Nash Papyrus
http://dbpedia.org/resource/Nash_Papyrus an entity of type: WikicatBiblicalManuscripts
Der Papyrus Nash ist ein Papyrusblatt aus vier Bruchstücken von etwa 200–100 v. Chr., auf dem in hebräischer Sprache die Zehn Gebote in einer Mischform von Ex 20,2ff und Dtn 5,6ff sowie der Anfang des Schma Jisrael (Dtn 6,4f) notiert sind. Er galt bis 1947 als älteste bekannte Bibelhandschrift.
rdf:langString
El Papiro de Nash es un conjunto de cuatro fragmentos de un manuscrito escrito en papiro, adquirido en Egipto en 1898 por , el secretario de la . Él los presentó a la Biblioteca de la Universidad de Cambridge en 1903.Comprenden una única hoja y no son parte de un rollo. El papiro es de procedencia desconocida, aunque se presume que viene de Fayún. El texto fue descrito por primera vez por en 1903. Sin embargo, fue fechado por Cook en el siglo II E.C., pero evaluaciones posteriores han llevado la fecha de los fragmentos hacia atrás, entre el 150-100 a.C. El papiro se consideró como el fragmento manuscrito en hebreo más antiguo conocido en la fecha, antes del descubrimiento de los Rollos del Mar Muerto en 1947.
rdf:langString
Le papyrus Nash désigne un ensemble de quatre fragments de papyrus acquis par W. L. Nash en Égypte en 1898 et actuellement exposés à la bibliothèque de l'Université de Cambridge.
rdf:langString
Papirus Nash (bahasa Inggris: Nash Papyrus) adalah kumpulan empat potongan lembaran papirus kuno yang diperoleh di Mesir pada tahun 1898 oleh Walter Llewellyn Nash, sekretaris "Society of Biblical Archaeology". Ia menghibahkannya ke perpustakaan "Cambridge University Library". Keempat potongan itu berasal dari satu halaman dan bukan dari gulungan. Tidak diketahui tempat asalnya, diduga dari Fayyum. Naskah ini pertama kalinya dibahas oleh Stanley A. Cook pada tahun 1903. Cook mengira naskah ini ditulis pada abad ke-2 M, tetapi penelitian selanjutnya mendapati waktu penulisan lebih awal, sekitar 150-100 SM. Papirus ini merupakan naskah bahasa Ibrani tertua sebelum ditemukannya Naskah Laut Mati pada tahun 1947.
rdf:langString
Il papiro Nash è una raccolta di quattro frammenti di papiro acquistati in Egitto nel 1898 da , segretario della , e poi da lui portati alla Cambridge University Library.
rdf:langString
Papirus Nasha – zbiór 4 niewielkich fragmentów Starego Testamentu, które zostały zakupione w 1902 roku w Egipcie przez Waltera L. Nasha. Zawierają one kompilację fragmentów Dziesięciu Przykazań.
rdf:langString
Nash-papyrusen är en liten samling papyrusfragment med texter från De tio budorden och Shema Yisrael. Fragmenten är de äldsta kända manuskript på hebreiska tillsammans med Dödahavsrullarna. Manuskripten dateras till cirka 200-talet f.Kr. och förvaras idag på University of Cambridge i Cambridge.
rdf:langString
O Papiro Nash é uma coleção de quatro fragmentos de papiro adquirido no Egito em 1898 por W.L. Nash, o secretário da Sociedade de Arqueologia Bíblica de Londres. Ele apresentou-os à biblioteca da Universidade de Cambridge. Eles compreendem uma única folha e não fazem parte de um pergaminho. O papiro é de proveniência desconhecida, embora supostamente da cidade egípcia de Faium. O texto foi primeiramente descrita por Stanley A. Cook, em 1903. Embora datado por Cook como do Século II d.C, reavaliações posteriores levaram à data dos fragmentos por volta para cerca de 150-100 a.C. O papiro foi de longe o fragmento mais antigo manuscrito hebraico conhecido na época, antes da descoberta dos Manuscritos do Mar Morto, em 1947.
rdf:langString
Папирус Нэша состоит из четырёх фрагментов папируса, найденных в Египте в 1898 году Уолтэром Нэшем. Нэш сообщает, что данный документ был приобретён в Египте у местного торговца вместе с несколькими древними фрагментами Одиссеи. Позже папирус Нэша был передан в Библиотеку Кембриджского университета. Первое описание папируса опубликовал в 1903 году. Хотя Кук датировал папирус II веком н. э., более поздние исследования отодвинули дату фрагментов на 150—100 года до н. э. До открытия Свитков Мёртвого моря в 1947 году папирус Нэша был древнейшим еврейским манускриптом, известным научной общественности.
rdf:langString
Папірус Неша складається з чотирьох фрагментів папірусу, знайдених у Єгипті в 1898 році Волтером Нешем. Він повідомляє, що даний документ було придбано в Єгипті у місцевого торговця разом з кількома стародавніми унціальними фрагментами Одіссеї. Пізніше папірус Неша було передано в Бібліотеку університету Кембридж. Перший опис папірусу опублікував в 1903 році. Хоча Кук датував папірус II століттям н. е., пізніші дослідження відсунули дату фрагментів на 150-100 роки до н. е. До відкриття Сувоїв Мертвого моря в 1947 папірус Неша був найдавнішим єврейським манускриптом, відомим науковій громадськості.
rdf:langString
بردية ناش هي بردية من أربعة قطع اشتراها ناش في مصر 1898 وقدمت لاحقا إلى مكتبة جامعة كامبردج. أول من وصفها ستانلي كوك في 1903 والذي أرخها للقرن الثاني الميلادي. في دراسات لاحقة قدر تاريخها لسنة 150-100 ق م. كانت البردية أقدم قطعة مخطوطة عبرية معروفة قبل اكتشاف ملفوفات البحر الميت في 1947. تحوي المخطوطة الوصايا العشر وبعدها دعاء وفيها 24 سطرا وقليل من الأحرف على الجوانب ضائعة. يجمع نص الوصايا نسخة سفر الخروج 20: 2-17 مع أجزاء من نسخة سفر التثنية 5: 6-21. يلاحظ حذفها لعبارة «بيت العبودية» المستعملة في نسختي الوصايا، وهي إشارة إلى مصر وقد يكون بسبب مكان تأليفها.
rdf:langString
El Papir Nash és una col·lecció de quatre fragments de papir adquirida a Egipte el 1898 per i posteriorment adquirida per la . El papir compren un sol full, no forma part d'un pergamí i és de procedència desconeguda, encara que se suposa originari de la ciutat d'el Faium a Egipte.
rdf:langString
Nashův papyrus je zlomek papyru pocházející z Egypta obsahující parafrázi desatera a začátek vyznání „Šema“. Papyrus v roce 1903 nalezl a publikoval W. L. Nash a až do objevení svitků od Mrtvého moře v Kumránu to byl nejstarší známý hebrejsky psaný text. Datuje se obvykle do 2.-1. století př. n. l. (Albright). Jelikož obsahuje biblické pasáže recitované při liturgii, řadí se přísně vzato nikoli mezi biblické zlomky, ale mezi liturgické. Je svědkem toho, že se kdysi desatero recitovalo při každodenní modlitbě. To později vypadlo „kvůli heretikům“, kteří tvrdili, že Bůh uložil svémnu lidu k zachovávání pouze desatero.
rdf:langString
Ο Πάπυρος Νας (Nash) αποτελείται από τέσσερα αποσπάσματα σε πάπυρο τα οποία περιέχουν 24 γραμμές εβραϊκού κειμένου, μήκους περίπου 7,5 έως 12,5 εκατοστών. Η ονομασία που δόθηκε προέρχεται από το όνομα του Δρ Γουόλτερ Λέγουελιν Νας (Walter Llewellyn Nash), του γραμματέα της Εταιρίας Βιβλικής Αρχαιολογίας, ο οποίος είχε αποκτήσει τον πάπυρο από κάποιον Αιγύπτιο έμπορο αρχαιοτήτων το 1902. Δημοσιεύτηκε στο άρθρο «Ένας Προμασοριτικός Βιβλικός Πάπυρος» ("A Pre-Massoretic Biblical Papyrus") από τον Στάνλεϊ Α. Κουκ (Stanley A. Cook) τον επόμενο χρόνο στα Πρακτικά (Proceedings) της Εταιρίας Βιβλικής Αρχαιολογίας και δόθηκε ως προσφορά στη Βιβλιοθήκη του Πανεπιστημίου του Κέμπριτζ στην Αγγλία, όπου και παραμένει μέχρι σήμερα.
rdf:langString
The Nash Papyrus is a collection of four papyrus fragments acquired in Egypt in 1902, inscribed with a Hebrew text which mainly contains the Ten Commandments and the first part of the Shema Yisrael prayer, in a form that differs substantially from the later, canonical Masoretic text and is in parts more similar to the chronologically closer Septuagint. It has been suggested that the text might have been the daily worship of a Jew living in Egypt at the time. The fragments comprise a single sheet and are not part of a scroll. The papyrus is of unknown provenance, although it is allegedly from Fayyum. The text was first described by Stanley A. Cook in 1903. Though dated by Cook to the 2nd century CE, subsequent reappraisals have pushed the date of the fragments back to about 150–100 BCE. The
rdf:langString
rdf:langString
بردية ناش
rdf:langString
Papir Nash
rdf:langString
Nashův papyrus
rdf:langString
Papyrus Nash
rdf:langString
Πάπυρος Νας
rdf:langString
Papiro de Nash
rdf:langString
Papirus Nash
rdf:langString
Papiro Nash
rdf:langString
Papyrus Nash
rdf:langString
Nash Papyrus
rdf:langString
Papirus Nasha
rdf:langString
Papiro Nash
rdf:langString
Папирус Нэша
rdf:langString
Nash-papyrusen
rdf:langString
Папірус Неша
xsd:integer
2058300
xsd:integer
1120205647
rdf:langString
El Papir Nash és una col·lecció de quatre fragments de papir adquirida a Egipte el 1898 per i posteriorment adquirida per la . El papir compren un sol full, no forma part d'un pergamí i és de procedència desconeguda, encara que se suposa originari de la ciutat d'el Faium a Egipte. El text va ser descrit per primera vegada per el 1903. El papir fou datat per Cook com un escrit del segle ii dC, però revaluacions posteriors han portat a datar el fragment entre els anys 150 a 100 abans de Crist. El papir va ser, de molt, el més antic fragment de manuscrit hebreu conegut fins aquells moments, abans del descobriment dels Manuscrits de la mar Morta l'any 1947.
rdf:langString
Nashův papyrus je zlomek papyru pocházející z Egypta obsahující parafrázi desatera a začátek vyznání „Šema“. Papyrus v roce 1903 nalezl a publikoval W. L. Nash a až do objevení svitků od Mrtvého moře v Kumránu to byl nejstarší známý hebrejsky psaný text. Datuje se obvykle do 2.-1. století př. n. l. (Albright). Jelikož obsahuje biblické pasáže recitované při liturgii, řadí se přísně vzato nikoli mezi biblické zlomky, ale mezi liturgické. Je svědkem toho, že se kdysi desatero recitovalo při každodenní modlitbě. To později vypadlo „kvůli heretikům“, kteří tvrdili, že Bůh uložil svémnu lidu k zachovávání pouze desatero. Význam tohoto papyru pro biblistiku tkví v tom, že forma desatera, která se na papyru nachází, neodpovídá přesně ani jedné z verzí, jak jsou známy z Bible, ale přiklání se vždy té či k oné. Je velmi podobná verzi septuagintální. Spolu s mnoha rukopisy Septuaginty zachovává též pozměněné pořadí 6. – 8. přikázání (nesesmilníš - nezabiješ - nepokradeš). Tyto význačné shody se Septuagintou a Filónem z Alexandrie oproti masoretskému textu svědčí o existenci samostatné verze Starého zákona kolující v Egyptě. Papyrus je dnes uložen v Cambridge University Library Or. 233.
rdf:langString
بردية ناش هي بردية من أربعة قطع اشتراها ناش في مصر 1898 وقدمت لاحقا إلى مكتبة جامعة كامبردج. أول من وصفها ستانلي كوك في 1903 والذي أرخها للقرن الثاني الميلادي. في دراسات لاحقة قدر تاريخها لسنة 150-100 ق م. كانت البردية أقدم قطعة مخطوطة عبرية معروفة قبل اكتشاف ملفوفات البحر الميت في 1947. تحوي المخطوطة الوصايا العشر وبعدها دعاء وفيها 24 سطرا وقليل من الأحرف على الجوانب ضائعة. يجمع نص الوصايا نسخة سفر الخروج 20: 2-17 مع أجزاء من نسخة سفر التثنية 5: 6-21. يلاحظ حذفها لعبارة «بيت العبودية» المستعملة في نسختي الوصايا، وهي إشارة إلى مصر وقد يكون بسبب مكان تأليفها. بعض التغييرات المأخوذة من نسخة سفر التثنية للوصايا توجد في نسخة سفر الخروج في الترجمة اليونانية القديمة للعهد العبري المسماة السبعونية. تضيف السبعونية قبل التثنية 6: 4 مقدمة دعاء اسمع الموجودة في البردية، وتتفق في بعض القراءات معها ضد النص العبري . ويلاحظ أن ترتيب الوصايا الأخيرة في البردية (زنا ثم قتل ثم سرقة بدل قتل ثم زنا ثم سرقة كما في العهد العبري) هو نفسه في معظم نسخ السبعونية وفي العهد الجديد (مرقس 10: 19، لوقا 18: 20، رسالة رومية 13: 9، رسالة يعقوب 2: 11) عدا متى 19: 18. حسب التلمود كانت العادة قراءة الوصايا العشر قبل دعاء اسمع. أشار بوركيت أنه من المنطقي التخمين بأن البردية كانت دعاء يهودي مصري عاش قبل أن تنتهي تلك العادة. يعتقد لذلك أن البردية كانت على الأرجح من وثائق عبادة عامة مما جعلها تجمع عن قصد بين نسختي الوصايا العشر بدلا من الاقتباس الحرفي، لكن التشابهات مع نص السبعونية تعطي دليلا قويا لتقارب مرجح مع ترجمة السبعونية لنص عبري للتوراة وجد في مصر القرن الثاني قبل الميلاد واختلف بوضوح عن النصوص التي جمعها كتاب النسخة الماسورتية.
rdf:langString
Ο Πάπυρος Νας (Nash) αποτελείται από τέσσερα αποσπάσματα σε πάπυρο τα οποία περιέχουν 24 γραμμές εβραϊκού κειμένου, μήκους περίπου 7,5 έως 12,5 εκατοστών. Η ονομασία που δόθηκε προέρχεται από το όνομα του Δρ Γουόλτερ Λέγουελιν Νας (Walter Llewellyn Nash), του γραμματέα της Εταιρίας Βιβλικής Αρχαιολογίας, ο οποίος είχε αποκτήσει τον πάπυρο από κάποιον Αιγύπτιο έμπορο αρχαιοτήτων το 1902. Δημοσιεύτηκε στο άρθρο «Ένας Προμασοριτικός Βιβλικός Πάπυρος» ("A Pre-Massoretic Biblical Papyrus") από τον Στάνλεϊ Α. Κουκ (Stanley A. Cook) τον επόμενο χρόνο στα Πρακτικά (Proceedings) της Εταιρίας Βιβλικής Αρχαιολογίας και δόθηκε ως προσφορά στη Βιβλιοθήκη του Πανεπιστημίου του Κέμπριτζ στην Αγγλία, όπου και παραμένει μέχρι σήμερα. Η ιδιαίτερη αξία αυτού του αποσπάσματος σε πάπυρο έγκειται στην ηλικία του. Με βάση την παλαιογραφία, ο Πάπυρος Νας χρονολογείται στο δεύτερο ή στον πρώτο αιώνα Π.Κ.Χ.. Πριν την ανακάλυψη των εβραϊκών κειμένων στο Κουμράν το 1947, ο Πάπυρος Νας αποτελούσε την αρχαιότερη μαρτυρία των Εβραϊκών Γραφών.
rdf:langString
Der Papyrus Nash ist ein Papyrusblatt aus vier Bruchstücken von etwa 200–100 v. Chr., auf dem in hebräischer Sprache die Zehn Gebote in einer Mischform von Ex 20,2ff und Dtn 5,6ff sowie der Anfang des Schma Jisrael (Dtn 6,4f) notiert sind. Er galt bis 1947 als älteste bekannte Bibelhandschrift.
rdf:langString
El Papiro de Nash es un conjunto de cuatro fragmentos de un manuscrito escrito en papiro, adquirido en Egipto en 1898 por , el secretario de la . Él los presentó a la Biblioteca de la Universidad de Cambridge en 1903.Comprenden una única hoja y no son parte de un rollo. El papiro es de procedencia desconocida, aunque se presume que viene de Fayún. El texto fue descrito por primera vez por en 1903. Sin embargo, fue fechado por Cook en el siglo II E.C., pero evaluaciones posteriores han llevado la fecha de los fragmentos hacia atrás, entre el 150-100 a.C. El papiro se consideró como el fragmento manuscrito en hebreo más antiguo conocido en la fecha, antes del descubrimiento de los Rollos del Mar Muerto en 1947.
rdf:langString
Le papyrus Nash désigne un ensemble de quatre fragments de papyrus acquis par W. L. Nash en Égypte en 1898 et actuellement exposés à la bibliothèque de l'Université de Cambridge.
rdf:langString
The Nash Papyrus is a collection of four papyrus fragments acquired in Egypt in 1902, inscribed with a Hebrew text which mainly contains the Ten Commandments and the first part of the Shema Yisrael prayer, in a form that differs substantially from the later, canonical Masoretic text and is in parts more similar to the chronologically closer Septuagint. It has been suggested that the text might have been the daily worship of a Jew living in Egypt at the time. The fragments comprise a single sheet and are not part of a scroll. The papyrus is of unknown provenance, although it is allegedly from Fayyum. The text was first described by Stanley A. Cook in 1903. Though dated by Cook to the 2nd century CE, subsequent reappraisals have pushed the date of the fragments back to about 150–100 BCE. The papyrus was by far the oldest Hebrew manuscript fragment known at that time, before the discovery of the Dead Sea Scrolls in 1947.
rdf:langString
Papirus Nash (bahasa Inggris: Nash Papyrus) adalah kumpulan empat potongan lembaran papirus kuno yang diperoleh di Mesir pada tahun 1898 oleh Walter Llewellyn Nash, sekretaris "Society of Biblical Archaeology". Ia menghibahkannya ke perpustakaan "Cambridge University Library". Keempat potongan itu berasal dari satu halaman dan bukan dari gulungan. Tidak diketahui tempat asalnya, diduga dari Fayyum. Naskah ini pertama kalinya dibahas oleh Stanley A. Cook pada tahun 1903. Cook mengira naskah ini ditulis pada abad ke-2 M, tetapi penelitian selanjutnya mendapati waktu penulisan lebih awal, sekitar 150-100 SM. Papirus ini merupakan naskah bahasa Ibrani tertua sebelum ditemukannya Naskah Laut Mati pada tahun 1947.
rdf:langString
Il papiro Nash è una raccolta di quattro frammenti di papiro acquistati in Egitto nel 1898 da , segretario della , e poi da lui portati alla Cambridge University Library.
rdf:langString
Papirus Nasha – zbiór 4 niewielkich fragmentów Starego Testamentu, które zostały zakupione w 1902 roku w Egipcie przez Waltera L. Nasha. Zawierają one kompilację fragmentów Dziesięciu Przykazań.
rdf:langString
Nash-papyrusen är en liten samling papyrusfragment med texter från De tio budorden och Shema Yisrael. Fragmenten är de äldsta kända manuskript på hebreiska tillsammans med Dödahavsrullarna. Manuskripten dateras till cirka 200-talet f.Kr. och förvaras idag på University of Cambridge i Cambridge.
rdf:langString
O Papiro Nash é uma coleção de quatro fragmentos de papiro adquirido no Egito em 1898 por W.L. Nash, o secretário da Sociedade de Arqueologia Bíblica de Londres. Ele apresentou-os à biblioteca da Universidade de Cambridge. Eles compreendem uma única folha e não fazem parte de um pergaminho. O papiro é de proveniência desconhecida, embora supostamente da cidade egípcia de Faium. O texto foi primeiramente descrita por Stanley A. Cook, em 1903. Embora datado por Cook como do Século II d.C, reavaliações posteriores levaram à data dos fragmentos por volta para cerca de 150-100 a.C. O papiro foi de longe o fragmento mais antigo manuscrito hebraico conhecido na época, antes da descoberta dos Manuscritos do Mar Morto, em 1947.
rdf:langString
Папирус Нэша состоит из четырёх фрагментов папируса, найденных в Египте в 1898 году Уолтэром Нэшем. Нэш сообщает, что данный документ был приобретён в Египте у местного торговца вместе с несколькими древними фрагментами Одиссеи. Позже папирус Нэша был передан в Библиотеку Кембриджского университета. Первое описание папируса опубликовал в 1903 году. Хотя Кук датировал папирус II веком н. э., более поздние исследования отодвинули дату фрагментов на 150—100 года до н. э. До открытия Свитков Мёртвого моря в 1947 году папирус Нэша был древнейшим еврейским манускриптом, известным научной общественности.
rdf:langString
Папірус Неша складається з чотирьох фрагментів папірусу, знайдених у Єгипті в 1898 році Волтером Нешем. Він повідомляє, що даний документ було придбано в Єгипті у місцевого торговця разом з кількома стародавніми унціальними фрагментами Одіссеї. Пізніше папірус Неша було передано в Бібліотеку університету Кембридж. Перший опис папірусу опублікував в 1903 році. Хоча Кук датував папірус II століттям н. е., пізніші дослідження відсунули дату фрагментів на 150-100 роки до н. е. До відкриття Сувоїв Мертвого моря в 1947 папірус Неша був найдавнішим єврейським манускриптом, відомим науковій громадськості.
xsd:nonNegativeInteger
6973
