Morris water navigation task
http://dbpedia.org/resource/Morris_water_navigation_task an entity of type: Thing
The Morris water navigation task, also known as the Morris water maze (not to be confused with water maze), is a behavioral procedure mostly used with rodents. It is widely used in behavioral neuroscience to study spatial learning and memory. It enables learning, memory, and spatial working to be studied with great accuracy, and can also be used to assess damage to particular cortical regions of the brain. It is used by neuroscientists to measure the effect of neurocognitive disorders on spatial learning and possible neural treatments, to test the effect of lesions to the brain in areas concerned with memory, and to study how age influences cognitive function and spatial learning. The task is also used as a tool to study drug-abuse, neural systems, neurotransmitters, and brain development.
rdf:langString
Il labirinto acquatico di Morris è uno strumento usato negli esperimenti psicologici e in particolare in psicobiologia al fine di studiare la memoria spaziale. Tipicamente vengono impiegati topi o ratti. È stato sviluppato dal neuroscienziato Richard G. Morris nel 1981, che lo ha utilizzato per dimostrare che le lesioni all'ippocampo compromettono la memoria spaziale.
rdf:langString
Morris vattenlabyrint (Morris water maze eller Morris water navigation task) är en metod som används inom neurovetenskap för att studera minne och . Testet utvecklades 1981 av , som använde det för att visa att skador på hippocampus försämrade rumsuppfattningen. Testet har blivit ett av de vanligaste verktygen inom neurovetenskapen och kan användas för att undersöka kognitiva funktioner och främst kognitiv flexibilitet.
rdf:langString
Das Morris-Wasserlabyrinth (engl. Morris water maze) ist eine Versuchsapparatur für mit Nagetieren. Sie besteht aus einem runden Becken, das mit trübem Wasser gefüllt und seitlich mit ausgeprägten Markierungen versehen ist, sogenannten externen Hinweisreizen. Im Experiment selbst werden die Tiere über mehrere Tage hinweg trainiert, selbständig eine unter der Wasseroberfläche befindliche, nicht sichtbare Plattform zu finden und sich deren räumliche Position zu merken. Das Experiment zielt also vor allem auf die Untersuchung des räumlichen Lernens der Tiere und der Einflüsse auf dieses.
rdf:langString
El laberinto acuático de Morris fue desarrollado por Richard Morris (Morris 1984) y se utiliza para evaluar el aprendizaje espacial en ratas y ratones. El aparato comprende una piscina de diámetro variable, típicamente 1.2 a 2 m (más pequeño para ratones) y una profundidad de aproximadamente 60 cm que se llena con agua opaca y contiene una plataforma oculta. El animal se coloca en la piscina en diferentes puntos de partida y nada hacia la plataforma oculta (hay muchas variaciones de esto para evaluar, por ejemplo, la memoria de trabajo y el aprendizaje diario).
rdf:langString
Le labyrinthe de Morris, ou piscine de Morris (du nom de Richard G. Morris qui l'a conçu en 1984), est un dispositif aquatique circulaire très utilisé en neurosciences comportementales pour évaluer la mémoire du rongeur. Il est divisible virtuellement en quadrants et une plateforme immergée (invisible) est localisée dans l'un de ceux-ci. Le principe de son utilité réside dans la motivation de l'animal à échapper à l'aversion causée par l'eau, celui-ci devant trouver et grimper le plus rapidement possible sur la plateforme. La position de la plateforme reste inchangée, contrairement à la position de départ du rongeur qui, elle, varie de quadrant en quadrant au fil des essais. Des signaux (bureau, frigidaire, poster, etc.), répartis aux alentours de la piscine, sont utilisés pour permettre à
rdf:langString
Водний тест Морріса (Водний лабіринт Морріса) — тест здатності тварин до формування просторових уявлень. Запропонований шотландським вченим , є класичним у дослідженні впливу певних чинників на функціонування ЦНС тварин. За допомогою тесту Морріса можна оцінити динаміку формування твариною просторової навички, стратегію поведінки тварини в ході досліду, встановити відмінності у поведінці тварин. Даний тест дуже широко застосовується у нейротоксикологічних дослідженнях.
rdf:langString
rdf:langString
Morris-Wasserlabyrinth
rdf:langString
Laberinto acuático de Morris
rdf:langString
Labirinto acquatico di Morris
rdf:langString
Labyrinthe de Morris
rdf:langString
Morris water navigation task
rdf:langString
Morris vattenlabyrint
rdf:langString
Водний тест Морріса
xsd:integer
859022
xsd:integer
1100954856
rdf:langString
Das Morris-Wasserlabyrinth (engl. Morris water maze) ist eine Versuchsapparatur für mit Nagetieren. Sie besteht aus einem runden Becken, das mit trübem Wasser gefüllt und seitlich mit ausgeprägten Markierungen versehen ist, sogenannten externen Hinweisreizen. Im Experiment selbst werden die Tiere über mehrere Tage hinweg trainiert, selbständig eine unter der Wasseroberfläche befindliche, nicht sichtbare Plattform zu finden und sich deren räumliche Position zu merken. Das Experiment zielt also vor allem auf die Untersuchung des räumlichen Lernens der Tiere und der Einflüsse auf dieses. Der Vorteil des Paradigmas gegenüber herkömmlichen einfachen Labyrinthen im Tierexperiment besteht darin, dass es keine lokalen Landmarken gibt, sondern nur globale und dass die Aufgabe aufgrund des Fluchtverhaltens der Tiere einen hohen Motivationsfaktor aufweist. Die Bezeichnung Labyrinth ist im strengen Sinne falsch, da ein solches per definitionem abgrenzbare Wege aufweist, was im Morris-Wasserlabyrinth nicht der Fall ist. Das Morris-Wasserlabyrinth wird oft ins Humanexperiment als virtuelle Realität übertragen. Es ist nach dem britischen Neurowissenschaftler Richard G. Morris benannt, der es um 1979 entwickelte.
rdf:langString
El laberinto acuático de Morris fue desarrollado por Richard Morris (Morris 1984) y se utiliza para evaluar el aprendizaje espacial en ratas y ratones. El aparato comprende una piscina de diámetro variable, típicamente 1.2 a 2 m (más pequeño para ratones) y una profundidad de aproximadamente 60 cm que se llena con agua opaca y contiene una plataforma oculta. El animal se coloca en la piscina en diferentes puntos de partida y nada hacia la plataforma oculta (hay muchas variaciones de esto para evaluar, por ejemplo, la memoria de trabajo y el aprendizaje diario). No hay señales dentro del laberinto y la estrategia dominante en la reubicación de la plataforma oculta se cree que es verdaderamente espacial. La principal medida para el laberinto de agua es la latencia para encontrar la plataforma. Las ratas entrenadas previamente y las de control pueden ser puestas a prueba para que ubiquen una plataforma oculta en agua fría o templada durante 5 días consecutivos. Para controlar las estrategias de búsqueda, se pueden tomar otras medidas, incluido el tiempo empleado en cada cuadrante durante los ensayos principales y los ensayos de sondas (donde se quita la plataforma) y los análisis de la longitud de la ruta. Las ventajas del laberinto acuático de Morris son la rápida adquisición de la tarea, la capacidad de evaluar el aprendizaje y el rendimiento, los marcadores de la motivación y la capacidad motora (por ejemplo, velocidad de nado del roedor) y la motivación innata de las ratas para querer encontrar la plataforma sin estar angustiado.
rdf:langString
The Morris water navigation task, also known as the Morris water maze (not to be confused with water maze), is a behavioral procedure mostly used with rodents. It is widely used in behavioral neuroscience to study spatial learning and memory. It enables learning, memory, and spatial working to be studied with great accuracy, and can also be used to assess damage to particular cortical regions of the brain. It is used by neuroscientists to measure the effect of neurocognitive disorders on spatial learning and possible neural treatments, to test the effect of lesions to the brain in areas concerned with memory, and to study how age influences cognitive function and spatial learning. The task is also used as a tool to study drug-abuse, neural systems, neurotransmitters, and brain development.
rdf:langString
Le labyrinthe de Morris, ou piscine de Morris (du nom de Richard G. Morris qui l'a conçu en 1984), est un dispositif aquatique circulaire très utilisé en neurosciences comportementales pour évaluer la mémoire du rongeur. Il est divisible virtuellement en quadrants et une plateforme immergée (invisible) est localisée dans l'un de ceux-ci. Le principe de son utilité réside dans la motivation de l'animal à échapper à l'aversion causée par l'eau, celui-ci devant trouver et grimper le plus rapidement possible sur la plateforme. La position de la plateforme reste inchangée, contrairement à la position de départ du rongeur qui, elle, varie de quadrant en quadrant au fil des essais. Des signaux (bureau, frigidaire, poster, etc.), répartis aux alentours de la piscine, sont utilisés pour permettre à l'animal de s'y diriger plus facilement. Les données généralement analysées sont la latence à trouver la plateforme, la distance parcourue et la vitesse pour l'atteindre. Il est ainsi attendu que la latence soit de plus en plus courte et que le chemin parcouru soit plus direct et plus rapidement effectué au fil des essais et lorsque l'intervalle de rétention entre la phase de mémorisation et la phase de rappel est court.
rdf:langString
Il labirinto acquatico di Morris è uno strumento usato negli esperimenti psicologici e in particolare in psicobiologia al fine di studiare la memoria spaziale. Tipicamente vengono impiegati topi o ratti. È stato sviluppato dal neuroscienziato Richard G. Morris nel 1981, che lo ha utilizzato per dimostrare che le lesioni all'ippocampo compromettono la memoria spaziale.
rdf:langString
Morris vattenlabyrint (Morris water maze eller Morris water navigation task) är en metod som används inom neurovetenskap för att studera minne och . Testet utvecklades 1981 av , som använde det för att visa att skador på hippocampus försämrade rumsuppfattningen. Testet har blivit ett av de vanligaste verktygen inom neurovetenskapen och kan användas för att undersöka kognitiva funktioner och främst kognitiv flexibilitet.
rdf:langString
Водний тест Морріса (Водний лабіринт Морріса) — тест здатності тварин до формування просторових уявлень. Запропонований шотландським вченим , є класичним у дослідженні впливу певних чинників на функціонування ЦНС тварин. Принцип методу полягає в тому, що піддослідну тварину випускають у басейн із замутненою водою. Із басейну нема виходу, але в нього встановлюють у певному місці невидиму для тварини підводну платформу, яка служить для неї місцем відпочинку. Знайшовши цю платформу, тварина може вибратись із води. Тварину, яка знайшла платформу, виймають з басейну, а через деякий час знову випускають плавати, але вже з іншої стартової позиції. Поступово час, який проходить від старту тварини до знаходження платформи, скорочується, а шлях спрощується, що свідчить про формування у тварини уявлення про просторове розміщення платформи на основі зовнішніх орієнтирів. За допомогою тесту Морріса можна оцінити динаміку формування твариною просторової навички, стратегію поведінки тварини в ході досліду, встановити відмінності у поведінці тварин. Даний тест дуже широко застосовується у нейротоксикологічних дослідженнях. В Інституті біології тварин НААНУ для даного тесту використовують басейн діаметром 1,2 м та глибиною 40 см з переносною плексигласовою платформою, висотою 30 см. Під час проведення експериментів воду у басейні підігрівають до 36 градусів Цельсія і забарвлюють за допомогою сухого молока. Протягом усіх експериментів їх протікання фіксується цифровою відеокамерою і зберігається у пам'яті комп'ютера для подальшого аналізу і статистичної обробки. Кожній тварині надають до шести спроб для знаходження невидимої у замутненій воді платформи. Фіксують час витрачений твариною у процесі досягнення цієї мети.
xsd:nonNegativeInteger
13970
