Notaphily
http://dbpedia.org/resource/Notaphily an entity of type: WikicatBanknotes
La notafilia es la parte de la numismática que se dedica al estudio, investigación, coleccionismo y difusión de los billetes, estampillas, y papel moneda en general. Proviene del latín nota (billete) y el griego filos (amigo, aficionado).
rdf:langString
La billetophilie est le nom donné à l'activité qui consiste à collectionner des billets de banque.
rdf:langString
Notaphily is the study and collection of paper currency, and banknotes. A notaphilist is a collector of banknotes or paper money, particularly as a hobby.
rdf:langString
지폐 수집(영어: Notaphily)은 취미의 한 종류이며, 주로 조폐국에서 발행한 법정 통화와 같은 지폐를 수집하는 것을 말한다. 때때로 지폐 수집은 통화와 화폐의 역사를 과학적으로 연구하는 화폐학에 포함되기도 한다.동전 수집과 마찬가지로 등의 회사에서 지폐를 그레이딩 받을 수 있다.
rdf:langString
Notafilia – nauka zajmująca się badaniem papierowych znaków pieniężnych oraz banknotów, jako gałąź poboczna numizmatyki. Chociaż pierwsze banknoty powstały w VII wieku w Chinach, a w Europie w XVI wieku, początki sięgają lat 20. XX wieku, gdy zaczęto emitować niemieckie serie notgeldów. Od lat 70. zaczął się gwałtowny rozwój notafilii jako osobnej dziedziny. Zaczęto wydawać specjalistyczne katalogi banknotów.
rdf:langString
Бони́стика (фр. bonistique) — вспомогательная историческая дисциплина, изучающая вышедшие из употребления денежные знаки и боны как исторические документы, отражающие экономическое и политическое положение общества в то время. Возникла в начале XX века и тесно связана с нумизматикой. Коллекционирование бумажных денежных знаков также называют бонистикой.
rdf:langString
Notafilie je sběratelský obor, který se věnuje sběratelství bankovek (papírových platidel) a nauka o nich. Výraz v češtině, notafilie, je nejčastěji do anglického jazyka překládán mimo notaphily také jako paper money; bankovky. Sběratelství bankovek lze rozdělit do dvou časových rovin; do roku 1960 a od roku 1961 do současnosti. Samostatnou vědní disciplinou, nikoli dříve označovanou za pomocnou vědu historickou, je numismatika. V současné době je notafilie řazena na roveň numismatiky, tedy nikoli jako sběratelská disciplina včleněna do oblasti numismatiky (IBNS). V některých případech je chybně notafilie zahrnuta pod pojem numismatika, přestože se notafilie zabývá zcela jiným druhem platidel; papírovými penězi. Bankovní papír je v posledních letech často nahrazován plastickou (polymerové
rdf:langString
Notaphilie ist die Papiergeldkunde beziehungsweise das Sammeln von Papiergeld. Papiergeldscheine sind z. B. Weltbanknoten, Ländergeldscheine und Notgeldscheine. Genauso wie es für Münzensammler Münzkataloge gibt, so gibt es auch Kataloge für Papiergeld. Wichtige Beiträge auf diesem Gebiet machten zum Beispiel Albert Pick und Arnold Keller mit ihren Katalogen. Die ersten Geldscheine gab es seit dem 7. Jahrhundert in China. Erstes Notgeld aus Papier in Europa gab es bei einer maurischen Besatzung 1483 in Spanien und erste Banknoten in Europa gab es im 17. Jahrhundert in Schweden.
rdf:langString
Notafilia compreende o estudo, pesquisa, criação, conceito e impressão em papel-moeda e as tecnologias empregadas, também estuda a arte, cultura e evolução do papel-moeda no meio circulante mundial para fins monetários e histórico; escrito particular que representa a moeda de curso legal através dos tempos. Para o homem uma alternativa viável as moedas em metal. Também é considerado um ramo do colecionismo assim como a numismática Significado da palavra "Nota" Papel-moeda de curso legal, cédula ou título de crédito Significado da palavra "Philia" ou "Filia" - por país; - por valor facial;
rdf:langString
Боні́стика — вивчення та колекціонування паперової валюти та банкнот. Боніст — колекціонер банкнот або паперових грошей, різновид хобі. Вивчення паперових грошей має велике значення для історії, оскільки будь-які старовинні грошові знаки чи бони можуть певною мірою свідчити про економічне і політичне життя суспільства у певний час. Крім того, багато бонів мають значну мистецьку цінність (серед таких варто навести грошові знаки Української Народної Республіки та Української Держави 1918 р., ескізи яких виконав Нарбут Георгій Іванович), розмінні марки міста Одеси (автор ескізів — А.Ждах) та ін.
rdf:langString
rdf:langString
Notafilie
rdf:langString
Notaphilie
rdf:langString
Notafilia
rdf:langString
Billetophilie
rdf:langString
지폐 수집
rdf:langString
Notaphily
rdf:langString
Notafilia
rdf:langString
Notafilia
rdf:langString
Бонистика
rdf:langString
Боністика
xsd:integer
540666
xsd:integer
1040682331
rdf:langString
Notafilie je sběratelský obor, který se věnuje sběratelství bankovek (papírových platidel) a nauka o nich. Výraz v češtině, notafilie, je nejčastěji do anglického jazyka překládán mimo notaphily také jako paper money; bankovky. Sběratelství bankovek lze rozdělit do dvou časových rovin; do roku 1960 a od roku 1961 do současnosti. Samostatnou vědní disciplinou, nikoli dříve označovanou za pomocnou vědu historickou, je numismatika. V současné době je notafilie řazena na roveň numismatiky, tedy nikoli jako sběratelská disciplina včleněna do oblasti numismatiky (IBNS). V některých případech je chybně notafilie zahrnuta pod pojem numismatika, přestože se notafilie zabývá zcela jiným druhem platidel; papírovými penězi. Bankovní papír je v posledních letech často nahrazován plastickou (polymerové bankovky) či hybridní (hybridní bankovky) bankovní hmotou. Lidé pravděpodobně bankovky sbírali od té doby, co byly zavedeny, k většímu a systematickému rozvoji notafilie však došlo až v 60. a 70. letech 20. století. V roce 1961 byla založena již zmíněná společnost (IBNS), mezinárodní organizace sběratelů bankovek. V České republice zastřešuje notafilii Česká numismatická společnost (ČNS) založená roku 1919.
rdf:langString
Notaphilie ist die Papiergeldkunde beziehungsweise das Sammeln von Papiergeld. Papiergeldscheine sind z. B. Weltbanknoten, Ländergeldscheine und Notgeldscheine. Genauso wie es für Münzensammler Münzkataloge gibt, so gibt es auch Kataloge für Papiergeld. Wichtige Beiträge auf diesem Gebiet machten zum Beispiel Albert Pick und Arnold Keller mit ihren Katalogen. Die ersten Geldscheine gab es seit dem 7. Jahrhundert in China. Erstes Notgeld aus Papier in Europa gab es bei einer maurischen Besatzung 1483 in Spanien und erste Banknoten in Europa gab es im 17. Jahrhundert in Schweden. Papiergeld wird gesammelt nach:
* Thema (z. B. berühmte Persönlichkeiten)
* Zeitabschnitten
* Ländern
* Erhaltung
rdf:langString
La notafilia es la parte de la numismática que se dedica al estudio, investigación, coleccionismo y difusión de los billetes, estampillas, y papel moneda en general. Proviene del latín nota (billete) y el griego filos (amigo, aficionado).
rdf:langString
La billetophilie est le nom donné à l'activité qui consiste à collectionner des billets de banque.
rdf:langString
Notaphily is the study and collection of paper currency, and banknotes. A notaphilist is a collector of banknotes or paper money, particularly as a hobby.
rdf:langString
지폐 수집(영어: Notaphily)은 취미의 한 종류이며, 주로 조폐국에서 발행한 법정 통화와 같은 지폐를 수집하는 것을 말한다. 때때로 지폐 수집은 통화와 화폐의 역사를 과학적으로 연구하는 화폐학에 포함되기도 한다.동전 수집과 마찬가지로 등의 회사에서 지폐를 그레이딩 받을 수 있다.
rdf:langString
Notafilia – nauka zajmująca się badaniem papierowych znaków pieniężnych oraz banknotów, jako gałąź poboczna numizmatyki. Chociaż pierwsze banknoty powstały w VII wieku w Chinach, a w Europie w XVI wieku, początki sięgają lat 20. XX wieku, gdy zaczęto emitować niemieckie serie notgeldów. Od lat 70. zaczął się gwałtowny rozwój notafilii jako osobnej dziedziny. Zaczęto wydawać specjalistyczne katalogi banknotów.
rdf:langString
Notafilia compreende o estudo, pesquisa, criação, conceito e impressão em papel-moeda e as tecnologias empregadas, também estuda a arte, cultura e evolução do papel-moeda no meio circulante mundial para fins monetários e histórico; escrito particular que representa a moeda de curso legal através dos tempos. Para o homem uma alternativa viável as moedas em metal. Também é considerado um ramo do colecionismo assim como a numismática Significado da palavra "Nota" Papel-moeda de curso legal, cédula ou título de crédito Significado da palavra "Philia" ou "Filia" A palavra é um cultismo do grego que podemos chamar de amizade, e às vezes também podemos definir como “amor” por alguma coisa. Embora de fato o uso do termo “amor” seja muito mais amplo do que o termo “amizade”. Dentro do processo de composição significativa da palavra, philia ou filia, indica a inclinação apaixonada encarada pelos seres humanos em realidades ou situações pessoais. Esses neologismos fazem referência aos fenômenos psicológicos em que predomina a afetividade por algo. Por isto observamos o uso da palavra Filia, Philias ou suas derivações comumente empregadas como sinônimo para hobby. (como na filatelia, ciência que estuda os selos ou telecartofilia, ciência que estuda os cartões telefônicos). Assim, para se referir a algum divertimento de caráter individual. Como colecionar notas ou cédulas em papel moeda A Definição estudada e defendida pelo numismata e notafilista Bruno Diniz, diz que; um notafilista não deve ser conhecido como um mero “ajuntador” de cédulas, sua coleção deve ser organizada e bem estruturada, mesmo que seja simples e de baixo valor monetário. Há vários modelos que o iniciante em notafilia poderá seguir, podendo as coleções ser organizadas de diversas formas, como passaremos a detalhar. Lembramos ainda que a notafilia também engloba o colecionismo de bilhetes e cédulas particulares. Sendo assim vamos expandir os exemplos para todos os itens colecionáveis: - por país; - por tipo de cédula ou medalha; - por valor facial; - por tema; - por um tipo de cédula e suas variantes; - por padrão monetário; - por curiosidades; - por período histórico; - por estampagem; - Erros ou defeitos; Aquele que decide fazer uma coleção por tipos de cédulas deve seguir um catálogo e adquirir uma cédula de cada tipo. O padrão monetário pode ser outro guia para a nossa coleção. Colecionaremos apenas peças do padrão Cruzeiro ou cédulas de libras (diversos países tem o nome de Libra para seu padrão monetário) ou escudos ou pesos. Há aqueles que produzem coleções pelo valor facial: somente cédulas de valor 1, sejam cruzeiros, dólares, escudos, etc, ou valor 5, 10, 100... Um colecionador pode decidir colecionar apenas cédulas falsas ou somente cédulas com defeito, particulares ou regionais. Uma das mais interessantes formas de coleção é a temática. O colecionador decide-se por um tema específico e começa a dirigir sua atenção para este tipo de cédula . Um exemplo é o de cédulas com figuras de animais, ou de personalidades históricas, como a efígie da Rainha Elizabeth II da Inglaterra. A temática tem sido indiscutivelmente a forma que mais se popularizou em todos os tipos de colecionismo e não poderia ser diferente com a notafilia. As coleções temáticas costumam ficar mais vistosas e interessantes e além da pesquisa história da origem de determinada cédula faz com o que o colecionador adquira conhecimentos específicos sobre aquele tema escolhido, como por exemplo, o tema animais, com uma vastidão de notas a serem adquiridas e estudadas. O importante mesmo é afirmar mais uma vez a liberdade que o colecionador tem de montar sua coleção como bem entender, não existe fórmula ou receita para tal coisa, apenas cuidados para a conservação das peças e um consenso sobre a classificação das peças para uma melhor comunicação entre os colecionadores. Tal liberdade é estendida até para a cotação das peças, onde a Lei da Oferta e Procura trata de orientar os colecionadores com o devido bom senso no mercado.
rdf:langString
Бони́стика (фр. bonistique) — вспомогательная историческая дисциплина, изучающая вышедшие из употребления денежные знаки и боны как исторические документы, отражающие экономическое и политическое положение общества в то время. Возникла в начале XX века и тесно связана с нумизматикой. Коллекционирование бумажных денежных знаков также называют бонистикой.
rdf:langString
Боні́стика — вивчення та колекціонування паперової валюти та банкнот. Боніст — колекціонер банкнот або паперових грошей, різновид хобі. Вивчення паперових грошей має велике значення для історії, оскільки будь-які старовинні грошові знаки чи бони можуть певною мірою свідчити про економічне і політичне життя суспільства у певний час. Крім того, багато бонів мають значну мистецьку цінність (серед таких варто навести грошові знаки Української Народної Республіки та Української Держави 1918 р., ескізи яких виконав Нарбут Георгій Іванович), розмінні марки міста Одеси (автор ескізів — А.Ждах) та ін. Боністика як наука існує з початку 20 століття. Вона тісно пов'язана з нумізматикою. В Україні серйозно займаються науковою роботою в галузі боністики такі дослідники, як Р. Тхоржевський (період визвольних змагань 1917–1920 рр., по них захистив ще за радянських часів кандидатську дисертацію), О. Клименко (емісії УПА — захистив 2000 року дисертацію-комплексне дослідження бофонів УПА), Г. Марковецька (період визвольних змагань 1917–1920 рр. у Західній Україні) (З їхніми роботами можна ознайомитися на ресурсі Олександра Баранова, див. посилання). Окремі цікаві публікації підготував В. Чорноіваненко для журналу «Визвольний Шлях». Боністика — спеціальна історична дисципліна, що вивчає паперові грошові знаки. Термін «bon» виник у XIX столітті у Франції для означення окремих видів цінних паперів: чеків, талонів тощо. Пізніше поширений для позначення всіх грошових знаків — банкнот, державних та банківських білетів, у тому числі розмінних, розрахункових, кредитних грошових знаків — казначейських білетів, зобов'язань державної скарбниці тощо. Бони та їхні різні замінники, а також облігації внутрішньої позики, акції, купони цінних паперів, чеки, талони, квитанції, ордери, сертифікати, знаки казино, лото, лотерейні білети, векселі, боргові зобов'язання що перебувають в обігу разом з паперовими грошима — є об'єктом вивчення боністики. Боністика вивчає як гроші державних емісій (загальнообов'язкові емітовані згідно із законом), так і місцеві та приватні грошові випуски (не обов'язкові для всіх) що перебувають у обігу паралельно з національною валютою. Це тимчасові бони, які надходять до обігу на регіональному рівні від імені владних структур, міст, органів місцевого самоврядування, відділень великих банків, підприємств кооперативів тощо, під забезпеченням матеріальних цінностей, що перебувають у їхній власності (валюти, нерухомого майна представників влади). Появу місцевих та приватних грошей зумовлюють об'єктивні причини — війни, революції, спад виробництва, зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів, складний фінансовий стан держави коли населення потерпає від нестачі готівки. Місцеві бони — грошові випуски місцевих самоуправлінь, великих підприємств та установ. Приватні (внутрішні) бони — грошові випуски від імені власників магазинів, аптек, їдалень, атракціонів тощо. Характерними для бон є такі ознаки:
* а) емблематична (герби, емблеми, символічні знаки);
* б) палеографічна (шрифти, монограми, підписи, та рукописні позначки);
* в) сфрагістична (печатки, штемпелі, конгреви, перфорація);
* г) хронологічна (дати);
* ґ) метрологічна (номінали);
* д) орнаментально-мистецька (прикраси);
* є) філігранологічна (водяні знаки, матеріал виготовлення);
* е) епіграфічна (надруки, пізнішого походження);
* ж) дипломатична (формуляр документа, зміст написів);
* з) орфографічна (орфографія тексту);
* і) іконографічна (портретні зображення, конгреви);
* ї) маргіналістична (написи від руки пізнішого походження).
xsd:nonNegativeInteger
9697