Normative ethics
http://dbpedia.org/resource/Normative_ethics an entity of type: Thing
規範倫理学（きはんりんりがく、英: Normative ethics）とは、倫理的行為に関する学問分野である。哲学的倫理学の一領域であり、道徳的な観点から見て、人はいかに行為すべきかにまつわる諸問題を探求する。規範倫理学はメタ倫理学とは次の点で異なっている。つまり、メタ倫理学は道徳的言語の意味と道徳的事実に関する形而上学を扱うのに対し、規範倫理学は行為の正しさと不正の基準を検討するものである。また、人々の道徳的信念についての経験的探求であるとも、規範倫理学は区別される。別の言い方をすれば、記述倫理学は、例えば、「殺人は常に不正である」と信じる人びとの割合がどれほどかを調査するのに対し、規範倫理学は、そのような信念が正しいのかという事柄自体を検討することに関心を持つ。したがって、規範倫理学は時に、記述的（descriptive）ではなく「指令的（prescriptive）」な学問であると言われる。しかし、道徳的実在論と呼ばれる特定のメタ倫理学的立場によると、道徳的事実は記述的であると同時に指令的でもあるとされる。 伝統的な道徳理論では、任意の行為が正しいか正しくないかは、原理原則にもとづいて決定される。この類の古典的理論としては、功利主義、、そしていくつかの種類のがある。主にこれらの理論が、難しい道徳的決定を下すための包括的道徳原理を提供してきた。
rdf:langString
Etyka normatywna – jeden z działów etyki (obok etyki opisowej i metaetyki), który wskazuje jak należy postępować, jakie są kryteria oceny działań i ich uzasadniania. W zależności od tego, jakie pojęcia uznają za centralne, można wyróżnić następujące rodzaje etyk normatywnych:
* aksjologiczne – stawia w centrum uwagi pojęcie wartości,
* deontologiczne – stawia w centrum uwagi pojęcie powinności (obowiązku),
* odpowiedzialności – stawia w centrum uwagi pojęcie ,
* aretologiczne – stawia w centrum uwagi pojęcie cnoty (Areté).
rdf:langString
規範倫理學（英語：normative ethics）研究人類在日常生活的道德行為中所遵守的規則，区别于更理论的元伦理学和更实际的應用倫理學。規範倫理學的各種理論試圖給出「當人思考對於某件事情應該怎麼做才對」時的行為指南，即解答這些問題的程序。這些理論對於決定正確或錯誤行為的道德規則提出建議，總體而言就是給出人應該遵守什麼樣的道德行為準則。這就好似交通法規：按照常理，只要遵守交通法規，就可以自由自在的在大街小巷到處行駛；但是實際而言又不是這麼簡單，因為規範倫理學主要分為三種理論，每一種有其獨特的道德觀，對於很多論點存在互不相容之處，一般人可能不知道該遵從何者。這三種理論分別為目的論、義務論、德性倫理學。
rdf:langString
L'ètica normativa és la que posa l'accent en descriure el que les persones haurien de considerar bo o dolent, mentre que l'ètica descriptiva posa en relleu el que la majoria de la gent creu que és correcte o incorrecte. Es refereix a l'aspecte de l'ètica que té a veure exclusivament amb la formació i elaboració de les normes socials, però no amb el seu seguiment o compliment, perquè ja seria l'aspecte fàctic de l'ètica.
rdf:langString
Normativní etika je součást etiky zkoumající obecné zásady, principy a normy morálního jednání. Od vzniku etiky jako disciplíny je nositelem její praktické intence a tvoří její vlastní jádro. Normativní etika zjednodušeně hledá odpovědi na to, zda je nějaké jednání morálně správné či nikoli.Svým hodnoticím (pozitivním) přístupem se normativní etika odlišuje od dalších odvětví etiky. Například metaetika (též analytická etika) zkoumá spíše způsob a jazyk, jakým pronášíme etické výroky. Deskriptivní etika zase pouze popisuje jevy, které se ve společnosti dějí, a neurčuje už to, co je dobré nebo špatné.
rdf:langString
Normiga etiko estas branĉo de etiko kiu okupas pri la studo de etika agado. Ĝi estas la branĉo de etiko kiu esploras la serion de demandoj kiuj leviĝas konsiderante kiel oni devus agadi, morale parolante. Normiga etiko estas diferenca el metaetiko ĉar ĝi esploras normigojn por praveco aŭ malpraveco de agadoj, dum metaetiko studas la signifon de morala lingvaĵo kaj de metafiziko de moralaj faktoj. Normiga etiko estas diferenca ankaŭ el priskriba etiko, ĉar tiu lasta estas empiria esplorado de la moralaj kredoj de la personoj. Aliflanke, priskriba etiko rilatus al determinado de kia proporcio de personoj kredas ke mortigi estas ĉiam malbonaĵo, dum normiga etiko rilatas al ĉu estas justa (bona, prava) teni tiun kredon. De tie, normiga etiko estas foje nomata preskriba, pli ol priskriba. Tamen
rdf:langString
La ética normativa es la rama de la ética que estudia los posibles criterios para determinar cuándo una acción es correcta y cuándo no lo es. Busca principios generales que justifiquen los sistemas normativos y argumenta por qué se deberían adoptar determinadas normas. Un ejemplo clásico de un criterio semejante es la regla de oro. La ética de las virtudes se enfoca en la importancia de desarrollar buenos hábitos de conducta o virtudes, y de evitar los malos hábitos, es decir los vicios.
rdf:langString
Etika normatiboak pertsonek zuzentzat edo okertzat hartu beharko luketena deskribatu nahi du; , berriz, jende gehienaren ustez zuzena edo okerra dena nabarmentzen du. Bestalde, giza-ekintzen etika normatiboak metaetikaren desberdintasuna egoki edo desegoki gisa egiten duen sailkapenak adierazpen moralen izaera aztertzen du, baita etika aplikatuaren desberdintasuna ere. Etika horrek arauak testuinguru praktikoetan azaltzen ditu, eta, beraz, giza portaeraren berariazko eremuez arduratzen da, eta egoera horien aurrean erantzun egokiak eztabaidatzeaz.
rdf:langString
Normative ethics is the study of ethical behaviour and is the branch of philosophical ethics that investigates the questions that arise regarding how one ought to act, in a moral sense. Normative ethics is distinct from meta-ethics in that the former examines standards for the rightness and wrongness of actions, whereas the latter studies the meaning of moral language and the metaphysics of moral facts. Likewise, normative ethics is distinct from applied ethics in that the former is more concerned with 'who ought one be' rather than the ethics of a specific issue (e.g. if, or when, abortion is acceptable). Normative ethics is also distinct from descriptive ethics, as the latter is an empirical investigation of people's moral beliefs. In this context normative ethics is sometimes called pre
rdf:langString
L'éthique normative est, en philosophie, la branche de l'éthique qui forme des théories permettant d'évaluer moralement les personnes et leurs actions selon des critères de justice et de bien. Le débat central de l'éthique normative est celui qui oppose l'éthique de la vertu, faisant porter l'évaluation morale sur les personnes, le déontologisme, faisant porter l'évaluation morale sur les actions selon leur respect de normes impératives, et le conséquentialisme, faisant porter l'évaluation morale sur les actions selon qu'elles contribuent ou non à améliorer l'état du monde.
rdf:langString
규범 윤리학은 윤리적 행동에 대한 연구이며 도덕적 의미에서 어떻게 행동해야 하는지에 관해 발생하는 질문을 조사하는 철학 윤리의 한 분야이다. 규범 윤리는 행동의 옳고 그름에 대한 기준을 검토하는 반면, 메타윤리학은 도덕적 언어의 의미와 도덕적 사실 형이상학을 연구한다는 점에서 메타 윤리와 구별된다. 마찬가지로 규범 윤리는 특정 문제의 윤리보다는 '누가 되어야 하는가'에 더 관심이 있다는 점에서 응용윤리학과 구별된다.도덕 실재론에 대한 메타윤리적 관점의 특정 버전에서 도덕적 사실은 서술적이면서 동시에 규범적이기도 한다. 적절한 정당화에는 해당 원칙에 대한 설명이 필요한다. 왜 이러한 목표, 금지 사항 등이 다른 것이 아니라 가중치를 부여해야 하는지에 대한 설명이어야 한다. 원칙에 대한 일관된 설명이 제공되지 않거나 추가 정당화가 필요하지 않음을 입증하지 않는 한, 정당화될 수 없으며 거부할 이유가 있을 수 있다. 그러므로 도덕 이론에서는 설명이 필요하다.
rdf:langString
A ética normativa é o estudo do comportamento ético e é o ramo da ética filosófica que investiga as questões que surgem sobre como se deve agir, no sentido moral. A ética normativa é distinta da metaética no sentido de que a primeira examina os padrões para o que é certo e errado nas ações, enquanto a última estuda o significado da linguagem moral e a metafísica dos fatos morais. Da mesma forma, a ética normativa é distinta da ética aplicada no sentido de que a primeira está mais preocupada com 'quem deve ser' do que com a ética de uma questão específica (por exemplo, se, ou quando, o aborto é aceitável). A ética normativa também é distinta da ética descritiva, pois esta é uma investigação empírica das crenças morais das pessoas. Nesse contexto, a ética normativa é às vezes chamada de pres
rdf:langString
Нормативная этика — философская дисциплина, раздел этики, изучающий существующие нормы морали, моралистические учения. Может пересекаться с — наукой о нормах. Нормативная этика может рассматриваться с двух позиций: когнитивистской и нонкогнитивистской. При этом с точки зрения нонкогнитивистской позиции нормативная этика рассматривается как элемент морального сознания и ей противопоставляется как знание о морали. С когнитивистской позиции нормативная этика не различается с моралью и, таким образом, является собственным объектом изучения, а понятия морали и знания о морали смешиваются.
rdf:langString
Normativ etik är ett område inom moralfilosofi eller etik. Den normativa etiken undersöker vilken moral som är den rätta eller mest välgrundade. Den söker anvisa individen rätt handling eller handlingsprincip. Normativ etik kan ses som ett av tre delområden inom den filosofiska etiken, jämte metaetik där teoretiska frågor om vad de normativa uttalandena egentligen handlar om diskuteras och tillämpad etik, där man söker applicera ställningstaganden inom normativ etik på konkreta problem.
rdf:langString
Нормативна етика — філософська дисципліна, розділ етики, що вивчає існуючі норми моралі, моралістичні вчення. Може бути розглянута як розділ теоретичної етики — наука про норми. Нормативна етика може розглядатися з двох позицій: когнітивістської та нонкогнітивістської. При цьому з точки зору нонкогнітивістської позиції нормативна етика розглядається як елемент моральної свідомості та їй протиставляється дескриптивна етика як знання про мораль. З точки зору когнітивістської позиції нормативна етика не відрізняється від моралі і, таким чином, є власним об'єктом вивчення, а поняття моралі та знання про мораль змішуються.
rdf:langString
rdf:langString
Normative ethics
rdf:langString
أخلاق معيارية
rdf:langString
Ètica normativa
rdf:langString
Normativní etika
rdf:langString
Normative Ethik
rdf:langString
Normiga etiko
rdf:langString
Ética normativa
rdf:langString
Etika normatibo
rdf:langString
Éthique normative
rdf:langString
규범윤리학
rdf:langString
規範倫理学
rdf:langString
Etyka normatywna
rdf:langString
Ética normativa
rdf:langString
Нормативная этика
rdf:langString
Normativ etik
rdf:langString
Нормативна етика
rdf:langString
規範倫理學
xsd:integer
22081
xsd:integer
1117779886
rdf:langString
right
rdf:langString
If he is an amoral man he may deny that he has any reason to trouble his head over this or any other moral demand. Of course, he may be mistaken, and his life as well as others' lives may be most sadly spoiled by his selfishness. But this is not what is urged by those who think they can close the matter by an emphatic use of 'ought'. My argument is that they are relying on an illusion, as if trying to give the moral 'ought' a magic force.
rdf:langString
right
rdf:langString
—Philippa Foot
xsd:integer
40
rdf:langString
Normativní etika je součást etiky zkoumající obecné zásady, principy a normy morálního jednání. Od vzniku etiky jako disciplíny je nositelem její praktické intence a tvoří její vlastní jádro. Normativní etika zjednodušeně hledá odpovědi na to, zda je nějaké jednání morálně správné či nikoli.Svým hodnoticím (pozitivním) přístupem se normativní etika odlišuje od dalších odvětví etiky. Například metaetika (též analytická etika) zkoumá spíše způsob a jazyk, jakým pronášíme etické výroky. Deskriptivní etika zase pouze popisuje jevy, které se ve společnosti dějí, a neurčuje už to, co je dobré nebo špatné. Normativní etika má více pohledů na to, jak by se mělo na morální otázky nahlížet. Existují tři základní teorie, které si navzájem konkurují – jde o teorie etiky ctnosti, konsekvencialistickou etiku a deontologickou etiku. Rozlišujeme však i jiné pohledy, jež kombinují myšlenky těchto tří základních teorií.
rdf:langString
L'ètica normativa és la que posa l'accent en descriure el que les persones haurien de considerar bo o dolent, mentre que l'ètica descriptiva posa en relleu el que la majoria de la gent creu que és correcte o incorrecte. D'altra banda, la classificació que realitza l'ètica normativa de les accions humanes com adequades o inadequades la diferencia de la metaètica, que estudia la naturalesa de les declaracions morals i, també, la diferència de l'ètica aplicada, la qual exposa les regles en contextos pràctics i que, per tant, s'ocupa de camps específics del comportament humà i de discutir les respostes degudes davant d'aquestes situacions. Es refereix a l'aspecte de l'ètica que té a veure exclusivament amb la formació i elaboració de les normes socials, però no amb el seu seguiment o compliment, perquè ja seria l'aspecte fàctic de l'ètica.
rdf:langString
Normiga etiko estas branĉo de etiko kiu okupas pri la studo de etika agado. Ĝi estas la branĉo de etiko kiu esploras la serion de demandoj kiuj leviĝas konsiderante kiel oni devus agadi, morale parolante. Normiga etiko estas diferenca el metaetiko ĉar ĝi esploras normigojn por praveco aŭ malpraveco de agadoj, dum metaetiko studas la signifon de morala lingvaĵo kaj de metafiziko de moralaj faktoj. Normiga etiko estas diferenca ankaŭ el priskriba etiko, ĉar tiu lasta estas empiria esplorado de la moralaj kredoj de la personoj. Aliflanke, priskriba etiko rilatus al determinado de kia proporcio de personoj kredas ke mortigi estas ĉiam malbonaĵo, dum normiga etiko rilatas al ĉu estas justa (bona, prava) teni tiun kredon. De tie, normiga etiko estas foje nomata preskriba, pli ol priskriba. Tamen, ĉe kelkaj versioj de metaetika vidpunkto nomata morala realismo, moralaj faktoj estas kaj priskribaj kaj preskribaj samtempe.
rdf:langString
Etika normatiboak pertsonek zuzentzat edo okertzat hartu beharko luketena deskribatu nahi du; , berriz, jende gehienaren ustez zuzena edo okerra dena nabarmentzen du. Bestalde, giza-ekintzen etika normatiboak metaetikaren desberdintasuna egoki edo desegoki gisa egiten duen sailkapenak adierazpen moralen izaera aztertzen du, baita etika aplikatuaren desberdintasuna ere. Etika horrek arauak testuinguru praktikoetan azaltzen ditu, eta, beraz, giza portaeraren berariazko eremuez arduratzen da, eta egoera horien aurrean erantzun egokiak eztabaidatzeaz. Etikaren alderdiari dagokio, eta arau sozialen prestakuntzarekin eta prestakuntzarekin bakarrik du zerikusia, baina ez haren jarraipenarekin edo betetzearekin, etikaren alderdi faktikoa izango bailitzateke.
rdf:langString
La ética normativa es la rama de la ética que estudia los posibles criterios para determinar cuándo una acción es correcta y cuándo no lo es. Busca principios generales que justifiquen los sistemas normativos y argumenta por qué se deberían adoptar determinadas normas. Un ejemplo clásico de un criterio semejante es la regla de oro. Dentro de la ética normativa, existen tres posturas principales: el consecuencialismo sostiene que las acciones se deben juzgar solo con base a si sus consecuencias son favorables o desfavorables. Distintas versiones del consecuencialismo difieren sin embargo acerca de qué consecuencias son relevantes para determinar la moralidad o no de una acción. Por ejemplo, el egoísmo moral considera que una acción será moralmente correcta solo cuando sus consecuencias sean favorables al que la realiza. En cambio, el utilitarismo, sostiene que una acción será moralmente correcta solo cuando sus consecuencias sean favorables para una mayoría. También existe debate sobre qué se debe contar como una consecuencia favorable. La deontología sostiene que existen deberes que deben ser cumplidos, más allá de las consecuencias favorables o desfavorables que puedan traer, y que cumplir con esos deberes es actuar moralmente. Por ejemplo, cuidar a nuestros hijos es un deber, y es moralmente incorrecto no hacerlo, aun cuando esto pueda resultar en grandes beneficios económicos. Distintas teorías deontológicas difieren en el método para determinar los deberes, y consecuentemente en la lista de deberes a cumplir. La ética de las virtudes se enfoca en la importancia de desarrollar buenos hábitos de conducta o virtudes, y de evitar los malos hábitos, es decir los vicios.
rdf:langString
L'éthique normative est, en philosophie, la branche de l'éthique qui forme des théories permettant d'évaluer moralement les personnes et leurs actions selon des critères de justice et de bien. Le débat central de l'éthique normative est celui qui oppose l'éthique de la vertu, faisant porter l'évaluation morale sur les personnes, le déontologisme, faisant porter l'évaluation morale sur les actions selon leur respect de normes impératives, et le conséquentialisme, faisant porter l'évaluation morale sur les actions selon qu'elles contribuent ou non à améliorer l'état du monde. L'éthique normative peut être distinguée de :
* L'éthique descriptive qui étudie les croyances morales des personnes, sans les évaluer.
* L'éthique appliquée, qui comme son nom l'indique applique les normes de l'éthique normative à des contextes pratiques.
* la méta-éthique qui étudie les fondements conceptuels, épistémologiques et ontologiques de l'éthique normative
rdf:langString
Normative ethics is the study of ethical behaviour and is the branch of philosophical ethics that investigates the questions that arise regarding how one ought to act, in a moral sense. Normative ethics is distinct from meta-ethics in that the former examines standards for the rightness and wrongness of actions, whereas the latter studies the meaning of moral language and the metaphysics of moral facts. Likewise, normative ethics is distinct from applied ethics in that the former is more concerned with 'who ought one be' rather than the ethics of a specific issue (e.g. if, or when, abortion is acceptable). Normative ethics is also distinct from descriptive ethics, as the latter is an empirical investigation of people's moral beliefs. In this context normative ethics is sometimes called prescriptive, as opposed to descriptive ethics. However, on certain versions of the meta-ethical view of moral realism, moral facts are both descriptive and prescriptive at the same time. An adequate justification for a group of principles needs an explanation of those principles. It must be an explanation of why precisely these goals, prohibitions, and so on, should be given weight, and not others. Unless a coherent explanation of the principles (or demonstrate that they require no additional justification) can be given, they cannot be considered justified, and there may be reason to reject them. Therefore, there is a requirement for explanation in moral theory. Most traditional moral theories rest on principles that determine whether an action is right or wrong. Classical theories in this vein include utilitarianism, Kantianism, and some forms of contractarianism. These theories mainly offered the use of overarching moral principles to resolve difficult moral decisions.
rdf:langString
規範倫理学（きはんりんりがく、英: Normative ethics）とは、倫理的行為に関する学問分野である。哲学的倫理学の一領域であり、道徳的な観点から見て、人はいかに行為すべきかにまつわる諸問題を探求する。規範倫理学はメタ倫理学とは次の点で異なっている。つまり、メタ倫理学は道徳的言語の意味と道徳的事実に関する形而上学を扱うのに対し、規範倫理学は行為の正しさと不正の基準を検討するものである。また、人々の道徳的信念についての経験的探求であるとも、規範倫理学は区別される。別の言い方をすれば、記述倫理学は、例えば、「殺人は常に不正である」と信じる人びとの割合がどれほどかを調査するのに対し、規範倫理学は、そのような信念が正しいのかという事柄自体を検討することに関心を持つ。したがって、規範倫理学は時に、記述的（descriptive）ではなく「指令的（prescriptive）」な学問であると言われる。しかし、道徳的実在論と呼ばれる特定のメタ倫理学的立場によると、道徳的事実は記述的であると同時に指令的でもあるとされる。 伝統的な道徳理論では、任意の行為が正しいか正しくないかは、原理原則にもとづいて決定される。この類の古典的理論としては、功利主義、、そしていくつかの種類のがある。主にこれらの理論が、難しい道徳的決定を下すための包括的道徳原理を提供してきた。
rdf:langString
규범 윤리학은 윤리적 행동에 대한 연구이며 도덕적 의미에서 어떻게 행동해야 하는지에 관해 발생하는 질문을 조사하는 철학 윤리의 한 분야이다. 규범 윤리는 행동의 옳고 그름에 대한 기준을 검토하는 반면, 메타윤리학은 도덕적 언어의 의미와 도덕적 사실 형이상학을 연구한다는 점에서 메타 윤리와 구별된다. 마찬가지로 규범 윤리는 특정 문제의 윤리보다는 '누가 되어야 하는가'에 더 관심이 있다는 점에서 응용윤리학과 구별된다.도덕 실재론에 대한 메타윤리적 관점의 특정 버전에서 도덕적 사실은 서술적이면서 동시에 규범적이기도 한다. 적절한 정당화에는 해당 원칙에 대한 설명이 필요한다. 왜 이러한 목표, 금지 사항 등이 다른 것이 아니라 가중치를 부여해야 하는지에 대한 설명이어야 한다. 원칙에 대한 일관된 설명이 제공되지 않거나 추가 정당화가 필요하지 않음을 입증하지 않는 한, 정당화될 수 없으며 거부할 이유가 있을 수 있다. 그러므로 도덕 이론에서는 설명이 필요하다. 대부분의 전통적인 도덕 이론은 행동이 옳은지 그른지를 결정하는 원칙에 기초한다. 이러한 맥락에서 고전 이론에는 공리주의, 칸트주의 및 일부 형태의 계약주의가 포함된다. 이 이론들은 주로 어려운 도덕적 결정을 해결하기 위해 가장 중요한 도덕 원칙의 사용을 제안했다.
rdf:langString
Etyka normatywna – jeden z działów etyki (obok etyki opisowej i metaetyki), który wskazuje jak należy postępować, jakie są kryteria oceny działań i ich uzasadniania. W zależności od tego, jakie pojęcia uznają za centralne, można wyróżnić następujące rodzaje etyk normatywnych:
* aksjologiczne – stawia w centrum uwagi pojęcie wartości,
* deontologiczne – stawia w centrum uwagi pojęcie powinności (obowiązku),
* odpowiedzialności – stawia w centrum uwagi pojęcie ,
* aretologiczne – stawia w centrum uwagi pojęcie cnoty (Areté).
rdf:langString
A ética normativa é o estudo do comportamento ético e é o ramo da ética filosófica que investiga as questões que surgem sobre como se deve agir, no sentido moral. A ética normativa é distinta da metaética no sentido de que a primeira examina os padrões para o que é certo e errado nas ações, enquanto a última estuda o significado da linguagem moral e a metafísica dos fatos morais. Da mesma forma, a ética normativa é distinta da ética aplicada no sentido de que a primeira está mais preocupada com 'quem deve ser' do que com a ética de uma questão específica (por exemplo, se, ou quando, o aborto é aceitável). A ética normativa também é distinta da ética descritiva, pois esta é uma investigação empírica das crenças morais das pessoas. Nesse contexto, a ética normativa é às vezes chamada de prescritiva, em oposição à ética descritiva. No entanto, em certas versões da visão metaética do realismo moral, os fatos morais são descritivos e prescritivos ao mesmo tempo. Uma justificativa adequada para um grupo de princípios requer uma explicação desses princípios. Deve ser uma explicação de por que exatamente esses objetivos, proibições e assim por diante, devem receber peso, e não outros. A menos que uma explicação coerente dos princípios (ou demonstre que eles não requerem nenhuma justificativa adicional) possa ser fornecida, eles não podem ser considerados justificados, e pode haver razão para rejeitá-los. Portanto, há um requisito para explicação na teoria moral. A maioria das teorias morais tradicionais baseia-se em princípios que determinam se uma ação é certa ou errada. Teorias clássicas nessa linha incluem utilitarismo, kantismo e algumas formas de contratualismo. Essas teorias ofereciam principalmente o uso de princípios morais abrangentes para resolver decisões morais difíceis.
rdf:langString
Normativ etik är ett område inom moralfilosofi eller etik. Den normativa etiken undersöker vilken moral som är den rätta eller mest välgrundade. Den söker anvisa individen rätt handling eller handlingsprincip. Normativ etik kan ses som ett av tre delområden inom den filosofiska etiken, jämte metaetik där teoretiska frågor om vad de normativa uttalandena egentligen handlar om diskuteras och tillämpad etik, där man söker applicera ställningstaganden inom normativ etik på konkreta problem. Den normativa etiken inom västerländsk filosofi har fått viktiga bidrag från Aristoteles (dygdetik, den gyllene medelvägen), Epikuros (hedonism) och Platon. Andra filosofer som ses som historiskt viktiga i normativ etik är Thomas av Aquino, Baruch Spinoza, Thomas Hobbes och John Locke (kontraktsetik), David Hume (Humes lag), Immanuel Kant (det kategoriska imperativet, pliktetik), Jeremy Bentham och John Stuart Mill (utilitarism) samt Robert Nozick (nyliberal förespråkare av rättighetsetik). Ayn Rand tillhör även dessa (objektivism) Viktiga strömningar inom normativ etik är i delvis överlappande kronologisk ordning dygdetik, kontraktsetik, den teleologiska utilitarismen och de deontologiska strömningarna pliktetik och rättighetsetik, etisk egoism samt omsorgsetik (som av vissa betraktas som en specialvariant av dygdetik).
rdf:langString
規範倫理學（英語：normative ethics）研究人類在日常生活的道德行為中所遵守的規則，区别于更理论的元伦理学和更实际的應用倫理學。規範倫理學的各種理論試圖給出「當人思考對於某件事情應該怎麼做才對」時的行為指南，即解答這些問題的程序。這些理論對於決定正確或錯誤行為的道德規則提出建議，總體而言就是給出人應該遵守什麼樣的道德行為準則。這就好似交通法規：按照常理，只要遵守交通法規，就可以自由自在的在大街小巷到處行駛；但是實際而言又不是這麼簡單，因為規範倫理學主要分為三種理論，每一種有其獨特的道德觀，對於很多論點存在互不相容之處，一般人可能不知道該遵從何者。這三種理論分別為目的論、義務論、德性倫理學。
rdf:langString
Нормативна етика — філософська дисципліна, розділ етики, що вивчає існуючі норми моралі, моралістичні вчення. Може бути розглянута як розділ теоретичної етики — наука про норми. Нормативна етика може розглядатися з двох позицій: когнітивістської та нонкогнітивістської. При цьому з точки зору нонкогнітивістської позиції нормативна етика розглядається як елемент моральної свідомості та їй протиставляється дескриптивна етика як знання про мораль. З точки зору когнітивістської позиції нормативна етика не відрізняється від моралі і, таким чином, є власним об'єктом вивчення, а поняття моралі та знання про мораль змішуються. Деякими сучасними дослідниками, що дотримуються конгнітивістських позицій, стверджується, що нормативну етику не слід розглядати в якості наукової теорії, оскільки її предмет не може бути строго узагальнений і систематизований.
rdf:langString
Нормативная этика — философская дисциплина, раздел этики, изучающий существующие нормы морали, моралистические учения. Может пересекаться с — наукой о нормах. Нормативная этика может рассматриваться с двух позиций: когнитивистской и нонкогнитивистской. При этом с точки зрения нонкогнитивистской позиции нормативная этика рассматривается как элемент морального сознания и ей противопоставляется как знание о морали. С когнитивистской позиции нормативная этика не различается с моралью и, таким образом, является собственным объектом изучения, а понятия морали и знания о морали смешиваются. Некоторыми современными исследователями, придерживающимися когнитивистских позиций, утверждается, что нормативную этику не следует рассматривать в качестве научной теории, поскольку её предмет не может быть строго обобщён и систематизирован.
xsd:nonNegativeInteger
12145
