Obshchina
http://dbpedia.org/resource/Obshchina an entity of type: Thing
Obščina (rusky община, anglicky commune) byla tradiční společenská organizační forma typická pro předfeudální (rodové) a feudální (středověké) společnosti především ve východní Evropě, ale i mimo ni. Pro obščinu byl charakteristický kolektivní způsob hospodaření s půdou ve smyslu jejího užití a práce na ní. Kolektivní forma spolupráce a sdílení zaručovala rodovým i středověkým lidským skupinám lepší přežití a přístup ke zdrojům potravy. Systém obščiny byl v podstatě opozicí k soukromému vlastnictví. Nicméně samo slovo obščina je ruského původu a užívá se jako terminus technicus pro formu zemědělského hospodaření a společenské organizace ruského venkova fungující v podstatě i po zrušení nevolnictví v roce 1861 až do konce carského režimu v roce 1917.
rdf:langString
Mir (russisch мир; vor der russischen Rechtschreibreform von 1918: міръ) oder Obschtschina (община) ist der Name für die russische Dorfgemeinschaft. Ihr gehörten alle Bauern eines Dorfes an. Der von ihnen genutzte Grund und Boden wurde periodisch unter ihnen umverteilt. Damit unterschied sich der Mir grundsätzlich von ländlichen Gebietskörperschaften West- und Mitteleuropas.
rdf:langString
Obchtchina Dans l'Empire russe, un mir (russe : мир) était une communauté paysanne locale autonome. Dans ces communautés villageoises, chacun devait travailler de concert pour assurer la survie mutuelle par le partage du travail et de la nourriture.
rdf:langString
미르(러시아어: мир)는 러시아의 농촌 공동체이다. 농민 보유지(保有地)는 관습을 좇아 일정 기간씩 재분할하여 경작해 왔으므로, 납세에 대해서 농민은 연대 책임을 졌다. 1861년 알렉산드르 2세의 농노 해방 때 토지 공유(共有)의 새로운 주체로서 미르가 채용되었는데, 동시에 행정의 최말단에 재편되었다. 그러나 그 법제적(法制的) 근거가 1906년 스톨리핀의 농지개혁법으로 상실되어, 토지의 사유제(私有制)가 진전되고, 다른 면에서는 몰락 농민이 된 임금 노동자 계급(賃金勞動者階級)이 사회적으로 성장하기 시작하였다. 일찍이 나로드니키는 미르에 의거하여 사회 혁명을 달성하려고 했으나 실패했다.
rdf:langString
Obszczina (ros. община, wspólnota, мир, mir) – wspólnota wiejska (крестьянская община) w Rosji. Polegała na wspólnym użytkowaniu ziemi i lasów, a indywidualnym – zabudowań i inwentarza, oraz na zbiorowej poręce i odpowiedzialności. Reforma agrarna Piotra Stołypina (1906) umożliwiła chłopom występowanie z obszcziny.
rdf:langString
俄罗斯村社（俄語：общи́на），又称俄国农村公社（简称公社或俄国公社）或米尔（俄語：мир），是俄罗斯19世纪后半叶形成的一种由农民组成的自然村落，与俄罗斯帝国时期的。它是由前农奴或国有农民及其后代组成的社区，通常都定居在一个村庄。有时一个村庄包括一个以上的米尔。偶尔也有几个村庄合并成一个米尔的情况。其土地所有权归属米尔，而不属于个别农民。米尔成员有权在某种统一的基础上分配得到相应的土地。未经米尔首领同意，不得出售或遗赠所持土地。作为集体所有制的结果，米尔有权不时在其组成家庭之间重新分配土地，其主要是针对家庭而不是个人。 农民有权获得财产，但无权获得特定财产并自由处置。
rdf:langString
أبشينيا Obshchina (بالروسية: общи́на)، وتعني حرفيا «الكومونة») أو مير ( (بالروسية: мир)، وتعني حرفيا «المجتمع» ، أو «المجتمع الريفي» ، الأبشينيا مصطلح روسي ظهر رسمياً في القرنين التاسع عشر والعشرين، ويدل على المجتمعات الريفية الفلاحية في الإمبراطورية الروسية على عكس المزارع الفردية، أو الخاوريون.
rdf:langString
Obsxina (rus: общи́на AFI /ɐpˈɕːinə/, literalment: "comuna") o mir (rus: мир, literalment: "societat" (un dels significats) o sélskoie obsxestvo (rus: сельское общество ("comunitat rural", terme oficial als segles XIX i XX) eren comunitats de pobles camperols, a diferència de les granges individuals, o khútors, a la Rússia Imperial. El terme es deriva de la paraula общий, obsxi (comú).
rdf:langString
En la Rusia prerrevolucionaria, un mir (en ruso: мир) u obschina (en ruso: община), era una comunidad campesina cuyas tierras se poseían y labraban en común. La tierra estaba dividida en parcelas que se asignaban a cada familia en función de su tamaño. Las familias cultivaban las parcelas y pagaban un alto alzado al mir, después de lo cual retenían el resto de beneficios. El mir era responsable ante el Gobierno por el pago de los impuestos de la comunidad, por lo general en forma de un impuesto de capitación sobre los varones adultos. Sus asuntos estaban controlados por el Selski Stárosta (alcalde pedáneo), elegido por los cabeza de familia.
rdf:langString
Obshchina (Russian: община, IPA: [ɐpˈɕːinə], literally "commune") or mir (Russian: мир, literally "society", among other meanings), or selskoye obshchestvo (Russian: сельское общество, literally "rural community", official term in the 19th and 20th century; sil's'ke tovarystvo, Ukrainian: сільське товариство, literally "rural community"), were peasant village communities as opposed to individual farmsteads, or khutors, in Imperial Russia. The term derives from the word obshchiy (Russian: общий, literally "common").
rdf:langString
Obščina (in russo: община?) è un termine utilizzato nell'età dell'Impero russo per riferirsi alle terre coltivate in comune dai contadini, in contrasto con la proprietà rurale individuale (in russo: хутор?, traslitterato: chutor). La parola deriva dall'aggettivo russo obščij (in russo: общий?), «comune« ». Originariamente deriva dall'antica forma di praticata dai contadini russi. Questo istituto fu in parte ridimensionato dopo la riforma agraria di Stolypin (1906–1911) e scomparve con la rivoluzione russa del 1917 e la conseguente collettivizzazione nell'Unione Sovietica.
rdf:langString
ミール（mir、ロシア語: мир 、「社会」、他の意味でも）またはオプシーナ（obshchina、ロシア語: общи́на）は、ロシア帝国にかつて存在した農村共同体。別名をselskoye obshchestvo （ロシア語: сельское общество 「農村コミュニティ」、19世紀と20世紀の正式な用語。ウクライナ語: сільське товариство ）ともいう。 ミールの存在は、少なくとも15～16世紀にはその存在が確認できる。ミールの構成員は、各郷 の農民であり、長老 をはじめとする共同体の役員を選挙した。これらの役員が中心となって、森林への伐採・入会権や森林や漁場・猟場を使用する権利が定められた。 17世紀から18世紀における農奴制の強化とともに、ミールによる共同体自治は政府や地主によって次第に制限された。なかでも、18世紀の初めに人頭税が制定されると、地主領の農奴に対しミールごとに耕地を定期的に割替えされた。
rdf:langString
Obshchina (literalmente: commune) ou Mir (em russo: мир, literalmente: "sociedade" (Um dos significados)) ou Selskoye obshestvo ("Comunidade rural", termo oficial nos séc. XXI e XX) eram comunidades de camponeses, que se contrapunham a sítios individuais, ou Khutors, na Rússia Imperial. O termo deriva da palavra о́бщий, obshchiy (comum).
rdf:langString
Obsjtsjina (Russisch: община; "dorpsgemeenschap", "commune") was de benaming voor boerengemeenschappen die tegenover individuele boerderijen of choetoren stonden in het Russische Rijk. Het begrip is afgeleid van het woord "obsjtsji", wat bijvoorbeeld "gemeenschappelijk" kan betekenen. Deze instelling werd volledig verwoest door de landbouwhervormingen van Stolypin (1906-1914) en de Russische Revolutie, gevolgd door de collectivisatie van de Sovjet-Unie.
rdf:langString
Сельское общество (обчество, сельская община, крестьянская община, мир) — единица административно-хозяйственного самоуправления крестьян Российской империи. Несколько сельских обществ составляли волость. Сельские общества управлялись сельскими сходами, избиравшими сельских старост. До 1904 года они несли коллективную ответственность за уплату налогов своими членами.
rdf:langString
Общи́на (система миру) — сусідська форма общини мирян на рівні стану в Російській імперії у дореволюційній пореформенній Росії 1860-1910-их років общинна система миру — це адміністративне об'єднання селян з примусовим землеволодінням і круговою порукою. Общинна система миру значніше утвердилась з 1838 року, коли за імператриці Катерини ІІ у Катеринославському намісництві, а за імператора Павла I — скрізь, у волосне управління були введені початки самоврядування у вигляді виборних волосних старшин та голів. За Положенням 1838, яке реформувало управління державними селянами, передавши їх у відання Палати державних маєтностей, інститут виборного (інколи призначуваного) волосного голови доповнено волосним сходом (один виборний представник від 20 дворів) та волосним правлінням. З 1861 року щоб
rdf:langString
rdf:langString
مجتمع الفلاحيين الروسي
rdf:langString
Obsxina
rdf:langString
Obščina
rdf:langString
Mir (Dorfgemeinschaft)
rdf:langString
Mir (comunidad)
rdf:langString
Obščina
rdf:langString
Mir (communauté)
rdf:langString
미르 (공동체)
rdf:langString
ミール (農村共同体)
rdf:langString
Obshchina
rdf:langString
Obsjtsjina
rdf:langString
Obszczina
rdf:langString
Obshchina
rdf:langString
Сельское общество
rdf:langString
Община (система миру)
rdf:langString
俄罗斯村社
xsd:integer
972971
xsd:integer
1120968690
rdf:langString
أبشينيا Obshchina (بالروسية: общи́на)، وتعني حرفيا «الكومونة») أو مير ( (بالروسية: мир)، وتعني حرفيا «المجتمع» ، أو «المجتمع الريفي» ، الأبشينيا مصطلح روسي ظهر رسمياً في القرنين التاسع عشر والعشرين، ويدل على المجتمعات الريفية الفلاحية في الإمبراطورية الروسية على عكس المزارع الفردية، أو الخاوريون. كان يطلق على هذه المجتمعات أسم الـ (Mir) أيضاً، مجتمعات تتكون من عبيد سابقين، أو وأحفادهم، عاشوا في قرية واحدة. وكانت تتشكل القرى من مجموعة مجتمعات ريفية، والعكس صحيح، تشكلت المجتمعات الريفية من دمج عدة قرى. كان سند الملكية للأرض منوطًا بمجلس المجتمع الريفي وليس بالفلاح الفردي. كان لأعضاء المجتمع الريفي وبشكل منظم، الحق في تخصيص حصة يزرعها كل عضو. بالإضافة إلى أنه كان يمنع بيع الملكية أو توريث الأرض إلا بموافقة الجميع. نتيجة لهذه الملكية الجماعية، كان لدى المجتمع القدرة على إعادة تقسيم وتوزيع الأرض من وقت لآخر ما بين الأسر المكونة لهذا المجتمع. بطريقة أخرى كان الإعتبار للأسر وليس للافرد، وكان للفلاح الحق في تملك الأراضي لكنه ولا يستطيع التصرف فيها بحرية.الغالبية العظمى من الفلاحين الروس كانوا يمتلكون أراضيهم كملكية مشتركة داخل مجتمع الريفي الذي كان بمثابة حكم قروي اشتراكي. تم تقسيم الأراضي القابلة للزراعة إلى أقسام بناءً على نوعية التربة والمستفة التي تبعدها عن القرية. وكان لكل أسرة الحق في المطالبة بقطعة واحدة أو أكثر من كل قسم على حسب عدد الأفراد البالغين في الأسرة. بنفس الوقت، لم يكن الهدف من طريقة التوزيع هذه اجتماعياً (وفقاً لاحتياجات الشخص) بقدر ما كان هدفاً عملياً (ليقوم كل شخص بدفع ضرائبه). مرة أخرى، يتم إعادة توزيع (تدوير) هذه الأراضي بشكل دوري على أساس التعداد السكاني لضمان العدل. تم فرض هذا النظام من قبل الدولة قسرياً، كونها لها مصلحة في قدرة الأسر على دفع الضرائب.
rdf:langString
Obščina (rusky община, anglicky commune) byla tradiční společenská organizační forma typická pro předfeudální (rodové) a feudální (středověké) společnosti především ve východní Evropě, ale i mimo ni. Pro obščinu byl charakteristický kolektivní způsob hospodaření s půdou ve smyslu jejího užití a práce na ní. Kolektivní forma spolupráce a sdílení zaručovala rodovým i středověkým lidským skupinám lepší přežití a přístup ke zdrojům potravy. Systém obščiny byl v podstatě opozicí k soukromému vlastnictví. Nicméně samo slovo obščina je ruského původu a užívá se jako terminus technicus pro formu zemědělského hospodaření a společenské organizace ruského venkova fungující v podstatě i po zrušení nevolnictví v roce 1861 až do konce carského režimu v roce 1917.
rdf:langString
Obsxina (rus: общи́на AFI /ɐpˈɕːinə/, literalment: "comuna") o mir (rus: мир, literalment: "societat" (un dels significats) o sélskoie obsxestvo (rus: сельское общество ("comunitat rural", terme oficial als segles XIX i XX) eren comunitats de pobles camperols, a diferència de les granges individuals, o khútors, a la Rússia Imperial. El terme es deriva de la paraula общий, obsxi (comú). La gran majoria dels camperols russos van conservar les seves terres en dins d'una comunitat mir, que actuava com un govern del poble i una cooperativa. La terra cultivable es dividia en seccions basades en la qualitat del sòl i la distància des del poble. Cada llar tenia dret a reclamar una o més franges de cada secció en funció del nombre d'adults a la llar. El propòsit d'aquesta assignació no era tan social (a cadascú segons les seves necessitats), sinó més aviat pràctic (que cada persona pagués els seus impostos). Les franges es reassignaven periòdicament sobre la base d'un cens, per assegurar la participació equitativa de la terra. Això era executat per l'Estat, que tenia un interès en la capacitat de les llars per pagar els seus impostos.
rdf:langString
Mir (russisch мир; vor der russischen Rechtschreibreform von 1918: міръ) oder Obschtschina (община) ist der Name für die russische Dorfgemeinschaft. Ihr gehörten alle Bauern eines Dorfes an. Der von ihnen genutzte Grund und Boden wurde periodisch unter ihnen umverteilt. Damit unterschied sich der Mir grundsätzlich von ländlichen Gebietskörperschaften West- und Mitteleuropas.
rdf:langString
En la Rusia prerrevolucionaria, un mir (en ruso: мир) u obschina (en ruso: община), era una comunidad campesina cuyas tierras se poseían y labraban en común. La tierra estaba dividida en parcelas que se asignaban a cada familia en función de su tamaño. Las familias cultivaban las parcelas y pagaban un alto alzado al mir, después de lo cual retenían el resto de beneficios. El mir era responsable ante el Gobierno por el pago de los impuestos de la comunidad, por lo general en forma de un impuesto de capitación sobre los varones adultos. Sus asuntos estaban controlados por el Selski Stárosta (alcalde pedáneo), elegido por los cabeza de familia. Se desconoce el origen del sistema, pero a partir de 1724 adquirió una función redistributiva, con reasignaciones periódicas de tierras a fin de satisfacer las necesidades y las circunstancias de las familias sobre la base de un sistema igualitario pero económicamente ineficaz de cultivo en bancadas o hileras. Karl Marx se impresionó de los mir y los calificó como, "los viejos comunistas de Rusia" El sistema pasó a ser objeto de un debate intelectual (en torno a 1848), y los observadores occidentales consideraron erróneamente que era democrático. Tras la emancipación de los siervos en 1861 se mantuvo el mir por motivos fiscales y administrativos, pero las reformas agrícolas de Stolypin de 1906 a 1911 abolieron su carácter obligatorio.
rdf:langString
Obshchina (Russian: община, IPA: [ɐpˈɕːinə], literally "commune") or mir (Russian: мир, literally "society", among other meanings), or selskoye obshchestvo (Russian: сельское общество, literally "rural community", official term in the 19th and 20th century; sil's'ke tovarystvo, Ukrainian: сільське товариство, literally "rural community"), were peasant village communities as opposed to individual farmsteads, or khutors, in Imperial Russia. The term derives from the word obshchiy (Russian: общий, literally "common"). The mir was a community consisting of former serfs, or state peasants and their descendants, settled as a rule in a single village, although sometimes a village included more than one mir and, conversely, several villages were sometimes combined in a single mir. The title of the land was vested in the mir and not in the individual peasant. Members of the mir had the right to the allotment, on some uniform basis, of a holding that each member cultivated separately. A holding could not be sold or bequeathed without the consent of the mir. As a consequence of its collective tenure, the mir had the power to repartition the land from time to time among its constituent households. The mir dealt primarily with the household and not with the individual. The peasant had a right to a holding but not to a particular holding, and he could not dispose of it freely. The vast majority of Russian peasants held their land in communal ownership within a mir community which acted as a village government and a cooperative. Arable land was divided in sections based on soil quality and distance from the village. Each household had the right to claim one or more strips from each section depending on the number of adults in the household. The purpose of this allocation was not so much social (to each according to his needs) as it was practical (that each person pay his taxes). Strips were periodically re-allocated on the basis of a census to ensure equitable share of the land. This was enforced by the state which had an interest in the ability of households to pay their taxes.
rdf:langString
Obchtchina Dans l'Empire russe, un mir (russe : мир) était une communauté paysanne locale autonome. Dans ces communautés villageoises, chacun devait travailler de concert pour assurer la survie mutuelle par le partage du travail et de la nourriture.
rdf:langString
Obščina (in russo: община?) è un termine utilizzato nell'età dell'Impero russo per riferirsi alle terre coltivate in comune dai contadini, in contrasto con la proprietà rurale individuale (in russo: хутор?, traslitterato: chutor). La parola deriva dall'aggettivo russo obščij (in russo: общий?), «comune« ». Originariamente deriva dall'antica forma di praticata dai contadini russi. Questo istituto fu in parte ridimensionato dopo la riforma agraria di Stolypin (1906–1911) e scomparve con la rivoluzione russa del 1917 e la conseguente collettivizzazione nell'Unione Sovietica. Persino dopo l'emancipazione dei servi della gleba e l'abolizione di questo tipo di schiavitù, avvenuta nel 1861, il contadino nel suo lavoro giornaliero normalmente aveva poca indipendenza dalle decisioni assunte dall'obščina, tramite il suo organo direttivo, l'assemblea plenaria della comunità (mir). Le determinazioni di questa riguardavano infatti il controllo e la redistribuzione della terra comune e delle foreste (qualora fossero sotto la sua giurisdizione), l'arruolamento delle reclute per il servizio militare statale (ogni comunità infatti era obbligata a fornire all'esercito un determinato numero di uomini) e l'erogazione di punizioni per i crimini minori. L'obščina era anche obbligata in solido al pagamento delle tasse dei singoli membri. Questo tipo di responsabilità condivisa era nota con il nome di krugovaja poruka, anche se l'esatto significato di questa espressione cambiò nel corso del tempo. Vicino alle proprietà comuni stavano le proprietà individuali nobiliari che i contadini, anche quando furono affrancati dalla servitù, erano obbligati a lavorare gratuitamente (corvée). Tale istituto è descritto dallo scrittore russo Lev Tolstoj nel suo romanzo Resurrezione. I filosofi russi del XIX secolo considerarono l'obščina come un fattore unico nel panorama europeo, tale da distinguere la Russia dalle altre nazioni civilizzate. I populisti videro in questo istituto pre-capitalistico il germe di una futura società socialista mentre gli slavofili la esaltarono quale simbolo dell'unità spirituale e della cooperazione tra le classi della società russa.
rdf:langString
미르(러시아어: мир)는 러시아의 농촌 공동체이다. 농민 보유지(保有地)는 관습을 좇아 일정 기간씩 재분할하여 경작해 왔으므로, 납세에 대해서 농민은 연대 책임을 졌다. 1861년 알렉산드르 2세의 농노 해방 때 토지 공유(共有)의 새로운 주체로서 미르가 채용되었는데, 동시에 행정의 최말단에 재편되었다. 그러나 그 법제적(法制的) 근거가 1906년 스톨리핀의 농지개혁법으로 상실되어, 토지의 사유제(私有制)가 진전되고, 다른 면에서는 몰락 농민이 된 임금 노동자 계급(賃金勞動者階級)이 사회적으로 성장하기 시작하였다. 일찍이 나로드니키는 미르에 의거하여 사회 혁명을 달성하려고 했으나 실패했다.
rdf:langString
Obsjtsjina (Russisch: община; "dorpsgemeenschap", "commune") was de benaming voor boerengemeenschappen die tegenover individuele boerderijen of choetoren stonden in het Russische Rijk. Het begrip is afgeleid van het woord "obsjtsji", wat bijvoorbeeld "gemeenschappelijk" kan betekenen. Deze instelling werd volledig verwoest door de landbouwhervormingen van Stolypin (1906-1914) en de Russische Revolutie, gevolgd door de collectivisatie van de Sovjet-Unie. Zelfs na de in 1861, was de kleine boer in zijn dagelijkse werk nog grotendeels afhankelijk van de obsjtsjina, die op het dorpsniveau (mir) werd bestuurd door het volledige assemblee van de gemeenschap (schod). Tot haar taken behoorden het bestuur en de herverdeling van het gezamenlijke land en bos (indien aanwezig), het werven van rekruten voor de militaire dienst en het opleggen van straffen voor kleine vergrijpen. De Obsjtsjina werd ook verantwoordelijk gehouden voor wanbetalingen van belastingen door leden ervan en vaak ook voor de misdaden die ze begingen. Deze vorm van gedeelde verantwoordelijkheid stond bekend als круговая порука; (Kroegavaja paroeka), hoewel de exacte betekenis van deze uitdrukking veranderde in de loop der tijd. De 19e-eeuwse Russische filosofen verbonden veel belang aan de obsjtsjina als een uniek fenomeen dat Rusland onderscheidde van andere landen. Aleksandr Herzen prees het bijvoorbeeld als een vorm van een pre-kapitalistische institutie als een begin van de toekomstige socialistische samenleving. Zijn Slavofiele tegenstander Aleksej Chomjakov zag obsjtsjina als symbolisch voor de spirituele eenheid en interne samenwerking van de Russische samenleving en werkte dit uit tot een verfijnde "filosofie van obsjtsjina".
rdf:langString
ミール（mir、ロシア語: мир 、「社会」、他の意味でも）またはオプシーナ（obshchina、ロシア語: общи́на）は、ロシア帝国にかつて存在した農村共同体。別名をselskoye obshchestvo （ロシア語: сельское общество 「農村コミュニティ」、19世紀と20世紀の正式な用語。ウクライナ語: сільське товариство ）ともいう。 ミールの存在は、少なくとも15～16世紀にはその存在が確認できる。ミールの構成員は、各郷 の農民であり、長老 をはじめとする共同体の役員を選挙した。これらの役員が中心となって、森林への伐採・入会権や森林や漁場・猟場を使用する権利が定められた。 17世紀から18世紀における農奴制の強化とともに、ミールによる共同体自治は政府や地主によって次第に制限された。なかでも、18世紀の初めに人頭税が制定されると、地主領の農奴に対しミールごとに耕地を定期的に割替えされた。 19世紀の初頭には、国有地の農民にもミールが導入されるようになり、1838年の法令によりミールは公認されるとともに、納税の際、連帯責任で負担するように定められた。1861年のアレクサンドル2世による農奴解放ののち、ミールの成員はと呼ばれる集会を開いて長老を選挙するようになり、ミール内部のことは自主的な政治的意思決定がおこなわれた。しかし1889年には、この集会も政府の管理下におかれるようになった。 日露戦争の影響によるロシア第一革命ののち、1905年にストルイピンの改革によって私有地振興政策がとられたために、ミールは衰退した。このミールの制度はロシア独特のものとしてスラブ主義者によって高く評価されたが、他方 A.I.ゲルツェンのようなナロードニキ指導者も、ミールの基盤によりロシアは資本主義を経過することなくすぐさま社会主義へ移行できると宣伝した。
rdf:langString
Obszczina (ros. община, wspólnota, мир, mir) – wspólnota wiejska (крестьянская община) w Rosji. Polegała na wspólnym użytkowaniu ziemi i lasów, a indywidualnym – zabudowań i inwentarza, oraz na zbiorowej poręce i odpowiedzialności. Reforma agrarna Piotra Stołypina (1906) umożliwiła chłopom występowanie z obszcziny.
rdf:langString
Сельское общество (обчество, сельская община, крестьянская община, мир) — единица административно-хозяйственного самоуправления крестьян Российской империи. Несколько сельских обществ составляли волость. Сельские общества управлялись сельскими сходами, избиравшими сельских старост. До 1904 года они несли коллективную ответственность за уплату налогов своими членами. Сельские общества были образованы в результате реформы графа Киселёва по управлению казённым имуществом 1837—1841 годов и первоначально распространялись только на государственных крестьян. Одно сельское общество включало либо один большой населённый пункт, либо несколько маленьких соседних. В ходе освобождения владельческих крестьян от крепостной зависимости сельские общества были образованы также для бывших крепостных крестьян; как правило, такие сельские общества составлялись из крестьян одного владельца. Сельские общества являлись коллективными владельцами земли селений (улицы, проезды). Также сельские общества могли являться коллективными владельцами надельной земли, предоставлявшими их отдельным крестьянам во временное пользование. В 1905 году в Европейской части Российской империи сельские общества состоящие из 9,2 млн крестьянских дворов имели 100,2 млн десятин надельной земли в общинном владении и общества состоящие из 2,8 млн крестьянских дворов — 23,0 млн десятин в подворном владении. Сельское общество имело право в любой момент перейти от общинного пользования землёй к подворному, однако не исключался и обратный переход. По первоначальному плану аграрной реформы, составленному в 1906 году, предполагалось разделить сельское общество на два общества. Первое из них, земельное общество, должно было представлять собой хозяйственное товарищество, занимающееся управлением землёй, находящейся в совместной собственности крестьян. Второе поселковое общество — должно было стать низовой единицей местного самоуправления. Но этот план не был осуществлён. Разделение управленческих и хозяйственных функций было осуществлено уже советской властью, после образования сельсоветов.
rdf:langString
Obshchina (literalmente: commune) ou Mir (em russo: мир, literalmente: "sociedade" (Um dos significados)) ou Selskoye obshestvo ("Comunidade rural", termo oficial nos séc. XXI e XX) eram comunidades de camponeses, que se contrapunham a sítios individuais, ou Khutors, na Rússia Imperial. O termo deriva da palavra о́бщий, obshchiy (comum). A grande maioria de camponeses russos possuíam a terra dentro de uma comunidade Mir, que atuava como governo local e cooperativa. Terras aráveis eram divididas em glebas baseado na fertilidade do solo e distância da cidade. Cada família tinha o direito de reclamar uma ou mais faixas de terra dependendo do número de adultos da casa. A finalidade dessa divisão não era tanto social (a cada um segundo duas necessidades), mas prática (para que cada um pudesse pagar seus impostos). As porções de terra eram periodicamente redivididas baseada no censo, para garantir equidade na divisão das terras. Isso era vigiado pelo Estado, que tinha interesse no pagamento dos impostos.
rdf:langString
俄罗斯村社（俄語：общи́на），又称俄国农村公社（简称公社或俄国公社）或米尔（俄語：мир），是俄罗斯19世纪后半叶形成的一种由农民组成的自然村落，与俄罗斯帝国时期的。它是由前农奴或国有农民及其后代组成的社区，通常都定居在一个村庄。有时一个村庄包括一个以上的米尔。偶尔也有几个村庄合并成一个米尔的情况。其土地所有权归属米尔，而不属于个别农民。米尔成员有权在某种统一的基础上分配得到相应的土地。未经米尔首领同意，不得出售或遗赠所持土地。作为集体所有制的结果，米尔有权不时在其组成家庭之间重新分配土地，其主要是针对家庭而不是个人。 农民有权获得财产，但无权获得特定财产并自由处置。
rdf:langString
Общи́на (система миру) — сусідська форма общини мирян на рівні стану в Російській імперії у дореволюційній пореформенній Росії 1860-1910-их років общинна система миру — це адміністративне об'єднання селян з примусовим землеволодінням і круговою порукою. Общинна система миру значніше утвердилась з 1838 року, коли за імператриці Катерини ІІ у Катеринославському намісництві, а за імператора Павла I — скрізь, у волосне управління були введені початки самоврядування у вигляді виборних волосних старшин та голів. За Положенням 1838, яке реформувало управління державними селянами, передавши їх у відання Палати державних маєтностей, інститут виборного (інколи призначуваного) волосного голови доповнено волосним сходом (один виборний представник від 20 дворів) та волосним правлінням. З 1861 року щоб змінити традиційну форму російського сільського господарства — общинну форму землеробства, як додатка до колишньої помісної системи, Столипінські реформи скасовували «систему общини» тим, що регламентували її, конвенційно прикріпивши їй назву і адміністративно оформивши цю "етикетку", з наступним адміністративним поділом земель на «хутірські» (ділянки із садибою) та «відрубні» (без садиби) ділянки, а також адміністративним розділом загальних угідь, підкреслюючи приватну власність на землю та будівлі, приєднання до індивідуального володіння, щоб фермери стали більш консервативно орієнтованими і менш політично радикальними. Община отримала адміністративну назву, реформи підкреслювали приватну власність, яка поширювалась на всіх селян (після проведення ряду реформ 1861—1866 років). Таким чином проводилась еволюція додатка до колишньої помісної системи. В Російській імперії "люди в миру" з ранніх феодальних часів, коли суспільство структуювалось навколо відносин "земля в обмін на працю, службу і захист" самоорганізовувались в общинах. Найважливіші питання вирішували сільські збори, поточні справи — обраний на сході (тобто на зборах) сільський староста та призначений сільський писар — дві найважливіші посади тогочасного села. Ці збори, або схід представники відповідної галузі знання і нарекли «общиною». Сільська община (громада) мала свою спільну колективну власність, що розповсюджувалось в тому числі й на общинну землю. Після реформи 1861 року на територію підконтрольної частини України були поширені створені в її ході органи сільського самоуправління. 1889 року запроваджено інститут земських дільничних начальників, що змінили виборних мирових суддів. Під їхнім контролем опинилися органи сільського та волосного самоуправління і волосні суди.
xsd:nonNegativeInteger
13185
