New Essays on Human Understanding
http://dbpedia.org/resource/New_Essays_on_Human_Understanding an entity of type: Thing
Nuevos ensayos sobre el entendimiento humano (en francés, Nouveaux essais sur l'entendement humain) es una refutación capítulo por capítulo por Gottfried Leibniz de la obra mayor de John Locke, Ensayo sobre el entendimiento humano. Es uno de los únicos dos libros de larga duración en las obras de Leibniz (el otro es Théodicée). Fue terminado en 1704, pero la muerte de Locke fue la causa alegada por Leibniz para retener su publicación. El libro apareció unos sesenta años después. Al igual que muchas obras filosóficas de la época, está escrito en forma de diálogo.
rdf:langString
New Essays on Human Understanding (French: Nouveaux essais sur l'entendement humain) is a chapter-by-chapter rebuttal by Gottfried Leibniz of John Locke's major work An Essay Concerning Human Understanding. It is one of only two full-length works by Leibniz (the other being the Theodicy). It was finished in 1704, but Locke's death was the cause alleged by Leibniz to withhold its publication. The book appeared some 60 years later. Like many philosophical works of the time, it is written in dialogue form.
rdf:langString
Нове есе про людське усвідомлення (фр. Nouveaux essais sur l'entendement humain) — спростування Готфрідом Лейбніцом за главами головної праці Джона Локка «Досвід про людське розуміння». Це одна з двох повноцінних робіт Лейбніца (друга — «theodicy»). Була завершена в 1704 році, але смерть Локка стала причиною того, що Лейбніц нібито затримав її публікацію. Книга з'явилася приблизно через 60 років. Як і багато філософських творів свого часу, вона написана у формі діалогу.
rdf:langString
Новые опыты о человеческом разумении (фр. Nouveaux essais sur l’entendement humain par l’auteur du système de l’harmonie préetablie) представляет собой поглавное опровержение Готфридом Лейбницем основной работы Джона Локка «Эссе о человеческом понимании». Это одна из двух фундаментальных работ Лейбница (вторая — «Теодицея»). Она была закончена в 1704 году, но смерть Локка, по утверждению Лейбница, стала причиной, по которой Лейбниц не опубликовал её. Книга появилась примерно 60 лет спустя. Как и многие философские произведения того времени, оно написано в форме диалога.
rdf:langString
Les Nouveaux Essais sur l'entendement humain est un ouvrage de Gottfried Wilhelm Leibniz rédigé en 1704 et publié en 1765. Il s'agit d'une réfutation chapitre par chapitre de l’ouvrage de John Locke de 1689 l'Essai sur l'entendement humain. Le texte a la particularité de reprendre en son sein le texte de l'ouvrage de Locke qu'il critique. Leibniz intègre en effet à son propre texte d'importants passages directement issus de l'Essai.
rdf:langString
Nuovi saggi sull'intelletto umano è un libro del filosofo e matematico tedesco Gottfried Wilhelm Leibniz. Si tratta di un'ampia risposta all'opera maggiore di John Locke, Saggio sull'intelletto umano, che contiene una replica o un commento puntuale a ciascun capitolo del testo del filosofo inglese. Seguendo rigorosamente l'ordine degli argomenti del Saggio, Leibniz scrive per approfondire le tesi trattate nei singoli capitoli, oppure per dichiarare il proprio accordo su di esse, ma più spesso per confutarle. È uno dei soli due lunghi lavori di Leibniz (l'altro sono I saggi di teodicea). Fu completato nel 1704, ma la morte di Locke fu la causa avanzata da Leibniz nel ritardare la sua pubblicazione. Il libro apparve 60 anni dopo, in 4 volumi. Come molti altri saggi filosofici del tempo, i Nu
rdf:langString
Os Novos Ensaios sobre o Entendimento Humano são uma refutação capítulo-a-capítulo, seção-a-seção por Gottfried Leibniz da obra-prima de John Locke, Um Ensaio sobre o Entendimento Humano. Apesar de ter escrito muito (o editor Michel Fichant prevê que o trabalho de publicar as obras completas de Leibniz terminará somente por volta de 2030), os Novos Ensaios são uma das duas únicas obras de maior fôlego que Leibniz publicou em vida (a outra é a Teodiceia). Como muitos clássicos da filosofia, estão escritos na forma de diálogo. Os dois personagens do livro são os amigos Teófilo ("o amigo de Deus"), representando o racionalismo Leibniz, e Filalete ("o amigo da verdade"), representando o empirismo de Locke.
rdf:langString
rdf:langString
Nuevos ensayos sobre el entendimiento humano
rdf:langString
Nouveaux Essais sur l'entendement humain
rdf:langString
Nuovi saggi sull'intelletto umano
rdf:langString
New Essays on Human Understanding
rdf:langString
Novos Ensaios sobre o Entendimento Humano
rdf:langString
Новые опыты о человеческом разумении
rdf:langString
Нові есе на тему людського усвідомлення
xsd:integer
30873549
xsd:integer
1076046542
rdf:langString
Nuevos ensayos sobre el entendimiento humano (en francés, Nouveaux essais sur l'entendement humain) es una refutación capítulo por capítulo por Gottfried Leibniz de la obra mayor de John Locke, Ensayo sobre el entendimiento humano. Es uno de los únicos dos libros de larga duración en las obras de Leibniz (el otro es Théodicée). Fue terminado en 1704, pero la muerte de Locke fue la causa alegada por Leibniz para retener su publicación. El libro apareció unos sesenta años después. Al igual que muchas obras filosóficas de la época, está escrito en forma de diálogo.
rdf:langString
Les Nouveaux Essais sur l'entendement humain est un ouvrage de Gottfried Wilhelm Leibniz rédigé en 1704 et publié en 1765. Il s'agit d'une réfutation chapitre par chapitre de l’ouvrage de John Locke de 1689 l'Essai sur l'entendement humain. Le texte a la particularité de reprendre en son sein le texte de l'ouvrage de Locke qu'il critique. Leibniz intègre en effet à son propre texte d'importants passages directement issus de l'Essai. Les Nouveaux Essais prennent forme d’un dialogue imaginaire entre deux personnages : Philalèthe et Théophile. Philalèthe défend la position empiriste, et ses répliques sont souvent des emprunts directs à l'Essai de John Locke. Théophile défend lui l'option rationaliste et oppose des arguments rationalistes forgés par Leibniz. Les Nouveaux Essais sont, avec la Théodicée, les deux seuls ouvrages majeurs que Leibniz a complétés. La mort de Locke, survenue lorsque Leibniz en finissait la rédaction différa sa publication. Lorsqu’il parut finalement, quelque soixante ans plus tard, la philosophie de Leibniz n'était guère en vogue.
rdf:langString
New Essays on Human Understanding (French: Nouveaux essais sur l'entendement humain) is a chapter-by-chapter rebuttal by Gottfried Leibniz of John Locke's major work An Essay Concerning Human Understanding. It is one of only two full-length works by Leibniz (the other being the Theodicy). It was finished in 1704, but Locke's death was the cause alleged by Leibniz to withhold its publication. The book appeared some 60 years later. Like many philosophical works of the time, it is written in dialogue form.
rdf:langString
Nuovi saggi sull'intelletto umano è un libro del filosofo e matematico tedesco Gottfried Wilhelm Leibniz. Si tratta di un'ampia risposta all'opera maggiore di John Locke, Saggio sull'intelletto umano, che contiene una replica o un commento puntuale a ciascun capitolo del testo del filosofo inglese. Seguendo rigorosamente l'ordine degli argomenti del Saggio, Leibniz scrive per approfondire le tesi trattate nei singoli capitoli, oppure per dichiarare il proprio accordo su di esse, ma più spesso per confutarle. È uno dei soli due lunghi lavori di Leibniz (l'altro sono I saggi di teodicea). Fu completato nel 1704, ma la morte di Locke fu la causa avanzata da Leibniz nel ritardare la sua pubblicazione. Il libro apparve 60 anni dopo, in 4 volumi. Come molti altri saggi filosofici del tempo, i Nuovi saggi furono scritti in forma di dialogo. I due personaggi del libro sono Teofilo (colui che ama Dio, in greco), che rappresenta il punto di vista di Leibniz, e Filalete (colui che ama la Verità), che incarna invece quello di Locke. La famosa confutazione delle teorie empiriste riguardo alla provenienza delle idee appare all'inizio del Libro II: "Niente è nell'intelletto senza essere stato prima nei sensi, tranne l'intelletto stesso" (Nihil est in intellectu, quod non fuerit in sensu, excipe : nisi ipse intellectus).
rdf:langString
Os Novos Ensaios sobre o Entendimento Humano são uma refutação capítulo-a-capítulo, seção-a-seção por Gottfried Leibniz da obra-prima de John Locke, Um Ensaio sobre o Entendimento Humano. Apesar de ter escrito muito (o editor Michel Fichant prevê que o trabalho de publicar as obras completas de Leibniz terminará somente por volta de 2030), os Novos Ensaios são uma das duas únicas obras de maior fôlego que Leibniz publicou em vida (a outra é a Teodiceia). Como muitos clássicos da filosofia, estão escritos na forma de diálogo. Os dois personagens do livro são os amigos Teófilo ("o amigo de Deus"), representando o racionalismo Leibniz, e Filalete ("o amigo da verdade"), representando o empirismo de Locke. Uma primeira versão dos Novos Ensaios foi concluída em 1704, mas Leibniz recusou-se a publicá-los por causa da morte de Locke no mesmo ano. Leibniz continuou trabalhando no manuscrito por muitos anos, e a obra só foi publicada postumamente em 1764.
rdf:langString
Нове есе про людське усвідомлення (фр. Nouveaux essais sur l'entendement humain) — спростування Готфрідом Лейбніцом за главами головної праці Джона Локка «Досвід про людське розуміння». Це одна з двох повноцінних робіт Лейбніца (друга — «theodicy»). Була завершена в 1704 році, але смерть Локка стала причиною того, що Лейбніц нібито затримав її публікацію. Книга з'явилася приблизно через 60 років. Як і багато філософських творів свого часу, вона написана у формі діалогу.
rdf:langString
Новые опыты о человеческом разумении (фр. Nouveaux essais sur l’entendement humain par l’auteur du système de l’harmonie préetablie) представляет собой поглавное опровержение Готфридом Лейбницем основной работы Джона Локка «Эссе о человеческом понимании». Это одна из двух фундаментальных работ Лейбница (вторая — «Теодицея»). Она была закончена в 1704 году, но смерть Локка, по утверждению Лейбница, стала причиной, по которой Лейбниц не опубликовал её. Книга появилась примерно 60 лет спустя. Как и многие философские произведения того времени, оно написано в форме диалога.
xsd:nonNegativeInteger
3354