Moral relativism
http://dbpedia.org/resource/Moral_relativism an entity of type: Thing
Morální relativismus představuje sociologický jev, kdy je situace hodnocena rozlišně v závislosti na daných sociokulturních či dobových podmínkách.
rdf:langString
النسبية الأخلاقية أو النسبية الأخلاقية (بالإنجليزية: Moral Relativism) هي وجهة نظر فلسفية برزت في القرن العشرين، إلا أن لها أصولاً في الفكر الفلسفيّ اليوناني الكلاسيكي الذي كان يتميز بالتنوع الأخلاقي وتحدث عنها أيضا الفيلسوف الصيني جوانغ زي. تقول وجهة نظر الأخلاق النسبيّة بأنَّ جميع الأحكام الأخلاقيّة ومبرراتها ليست مطلقة أو موضوعية أو عالميّة. بل هي نسبية وتتعلق بتقاليد ومعتقدات وممارسات وتاريخ مجموعة من الأشخاص. أيّ أنّ المجتمعات المختلفة والأفراد لديهم معايير مختلفة عن الحق والباطل. وتتغير هذه المعايير الأخلاقيّة من وقت لآخر في نفس الثقافة.
rdf:langString
Als Moralischer Relativismus (auch: ethischer Relativismus) werden in der Metaethik Positionen der praktischen Philosophie bezeichnet, welche moralische Prinzipien, Urteile bzw. Überzeugungen auf soziale, kulturelle, historische oder persönliche Gegebenheiten zurückführen. Wertvorstellungen und -urteile, insbesondere moralische Urteile, sind nach dieser Position nicht objektiv und nicht prinzipiell universell gültig. Wertvorstellungen seien vielmehr abhängig u. a. von kulturellen, historischen, insbesondere materiellen Bedingungen und individuellen Präferenzen. Auch ein philosophischer Historismus geht mit einem entsprechenden Relativismus einher. Eine Übertragung heutiger Wertvorstellungen auf historische Ereignisse würde einen unzulässigen Präsentismus darstellen.
rdf:langString
El relativismo moral o relativismo ético es la creencia que da igual valor, legitimidad, importancia y peso a todas las opiniones morales y éticas con independencia de quién, cómo, cuándo y dónde se expresen; por tanto, las opiniones morales o éticas, las cuales pueden variar de persona a persona, son igualmente válidas y ninguna opinión de "lo bueno y lo malo" es realmente mejor que otra y no es posible ordenar unos valores morales gracias a criterios jerárquicos de clasificación. Esta visión se opone a la del universalismo moral y al intelectualismo moral, defendido por Sócrates.
rdf:langString
Moreel relativisme of ethisch relativisme is het niet aanvaarden van absolute, voor iedereen geldige morele of ethische waarden, omdat die gezien worden als cultureel bepaald, historisch relatief of persoonsgebonden. Moreel relativisten stellen dat er geen sprake kan zijn van zoiets als morele waarheden, zoals verdedigd door de aanhangers van het .
rdf:langString
Relatywizm moralny – pojęcie niejednoznaczne, obejmujące różne, zbliżone poglądy na moralność. Wersja pierwsza, określana jako normatywny relatywizm moralny, uznaje, że różni ludzie mogą podlegać odmiennym wymaganiom moralnym. Wersja druga, określana jako relatywizm osądu moralnego, stanowi, że są względne i zależą od osób, grupy i okoliczności. W wersji trzeciej, nazwanej relatywizmem metaetycznym, uznaje się, że każdy system wartości może być równoprawny. Mogą istnieć wersje słabe i mocne relatywizmu moralnego. W wersji słabej względność oceny w relacji do obyczajów, tradycji religii bądź systemu prawnego dotyczy tylko niektórych kategorii czynów.
rdf:langString
Relativismo Moral é uma posição metaética em que o julgamento moral ou de valores variam conforme entidades diferentes como indivíduos, culturas e classes sociais as propõem. O conceito é frequentemente confundido com o método de relativismo cultural empregado pela antropologia na análise de culturas de etnias diferentes do observador. O conceito do relativismo cultural empregado pela antropologia é descritivo e não uma instância moral.
rdf:langString
Värderelativism är en filosofisk ståndpunkt som menar att det inte finns några universella värden. Motsatsen är värdeabsolutism. Detta betyder närmare att alla sanningsanspråk gällande moral är kontextbundna. Om ett samhälle idkar kannibalism medan ett annat samhälle inte gör det, så kan en värderelativist mena att dessa samhällen har olika syn på moral. Värderelativismen menar att alla värden måste förstås inom dess kulturella kontext, vilket är grunden i all antropologisk och sociologisk forskning.
rdf:langString
在哲学中，道德相对主义是一种立场，认为道德或伦理并不反映客观或普遍的道德真理，而主张社会、文化、历史或个人境遇的相对主义。道德相对主义者与道德普遍主义相反，坚持不存在评价伦理道德的普遍标准。相对主义立场认为道德价值只适用于特定文化边界内，或个人选择的前后关系。极端的相对主义立场提议其他个人或团体的道德判断或行为没有任何意义。 一些道德相对主义者，例如存在主义者让-保罗·萨特坚持个人的、主观的“道德核心”（moral core）应该成为个体道德行为的基础。公共道德反映社会习俗，只有个人的、主观的道德表达真正的本真（Authenticity）。
rdf:langString
Morala relativismo estas ideologio laŭ kiu moralo ne atingas absolutecon ĉar ĝi estus frukto de la pensmaniero de la socio en kiu ĝi estas kultata kaj obeata. Nome la moralo estas kreita de la homo kaj aplikebla nur en la lia aparta socio, kie valoras kiel devo. Tiu koncepto pri moralo oponas kiu realiĝas en la “unuaj” moralaj principoj dum en la “duaj” (devenantaj el la unuaj) povas okazi diverseco: gvido por korekta morala juĝo estas certa la natura morala leĝo.
rdf:langString
Moralaren gaiari heltzen diogunean aurkitzen dugun arazorik handienetakoa bere erlatibotasunarena da. Munduko gizarte guztiek beren kode moralak dauzkate eta horiek ez dira inola ere berdinak, diferentzia nabarmenak dituzte eta. Hortaz, moralaren baliagarritasun unibertsala zalantzan jarri eta erlatibismoaren alde egiteko agertu izan dira historian zehar. Erlatibismo morala, ona eta txarra gizatalde bakoitzak bizimoduaren araberakoak direla defendatzen duen jarrerari deritzogu.
rdf:langString
Moral relativism or ethical relativism (often reformulated as relativist ethics or relativist morality) is a term used to describe several philosophical positions concerned with the differences in moral judgments across different peoples and their own particular cultures. An advocate of such ideas is often labeled simply as a relativist for short. In detail, descriptive moral relativism holds only that people do, in fact, disagree fundamentally about what is moral, with no judgment being expressed on the desirability of this. Meta-ethical moral relativism holds that in such disagreements, nobody is objectively right or wrong. Normative moral relativism holds that because nobody is right or wrong, everyone ought to tolerate the behavior of others even when considerably large disagreements a
rdf:langString
Le relativisme moral ou relativisme éthique est la doctrine philosophique qui consiste à considérer que les valeurs morales ne peuvent être évaluées objectivement. Tout jugement moral serait ainsi exclusivement tributaire de la culture dont il est issu, de sorte qu'aucune considération morale universelle ne pourrait être établie. Cette vision s'oppose à celle de l'universalisme moral. Des penseurs idéalistes comme Kant chercheront à imposer l'unicité de « la Morale » en laïcisant la morale chrétienne unique[réf. nécessaire] et universelle.
rdf:langString
Моральний релятивізм (етичний релятивізм) — морально-ціннісна позиція, яка виходить із того, що усі можливі моральні норми та критерії оцінки цілком відносні й рівноцінні (рівно-не-цінні), оскільки не існує абсолютної системи моральних норм чи абсолютного критерію. За цим підходом ніякого абсолютного, універсального добра та зла не існує, існують лише відносні та локальні, в рамках конкретних суспільств та історичних періодів, системи моралі. Усі вони нічим не кращі й не гірші одна за одну, оскільки не існує критерію, за допомогою якого їх можна було б оцінювати, — адже усі критерії самі є релятивними.
rdf:langString
Мора́льный релятиви́зм, реже эти́ческий релятиви́зм (от лат. relativus — относительный) — принцип, согласно которому не существует абсолютного добра и зла, отрицание обязательных нравственных норм и объективного критерия нравственности. Моральный релятивизм является противоположностью морального абсолютизма. По мнению В. Н. Поруса, моральный релятивизм легко перерождается в принцип «всё дозволено», обесценивая нравственность вместо предполагаемого выбора из нескольких альтернатив.
rdf:langString
rdf:langString
نسبية أخلاقية
rdf:langString
Morální relativismus
rdf:langString
Moralischer Relativismus
rdf:langString
Morala relativismo
rdf:langString
Relativismo moral
rdf:langString
Erlatibismo moral
rdf:langString
Relativisme moral
rdf:langString
Moral relativism
rdf:langString
Moreel relativisme
rdf:langString
Relatywizm moralny
rdf:langString
Relativismo moral
rdf:langString
Värderelativism
rdf:langString
Моральный релятивизм
rdf:langString
Моральний релятивізм
rdf:langString
道德相对主义
xsd:integer
48053
xsd:integer
1124706864
rdf:langString
Morální relativismus představuje sociologický jev, kdy je situace hodnocena rozlišně v závislosti na daných sociokulturních či dobových podmínkách.
rdf:langString
النسبية الأخلاقية أو النسبية الأخلاقية (بالإنجليزية: Moral Relativism) هي وجهة نظر فلسفية برزت في القرن العشرين، إلا أن لها أصولاً في الفكر الفلسفيّ اليوناني الكلاسيكي الذي كان يتميز بالتنوع الأخلاقي وتحدث عنها أيضا الفيلسوف الصيني جوانغ زي. تقول وجهة نظر الأخلاق النسبيّة بأنَّ جميع الأحكام الأخلاقيّة ومبرراتها ليست مطلقة أو موضوعية أو عالميّة. بل هي نسبية وتتعلق بتقاليد ومعتقدات وممارسات وتاريخ مجموعة من الأشخاص. أيّ أنّ المجتمعات المختلفة والأفراد لديهم معايير مختلفة عن الحق والباطل. وتتغير هذه المعايير الأخلاقيّة من وقت لآخر في نفس الثقافة.
rdf:langString
Als Moralischer Relativismus (auch: ethischer Relativismus) werden in der Metaethik Positionen der praktischen Philosophie bezeichnet, welche moralische Prinzipien, Urteile bzw. Überzeugungen auf soziale, kulturelle, historische oder persönliche Gegebenheiten zurückführen. Wertvorstellungen und -urteile, insbesondere moralische Urteile, sind nach dieser Position nicht objektiv und nicht prinzipiell universell gültig. Wertvorstellungen seien vielmehr abhängig u. a. von kulturellen, historischen, insbesondere materiellen Bedingungen und individuellen Präferenzen. Auch ein philosophischer Historismus geht mit einem entsprechenden Relativismus einher. Eine Übertragung heutiger Wertvorstellungen auf historische Ereignisse würde einen unzulässigen Präsentismus darstellen.
rdf:langString
Morala relativismo estas ideologio laŭ kiu moralo ne atingas absolutecon ĉar ĝi estus frukto de la pensmaniero de la socio en kiu ĝi estas kultata kaj obeata. Nome la moralo estas kreita de la homo kaj aplikebla nur en la lia aparta socio, kie valoras kiel devo. Tiu koncepto pri moralo oponas kiu realiĝas en la “unuaj” moralaj principoj dum en la “duaj” (devenantaj el la unuaj) povas okazi diverseco: gvido por korekta morala juĝo estas certa la natura morala leĝo. Laŭ Protagoro de Abdero, kiu estis subtenantoj de morala relativismo, instruis ke la "homo estas mezuro de ĉio, do ankaŭ produktanto de la moralo.
rdf:langString
Moralaren gaiari heltzen diogunean aurkitzen dugun arazorik handienetakoa bere erlatibotasunarena da. Munduko gizarte guztiek beren kode moralak dauzkate eta horiek ez dira inola ere berdinak, diferentzia nabarmenak dituzte eta. Hortaz, moralaren baliagarritasun unibertsala zalantzan jarri eta erlatibismoaren alde egiteko agertu izan dira historian zehar. Arazo hori antzinako Greziako zibilizazioan sortu zen, teknologiaren aurrerapenari esker kultura desberdinen berri izan eta bestelako kode moralak ere bazirela ikusi zutenean. Grezian erlatibismo morala defendatzen eta argudiatzen duten filosofoei sofista deritze. Erlatibismo morala, ona eta txarra gizatalde bakoitzak bizimoduaren araberakoak direla defendatzen duen jarrerari deritzogu.
rdf:langString
Le relativisme moral ou relativisme éthique est la doctrine philosophique qui consiste à considérer que les valeurs morales ne peuvent être évaluées objectivement. Tout jugement moral serait ainsi exclusivement tributaire de la culture dont il est issu, de sorte qu'aucune considération morale universelle ne pourrait être établie. Cette vision s'oppose à celle de l'universalisme moral. Des penseurs idéalistes comme Kant chercheront à imposer l'unicité de « la Morale » en laïcisant la morale chrétienne unique[réf. nécessaire] et universelle. Des penseurs matérialistes comme Spinoza ou Nietzsche conserveront la pluralité des morales humaines tout en tâchant de trouver des critères qui permettent de juger une valeur (« Quelle est la valeur d'une valeur morale ? »). La favorisation ou la nuisance de la vie est le critère le plus souvent rencontré chez les penseurs matérialistes[réf. nécessaire].
rdf:langString
El relativismo moral o relativismo ético es la creencia que da igual valor, legitimidad, importancia y peso a todas las opiniones morales y éticas con independencia de quién, cómo, cuándo y dónde se expresen; por tanto, las opiniones morales o éticas, las cuales pueden variar de persona a persona, son igualmente válidas y ninguna opinión de "lo bueno y lo malo" es realmente mejor que otra y no es posible ordenar unos valores morales gracias a criterios jerárquicos de clasificación. Esta visión se opone a la del universalismo moral y al intelectualismo moral, defendido por Sócrates.
rdf:langString
Moral relativism or ethical relativism (often reformulated as relativist ethics or relativist morality) is a term used to describe several philosophical positions concerned with the differences in moral judgments across different peoples and their own particular cultures. An advocate of such ideas is often labeled simply as a relativist for short. In detail, descriptive moral relativism holds only that people do, in fact, disagree fundamentally about what is moral, with no judgment being expressed on the desirability of this. Meta-ethical moral relativism holds that in such disagreements, nobody is objectively right or wrong. Normative moral relativism holds that because nobody is right or wrong, everyone ought to tolerate the behavior of others even when considerably large disagreements about the morality of particular things exist. Said concepts of the different intellectual movements involve considerable nuance and cannot be treated as absolute descriptions. Descriptive relativists do not necessarily adopt meta-ethical relativism. Moreover, not all meta-ethical relativists adopt normative relativism. American philosopher Richard Rorty in particular has argued that the label of being a "relativist" has become warped and turned into a sort of pejorative. He has written specifically that thinkers labeled as such usually simply believe "that the grounds for choosing between such [philosophical] opinions is less algorithmic than had been thought", not that every single conceptual idea is as valid as any other. In this spirit, Rorty has lamented that "philosophers have... become increasingly isolated from the rest of culture." Moral relativism has been debated for thousands of years across a variety of contexts during the history of civilization. Arguments of particular notability have been made in areas such as ancient Greece and historical India while discussions have continued to the present day. Besides the material created by philosophers, the concept has additionally attracted attention in diverse fields including art, religion, and science.
rdf:langString
Moreel relativisme of ethisch relativisme is het niet aanvaarden van absolute, voor iedereen geldige morele of ethische waarden, omdat die gezien worden als cultureel bepaald, historisch relatief of persoonsgebonden. Moreel relativisten stellen dat er geen sprake kan zijn van zoiets als morele waarheden, zoals verdedigd door de aanhangers van het .
rdf:langString
Relatywizm moralny – pojęcie niejednoznaczne, obejmujące różne, zbliżone poglądy na moralność. Wersja pierwsza, określana jako normatywny relatywizm moralny, uznaje, że różni ludzie mogą podlegać odmiennym wymaganiom moralnym. Wersja druga, określana jako relatywizm osądu moralnego, stanowi, że są względne i zależą od osób, grupy i okoliczności. W wersji trzeciej, nazwanej relatywizmem metaetycznym, uznaje się, że każdy system wartości może być równoprawny. Mogą istnieć wersje słabe i mocne relatywizmu moralnego. W wersji słabej względność oceny w relacji do obyczajów, tradycji religii bądź systemu prawnego dotyczy tylko niektórych kategorii czynów.
rdf:langString
Relativismo Moral é uma posição metaética em que o julgamento moral ou de valores variam conforme entidades diferentes como indivíduos, culturas e classes sociais as propõem. O conceito é frequentemente confundido com o método de relativismo cultural empregado pela antropologia na análise de culturas de etnias diferentes do observador. O conceito do relativismo cultural empregado pela antropologia é descritivo e não uma instância moral.
rdf:langString
Värderelativism är en filosofisk ståndpunkt som menar att det inte finns några universella värden. Motsatsen är värdeabsolutism. Detta betyder närmare att alla sanningsanspråk gällande moral är kontextbundna. Om ett samhälle idkar kannibalism medan ett annat samhälle inte gör det, så kan en värderelativist mena att dessa samhällen har olika syn på moral. Värderelativismen menar att alla värden måste förstås inom dess kulturella kontext, vilket är grunden i all antropologisk och sociologisk forskning.
rdf:langString
Мора́льный релятиви́зм, реже эти́ческий релятиви́зм (от лат. relativus — относительный) — принцип, согласно которому не существует абсолютного добра и зла, отрицание обязательных нравственных норм и объективного критерия нравственности. Моральный релятивизм является противоположностью морального абсолютизма. По мнению В. Н. Поруса, моральный релятивизм легко перерождается в принцип «всё дозволено», обесценивая нравственность вместо предполагаемого выбора из нескольких альтернатив. По мнению Александра Круглова, одно и то же выражение «моральный релятивизм» употребляется в двух разных и даже противоположных значениях. Согласно одному из них, понятия добра и зла условны; согласно другому, моральные нормы условны относительно безусловных добра и зла. Обе позиции исходят из того, что в разное время и в разных местах понятия морали не просто различаются, но могут быть даже противоположными друг другу, при этом согласно одной, «всякая мораль относительна, потому что относительно само добро», а согласно другой — «всякая мораль относительна, потому что абсолютно лишь само добро». К морали же можно отнести правила всякого общежития, «коль скоро оно ещё не распалось или физически не погибло».
rdf:langString
在哲学中，道德相对主义是一种立场，认为道德或伦理并不反映客观或普遍的道德真理，而主张社会、文化、历史或个人境遇的相对主义。道德相对主义者与道德普遍主义相反，坚持不存在评价伦理道德的普遍标准。相对主义立场认为道德价值只适用于特定文化边界内，或个人选择的前后关系。极端的相对主义立场提议其他个人或团体的道德判断或行为没有任何意义。 一些道德相对主义者，例如存在主义者让-保罗·萨特坚持个人的、主观的“道德核心”（moral core）应该成为个体道德行为的基础。公共道德反映社会习俗，只有个人的、主观的道德表达真正的本真（Authenticity）。
rdf:langString
Моральний релятивізм (етичний релятивізм) — морально-ціннісна позиція, яка виходить із того, що усі можливі моральні норми та критерії оцінки цілком відносні й рівноцінні (рівно-не-цінні), оскільки не існує абсолютної системи моральних норм чи абсолютного критерію. За цим підходом ніякого абсолютного, універсального добра та зла не існує, існують лише відносні та локальні, в рамках конкретних суспільств та історичних періодів, системи моралі. Усі вони нічим не кращі й не гірші одна за одну, оскільки не існує критерію, за допомогою якого їх можна було б оцінювати, — адже усі критерії самі є релятивними. Моральний релятивізм є протилежним моральному абсолютизму.
xsd:nonNegativeInteger
39605
