Non-homologous end joining

http://dbpedia.org/resource/Non-homologous_end_joining an entity of type: AnatomicalStructure

非相同末端結合(ひそうどうまったんけつごう、non-homologous end joining (NHEJ)) とは、DNA二重鎖切断のDNA修復メカニズムの一つである。DNA末端を直接繋ぎ合わせるため、相同組換えと異なり姉妹染色分体を必要とせず、すべての細胞周期内において機能する一方、DNA末端の接合部において変異が起こりやすい。DNA破損で生じた二重鎖切断の修復のほか、抗体遺伝子の組換えシステムであるV(D)J組換え、クラススイッチ組換えで生じるDNA二重鎖切断の結合も行う。NHEJは典型的なものと(classical NHEJ(C-NHEJ)と、DNA末端のマイクロホモロジーを利用する代替的なもの(alternative end joining (AEJ)、backup NHEJ (B-NHEJ)もしくはmicrohomology-mediated end joining (MMEJ))に分割され、二つの経路において関係するタンパク質が異なる。 rdf:langString
Негомологи́чное соедине́ние концо́в, или негомологи́чное воссоедине́ние концо́в (англ. non-homologous end joining, NHEJ) — один из путей репарации двунитевых разрывов в ДНК. Негомологичным этот процесс называется потому, что повреждённые концы цепи соединяются лигазой напрямую, не нуждаясь в гомологичном шаблоне, в отличие от процесса гомологичной рекомбинации. NHEJ существенно менее точен, чем гомологичная рекомбинация, и часто он приводит к потере нуклеотидов, транслокациям или слиянию теломер, при этом последние два могут являться признаками опухолевой клетки. NHEJ обнаружен у представителей всех царств живой природы, кроме того, в клетках млекопитающих он служит основным путём репарации двуцепочечных разрывов. rdf:langString
非同源性末端接合 (NHEJ) 是一种修复双股DNA断裂的方法。之所以是非同源性,是因为断裂的两段是被直接接上,而非使用了一个同源的模板。与之对比的同源重组则需要一个同源序列来引导修复。“非同源性末端接合”这个词是由Moore和Haber于1996年首创。 rdf:langString
Негомологічне з'єднання кінців (англ. Non-homologous end joining, NHEJ) — тип генетичної рекомбінації, що використовується клітинами для відновлення дволанцюгових розривів ДНК. NHEJ називається «негомологічним», тому що кінці розриву зшиваються лігазою безпосередньо, без потреби у гомологічному шаблоні, на відміну від гомологічної рекомбінації, яка вимагає наявності гомологічної послідовності для керування лігацією. Термін був введений в 1996 році Муром (англ. J. Kent Moore) і Габером (англ. James E. Haber). rdf:langString
La recombinación no homóloga o unión de extremos no homólogos (cuya sigla en inglés es NHEJ Non-homologous DNA end joining) es una de las vías para la reparación de roturas en la doble cadena de ADN (en inglés DBS "Double-strand break"). Es denominada no homóloga porque los extremos rotos son directamente ligados sin la necesidad de un molde homólogo, en contraste con la recombinación homóloga, que requiere una secuencia homóloga para guiar la reparación. El término "unión de extremos no homólogos" fue acuñado en 1996 por Moore y Haber.​ rdf:langString
La jonction d'extrémités non homologues (en anglais Non-Homologous End-Joining ou NHEJ) est un mécanisme de réparation de l'ADN qui permet de réparer des lésions provoquant des cassures double brin (CDB). C'est un mécanisme non-conservatif (contrairement par exemple à la réparation par recombinaison) c'est-à-dire qu'il ne restaure pas la séquence initiale de l'ADN; mais seulement la continuité de l'ADN endommagé par une cassure double brin. Cette réparation conduira ainsi au changement de l'information génétique, en général une délétion, et donc possiblement à l'apparition d'une mutation pour le gène concerné si la cassure survient à l'intérieur d'un gène.Cette réparation est possible grâce à l'intervention de la protéine Ku70/80 (dimère entre deux sous-unités : Ku70 et Ku80) qui va intera rdf:langString
Non-homologous end joining (NHEJ) is a pathway that repairs double-strand breaks in DNA. NHEJ is referred to as "non-homologous" because the break ends are directly ligated without the need for a homologous template, in contrast to homology directed repair(HDR), which requires a homologous sequence to guide repair. NHEJ is active in both non-dividing and proliferating cells, while HDR is not readily accessible in non-dividing cells. The term "non-homologous end joining" was coined in 1996 by Moore and Haber. rdf:langString
비상동말단연결 (Non-homologous end joining, NHEJ)은 DNA의 이중가닥절단을 수선하기 위한 방법 중 하나이다. 비상동이라고 일컬어지는 이유는 수선을 위해 상동성을 가진 서열을 주형으로 이용하는 (Homologous Recombination, HR)과 달리 주형 없이 잘린 끝부분이 그대로 연결되기 때문이다. "NHEJ"라는 용어는 1996년 Moore와 Haber에 의해 지어졌다. NHEJ는 일반적으로 수선을 하기 위해 라고 불리는 짧은 상동 DNA 서열을 이용한다. 이 들은 보통 이중가닥절단의 단일가닥 돌출부에 존재한다. 돌출부가 완전히 맞아떨어질 경우, NHEJ은 즉시 절단부를 수선하게 된다. 그리하여 일부 서열의 소실을 유발하는 부정확한 수선이 일어날 수 있으나, 돌출부가 완전히 맞아떨어지지 않는 경우가 대부분이다. 부적절하게 이루어진 NHEJ은 전좌를 일으킬 수 있고, 암세포의 지표인 텔로미어 (telomere)의 융합을 유발하기도 한다. rdf:langString
Naprawa poprzez scalanie niehomologicznych końców DNA (ang. non-homologous end joining, NHEJ) – jeden z dwóch mechanizmów naprawy uszkodzeń obu nici DNA (ang. double-strand breaks, DSBs). W efekcie DSBs oba łańcuchy nukleotydowe w podwójnej helisie zostają rozerwane. Drugim mechanizmem naprawy tych potencjalnie groźnych dla integralności genomu uszkodzeń jest (określana także jako rekombinacja homologiczna). NHEJ jest częściej wykorzystywanym mechanizmem naprawy w komórkach ssaków (u drożdży dominuje naprawa rekombinacyjna). Termin wprowadzili w 1996 roku Moore i Haber. rdf:langString
Em Biologia Molecular, união de extremidade não-homóloga ou NHEJ (do inglês "Non-homologous end joining") é o principal mecanismo de reparação de quebras duplas, que ocorre comumente em mamíferos. Neste mecanismo, as extremidades de uma molécula de DNA, apesar de terem perdido alguns nucleotídeos por degradação espontânea, são justapostas para recombinar. O mesmo complexo enzimático realiza o processo de ligação entre as duas extremidades. Desta forma, a seqüência original de DNA acaba sendo alterada e frequentemente este processo resulta em integração ilegítima de sequências introduzidas, portanto, constitui um risco de alterações genômicas imprevisíveis. NHEJ é referida como "não homóloga" porque as extremidades de quebra são ligadas diretamente sem a necessidade de um modelo homólogo, e rdf:langString
Icke-homolog sammanfogning (non-homologous end-joining, NHEJ) är den vanligaste reparationsmekanismen för DNA vid , när båda DNA-strängarna i en DNA-molekyl har gått av. Till skillnad från den alternativa mekanismen homolog rekombination kräver inte NHEJ tillgång till en oskadad kopia av DNA-strängarna, utan kan direkt sammanfoga en avbruten DNA-molekyl. Icke-homolog rekombination används av i stort sett alla levande varelser för att reparera sitt DNA. rdf:langString
rdf:langString Unión de extremos no homólogos
rdf:langString Jonction d'extrémités non homologues
rdf:langString 비상동말단연결
rdf:langString Non-homologous end joining
rdf:langString 非相同末端結合
rdf:langString Naprawa poprzez scalanie niehomologicznych końców DNA
rdf:langString Негомологичное соединение концов
rdf:langString União de extremidade não-homóloga
rdf:langString Icke-homolog sammanfogning
rdf:langString 非同源性末端接合
rdf:langString Негомологічне з'єднання кінців
xsd:integer 1300341
xsd:integer 1122681446
rdf:langString La recombinación no homóloga o unión de extremos no homólogos (cuya sigla en inglés es NHEJ Non-homologous DNA end joining) es una de las vías para la reparación de roturas en la doble cadena de ADN (en inglés DBS "Double-strand break"). Consiste en 3 fases: fase de reconocimiento, fase de procesamiento y fase de terminación. El inicio del proceso se desencadena por la unión de un complejo proteico heterodimérico compuesto por las proteínas KU70 y KU80, el cual se une a ambos extremos rotos del ADN de doble cadena. La unión de este complejo heterodimérico KU a los extremos rotos del ADN es lo que ocurre inmediatamente después de originarse el DSB, esto es especialmente importante ya que sirve como base para la intervención de otras proteínas importantes que permitan la continuar el proceso de reparación, y así formar una estructura que finalmente logré la unión de los extremos, recordemos que el objetivo es el "alineamiento de los dos extremos terminales del ADN". El heterodímero KU se desliza hacia el interior de la doble hebra de ADN, permitiendo que DNA-PKcs (La subunidad catalítica de la proteína quinasa dependiente de ADN codificada en humanos por el gen PRKDC), interactúe con el extremo de ADN para activar su función quinasa, este desplazamiento hacia el interior permite que dos moléculas de DNA-PKcs interaccionen a lo largo del DSB formando un “puente” molecular o sinapsis entre los dos extremos del ADN, lo que permite la funcionalidad. La DNA-PKcs, tiene una actividad fundamental, ya que estabiliza los extremos del ADN y evita la resección gracias a que realiza reacciones de autofosforilación; en resumen, el complejo DNA-heterodímero KU permite la entrada de la importantísima proteína DNA-PKcs para continuar con el proceso. No está dilucidada completamente cuál es la importancia de estas reacciones de fosforilación en la recombinación homóloga. Lo que se ha podido observar en sistemas "in vivo" es que las autofosforilaciones de esta subunidad catalítica DNA-PKcs son indicadores de daños en el ADN. A toda esta estructura formada en la fase de reconocimiento podemos tomarla a como un complejo formado por los 3 componentes mencionados anteriormente (KU70, KU80 y la subunidad catalítica ADN-PKcs). Para que se lleve a cabo la unión "alineamiento de los dos extremos terminales del ADN" es necesario el complejo ARTEMIS/ADN-PKcs, con actividad nucleasa y el complejo XRCC4/liga-saIV, para la ligación en el paso final del proceso. Este mecanismo está sometido a errores frecuentes, ya que solamente se está uniendo los extremos, lo que implica por tanto muchas veces de partes de secuencias (Pérdida de nucleótidos) en el punto de reparación. Este mecanismo de reparación desarrollado bastante en varios eucariotas, principalmente mamíferos, aunque también se ha encontrado en organismos procariotas, lo que indica que es un proceso muy conservado. Es denominada no homóloga porque los extremos rotos son directamente ligados sin la necesidad de un molde homólogo, en contraste con la recombinación homóloga, que requiere una secuencia homóloga para guiar la reparación. El término "unión de extremos no homólogos" fue acuñado en 1996 por Moore y Haber.​ NHEJ está conservada en todos los reinos de la vida y es la ruta de reparación del ADN de doble hebra predominante en muchos organismos, incluyendo eucariotas superiores como humanos y ratones. En levaduras gemantes (Saccharomyces cerevisiae), sin embargo, la recombinación homóloga domina cuando el organismo está creciendo bajo condiciones comunes de laboratorio. Aunque se pensaba que los organismos procariotas no presentaban mecanismos de este tipo, algunas especies de bacterias, como Mycobacterium tuberculosis o Escherichia coli tienen un sistema alternativo de unión de extremos no homólogos (A-EJ, del inglés alternative end joining​). NHEJ típicamente utiliza secuencias cortas de ADN homólogo llamadas microhomologías para guiar la reparación. Estas microhomologías están a menudo presentes en salientes de hebra simple en los extremos de las roturas de la doble hebra. Cuando las salientes son perfectamente compatibles, NHEJ usualmente repara la rotura con precisión.​​​​ La reparación imprecisa también puede conducir a la pérdida de nucleótidos, pero es mucho más común que las salientes no son compatibles. NHEJ inapropiados pueden conducir a translocaciones y fusión de telómeros, sellos de las células cancerosas.​
rdf:langString La jonction d'extrémités non homologues (en anglais Non-Homologous End-Joining ou NHEJ) est un mécanisme de réparation de l'ADN qui permet de réparer des lésions provoquant des cassures double brin (CDB). C'est un mécanisme non-conservatif (contrairement par exemple à la réparation par recombinaison) c'est-à-dire qu'il ne restaure pas la séquence initiale de l'ADN; mais seulement la continuité de l'ADN endommagé par une cassure double brin. Cette réparation conduira ainsi au changement de l'information génétique, en général une délétion, et donc possiblement à l'apparition d'une mutation pour le gène concerné si la cassure survient à l'intérieur d'un gène.Cette réparation est possible grâce à l'intervention de la protéine Ku70/80 (dimère entre deux sous-unités : Ku70 et Ku80) qui va interagir avec les deux extrémités d'ADN résultant de la cassure. Cette protéine va ensuite agir par essais et erreurs pour tenter d'établir une interaction transitoire entre les deux extrémités d'ADN. Pour cela, Ku possède plusieurs activités : * activité nucléase : élimination des nucléotides endommagés par la cassure et incompatibles avec la ligature des extrémités. En particulier Ku permet de produire des extrémités 5'-phosphate et 3'-OH compatibles avec la suture des brins par l'ADN ligase. * Recrutement d'autres protéines impliquées dans la réparation : Une protéine-kinase ADN dépendante (DNA-PK), une ADN ligase spécifique, une terminal-transférase. À chaque fois, la protéine Ku70/80 vérifie si l'hybridation est possible et si oui, c'est-à-dire s'il y a homologie de 2 à 4 bases, la jonction est stabilisée et la cassure a été transformée en deux lésions simple brin. Il y a alors comblement des éventuels régions simple brin restantes par une ADN polymérase qui prend comme matrice le brin d'ADN qui vient d'être réparé par la protéine Ku. Ku recrute également une ADN ligase spécifique (ADN ligase IV chez les eucaryotes, ADN ligase D chez les bactéries) qui suture les brins en reformant les liaisons phopshodiester clivées. Lorsque les extrémités de la cassure du brin ne sont pas nettes, la protéine Artemis va agir en supprimant quelques bases. Son activité endonucléase est aidée par la transférase terminale TdT et va rendre possible la suture des brins par l'ADN ligase. C'est lors de ce processus dit "processus de fin" que certaines bases peuvent être détruites et ainsi mener à des mutations. La continuité initiale du chromosome a ainsi été réparée mais sa séquence nucléotidique est changée par cette réparation biochimique : il y a donc introduction d'une mutation consécutive à la réparation. Le mécanisme de réparation par jonction d'extrémités non-homologues est impliqués dans la formation de la diversité du répertoire d'anticorps, au travers d'un mécanisme appelé recombinaison V(D)J. Les souris déficientes dans la jonction d'extrémités non-homologues ont ainsi un phénotype d'immunodéficience sévère.
rdf:langString Non-homologous end joining (NHEJ) is a pathway that repairs double-strand breaks in DNA. NHEJ is referred to as "non-homologous" because the break ends are directly ligated without the need for a homologous template, in contrast to homology directed repair(HDR), which requires a homologous sequence to guide repair. NHEJ is active in both non-dividing and proliferating cells, while HDR is not readily accessible in non-dividing cells. The term "non-homologous end joining" was coined in 1996 by Moore and Haber. NHEJ is typically guided by short homologous DNA sequences called microhomologies. These microhomologies are often present in single-stranded overhangs on the ends of double-strand breaks. When the overhangs are perfectly compatible, NHEJ usually repairs the break accurately. Imprecise repair leading to loss of nucleotides can also occur, but is much more common when the overhangs are not compatible. Inappropriate NHEJ can lead to translocations and telomere fusion, hallmarks of tumor cells. NHEJ implementations are understood to have been existent throughout nearly all biological systems and it is the predominant double-strand break repair pathway in mammalian cells. In budding yeast (Saccharomyces cerevisiae), however, homologous recombination dominates when the organism is grown under common laboratory conditions. When the NHEJ pathway is inactivated, double-strand breaks can be repaired by a more error-prone pathway called microhomology-mediated end joining (MMEJ). In this pathway, end resection reveals short microhomologies on either side of the break, which are then aligned to guide repair. This contrasts with classical NHEJ, which typically uses microhomologies already exposed in single-stranded overhangs on the DSB ends. Repair by MMEJ therefore leads to deletion of the DNA sequence between the microhomologies.
rdf:langString 非相同末端結合(ひそうどうまったんけつごう、non-homologous end joining (NHEJ)) とは、DNA二重鎖切断のDNA修復メカニズムの一つである。DNA末端を直接繋ぎ合わせるため、相同組換えと異なり姉妹染色分体を必要とせず、すべての細胞周期内において機能する一方、DNA末端の接合部において変異が起こりやすい。DNA破損で生じた二重鎖切断の修復のほか、抗体遺伝子の組換えシステムであるV(D)J組換え、クラススイッチ組換えで生じるDNA二重鎖切断の結合も行う。NHEJは典型的なものと(classical NHEJ(C-NHEJ)と、DNA末端のマイクロホモロジーを利用する代替的なもの(alternative end joining (AEJ)、backup NHEJ (B-NHEJ)もしくはmicrohomology-mediated end joining (MMEJ))に分割され、二つの経路において関係するタンパク質が異なる。
rdf:langString 비상동말단연결 (Non-homologous end joining, NHEJ)은 DNA의 이중가닥절단을 수선하기 위한 방법 중 하나이다. 비상동이라고 일컬어지는 이유는 수선을 위해 상동성을 가진 서열을 주형으로 이용하는 (Homologous Recombination, HR)과 달리 주형 없이 잘린 끝부분이 그대로 연결되기 때문이다. "NHEJ"라는 용어는 1996년 Moore와 Haber에 의해 지어졌다. NHEJ는 일반적으로 수선을 하기 위해 라고 불리는 짧은 상동 DNA 서열을 이용한다. 이 들은 보통 이중가닥절단의 단일가닥 돌출부에 존재한다. 돌출부가 완전히 맞아떨어질 경우, NHEJ은 즉시 절단부를 수선하게 된다. 그리하여 일부 서열의 소실을 유발하는 부정확한 수선이 일어날 수 있으나, 돌출부가 완전히 맞아떨어지지 않는 경우가 대부분이다. 부적절하게 이루어진 NHEJ은 전좌를 일으킬 수 있고, 암세포의 지표인 텔로미어 (telomere)의 융합을 유발하기도 한다. NHEJ은 진화적으로 생명체의 모든 계 (kingdom)에서 보존되어 온 특성으로, 포유류세포에서는 이중가닥절단의 수선에 주로 이용된다. 그러나, (Saccharomyces cerevisiae)의 경우, 일반적인 실험실 환경에서 배양할 경우, HR이 더 우세하게 일어난다. NHEJ 방법이 불활성화되는 상황에서 이중가닥절단은 (MMEJ) 방법을 통해 수선이 되고, 이는 보다 오류가 발생하기 쉬운 방식이다. 이 경로의 경우, 말단의 절단부가 매우 짧은 를 보이게 되고, 그것을 기준으로 수선이 일어난다. MMEJ의 기준이 되는 의 경우 이중가닥절단의 말단부에 이미 단일가닥상태로 노출되어있다는 점에서 기존의 NHEJ과 차이를 보이게 된다. 이러한 수선 방식을 택할 경우, 양쪽 사이에 있는 DNA 서열은 결실된다.
rdf:langString Naprawa poprzez scalanie niehomologicznych końców DNA (ang. non-homologous end joining, NHEJ) – jeden z dwóch mechanizmów naprawy uszkodzeń obu nici DNA (ang. double-strand breaks, DSBs). W efekcie DSBs oba łańcuchy nukleotydowe w podwójnej helisie zostają rozerwane. Drugim mechanizmem naprawy tych potencjalnie groźnych dla integralności genomu uszkodzeń jest (określana także jako rekombinacja homologiczna). NHEJ jest częściej wykorzystywanym mechanizmem naprawy w komórkach ssaków (u drożdży dominuje naprawa rekombinacyjna). Termin wprowadzili w 1996 roku Moore i Haber. W NHEJ biorą udział specjalne białka: kompleks ligazy DNA IV składający się z katalitycznej podjednostki i jej kofaktora , DNA-zależna kinaza białek (DNA-dependent protein kinase) i heterodimeryczne (Ku70∙Ku80) o latentnej aktywności 3’→5’ helikazy zależnej od ATP. Uszkodzenie o charakterze DSB rozpoznawane jest przez białko Ku. Białko Ku rekrutuje katalityczną podjednostkę DNA-zależnej kinazy białek (catalytic subunit of DNA-dependent protein kinase, DNA-PKCS) do miejsca uszkodzenia i tworzy aktywny kompleks DNA-PK. Kompleks DNA-PK zawiera miejsce wiązania dla końców DNA i miejsce wiążące dsDNA w obrębie końców. Aktywność kinazowa DNA-PK stymulowana jest przez kompleks: wolny koniec DNA∙Ku∙DNA-PK. Tym samym DNA-PK pośredniczy w utworzeniu tzw. synapsy między przeciwległymi końcami. Gdy następuje utworzenie synapsy, DNA-PK może trans-fosforylować przeciwległą cząsteczkę białka Ku i białka DNA-PK, po czym DNA-PKCS wiążą się do przeciwległego końca. Prowadzi to do dysocjacji DNA-PKCS i aktywacji helikazy Ku, która rozplata DNA umożliwiając tzw. mikrohomologiczne parowanie zasad. Niesparowane „ogony” są trawione, a przerwy wypełnione przez ligazę DNA, co kończy proces naprawy. Mechanizm NHEJ jest zaangażowany w naprawę pęknięć dwupasmowych wywołanych promieniowaniem jonizującym, etopozydem, a także w zachodzącą fizjologicznie rekombinację V(D)J, proces zwiększający różnorodność genomu limfocytów B i limfocytów T w układzie odpornościowym kręgowców.
rdf:langString Icke-homolog sammanfogning (non-homologous end-joining, NHEJ) är den vanligaste reparationsmekanismen för DNA vid , när båda DNA-strängarna i en DNA-molekyl har gått av. Till skillnad från den alternativa mekanismen homolog rekombination kräver inte NHEJ tillgång till en oskadad kopia av DNA-strängarna, utan kan direkt sammanfoga en avbruten DNA-molekyl. Icke-homolog rekombination används av i stort sett alla levande varelser för att reparera sitt DNA. Vid dubbelsträngsbrott bryts de två strängarna (3'- respektive 5'-riktning) oftast på lite olika ställen, varvid överhäng skapas. Detta gör det möjligt att söka mikrohomologi - det vill säga mindre basparning i en del av överhänget, som kan användas för att korrekt häfta ihop strängarna igen. Själva hophäftningen av DNA sker genom att proteinet fäster i vardera DNA-änden, efter att enzymet helikas har separerat de två strängarna en snutt, och drar ihop dem. (DNA-PK) binder in och nukleaset varvid det börjar arbeta och trimmar de avbrutna DNA-ändarna så att man får "rena" snittytor som går att foga ihop. DNA-PK och artemis lossnar från DNA-molekylen när de har gjort sitt. Enzymet fogar sedan ihop ändarna och slutligen lossnar .
rdf:langString Em Biologia Molecular, união de extremidade não-homóloga ou NHEJ (do inglês "Non-homologous end joining") é o principal mecanismo de reparação de quebras duplas, que ocorre comumente em mamíferos. Neste mecanismo, as extremidades de uma molécula de DNA, apesar de terem perdido alguns nucleotídeos por degradação espontânea, são justapostas para recombinar. O mesmo complexo enzimático realiza o processo de ligação entre as duas extremidades. Desta forma, a seqüência original de DNA acaba sendo alterada e frequentemente este processo resulta em integração ilegítima de sequências introduzidas, portanto, constitui um risco de alterações genômicas imprevisíveis. NHEJ é referida como "não homóloga" porque as extremidades de quebra são ligadas diretamente sem a necessidade de um modelo homólogo, em contraste com o reparo dirigido por homologia, que requer uma sequência homóloga para guiar a reparação.
rdf:langString Негомологи́чное соедине́ние концо́в, или негомологи́чное воссоедине́ние концо́в (англ. non-homologous end joining, NHEJ) — один из путей репарации двунитевых разрывов в ДНК. Негомологичным этот процесс называется потому, что повреждённые концы цепи соединяются лигазой напрямую, не нуждаясь в гомологичном шаблоне, в отличие от процесса гомологичной рекомбинации. NHEJ существенно менее точен, чем гомологичная рекомбинация, и часто он приводит к потере нуклеотидов, транслокациям или слиянию теломер, при этом последние два могут являться признаками опухолевой клетки. NHEJ обнаружен у представителей всех царств живой природы, кроме того, в клетках млекопитающих он служит основным путём репарации двуцепочечных разрывов.
rdf:langString 非同源性末端接合 (NHEJ) 是一种修复双股DNA断裂的方法。之所以是非同源性,是因为断裂的两段是被直接接上,而非使用了一个同源的模板。与之对比的同源重组则需要一个同源序列来引导修复。“非同源性末端接合”这个词是由Moore和Haber于1996年首创。
rdf:langString Негомологічне з'єднання кінців (англ. Non-homologous end joining, NHEJ) — тип генетичної рекомбінації, що використовується клітинами для відновлення дволанцюгових розривів ДНК. NHEJ називається «негомологічним», тому що кінці розриву зшиваються лігазою безпосередньо, без потреби у гомологічному шаблоні, на відміну від гомологічної рекомбінації, яка вимагає наявності гомологічної послідовності для керування лігацією. Термін був введений в 1996 році Муром (англ. J. Kent Moore) і Габером (англ. James E. Haber).
xsd:nonNegativeInteger 28825

data from the linked data cloud