National Socialist German Doctors' League
http://dbpedia.org/resource/National_Socialist_German_Doctors'_League an entity of type: Thing
The National Socialist German Doctors' League (Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund, abbreviated as NSDÄB or NSD-Ärztebund) was a division of the Nazi Party with the mission of integrating the German medical profession within the framework of the Nazi worldview. The organisation was headquartered in Munich. The League was organized (as with other departments of the Nazi Party) strictly in accord with the Führerprinzip ("leader principle") as well as the principle of Machtdistanz ("power distance"). The League was led by the Reich Health Leader (Reichsärzteführer).
rdf:langString
De Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund (NSDÄB, ook: NSD-Ärztebund) (Nederlands: Nationaalsocialistische Duitse Artsenbond) was een artsenorganisatie, en naast de SA en SS ook de derde gevechtsorganisatie in de NSDAP. Het hoofdkwartier was gevestigd op de Karlstraße 21 te München.
rdf:langString
Der Nationalsozialistische Deutsche Ärztebund (NSDÄB, auch: NSD-Ärztebund) war die Ärzteorganisation und neben SA und SS auch dritte Kampforganisation der NSDAP. Ihr Sitz war zuletzt in München, Karlstraße 21. Conti, der für seine Beteiligung an der nationalsozialistischen Aktion T4 in den Nürnberger Prozessen zur Rechenschaft gezogen werden sollte, erhängte sich im Oktober 1945 in seiner Gefängniszelle.
rdf:langString
La Asociación Nacionalsocialista de Médicos Alemanes (en alemán: Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund, NSDÄB, también: NSD-Ärztebund) fue la organización médica y, a continuación, tras las SA y SS, la tercera organización de combate del NSDAP. Su última sede estuvo en Múnich, en la Karlstraße 21. Conti, quien sería responsable de su participación en la Aktion T4 nazi en los juicios de Núremberg, se ahorcó en octubre de 1945 en su celda de la prisión.
rdf:langString
Национа́л-социалисти́ческий сою́з неме́цких враче́й (нем. Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund, сокр. NSD-Ärztebund или NSDAB) — общественная организация в Германии (1935—1944), объединявшая в своих рядах врачей-членов НСДАП. Создан в 1929 году по инициативе врача и издателя Людвига Либля. Согласно уставу, принятому в 1929 году, союз имел следующие задачи: 1. Предоставлять партии по указанию руководителя управления по вопросам здравоохранения врачей и специалистов для всех партийных организаций и целей в пределах управления.
rdf:langString
Націонал-соціалістичний союз німецьких лікарів (нім. Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund, скор. NSD-Ärztebund або NSDAB) — громадська організація в Німеччині (1935—1944), що об'єднувала у своїх лавах лікарів-членів НСДАП. Створена в 1929 році з ініціативи лікаря та видавця Людвіга Лібля. Згідно зі статутом, прийнятим у 1929 році, союз мав такі завдання: 1. Надавати партії за вказівкою керівника управління з питань охорони здоров'я лікарів та спеціалістів для всіх партійних організацій та цілей у межах управління.
rdf:langString
rdf:langString
Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund
rdf:langString
Asociación Nacionalsocialista de Médicos Alemanes
rdf:langString
National Socialist German Doctors' League
rdf:langString
Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund
rdf:langString
Национал-социалистический союз врачей
rdf:langString
Націонал-соціалістичний союз лікарів
rdf:langString
National Socialist German Doctors' League
rdf:langString
National Socialist German Doctors' League
xsd:integer
64397526
xsd:integer
1108460957
rdf:langString
rdf:langString
League's former headquarters in Munich
xsd:integer
1945
xsd:integer
1929
rdf:langString
Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund
rdf:langString
Der Nationalsozialistische Deutsche Ärztebund (NSDÄB, auch: NSD-Ärztebund) war die Ärzteorganisation und neben SA und SS auch dritte Kampforganisation der NSDAP. Ihr Sitz war zuletzt in München, Karlstraße 21. Der NSDÄB wurde beim Reichsparteitag am 3. August 1929 auf Initiative des Ingolstädter Arztes und Verlegers Ludwig Liebl gegründet. Dieser war auch drei Jahre lang erster Vorsitzender. Der NSDÄB begriff sich nicht als Standesvertretung, sondern als Kampforganisation. Als solche entwickelte er die wesentlichen „wissenschaftlichen“ Grundlagen der nationalsozialistischen Gesundheitspolitik, die in der rassenhygienischen „Vernichtung unwerten Lebens“ gipfelte. Der NSDÄB folgte in seiner organisatorischen Gliederung der Struktur der NSDAP. Seit 1932 war Gerhard Wagner Führer des NSDÄB, 1934 erhielt er den Titel des Reichsärzteführers. Er setzte 1935 die rigorose Gleichschaltung der Ärztevereinigungen durch und wirkte am Entwurf der Nürnberger Gesetze mit; Hitler entschärfte den Entwurf des NSDÄB aber am Vorabend der Gesetzverkündung noch einmal entscheidend. So sollte eine von „Mischehen“ und ein Heiratsverbot auch für „Vierteljuden“ Teil der Gesetze sein, was aber nach Hitlers Intervention wieder gestrichen wurde. Nach Wagners plötzlichem Tod 1939 im Alter von 50 Jahren übernahm Leonardo Conti seine Position. Der NSDÄB stellte am 13. Oktober 1942 für die Dauer des Krieges seine Tätigkeit ein, er hatte damals rund 46.000 Mitglieder. Mit dem Kontrollratsgesetz Nr. 2 vom 10. Oktober 1945 wurde der NSDÄB durch den Alliierten Kontrollrat verboten und sein Eigentum beschlagnahmt. Conti, der für seine Beteiligung an der nationalsozialistischen Aktion T4 in den Nürnberger Prozessen zur Rechenschaft gezogen werden sollte, erhängte sich im Oktober 1945 in seiner Gefängniszelle.
rdf:langString
La Asociación Nacionalsocialista de Médicos Alemanes (en alemán: Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund, NSDÄB, también: NSD-Ärztebund) fue la organización médica y, a continuación, tras las SA y SS, la tercera organización de combate del NSDAP. Su última sede estuvo en Múnich, en la Karlstraße 21. La NSDÄB fue fundada en el Reichsparteitag el 3 de agosto de 1929 por iniciativa del doctor y editor de Ingolstadt, . También se desempeñó como presidente durante tres años. La autocomprensión de la NSDÄB no era la de una representación profesional, sino de una organización de combate. Como tal, desarrolló los fundamentos "científicos" esenciales de la política de salud nacionalsocialista, que culminaron en la higiene racial con la "destrucción de una vida indigna". La NSDÄB siguió en su estructura organizativa la estructura del NSDAP. Desde 1932 fue líder de la NSDÄB, en 1934 recibió el título de Líder Médico del Reich. Hizo cumplir el riguroso Gleichschaltung de las asociaciones médicas en 1935 y participó en el borrador de las Leyes de Núremberg; Hitler desactivó el borrador del NSDÄB, pero en vísperas de la ley, una vez más, fue crucial. Por lo tanto, la separación obligatoria de los "matrimonios mixtos" y la prohibición de los matrimonios también deben formar parte de las leyes para los "cuartos de judíos", que se cancelaron después de la intervención de Hitler. Después de la repentina muerte de Wagner en 1939 a la edad de 51 años, Leonardo Conti asumió su cargo. La NSDÄB cesó sus actividades durante la guerra el 13 de octubre de 1942, cuando tenía alrededor de 46.000 miembros. Con la Ley N.º 2 del Consejo de Control del 10 de octubre de 1945, la NSDÄB fue prohibido por el Consejo de Control Aliado y su propiedad fue confiscada. Conti, quien sería responsable de su participación en la Aktion T4 nazi en los juicios de Núremberg, se ahorcó en octubre de 1945 en su celda de la prisión.
rdf:langString
The National Socialist German Doctors' League (Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund, abbreviated as NSDÄB or NSD-Ärztebund) was a division of the Nazi Party with the mission of integrating the German medical profession within the framework of the Nazi worldview. The organisation was headquartered in Munich. The League was organized (as with other departments of the Nazi Party) strictly in accord with the Führerprinzip ("leader principle") as well as the principle of Machtdistanz ("power distance"). The League was led by the Reich Health Leader (Reichsärzteführer).
rdf:langString
De Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund (NSDÄB, ook: NSD-Ärztebund) (Nederlands: Nationaalsocialistische Duitse Artsenbond) was een artsenorganisatie, en naast de SA en SS ook de derde gevechtsorganisatie in de NSDAP. Het hoofdkwartier was gevestigd op de Karlstraße 21 te München.
rdf:langString
Націонал-соціалістичний союз німецьких лікарів (нім. Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund, скор. NSD-Ärztebund або NSDAB) — громадська організація в Німеччині (1935—1944), що об'єднувала у своїх лавах лікарів-членів НСДАП. Створена в 1929 році з ініціативи лікаря та видавця Людвіга Лібля. Згідно зі статутом, прийнятим у 1929 році, союз мав такі завдання: 1. Надавати партії за вказівкою керівника управління з питань охорони здоров'я лікарів та спеціалістів для всіх партійних організацій та цілей у межах управління. 2. Створити службову етику німецьких лікарів та всієї охорони здоров'я в дусі націонал-соціалістичного світогляду та впроваджувати ці принципи також у свідомість громадськості. 3. Здійснювати взаємну підтримку та допомогу у професійних справах, виховувати націонал-соціалістичне підростаюче покоління, у тому числі студентів, в дусі націонал-соціалістичної професійної етики. Членами союзу могли стати лікарі, аптекарі, ветеринари та стоматологи, які мають допуск до практики, визнаний керівником союзу, і якщо вони є членами НСДАП. Кандидатами в члени союзу могли стати лікарі, які не є членами НСДАП, але підтримують цілі союзу. Питання прийому як члена чи кандидата вирішував керівник союзу.
rdf:langString
Национа́л-социалисти́ческий сою́з неме́цких враче́й (нем. Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund, сокр. NSD-Ärztebund или NSDAB) — общественная организация в Германии (1935—1944), объединявшая в своих рядах врачей-членов НСДАП. Создан в 1929 году по инициативе врача и издателя Людвига Либля. Согласно уставу, принятому в 1929 году, союз имел следующие задачи: 1. Предоставлять партии по указанию руководителя управления по вопросам здравоохранения врачей и специалистов для всех партийных организаций и целей в пределах управления. 2. Создать служебную этику немецких врачей и всего здравоохранения в духе национал-социалистического мировоззрения и внедрять эти принципы также в сознание общественности. 3. Осуществлять взаимную поддержку и помощь в профессиональных делах, воспитывать национал-социалистическое подрастающее поколение, в том числе студентов, в духе национал-социалистической профессиональной этики. Членами союза могли стать врачи, аптекари, ветеринары и стоматологи, имеющие допуск к практике, признанный руководителем союза, и если они являются членами НСДАП. Кандидатами в члены союза могли стать врачи, не являющиеся членами НСДАП, но поддерживающие цели союза. Вопрос о приёме в качестве члена или кандидата решал руководитель союза.
xsd:nonNegativeInteger
4723
rdf:langString
Nationalsozialistischer Deutscher Ärztebund
xsd:string
Defunct,illegal