Nikolai Golovanov
http://dbpedia.org/resource/Nikolai_Golovanov an entity of type: Thing
نيكولاي سيميونوفيتش غولوفانوف (بالروسية: Никола́й Семёнович Голова́нов) ـ (21 يناير 1891 ـ 28 أغسطس 1953) هو مؤلف موسيقي وقائد أوركسترا سوفييتي، تولى العديد من المناصب الموسيقية الرفيعة في الاتحاد السوفييتي، وعمل طويلًا مع أوبرا البولشوي، وشارك في تأسيس أوركسترا أذربيجان السيمفونية الحكومية. قاد غولوفانوف العروض الأولى لعدد من الأعمال الموسيقية، من بينها السيمفونية السادسة لنيكولاي مياسكوفسكي في مايو 1924، ومن مؤلفاته الموسيقية أوبرا «الأميرة يوراتا».
rdf:langString
Nikolai Semjonowitsch Golowanow (russisch Николай Семёнович Голованов; * 9. Januarjul. / 21. Januar 1891greg. in Moskau; † 28. August 1953 in Nikolina Gora, Rajon Swenigorod) war ein russisch-sowjetischer Dirigent, Komponist und Hochschullehrer.
rdf:langString
Nikolaï Golovanov (en russe : Николай Семёнович Голованов, Nikolaï Semionovitch Golovanov) est un chef d'orchestre, pianiste et compositeur soviétique né le 21 janvier 1891 à Moscou et mort le 28 août 1953 dans la même ville.
rdf:langString
ニコライ・セミョーノヴィチ・ゴロワノフ(ロシア語: Николай Семёнович Голованов;ラテン語: Nikolay Semyonovich Golovanov、1891年1月21日 - 1953年8月28日)はソ連の指揮者・作曲家。1924年5月にミャスコフスキーの《交響曲 第6番》など、数々の作品の初演を行なった。
rdf:langString
Nikolaj Semënovič Golovanov (in russo: Никола́й Семёнович Голова́нов?; Mosca, 21 gennaio 1891 – Mosca, 28 agosto 1953) è stato un direttore d'orchestra e compositore sovietico, Artista del popolo dell'Unione Sovietica. Era sposato con il soprano Antonina Neždanova. Ha diretto le esecuzioni in anteprima di una serie di opere, tra cui la Sesta sinfonia di Nikolai Myaskovsky nel maggio 1924.
rdf:langString
Nikołaj Siemionowicz Gołowanow (ros. Никола́й Семёнович Голова́нов, ur. 9 stycznia?/ 21 stycznia 1891 w Moskwie, zm. 28 sierpnia 1953 tamże) – rosyjski i radziecki dyrygent, pianista, kompozytor, pedagog.
rdf:langString
Никола́й Семёнович Голова́нов (9 [21] января 1891, Москва — 28 августа 1953, там же) — русский и советский дирижёр, хормейстер, пианист, композитор, педагог. Народный артист СССР (1948).
rdf:langString
尼古拉·谢苗诺维奇·戈洛瓦诺夫(俄語:Николай Семёнович Голованов,1891年1月21日-1953年8月28日)是苏联指挥家,苏联人民艺术家。
rdf:langString
Nikolái Semiónovich Golovánov (en ruso, Николай Семёнович Голованов), [o.s. 9] Moscú 21 de enero de 1891 – Moscú 28 de agosto de 1953, fue un compositor y director de orquesta soviético. Dirigió los estrenos de una serie de obras, entre ellas la sexta sinfonía de Nikolái Miaskovski en mayo de 1924, y grabó óperas y obras de concierto de Glazunov, Músorgski y Liszt entre otros. Fue un pianista de acompañamiento bien considerado en los primeros años de su carrera. Estuvo casado con la soprano .
rdf:langString
Nikolai Semyonovich Golovanov (Russian: Никола́й Семёнович Голова́нов, Nikoláy Semyónovich Golovánov) ([o.s. 9] 21 January 1891 – 28 August 1953), PAU, was a Soviet conductor and composer, who was married to the soprano Antonina Nezhdanova. He conducted the premiere performances of a number of works, among them Nikolai Myaskovsky's Sixth Symphony in May 1924. Golovanov was also a composer; his works include the opera "Princess Yurata", a symphony and other orchestral works as well as choral music.
rdf:langString
Микола Семенович Голова́нов (рос. Николай Семёнович Голованов, 21 січня 1891 — 28 серпня 1953) — російський радянський диригент, піаніст і композитор, Народний артист СРСР (1948). Народився у Москві. Закінчив Московське Синодальне училище церковних співів, де навчався у В. С. Орлова й , уперше виступив як диригент в 1909 році. По закінченні Московської консерваторії по класу композиції Сергія Василенко й Михайла Іпполітова-Іванова, в 1915 році став диригентом оркестру й асистентом хормейстера Великого театру, з 1919 по 1928 був головним диригентом, в 1926—1929 також очолював . В 1937 році був призначений художнім керівником і головним диригентом Великого симфонічного оркестру й оперного радіотеатру Всесоюзного радіокомітету, яким керував до своєї смерті.
rdf:langString
rdf:langString
نيكولاي غولوفانوف
rdf:langString
Nikolai Semjonowitsch Golowanow
rdf:langString
Nikolái Golovánov
rdf:langString
Nikolaj Semënovič Golovanov
rdf:langString
Nikolaï Golovanov
rdf:langString
ニコライ・ゴロワノフ
rdf:langString
Nikolai Golovanov
rdf:langString
Nikołaj Gołowanow
rdf:langString
Голованов, Николай Семёнович
rdf:langString
尼古拉·戈洛瓦诺夫
rdf:langString
Голованов Микола Семенович
xsd:integer
4248784
xsd:integer
1072596162
xsd:integer
1937
1948
rdf:langString
نيكولاي سيميونوفيتش غولوفانوف (بالروسية: Никола́й Семёнович Голова́нов) ـ (21 يناير 1891 ـ 28 أغسطس 1953) هو مؤلف موسيقي وقائد أوركسترا سوفييتي، تولى العديد من المناصب الموسيقية الرفيعة في الاتحاد السوفييتي، وعمل طويلًا مع أوبرا البولشوي، وشارك في تأسيس أوركسترا أذربيجان السيمفونية الحكومية. قاد غولوفانوف العروض الأولى لعدد من الأعمال الموسيقية، من بينها السيمفونية السادسة لنيكولاي مياسكوفسكي في مايو 1924، ومن مؤلفاته الموسيقية أوبرا «الأميرة يوراتا».
rdf:langString
Nikolai Semjonowitsch Golowanow (russisch Николай Семёнович Голованов; * 9. Januarjul. / 21. Januar 1891greg. in Moskau; † 28. August 1953 in Nikolina Gora, Rajon Swenigorod) war ein russisch-sowjetischer Dirigent, Komponist und Hochschullehrer.
rdf:langString
Nikolái Semiónovich Golovánov (en ruso, Николай Семёнович Голованов), [o.s. 9] Moscú 21 de enero de 1891 – Moscú 28 de agosto de 1953, fue un compositor y director de orquesta soviético. Dirigió los estrenos de una serie de obras, entre ellas la sexta sinfonía de Nikolái Miaskovski en mayo de 1924, y grabó óperas y obras de concierto de Glazunov, Músorgski y Liszt entre otros. Golovánov desempeñó algunos de los caros musicales más destacados de la URSS, incluyendo una amplia asociación con la Ópera Bolshói. En su autobiografía, Galina Vishnévskaya lo considera el director principal del teatro, y habla de su despedida del Bolshoi y su muerte - que ella atribuye a la humillación de la experiencia de perder su cargo. Se ha señalado que el despido de Golovánov fue el resultado del descontento de Stalin ante el intento de Golovánov de usar al cantante judío Mark Reizen en el rol titular del zar Borís Godunov en su grabación de la ópera homónima de Modest Músorgski. Golovánov llegó a grabar la ópera con Reizen como Borís, pero más tarde rehízo el papel de Reizen con otro Borís, . La producción grabada de Golovánov fue sustancial y bastante personal en su enfoque interpretativo. En su discografía están todos los poemas sinfónicos de Liszt, la integral de las sinfonías de Skriabin y su Concierto para piano, las sinfonías Primera y Sexta de Chaikovski, así como obras más breves, la Primera Sinfonía de Beethoven, su concierto para violín y el Triple concierto, Scheherazada de Rimski-Kórsakov y sus óperas Sadkó y , Borís Godunov y Cuadros de una exposición de Músorgski, la Segunda y Tercera Sinfonías de Rajmáninov, más la ópera Aleko y otras composiciones, de Glazunov grabó la , la y sinfonías, y partituras de Grieg, Mozart y otros. Basándose en la evidencia de estas grabaciones, la interpretación característica de Golovanov era casi vehemente en su tono, con un poderoso, casi sobrecargado sentido de la sonoridad y extremada flexibilidad en cuanto al tempo, el fraseo y la dinámica. Golovánov fue también un compositor; entre sus obras está la ópera "Princesa Yurata", sinfonías, dos poemas sinfónicos, suites orquestales, oberturas sobre temas rusos, más de 200 romanzas, arreglos de canciones folclóricas y una serie de obras religiosas corales. Fue un pianista de acompañamiento bien considerado en los primeros años de su carrera. Estuvo casado con la soprano .
rdf:langString
Nikolaï Golovanov (en russe : Николай Семёнович Голованов, Nikolaï Semionovitch Golovanov) est un chef d'orchestre, pianiste et compositeur soviétique né le 21 janvier 1891 à Moscou et mort le 28 août 1953 dans la même ville.
rdf:langString
Nikolai Semyonovich Golovanov (Russian: Никола́й Семёнович Голова́нов, Nikoláy Semyónovich Golovánov) ([o.s. 9] 21 January 1891 – 28 August 1953), PAU, was a Soviet conductor and composer, who was married to the soprano Antonina Nezhdanova. He conducted the premiere performances of a number of works, among them Nikolai Myaskovsky's Sixth Symphony in May 1924. Golovanov held some of the highest musical positions in the USSR, including an extensive association with the Bolshoi Opera. In her autobiography, Galina Vishnevskaya terms him the theater's chief conductor, and tells of his dismissal from the Bolshoi and his death - which she attributed to the humiliation of the experience of losing this position. It has been reported that Golovanov's firing was the result of Stalin's displeasure at Golovanov's having tried to use a Jewish singer, Mark Reizen, in the title role of Tsar Boris Godunov in his recording of Mussorgsky's opera. Golovanov actually did record the opera with Reizen as Boris, but later remade Reizen's part with another Boris, Alexander Pirogov. Golovanov's recorded output was substantial and quite individual in interpretive approach. In his discography we find all but one of the Liszt tone poems, the complete Scriabin symphonies and Piano Concerto, Tchaikovsky's First and Sixth symphonies, as well as shorter works, Beethoven's First Symphony, Violin Concerto and Triple Concerto, Rimsky-Korsakov's Scheherazade and his operas Sadko and Christmas Eve, Mussorgsky's Boris Godunov and Pictures at an Exhibition, Rachmaninoff's Second and Third symphonies, the opera Aleko and other compositions, Glazunov's Fifth, Sixth and Seventh symphonies, and scores by Grieg, Mozart and others. Based upon the evidence of his recordings, Golovanov's characteristic performance mode was full-blooded and nearly vehement in tone, with a powerful, almost overloaded sense of sonority, and extreme flexibility in matters of tempo, phrasing and dynamics. In addition to audio recordings by Golovanov, there is extant visual representation of his conducting style. Possibly during the Second World War, evidently intended as a morale booster, there was produced a film of Golovanov conducting a group called the USSR State Symphony Orchestra in a performance of the Tchaikovsky "1812 Overture." As was the practice in the USSR, the Tsarist anthem was replaced in the score with the chorus "Glory, Glory to you, holy Russia!" from Glinka's "A Life for the Tsar." The film does not feature synchronous sound, and concerns itself primarily with various Soviet functionaries, Military figures and Orthodox Priests (!) in the audience; However, the short segments of Golovanov conducting show an energetic but physically spare conducting style, one seemingly at odds with the sometimes extreme nature of his interpretations. Golovanov was also a composer; his works include the opera "Princess Yurata", a symphony and other orchestral works as well as choral music.
rdf:langString
ニコライ・セミョーノヴィチ・ゴロワノフ(ロシア語: Николай Семёнович Голованов;ラテン語: Nikolay Semyonovich Golovanov、1891年1月21日 - 1953年8月28日)はソ連の指揮者・作曲家。1924年5月にミャスコフスキーの《交響曲 第6番》など、数々の作品の初演を行なった。
rdf:langString
Nikolaj Semënovič Golovanov (in russo: Никола́й Семёнович Голова́нов?; Mosca, 21 gennaio 1891 – Mosca, 28 agosto 1953) è stato un direttore d'orchestra e compositore sovietico, Artista del popolo dell'Unione Sovietica. Era sposato con il soprano Antonina Neždanova. Ha diretto le esecuzioni in anteprima di una serie di opere, tra cui la Sesta sinfonia di Nikolai Myaskovsky nel maggio 1924.
rdf:langString
Nikołaj Siemionowicz Gołowanow (ros. Никола́й Семёнович Голова́нов, ur. 9 stycznia?/ 21 stycznia 1891 w Moskwie, zm. 28 sierpnia 1953 tamże) – rosyjski i radziecki dyrygent, pianista, kompozytor, pedagog.
rdf:langString
Никола́й Семёнович Голова́нов (9 [21] января 1891, Москва — 28 августа 1953, там же) — русский и советский дирижёр, хормейстер, пианист, композитор, педагог. Народный артист СССР (1948).
rdf:langString
Микола Семенович Голова́нов (рос. Николай Семёнович Голованов, 21 січня 1891 — 28 серпня 1953) — російський радянський диригент, піаніст і композитор, Народний артист СРСР (1948). Народився у Москві. Закінчив Московське Синодальне училище церковних співів, де навчався у В. С. Орлова й , уперше виступив як диригент в 1909 році. По закінченні Московської консерваторії по класу композиції Сергія Василенко й Михайла Іпполітова-Іванова, в 1915 році став диригентом оркестру й асистентом хормейстера Великого театру, з 1919 по 1928 був головним диригентом, в 1926—1929 також очолював . В 1937 році був призначений художнім керівником і головним диригентом Великого симфонічного оркестру й оперного радіотеатру Всесоюзного радіокомітету, яким керував до своєї смерті. Під керуванням Голованова найчастіше виконувалися епічні масштабні твори російських композиторів («Борис Годунов» і «Хованщина» Мусоргського, «Іван Сусанін» Глінки, «Шехеразада» Римського-Корсакова й ін.). Під час війни, перебуваючи в Москві, продовжував давати концерти, працював на радіо. В 1948—1953 роках Голованов знову очолював Великий театр, в 1925—1929 й 1943—1944 викладав у Московській консерваторії. Звучання оркестру Голованова відрізняли ідеальне фразування, динамізм інтерпретації, гармонічне сполучення симфонічних і драматичних елементів театральної дії. Під керуванням Голованова відбулися перші виконання П'ятої, Шостої, Двадцять другої і Двадцять третьої симфоній М. Мясковського, Другої симфонії Т. Хрєнникова, Третьої Рахманінова (уперше в СРСР). Будучи гарним піаністом, він часто виступав як акомпаніатор разом із дружиною, співачкою Антоніною Неждановою. Голованов — автор ряду оригінальних творів: опери «Принцеса Юрата», симфонії, двох симфонічних поем, оркестрових сюїт, Увертюри на російські теми, більше 200 романсів, обробок народних пісень.
rdf:langString
尼古拉·谢苗诺维奇·戈洛瓦诺夫(俄語:Николай Семёнович Голованов,1891年1月21日-1953年8月28日)是苏联指挥家,苏联人民艺术家。
xsd:nonNegativeInteger
5592