Normative science
http://dbpedia.org/resource/Normative_science an entity of type: Company
規範科學是研究價值或意義（規範），以及如何實現它的科學。規範科學與經驗科學的區別，是規範科學研究「應然」，而經驗科學研究「實然」。
rdf:langString
في العلوم التطبيقية ، العلم المعياري هو نوع من المعلومات التي يتم تطويرها أو تقديمها أو تفسيرها بناءً على تفضيل مفترض ، عادة ما يكون غير معلن ، لنتائج أو سياسة أو فئة معينة من السياسات أو النتائج. العلم العادي أو التقليدي لا يفترض تفضيل السياسة ، ولكن العلم المعياري ، بحكم تعريفه يفعل ذلك. ومن الأمثلة الشائعة على تفضيلات سياسة الحجج التي تفيد بأن النظم الإيكولوجية البكر أفضل من الأنواع التي تم تغييرها من قبل الإنسان ، وأن الأنواع المحلية أفضل من الأنواع غير الأصلية ، وأن التنوع البيولوجي الأعلى مفضل على انخفاض التنوع البيولوجي.
rdf:langString
Das Ziel normativer Wissenschaft ist die allgemeingültige Beantwortung normativer Fragen. Normative Fragen sind Fragen nach dem, was sein soll, insbesondere wie gehandelt werden soll und welche Werte und Ziele angestrebt werden sollen. Normative Fragen stellen sich unter anderem in der Ethik, der Politik, der Ökonomie, dem Recht und der Pädagogik.
rdf:langString
In the applied sciences, normative science is a type of information that is developed, presented, or interpreted based on an assumed, usually unstated, preference for a particular outcome, policy or class of policies or outcomes. Regular or traditional science does not presuppose a policy preference, but normative science, by definition, does. Common examples of such policy preferences are arguments that pristine ecosystems are preferable to human altered ones, that native species are preferable to nonnative species, and that higher biodiversity is preferable to lower biodiversity.
rdf:langString
Normatieve wetenschap is wetenschap die normatieve uitspraken bevat of stelt. Het gebruik van de term is, vanwege zijn contradictoire karakter, in de wetenschappen niet echt gangbaar. Eerder zal er een onderscheid gemaakt worden tussen "normatief onderzoek" en "descriptief (beschrijvend) onderzoek", of tussen de descriptieve functie van wetenschap en de maatschappelijke toepassingen daarvan. Wetenschap heeft immers een theoretische functie, maar heeft daarnaast ook een maatschappelijke rol te vervullen. De vraag is of deze laatste rol strikt genomen onder wetenschap valt (hypothesevorming, analyse, descriptie, kritische evaluatie en toetsing etc.). Het voorschrijven van normen zelf kan immers moeilijk als een wetenschappelijke bedrijvigheid worden aangezien.
rdf:langString
Нормативные науки — это науки, которые не объясняют то, что есть, а задают норму поведения или деятельности. В качестве примеров нормативных наук иногда называют этику (философское учение о морали и нравственности), эстетику (философское учение о прекрасном), искусствоведение, правоведение, педагогику, логику. Нормативные науки отличаются от наук, которые создают модели, призванные описать реальное положение дел. Г. И. Челпанов писал:
rdf:langString
У прикладних науках нормативна наука є типом інформації, яка розроблена, представлена чи інтерпретована на основі припущеної, зазвичай невиявленої, переваги певного результату, політики чи класу політики чи результати. Звичайна або традиційна наука не передбачає переваги політики, але наука, за визначенням, передбачає. Поширеними прикладами таких політичних переваг є аргументи про те, що незаймані екосистеми є кращими, ніж змінені людиною, що місцеві види є кращими, ніж нерідні види, і що вищий біорізноманіття є кращим, ніж менший біорізноманіття.
rdf:langString
rdf:langString
علم معياري
rdf:langString
Normative Wissenschaft
rdf:langString
Normatieve wetenschap
rdf:langString
Normative science
rdf:langString
Нормативная наука
rdf:langString
規範科學
rdf:langString
Нормативна наука
xsd:integer
3618066
xsd:integer
1118574201
rdf:langString
في العلوم التطبيقية ، العلم المعياري هو نوع من المعلومات التي يتم تطويرها أو تقديمها أو تفسيرها بناءً على تفضيل مفترض ، عادة ما يكون غير معلن ، لنتائج أو سياسة أو فئة معينة من السياسات أو النتائج. العلم العادي أو التقليدي لا يفترض تفضيل السياسة ، ولكن العلم المعياري ، بحكم تعريفه يفعل ذلك. ومن الأمثلة الشائعة على تفضيلات سياسة الحجج التي تفيد بأن النظم الإيكولوجية البكر أفضل من الأنواع التي تم تغييرها من قبل الإنسان ، وأن الأنواع المحلية أفضل من الأنواع غير الأصلية ، وأن التنوع البيولوجي الأعلى مفضل على انخفاض التنوع البيولوجي. بعبارات فلسفية أكثر عمومية ، العلم المعياري هو شكل من أشكال الاستقصاء ، يشتمل عادةً على مجتمع من الاستقصاء ومجموعة متراكمة من المعرفة المؤقتة التي تسعى إلى اكتشاف طرق جيدة لتحقيق الغايات المدركة٬ الأهداف والأغراض. تدور الكثير من النقاشات السياسية حول الحجج التي سيتم اختيارها حول «الطرق الجيدة» الكثيرة. على سبيل المثال ، عند تقديمها كمعلومات علمية ، فإن الكلمات مثل صحة النظام الإيكولوجي والسلامة البيولوجية والتدهور البيئي هي عادة أمثلة على العلوم المعيارية لأنها تفترض مسبقًا تفضيلًا لسياسة ما وبالتالي فهي نوع من الدعوة لسياسة .
rdf:langString
Das Ziel normativer Wissenschaft ist die allgemeingültige Beantwortung normativer Fragen. Normative Fragen sind Fragen nach dem, was sein soll, insbesondere wie gehandelt werden soll und welche Werte und Ziele angestrebt werden sollen. Normative Fragen stellen sich unter anderem in der Ethik, der Politik, der Ökonomie, dem Recht und der Pädagogik. Normative Wissenschaft ist nicht zu verwechseln mit der empirischen Untersuchung von Normen durch Soziologie, Ethnologie oder Psychologie. Während es diesen Wissenschaften um die Beschreibung und Erklärung bestehender Normensysteme geht, bemüht sich normative Wissenschaft um die Rechtfertigung und Kritik einzelner Normen und ganzer Normensysteme. Wissenschaft unterscheidet sich von anderen Formen der Erkenntnisgewinnung dadurch, dass für ihre Ergebnisse nicht nur allgemeine Geltung beansprucht wird, sondern dass dieser Anspruch auch durch intersubjektiv nachvollziehbare Argumente begründet wird. So beansprucht die Astrologie als Kunst der Sterndeutung für ihre Aussagen zwar auch eine allgemeine, also subjektunabhängige und dauerhafte Geltung, doch fehlt es der Astrologie im Unterschied zur wissenschaftlichen Astronomie an der intersubjektiv nachprüfbaren Begründung ihrer Aussagen. Die intersubjektive Nachprüfbarkeit beruht bei den positiven Wissenschaften auf der prinzipiellen Wiederholbarkeit (z. B. durch ein Experiment) auf der Grundlage dessen, was sinnlich gegeben ist. Deshalb spricht man auch von empirischen Wissenschaften oder Erfahrungswissenschaften.
rdf:langString
In the applied sciences, normative science is a type of information that is developed, presented, or interpreted based on an assumed, usually unstated, preference for a particular outcome, policy or class of policies or outcomes. Regular or traditional science does not presuppose a policy preference, but normative science, by definition, does. Common examples of such policy preferences are arguments that pristine ecosystems are preferable to human altered ones, that native species are preferable to nonnative species, and that higher biodiversity is preferable to lower biodiversity. In more general philosophical terms, normative science is a form of inquiry, typically involving a community of inquiry and its accumulated body of provisional knowledge, that seeks to discover good ways of achieving recognized aims, ends, goals, objectives, or purposes. Many political debates revolve around arguments over which of the many "good ways" shall be selected. For example, when presented as scientific information, words such as ecosystem health, biological integrity, and environmental degradation are typically examples of normative science because they each presuppose a policy preference and are therefore a type of policy advocacy.
rdf:langString
Normatieve wetenschap is wetenschap die normatieve uitspraken bevat of stelt. Het gebruik van de term is, vanwege zijn contradictoire karakter, in de wetenschappen niet echt gangbaar. Eerder zal er een onderscheid gemaakt worden tussen "normatief onderzoek" en "descriptief (beschrijvend) onderzoek", of tussen de descriptieve functie van wetenschap en de maatschappelijke toepassingen daarvan. Wetenschap heeft immers een theoretische functie, maar heeft daarnaast ook een maatschappelijke rol te vervullen. De vraag is of deze laatste rol strikt genomen onder wetenschap valt (hypothesevorming, analyse, descriptie, kritische evaluatie en toetsing etc.). Het voorschrijven van normen zelf kan immers moeilijk als een wetenschappelijke bedrijvigheid worden aangezien. Toch zijn voor heel wat wetenschappers normen en evaluaties in de praktijk niet te vermijden, onder meer voor wie optreedt als raadgever: politicologen, medici, agogen, verkeerstechnici... Vooral in de toegepaste wetenschappen zijn normen niet uit de lucht. Men kan opwerpen dat het hier om politieke beslissingen gaat die alleen maar worden uitgevoerd door wetenschappers. De meeste politieke beslissingen zijn echter “na” de wetenschappelijke praktijk gekomen, denk maar aan orgaantransplantatie. Daartegen kan men opwerpen dat politici maar in actie treden als medici het onderling oneens zijn of als een deel van de publieke opinie protesteert. Medici nemen dus wel degelijk normatieve beslissingen. Of dat de term “normatieve wetenschap” legitimeert, blijft echter voor discussie vatbaar.
rdf:langString
У прикладних науках нормативна наука є типом інформації, яка розроблена, представлена чи інтерпретована на основі припущеної, зазвичай невиявленої, переваги певного результату, політики чи класу політики чи результати. Звичайна або традиційна наука не передбачає переваги політики, але наука, за визначенням, передбачає. Поширеними прикладами таких політичних переваг є аргументи про те, що незаймані екосистеми є кращими, ніж змінені людиною, що місцеві види є кращими, ніж нерідні види, і що вищий біорізноманіття є кращим, ніж менший біорізноманіття. У більш загальних філософських термінах нормативна наука є формою дослідження, яка зазвичай включає спільноту дослідників і накопичену ними сукупність попередніх знань, яка прагне знайти хороші способи досягнення визнаних цілей або вирішення завдань. Багато політичних дебатів обертаються навколо суперечок про те, який із багатьох «хороших шляхів» слід вибрати. Наприклад, представлені як наукова інформація, такі слова, як , біологічна цілісність і деградація навколишнього середовища, як правило, є прикладами нормативної науки, оскільки кожне з них передбачає переваги політики, а отже, є типом .
rdf:langString
Нормативные науки — это науки, которые не объясняют то, что есть, а задают норму поведения или деятельности. В качестве примеров нормативных наук иногда называют этику (философское учение о морали и нравственности), эстетику (философское учение о прекрасном), искусствоведение, правоведение, педагогику, логику. Нормативные науки отличаются от наук, которые создают модели, призванные описать реальное положение дел. Г. И. Челпанов писал: Как известно, существует два рода наук: науки объяснительные и науки так называемые нормативные. Науки объяснительные рассматривают явления с точки зрения их причинной связи, науки нормативные ставят определённую конечную цель или норму и оценивают явления с точки зрения достижения этой цели. К наукам нормативным относятся: логика, грамматика, эстетика и этика. Наука объяснительная, как например, психология, занимается только изучением существующего; она описывает, классифицирует явления, формулирует законы. Все факты, как таковые, заслуживают с её точки зрения одинакового внимания, она относится к пороку так же, как и к добродетели; этика же оценивает достоинство поступков по отношению к какому-нибудь определённому критерию; этика рассматривает факты не так, как они суть сами по себе, а с точки зрения соответствия известной норме. Например, факт спасения утопающего психолог будет объяснять с точки зрения причинности; он скажет, что спасавший руководился чувством жалости к утопающему; моралист же станет рассматривать это действие для того, чтобы определить свойство его. Он назовет его хорошим, как подходящее под известную норму или правило. Другими словами, психолог отвечает на вопрос почему, а моралист отвечает на вопрос, хорошо ли данное действие. В этом отношении этика находится в близком родстве с логикой и грамматикой. Грамматика имеет известные нормы речи и оценивает ту или другую конкретную речь с точки зрения соответствия тем или другим нормам. Так и этика обладает известными нормами, и на каждое действие смотрит с точки зрения соответствия этим нормам. Если сказать, что задача этики заключается в определении того, что должно быть, то спрашивается, каким же образом созидаются этические идеалы? Здесь возможен один ответ: из того, что есть, делается вывод к тому, что должно быть; законы долженствования получаются из законов бытия при помощи идеализирования этих последних.
rdf:langString
規範科學是研究價值或意義（規範），以及如何實現它的科學。規範科學與經驗科學的區別，是規範科學研究「應然」，而經驗科學研究「實然」。
xsd:nonNegativeInteger
3301