Novellae Constitutiones
http://dbpedia.org/resource/Novellae_Constitutiones an entity of type: Thing
The Novellae Constitutiones ("new constitutions"; Ancient Greek: Νεαραὶ διατάξεις), or Justinian's Novels, are now considered one of the four major units of Roman law initiated by Roman emperor Justinian I in the course of his long reign (AD 527–565). The other three pieces are: the Codex Justinianus, the Digest, and the Institutes. Justinian's quaestor Tribonian was primarily responsible for compiling these last three. Together, the four parts are known as the Corpus Juris Civilis. Whereas the Code, Digest, and Institutes were designed by Justinian as coherent works, the Novels are diverse laws enacted after 534 (when he promulgated the second edition of the Code) that never were officially compiled during his reign.
rdf:langString
Le Novellae constitutiones sono le costituzioni imperiali emanate dall'imperatore bizantino Giustiniano nel periodo che va dal 535, anno successivo alla pubblicazione del Codex Iustinianus repetitae praelectionis, fino alla morte dell'imperatore, avvenuta nel 565. Il termine Novellae significa nuove, e sottolinea appunto che si tratta di costituzioni nuove rispetto a quelle contenute nel Codex. Alcune di esse sono in greco, altre in latino.
rdf:langString
新律（古希臘語：Νεαραὶ διατάξεις）是东罗马帝国皇帝查士丁尼一世下令，由法学家特里波尼亚努斯主持编纂的民法大全的第四部分，原文以希腊语写成，也有拉丁语版本。新律收集了公元534年之后东罗马帝国新颁布的法律。
rdf:langString
Novellae (en grec:Νεαραί διατάξεις, en llatí Novellae Constitutiones) són un conjunt de lleis, algunes escrites en llatí i altres en grec, que constitueixen un dels quatre grups del Corpus Juris Civilis que són: la Digesta, les Institutiones, el Codex Constitutionum i les Novellae. A més d'aquestes lleis, també reben el nom de novellae les incloses en altres textos compilatoris fets a occident, com el Breviarium d'Alaric II.
rdf:langString
Με τον όρο Νεαραί ή νέοι νόμοι (Novellae constitutiones) εννοείται το τέταρτο και τελευταίο τμήμα του νομοθετικού έργου του Ιουστινιανού το οποίο προανήγγειλε ο αυτοκράτορας στην εισαγωγική του διάταξη De emendatione codicis justiniani et secunda eius editione. Τα υπόλοιπα τμήματα του νομοθετικού του έργου ορίζονται ως εξής
rdf:langString
Die Novellae (kurz: NJ, hergeleitet aus Novellae Iustiniani; gelegentlich: Nov.) sind eine teilweise in Latein, vornehmlich aber in Griechisch gehaltene Sammlung von Nachtragsgesetzen (leges novellae) aus der iustinianischen Zeit nach 535. Sie sind Anhangsbestandteil des später so genannten Corpus iuris civilis, zu dem auch die Institutionen (für Studienanfänger), die Digesten (für Fortgeschrittene) und der Codex Iustinianus mit den Kaiserkonstitutionen von Hadrian bis Justin I. gehören.
rdf:langString
Las Novellae Constitutiones post Codicem («Nuevas Leyes»; latín: Novellæ constitutiones, griego antiguo: Νεαραί διατάξεις), o las Novelas de Justiniano, son ahora consideradas una de las cuatro unidades principales del derecho romano iniciadas por el emperador romano Justiniano I en el curso de su largo reinado (527-565 d. C.). Las otras tres piezas son: el Código de Justiniano, el Digesto y las Institutiones. El cuestor Triboniano fue el principal responsable de la compilación de estos tres últimos. Juntas, las cuatro partes son conocidas como el Corpus Juris Civilis. Mientras que el Código, el Digesto y las Institutiones fueron diseñadas por Justiniano como obras coherentes, las Novelas son leyes diversas promulgadas después del 534 —cuando promulgó la segunda edición del Código— que nu
rdf:langString
Les Novellæ Constitutiones, quæ post nostri codicis confectionem late sunt (de leur titre complet en latin signifiant littéralement « nouvelles constitutions produites après la rédaction de notre code »), ou simplement Novellæ Constitutiones (en grec ancien : Νεαραί διατάξεις / Nearaí diatáxeis), communément appelées les Novelles de Justinien en français, sont l'une des quatre composantes du Corpus juris civilis rédigé sous l'empereur byzantin Justinien (les trois autres sont le Code de Justinien, le Digeste et les Institutes). Les Novelles comprennent les lois promulguées par l'empereur après la parution de la deuxième édition de son Code en 534. Contrairement aux trois autres livres, celles-ci sont souvent rédigées en grec lorsqu'elles s'adressent aux régions orientales de l'empire ; d'a
rdf:langString
Novelas de Justiniano ou Novelas das Constituições (em latim: Novellae Constitutiones) são as leis publicadas pelo imperador Justiniano I (r. 527–565) depois da conclusão do Código de Justiniano. Foram redigidas sobretudo em grego e, diferente das leis presentes no Digesto e nas Instituições (duas das quatro partes do código), são acompanhadas de extensas justificativas e legitimações. Pretendia-se que fossem publicadas como uma compilação oficial, mas isso não ocorreu devido a morte do jurista Triboniano, que havia sido encarregado de compilar as leis do código. Por isso, foram transmitidas por coleções privadas, com a mais extensa englobando 168 novelas (algumas das quais de sucessores de Justiniano) e 13 éditos. Há recensões em latim (Autêntico e Epítome de Juliano) e grego (Sintagma de
rdf:langString
Novellae Constitutiones (Новые конституции, греч. Νεαραί διατάξεις), или новеллы Юстиниана являются, наряду с Кодексом, Дигестами и Институциями, одним из основных разделов римского права, реформированного византийским императором Юстинианом I.
rdf:langString
Novellae Constitutiones (Нові конституції, грец. Νεαραί διατάξεις), або новели Юстиніана є, поряд з Кодексом, Дигестами та Інституціями, одним з основних розділів римського права, реформованого візантійським імператором Юстиніаном I.
rdf:langString
rdf:langString
Novellae
rdf:langString
Novellae
rdf:langString
Νεαραί
rdf:langString
Novellae Constitutiones
rdf:langString
Novelles de Justinien
rdf:langString
Novellae Constitutiones
rdf:langString
Novellae Constitutiones
rdf:langString
Novelas de Justiniano
rdf:langString
Новеллы Юстиниана
rdf:langString
Новели Юстиніана
rdf:langString
新律
xsd:integer
25908693
xsd:integer
1103092606
rdf:langString
Novellae (en grec:Νεαραί διατάξεις, en llatí Novellae Constitutiones) són un conjunt de lleis, algunes escrites en llatí i altres en grec, que constitueixen un dels quatre grups del Corpus Juris Civilis que són: la Digesta, les Institutiones, el Codex Constitutionum i les Novellae. A més d'aquestes lleis, també reben el nom de novellae les incloses en altres textos compilatoris fets a occident, com el Breviarium d'Alaric II. El nom llatí novella (plural:novellae) no es va fer servir en el moment de la promulgació d'aquestes lleis, sinó que se'ls va donar posteriorment quan van ser compilades per juristes i per distingir-les de les lleis més antigues, ja que la paraula novellae vol dir «noves». Tot i que el Codi Justinià es va començar a compilar a proposta de l'emperador Justinià I i durant el seu regnat, les novellae es van començar a compilar posteriorment a partir del 535, com un annex a l'anterior llibre que ja s'havia donat per acabat, i les darreres són del 565, encara que la majoria van ser publicades entre el 535 i el 539. Algunes van ser les normes dictades després de la publicació del Codi, o les que corregien els defectes del Codi. El text en grec consisteix en 165 novellae com a mínim (potser 168) de les quals 159 corresponen a Justinià i la resta a Justí II i Tiberi II. Tracten sobre l'administració de l'estat, afers eclesiàstics i lleis civils. En llatí hi ha un epítom amb 125 novellae, i una traducció de 134 normes coneguda com a Authenticum o Liber Authenticorum, sent el compilador un autor desconegut.
rdf:langString
Με τον όρο Νεαραί ή νέοι νόμοι (Novellae constitutiones) εννοείται το τέταρτο και τελευταίο τμήμα του νομοθετικού έργου του Ιουστινιανού το οποίο προανήγγειλε ο αυτοκράτορας στην εισαγωγική του διάταξη De emendatione codicis justiniani et secunda eius editione. Τα υπόλοιπα τμήματα του νομοθετικού του έργου ορίζονται ως εξής
* : Μια αναμόρφωση των εισηγήσεων του Γάιου, του 2ου αι.
* Πανδέκτης: Οι απόψεις περίπου 39 δικηγόρων, οι οποίοι έζησαν στη χρονική περίοδο που καλύπτει η μετάβαση από τον Αύγουστο ως τον Ιουστινιανό. Μερικοί ξαναγράφηκαν για να συμφωνούν με το σύγχρονο νόμο, ενώ περικόπηκαν οι αντιφάσεις και οι διαφοροποιημένες απόψεις. Το τελικό αποτέλεσμα υποτίθεται ότι αντιπροσώπευσε το νόμο με τον οποίο κυβέρνησε ο Ιουστινιανός.
* Ιουστινιάνειος Κώδικας: Όλα τα διατάγματα που εκδόθηκαν από τους προηγούμενους αυτοκράτορες και ήταν ακόμα σε ισχύ.
rdf:langString
Die Novellae (kurz: NJ, hergeleitet aus Novellae Iustiniani; gelegentlich: Nov.) sind eine teilweise in Latein, vornehmlich aber in Griechisch gehaltene Sammlung von Nachtragsgesetzen (leges novellae) aus der iustinianischen Zeit nach 535. Sie sind Anhangsbestandteil des später so genannten Corpus iuris civilis, zu dem auch die Institutionen (für Studienanfänger), die Digesten (für Fortgeschrittene) und der Codex Iustinianus mit den Kaiserkonstitutionen von Hadrian bis Justin I. gehören. Die Gesetzessammlung repräsentiert einen Querschnitt durch alle gesellschaftlichen Lebensfragen der Zeit. Den hohen Privatwirtschafts- und Handelsbedürfnissen ist mit knapp einem Drittel aller Regelungen Rechnung getragen. Den größten Handlungsbedarf erkannte Justinian jedoch im allgemeinen Ordnungsrecht, das er akribisch hoheitlich ausstattete. Da die spätantike Kaiserzeit ihren Beamtenapparat mit einem hohen administrativen Aufwand betrieb, entfiel knapp die Hälfte aller Vorschriften auf die Organisation der Reichsverwaltung, das heißt Zuteilung der Amtsbefugnisse im Reich und in den Provinzen, die Versorgung des Militärs und Klarstellungen im Gerichts- und Steuerwesen. Im Übrigen werden Fragen der Organisation und der Vermögensausstattung der Kirche geregelt, wobei auch Anforderungen an Sitte und Moral formuliert werden. Die Regelungen beziehen „alle Untertanen“ ein, kennen bisweilen Ausnahmen und sind regelmäßig durch ein hohes Abstraktionsniveau gekennzeichnet. Justinian hielt sein rechtliches Instrumentarium weitgehend flexibel und steuerbar, um anstehende Veränderungen bewältigen zu können, insbesondere bei Betroffenheit unmittelbarer Staatsinteressen. Andererseits waren Regelungen aber auch statisch und häufig unscheinbar, insbesondere dann, wenn die Interessenlage privatrechtlicher Natur war.
rdf:langString
Las Novellae Constitutiones post Codicem («Nuevas Leyes»; latín: Novellæ constitutiones, griego antiguo: Νεαραί διατάξεις), o las Novelas de Justiniano, son ahora consideradas una de las cuatro unidades principales del derecho romano iniciadas por el emperador romano Justiniano I en el curso de su largo reinado (527-565 d. C.). Las otras tres piezas son: el Código de Justiniano, el Digesto y las Institutiones. El cuestor Triboniano fue el principal responsable de la compilación de estos tres últimos. Juntas, las cuatro partes son conocidas como el Corpus Juris Civilis. Mientras que el Código, el Digesto y las Institutiones fueron diseñadas por Justiniano como obras coherentes, las Novelas son leyes diversas promulgadas después del 534 —cuando promulgó la segunda edición del Código— que nunca fueron compiladas oficialmente durante su reinado.
rdf:langString
The Novellae Constitutiones ("new constitutions"; Ancient Greek: Νεαραὶ διατάξεις), or Justinian's Novels, are now considered one of the four major units of Roman law initiated by Roman emperor Justinian I in the course of his long reign (AD 527–565). The other three pieces are: the Codex Justinianus, the Digest, and the Institutes. Justinian's quaestor Tribonian was primarily responsible for compiling these last three. Together, the four parts are known as the Corpus Juris Civilis. Whereas the Code, Digest, and Institutes were designed by Justinian as coherent works, the Novels are diverse laws enacted after 534 (when he promulgated the second edition of the Code) that never were officially compiled during his reign.
rdf:langString
Les Novellæ Constitutiones, quæ post nostri codicis confectionem late sunt (de leur titre complet en latin signifiant littéralement « nouvelles constitutions produites après la rédaction de notre code »), ou simplement Novellæ Constitutiones (en grec ancien : Νεαραί διατάξεις / Nearaí diatáxeis), communément appelées les Novelles de Justinien en français, sont l'une des quatre composantes du Corpus juris civilis rédigé sous l'empereur byzantin Justinien (les trois autres sont le Code de Justinien, le Digeste et les Institutes). Les Novelles comprennent les lois promulguées par l'empereur après la parution de la deuxième édition de son Code en 534. Contrairement aux trois autres livres, celles-ci sont souvent rédigées en grec lorsqu'elles s'adressent aux régions orientales de l'empire ; d'autres le sont en latin, et certaines dans les deux langues.
rdf:langString
Le Novellae constitutiones sono le costituzioni imperiali emanate dall'imperatore bizantino Giustiniano nel periodo che va dal 535, anno successivo alla pubblicazione del Codex Iustinianus repetitae praelectionis, fino alla morte dell'imperatore, avvenuta nel 565. Il termine Novellae significa nuove, e sottolinea appunto che si tratta di costituzioni nuove rispetto a quelle contenute nel Codex. Alcune di esse sono in greco, altre in latino.
rdf:langString
Novelas de Justiniano ou Novelas das Constituições (em latim: Novellae Constitutiones) são as leis publicadas pelo imperador Justiniano I (r. 527–565) depois da conclusão do Código de Justiniano. Foram redigidas sobretudo em grego e, diferente das leis presentes no Digesto e nas Instituições (duas das quatro partes do código), são acompanhadas de extensas justificativas e legitimações. Pretendia-se que fossem publicadas como uma compilação oficial, mas isso não ocorreu devido a morte do jurista Triboniano, que havia sido encarregado de compilar as leis do código. Por isso, foram transmitidas por coleções privadas, com a mais extensa englobando 168 novelas (algumas das quais de sucessores de Justiniano) e 13 éditos. Há recensões em latim (Autêntico e Epítome de Juliano) e grego (Sintagma de Atanásio Escolástico e coleção de Teodoro Escolástico) do século VI ou VII e boa parte delas foam incorporadas nas Basílicas de Leão VI, o Sábio (r. 886–912).
rdf:langString
Novellae Constitutiones (Нові конституції, грец. Νεαραί διατάξεις), або новели Юстиніана є, поряд з Кодексом, Дигестами та Інституціями, одним з основних розділів римського права, реформованого візантійським імператором Юстиніаном I. Попри те, що відомі й інші збірки новел, наприклад, новели Феодосія, наразі під новелами (в юридичному сенсі) розуміють саме новели Юстиніана. Новели Юстиніана становлять найбільшу цінність для вивчення соціально-економічного й політичного життя Візантії в VI столітті, оскільки юридична думка в них, на відміну від інших частин Corpus iuris civilis, менше скута канонами класичного римського права, а більше виходить із потреб часу. Вважається, що новели є частиною Corpus iuris civilis і є «новими» конституціями відносно Кодексу. Новели публікувалися після завершення робіт над іншими частинами Corpus iuris civilis і тому, в разі розбіжностей, перевагу слід надавати їм. Початковий намір Юстиніана видати новели у вигляді офіційного збірника не було здійснено, мабуть, через смерть голови комісії з систематизації законів Трибоніана. Новели збереглися тільки в приватних збірках, найбільша з яких містить 168 новел; деякі з яких були створені при наступниках Юстиніана. Згодом велика частина новел була включена в законодавчий звід IX століття Базиліки. Стилістично новели відрізняються від решти законодавства великою кількістю риторичних додавань і деякою багатослівністю.
rdf:langString
新律（古希臘語：Νεαραὶ διατάξεις）是东罗马帝国皇帝查士丁尼一世下令，由法学家特里波尼亚努斯主持编纂的民法大全的第四部分，原文以希腊语写成，也有拉丁语版本。新律收集了公元534年之后东罗马帝国新颁布的法律。
rdf:langString
Novellae Constitutiones (Новые конституции, греч. Νεαραί διατάξεις), или новеллы Юстиниана являются, наряду с Кодексом, Дигестами и Институциями, одним из основных разделов римского права, реформированного византийским императором Юстинианом I. Несмотря на то, что известны и другие сборники новелл, например, новеллы Феодосия, в настоящее время под словом новеллы (в юридическом смысле) понимаются именно новеллы Юстиниана. Новеллы Юстиниана представляют наибольшую ценность для изучения социально-экономической и политической жизни Византии в VI веке, поскольку юридическая мысль в них, в отличие от остальных частей Corpus iuris civilis, меньше скована канонами классического римского права, а больше исходит из потребностей времени. Считается, что новеллы являются частью Corpus iuris civilis и являются «новыми» конституциями по отношению к Кодексу. Соответственно, точка зрения , полагающего новеллы не входящими в «Корпус цивильного права», не является общепринятой. Новеллы публиковались после завершения работ над остальными частями Corpus iuris civilis и потому, в случае расхождений, предпочтение следует отдавать им. Первоначальное намерение Юстиниана издать новеллы в виде официального сборника не было осуществлено, по-видимому, из-за смерти главы комиссии по систематизации законов Трибониана. Новеллы сохранились только в частных сборниках, крупнейший из которых состоит из 168 новелл; некоторые из которых были созданы при преемниках Юстиниана. Впоследствии большая часть новелл была включена в законодательный свод IX века Базилики. Стилистически новеллы отличаются от остального законодательства большим количеством риторических добавлений и некоторым многословием.
xsd:nonNegativeInteger
16082
