impliciti, o nessun operando. Ci sono set di istruzioni con campi quasi uniformi per l'opcode e gli specificatori degli operandi, così come altri (l'architettura x86 per esempio) con una più complicata struttura a lunghezza variabile.Un esempio potrebbe essere il numero 0001, codice operativo che indica al calcolatore di effettuare una somma (ADD). A seconda dell'architettura gli operandi possono essere valori nei registri, valori nello stack, altri valori in memoria, porte I/O, ecc., specificata e accessibile usando un più o meno complesso modello di indirizzamento. I tipi di operazioni includono operazioni aritmetiche, operazioni di copia dei dati, operazioni logiche e controllo del programma, come istruzioni speciali (come CPUID e altri).
rdf:langString
Een opcode (een afkorting van operation code) is een deel van een instructie aan een computer die aangeeft welke bewerking uitgevoerd moet worden. Een instructie die door een computer wordt uitgevoerd, bestaat meestal uit twee delen: de opcode en de operanden. Er zijn twee soorten opcodes: in de machinetaal en in de assembleertaal. De laatste worden mnemonische opcodes genoemd. Luidt de instructie bijvoorbeeld dat er vijf moet worden opgeteld bij register EBX, dan is:
* opcode: 'optellen bij een register'
* operanden: 'EBX' en '5' De machinecode (voor i86) van deze instructie is 83C305. De opcode is 83C, het register EBX wordt aangeduid met 3 en de bij te tellen waarde is 05. De assemblerinstructie is: ADD EBX,5 Hierin is ADD de mnemonische opcode. In het gegeven voorbeeld komen de opcodes niet precies met elkaar overeen. Uit de mnemonische opcode 'ADD' blijkt namelijk dat er moet worden opgeteld, maar niet dat er bij een register moet worden opgeteld. Dat blijkt pas uit de operand 'EBX'. Er zijn assembleertalen waarin er wel een directe een-op-eenrelatie is tussen de opcode in de machinetaal en de mnemonische opcode. Zo maakt de assembleertaal van de IBM 360 onderscheid tussen de mnemnnische opcodes 'A' (optellen van waarde in het geheugen) en 'AR' (optellen van waarde uit register). De assemblerinstructies zijn: A 4,8 Tel de inhoud van adres 8 op bij register 4AR 4,8 Tel de inhoud van register 8 op bij register 4
rdf:langString
Kod operacji (ang. opcode) – w informatyce jest to liczba, będąca fragmentem rozkazu przekazywanego do wykonania do procesora, która informuje jaka operacja ma być wykonana. Każde polecenie asemblera jak add, sub, itd. posiada swój numer, na który jest zamieniane podczas kompilacji do kodu maszynowego. Zbiór kodów dla danego procesora jest określany w jego modelu programowym. W zależności od architektury, operacje mogą być wykonywane na wartościach zapisanych w rejestrach lub na stosie, jak również używać portów wejścia/wyjścia itp. W skład typów możliwych operacji wchodzi arytmetyka, kopiowanie danych, operacje logiczne, kontrola przebiegu sterowania i inne.
rdf:langString
OP-kod kommer av engelskans OPeration code vilket innebär en viss processors kommando eller mnemonic vilket ofta utgörs i form av ett tre bokstäver långt ord såsom LDA (LoaD accumulator A). Ett rent användande av dessa kommandon eller OP-koder innebär att man programmerar i assembler. OP-kod är ett begrepp inom datortekniken som avser den del av en maskinkodsinstruktion hos en processor som specificerar den operation som skall utföras. Opkodernas format och funktion specificeras i instruktionsuppsättningen hos processorn ifråga. Utöver själva opkoden har en maskininstruktion vanligtvis också en eller flera operander som bestämmer den data på vilken operationen skall agera. Några operationer kan ha implicita operander där operanderna är inte direkt specificerade. Andra operation har inga operander alls. Operationerna som opkoden beskriver kan vara , , programkontrollerande och systemfunktioner. En processor kan ha olika många OP-koder. Om den har många (typiskt >50) kallas den för en CISC och har den få kallas den för en RISC. Ska man vara strikt är det inte kommandon som styr processorn utan instruktioner. Dessa instruktioner består av två delar dvs. en OP-kod och, vanligtvis, ett argument eller operand. När processorn läser programmet läser den först OP-koden, som då via det interna instruktionsregistret talar om för den vad den ska göra, och sedan operanden som vanligtvis är ett tal av någon form till exempel en adress eller ett binärt värde. Exempelvis skulle första instruktionen i ett program kunna vara: LDA #$FE vilket innebär att ackumulator A laddas med det hexadecimala talet FE eller binärt 11111110.
rdf:langString
Em informática, um código de operação (ou Opcode) é a referência à instrução que um determinado processador possui para conseguir realizar determinadas tarefas. Suas especificações e formatos são definidos no conjunto de instruções da arquitetura do processador em questão (que pode ser um processador geral ou uma unidade de tratamento mais especializado). Algumas ISAs (normas) tem instruções que definem campos para opcodes e operandos, enquanto outras (e.g. a arquitetura Intel x86) tem uma das mais complicadas integradas estruturas.
rdf:langString
Код операции, операционный код, опкод — часть машинного языка, называемая инструкцией и определяющая операцию, которая должна быть выполнена. Определение и формат кодов инструкций зависит от системы команд данного процессора (который может быть как главным процессором, так и более специализированным для работы в какой-либо конкретной области). В отличие от самого опкода, инструкция обычно имеет одно или больше определений для операндов (то есть данных), над которыми должна выполняться операция, хотя некоторые операции могут иметь явные операнды или совсем их не иметь. Существуют наборы инструкций со схожими полями постоянного размера для опкода и определений операндов, в то время как другие (архитектура x86, к примеру) имеют более сложную структуру с переменной длиной. В зависимости от архитектуры операнды могут быть значениями регистров, значениями стека, прочими значениями в памяти, портами ввода-вывода и прочими, определение и доступ к которым осуществляется при помощи различных методов адресации. Типы операций включают в себя арифметические действия, копирование данных, логические операции, прочие программные конструкции, в отличие от специальных инструкций (таких как CPUID и другие).
rdf:langString
Код операції, операційний код, опкод — частина машинної мови, яка називається інструкцією та визначає операцію, яка повинна бути виконана процесором. Визначення та формат кодів інструкцій залежить від системи команд процесора (який може бути як головним процесором, так і більш спеціалізованим для роботи в будь-якої конкретної області). На відміну від самого опкода, інструкція зазвичай має одне або більше визначень для операндів (тобто даних) над якими має виконуватися операція, хоча деякі операції можуть мати явні операнди або зовсім їх не мати. Існують набори інструкцій з схожими полями постійного розміру для опкода та визначень операндів, в той час як інші (архітектура x86, наприклад) мають складнішу структуру з змінною довжиною. Залежно від архітектури, операнди можуть бути значеннями регістрів, значеннями стека, іншими значеннями в пам'яті, портами введення-виведення, та іншими, визначення та доступ до яких здійснюється за допомогою різноманітних методів адресації. Типи операцій включають в себе арифметичні дії, копіювання даних, логічні операції, інші програмні конструкції, на відміну від спеціальних інструкцій (таких як cpuid та інші).
xsd:nonNegativeInteger
13953